Смекни!
smekni.com

Розвиток батьківської сфери як особистісної стратегії у період юності і дорослості (стр. 1 из 14)

ЗМІСТ:

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування батьківської сфери у період юності і дорослості

1.1 Системний підхід у формуванні готовності молоді до майбутнього батьківства у психологічній теорії та практиці

1.2 Соціально-психологічні особливості компонентів батьківства

1.3 Формування готовності молоді до виконання статево-рольових функцій матері та батька

1.4 Вплив статевих відмінностей та особливостей на формування батьківської сфери у молоді

Розділ 2. Емпіричне дослідження формування та розвитку батьківської сфери у період юності та дорослості

2.1 Організація та проведення психологічного дослідження

2.2 Результати дослідження та їх аналіз

2.3 Психологічна підготовка старшокласників до виконання ролей матері та батька

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Якість виховання, усвідомлене виконання батьківської ролі визначають стан суспільства, інституту родини і психологічне здоров'я особистості наступних поколінь. У наш час звичайними явищами стають малодітна родина, відхід від традиційного розподілу ролей і відповідальності в родині, збільшення кількості однодітних родин, фемінізація, ослаблення виховної ролі батьків, ріст бездоглядності, значне зниження стабільності родини, і інші актуальні явища в сфері родини та дитячо-батьківських відносин. Все це змушує звертати пильну увагу на дану сферу.

Практично кожна людина стає батьком або матір`ю, і якість виховання, сімейної взаємодії залежить від стану батьківства. З появою дитини в родині, чоловік і жінка свідомо або неусвідомлено здобувають нову роль – батьків. Прийняття батьківської ролі відбувається раз і назавжди. Біологічна здатність бути батьком або матір`ю не завжди збігається із психологічною готовністю до батьківства. Готовність до батьківства, усвідомлення себе родителем і способи реалізації батьківства в парі зі своїм чоловіком / дружиною формуються під впливом різних факторів.

Батьківство відіграє значну роль у житті конкретної особистості. Протягом всього життя батьки залишаються значимою фігурою для індивіда. Батьківство включає феномени материнства й батьківства, але не зводиться до їхньої простої сукупності. Однак при відносно активній розробці окремих проблем материнства (А.Я. Варга, Г.Г. Філіппова) [16], [55], [56] батьківство є практично невивченим (І.С. Кон, В.А. Сухомлинский) [43], [54]. Також необхідно відзначити й стосовно батьківства в цілому – у психології немає чіткого визначення батьківства, немає обґрунтування цього феномена із психологічної точки зору, за винятком дослідження етнографічного аспекту батьківства (І.С. Кон) [43].

Родина є першим інститутом соціалізації дитини. Саме сімейне виховання є найбільш природним і відіграє визначальну роль у розвитку й формуванні особистості. На молодих батьків виявляється постійний тиск із боку авторитетних джерел: як необхідно доглядати за дитиною і як треба її виховувати. Вибираючи свій стиль поводження у взаємодії з дитиною, батьки виявляються в ситуації невизначеності й можуть відчувати непевність у собі, почуття провини і так далі. Все це визначає потребу в психологічному супроводі родини і сімейного виховання.

Психологічна робота з батьками – досить складний напрямок. Нерідко батьки не сумніваються у своїй компетентності, обвинувачуючи у випадку виникнення труднощів у дитячо-батьківських відносинах школу, суспільство. Часто батькам складно визнати помилковість своїх думок, почуттів, дій. На тлі цього усередині родини між батьком і матір'ю нерівномірно розподіляється виховна активність. У більшості випадків, вихованням, емоційним спілкуванням з дітьми займається мати, батько ж робить це «за настроєм». У підсумку, у родині не спостерігається системності впливів. Батьки для дитини рідко виступають єдиним цілим.

Проблема дослідження міститься у виявленні і вивченні компонентів, рівнів розвитку батьківства як інтегрального психологічного утворення особистості, особливостей статево-рольової ідентифікації у жінок та чоловіків в період народження дитини; визначенні психологічних факторів формування батьківства для розробки технології формування усвідомленого батьківства.

Дослідженню проблем становлення та розвитку сім’ї присвятили свої роботи І. Бестужев-Лада [13], Д. Варга [16], І. Гребенніков [18], Г. Гурко [19], Н.І. Гусак [20], [21], [22], С.С.Жигалін [31], [32], [33] Г.Г. Филипова [55], [56] та ін. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя висвітлені у дослідженнях В. Г. Захарченко [53], С.Ю. Мещерякової [48], І.М. Мачуської [47], С.С.Жигаліна [32], [33], [34]та ін.

Дослідники І. Кон [43], А.С.Батуєв [11], В.Н. Колбановський [44] акцентували увагу на питаннях статевої відмінності та диференціації соціальних ролей. Формуванню усвідомленого батьківства присвячені роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Н.І. Гусака [21], [22], Р. Овчарової [49].

Разом з тим відчувається недолік наукових даних, що розкривають особливості знань і уявлень юнаків і дівчат про батьківство, а вони, разом з тим, необхідні для розробки навчальних програм, що сприяють оптимізації їх майбутніх та вже існуючих батьківських позицій, орієнтування на формування в молоді відповідального відношення до батьківства й шлюбу, а також для потреб психолого-педагогічної консультативної роботи. Це і зумовило вибір теми курсового дослідження «Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості».

Об’єкт дослідження – батьківська сфера та психологічна готовність молодих людей до батьківства.

Предметом дослідження виступили особливості формування, структура психологічної готовності молоді до батьківства, розвиток батьківських почуттів та ставлень до дитини після її народження.

Мета дослідження – проаналізувати закономірності розвитку розвиток батьківської сфери в період очікування сім`єю дитини та після її народження, а також в експериментальному виявленні розвитку структурних компонентів психологічної готовності юнацтва до батьківських стосунків.

Гіпотеза дослідження:

• батьківство є інтегральним психологічним утворенням особистості, що містить ряд компонентів, кожний з яких включає когнітивні, емоційну й поведінкову складові;

• формування батьківства залежить від ряду суб'єктивно-психологічних факторів, складові яких належать різним ієрархічно організованим системам;

У відповідності з метою, предметом, об’єктом та гіпотезою дослідження були визначені такі наукові завдання:

1. Вивчити основні теоретичні підходи до розгляду феномена батьківства і його складових.

2. Вивчити структуру батьківства як інтегрального психологічного утворення особистості.

3. Провести дослідження готовності молоді до майбутнього батьківства;

4. Дослідити еволюцію поглядів на батьківство в батьків і матерів, у період очікування дитини, та після її народження.

5. Розробити рекомендації для роботи по формуванню психологічної готовності молодих людей до майбутнього батьківства засобами активного соціально-психологічного навчання.

Теоретико-методологічні засади дослідження випливають із системної інтеграції відомих положень психологічної науки про становлення особистості та органічний взаємозв’язок свідомості та самосвідомості, єдність психіки та діяльності, детермінацію психіки соціальними факторами, закономірності функціонування і розвиток мотиваційно-потребової сфери особистості.

Методи дослідження. У ході дослідження застосовано комплексний підхід, який полягав у поєднанні теоретичного аналізу наукових джерел із застосуванням психологічного емпіричного експерименту.

• Обсерваційні методи – безпосереднє спостереження за поведінкою подружніх пар, що є батьками в родині й за її межами з метою розробки загальної картини феномена батьківства.

• Оглядово-аналітичне теоретичне вивчення психологічної, педагогічної, філософської, соціологічної літератури по досліджуваній проблемі для з'ясування її розробленості й визначення подальших шляхів дослідження.

• Експериментальний метод: модифікований методика PARI (parental attitude research instrument) – «Батьківсько-дитячі відносини», для визначення психологічної готовності юнацтва до батьківства, анкетування майбутніх або молодих батьків, проективна методика «Батьківський твір».

• Суб'єктивно-оцінний метод – заснований на аналізі відповідей випробуваних на питання і інтерпретація авторської анкети і опитувальника.

• Якісний і кількісний аналіз отриманих результатів.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Рівненської ЗОШ № 25. У дослідженні прийняли участь 30 старшокласників, учні 11 класів, них 16 юнаків та 14 дівчат. Також вибірку склали 10 подружніх пар, які вже є молодими батьками (10 жінок та 10 чоловіків).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

- проаналізовано психологічну модель готовності до майбутнього батьківства юнаків та дівчат;

- розкрита сутність і зміст психологічної готовності молоді до батьківства, визначено її критерії та показники;

- обґрунтовано рекомендації для психокорекційних занять, спрямованих на розвиток компонентів психологічної готовності юнацтва до свідомого батьківства та створення сім’ї.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні психологічної моделі готовності молоді до майбутнього батьківства. Результати дослідження дають можливість показати значимість юнацького віку як етапу формування та становлення психологічної основи майбутнього батьківства, говорять про необхідність спеціально організованої підготовки молоді до сімейного життя. Основні висновки й положення можуть бути враховані й використані при складанні програм і навчальних курсів сімейнознавчої тематики, у практиці психологів, педагогів і фахівців шлюбних консультацій, що здійснюють роботу з молоддю з питань організації сімейного життя. Матеріали курсового дослідження можуть використовуватися при вивченні навчальних дисциплін «Психологія», «Основи вікової психології»; а також при подальшому дослідженні даної проблематики, або суміжних тем.