Смекни!
smekni.com

Навчальний курс 1СБухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера (стр. 4 из 22)

При цьому:

Суб'єкт діяльності – група (індивід), що цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб.

Ціль є системоутворюючим фактором діяльності і може бути виражена у формі її результату і продукту.

Результат діяльності – психологічне збільшення досвіду особистості, що він здобуває при досягненні мети.

Продукт діяльності – матеріальне представлення того, що виходить при здійсненні діяльності.

Предмет діяльності – це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що в остаточному підсумку перетвориться в продукт.

Процес діяльності – це сукупність цілеспрямованих дій викладача по застосуванню предмета діяльності відповідно до заданої мети.

Спосіб діяльності характеризується підготовленістю суб'єкта до тієї або іншої роботи і може бути розкритий через засоби здійснення діяльності.

Засоби – це або досвід суб'єкта, що може бути виражений через сукупність професійно–методичних задач, або всі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.

Умови діяльності – це середовище засобів, за допомогою яких здійснюються дії.

Іншими словами, суб'єкт, маючи визначену мету, що визначається мотивом, впливаючи на предмет і здійснюючи визначені дії за допомогою засобів діяльності у визначених умовах, одержує продукт і результат. Усе сказане укладається в схему (мал. 1.5).

Мал. 1.5 Загальна структура діяльності

Для опису будь–якої діяльності, у тому числі й аналітичної, досить розкрити кожний із приведених елементів.

Так у державних документах запропоновано аналізувати діяльність фахівця, розкриваючи мету (у формі продукту), предмет, засоби і процес діяльності.

Розглянемо для приклада в узагальненому виді елементи діяльності фахівців в області енергетики, медицини і педагогіки (табл. 1.1), виділивши мету, результат, продукт, предмет, суб'єкт і процес.

З цих позицій представляється можливим провести аналіз діяльності викладача при розробці проекту навчання.

Особливістю діяльності викладача спеціальних дисциплін є її стругаючи професійна спрямованість. Іншими словами, кожна педагогічна дія викладача і тих, яких навчають, у рамках професійного навчання, незалежно від змісту досліджуваного матеріалу, завжди повинне бути спрямоване на рішення визначеної стратегічної задачі – формування особистості, що володіє професією і готової на високому професійному рівні здійснювати визначені види діяльності, обумовлені спеціальним поділом праці.

Таблиця 1.1 Комплексний аналіз різних видів діяльності

Елементи діяльності Електроенергетика Медицина Освіта
Ціль (результат) Забезпечення електроенергією споживача Вилікувати людину Навчити людину
Продукт Працююче електрообладнання, пристрої, устаткування Здорова людина Опит та психологічні властивості особистості
Предмет Джерела електроенергії: вугілля, нафта, газ, ріки, сонячна енергія, енергія вітру Анатомічні, фізіологічні й психологічні особливості людини Досвід, психологічні й фізіологічні особливості людини
Суб’єкт Електроенергетик: робітник, технік, інженер, вчений Медичний працівник: лікар, молодший медичний персонал Викладач
Засоби Електрообладнання, пристрої, установки; інженерно-технічні знання Фармакологічні, хірургічні й фізіотерапевтичні засоби Досвід особистості викладача, дидактичні й технічні засоби навчання
Процес Виробництво, передача, розподіл і споживання електроенергії Діагностика й лікувальні процедури: хірургія, терапія Проектування процесу навчання, здійснення навчання, контроль і корекція

Відповідно до цього на початковому етапі проектування необхідно вивчити і чітко представити образ (модель) тієї особистості, яку варто формувати, визначивши при цьому арсенал професійних умінь, необхідних для підготовки даної особистості. Цим визначається мета етапу аналізу професійної діяльності при створенні дидактичних проектів у рамках професійного навчання.

Ціль, у свою чергу, має свої певні характеристики, які необхідно враховувати при її аналізі (джерела, способи існування, параметри, масштабність).

Зовнішні джерела мети відбивають спеціальні потреби суспільства. У нашому випадку всі процеси, що відбуваються в суспільстві, зв'язані з освітою незалежної України. Сьогодні Україна йшла самостійною державою, що будує свою економіку з обліком етнічних, територіальних, географічних, національних і фінансових особливостей і можливостей. Відповідно до цього змінився і ринок праці. На сьогоднішній день перелік необхідних професій постійно оновлюється. При цьому створюються нові професії і спеціальності, оскільки раніше існуючі вже не відповідають вимогам ринку праці України [10].

У зв'язку з цим в освіті переглядаються і створюються освітні програми підготовки фахівців різного рівня, що відповідають умовам розвитку професійної освіти. Необхідність створення таких програм обумовлена, з одного боку, що виникла потребою у визначених фахівцях і переходом освіти на замовлену підготовку, а з іншого боку, що виникло протиріччям між необхідної фахівцям інформацією і часом, що відводиться на її засвоєння.

Це протиріччя на сьогоднішній день виявляється особливо гостро. Обсяг необхідного навчального матеріалу в навчальних планах підготовки фахівців вищої кваліфікації значно зріс за рахунок уведення нових курсів, таких, як "Основи конституційного права", "Соціологія", "Ділова українська мова" і т.д. Зміст навчальних курсів професійних дисциплін збільшено за рахунок включення в них питань, зв'язаних з екологією, енергопостачанням і т.д. Разом з тим навчальний тиждень зменшився з 36 до 30 годин. Таке ж положення в системі професійно–технічної освіти. Зміст утворення фахівців може бути визначено тільки на науковій основі для того, щоб дані зміни не вплинули на якість підготовки фахівців.

Крім того, організація і здійснення підготовки фахівців з нових спеціальностей найчастіше здійснюється в недержавних навчальних закладах або в державних, але на платній основі. Організація навчального процесу здійснюється в стислий термін, при недостатньо чітко сформульованих вимогах замовника, що так чи інакше спричиняє низьку якість підготовки фахівців і, в остаточному підсумку, впливає на рівень професійної освіти в Україні.

Проекти підготовки фахівців у даному випадку складаються наспіх і орієнтуються, головним чином, на наявні матеріали по суміжних спеціальностях, складені на емпіричному рівні. У результаті змінюється тільки назва спеціальності, а суть залишається тієї ж. У підсумку випускаються фахівці, що не відповідають вимогам часу і не готові працювати на конкретному робочому місці, для якого вони призначаються. По існуючих документах, що характеризує систему підготовки фахівця, не завжди можна представити кінцевий результат навчання, і в підсумку ці документи в більшому ступені залишаються незатребуваними.

Донедавна представлялася можливість підготовки фахівців "широкого профілю" без яких–небудь твердих вимог до них. Сучасна ж професійна освіта, як і вся економіка України, теж переживає гостру кризу, і йти тут наосліп, використовуючи метод проб і помилок, і неприпустимо, і неможливо з економічної точки зору. Промахів у даному випадку бути не повинне. Головною задачею освіти сьогодні є оптимізація навчання, тобто визначення таких способів підготовки фахівців, що дозволили б поліпшити якість їхньої підготовки при можливому скороченні витрат.

Оптимізувати систему освіти в даному випадку можливо за рахунок скорочення необхідного обсягу інформації і залишення тільки тієї, котра вкрай необхідна фахівцеві для рішення конкретних задач, зазначених у вимогах соціального замовлення. Звідси очевидно, що без чіткого представлення про результати навчання (характеристики особистості, що буде отримана при завершенні навчання), а також чітко обґрунтованого змісту освіти (яке відбиває мета навчання) уже сьогодні неможливо вирішувати задачі професійної підготовки фахівця. Цим і обумовлені зовнішні джерела мети етапу аналізу даних, що надалі можна назвати як "аналізом професійної діяльності з метою формування (оптимізації) змісту освіти" [10].

Зовнішні джерела мети під впливом стимулу повинні переходити у внутрішнє джерело або мотив діяльності, у даному випадку – діяльності викладача спеціальних дисциплін. Поява потреби в даній діяльності зв'язане з тим, що в сфері професійної підготовки фахівців у професійному навчальному закладі (ПУЗ) сьогодні викладачам даний повна воля. Викладачі вправі самостійно створювати програми і дидактичні матеріали до них. Головна вимога, дотримування при цьому, – це якість підготовки фахівців. І в цьому змісті можливість творчого підходу до своєї роботи, без указівки понад, повинна сприяти бажанню самостійного осмислення характеру своєї діяльності, що починається з аналізу вихідних даних і визначення образа кінцевого результату діяльності. Крім того, у роботі викладача сьогодні надзвичайно важливу роль грає його професіоналізм, тому що право працювати має тільки той викладач, що вміє учити, творчо відноситься до своєї праці й одержує високі результати. Таким чином, нова система оцінки діяльності педагога по її результаті (якості підготовки фахівців), можливості самостійно і творчо визначати способи навчання стимулює потреби у викладача переосмислювати мети своєї діяльності. Це і визначає внутрішнє джерело мети етапу аналізу. Предметом аналітичної діяльності педагога є особистість формованого фахівця і її основні характеристики. Засобом здійснення даної діяльності є освітньо–кваліфікаційні і посадові документи, а також результати спостережень, інтерв'ю, анкетування працюючих фахівців. Іншими словами, аналізуючи професійну діяльність фахівця, викладач трансформує неї в стратегічну мету освіти, визначивши ті необхідні професійні уміння і якості особистості, які варто сформувати в процесі навчання, Далі, на підставі стратегічної мети освіти складається програма професійної підготовки фахівця, що відбиває зміст професійної освіти. Усе вищесказане укладається в схему (мал. 1.6).