Аналіз ефективності діяльності комерційного банку з використанням стандартизованої рейтингової системи CAMEL (стр. 1 из 5)

Зміст

вступ

1. Теоретичний розділ

1.1 Завдання та складові банківського аналізу

1.2 Окремі положення фінансового менеджменту банку

2. Розрахунково-аналітичний розділ

2.1 Аналіз адекватності капіталу

2.2 Аналіз якості активів

2.3 Аналіз прибутковості банку

2.4 Аналіз ліквідності

2.5 Визначення зведеного рейтингу банку

3. Проектний розділ

Висновки

перелік посиланЬ


вступ

Успішний розвиток і надійність банківської системи в умовах ринкової економіки багато в чому залежать від постановки в банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення проблем, що виникають. Кваліфіковано зроблений фінансово-економічний аналіз банківської діяльності є джерелом цінної інформації та відправним пунктом ефективного управління як окремим комерційним банком, так і банківською системою в цілому.

Аналіз діяльності банку - це система спеціальних знань, методів та прийомів пов’язаних із: комплексним дослідженням банківської діяльності і тенденцій її розвитку; визначенням ступеня впливу на банківську діяльність різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів, науковим обґрунтуванням планово-прогнозних завдань та управлінських рішень, що забезпечують досягнення вагомих результатів; вимірюванням та оцінкою результатів роботи банку та пошуком резервів подальшого підвищення її ефективності.

Банківський аналіз можна класифікувати за багатьма критеріями і використовувати різні його види в залежності від напрямків досліджень.

Загальний фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників, які характеризують діяльність банку в цілому.

Операційно-вартісний аналіз дає можливість оцінити вартість і рентабельність окремих видів операцій та їх значення у формуванні прибутку банку і виробити основні напрямки грошово-кредної політики банку з метою збільшення доходів.

Функціональний аналіз дає змогу виявити спеціалізацію діяльності банку та здійснити оцінку ефективності і доцільності виконання банком відповідних функцій.

Структурний аналіз дозволяє згрупувати дані банківського балансу за статтями і клієнтами та вивчити діяльність банку в динаміці.

Аналіз ефективності менеджменту банку дозволяє вдосконалити структуру управлінського апарату та спрямувати зусилля на підвищення кваліфікації працівників і оптимізації взаємозв'язків між ними.

За масштабністю вказані види аналізу відносяться до внутрішніх, тобто таких, що здійснюються, виходячи з потреб самого банку. З метою отримання найбільш об’єктивної оцінки надійності банку виконується зовнішній аналіз, що базується на узагальнюваній рейтинговій оцінці діяльності банківської установи.

Метою курсової роботи є проведення всебічного аналізу ефективності діяльності комерційного банку з використанням стандартизованої рейтингової системи CAMEL.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:

- розкрити теоретичні основи фінансового аналізу і управління діяльністю комерційного банку;

- провести аналіз фінансового стану комерційного банку за методикою CAMEL;

- визначити зведений рейтинг банку та розробити рекомендації щодо підвищення ефективності його діяльності.

1. Теоретичний розділ

1.1 Завдання та складові банківського аналізу

Аналіз банківської діяльності є системою спеціальних знань, пов'язаних із дослідженням тенденцій усебічного розвитку, науковим обґрунтуванням планів і управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, а також пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням резервів підвищення ефективності фінансових показників діяльності банку.

У процесі комплексного аналізу банківської діяльності необхідно використовувати таку методику, яка найбільшою мірою сприятиме його ефективності. В аналізі банківської діяльності методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил вивчення діяльності банку, спрямованих ми дослідження різних об'єктів аналізу. Вони допомагають одержані найбільш повну оцінку фінансової стійкості та прибутковості банку, яка враховується його керівництвом у процесі прийняття управлінських рішень щодо вироблення подальшої стратегії розпитку банку.

Особливостями методу аналізу банківської діяльності є: використання системи показників, які характеризують діяльність банку; вивчення факторів та причин їх зміни; виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними. Для проведення комплексного аналізу банківської діяльності використовуються такі методи:

1. Метод порівняння. Передбачає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу визначаються загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об'єктів, тенденції і закономірності їх розвитку.

2. Метод приведення показників до порівнянного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі видані банком кредити, необхідно привести їх суми до порівнянного вигляду (оскільки банк видає кредити як у національній, так і в іноземній валюті); для цього суми кредитів в іноземній валюті трансформуються в гривневий еквівалент множенням на відповідний валютно-обмінний курс, і тільки після цього підсумовуються усі видані банком кредити (гривневі кредити і гривневі еквіваленти кредитів в іноземній валюті). Цей метод використовується також у разі порівняння фактичних показників із показниками попередніх періодів.

3. Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри наданих кредитів, залучених коштів, капіталу банку та ін., а відносні відбивають співвідношення певних абсолютних показників. Відносні показники виражаються у формі коефіцієнтів (за базу взято 1) або відсотків (за базу взято 100). До них відносять показники виконання плану, динаміки, структури (питома вага), ефективності та ін.

4. Метод групувань дає змогу через систематизацію даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів. Під час аналізу банківської діяльності застосовуються різні угруповання рахунків балансу, а саме: власних і залучених коштів, довго- і короткострокових кредитів, термінів активно-пасивних операцій (для розрахунку показників ліквідності), видів доходів, витрат і прибутків.

5. Балансовий метод слугує головним способом для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних та урівноважених економічних показників, підсумки яких мають бути тотожними. Цей метод допомагає зрозуміти економічний зміст функціонування банку.

6. Графічний метод.

7. Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць.

За допомогою аналізу установлюються найсуттєвіші факторні показники, які впливають на зміни результатів діяльності банку. Виявлення і вимірювання взаємозв'язку між показниками, що аналізуються, забезпечує комплексне, органічно взаємозв'язане дослідження роботи комерційного банку. Основними об'єктами аналізу банківської діяльності є такі: 1) фінансово-економічна ситуація у країні; 2) заходи щодо формування капіталу банку, а також його структура; 3) якість активів (кількісний і якісний аналізи структури кредитно-інвестиційного портфеля банку); 4) показники прибутковості функціонування банку, що дають змогу судити про ефективність його роботи; 5) темпи зростання банку; 6) показники ліквідності й платоспроможності банку, які характеризують його фінансову стійкість; 7) показники економічних нормативів.

Ця класифікація є узагальненою і в разі необхідності може бути деталізована. На рис. 1.1 показана система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку, що включає аналіз власного капіталу, зобов'язань банку, аналіз активів (у тому числі аналіз кредитних операцій, інвестиційних та інших операцій банку з цінними паперами, валютних та інших активних операцій, аналіз банківських послуг), аналіз доходів і витрат банку, аналіз прибутку і рентабельності, аналіз ліквідності, аналіз банківських ризиків та аналіз фінансового стану банку.

Рис. 1.1 - Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку


1.2 Окремі положення фінансового менеджменту банку

Головна мета процесу управління банківським капіталом полягає в залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності й створення захисту від ризиків. Величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри кредитів, величину відкритої валютної позиції та ряд інших важливих показників, які істотно впливають на діяльність банку.

У банківській практиці використовуються два методи управління капіталом:

• метод внутрішніх джерел поповнення капіталу;

• метод зовнішніх джерел поповнення капіталу.

За першим методом головним джерелом зростання капіталу є нерозподілений прибуток банку. Реінвестування прибутку - найприйнятніша і порівняно дешева форма фінансування банку, який прагне розширити свою діяльність. Такий підхід до нарощування капітальної бази дає змогу не розширювати коло власників, а отже, зберегти існуючу систему контролю за діяльністю банку і виключити зниження дохідності акцій внаслідок збільшення їх кількості в обігу.

Чистий прибуток банку, що залишився в його розпорядженні після виплати податків, може бути спрямований на виконання двох основних завдань: 1) забезпечення певного рівня дивідендних виплат акціонерам; 2) достатнє фінансування діяльності банку. Отже, дивідендна політика банку справляє значний вплив на можливості розширення капітальної бази за рахунок внутрішніх джерел.


Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.