регистрация /  вход

Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування (стр. 1 из 5)

ПЛАН:

ВСТУП

1 Основи аудиту

1.1 Суть аудиту, його мета і завдання

1.2 Предмет, метод аудиту. Об’єкти аудиторської діяльності

1.3 Види аудиту

2 Загальні підходи до аудиту розрахунків з органами соціального страхування

2.1 Мета та завдання

2.2 Порядок проведення

3 Аудит повноти нарахування й сплати відрахувань на обов’язкове соціально страхування

3.1 Розрахунки з Пенсійним фондом

3.2 Розрахунки з ФССВБ

3.3 Розрахунки з ФССТВП

3.4 Розрахунки з ФССНВ

Висновок

Використана література


ВСТУП

Сьогодні, коли економіка не лише нашої держави переживає складний етап, коли котиться хвиля масових скорочень, рівень безробіття стрімко зростає, а також спостерігається стрімкий ріст заборгованості по заробітній платі, не зникає актуальність теми, що розкрита в даній курсовій. Незалежно від того чи здійснюються виплати заробітної плати внески до Пенсійного фонду та податок з доходів фізичних осіб всеодно сплачуються. Тому є важливим, щоб ці відрахування проводились відповідно до закону у встановлених розмірах та вчасно, оскільки порушення можуть призвести до додаткових витрат на штрафи та пені.

Метою роботи є розкрити особливості аудиту розрахунків підприємства з фондами соціального страхування, оскільки на цій ділянці бухгалтерського обліку є велика кількість “тонкощів”, пов’язаних з нарахуванням та утриманням з заробітної плати. Враховуючи те, що заробітна плата на кожного працівника розраховується індивідуально, то відповідно і аудит цієї ділянки є дуже трудомістким.

У першому розділі розкрите поняття аудиту, його мета, предмет, об’єкти, завдання для більш точного розуміння необхідності проведення аудиту на підприємствах, установах та організаціях.

Другий розділ присвячено висвітленню таких питань як безпосередньо мета і завдання аудиту розрахунків з органами соціального страхування. Також тут розкривається порядок проведення аудиту цієї ділянки бухгалтерського обліку, яка до того ж тісно пов’язана з кадровою службою підприємства.

Аудит розрахунків підприємства з фондами соціального страхування, по кожному фонду, розглядається у третьому розділі. Розрахунки з кожним фондом мають свої особливості у зв’язку з тим, що утримання та нарахування внесків до кожного фонду також мають свої особливості.

Предметом дослідження у даній роботі виступають дії аудитора при перевірці розрахунків з фондами соціального страхування, а об’єктом – безпосередньо утримання та нарахування внесків та взаєморозрахунки з фондами підприємства.


РОЗДІЛ І. ОСНОВИ АУДИТУ

1.1 СУТЬ АУДИТУ, ЙОГО МЕТА І ЗАВДАННЯ

Робота підприємств та організацій в умовах ринкових відносин і конкурентної боротьби зумовила виникнення нової форми незалежного контролю – аудиту. Необхідність у послугах аудитора спричинили:

- потреба акціонерів, страхових компаній, банків та інших користувачів у об’єктивній і достовірній інформації про фінансово-господарський стан того чи іншого суб’єкта господарювання;

- залежність наслідків прийняття рішень користувачами інформації (власниками, інвесторами, кредиторами та ін..) від якості отриманої інформації;

- необхідність спеціальних знань та навиків для перевірки інформації;

- можливість надання менеджерами недостовірної інформації власникам, акціонерам, кредиторам та іншим користувачам;

- відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Обов’язковим є аудит фінансової звітності щодо підтвердження її достовірності. Проте практика роботи зарубіжних і вітчизняних аудиторів (аудиторських фірм) засвідчує, що ними підтверджується не тільки достовірності фінансової звітності, а й надаються супутні послуги. Аудиторські фірми на замовлення суб’єктів господарської діяльності аналізують бухгалтерську звітність, постановку і відновлення бухгалтерського обліку, погоджені процедури з приватизації державного майна, комерціалізації торгівлі, консультації з випуску акцій і підтвердження при цьому звітності, консультації з бухгалтерського обліку та фінансово-правових питань, менеджменту та маркетингу, податкової політики тощо.

Поняття аудиту часто характеризують як незалежну перевірку фінансових звітів або віднесеної до них фінансової інформації об’єкта незалежно від його прибутковості, розмірів і форми організації, коли така перевірка здійснюється для певних внесків.

Аудит – це процес, за допомогою якого компетентний працівник збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх об’єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об’єкти дослідження.

Визначення поняття “аудиту”, запропоноване у Законі України “Про аудиторську діяльність”, найбільше стосується аудиту фінансової звітності, де зазначається, що аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання. Отже, метою проведення аудиту є вкладання аудиторського висновку про фінансовий стан суб’єкта, що перевіряється.

Основні завдання аудиту – збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання та формування на цій основі аудиторських висновків.

При здійсненні аудиту фінансової звітності до завдань аудиту можна віднести:

- вивчення статуту, установчої угоди та інших документів, що засвідчують правове поле діяльності суб’єкта перевірки;

- ознайомлення з бізнесом клієнта, з системою господарювання й управління;

- оцінку ефективності системи внутрішнього контролю;

- контролю здійснення господарських операцій процесів постачання, виробництва, реалізації, інвестування;

- встановлення повноти відображення всіх господарських та фінансових операцій підприємства у бухгалтерському обліку;

- перевірку реальності розрахунків із постачальниками і покупцями;

- встановлення достовірності розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами;

- реальність визначення фінансових результатів.

Крім того, аудит має адекватно відображати всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантії того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та первинних документах, достатня та достовірна.

1.2 ПРЕДМЕТ, МЕТОД АУДИТУ. ОБ’ЄКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для того щоб визначитись з категоріями “предмет”, “метод”, “об’єкти аудиторської діяльності”, треба з’ясувати, в чому полягає відмінність між аудитом та ревізією (Табл.. 1).

Таблиця 1. Порівняння характеристик ревізії та аудиту

Ревізія Аудит
Мета проведення Усунення недоліків Зменшення недоліків
Ліквідація зловживань Обмеження зловживань
Встановлення законності З’ясування історичних причин недоліків
Забезпечення максимальної точності даних Приблизна точність даних
Гласність Оприлюднення результатів Збереження професійної таємниці
Ініціатори проведення Суб’єкти адміністративного права Аудитора клієнт вибирає сам
Джерела фінансування За рахунок суб’єкта адміністративного права За рахунок суб’єкта, що перевіряється
Часовий чинник Існувала завжди Продукт розвитку ревізії в особливих економічних умовах

Усе наведене у таблиці дає можливість визначитися з цими категоріями.

Предмет аудиту – стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває в сфері аудиторської оцінки. Як видно з цього формулювання, предмет аудиту (аудиторських послуг) має багато спільного з предметом ревізії та економічного аналізу.

Метод аудиторської діяльності ґрунтується на основних положеннях діалектичного методу пізнання та законах політичної економії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, становлять певне ціле, узагальнене, без відмінностей між окремими частинами та властивостями.

Метод аудиту – це сукупність способів і прийомів, які використовують для дослідження стану об’єктів, що вивчаються. Ці прийоми можна об’єднати в такі групи:

1. визначення кількісного та якісного стану об’єкта;

2. визначення відхилень дійсного стану досліджуваного об’єкта від норм і нормативів, планових показників та інших правил;

3. оцінка стану об’єкта (в минулому, поточному та майбутньому періодах).


Отже, методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісного стану об’єктів, виявлення відхилень від базового нормативного стану й цих відхилень за критеріями доцільності та законності.

В аудиті широко застосовують прийоми та методи, які не є власне аудиторськими. Це передусім прийоми та методи статистики й аналізу господарської діяльності: порівняння, групування, деталізація показників, індекси, елімінування, балансовий, сальдовий тощо.