Смекни!
smekni.com

Статистичне вивчення населення Рівненської області (стр. 1 из 21)

Зміст

Вступ

1.1 Методологічні особливості статистики населення

1.2 З історії переписів населення

1.3 Методологічні засади проведення переписів населення

2. Методологічні засади проведення Всеукраїнського перепису населення

2.1 Законодавча база Всеукраїнського перепису населення

2.2 Підготовка до проведення Всеукраїнського перепису населення на Рівненщині

2.3 Моніторинг проведення Всеукраїнського перепису населення

2.4 Поточний облік населення

2.5 Кількісний аналіз і вимірювання демографічних процесів

2.5.1 Демографічний склад населення

2.5.2 Статевовіковий склад населення

2.5.3 Національний склад населення Рівненщини та його мовні ознаки

2.5.4 Освітній рівень населення

2.5.5 Соціально-економічний склад населення

2.5.6 Безпритульні громадяни в області та вирішення їх проблем

3. Відтворення населення як єдність демографічних процесів

3.1 Розподіл населення області за шлюбним станом

3.2 Народжуваність та смертність - складові природного руху

3.3 Міграційні процеси на Рівненщині

4. Демографічне прогнозування

4.1 Види і розрахунки демографічного прогнозування

4.2 Поточні і перспективні розрахунки чисельності населення Рівненської області

Висновки та пропозиції


Вступ

Кінець другого тисячоліття нашої ери та вступ людства в третє тисячоліття проходить в умовах безпрецедентних змін, що пов’язані з науково-технічною революцією та охоплюють всі сфери суспільного буття (так званий перехід інформаційно-технологічного суспільства) і прояву глобальних проблем (екологічної, демографічної) та соціально-економічного розриву між глобалізованими Північчю та Півднем. ХХІ сторіччя може стати викликом людству, якого ще не знала світова історія. Усі головні глобальні проблеми людства так чи інакше пов’язані з проблемою зростання населення планети, яке ніколи раніше не збільшувалося такими швидкими темпами.

У відповідній ситуації, як ніколи раніше, зростає роль демографічних процесів та їх прояву в регіональному аспекті. Сучасна демографічна ситуація в Україні, а й зокрема в Рівненській області, складна. Україна належить до держав з першим типом відтворення населення, який характеризується низькими показниками народжуваності, зростанням смертності і незначним природним приростом населення. Починаючи з 1993 року природний приріст населення стає від’ємним і в останні роки спостерігається тенденція до його подальшого зниження. Все це свідчить про несприятливу демографічну ситуацію на території України. У Рівненській області демографічна ситуація дещо краща, але і вона викликає занепокоєння.

Перед нами постає чимало питань. Чому в країні кількість померлих її жителів перевищує кількість новонароджених? Чому відчутно впала середня тривалість життя? Чому щорічна еміграція виснажує життєвий і трудовий потенціал її населення?

Щоб відповісти на ці запитання, необхідно мати не тільки інформацію, але і знання наукових засад демографії. Коло проблем, досліджуваних цією наукою, є широким. Вона досліджує загальні тенденції розвитку населення, рушійні сили цього процесу, головні принципи формування різних типів відтворення населення. Розвиток демографічного знання передбачає розробку і вдосконалення широкого набору методичних підходів і засобів, необхідних для впорядкування й узагальнення великої кількості демографічних подій в усіх їх багатоманітності і складності.

Демографія - наука про закономірності відтворення населення в суспільно-історичній зумовленості цього процесу. Відтворення населення є одним з головних процесів відтворення суспільства й являє собою неперервне відновлення генерацій людей у результаті взаємодії народжуваності й смертності, яка перебігає в рамках історично-визначених соціальних відносин.

З огляду на це актуальність дослідження економіко-географічних закономірностей демографічного розвитку регіону, зокрема геодемографічних процесів є своєчасним та актуальним. Регіональний аспект вивчення даної проблеми визначається особливостями географічного положення Рівненщини, а також проявом ряду антропогенних чинників, зокрема, забруднення території в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Сьогодні населення України потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну і є перешкодою на шляху підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку. Реформування економіки України у напрямі до ринкових відносин, перехід до різноманітних форм власності та організації праці вимагають відповідного кадрового забезпечення, активного включення людей в сучасні економічні перетворення. Відтворення населення, у свою чергу, є природною передумовою оновлення робочої сили. Вона характеризується постійною зміною покоління людей, безперервним поповненням і динамікою кількісного та якісного складу, одночасно є відтворенням носіїв робочої сили - людей, їх трудового потенціалу.

У своїй роботі ми намагалися проаналізувати стан демографічної ситуації у Рівненській області, визначити вплив природних та суспільних факторів на перерозподіл густоти населення в різних частинах нашої області, здійснити порівняльний аналіз демографічних процесів Рівненщини на основі даних першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року.

1. Теоретичні і методологічні проблеми та практичне значення статистичного вивчення населення

Демографічна ситуація в сучасній державі є інтегральним показником її політичної системи, ідеології економічного стану та похідних від них - ставлення держави до своїх громадян, їх здоров’я, прийдешніх поколінь, економічного забезпечення їх життєво-необхідних та культурних запитів відповідно з вимогами цивілізованого світу.

На зламі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства підвищується значення фактору населення (зокрема, його якісних характеристик) для розвитку кожної країни. Професійно-кваліфікаційний склад населення, його статево-вікова структура й економічна активність все в більшій мірі визначають добробут країни та її мешканців.

Статистика населення (демографічна статистика) вивчає демографічні явища і процеси. Її основними завданнями є визначення чисельності і складу населення, вивчення природного і механічного руху, організація обліку населення і обстежень, пов’язаних з його вивченням, складанням науково-обгрунтованих прогнозів населення.

З економічної точки зору населення - виробник матеріальних благ та одночасно їх споживач. Отже, різноманітні зміни, що відбуваються у ньому, безпосередньо впливають на економіку суспільства, на виробництво суспільного продукту та на рівень споживання. Але матеріальні блага створюються не всім населенням, а лише його частиною - робочою силою, трудовими ресурсами. Населення виступає як природна основа формування трудових ресурсів, людина - як носій робочої сили та відображувачем особистих та суспільних інтересів. Отже, для управління та планування економіки країни необхідні відомості про чисельність та склад як всього населення, так і його окремих частин. Демографічна статистика забезпечує керівні і господарські органи необхідними даними про чисельність населення, його структуру за різними ознаками, рух і тенденції в його розвитку. Широкі і різноманітні наукові дослідження явищ і процесів щодо народонаселення подають важливу і необхідну допомогу у справі вирішення багатьох соціально-економічних проблем і при складанні науково-обгрунтованих планів майбутнього розвитку суспільства. Для правильного планування досягнень вищого рівня добробуту населення, для покращення його медичного та культурно-освітнього обслуговування, забезпечення життєвим фондом, комунальними підприємствами, транспортом, потребу у спеціалістах вимагаються докладні відомості про населення як у статистиці, так і в динаміці. Тому такі важливі статистичні відомості про те, що відбувається в самому населенні і як склалися справи з його відтворенням, тобто народжуваністю, смертністю, шлюбністю, розлученістю. При визначенні перерозподілу робочої сили важливий обов’язок виконує статистика переміщень її як в межах країни, так і за її межі - міграції.

Неможливо виділити який-небудь аспект практичної діяльності, який не вимагав би відомостей про населення. Тобто без цієї інформації управляти та планувати неможливо. Отже практичне значення демографічної статистики важко переоцінити.

1.1 Методологічні особливості статистики населення

Демографічна статистика є цариною статистики, яка займається застосуванням статистичних методів до збирання, опрацювання, узагальнення та аналізу даних, що характеризують чисельність, склад, розміщення й відтворення населення або його груп. Під демографічною статистикою розуміють сукупність кількісних даних про населення та демографічні процеси, а крім того - практичну діяльність щодо збирання, опрацювання та аналізу цих даних.

Теоретичним підгрунтям сучасної демографічної статистики є загальна теорія народоноселення, а методологічним - принцип загальної теорії статистики як науки про методи вивчення суспільних явищ.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія - це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу усього населення, відтворення його поколінь.

Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

Отже, демографічний процес - це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням в цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:

природного руху - процес, що змінює чисельність населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);