Смекни!
smekni.com

Інформатизація суспільства і молодь (стр. 1 из 3)

Інформатизація суспільства і молодь


Вступ

Інформатизація суспільства – глобальний, загально цивілізаційний процес активного формування та широкомасштабного використання інформаційних ресурсів. У процесі інформатизації суспільства відбувається перетворення традиційного технологічного способу виробництва і способу життя в новий постіндустріальний, на основі використання кібернетичних методів і засобів.

Соціальні передумови інформатизації – це те, що повинно бути в суспільстві, щоб почалося успішне розгортання процесів інформатизації. Соціальні умови інформатизації – це реальна обстановка, в якій відбувається процес інформатизації. Соціальні наслідки інформатизації – реальні і прогнозовані зміни в суспільстві, що відбуваються під впливом інформатизації.

Необхідно відзначити, що поняття «соціальне» трактується в широкому і у вузькому сенсі слова:

– «Соціальне» в широкому сенсі слова тотожне поняттю «суспільне». Розгляд в цьому сенсі умов і передумов інформатизації – це аналіз реального та необхідного стану всіх сфер життя суспільства з точки зору їх готовності сприйняти і розвивати інформатизацію;

– «Соціальне» у вузькому сенсі слова. При цьому підході розглядаються інформаційні особливості існування різних соціальних груп, рівень їх готовності до процесу інформатизації, а також вивчається соціальна структура в її співвідношенні з процесом інформатизації.

Мета інформатизації – поліпшення якості життя людей за рахунок збільшення продуктивності і полегшення умов їх праці.


1. Розвиток обчислювальної техніки

молоді обчислювальний техніка інтернет

Інформатизація – це складний соціальний процес, пов'язаний зі значними змінами в способі життя населення. Він вимагає серйозних зусиль на багатьох напрямках, включаючи ліквідацію комп'ютерної неграмотності, формування культури використання нових інформаційних технологій та ін

Рушійною силою розвитку суспільства повинно стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту. В інформаційному суспільстві змінюється не тільки виробництво, але і весь устрій життя, система цінностей, зростає значущість культурного дозвілля по відношенню до матеріальних цінностей. В інформаційному суспільстві виробляються і споживаються інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини буде потрібно здатність до творчості, зростає попит на знання. Матеріальною і технологічною базою інформації суспільства, стануть різного роду системи, на базі комп'ютерної техніки і комп'ютерних мереж, інформаційної технології, телекомунікаційного зв'язку.

Інформатизація суспільства – організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів

Інформаційне суспільство – суспільство, в якому більшість працюючих зайнято виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією інформації, особливо вищої її форми – знань.

Мета інформатизації – поліпшення якості життя людей за рахунок підвищення продуктивності і полегшення умов їх праці.

Основними критеріями розвиненості інформаційного суспільства є наступні:

– Наявність комп'ютерів;

– Рівень розвитку комп'ютерних мереж;

– Володіння інформаційною культурою, тобто знаннями та вміннями в області інформаційних технологій;

Поява і розвиток комп'ютерів – це необхідна складова процесу інформатизації суспільства. Інформатизація суспільства є однією із закономірностей сучасного соціального прогресу. При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх видах людської діяльності. Для забезпечення доступності спілкування з комп'ютером на природній мові він буде оснащений засобами мультимедіа, в першу чергу аудіо – і відео – засобами. У перспективі портативні комп'ютери повинні стати більш мініатюрними, при тому швидкодія їх мікропроцесорів повинно бути таким, як на сучасних супер ЕОМ. Вони повинні мати плоский дисплей з гарною роздільною здатністю. Їх зовнішні запам'ятовуючі пристрої – магнітні диски – будуть портативними, мати ємність більше 100 Гбайт.

Для забезпечення якісного і повсюдного обміну інформацією між комп'ютерами будуть використовуватися нові канали зв'язку:

– Інфрачервоні канали в межах прямої видимості.

– Телевізійні канали.

– Бездротова технологія високошвидкісної цифрового зв'язку на частоті 10 Мгц.

Найважливішою складовою частиною інформаційної культури сучасної людини є комунікативна культура з використанням сучасних інформаційних технологій. Розвиток мережевих інформаційних технологій зробив інформаційні ресурси глобальної комп'ютерної мережі Інтернет потенційно доступними більшості людства. Уміння отримувати необхідну інформацію з мережі стає невід'ємною частиною інформаційної культури людини.

Таким чином, людина володіє інформаційною культурою, якщо:

– Має уявлення про інформацію та інформаційних процесах, пристрої комп'ютера і його програмному забезпеченні;

– Уміє використовувати інформаційне моделювання при вирішенні задач за допомогою комп'ютера;

– Уміє з достатньою швидкістю вводити інформацію з клавіатури і працювати з графічним інтерфейсом програм за допомогою миші;

– Уміє створювати і редагувати документи, в тому числі мультимедійні презентації;

– Уміє обробляти числову інформацію за допомогою електронних таблиць;

– Уміє використовувати бази даних для зберігання і пошуку інформації;

– Вміє використовувати інформаційні ресурси комп'ютерної мережі;

– Знає і не порушує закони про авторські права на комп'ютерні програми;

– Дотримується етичних норм при публікації інформації в Інтернеті і в процесі спілкування з допомогою Інтернету.

2. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки

Під інформатизацією суспільства розуміють реалізацію комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного і своєчасного використання членами суспільства достовірної інформації, що значною мірою залежить від ступеня освоєння і розвитку нових інформаційних технологій.

Деякі характерні риси інформаційного суспільства:

– Вирішена проблема інформаційної кризи, тобто дозволено протиріччя між інформаційною лавиною і інформаційним голодом;

– Забезпечено пріоритет інформації в порівнянні з іншими ресурсами;

– Головною формою розвитку стане інформаційна економіка;

– В основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;

– Інформаційні технології охоплюють всі сфери соціальної діяльності людини;

– За допомогою засобів інформатики реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації.

Один з етапів переходу до інформаційного суспільства – комп'ютеризація суспільства, де основну увагу приділяється розвитку і впровадженню комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів переробки інформації і її накопичення.

Основний інструмент комп'ютеризації – ЕОМ (або комп'ютер). Людство здійснило довгий шлях, перш ніж досягло сучасного стану засобів обчислювальної техніки.

Основними етапами розвитку обчислювальної техніки є:

I. Ручний – з 50-го тисячоліття до н.е.;

II. Механічний – з середини XVII століття;

III. Електромеханічний – з дев'яностих років XIX століття;

IV. Електронний – з сорокових років XX століття.

Ручний період автоматизації обчислень почався на зорі людської цивілізації. Він базувався на використанні пальців рук і ніг. Рахунок за допомогою угруповання і перекладання предметів з'явився попередником рахунку на абаці – найбільш розвиненому рахунковому приладі старовини. Аналогом абака на Русі є дійшли до наших днів рахунки. Використання абака припускає виконання обчислень по розрядах, тобто наявність деякої позиційної системи числення.

На початку XVII століття шотландський математик Дж. Непер ввів логарифми, що революційний вплив на рахунок. Винайдена їм логарифмічна лінійка успішно використовувалася ще п'ятнадцять років тому, більше 360 років прослуживши інженерам. Вона, без сумніву, є вінцем обчислювальних інструментів ручного періоду автоматизації.

Розвиток механіки в XVII столітті стало передумовою створення обчислювальних пристроїв і приладів, що використовують механічний спосіб обчислень. Ось найбільш значущі результати, досягнуті на цьому шляху.

1623 р. – німецький вчений В. Шиккард описує і реалізує в єдиному екземплярі механічну лічильну машину, призначену для виконання чотирьох арифметичних операцій над шести розрядний числами.

1642 р. – Б. Паскаль побудував восьми розрядний діючу модель лічильної підсумовує машини. Згодом була створена серія з 50 таких машин, одна з яких була десяти розрядний. Так формувалося думку про можливість автоматизації розумової праці.

1673 р. – німецький математик Лейбніц створює перший арифмометр, що дозволяє виконувати всі чотири арифметичних операції.

Англійський математик Чарльз Беббідж (Charles Babbage, 1792–1871) висунув ідею створення програмно-керованої рахункової машини, що має арифметичний пристрій, пристрій управління, введення і друку. Перша спроектована Беббідж машина, різницева машина, працювала на паровому двигуні. Вона заповнювала таблиці логарифмів методом постійної диференціації і заносила результати на металеву пластину. Працююча модель, яку він створив в 1822 році, була шести розрядний калькулятором, здатним виробляти обчислення і друкувати цифрові таблиці. Другий проект Беббіджа – аналітична машина, що використовує принцип програмного управління і, що призначалася для обчислення будь-якого алгоритму. Проект не був реалізований, але отримав широку популярність і високу оцінку науковців.