регистрация / вход

Організація і методика аудиту розрахунково-касових операцій в ППА Єдність Біляївського району

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Одеський державний аграрний університет Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту з організації і методики аудиту на тему:

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Одеський державний аграрний університет

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

з організації і методики аудиту на тему:

Організація і методика аудиту розрахунково-касових

операцій в ППА Єдність

Біляївського району Одеської області

Виконала: студентка 4 курсу 5 групи

економічного факультету

денної форми навчання

спеціальності “Облік та аудит”

Могиляк О.С.

Керівник: Максименко Н.Г.

Одеса 2008

Зміст

Вступ...............................................................................................................................3

1. Природно-економічна характеристика господарства......................................5

2. Теоретичні основи організації і методики дослідження аудиту розрахунково касових операцій...........................................................................................12

3. Організація і методика аудиту розрахунково-касових операцій..................18

3.1 Мета, завдання, джерела і послідовність аудиту розрахунково-касових операцій..............................................................................................................18

3.2 Методика перевірки розрахунково-касових операцій...................................25

3.3 Аудиторська перевірка розрахунково-касових операцій..............................32

3.4Особливості аудиторської перевірки розрахунково-касових операцій в умовах автоматизації обліку........................................................................................41

Висновки і пропозиції.................................................................................................47

Список використаної літератури...............................................................................48

Додатки........................................................................................................................ 50

Вступ

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу,а також зберігання власних коштів.

Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів являється дуже “тендітною” ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю.

Підприємства зобов'язані зберігати вільні грошові кошти в установах банків. В окремих випадках підприємства беруть участь в процесі наявно-грошового звернення – при оплаті праці штатних і нештатних співробітників, закупівлі матеріалів, видачі співробітникам авансів на витрати, на відрядження, і ін. У зв'язку з цим підприємство може мати в своєму розпорядженні наявні грошові кошти. Для зберігання грошових коштів призначена каса підприємства.

Метою курсової роботи є вивчення правильності надходження, зберігання, використання наявних грошових коштів.

Для досягнення поставленої мети використовувалися загальнонаукові методи досліджень, спеціальні методи і прийоми бухгалтерського обліку.

Предметом і об'єктом вивчення виступає баланс підприємства.

При написанні роботи були поставлені завдання:

– вивчити правила організації каси на підприємстві, вимоги, що пред'являються до місцерозташування каси;

– розглянути основні види документів, касових операцій, що є підставою для здійснення;

– вивчити порядок обліку руху грошових коштів в бухгалтерії підприємства;

– вивчити порядок проведення інвентаризації грошових коштів в касі.

Метою роботи являється ознайомлення з методикою проведення аудиту грошових коштів, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення в грошовій сфері і передбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та на допустити їх настання.

Розділи курсової роботи розкривають мету і завдання аудиту грошових коштів, показують якими нормативно-правовими актами повинен керуватись аудитор при здійснені перевірки, розкривається інформація ,що стосується програми перевірки, збору аудиторських доказів, формування робочих документів та завершення аудиту складанням аудиторського висновку.

При написані курсової роботи були використані різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з аудиту, автореферати на здобуття ступеню кандидата економічних наук, що стосуються аспектів аудиторської діяльності в Україні, монографії та періодичні видання.

  1. Природно-економічна характеристика господарства

Дана курсова робота основана на матеріалах ППА”Єдність”,яке знаходиться в с.Кам’янка Біляївського р-ну Одеської області.

Господарство користується 3000 га землі,з яких 2905 га-рілля, земля складається з земель які являються повною власністю господарства, а також земель взятих в оренду. Середньорічна кількість робітників 71 людина, які повністю зайняті у виробництві і працюють старанно і вчасно виконують свою роботу. Господарство знаходиться на фіксованому податку.

В користуванні робітників є 12 комп’ютерів, на яких виконується фактична робота бухгалтерів.

Бухгалтерський облік в господарстві ведеться безперервно з дня реєстрації господарства,- веде бухгалтерський облік результатів фінансово господарської діяльності за звітний період. Відповідно до чинного законодавства господарство складає і подає статистичну звітність. Голова господарства несе персональну відповідальність за організацію і достовірність ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Майно господарства складається з основних та оборотних засобів .

Наявність товарно-матеріальних цінностей на кінець року встановлюють шляхом інвентаризації, результати якої оформляють інвентаризаційними описами. До складу доходів господарства включають вартість наданих сторонніми організаціями та особами послуг чи виконання робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей.

До складу витрат господарства включають вартість вартість наданих сторонніми організаціями та особами послуг чи виконання робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей.

При здійсненні господарством кількох видів діяльності або здійсненні кількох видів витрат та кількох видів доходів для обліку доходів і витрат кожного з них використовують відомість обліку витрат на виробництві.

Спеціалізація, розміри господарства і загальний рівень його розвитку.

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

Спеціалізація виробництва - відображає процес зосередження діяльності підприємства (фірми) на виготовленні певної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг).

Найважливішими чинниками виробництва є розвиток ринкових відносин, зростання масштабів виробництва, науково-технічний прогрес.

Найголовнішою ознакою спеціалізації є виробництво певного продукту або частини його.

Спеціалізація веде до того, що виробник, як правило, виробляє продукцію не для себе, а для інших членів суспільства, часто його продукція не є предметом особистого чи виробничого споживання.

Отже, спеціалізація обумовлює об'єктиві у необхідність то­варного обміну між членами суспільства.

Наявність такого обміну внаслідок спеціалізації веде до удосконалення виробництва. Уже давно відомо, що відсутність спеціалі-д'ї, так звана самозабезпеченість у господарстві, породжує неефективність виробництва.

Значення внутрішньогосподарської спеціалізації полягає в тому, що вона дозволяє враховувати існуючі в межах багатьох підприємств відмінності в умовах господарювання, а також підвищити концентрацію виробництва навіть тоді, коли певна галузь не є тут провідною. Завдяки цьому підвищується ефективність виробництва.

Визначимо спеціалізацію даного господарства за допомогою таблиці 1.1.

Таблиця 1. 1 Структура товарної продукції

в ППА Єдність

Види продукції

200 5 р.

200 6 р.

200 7 р

В середньому

за 200 4-2006

роки

т ис. грн

в

%

т ис.

грн

в

%

т ис.

грн

в

%

т ис.

грн

Структура

%

Зернові та зернобобові - всього

717,0

37,5

1293,0

38,4

1622,0

56,5

1210,7

44,6

з них : пшениця

381,0

19,9

343,0

10,2

1186,0

41,3

636,7

23,4

гречка

3,0

0,2

-

-

-

-

1,0

-

кукурудза

на зерно

-

-

271,0

8,1

60,0

0,2

92,3

3,4

ячмінь

318,0

16,6

659,0

19,6

428

14,9

468,3

17,2

овес

1,0

0,03

1,0

0,03

-

-

0,67

-

Інші зернові

14,0

0,7

19,0

0,6

-

-

11,0

-

соняшник

63,0

3,3

804,0

23,9

150,0

5,2

195,7

7,2

ріпак

-

-

170,0

5,1

543,0

18,9

237,7

8,8

Інша продукція рослинництва

237,0

12,4

38,0

1,1

49

1,7

251,3

9,3

Разом по рослинництву

1017,0

53,2

2305,0

68,5

2364,0

82,37

1895,3

69,8

ВРХ

199,0

10,4

527,0

15,7

224,0

7,8

316,7

11,7

свині

155,0

8,1

133,0

4,0

173,0

6,0

153,6

5,7

Продовження таблиці 1.1

Овець та кіз

1,0

0,03

-

-

5,0

-

-

птиці

199,0

10,4

-

-

-

3,5

-

Молоко

422,0

22,1

271,0

8,1

-

-

231,0

8,5

Разом по тваринництву

854,0

44,6

1011,0

30,0

467,0

16,27

777,3

28,6

Промислова продукція

-

-

-

-

-

-

-

-

Реалізація іншої продукції, робіт і послуг

42,0

2,2

49,0

1,5

39,0

1,36

43,3

1,6

Всього

1913,0

100

3365,0

100

2870

100

2715,9

100

Товарна продукція тваринництва у 2007 році порівняно з 2005 роком характеризується деяким підвищенням на 957,0 тис. грн. за рахунок збільшення

реалізації зернових.

З даної таблиці видно, що в ППА „Єдність” провідною галуззю в рослинництві є вирощування зернових (44,6 %), Отже, дане господарство має зерно-м'ясо-молочний виробничий напрямок, оскільки саме ці види продукції мають найвищу питому вагу в структурі товарної продукції.

Щоб визначити рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням усіх його товарних галузей застосуємо коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кз), який визначається за формулою:

Кз=100/Пві(2Nі-1),

де Пві – питома вага і-тої галузі в структурі товарної продукції, % ;

Nі – порядковий номер і-тої галузі в ранжированому ряді.

Кз=100/44,6х(2х1-1)+23,4х(2х2-1)+17,2х(2х3-1)+11,7х(2х4-1)+9,3(2х5-1)+8,8 х (2х6-1)+8,5 х (2х7-1)=0,17

Розміри підприємства визначаються обсягом валової продукції та площею земельних сільгоспугідь, а також від співвідношення галузей, від забезпеченості енергетичними ресурсами, та інше.

Крім прямих показників, використовують непрямі. До них належать: виробництво продуктів рослинництва і тваринництва, чисельність працівників.

Розміри нашого дослідного господарства простежимо на основі таблиці 1.2.

З даної таблиці видно, що площа сільгоспугідь за 2004-2006 роки зменшилась на 0,3% ,площа ріллі зменшилась на такий же відсоток 0,3%.

Розміри сільськогосподарського підприємства (таблиця 2.2) також важливе роль для подальшої діяльності підприємства.

Таблиця 1.2 Структура земельних угідь

ППА ”Єдність” Біляївського району Одеської області

Показники

РОКИ

2006 р. в % до 2004 р

2005

2006

2007

га

%

га

%

га

%

%

Сільськогос-подарських угідь,га

3000

100

2986

100

3001

100

100,03

В т.ч рілля

2905

96,8

2891

96,8

2906

96,8

100,03

пасовища

95

3,2

95

3,2

-

-

-

Всього земель

3000

100

2986

100

3001

100

100,03

З даної таблиці видно, що площа сільгоспугідь за 2005-2007 роки збільшиласьз 3000 га до 3001 га, а згідно і площа ріллі збільшилась в звітному році, порівняно з базисним на 0,03%, чого не скажеш про пасовища, які в господарсті в 2007 рокі не відведені.це визвано тим, що в 2007 році реалізовано все скотарство.Інших земель ППА “Єдність” не має, тому всього земель по підприємству співпадає з площею сільськогосподарських угідь, які збільшились в 2007 році, порівняно з базисним 2005 1 га.

Важливе значення має загальний рівень економічного розвитку господарства. Сільськогосподарські підприємства повинні зосереджувати зусилля на виробництві тих видів продукції, які забезпечують максимальну економічну вигоду або мінімальні економічні витрати порівняно з іншими видами діяльності. При цьому, ця продукція повинна бути конкурентоспроможною і якісною, щоб при її реалізації, підприємство отримувало прибуток.

Для узагальнення рівня економічного розвитку підприємства розглянемо таблицю1.3.

Таблиця 1.3- Основні економічні показники

ППА ”Єдність” Біляївського району Одеської області

Показники

Роки

2007 в % до 2005

2005

2006

2007

Валова продукція в с.ц.

2719

2739

1992,5

73,3

Кількість робітників, чол..

71

43

36

51

Вартість основних фондів,тис.грн.

2728,5

2631,5

2551,5

74,2

Фондовіддача

Фв=Вп/Оф,грн.

0,997

1,041

0,78

78,2

Продовження таблиці 2.3

Фондомісткість продукції

Фм=Осф/ВП,грн.

1,003

0,96

93,5

93,2

Фондоозброєність, грн.

28,43

61,198

371,03

Фондозабезпеченість, грн..

909,5

881,3

123,7

Енергетичні ресурси, к.с.

8,75

8,75

95,4

Енергозабезпеченість

291,7

293,0

96,2

Енергоозброєність

Доход(виручка) від реалізації продукції(товарів,послуг),тис.грн.

2194,0

3967,0

3429,0

156,3

Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт,послуг)

1856,0

2950,0

2128,0

115,0

Фінансові результати від операційної діяльності, тис.грн.

прибуток(+),збиток(-)

206,0

362,0

657,0

319,0

Рівень рентабельності, %

(відношення прибутку до собівартості)

4,3

9,1

1,3

39,9

Обчислені показники таблиці 3 показують, що за період 2005-2007 років виробництво валової продукції знизилось на 726,5 тис. грн. (26,7 %). Підприємство у 2007 році отримало прибуток у розмірі 657,0 тис. грн., який порівняно з 2005роком збільшився .

Такий загальний показник ефективності виробництва, як рівень рентабельності за 2004 – 2006 роки зменшився до 1,3%,так як собівартість реалізованої продукції збільшилась в звітному році, порівнянно з базисним на 15%.В 2005 та 2007 роках фондовіддача складала відповідно 0,997 та 0,78. Фондовіддача показує, скільки продукції випущено за рік в розрахунку на одиницю основних виробничих фондів. А фондомісткість (показник оборотній фондовіддачі) в 2005 році складав 1,003, а в 2007- 93,5 .зниження фондовіддачі та зниження фондомісткості в 2007 році, порівняно з 2005 свідчить про зниження ефективності використання основних фондів.

Організаційна структура бухгалтерії представлена на рис 1.

Управління підприємством покладене на директора, який призначає заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються директору. В свою чергу, виконавчий директор керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів. Кожен з цих відділів виконує свої функції.

Головний бухгалтер

Операційний

відділ

Відділ по обліку продукції і тари на складах

Бухгалтер по обліку продукції у роздрібній торгівлі

Бухгалтер по обліку

розрахунків з покупцями, робітниками та службовцями

Каса

Рис.1Організаційна структура бухгалтерії ППА "Єдність"

Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три секції : обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік товарно-матеріальниx цінностей підприємства, а також покладені обoв‘язки по обліку основних засобів та нематеріальних активів);

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій - здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками - (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).

В зв`язку з невеликою чисельністю працівників підприємства та об‘ємами виконуваної роботи, керівництво підприємства прийняло рішення, згідно якого в штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру, котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій. Головний бухгалтер узагальнює поступаючи дані і на основі їх складає баланс та необхідну звітність. Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

В даному підприємстві використовується Журнально-ордерна схема обліку (рис.2), яка ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображають господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку.

Рис.2-Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Отже,в основу побудови такої форми обліку входять здійснення записів у журналах ордерах у порядку реєстрації операції тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків, сполучення в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку, застосування облікових реєстрів заздалегідь зазначеною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності а також застосування місячних, а у деяких випадках-квартальних та річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладених аркушів.

  1. Теоретичні основи організації і методики дослідження аудиту розрахунково касових операцій.

Постановка проблеми методів та процедур зо­бов'язань та розрахунків обумовлена тим, що реформу­вання форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни з організації та методах аудиту. Аудит і аудиторські фір­ми з новим явищем з економічній практиці нашої дер­жави, однак зони, як важливі елементи ринкової1 еконо­міки, набувають дедалі більшого поширення.

З 1993 року після прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність, аудит набув законодавчого оформлення і почав інтенсивно розвиватися а Україні.

Методи і процедури аудиту касово-розрахункових операцій визначені в спеціальній вітчизняній (М.Т Білуха, Ф.Ф. Бутинець, З.С, Рудницький, Л Крамаровський, Н.І. Дорош, Б,Ф. Усач. Г. М.Давидов, 0,А. Петрик та ін.) і зарубіжній літерату­рі.

Особливо слід відзначити ґрунтовну класифікацію методів та процедури аудиту розрахунків М.Т. Білухою[4]. Ці методи та прийоми широко апро­бовані в практиці проведення ревізії, контролю, а також аудиторськими фірмами. До них належать, ана­ліз, синтез, спостереження, інвентаризації, контрольні заміри, експертиза, документальна перевірка, тощо.

Петрик О.А., Семенченко М.Т. писали, що у міжнародних нормативах з аудиту та а зарубіжній спеціальній літературі викладено специфічні методи та прийоми аудиту розрахунково-касових операцій, які широко застосовуються у світовій практиці. Це такі методи, як опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд, та прийоми — вибіркова перевірка. анкетування, тестування тощо (20, с. 15] .

Усач Б.Ф. вважає, що оскільки значну пито­му вагу з складі джерел коштів підприємства мають по­зикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгова­ність, то виникає необхідність аудиту зобов'язань та роз­рахунків за ними. Під час перевірки кредиторської забор­гованості мають бути проведені такі процедури:

- вивчення реальності кредиторської заборгованості —як довгострокової, так і поточної;

- установлення причин і строків утворення заборго­ваності;

- перевірка наявності простроченої кредиторської за­боргованості;

- вивчення кредиторської заборгованості, за якою ми­нув строк позовної давності;

- з'ясування правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, перевірка достовір­ності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості [26, с. 65] .

Зі слів Загороднього А.Г., аудит кредиторської заборгованості проводиться з кілька етапів. Необхідно встановити, чи не була відображена а балансі заборгованість прострочена. Це здійс­нюється зіставленням термінів розрахунків, які вказані з договорах, рахунках-фактурах. Перевіряється креди­торська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності [12, с.140]. Установлюється наявність кредиторської заборгова­ності з простроченим терміном позову та перевіряється Я списання. Для підтвердження реальності кредиторської заборгованості аудитор може розіслати листи кредито­рам для підтвердження залишку. Надходження і перера­хування коштів перевіряється за даними журналу №1 по рахунках ЗО, 31. У такий же спосіб виявляється наяв­ність заборгованості з простроченим трирічним терміном давності і перевіряється правильність її списання. При проведенні аудиторської перевірки кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками та підрядниками потрібно перевірити достовірність інформації за видами і строками заборгованості. Для цього використовуються пряме підтвердження, вивчення кон­трактів, договорів. У процесі аудиту дається оцінка умов заборгованості — з погляду їх реальності і повноти. Звертається увага на строки, обмеження використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел фі­нансування.

Під час аудиту необхідно з'ясувати, чи існують догово­ри за проведеними операціями з постачальниками та підрядниками, чи правильно вони оформлені; за наяв­ності заборгованості необхідно встановити дату та при­чину виникнення простроченої заборгованості, чому не проведені своєчасно розрахунки, чи немає штучної за­боргованості, повторного оприбуткування матеріалів та послуг [4, с. 70].

Білуха М.Т. в своєму підручнику-Вивчення наявних коштів починається з аналізу й ін­вентаризації заборгованості за кожною сумою. На під­приємствах звірення розрахунків необхідне. Необхідне також установити:

— чи проводилася інвентаризація розрахунків:

— чи подавалися штрафні санкції постачальникам у ра­зі порушення договірних зобов'язань, а також обґрунтованість нарахованих або отриманих сум штрафних санк­цій; правильність списання сумнівних боргів [4,с.60].

За необхідності можна провести контрольну інвентаризацію цінностей і розрахунків, зустрічне звіряння доку­ментів і регістрів обліку з організації, що перевіряється, й у постачальника, усне опитування спеціалістів і матері­ально-відповідальних осіб щодо зазначених питань Під час аудиту дебіторської кредиторської заборгованості складається розрахунковий баланс де порівнюють кредиторів (джерела засобів)з дебіторами [розміщення за­собів). При цьому передбачається, що дебіторська за­боргованість може бути перекрите кредиторською На початок ; кінець року розраховують коефіцієнт слів-відношення дебіторської і кредиторської заборгованості Він вважається одним із показників, що характеризує платоспроможність підприємства і розраховується як відношення розрахунків з дебіторами до розрахунків з кредиторами [6. с. 75].

Методи, які використовує аудитом під час отримання доказів

— формальна перевірка — має за мету виявлення де­фектів з оформленні документів, установлення правильності заповнення реквізитів наявності необумовлених виправлень, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідності документа існуючій типовій формі . Наприклад, дані платіжних доручень, за якими тактично перераховувались кошти до бюджету, мають відповідати даним за цими перерахунками, які відображено на ра­хунках у комп'ютерній програмі, або дані накладних – тим даним, які занесені з цих накладних до комп’ютера для
подальшої обробки

—суцільна перевірка - це перевірка конкретної опера­ції або групи операцій на всіх стадіях облікового циклу. Зона дає можливість упевнитися є тому, що операція, відображена в первинних документах, знайшло своє від­ображення з показниках звітності. Така перевірка на да­ному підприємстві проводиться вибірково за деякими операціями, які могли найбільш суттєво вплинути на ре­зультати діяльності , з також за деякими незначними за
сумарним виразом операціями [26, с. 76].

Отже, після короткого огляду методів та процедур, які застосовує аудитор під час перевірки касово-розрахункових операцій, можна побачити, наскільки великі обсяги ін­формації, що потребує перевірки, аналізу та підтверд­ження або спростування Якщо ще й врахувати, що у кожного підприємства є своя певна особливість у ве­денні обліку господарської діяльності, то логічно буде припустити, що на розгляд та адаптацію до таких ситуа­цій затрачається значно більше часу.

Тамара Степаненко[24, с. 76]., бухгалтер-консультант газети "Головбух", стверджує, стверджує, що якщо при перевірці розрахунково-касових операцій виявлено і перевищення ліміту каси в день здійснення цієї операції до юридичної особи будуть застосовані штрафні санкції, а з поса­дових осіб — стягнуті адмінштрафи.

Відповідно до пункту 2.3 Положення № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприєм­ством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється згідно з постановою Правління НБУ від 09-02.2005 р. № 32 в граничній сумі в розмірі 10000 грн. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в без­готівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахун­ки, протягом дня не обмежується.

У разі здійснення готівкових розрахунків між підприємствами понад граничну суму кош­ти в розмірі, що перевищує встановлену розра­хункову суму, додаються до фактичних за­лишків готівки в касі на кінець дня одноразово в день здійснення такої операції з наступним порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси. У даному разі при перевірці підприємства до залишків готівки в касі па кінець дня, про­тягом якого була здійснена така операція, до­дається 9000 грн. і одержана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси.

Згідно зі статтею 1 Указу "Про застосуван­ня штрафних санкцій за порушення норм з ре­гулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95 (далі - Указ № 436) за перевищен­ня встановлених лімітів залишку готівки в ка­сах до суб'єктів підприємницької діяльності за­стосовується штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки в касі за кож­ний день.

Крім цього, на підставі пункту 7.3 Положення № 637 та статті 1642 КпАП за порушення веден­ня касових операцій на винних осіб накладається штраф від 8 до 15 нмдг (136 грн. - 255 грн.).

Таким чином, за порушення готівкових роз­рахунків між підприємствами до юридичної особи застосовуються штрафні санкції згідно зі статтею 1 Указу № 436, а посадові особи при­тягуються до адміністративної відповідаль­ності .

Людмила Гордієнко[7, с. 76]., пише в своїй статті, що підприємство встановлюючи ліміт каси, не повинне враховувати витрати на відрядження для встановлення ліміту каси на рівні середньоденної видачі готівкових грошових коштів з каси. Це визначено в абзаці четвер­тому пункту 5.4 Положення про ведення ка­сових операцій у національній валюті в Ук­раїні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637): "Для підприємств, ліміти ка­си яким установлюються згідно з фактични­ми витратами готівки (крім виплат, пов'яза­них з оплатою праці, стипендій, пенсій. дивідендів), — не більше розміру середньо­денної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти)". Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637 в цілях однозначного трактування норм даного Положення під терміном "витрати, пов'язані з оплатою праці" розуміються не тільки ви­плати, віднесені до фонду оплати праці, але й інші виплати, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики за­робітної плати, затвердженою наказом Держ-комстату України від 13.01.2004 р. № 5.Витрати (добові, вартість проїзду, витра­ти на наймання житла) на відрядження згідно з пунктом 3.15 зазначеної Інструкції включаються до виплат.

Любов Тетянич [25, с. 76] при проведенні аудиту розрахунково-касових операцій рекомендує перевіряти чи оформляються розрахунки між підприємствами готівкою з каси за придбаний товар ви­датковим касовим ордером із зазначенням у ньому прізвища, ім'я, по батькові свого працівника або представника кредитора та даних паспорта чи іншого документа, що посвідчує відповідну особу. Видатковий ка­совий ордер типової форми № КО-2 затвер­джено наказом Мінстату України від 15.02.96 р. (далі — форма КО-2). У разі як­що підприємство здійснює оплату креди­торської заборгованості готівкою з каси через представника кредитора, то у формі КО-2 в рядку "Підстава" зазначається номер, дата рахунка на оплату товару, а якщо він відсутній, то записується номер та дата ви­даткової накладної кредитора на відвантаже­ний товар, а також нагадує, що відповідно до пункту 1 по­станови Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена в розмірі 10000 грн.

Важливим порівняно з іншими формами конт­ролю є значення аудиту у відстежуванні процесів економічного зростання. Аудит відрізняється від Р них насамперед системним підходом" до діяльності господарюючих суб'єктів. Визначальну роль при цьому відіграє зосередження уваги аудиторів на п'яти найважливіших елементах цієї діяльності - активах, зобов'язаннях, власному капіталі, дохо­дах та витратах господарюючих суб'єктів незалеж­но від їх галузі, форми власності, прибуткової чи неприбуткової спрямованості та ін[21, с. 7]. Тому аудитор­ські перевірки покликані не лише з'ясовувати до­стовірність фінансової звітності, а й завдяки до­триманню принципу превалювання сутності над формою проникати у глибинну логіку відстежуваних економічних явищ і процесів, обґрунтовувати ефективні прогнозні рішення.

Пелипенко та Шевчук гадають, що особливого значення набуває аудит активів, тобто контрольованих підприємствами ресурсів, використання яких забезпечує отримання майбут­ніх економічних вигод. Важливість аудиту активів обумовлена тим, що втілена в них вигода являє собою економічний потенціал господарюючих суб'єктів. З огляду на те, що кожна із його скла­дових має сприяти отриманню економічних вигод, аудит активів включає з'ясування ефективності використання економічного потенціалу, що не завжди передбачає проведення державного фінан­сового контролю. Порівняння аудиту з іншими різновидами та формами контролю свідчить про те, що сфера їх компетенції є вужчою, а відтак жодна з них не­спроможна проконтролювати ті сторони діяльності господарюючих суб'єктів, що охоплюються ауди­том. Так, оперативний казначейський контроль стосується циркулювання коштів державного та місцевих бюджетів. Фіскальний контроль, який упродовж кількох років став однією з найчисельніших структур державного управління, торкаєть­ся тільки зобов'язань.

Кулаковська Л.П. та Ю.В. Піча [16, с. 241]. вважають що важливим моментом аудиту касових операцій є пере­вірка касової дисципліни і виявлення можливих порушень: видачі касової виручки понад встановлені норми; несвоє­часна здача виручки в банк; перевищення встановленого ліміту залишку готівки по касі; витрачання одержаних в банку коштів не за призначенням; несвоєчасна здача п банк невикористаних коштів, одержаних на заробітну пла­ту; порушення правил про розрахунки готівкою; видача го­тівкою з -каси підприємства позички іншим організаціям. У разі виявлення нецільового використання коштів потріб­но встановити його причини і винних осіб.

При перевірці списання по касі коштів, зданих у банк, потрібно кожну суму, списану в видаток по касовій книзі, звірити з квитанцією банку про надходження її на відпо­відний рахунок.

Давидов Г.М. [8, с. 241]. розглядаючи дану проблему характеризує,сщо аудиторській перевірці треба з'ясувати повно­ту і своєчасність розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями; чи склада­лись акти взаємо звірки та відображались результати звірки в обліку.

Загальну перевірку розрахункових операцій з по­стачальниками і підрядниками потрібно проводити у на­ступній послідовності. Спочатку необхідно встановити джерела інформації для аудиту розрахунків за товар­ними операціями - це: первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (накла­дні, рахунок-фактури, товарно-транспортні накладні, акти прийнятих робіт), а також договори купівлі-продажу, вантажні митні декларації, довідки бухгалтерії про курсові різниці тощо. Перевірці рахунків з кож­ним постачальником має передувати вивчення догові­рних відносин, зокрема, правильності оформлення до­говорів, проектно-кошторисної документації, титуль­них списків тощо.

Сума готівки, включаючи кошти, отримані з установ банків, виторг і інші надходження, що знаходяться в касі підприємства, на кінець робочого дня не повинна перевищувати встановлений ліміт[23,с. 73]. Зі слів Сопко В.В.,Верх оглядової Н.І. та інших уся готівка понад установлені ліміти здається підприємствами в банк для зарахування на поточний рахунок. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлений, то вся наявна в касі готівка здається наприкінці дня в банк (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлений).

У визначених випадках підприємства можуть зберігати готівка в касі понад установлені ліміти. Це стосується готівкових коштів, отриманих підприємством в установі банку для виплат, зв’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів. Такі кошти можуть зберігатися в касі тільки в дні виплат таких сум протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку.

Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту і морських портів наявні можуть зберігатися в їхніх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.

Наявні, отримані в установі банку на інші виплати, повинні видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, отримані в установі банку і не використані по призначенню протягом установлених термінів, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку і чи підприємства можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися тільки на меті, на які вони отримані.

Наявні для оплати праці, що здійснюються за рахунок виторгу, підприємство має право зберігати в касі понад установленого йому ліміту протягом трьох робочих днів із дня настання термінів цих виплат у сумі, зазначеної в переданих у касу платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

3. Організація і методика аудиту розрахунково-касових операцій.

3.1 Мета, завдання, джерела і послідовність аудиту розрахунково-касових операцій

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит операцій з коштами, іншими активами та аудит стану розрахунків е дуже важливими.

Метою аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових кошгів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій з коштами, стану розрахунків та інших активів є:

- перевірка стану збереження готівки в касі;

- вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

- перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках;

- стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

- виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

- перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

- перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами, та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

- перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів;

- оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі;

- встановлення методу організації аудиту;

- забезпечення порядку збереження чекових книжок, контроль за випискою чеків та отримання за ними грошей.

Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є:

1) Первинні документи з обліку грошових коштів.

2) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів

3) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

4) Головна книга.

5) Звітність

Документування операцій з грошовими коштами показано в табл.1

Таблиця 1 . Документування операцій з грошовими коштами

№ п/п

Форма документу

Первинні документи

Призначення документу

1

КО-1

Прибутковий касовий ордер (ПКО) (Додаток 1)

Надходження готівки в касу

2

КО-2

Видатковий касовий ордер (ВКО) (Додаток 2)

Видача готівки з каси

3

КО-3

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів(Додаток 3)

Для реєстрації в бухгалтерії ПКО, ВКО, чи документів, що їх замінюють

4

КО-4

Касова книга(Додаток 4)

Для обліку касиром операцій з готівкою

5

КО-5

Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей(Додаток 5)

Для обліку руху коштів в касі

6

Грошовий чек (Додаток 6)

Для одержання готівки з рахунку в банку

7

Об'ява на внесок готівки

Для внесення готівки на рахунок в банку

8

Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою

Застосовується при здачі готівки інкасатору

9

ФКЧ-1

Фіскальний касовий чек на товари (послуги)

Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків за продані товари(надані послуги)

10

ФКЧ-2

Фіскальний касовий чек видачі коштів

Розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, компенсації послуг, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державній лотереї та в інших випадках

11

РК-1

Розрахункова квитанція

Використовується при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, компенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках

12

П-53

Платіжна відомість

(Додаток 7)

Виплата грошових коштів з каси декільком особам

13

П-49

Розрахунково-платіжна відомість

Розрахунок виплат по заробітній платі та її виплата з каси

14

Платіжне доручення(Додаток 8)

Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перераху­вання певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань аудитор повинен володіти нормативно-правовою базою, що стосується саме цієї ділянки перевірки.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 19.02.2001 року № 72. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємства поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правової форми і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.

Крім цього Положення існують ще декілька документів, які регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:

1. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного Банку України від 19.02.01року № 69;

2. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 15.02.96р. № 51;

3. Наказ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” від 12.06.95р. №436/95 із змінами і доповненнями;

4. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від06.07.95 р. №265/95-ВР із змінами і доповненнями;

5. Наказ ДПАУ “Про затвердження нормативно-правових актів” від 01.12.00 р. № 614;

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль.

Так як внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, то в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у клієнта. Основна мета вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю клієнта – підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур. В процесі такої оцінки встановлюється ймовірність наявності помилок в бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій щодо його ефективності, оскільки:

- ніхто не може гарантувати відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою ;

- керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило ;

- можливі помилки, неточності в записах, підрахунках в результаті нерозуміння завдання, неохайності ;

- незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили довіру, можливий вплив на них як всередині, так і за межами підприємства.

При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі і на поточному рахунку аудитор вивчає наступні питання:

1. наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

2. наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

3. наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;

4. надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

5. формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касирі;

6. відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

7. наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

8. застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведені перевірки стану внутрішнього контролю аудитор маючи у своєму розпорядженні матеріали дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор проводить вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо. (див. мал.1)

Результати опитування вивчення системи внутрішнього контролю можуть бути оформлені в виді анкети (додаток А-1). Відповіді можуть бути різноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства – про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Не співпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами (додаток А-2)

На першій стадії аудитору слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю.

У випадку, якщо аудитор приймає рішення про те що він не може покладатись на систему внутрішнього контролю, він повинен планувати аудит таким чином, щоб аудиторські думка не ґрунтувалась на довірі до цієї системи. Це необхідно у тих випадках, коли надійність СВК оцінюється як “низька” або коли аудитору найбільш зручно чи економічно виправдано не спиратись на цю систему.

В тому випадку, якщо за підсумками загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності СВК. Вона здійснюється на основі методів і прийомів, які аудитори розробляють самостійно.

Взагалі оцінювання аудитором системи внутрішнього контролю проходить три етапи (див. мал. 2):

Оцінка системи внутрішнього контролю


Малюнок 2. Оцінка системи внутрішнього контролю (СВК)

1) загальне ознайомлення з СВК;

2) первинна оцінка надійності СВК;

3) підтвердження достовірності оцінки СВК.

У процесі первинної оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:

- перевіряють бухгалтерську і господарську документацію клієнта всього звітного періоду, а не тільки окремих періодів часу;

- при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам діяльності, в яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю типовою для всього періоду вцілому;

Оцінка окремих засобів контролю як “низькою” не виключає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як “середньої” чи “високої”.

Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру СВК зобов'язаний в ході аудиторської перевірки здійснювати процедури підтвердження достовірності цієї оцінки. Ці процедури здійснюються в період перевірки на основі методики і прийомів, які розробляються аудитором самостійно.

В тому випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійності прийде до висновку про те, що оцінка надійності СВК в цілому виявиться нижчою від тієї, що була отримана в ході первинної оцінки, він зобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків за результатами проведення аудиту.

Всі етапи оцінки СВК повинні належним чином документуватися із зазначенням документів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї СВК.

Показники того, що аудитор отримав необхідне знання системи бухгалтерського обліку і відповідності внутрішнього контролю, може бути те, що він знає про недоліки в цих системах, а отже може визначити певні зони ризику при ведені операцій з готівкою, а саме:

1. аудитор зобов’язаний повідомити клієнта про можливі порушення і допомогти їх усунути. Основні порушення готівкового обігу, за які накладаються стягнення показані ні малюнку 3.



Малюнок 3. Типові порушення в сфері готівкового обігу

2. оцінивши систему внутрішнього контролю аудитор на основі отриманої інформації планує і складає програму аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі підприємства та поточному рахунку в банку.

3.2 Методика перевірки розрахунково-касових операцій

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівково-розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.

При здійсненні аудиту готівково-розрахункових операцій аудитору необхідно:

1.Дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням
грошових коштів та інших цінностей в касі підприємства;

2.Залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод
організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінованим та встановити
необхідність проведення фактичного контролю;

3.Перевірити за обраним методом:

•забезпечення умов зберігання готівки та Інших цінностей в касі при
надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк:

•забезпечення порядку збереження чекових книжок;

•забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними
грошей;

•дотримання порядку документального надходження грошей у касу
і їх видачі;

• своєчасність оприбуткування готівкових грошей;
•дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на

операційні та інші потреби;

• стан обліку касових операцій;

• застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами використовуються наступні джерела інформації: касові плани, прибуткові і видаткові касові ордери і виправдовуючі документи, додані до них, касові книги і звіти касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках, інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях з грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими органами.

В своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внуї рішнього контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить обсяг перевірки, її особливості, тощо. Для цього аудитор вивчає наступні питання:

• наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

• наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлюєперіодичність перевірок;

• наявність ознак формального проведення перевірок каси: призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується, та ін.;

• надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерівіншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, невідображене в розпорядженнях керівника підприємства;

• формальне проведення перевірок каси при зміні (звільненні) касирів;

• відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

• наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

• застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства - про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання вимог нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами.

В залежності від оцінки системи внутрішнього контролю, встановлених тестуванням та вивченням актів перевірки ведення операцій з готівкою слабких місць, аудитор встановлює види і кількість аудиторських контрольних процедур.

При необхідності аудитор може брати участь в інвентаризації готівки в касі.

Перевірка проводиться в тих же напрямках, що і контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. Особливістю є те, що аудиторські процедури проводять вибірково з метою встановлення суттєвих відхилень, які впливають на достовірність та об'єктивність звітних даних.

Суцільна перевірка проводиться на замовлення клієнта або при дуже низькій оцінці системи внутрішнього контролю.

При аудиторській перевірці слід враховувати можливі порушення при веденні операцій з готівкою.

Основні порушення-зловживання, розкрадання, помилки в обліку касових операцій можуть бути кваліфіковані наступним чином:

1. Пряме розкрадання грошових коштів

• нічим не приховане;

• приховане неоформленими документами і розписками.

2. Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

• з банку;

• від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах;

• від різних юридичних осіб за домовленістю.

3. Надлишкове списання грошей по касі:

• повторне використання одних і тих самих документів;

• неправильний підрахунок підсумків в касових документах і
звітах;

• списання сум без підстави чи за фальсифікованими
документами;

• підробка в законно оформлених документах із збільшенням суми
списання.

4. Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і
організаціям:

• привласнення депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих
на інших підставах;

• привласнення сум, які належать іншим підприємствам.

5. Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують
граничну величину:

• з іншими юридичними особами і підприємцями, діючими
без утворення юридичної особи;

• які надходять в касу підприємства, що перевіряється.

6. Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари,
виконані роботи і надані послуги:

• без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

• без реєстрації реєстраторів розрахункових операцій в
податковій службі.

7. Перевищення ліміту готівки каси на кінець дня.

8. Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.


На відміну від контролюючих органів аудитор повинен дотримуватися

принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в звіті керівництву клієнта та, при необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію І не сповіщати податкові органи.

Контролюючи грошові операції, необхідно встановити відповідність кореспонденції рахунків діючим положенням і правилам ведення бухгалтерського обліку. Такий контроль дозволяє виявити господарські операції з неправильною кореспонденцією, які потягнуть за собою перекручення облікової і звітної інформації. Для цього аудитору потрібно володіти знаннями типової кореспонденції рахунків.

Каса – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових готівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.

Типова кореспонденція рахунків показана нижче.

Типова кореспонденція по дебету рахунка 301 “Каса в національній валюті”

№ п/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Надходження готівки від дебіторів в рахунок погашення його довгострокової заборгованнояті

301

16

2

Надходження готівки в касу підприємства з операційної каси чи каси філіалу

301

301

3

Оприбуткування готівки в касу підприємства з поточного банківського рахунку для різних виплат: заробітної плати, відряджень, ін.

301

311

4

Погашення дебітором короткострокового векселя готівкою

301

341

5

Отримання готівки від покупців і замовників за відгружені їм товари (готову продукцію), за виконані підприємством роботи, надані послуги

301

361

6

Повернення підзвітною особою невикористаного авансу

301

372

7

Отримання підприємством дивідендів та інших доходів

301

373

8

Внесення винними особами готівки в касу в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню нанесеного матеріального збитку

301

375

9

Одержання готівки від різних дебіторів в рахунок погашення їх заборгованості перед підприємством

301

377

10

Формування пайового капіталу шляхом внесення пайовиками готівки в касу

301

41

11

Надходження готівки від засновників в якості взносу на поповнення капіталу підприємства

301

422

12

Надходження готівки від засновників в якості взносу в статутний капітал підприємства в результаті чого зменшиться дебіторська заборгованість цих осіб перед підприємством

301

46

13

Надходження коштів цільового фінансування готівкою

301

48

14

Отримання готівкової виручки від продажу довгострокових облігацій

301

521

15

Надходження авансів та предоплат готівкою від покупців та замовників

301

681

16

Надходження готівки в порядку розрахунків з дочірніми підприємствами

301

682

17

Оприбуткування в касу орендної плати за рахунок майбутніх періодів, отримання сплати підписаних періодичних видань та ін.

301

69

18

Оприбуткування в касу виручки від реалізації продукції

301

701

19

Оприбуткування в касу виручки від реалізації товарів

301

702

20

Надходження в касу підприємства виручки від реалізації робіт та послуг

301

703

21

Надходження в касу грошових коштів по договорам страхування. Ця проводка приміняється тільки в страхових організаціях

301

76

Типова кореспонденція по кредиту рахунку 301 “ Каса в національній валюті”

№ п/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Надходження готівки в касу підприємства від операційної каси чи каси філіалу

301

301

2

Касова виручка здається інкасатору

333

301

3

Виданий аванс представникові постачальника готівкою під поставку матеріальних цінностей, робіт, послуг

371

301

4

Видана під звіт готівка на цільове використання

372

301

5

Повернення вкладених в статутний капітал коштів засновнику

46

301

6

Погашення довгострокових облігацій

521

301

7

Видана заробітна плата персоналу підприємства

661

301

8

Погашення зобов'язань перед учасників

671,672

301

Рахунки в банку – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових грошових коштів, якими володіє підприємство.

Типова кореспонденція по дебету рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

№ п/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Дострокове погашення дебіторської заборгованості

311

16

2

Передача готівки в банк

311

301

3

Перерахування грошових коштів з одного рахунку на інший

311

311

4

Зарахування на розрахунковий рахунок коштів, що знаходились в дорозі

311

331

5

Погашення дебіторами короткострокових векселів

311

341

6

Погашення короткострокових облігацій

311

352

7

Погашення покупцями та замовниками дебіторської заборгованості по відгруженим їм товарам, виконаним роботам, наданим послугам

311

361

8

Повернення раніше виданого авансу від продавця

311

371

9

Надходження відсотків, дивідендів, інших доходів та платежів

311

373

10

Отримання коштів по пред'явленим претензіям

311

374

11

Надходження від винних осіб коштів в цілях відшкодування збитків

311

375

12

Погашення заборгованості іншими дебіторами шляхом внесення коштів на поточний рахунок

311

377

13

Грошові надходження від продажу емітованих підприємством акцій

311

421

14

Грошові надходження від продажу власних акцій, раніше викуплених у інших підприємств

311

451

15

Погашення дебіторської заборгованості засновниками по внескам в статутний капітал

311

46

16

Цільове надходження грошових коштів, цільове фінансування

311

48

17

Отримання підприємством довгострокового кредиту

311

501

18

Отримання підприємством довгострокового небанківського кредиту

311

505

19

Надходження грошових коштів від продажу довгострокових облігацій

311

522

20

Одержання підприємством короткострокового кредиту

311

601

21

Надходження грошового відшкодування з бюджету, в тому числі підтвердженого декларацією по ПДВ податкового кредиту

311

641

22

Надходження авансів та передоплати від покупців та замовників

311

681

23

Надходження грошових сум від дочірніх підприємств

311

682

24

Надходження орендної плати в рахунок майбутніх періодів

311

69

25

Надходження виручки від продажу готової продукції

311

701

26

Надходження виручки від продажу товарів

311

702

27

Надходження виручки від реалізації робіт, послуг

311

703

28

Надходження грошових коштів по договорам страхування

311

76

Типова кореспонденція по кредиту рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

№ п/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Надходження готівки в касу підприємства

301

311

2

Оприбутковано дорожніх чеків

33

311

3

Перераховано коштів на купівлю валюти

333

311

4

Оприбуткування короткострокових цінних паперів

35

311

5

Перерахування грошових коштів в рахунок сплати робіт, послуг

39

311

6

Повернення вкладених в статутний капітал внесків засновника

46

311

7

Повернення невикористаних коштів цільового фінансування

48

311

8

Погашення довгострокового кредиту

501

311

9

Погашення довгострокового векселю

511

311

10

Погашення довгострокових облігацій

521

311

11

Оплата по зобов'язанням згідно договору фінансової аренди

531

311

12

Погашення короткострокового кредиту

601

311

13

Погашення короткострокового векселя

621

311

14

Погашення зобов'язання перед постачальниками та підрядчиками за придбані ТМЦ, виконані роботи, послуги

631

311

15

Перерахування грошових коштів в якості податків і обов'язкових платежів

641, 642

311

16

Перерахування грошових коштів в порядку розрахунку з органами соціального страхування

65

311

17

Виплата заробітної плати персоналу шляхом перерахування її на особові рахунки в ощадних банках

66

311

18

Погашення зобов'язань перед учасниками по нарахованим дивідендам

671, 672

311

19

Повернення постачальнику чи підрядчику раніше отриманого авансу

681

311

Якщо аудитор виявив неправильну кореспонденцію рахунків, він складає таку відомість та занотовує в своїх робочих документах.

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової. В даному розділі мова піде саме про підсумкову документацію.

Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію у тому разі, якщо викладене в ній не є настільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор. Приклад аудиторського звіту наведено в додатку

Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. За своїм правовим статусом висновок прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити такі елементи:

1. заголовок;

2. замовник;

3. вступ;

4. масштаб перевірки;

5. висновок про перевірену фінансову звітність;

6. дата аудиторського висновку;

7. підпис;

8. адреса аудиторської фірми.

Заголовок містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено аудитором (прізвище, ім'я, або назва аудиторської фірми). Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які змогли привести до порушення принципу незалежності перевірки.

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор повинен доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Завершується складання аудиторського висновку підписом аудитора або ім′ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведення аудиту.

Позитивний висновок надається в тому випадку коли підприємство отримало достатньо інформації ведення касових операцій цілком відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті.

Умовно-позитивний висновок надається тоді коли виникає будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода, яка є підставою для відмови від позитивного висновку. Незгода виникає у випадках неприйнятності звітної політики, при розходженні в думці відносно фактів чи сум в фінансовій звітності. Також наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного висновку. Порядок надання і підстави для умовно-позитивного та негативного висновку регламентується ННА № 26. У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди.

Відмова від висновку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Аудитор обов′язково вказує з яких причин висновок не може бути складений. Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути.

3.3Аудиторська перевірка розрахунково-касових операцій

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.

Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:

¨ назва підприємства;

¨ період перевірки;

¨ дата перевірки;

¨ об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єкти аудиту:

1. Основні відомості про підприємство

2. Правові основи діяльності підприємства:

- правовий аналіз установчих документів;

- наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності;

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

- форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

- перевірка бухгалтерської комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

- організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

- дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

- оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

- правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4. Грошові кошти

- дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

- наявність банківських рахунків;

- склад інших грошових коштів;

- отримання письмових тверджень від банку про залишки на рахунках заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

- внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

Аудиторська перевірка проводиться на ППА “Єдність”, Біляївського району Одеської області, об’єктом дослідження виявляються касово-розрахункові операції. які здійснювались на підприємстві за певний період (в нашому випадку за вересень 2008 року)

При аудиті операцій з грошовими коштами, зокрема касової готівки, аудитор проведемо перевірку в декілька етапів (мал.4). Оглянемо детально проведення перевірки на кожному етапі окремо (див. додаток А-3)


Аудит касових операцій


Малюнок 4. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор розглянуто загальні питання організації роботи каси на підприємстві.де виявлена:

- інтенсивність касових операцій;

- основні напрямки касових надходжень і видатків;

- кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;

- наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність. Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за всяку втрату, яка причинена підприємстві як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбайливого чи недобросовісного відношення до своїх зобов'язань. Тому після видання приказу розпорядження про назначення касира, керівник підприємства зобов'язаний ознайомити касира з Положенням про ведення касових операцій та заключити договір про його повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

- забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;

- обладнання приміщення каси на підприємстві. Для забезпечення надійності і збереження готівки, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, каса бути ізольована від інших приміщень, обладнана спеціальним віконцем для проведення операцій з клієнтами і співробітниками, мати сейф чи металічний шафа, охоронно-пожежну сигналізацію, яка відповідає вимогам діючого стандарту.

Ретельне вивчення зазначених питань дає змогу скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок, а саме:

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

№ п/пї

Можливе порушення

Характеристика порушення

1

Пряме розкрадання грошових коштів

нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства

2

Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли

Не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями неповне оприбуткування грошових сум

3

Надлишкове списання грошей по касі

повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі, надлишкове списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань

4

Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям

привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами, привласнення сум, що належать іншим підприємствам

5

Недотримання лімітів залишку готівки

розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт не встановлення ліміту залишку готівки несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк

6

Проведення розра­хунків з різними особами понад встановлені ліміти

розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму

7

Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані ро­боти та надані послу­ги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах

8

Некоректне відоб­раження касових операцій в регістрах синтетичного обліку

некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачав проведення раптової ревізії каси з повним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки переглянуто наявність грошових коштів і інших цінностей, касового звіту. В нього включалися всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, склалася відомість інвентаризації каси (Додаток 10), що свідчить що до початку проведення інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, і всі кошти ,що надійшли під мою відповідальність, оприбутковані, а ті. що вибули списані за видатками.

На підставі Наказу від 5 вересня 2008 року №5 проведена інвентаризація коштів при якій виявлено, оприбуткування грошових коштів, що надійшли з банку та сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах, оприбуткування грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями.

Також не відбулося повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі, надлишкового списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкового списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань.

Розрахунки готівкою відбулися в сумі, що не перевищує ліміт,а також на підприємстві встановлено ліміт в касі підприємства. що не перевищує 900грн.,при цьому на основі перевірки Залишок в касі за 6.09.2008 становив 580грн.90коп. ,а також відбулася своєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк.

Деякі аудитори при аудиторській перевірці каси не проводять інвентаризацію касової готівки та інших цінностей, які знаходяться в касі, вважаючи цю процедуру не обов'язковою. В даному випадку він може користуватися результатами внутрішнього контролю, якщо перевірені ним акти інвентаризації наявності грошових коштів не викликають недовіри та він приймає рішення про доцільність проведення інвентаризації.

Далі виявлено своєчасність проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Згідно Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, в строки, установлені керівником підприємства, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприємстві повинна проводитись раптова інвентаризація (ревізія) каси поаркушним перерахунком всіх грошей. Вони є необхідним і важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни.

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Під час перевірок з'ясовувалася наявність у підприємства касової книги (Д.4), а також відповідність її оформлення вимогам наказу Мінстату. Перевіряючи порядок ведення касової книги, впевнилися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивованих виправлення в касовій книзі не знайшлося. Крім того, перевірялася правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів (типові форми відповідно КО-1 і КО-2) (Д.1,2), якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.

Перевірялася також правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково - платіжних) відомостей. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін, також перевірилося проставлення потрібних дат, номерів сум, підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповнені таким чином, що забезпечується збереження цих записів протягом терміну зберігання документів. На підприємсві в наявності журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) (Д.3,5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки, тощо), і відміток про їх погашення.

Але виявленні неправильно оформлених документів,при цьому складено відповідну відомість

Відомість виявлення аудитором неправильно оформлених касових документів

Код

Журнал-ордер

Назва і зміст документа

Сума

Суть порушення

Особи, відповідні за порушення

Заходи по знешкодженню порушення

Дата

1

1

26.6.08.

Видатковий касовий ордер № 103 від 25.05.08 на виплату І. І. Судоменко на поточний ремонт

17700

На рахунку Судоменко немає підтвердження про виконання роботи, акт прийняття робіт відсутній

Бухгалтер Л.М.Грисюк, касир Н.О.Довженко

Всього

Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту. Особлива увага під час перевірок касової дисципліни має приділялася цільовому використанню готівки, яку підприємство (підприємець) одержує в установі банку. Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банку у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечить чинному законодавству України. Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Цільове призначення цих коштів зазначається конкретним підприємством при заповненні грошового чека встановленої форми і не повинно суперечити чинному законодавству України. При перевірці цільового використання готівки використовуються банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, журнали-ордери 1 за кредитом рахунку 301 “Каса”, книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а також документи, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів за призначенням. Крім того, можуть також використовуватись товарні та касові чеки, розрахункові квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти про закупівлю товарів (виконання робіт, надання послуг), платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб тощо. Під час перевірки підприємства порівнюються відповідні записи в касовій книзі та прибуткових касових ордерах з банківськими виписками щодо цільового призначення одержаних у банку коштів, що визначається за символами касових оборотів, які зазначаються в банківських виписках (згідно із змістом символів звіту про касові обороти банків України, що викладені в главі 6 Інструкції).

Суми і напрямки використання готівки, одержаної в касі банку, порівнювалися з аналогічними показниками їх фактичного витрачання із залученням відповідних виправдувальних документів. Особливо уважно потрібно перевірялася також обґрунтованість касових операцій по видачі грошових коштів на виплату заробітної плати по платіжним відомостям та для розрахунку з іншими підприємствами. Насамперед це пов'язано з наявністю у підприємства податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку), при цьому, залежно від терміну, за який проводиться аудит, слід врахувати зміни в порядку ведення касових операцій, які відбулися шляхом прийняття нового Положення про порядок ведення касових операцій від 19.02.2001 р. Перш за все вибірковим способом необхідно встановлено, що всі внесені в розрахунково-платіжні відомості особи фактично працювали на підприємстві і немає серед них підставних, на яких начисляється заробітна плата. Такі факти встановлюються звіркою даних відомості з показниками обліку особового складу і табелів, з наказами про зачислення і звільнення з роботи, з даними первинних документів про начислення заробітної плати. Необхідно перевірити висновки в платіжних відомостях, так як нерідко допускаються факти навмисного завищення висновків в графі “До видачі” на передбачу вальну суму присвоєння.

Перевіряючи касові операції, встановлено їх законність, достовірність і господарську цілеспрямованість. При повною мірою і в повному обсязі відбувається оприбуткування грошей в касу.

Методику проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів в касу передбачає четвертий етап.

Грошові кошти поступають в касу ППА “Єдність”:

- з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;

- за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

- невикористані підзвітні суми;

- депоновану заробітну плату.

перевіривши записи в журналі-ордері №1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і в виписках банків розвіяли сумеіви, що отримані із банківських рахунків грошові кошти оприходувані своєчасно і повністю, причому чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористанні чеки збегігаються зберігатися у головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з надписом ”Анульовані” зберігаються підклеєними до корінців чеків.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряюлисяза сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо) .

Крім вищеназваних методів перевірки, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством, аудитор може застосовувати відповідні зустрічні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупцях (замовниках), які сплатили готівкові кошти, шляхом залучення відповідних первинних документів та взаємного звіряння касових документів отримувачів готівки з даними покупців. Під час перевірок аудитор має брати до уваги, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

На п'ятому етапі перевірялося додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (далі - Інструкція). Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства. Встановлено, що на підприємстві ППА “Єдність”, запланований певний ліміт каси 900 гривень, і дотримується на протязі перевіряємого періоду. Під час перевірок з’ясувалося те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти. Одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів можуть зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.

Перевірка руху грошових коштів на поточному рахунку здійснюється на основі такої програми(див дод.А-4)

Незалежно від того, якими рахунками в банку користується . підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності.

Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявність додатків до них. Виписка банку без помарок, підчисток і необгрунтованих виправлень.

Перевірена також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.

Здійснено звірку номерів корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою.

Також перевірена:

- відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

- правильність заповнення платіжних доручень;

- таксування оборотів у виписка банку.

Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:

å С' + å К - å Д = å С" , де

С' - залишок на початок дня;

К – кредитовий оборот;

Д – дебетовий оборот;

С" – залишок на кінець дня.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевірялач сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього порівнялися дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.

Існують основні порушення при проведені операцій на рахунках в бнках(табл..3)

Таблиця 3 . Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

п/п

Можливе порушення

Характеристика порушення

Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках

Не відображення надходження сум, одержаних з банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківської о рахунку

2

Безготівкові перерахування коштів не за призначенням

перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості

3

Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку

некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах

Але здійснивши аудиторську перевірку “Єдності”,зясувалося,що відображено надходження сум, одержаних з банку і одночасне відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківської о рахунку а також складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах

На основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів робимо висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на аудируємому підприємстві. Аудиторські докази, як правило відображають зміст частини інформації, яка є на підприємстві. Так як інформація являється основою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати наступним вимогам:

- необхідність;

- обґрунтування;

- повнота;

- правильність.

При здійсненні інвентаризації, зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлено стан перевіряємого об'єкта,тобто при проведенні перевірки доказана вірність здійснення діяльності напідприємстві,отримано докази щодо реальності перевіряємих активів, зокрема грошових коштів.

Інвентаризація касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановилася наявність грошових коштів на суму 580.90 грн(на кінець періоду)

Перевірка наявності грошових коштів та інших грошових активів в касі проводилася шляхом їх перерахунку касиром в присутності аудитора і головного бухгалтера. Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації, причому сума виявилася таж сама,тому порушень в цьому випадку не передбачено.

Перевіряючи касову книгу, зясовано, що касир своєчасно проводить в ній записи за операціями, що мали місце на момент проведення аудиту

Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснювалась методомзалишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.

При закінченні аудиторської перевірки складено аудиторський висновок,представлений в Додатку А5.

3.4Особливості аудиторської перевірки розрахунково-касових операцій в умовах автоматизації обліку

Правилом (стандартом) аудиторської діяльності «Проведення аудиту за допомогою комп'ютерів передбачені наступні вимоги до використовуваних в аудиті програмних засобів:
- аналіз змісту формованої в бухгалтерії економічного суб'єкта
бази даних, якщо така існує і доступна;
- контроль показників, що містяться в регістрах бухгалтерського обліку
економічного суб'єкта;
- тестування алгоритмів, використовуваних в автоматизованій системі
бухгалтерського обліку;
- контроль відповідності показників, що містяться у форматах
бухгалтерської звітності, даним бухгалтерських регістрів або бази даних, що формується в бухгалтерії при обробці первинних документів;
- використання можливостей пошуково-довідкових інформаційних систем у області нормативних і законодавчих актів, що регламентують
бухгалтерський облік і аудит;
- формування аудиторської документації (робочої і підсумкової).
Слід зазначити той факт, що на ринку комп'ютерних програм сьогодні присутні тільки три спеціалізовані продукту, направленого на рішення задач аудиту: «Помічник аудитора» компанії «ДИЦ» і «Експрес-аудит», «Асистент аудитора» консалтингової групи «Терміка» (Москва), що свідчить про відсутність загалноприйнятих принципів автоматизації аудиту.
У відомих публікаціях по автоматизації аудиту простежуються два підходи, що принципово розрізняються. Перший припускає використання набору тестів (робочих таблиць), орієнтованих на введення констатуючої інформації (типу «так», «ні») про дотримання тих або інших правил бухгалтерського обліку. При цьому бухгалтерська інформація клієнта повністю або частково ігнорується. Такий шлях може привести до істотного ризику пропуску помилок. Другий підхід орієнтований на первинну інформацію клієнта, в якій відбиті господарські операції на синтетичному і аналітичному рівні. В цьому випадку потрібні істотні витрати часу на введення даних клієнта. Найправильніше-гнучке поєднання згаданих підходів, що дозволяє формувати остаточну думку аудитора як на основі тестів (робочих таблиць), так і на основі оцінки достовірності первинної бухгалтерської інформації клієнта.
Організаційні і технічні особливості проведення аудиту з використанням програмних засобів.

Очевидно, що робочим інструментом аудитора при проведенні перевірки
є комп'ютер. Програма повинна бути мережевою, а всі дані – зберігатися в єдиній базі, до якої користувачі системи повинні мати автоматизований доступ відповідного рівня. Разом з операційною системою Windows 95/98 і вище на кожному комп'ютері бажано мати браузер Internet Explorer версії не нижче 5.0.
Вхід в систему повинен бути авторизований, щоб в процесі роботи можна
було автоматично відстежувати, хто, коли і які дані вносив (змінював).
Користувачам надають різні права по роботі з системою, які в простому варіанті діляться на два рівні: керівник перевірки і аудитор. Вся інформація, записана в базу даних (БД), повинна бути доступна одночасно всім членам аудиторської групи.

Етапи проведення аудиторської перевірки.
1.Підготовчий етап.
Тут виконуються наступні заходи. Вивчається і записується в
базу даних інформація про клієнта: дані Головної книги, показники
бухгалтерської звітності і інша доступна інформація. На основі одержаної інформації проводяться попередній фінансовий аналіз, оцінка рівня істотності і аудиторського ризику. З урахуванням отриманих результатів розробляється загальний план аудиту, і розподіляються обов'язки між членами аудиторської групи. Далі аудитори відповідно до одержаного завдання самостійно виконують наступні роботи:
- проводять аналіз бухгалтерських записів по Головній книзі з метою
виявлення некоректних і нетипових операцій по доручених їм розділах;
- визначають рівень істотності по своїх розділах;
- розробляють програми аудиту по розділах з урахуванням особливостей
економічного суб'єкта і одержаної про нього інформації (аналіз звітності і Головної книги);
- відповідно до бази правил самостійно формують робочі
таблиці по розділах для тестування виконання правил бухгалтерського обліку і записують їх в БД, складаючи локальну базу правил для своїх розділів.
На підставі записаних в базу даних показників бухгалтерської
звітності всі розрахунки по аналізу фінансового положення клієнта можуть
виконуватися відразу ж, проте до виразу остаточної думки про достовірність звітності користувача, що перевіряється, цими результатами треба з обережністю.
Великою зручністю при проведенні перевірки виявляється доступність кожному аудитору даних звітності і Головної книги безпосередньо на своєму робочому місці (комп’ютерному робочому місці), перевірки виявляє доступність кожному аудитору даних звітності і Головної книги. Після закінчення підготовчого етапу можна приступати безпосередньо до перевірки.
2. Етап перевірки.
Після виконання заходів підготовчого етапу аудитор приступає до проведення перевірки свого розділу. Очевидно, що результатом його роботи повинен бути вираз думки про достовірність комплексу облікових завдань, перевірка якого йому доручена відповідно до загального плану аудиту. Зрозуміло, думка повинна бути обгрунтованою і виражено у формі, прийнятої внутрішніми стандартами аудиторської фірми. Загальна схема роботи аудитора може містити наступні етапи: планування; вивчення початкової інформації; вираз думки аудитора і складання звіту керівнику.
Досліджуючи окрему господарську операцію, аудитор повинен мати
наступні можливості:
- в ході роботи звертатися до сформованої на підготовчому етапі
локальної бази правил по своєму розділу;
- реєструвати в базі даних всі перевірені операції і свої коментарі по ним;
- реєструвати допущені помилки і порушення по даній господарській операції, використовуючи довідник типових бухгалтерських помилок.
У разі виявлення помилки, відсутньої в довіднику, його можнаоперативно поповнити;
- реєструвати в локальній базі правил свого розділу власні професійні думки про дотримання (недотриманні) окремих правил бухгалтерського обліку, при необхідності записуючи коментарі.Таким чином, вся інформація по кожному елементу сукупності, що перевіряється, повинна записуватися в базу даних безпосередньо у момент виразу аудитором приватної думки по проведеній операції. Як правило, у випадках нескладних порушень запис інформації про одну операцію займає у досвідченого аудитора не більше 1-2 хвилин.
3. Що завершує етап.
Тут аудитор проводить оцінку і аналіз одержаної в ході аудиту
інформації. Автоматизація дозволяє йому проводити оцінку істотності виявлених порушень по сукупності, що перевіряється, у будь-який момент часу.
Модулем обробки і оцінки повинен швидко проводитися розрахунок
істотності виявлених порушень на основі даних:
- про прийнятий рівень істотності;
- про проведені операції;
- про суму виявлених порушень по рахунку;
- про величину сукупності, що перевіряється (за даними Головної книги).
Одночасно з цим повинна формуватися довідка про кількість і
характер так званих якісних порушень по перевіреному розділу, тобто порушень, що не впливають на сальдо рахунку, що перевіряється, або по яких неможливо визначити величину спотворення звітності. Прикладом може служити відсутність розшифровки підписів посадовців. Підсумком перевірки розділу для аудитора є вираз думки про достовірність перевіреного розділу, документування проведеної перевірки і підготовка звіту керівнику.
Переваги автоматизації аудиторської діяльності.

В ході перевірки аудитор знаходиться в принципово іншому інформаційному середовищі, чим при звичайних методах проведення аудиту. Кожному аудитору повинні бути доступні інформація, що міститься в бухгалтерській звітності і Головній книзі клієнта, а також результати її обробки.
Зібрана в ході перевірки всіма членами аудиторської групи інформація повинна записуватися в єдину базу даних, в результаті вся вона доступна всім членам групи, що робить можливість аудитору (керівнику перевірки) використовувати результати роботи своїх колег.
У міжнародній практиці застосовуються два підходи до організації аудиту: пооб’єктивний і циклічний. При пооб’єктивном підході господарські операції досліджуються з погляду відособленого отримання доказів відношенні окремих рахунків бухгалтерського обліку. Тут одна і та ж господарська операція може досліджуватися кілька разів різними експертами, що як мінімум нераціонально з погляду зниження витрат на проведення аудиту. При циклічному підході об'єктом аудиторського дослідження є взаємозв'язки між об'єктами обліку, що утворюються при проведенні господарських операцій.
Досліджуючи, як перевірені в обліку господарські операції, аудитор
висловлює приватну думку про достовірність віддзеркалення кожної операції, що перевіряється, як мінімум по двох рахунках робочого плану рахунків. Приватні думки аудитора фіксуються в базі даних.
З появою на початку 80-х рр. ПЕВМ, що володіли високою
швидкодією, великою місткістю оперативної і зовнішньої пам'яті на жорсткому магнітному диску, широким вибором зовнішніх пристроїв введення-висновку інформації, орієнтованих на виконання функцій формування первинних документів і облікових регістрів, дозволили по-новому підійти до питань організації машинної обробки бухгалтерських завдань. Починається перехід від централізованої обробки бухгалтерської інформації на ВЦ підприємств до децентралізованої, передбачаючої установку ПЕВМ на робочому місці бухгалтера. Найважливішою перевагою АРМ є можливість використання комп'ютерів на малих і середніх підприємствах. Це забезпечує доступ невеликих підприємств до електронної техніки, що повністю виключалося при централізованій обробці інформацією. В умовах децентралізованої обробки з'являється можливість рішення окремих задач наавтоматизированных місцях бухгалтерів (АРМ) і передачі отриманих результатів на комп'ютер вищого рівня для складання зведених регістрів бухгалтерського обліку і звітності.

Новинки розробників.

"Терміка”. На виставці компанія представила версію 2.2 пакету “ЭкспрессАудит:ПРОФ”. Його особливістю є те, що разом з автоматизацією саме аудиторської перевірки система пропонує готову методику “ЭкспрессАудіт”, розроблену групою аудиторів­методологів і побудовану на загальноприйнятій практиці проведення загального аудиту з урахуванням вимог федеральних правил (стандартів) аудиторської діяльності. Тим самим повністю усуваються проблеми, пов'язані з відсутністю спеціалізованих ІС для аудиторів і єдиного підходу до перевірки. У “ЭкспрессАудит:ПРОФ” перевірка проводиться в автоматизованому режимі відповідно до закладеної універсальної методики. “Проте останнім часом, — підкреслила Євгенія Смирнова, — найцікавішими впровадженнями ми вважаємо ті, що були виконані в співпраці з крупними неаудіоторськімі компаніями, що набувають програмного комплексу “ЭкспрессАудит:ПРОФ” в цілях внутрішнього аудиту – точніше, для перевірки достовірності бухгалтерської звітності.

І хоча ми відкрито не позиціонуємо свій продукт як що повністю задовольняє потребам служб внутрішнього аудиту, але на конкретних прикладах переконалися в ефективності використання нашої системи як, наприклад, інструмент перевірки звітності дочірніх організацій для підприємств холдингового типа або ж для перевірки окремих ділянок бухгалтерського обліку крупних компаній”.

Крім того, “Терміка” здійснює і інформаційну підтримку бухгалтерського обліку, а також внутрішнього і зовнішнього аудиту (електронні бібліотеки бухгалтера і аудитора, що містять підбірку електронних видань з фінансово­економічної тематики).

AuditNET. “Дотепер наша розробка залишається єдиною системою, що дозволяє провести комплексну автоматизацію всієї діяльності аудиторсько­консалтингової компанії, — відзначив Андрій Горемикин. — Вона була першою системою на ринку, яка мала можливість настройки під методику і технологію проведення аудиту, першою системою, що включає модулі по проведенню вибіркових досліджень і фінансового аналізу. це саме впровадження як таке, оскільки до нас ніхто з учасників ринку по­справжньому професійно цим не займався. Проекти впровадження AuditNET можна розділити на три групи:

1. впровадження системи, що супроводжується створенням додаткових модулів і функціональних блоків, що припускає адаптацію системи до прийнятої у користувача технології роботи і методик проведення аудиту (розраховано на крупні компанії);

2. впровадження системи, що припускає настройку (саме настройку, але не адаптацію!) системи під конкретну методику роботи;

3. впровадження стандартної конфігурації системи, що припускає “підстроювання” користувача під неї”.

“Гольдберг­софтвер”. “Нова версія AuditXP “Комплекс Аудит 2006”, як і попередня версія (2005), орієнтована на міжнародні стандарти, — розповів виконавчий директор фірми Олександр Орлів. — Оскільки федеральні стандарти є майже дослівним перекладом міжнародних, то у нас немало нових користувачів на Україні, в Казахстані, в Естонії. Що стосується модулів програми і настройок, то однією з ключових особливостей нашого ПО є те, що при впровадженні воно не вимагає ніяких доопрацювань, тобто при покупці продукту користувач може просто встановити його на свій комп'ютер і почати працювати. З своєї практики ми знаємо, що більшість аудиторів навіть не читають керівництво користувача — їм все зрозуміло і так”.

“Майстер­Софтвер”. Власне, продукт “IT Audit:Аудитор” сам поки є новинкою на ринку ПО. “Як правило, нашими клієнтами стають дві категорії користувачів, —говорит Андрій Кушнарев. — По­перше, аудиторські фірми і індивідуальні аудитори, яким необхідна відпрацьована технологія аудиту з можливістю невеликої індивідуальної настройки; по­друге, аудиторські фірми, які використовують програму як конструктор для адаптації її функцій до наявної технології аудиту (що, звичайно, зв'язано з додатковими витратами і вимагає вищої кваліфікації).

Оновні переваги пакету “IT Audit: Аудитор” полягають в створенні програми­конструктора, що дозволяє аудитору реалізувати в ньому свою методику аудиту, а також в тому, що програма може працювати з даними бухгалтерського обліку клієнта, що імпортуються. На квітень ­­ травень 2006 р. (до кінця сезону активної роботи аудиторів) ми плануємо випуск нової версії нашого продукту, до якої увійде модуль управлінського обліку; крім того, в цій версії буде розширений функціонал по обліку зайнятості співробітників, спрощені процедура створення проекту і настройка прав доступу користувачів, а також вдосконалений порядок підготовки альтернативної звітності і т. д.”.

Круг розробників ПО для аудиту не так широкий, як для бухгалтерських і управлінських систем. Але і за те небагато що час, що розвивається даний сегмент, тут вдалося зробити немало: вже пройдений шлях від інформаційно­довідкових баз даних, забезпечених шаблонами документів, до систем, що допомагають управляти діяльністю аудиторської фірми.


Висновок

Аудит – особлива самостійна форма контролю. На сьогоднішній день цей вид послуг являється найбільш правдивою і достовірною перевіркою фінансово-господарської діяльності суб′єктів господарювання. Думки і висновки аудиторів своєчасно здатні попередити підприємства про неправильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже і застерегти від небажаних наслідків, штрафних санкцій та витрачання грошових коштів, які завжди конче потрібні і яких ніколи не вистачає. Тому велику увагу слід приділяти саме збереженню цих високоліквідних активів.

Як показала дана робота аудит операцій з грошовими коштами досить трудомістка процедура, яка потребує від аудиторів значної уваги, знання нормативно-правової бази, яка регулює здійснення грошових операцій, а також впевненості в мінімізації ризику як зі сторони клієнта так і зі сторони аудитора. Взагалі методика проведення аудиту каси і коштів на поточному рахунку мало в чому відрізняється від аудиту інших ділянок діяльності підприємства. Тобто перш завсе визначається мета і завдання перевірки, вивчається нормативно-правова база, яка стосується регулювання фінансових взаємовідносин. Велика увага приділяється вивченню і оцінці системи внутрішнього контролю так як від неї багато в чому залежить довіра аудитора до перевіряємого підприємства і можливість покладатися на свідчення персоналу. Отримавши інформацію аудитор виконує основну частину перевірки: планує подальшу роботу і складає програму аудиторської перевірки.

Основні положення програми являються переліком процедур в ході яких аудитор перевіряє правильність, повноту відображення руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку. Одержані дані аудитор фіксує в робочих документах , а свої думки викладає на завершальному етапі в аудиторському висновку. Цей висновок являється доказом того відповідає чи ні відображення руху грошових коштів чинному Положенню про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, обліковій політиці підприємства, іншим нормативно-правовим актам.

Таким чином з’ясовується різного роду порушення, крадіжки, навмисні зловживання, які в кінцевому привели б до відтоку грошових коштів, а в крайньому випадку – банкротству підприємства. Це ще раз підтверджує необхідність та важливість зовнішнього контролю – аудиту для забезпечення успішної фінансово-господарської діяльності.

Література

1. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”, 2001. — 416 с.

2. Аудит: Практическое пособие/ А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В.Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. — К.: «Учётинформ», 1996. — 283 с.

3. Аудит: Учебник для вузов/ В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин, Л.В.Сотникова; Под ред. проф. В.И. Подольского. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. — 432 с.

4. Білуха М..Т. Аудит: Посібник. — К.: «Знання», КОО, 2000. — 769 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП „Рута”, 2002. -672с.

6. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит .-Л.:Світ,2001-294 с.

7. Гордієнко Л.“Ліміт каси та витрати на відрядження”. // “Головбух”, №75 (448) 2006р., с.29-30.

8. Давидов Г.М-“Аудит”,-К.-Знання,-2002,с.134-140

9. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС, 2002.-544с.

10. Дорош Н.І. Аудит:Теорія та практика.-К.Знання,2006.-495

11. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (с использованием Национальных стандартов): Учебное пособие для студентов вузов. — 5-е изд., доп. и перераб. — К.:А.С.К., 2001. — 848 с.

12. Загородній А.Г. та інші .Аудит:теорія та практика.-Львів:В-во”Львівська політехніка”,2004-456 с

13. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99.

14. Закон України „Про господарські підприємства” № 1577-12 від 19.09.91, з наступними змінами і доповненнями.

15. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.91, з наступними змінами і доповненнями.

16. Кулаковська Л.П., Ю.В.Піча-“Організація і методика аудиту”,-К.”Каравела”,2004,с.241-270

17. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — Аудиторська палата України, К.,1999 — 275с.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

19. Положення про ведення касових операцій в національній валюті від 19.02. 2001 р.

20. Петрик О.А, Сенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах:Навч.-метод.посібник для самоствивч. дисц.-К.кнеу.2002

21. Пелипенко І.,Шевчук В. .“Проблеми розвитку національної системи аудиту”. // “Бухгалтерський облік та аудит”, №3 2007р., с.7.

22. Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учебное пособие. — Мн.: Мисанта, 2002. — 429 с.

23. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І.,Шило В.П., Ільїна С.Б., О.Н. Брагу-“Організація і методика проведення аудиту”,к.-2004,с.73-90

24. Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. Аудит: общий, банковский, страховой: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 556 с.

25. Степаненко Т.“Штраф за порушення розрахунків готівкою”. // “Головбух”, №60 (443) 2006р., с.40.

26. Тетянич Л. .“Касові операції”. // “Головбух”, №84 (467) 2006р., с.28.

27. Усач Б.Ф. “Аудит” навчальний посібник. Київ “Знання-Прес’2002 р

28. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 240 с.


ДодатокА1

Анкета

процедур внутрішнього контролю

по касі_______________________

Замовник _________

складено _____________ Перевірено___________________

виконавець, дата виконавець, дата

Процеси

Питання

Відповіді

Примітки

1

2

3

4

Санкціонування

Чи тільки керівник дає дозвіл на видачу готівки з каси?

Чи усі видаткові касові ордери або документи, що їх замінюють підписані керівником?

Розподіл обов'язків

Чи розподілені обов'язки по виписуванню касових ордерів і їх виконанню (видачі) отриманню готівки?

Чи розподілені обов'язки з обліку касових ордерів та реалізації?

Документування і запис

Чи здійснюється нумерація видаткових і прибуткових касових ордерів у встановленому порядку?

Чи своєчасно заповнюється касова книга і подається звіт касира?

Чи додаються до звіту касира усі необхідні документи?

Чи здійснюється в установленому порядку перевірка звіту касира?

Чи перевіряє бухгалтер дотримання суми встановленого ліміту залишку готівки в касі?

Контрольні процедури

Чи здійснюється раптова інвентаризація коштів в касі?

Чи здійснюється перевірка своєчасності оприбуткування коштів у касі, їх внесення на поточний рахунок на підставі записів із касової книги, чеків і виписок банку?


Додаток А 2

Акт перевірки дотримання

порядку ведення операцій з готівкою

від “____” ____________ 2000___ р.

Найменування підприємства та форма власності

(№ рахунку в установі банку)

поштова адреса

Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ

I. Ведення касової книги і касових документів, їх оформлення

II. Оприбуткування надходження готівки

Оприбуткування готівки, одержаної з банку

грн.

Показники

Період у який здійснюється перевірка

1

2

3

1

2

3

4

Залишок каси на початок місяця

Надходження готівкової виручки

Надходження з банку

За даними підприємства

За даними банку

Оприбутковано фактично

Видано підприємством

Залишок каси на кінець місяця

Висновки щодо правильності оприбуткування надходжень готівки з кас банку:

Висновки щодо правильності оприбуткування надходжень готівки з кас банку:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки щодо правильності оприбуткування інших надходжень готівки:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

III. Дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства

грн..

Період (дні) перевищення ліміту каси

Установлений ліміт каси

Фактичні залишки готівки в касі

В т. ч. в дні виплат на з/п за платіжними відомостями

Перевищення встановленого ліміту каси

1

2

3

4

5

Висновки щодо дотримання встановленого ліміту кас, порядку і строків здавання виручки, а також наявності розмінної монети: _________________________________________________

IV. Цільове використаня готівкових коштів

V. Одержання підприємством значних сум готівки та їх цільове використання

Висновки щодо цільового використання одержаних підприємством в установі банку значних сум готівки_______________________________________________________________________

VI. Дотримання порядку витрачання готівки з виручки

Наявність податкового боргу (періоду)

Виплати, пов'язані з оплатою праці

дата

сума

1

2

3

Висновки щодо витрачення готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

VII. Дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання

Показники

Видача готівки в тому числі

На відрядження

На закупівлю с/г продукції

На інші виробничі потреби

всього

В т. ч. суми на госп. потреби

дата

сума

дата

сума

дата

сума

Видано під звіт

Здано авансовий звіт на витрачену суму

Невитрачений залишок

Висновок щодо дотримання установленого порядку видачі готівки під звіт та її використання______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

VIII. Інші види порушення встановленого порядку ведення касових операцій

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Нормативно-правові акти, якими передбачено відповідальність за встановлені порушення загальні висновки і пропозиції працівників (аудиторів), які проводили аудит_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аудитор ______________ __________________________

підпис прізвище, ім'я по-батькові

Керівник підприємства,

що перевірялося ______________________ _____________________

підпис прізвище, ім'я по-батькові

Головний

бухгалтер ______________________ ______________________

Додаток А-3

Етапи перевірки

Реєстри та первинні документи

Процедури аудиту

1

2

3

4

1

Раптова ревізія каси

Перевірка і перерахунок усіх грошей та цінностей, які знаходяться вкасі

2

Перевірка правильності заповнення первинних касових документів та ведення касової книги

Прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, касова книга, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів

Перевірка:правильності заповнення касових ордерів, реєстрації касових ордерів у журналі реєстрації касових документів, наявності однієї касової книги на підприємстві, порядку її ведення

3

Перевірка встановленого ліміту каси та додержання його підприємством

Повідомлення банків про встановлення ліміту каси, касова книга, журнал-ордер №1, Головна книга, баланс (форма №1)

Перевірка: касової книги та інших регістрів обліку на предмет перевищення встановленого ліміту каси

4

Перевірка наявності проведення інвентаризації

Акти інвентаризації каси

Перевірка актів інвентаризації каси: дотримання вимог нормативних документів , які регулюють порядок проведення інвентаризації

5

Перевірка правильності видачі готівки з каси

Корінці чеків, виписки банків, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, касова книга, авансові звіти, відомості на виплату зарплати, на закупівлю с/г продукції та продуктів її переробки, журнал-ордер №1, Головна книга, баланс (форма №1)

Первірка:використання готівки на цілі, для яких вона одержана в установі банку, видачі готівки на поточні потреби підприємства залежно від кількості робітників та її використання

6

Правильність оприбуткування готівки

Корінці чеків, виписки банків, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, касова книга, авансові звіти, відомості на виплату зарплати, на закупівлю с/г продукції та продуктів її переробки, журнал-ордер №1, Головна книга, баланс (форма №1), накладні, рахунки фактури, відомості реалізації продукції

Перевірка повного оприбуткування готівки від реалізації продукції за готівку, повного оприбуткування готівки у касі при отримані готівки з розрахункового рахунку, повернення підзвітних сум, депонованої зарплати

7

Перевірка достовірності обліку касових операцій

Прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери,журнал-ордер №1, Головна книга, баланс (форма №1),

Звірка даних первинних, аналітичних та синтетичних документів з даними звітності з метою визначення її повноти та достовірності журнал-ордер №1, Головна книга, баланс (форма №1),

Додаток А4

Програма аудита

Аудит операцій на розрахунковому рахунку

Перевіряємо організація______________________________________________

Період аудиту_______________________________________________________

Кількість чоловіко-годин_____________________________________________

Керівник аудиторської групи__________________________________________

Виконавець_______________________________________________________

Планує мий аудиторський ризик_____________________________________

Планує мий рівень істотності________________________________________

№ п/п

Перелік перевіряємих питань та процедур

Робочі документи аудитора

Примітки

1

2

3

4

1

Відповідність сум, вказаних в виписках банків, сумам, вказаним в прикладеним до них платіжним документам

Процедура: перевірка документів, слідкування

Вибірка______________________________

Суцільним порядком___________________

Робочі записи

2

Повнота та достовірність банківських виписок

Процедура: перевірка документів

Вибірка_______________________________

Суцільним порядком____________________

Робочі записи

3

Обґрунтування перерахованих грошових коштів з розрахункового рахунку в тому числі по акцептованим платіжним документам

Процедура: перевірка документів, усне опитування персоналу

Вибірка_______________________________

Суцільним порядком____________________

Робочі записи

4

Правильність складання кореспонденції рахунків

Процедура: слідкування

Вибірка_______________________________

Робочі записи

5

Відповідність записів в виписках банка записам на синтетичних та аналітичних рахунках до рахунку31 та формах бухгалтерської звітності

Процедура: слідкування

Вибірка_______________________________

Робочі записи


Додаток А5

Аудиторське підприємство

Україна, с.Кам’янка Біляївського р-ну

Ліцензія №_____ чинна до_____________

_______________________________________________________________________

Аудиторський висновок

за наслідками аудиторської перевірки ППА_”Єдність”_

с.Кам’янка 2008 р.

Відповідно до ЗУ “Про аудиторську діяльність” аудиторським підприємством на підставі договору № 5_ 2008 р. проведена аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності ППА”Єдність”за період 01.09.08по 30.09.08р.

  1. Мета перевірки

Метою аудиторської перевірки є підтвердження повноти та достовірності балансу, звіту про фінансові результати та їх використання та звіту про фінансово-майновий стан підприємства станом на 01.01.2002р.

  1. Об'єкт перевірки

ППА “Єдність”

зареєстровано реєстраційною палатою виконкому_____________

Юридична адреса: с.Кам’янка Біляївського р-ну,___________

Код підприємства_____________

ППА створене з метою сприяння формуванню товарного ринку, задоволення суспільних потребу його продукції, роботах та послугах.

Для здійснення поставленої мети товариство здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ “Про господарські товариства”, “Про підприємницьку діяльність”, “Про підприємства в Україні” та інші законодавчих актів і статуту....

9. Операції з готівкового обігу

Робота з готівкою регламентується Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України. При перевірці операцій з готівкового обігу були виявлені такі порушення:

1. У всіх прибуткових касових ордерах відсутній відбиток печатки підприємства. Згідно п.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України приймання готівки касами підприємств проводиться за ПКО, підписаними головним бухгалтером або особою ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи ним уповноваженої та касира завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата.

2. У деяких видаткових касових ордерах немає підписів керівника та не зазначено на які цілі були видані гроші під звіт.

3. У грудні 2001 року не оприбуткована виручка з кафе на суму _________ хоча до документів підшито квитанцію до прибуткового касового ордеру №_____.

4. У платіжній відомості на видачу заробітної плати № 3 за березень 2001 р. та за вересень відсутні підписи, що свідчать про отримання грошей. Гроші на розрахунковий рахунок не поверталися.

Надана аудитору інформація достатня для висновку

Отже, на мою думку, касово-розрахункові операції оформлені вірно, в усіх суттєвих аспектах,фінансовий стан ППА”Єдність” станом на вересень 2008року представлений достовірно,ліміт каси підтримується.

Аудитор Ольга Могиляк

Висновок одержав

директор ППА “Єдність” О.М.Ніцевич

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий