регистрация / вход

Бухгалтерский учет на предприятии 9

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» КУРСОВА РОБОТА Дисципліна: «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

КУРСОВА РОБОТА

Дисципліна: «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

Виконала:

студент групи ІПЗ-15А

Оленіч О.Г.

Харків-2009

ЗМІСТ

Вступ. 3

1. Завдання бухгалтерського обліку розрахунків з організаціями, підприємствами и особами за нетоварними операціями. 5

2. Документальне оформлення і облік розрахунків з підзвітними особами. 10

3. Документальне оформлення і облік розрахунків за претензіями. 23

4. Облік розрахунків з персоналом за іншими операціями. 28

5. Розрахункова частина. 35

Висновки. 46

Список використаних джерел. 48

ВСТУП

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників обороту оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через касу. За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності.

2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють місцеві та іногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і тим же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються місцевими, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

Одним із важливих чинників розв'язання економічної кризи в суспільстві є удосконалення системи оподаткування. Завдання аудитора - перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу. До основних нетоварних розрахункових операцій належать розрахунки з бюджетом (із фінансовими органами) за податки з обороту (акцизний збір, ПДВ тощо), з прибутків, з доходу працівників та ін.

1. Завдання бухгалтерського обліку розрахунків з організаціями, підприємствами и особами за нетоварними операціями

У процесі виконання кошторису доходів і видатків бюджетні установи вступають у грошові відносини, які здійснюються як у готівковій, так і безготівковій формі (рис. 4.1). Таке групування розрахунків пов'язане з їх різною економічною сутністю, документооборотом, видами і методами фінансового та банківського контролю. Сфера готівкових і безготівкових розрахунків розмежована.

Готівкова форма розрахунків застосовується для розрахунків з фізичними особами, але розвиток ринкових відносин розширив сферу її застосування. Так, з кінця 1997 р. згідно з постановою НБУ від 13.10. 97 №334 юридичні особи мають право розрахо­вуватися між собою за матеріальні цінності готівкою, отриманою з власних рахунків у межах наявних коштів.

Безготівкові розрахунки, яким надається перевага в розрахунках бюджетних установ, здійснюються на певних принципах.

Перший принцип стосується обов'язкового зберігання установами грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках (за винятком перехідних залишків у касі).

Другий принцип полягає в тім, що бюджетні установи не мають права самостійного вибору установи банку для відкриття рахунка: перелік уповноважених банків обмежений постановою НБУ.

Реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства.

Третій принцип — принцип самостійного вибору установою форми безготівкових розрахунків І закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форми розрахунків, зважаючи на специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.

Четвертий принцип — кошти з рахунка установи списуються за розпорядженням його власника.

П'ятий принцип полягає у терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення їх має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт тощо.

Шостий принцип — платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника.

Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, наявність яких пов'язана з використанням різних видів розрахункових документів. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затвердженою постановою правління НБУ від 2.08.96 № 204, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

• платіжні доручення;

• платіжні вимоги;

• платіжні вимоги-доручення;

• чеки;

• акредитиви;

• векселі;

• інкасові доручення.

Платіжні вимоги та інкасові доручення застосовуються тільки у випадках, передбачених чинним законодавством і нормативними актами НБУ. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами і розрахунковими чеками в бюджетних установах практично не здійснюються.

Найпоширенішою формою розрахунків є розрахунки платіжними дорученнями, які застосовуються як у місцевих, так і між-місцевих розрахунках за товари, роботи, послуги. Вони забезпечують максимальне наближення строків отримання товарно-матеріальних цінностей і здійснення платежу, запобігають виникненню кредиторської заборгованості у покупців.

Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за нетоварними операціями. Це переказ бюджетних коштів підвідомчим установам, платежі до бюджету, органів страхування, інших цільових централізованих фондів, погашення кредиторської заборгованості, оплата претензій, штрафів, пені тощо.

Платіжні доручення банк приймає тільки в межах коштів на рахунках, крім доручень на нарахування до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів.

Якщо отримувач коштів не має рахунка в банку або розрахунки платіжним дорученням неможливі, установа може виконати розрахунок гарантованим платіжним дорученням через підприємства зв'язку. Гарантовані платіжні доручення застосовуються для переказу аліментів, авторського гонорару, коштів на витрати, пов'язані з відрядженням, тощо.

При фінансуванні бюджетних установ через органи Державного казначейства порядок розрахунків платіжними дорученнями має свої особливості, які випливають з того, що функцію обслуговуючого банку для таких установ фактично виконує орган Державного казначейства.

Вексельна форма розрахунків являє собою розрахунки між отримувачем коштів і платником коштів з відстрочкою платежу, яка оформляється векселем. Правовою основою вексельного обігу в Україні є законодавчі та нормативні акти, розроблені згідно з положенням Єдиного вексельного закону, прийнятого Женевською вексельною конвенцією 1930 року.

Векселі, які застосовуються в господарському обороті, досить різноманітні. Вони різняться за емітентом, угодами, суб'єктами, що здійснюють оплату, наявністю застави, порядком оплати, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред'явлення та іншими ознаками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.96 № 689 «Про затвердження Порядку застосування векселів Державного казначейства» закладено законодавчі основи застосування казначейських векселів у розрахунках бюджетних установ. Казна­чейські векселі — це один з видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Міні­стерством фінансів України наказом від 9.12.97 №269 затверджено порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України.

Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступає ГУДКУ. Векселі випускаються у вигляді простих векселів з век­сельними сумами 5000 і 1000 грн. Уповноважений банк виступає генеральним агентом Державного казначейства України по забезпе­ченню організації видачі, зберігання, здійснення індосаменту та погашення векселів. Погашення казначейських векселів здійснюється органами Державного казначейства України шляхом:

— перерахування на рахунок пред'явників казначейських векселів грошових коштів у розмірі відповідних вексельних сум;

— зарахування суми казначейського векселя у сплату його держателем обов'язкових платежів, що в повному обсязі надходять до державного бюджету. Схему простого вексельного обігу наведено на рис. 4.3.

Для обліку казначейських векселів та інших короткострокових векселів призначений активний рахунок № 34 «Короткострокові векселі одержані», який має два субрахунки:

№ 341 «Векселі, одержані в національній валюті»;

№ 342 «Векселі, одержані в іноземній валюті».

На суму одержаних казначейських векселів — проведеного фінансування видатків за їх рахунок робиться запис:

Дебет субрахунка № 341 Кредит субрахунка № 681,

рахунка № 70.

Погашення кредиторської заборгованості за надані послуги та отримані товари відображається так:

Дебет субрахунка № 675 Кредит субрахунка №341.

Постановою Правління НБУ від 04.01.2000р. №3 «Про затвердження змін до Інструкції № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженої постановою Правління НБУ від 02.08.96 р. № 204, змінено порядок заповнення розрахункових документів, запроваджено валютування платіжних доручень — визначення дати, коли кошти зараховуватимуться на рахунок одержувача.

Останнім часом з'явилися нові форми взаємовідносин банків з бюджетними установами, пов'язані з розрахунками. Прикладом можуть слугувати лізингові операції, за яких бюджетні установи можуть укладати лізингові угоди з лізингодавцями (іншими під­приємствами, банками) і брати в оренду на певний період об'єкти невиробничих основних фондів. Лізингова угода (договір), яка укладається між лізингодавцем і лізингоотримувачем, передбачає предмет договору і виникнення права власності на нього в лізин-годавця, безперервний термін оренди, суму орендних платежів і періодичність їх виплати, умови страхування обладнання, можливі варіанти володіння майном після закінчення терміну оренди та ін.

Перспективним є поступовий перехід бюджетних установ на електронну систему платежів. Вона забезпечує проведення роз­рахунків протягом дня угоди, скорочення потоку паперових документів, кінцевість і безвідкличність платежів.

2. Документальне оформлення і облік розрахунків з підзвітними особами

За неможливості оплатити витрати через банк або ка­су здійснюють видачу підзвітних сум. Готівку видають працівникам підприємства на господарські потреби й витрати у відрядженні. Підзвітні суми видають на пев­ний строк і з певною метою.

Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для ви­конання службового доручення не за місцем основної роботи.

Відрядженому працівнику відповідальна особа виписує посвідчення про відрядження за формою, затвердженою нака­зом ДПА України від 28.07.97 р. № 260. Підставою для видачі посвідчення про відрядження є наказ (розпорядження) про направлення у відрядження.(див. форму 1)

Порядок і умови відрядження працівників визначаються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерс­тва фінансів України від 13. 03. 1998 р. № 59, однак її положення дійсні в частині, що не суперечить пп. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» від 22. 05. 1997 р.

Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебува­ють у трудових відносинах з платником податку або е членами керівних органів платника податку, можуть бу­ти включені до валових витрат платника податку тільки за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (моте­лів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщен­ня й проживання фізичної особи, страхові поліси тощо. Не включають до складу витрат платника податку готів­ку, витрачену на цілі, визначені пп. 5.3.1 і 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також на цілі, що не пов’язані з поверненням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми чайових (за винятком випадків, коли суми

включаються в рахунок згідно із законом країни пе­ребування), а також плату за видовищні заходи.

Додатково до витрат включають видатки на харчуван­ня й фінансування інших особистих потреб фізичної осо­би, що не підтверджені документально (добові витрати), понесені в зв’язку з її відрядженням, у межах граничних норм, визначених Кабінетом Міністрів України за кожну добу відрядження, включаючи день від’їзду та приїзду. Такі граничні норми встановлюються в гривнях:

- в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження і статусу населених пунктів;

- в єдиній сумі для відряджень у межах України не­залежно від статусу населених пунктів.

Суму добових визначають:

- у разі відрядження в межах України і країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний кон­троль, — згідно з відмітками сторони, що відряджає, і сторони форму якого затверджено центральним податковим органом;

- у разі відрядження в країни, з якими встановлено
повний прикордонний контроль, — згідно з відмітками органів прикордонного контролю в паспорті або документі, що його заміняє.

За відсутності таких відміток сума добових не вклю­чається до валових витрат платника податку.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включе­ні до валових витрат платника податку за наявності доку­ментів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю такого платника податку: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю плат­ника податку; підписаної угоди (контракту); Інших доку­ментів, які встановлюють або засвідчують бажання встано­вити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчу­ють участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збіга­ється з основною діяльністю платника податку.

За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити власним коштом переклад звіт­них і підтверджувальних документів, виданих іноземною мовою.

Суму і склад витрат на відрядження державних служ­бовців, а також інших осіб, які направляються у відряд­ження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за ра­хунок бюджетних коштів, визначає Кабінет Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену Кабінетом Міністрів України. Власник або уповноважена ним особа може визначати обмеження щодо сум і цілей використан­ня коштів, наданих на відрядження.

Направлення працівників у відрядження здійснюєть­ся керівниками цих підприємств і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, установи, місця відряджен­ня працівника, терміну й мети відрядження. Працівнику видається посвідчення про відрядження.

Термін відрядження визначається керівником підпри­ємства, але не може перевищувати:

- в межах України — 30 календарних днів;

- за кордон — 60 календарних днів.

Термін відрядження працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Фактичний час перебування в місцях відрядження визначається за відмітками в посвідченні про відряджен­ня про день прибуття на місце відрядження і день вибут­тя з місця відрядження.

Реєстрація осіб, що виїздять у відрядження і прибу­вають у місце відрядження, на підприємствах здійсню­ється у спеціальних журналах (табл. 1 і 2). Днем вибуття у відрядження вважається день від­правки поїзда, літака, автобуса або Іншого транспортно­го засобу від місця постійної роботи відрядженого праців­ника, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівни­ка. При відправці транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточ­на доба, а з 0 годин і пізніше — наступна доба. Аналогіч­но визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

За відрядженим працівником зберігається місце робо­ти (посада) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок (у випадках, передбаче­них чинним законодавством) за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.

Середній заробіток або посадовий оклад з урахуван­ням доплат і надбавок за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за гра­фіком, установленим за місцем постійної роботи.

Таблиця 1

Журнал реєстрації посвідчень про відрядження

п/п

Прізвище,

Ім`я,

по батькові,

відрядженого

Місце роботи і посада

Місце відря-дження

Дата і номер наказу (роз-

поря-

дження)

Дата і номер

посвідче-

ння про

відрядже-

ння

Дата виїзду у відря-

дження

Дата прибу-

ття з відря-

дження

1

2

3

4

5

6

7

8

Таблиця 2

Журнал обліку працівників, що прибули у відрядження

в_________________________________________________

(назва установи, організації, підприємства, об’єднання)

п/п

Прізвище,Ім`я,

по батькові,

відрядженого

Посада,

яку

обіймає

Назва

підприємства, установи, що видала посвідчення про відрядження

Дата прибуття

Дата вибуття

Підзвітними особами є працівники даної установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади каси­ра, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.

Готівка видається під звіт з каси установи тільки за дозволом керівника установи і лише у разі відсутності заборгованості за раніше отримані аванси.

Згідно з Порядком ведення касових операцій №334 розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітна особа повинна відзвітувати за отримані підзвітні суми не пізніше наступного робочого дня після їх видачі (за службовими відрядженнями — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження). У противному разі готівка, видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси установи (в повній сумі, виданій під звіт, або в сумі, не підтвердженій авансовими звітами), наступного дня після закінчення зазначених вище термінів включається розрахункове до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється з встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Порядок оплати службових відряджень встановлено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, зат­вердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 13.08.98 № 165) та постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.99 № 663 з подальшими змінами.

Термін відрядження в межах України визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати ЗО календарних днів.

Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади приймається згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування службових відряджень керівника органів державної виконавчої влади» від 27.06.96 № 682.

За відрядженнями виплачуються добові в єдиній сумі — 18 грн. за кожний день перебування у відрядженні (включаючи день від'їзду та приїзду) незалежно від статусу населеного пункту. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за від­мітками у посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи працівника, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.

За наявності підтверджувальних документів установою відшкодовуються витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, але не більше 50 грн.

За бронювання місця в готелях відшкодовується плата в розмірі не більше 50% його вартості за добу згідно з поданими підтверджувальними документами.

Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків, користуванням постільними речами в поїздах, страхових платежів на транспорті, суми податку на додану вартість за придбані проїзні документи.

Виплати на відрядження (крім добових) відшкодовуються лише за умови наявності підтверджувальних документів в оригіналі.

Термін відрядження працівника за кордон визначається також керівником установи, але не може бути більше 60 календарних днів.

Аванс відрядженому працівникові за кордон видається в національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, які обумовлені реальними потребами в країні перебування.

Перерахунок граничних норм добових (до 160 грн. за добу) у долари США здійснюється за прогнозним офіційним курсом обміну національної валюти України до долара США на поточний рік.

Наприклад, норма добових — 160 грн. Прогнозний офіційний курс обміну гривні до долара США на поточний рік — 5,78. Пе­рерахунок:

160 грн. : 5,78 = 27,68 дол. США.

За час перебування у відрядженні за кордоном працівникові відшкодовується більш широкий спектр витрат, а саме витрати:

а) на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження;

б) на оплату рахунків за проживання в готелях, включаючи витрати на харчування і побутові послуги;

в) на оплату телефонних рахунків;

г) на оформлення закордонних паспортів, віз, обов'язкове страхування тощо.

При відрядженні у межах України та за кордон за працівником зберігається місце роботи та середній заробіток за час відрядження, включаючи час перебування в дорозі.

При відрядженні в межах України та за кордон державних службовців і працівників бюджетних установ встановлено додаткові обмеження витрат відповідно до чинного законодавства.

Порядок видачі і використання підзвітних сум на проведення наукових експедицій регламентується інструктивними матеріалами про порядок організації, проведення та оплати наукових експедицій науково-дослідними установами НАНУ.

На перш о початкові витрати начальникам експедицій чи загонів видається аванс готівкою відповідно до затвердженого кошторису, масштабів та умов роботи експедицій. Підзвітні суми на експедиційні дослідження видаються на виплату заробітної пла­ти, оплату проїзду співробітників до місця роботи експедиції і назад, добових, квартирних, орендної плати за користування транс­портом, технікою, для здійснення земляних робіт, наймання приміщення для тимчасових комор, лабораторій і житла; на придбання пальномастильних та інших матеріалів, а також малоцінного інвентаря для потреб експедицій, поштово-телеграфних витрат; на оплату замовлень, виконуваних за трудовими угодами; інших витрат.

Після повернення з відрядження підзвітна особа зобов'язана протягом трьох робочих днів подати в бухгалтерію авансовий звіт про витрачені у відрядженні кошти, до якого додаються посвідчення на відрядження з відмітками про прибуття і вибуття, а також в оригіналі документи, що підтверджують вартість витрат (проїзні квитки, рахунки, чеки, квитанції тощо). Залишок невикористаних коштів згідно з авансовим звітом підлягає поверненню до каси установи у валюті, в якій був виданий аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження.

У бухгалтерії здійснюється арифметична перевірка авансових звітів, а також перевірка правильності оформлення документів і витрачання коштів за призначенням. Керівник установи зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення щодо за­твердження перевірених авансових звітів.

У разі неподання в строк авансових звітів або неповернення в касу невикористаних авансів бухгалтерія має право здійснювати утримання цієї заборгованості із заробітної плати осіб, які отримали аванси, з дотриманням вимог, встановлених чинним зако­нодавством.

Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на активному субрахунку № 362 «Розрахунки з підзвітними особами».

Операції з обліку розрахунків з підзвітними особами оформляються такими бухгалтерськими записами:

1. При видачі авансу:

Дебет субрахунка № 362 Кредит субрахунків № 301, 302.

2. На суму поданого авансового звіту про витрачання коштів, отриманих під звіт:

Дебет рахунків № 23, 80, 81 Кредит субрахунка № 362.

3. Повернення в касу невикористаного залишку авансу:

Дебет субрахунків № 301, 302 Кредит субрахунка № 362.

4. Утримання невикористаного залишку авансу із заробітної плати:

Дебет субрахунка № 661 Кредит субрахунка № 362.

Зазначені записи відображаються в меморіальному ордері № 8 — накопичувальній відомості за розрахунками з підзвітними особами ф. № 386, в якому поєднуються синтетичний та аналітичний облік шляхом використання позиційного способу записів.

На практиці субрахунок № 362 може бути активно-пасивним. Дебетове його сальдо відображається в активі балансу, а кредитове показується в пасиві балансу за статтею «Розрахунки з іншими кредиторами».

При автоматизації обліку розрахунків з підзвітними особами реєстром синтетичного та аналітичного обліку за субрахунком № 363 є машинограма «Відомість фінансово-розрахункових операцій».

Норми відшкодування витрат на службове відрядження встановлено Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в ме­жах України та за кордон» від 23. 04. 1999 р. № 663.

За час перебування у відрядженні відшкодовуються витрати за найм житлового приміщення за наявності підтверджувальних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях.

а) коли до рахунків про оплату вартості проживання в готелях не виключають витрати на харчування, для відряджень у межах України – 18 грн., для відряджень за кордон – 231 грн.;

б) коли до рахунків вартості проживання в готелях включають витрати на:

- одноразове харчування, для відряджень в межах України — 14 грн. 40 коп., для відряджень за кордон —185 грн.;

- дворазове харчування, для відряджень в межах України — 10 грн. 80 коп., для відряджень за кордон —128 грн.;

- триразове харчування, для відряджень в межах України — 7 грн. 80 коп., для відряджень за кордон —81 грн.

Норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон для державних службовців і праців­ників підприємств і організацій, що повністю або частко­во утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюдже­ту, встановлено спеціальним додатком до Постанови Кабі­нету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.

Підприємства, установи та організації, що направля­ють працівників у відрядження за кордон, забезпечують їх коштами в національній валюті країни, в яку відряд­жається працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати згідно з нормами у розмірах, що обумовлені їх реальними потребами в краї­ні перебування. Перерахунок в іноземну валюту здійсню­ється за прогнозним офіційним обмінним курсом націо­нальної валюти до долара США на поточний рік. Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, працівнику належить повернути в касу підприємства, установи чи організації в грошових одини­цях, в яких було видано аванс, але не пізніше 10 (а з доз­волу керівника через важливі причини — 20) робочих днів після повернення з відрядження. В разі неповернення пра­цівником залишку коштів відповідна сума стягується бух­галтерією у встановленому законодавством порядку.

Державним службовцям, а також особам, які направ­ляються у відрядження в межах України і за кордон під­приємствами, установами і організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджувальних доку­ментів відшкодовують витрати:

- на проїзд (включаючи перевіз багажу) до місця від­рядження і назад, а також до місця проживання;

- на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження і прасування одягу, взуття або білизни), але не більш як 10% норм добових витрат для країни відрядження, які визначено у додатку до діючої Постанови, за всі дні проживання;

- на бронювання місць у готелях у розмірі не більш як 50% вартості місця за добу;

- на користування постільною білизною в поїздах;

- на комісійні у разі обміну валюти.

Витрати на службові телефонні переговори відшкодо­вуються в розмірах, узгоджених із керівником.

Авансові звіти складаються також за підзвітні суми, використані для оплати господарських послуг, купівлю товарно-матеріальних цінностей. До цих звітів додають відповідні підтверджувальні документи (чеки, квитанції, акти). Звіти затверджує керівник підприємства. В аван­совому звіті проставляють кореспондуючі рахунки за призначенням витрат.

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особа­ми здійснюють на рахунку 37, субрахунок 372 «Розра­хунки з підзвітними особами» (табл. 3).

Сальдо субрахунка може бути як дебетовим, так і кре­дитовим. Такі показники відображають у балансі підпри­ємства розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кредитове сальдо — в складі зобов’язань.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особа­ми ведеться по кожній підзвітній особі з зазначенням за­лишку боргу на початок місяця сум, виданих під звіт і списаних згідно зі звітами, залишку боргу на кінець мі­сяця.

Облік розрахунків з підзвітними особами має забезпе­чувати правильність і своєчасність розрахунків, тому він ведеться окремо по кожній виданій під звіт сумі й кож­ній підзвітній особі.

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з під­звітними особами здійснюється в єдиній системі записів.

Таблиця 3

Основні бухгалтерські проводки за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

п/п

Зміст операцій

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1.

Видача сум під звіт

372

301

2.

Придбання підзвітними особами товарно-матеріальних цінностей і оплата витрат на їх доставку

- вартість сировини, матеріалів

201

372

- будівельних матеріалів

205

372

- малоцінних та швидкознищувальних предметів

22

372

- товарів

281

372

3.

Списання використаних сум за службовим відрядженням

92

372

4.*

Повернення невикористаних сум підзвіту

301

372

5.**

Утримання невикористаних підзвітних сум із заробітної плати за згодою працівника

661

372

Суми від цих операцій включають до: *валових доходів під­приємств; **валових витрат підприємств залежно від події, що відбулася раніше, згідно із ст, 11 Закону України «Про оподат­кування прибутків підприємств».

Підставою для заповнення журналу-ордера № 3 і ві­домості № 3.2 є:

- касові документи, що свідчать про видачу або повернення підзвітних сум;

- авансові звіти з доданням документів, що підтвер­джують цільове використання виданих коштів;

- наказ, розрахунково-платіжна відомість при утриманні з заробітної плати працівника не повернених своєчасно невикористаних коштів.

Записи в журналі-ордері роблять із надходженням до­кументів.

3 . Документальне оформлення і облік розрахунків за претензіями

У процесі роботи підприємство підтримує зв’язки з великою кількістю партнерів. Відносини між підприємством і його контрагентами регулюються шляхом укладення договорів, виконання умов яких обов’язкове для обох сторін, що їх підписали. Однак буває, що в силу різноманітних причин контрагенти підприємства не дотримуються умов договору, що може спричинити нанесення збитку. Для його відшкодування на підприємствах повинна вестися претензійно-позовна робота.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа – учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку [2].

Юридична служба підприємства або структурний підрозділ, на який покладено відповідні зобов’язання, реєструє претензію в “Журналі обліку претензій, пред’явлених підприємством” і у подальшому стежить за строком її розгляду.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено Господарським Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов’язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

У разі порушення встановлених строків розгляду претензії або залишення її без відповіді суд при вирішенні господарського спору стягує в доход держави з винної особи штраф у розмірі, встановленому законом.

Необхідно зауважити, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;

3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;

4) у зв’язку з недоліками проданого товару;

5) про розірвання договору дарування;

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;

7) про оскарження дій виконавця заповіту [1].

Як уже було зазначено, при пред’явлення претензії в ній повинні бути наведені докази, що підтверджують вимоги заявника претензії. Виникає питання: як зібрати необхідні докази? Відповідь проста: в результаті правильно організованого приймання продукції.

Продукція, що надходить напряму від постачальника або від транспортної організації, приймається одержувачем за кількістю і якістю. Відповідно до п. 3 Інструкції № П-6 підприємство-одержувач повинно забезпечити приймання продукції, що надійшла, за кількістю у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами та умовами поставки, а також іншими обов’язковими правилами і договором. У випадку, якщо при прийманні продукції за кількістю виявлено пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу і кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, то одержувач повинен оформити результати приймання продукції за кількістю комерційним актом. Акт повинен бути складений у день виявлення нестачі. Вимоги до змісту даного акта викладені у п. 25 Інструкції № П-6 [6].

Приймання продукції за якістю означає, що одержувач повинен контролювати якість продукції починаючи з якості тари, в якій вона доставлена. Залежно від того, хто доставляє продукцію, необхідно проконтролювати умови доставки й цілість вантажу при перевезенні. Якщо при прийманні продукції виявлено, що вона не відповідає вимогам стандартів або тара, в якій знаходиться продукція, має пошкодження, одержувачу слід призупинити приймання, скласти акт на продукцію, оглянуту та прийняту, зазначити у ньому які саме дефекти виявлено, і запросити для приймання представника постачальника. Якщо за викликом одержувача представник постачальника не з’явився, то перевірка якості продукції проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

У день закінчення приймання продукції складається акт про фактичну якість продукції, що підписується всіма особами, які брали участь у перевірці якості і комплектності продукції. Вимоги до змісту даного акта наведені у п. 29 Інструкції № П-7 [5].

Бухгалтерський облік розрахунків за претензіями ведеться на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явлених постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явле­ними їм і визнаними штрафами, пенею і неустойками. На підприємстві за необхідності можна організувати аналітичний облік пред’явлених претензій у розрізі постачальників, а також за датами виникнення і погашення заборгованості з метою своєчасного відображення таких розрахунків у синтетичному обліку. За кожною претензією слід постійно контролювати стан її досудового врегулювання з постачальником і строк закінчення позовної давності [7].

На підставі вищевикладеного можна зазначити:

1) своєчасне і правильне документальне оформлення результатів приймання продукції за кількістю і якістю дозволить одержати достатні докази, необхідні для задоволення законних вимог підприємства. Одержані у результаті правильно організованого приймання товару докази також послужать запорукою вирішення спору на користь підприємства, якщо справа дійде до її винесення на розгляд у господарському суді;

2) правильна організація претензійно-позовної роботи і своєчасне відображення її результатів в обліку є запорукою стабільної та ефективної роботи підприємства.

4. Облік розрахунків з персоналом за іншими операціями

Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.

Рахунок № 66 “Розрахунки з оплати праці” призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премії, виконання громадських обов’язків та ін.

Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують два субрахунки:

№ 661 “Розрахунки за заробітною платою”;

№ 662 “Розрахунки з депонентами”.

На кредиті субрахунку № 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються:

- нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;

- нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;

- нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючого персоналу;

- нарахована заробітна плата спеціалістам;

- нарахована плата працівникам житлово-комунального підприємства;

- нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;

- суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

- сума премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;

- оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.

На кредиті субрахунку № 662 “Розрахунки з депонентами” відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.

На дебеті субрахунку № 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування у розмірі 1%-5% з заробітної плати кожного працюючого до Пенсійного фонду, у розмірі 1% профспілкових внесків від нарахованої заробітної плати членів профспілкової організації, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листами, 0,5% – збір на випадок безробіття та ін.

На дебеті субрахунку № 662 “Розрахунки з депонентами” відображаються видачі депонованих сум.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичного рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка № 66. Сума в графі Розрахунково-платіжної відомості “Сума, належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 66 “Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо рахунка № 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1-ше число кожного за звітним місяця.

По рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість підприємства працівникам підприємства по заробітній платі, і дебетовий, що показує заборгованість працівників підприємству по заробітній платі.

Відображення нарахованої оплати праці на витрати підприємства можна здійснювати трьома способами:

- за допомогою рахунків класів 8 і 9 (рис. 1):


- без застосування рахунків класу 8 (рис. 2):


- малими і неприбутковими підприємствами тільки з допомогою рахунків класу 8 (рис. 3):


Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці кореспондує з такими рахунками

Господарські операції з обліку праці та її оплати

п/п

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на будівницт­ві, придбанні основних засобів

15

661

2

Нарахована заробітна плата працівникам підприємства, які вико­нували роботи на виробництві

23

661

3

Нарахована заробітна плата працівникам по виправленню браку

24

661

4

Нарахована заробітна плата за час відпустки:

- якщо створюється резерв відпусток

- якщо резерв відпусток не створюється

471, 23,91, 92,93

661, 661

5

Нарахована заробітна плата працівникам за рахунок коштів цільо­вого фінансування і цільового надходження

48

661

6

Нараховано суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагі­тності, пологах та інші виплата за рахунок соціального страхуван­ня

652

661

7

Нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва за звітний період (при використанні 8 класу рахунків)

81,23

661,81

8

Нарахована заробітна плата загальновиробничому персоналу

91

661

9

Нарахована заробітна плата загальногосподарському персоналу

92

661

10

Нарахована заробітна плата комісійним продавцям, торговим аге­нтам, працівникам відділу збуту

93

661

11

Нарахована заробітна плата працівникам житлово-комунальних і обслуговуючих підприємств, дитячих закладів та інших закладів оздоровчого та культурного призначення

949

661

12

Нарахована заробітна плата працівникам, які зайняті на виконанні робіт з ліквідації основних засобів

976

661

13

Нарахована заробітна плата працівникам, які зайняті на відновлювальних роботах з ліквідації стихійного лиха, катастроф, аварії та інших надзвичайних подій

99

661

14

Утримано із заробітної плати працівників за допущений брак

661

24

15

Виплачена заробітна плата, допомога то тимчасовій непрацездат­ності, вагітності і пологах, сум наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам, премій

661

301

16

Утримано із заробітної плати працівників:

- не повернені підзвітні суми;

661

372

17

- за відшкодування підприємству завданих збитків в результаті нестач, втрат від псування цінностей, розкрадання;

661

375

- по виконавчих листах та інших утримань за згодою працівників

661

377

Утримано із заробітної плати засновників внески до статутного капіталу підприємства

661

46

18

Утримано із заробітної плати працівників прибутковий податок

661

641

19

Утримано із заробітної плати працівників:

– внески до Пенсійного фонду;

661

651

20

- внески на обов'язкове страхування на випадок безробіття;

661

653

- профспілкові внески

661

685

Утримано із заробітної плати вартість виданих у рахунок оплати праці продуктів і наданих послуг

661

701,703

21

Видана робітникам натуроплата

661

701

22

Депоновані суми невиданої заробітної плати

661

662

23

Виплачена депонована заробітна плата із каси

662

301

У реєстрах журнально-ордерної форми обліку для відображення операцій по рахунку 66 передбачено журнал-ордер № 10-2 с./г.

Журнал-ордер відкривається на місяць. В журналі-ордері № 10-2 с./г. відображають нараховану заробітну плату та пов’язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечень майбутніх витрат. Крім того в журналі-ордері № 10-2 с./г. виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів по рахунку № 66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжні відомості або Книги обліку розрахунків по оплаті праці підсумок обороту за місяць по кореспондуючим рахункам.

Для контролю за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків по оплаті праці з робітниками і службовцями складається відомість ф.№ 10.2.3 с./г. “Зведена відомість по розрахунках з робітниками і службовцями”. Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або книги розрахунків по оплаті праці.

5. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Начальный баланс

Актив

Сумма,

грн.

Пассив

Сумма,

грн.

103 Здания и сооружения

278400

285 Торговая наценка

15000

152 Приобретение (изготовление) основных средств

38640

372 Расчеты с подотчетными лицами

3280

201 Сырье и материалы

50600

40 Уставный капитал

419700

23 Производство (затраты по разработке программного обеспечения)

41120

501 Долгосрочный кредит банка в национальной валюте

80000

281 Товары на складе

(200 единиц)

18000

631 Расчеты с отечественными поставщиками

42500

282 Товары в торговле

35000

641-1 Расчеты по налогам – НДС

3860

301 Касса в национальной валюте

75

641-3 Расчеты по налогам – подоходный налог

4500

311 Текущий счет в национальной валюте

54300

644 Налоговый кредит

1600

312 Текущий счет в иностранной валюте – 5000€ по курсу 7 грн.

35000

651 Расчеты по страхованию – по пенсионному обеспечению

4950

361 Расчеты с отечественными покупателями

38700

652 Расчеты по страхованию – по социальному страхованию

1200

371 Авансы выданные

9600

653 Расчеты по страхованию на случай безработицы

450

377 Расчеты с прочими дебиторами

43055

661 Расчеты по заработной плате

25200

643 Налоговые обязательства

8050

681 Авансы полученные

48300

БАЛАНС

650540

БАЛАНС

650540

Журнал хозяйственных операций

Операция

Содержание операции

Дебет

Кредит

Сумма

Дата

1

2

3

4

5

6

1

05.01

Получены на текущий счет деньги от фирмы Омега за отгруженную ей ранее продукцию

311

361

14800,00

2

05.01

На остаток дебиторской задолженности от фирмы Омега получен вексель

341

361

5200,00

3

08.01

Оказаны услуги на экспорт – фирме «TWG»
(курс НБУ 7,2 грн. за 1€) – отражение:

а) полученного дохода;

б) себестоимость реализованных услуг

362

903

703

23

72792,00

10110,00

41120,00

4

10.01

Получены деньги из банка для выплаты заработной платы и расчетов с подотчетными лицами

301

311

25835,00

5

10.01

Перечислена вся задолженность по пенсионному страхованию

651

311

4950,00

6

10.01

Перечислена вся задолженность по социальному стра­хованию

652

311

1200,00

7

10.01

Перечислена вся задолженность по страхованию от безработицы

653

311

450,00

8

10.01

Перечислена вся задолженность по подоходному нало­гу

641-3

311

4500,00

9

10.01

Перечислена вся задолженность по НДС

641-1

311

3860,00

10

10.01

Выплачена заработная плата

661

301

25200,00

11

10.01

Выплачена задолженность подотчетному лицу

372

301

710,00

12

14.01

Отпущен материал (металл) в количестве 25 ед. на монтаж основных средств

152

201

10550,00

13

20.01

Начислена прямая заработная плата рабочих, занятых монтажом основного средства

152

661

5000,00

14

20.01

Начислены отчисления:

а) в фонд пенсионного страхования;

б) в фонд социального страхования;

в) в фонд страхования от безработицы;

г) в фонд страхования от НС

152

152

152

152

651

652

653

656

1660,00

75,00

65,00

65,00

15

20.01

Удержаны из ЗП отчисления:

а) в фонд пенсионного страхования;

б) в фонд социального страхования;

в) в фонд страхования от безработицы

661

661

661

651

652

653

100,00

50,00

25,00

16

20.01

Удержан из заработной платы подоходный налог

661

641-3

723,75

17

25.01

Получены услуги от фирмы Укрналадка

по наладке основного средства:

а) оприходованы услуги;

б) отражен НДС по полученным услугам

152

641-1

631

631

12500,00

2500,00

18

25.01

На сумму задолженности фирме Укрналадка выдан вексель

631

621

15000,00

19

30.01

Введено в эксплуатацию основное средство (паровой молот) по первоначальной стоимости

104

152

68555,00

20

31.01.

Начислена амортизация основных средств (ОС) за январь:

а) по ОС общепроизв. назначения;

б) по ОС торговли;

в) по ОС общехозяйственного назначения

91

93

92

131

131

131

194,44

138,89

53,33

21

31.01

Отражается курсовая разница по операциям в иностранной валюте:

– по остаткам денежных средств;

– по дебиторской задолженности покупателя

312

362

714

714

2750,00

3538,50

22

07.02

Получены денежные средства от покупателя- фирмы Альфа:

а) отражение поступления денежных средств в счет погашения задолженности;

б) отражение полученных денежных средств в качестве аванса (предоплаты);

в) отражение НДС по предоплате

311

311

643

361

681

641-1

18700,00

65300,00

10883,33

23

08.02

Перечислены денежные средства поставщику – Металлобазе на всю сумму задолженности

631

311

24500,00

24

15.02

Отгружено 185 единиц товара со склада фирме Явир на всю сумму задолженности по полученному авансу:

а) отражение отгрузки (реализации);

б) отражение НДС от реализации;

в) себестоимость реализованного товара

681

702

902

702

643

281

20000,00

3333,33

16650,00

25

17.02

Получены и оприходованы рекламные услуги от фирмы Укррекламма (без НДС)

а) в пределах суммы выданного аванса

б) сверх суммы аванса

93

93

371

631

3600,00

2400,00

26

20.02

Получен материал (металл) от поставщика Металлобаза в количестве 200 ед.:

а) оприходованы материалы;

б) НДС по оприходованным материалам

201

641-1

631

631

45000,00

9000,00

27

20.02

Получены транспортные услуги от фирмы Транссервис по доставке материала (металла) на всю сумму ранее выданного аванса:

а) оприходованы транспортные услуги;

б) НДС по транспортным услугам

201

644

371

371

5000,00

1000,00

28

25.02

Частично погашен банковский кредит

501

311

20000,00

29

25.02

Отпущен материал (металл) в количестве 235 ед. в производство

23

201

78800,00

30

28.02

Начислена амортизация ОС за февраль:

а) по ОС производственного назначения;

б) по ОС общепроизвод. назначения;

в) по ОС торговли;

г) по ОС общехозяйственного назначения

23

91

93

92

131

131

131

131

2077,42

194,44

138,89

53,33

31

07.03

Частичное погашение работниками потребительской ссуды

301

377

32600,00

32

07.03

Остаток денежных средств в кассе полностью сдан в банк на текущий счет

311

301

32600,00

33

09.03

Частично погашена задолженность за материалы Металлобазе

631

311

36000,00

34

10.03

Получены товары в магазин от поставщика фирмы Лоск:

а) приход товара по цене поставщика;

б) отражение НДС по оприходованному товару

282

641-1

631

631

30000,00

6000,00

35

10.03

Оприходованы посреднические услуги от фирмы Консалтинг по приобретению товара:

а) увеличение стоимости товара на сумму посреднических услуг;

б) отражение НДС по посредническим услугам

282

641-1

631

631

5000,00

1000,00

36

10.03

Установлена торговая наценка на полученный товар в магазин в размере 20% к его фактической себестоимости

282

285

15400,00

37

20.03

Реализован товар в розницу (магазине):

а) доход от реализации товара в рознице;

б) НДС от реализации товара в рознице;

в) реализованная торговая наценка;

г) себестоимость реализованных товаров

301

702

285

902

702

641-1

282

282

54000,00

9000,00

19222,48

34777,52

38

20.03

Вся наличная выручка сдана в банк

311

301

54000,00

39

29.03

Начислена зарплата:

а) основным производственным рабочим;

б) общепроизводственному персоналу;

в) продавцам магазина;

г) аппарату управления предприятия

23

91

93

92

661

661

661

661

6000,00

1000,00

2000,00

2100,00

40

29.03

Начислены отчисления в пенсионный фонд:

а) на зарплату производственных рабочих;

б) на зарплату общепроизводственного персонала;

в) на зарплату продавцов магазина;

г) на зарплату аппарата управления

23

91

93

92

651

651

651

651

1992,00

332,00

664,00

697,20

41

29.03

Начислены отчисления в фонд социального страхования:

а) на зарплату производственных рабочих;

б) на зарплату общепроизвод. персонала;

в) на зарплату продавцов магазина;

г) на зарплату аппарата управления

23

91

93

92

652

652

652

652

90,00

15,00

30,00

31,50

42

29.03

Начислены отчисления в фонд страхования от безработицы:

а) на зарплату производственных рабочих;

б) на зарплату общепроизвод. персонала;

в) на зарплату продавцов магазина;

г) на зарплату аппарата управления

23

91

93

92

653

653

653

653

78,00

13,00

26,00

27,30

43

29.03

Начислены отчисления в фонд страхования от несчастного случая:

а) на зарплату производственных рабочих;

б) на зарплату общепроизвод. персонала;

в) на зарплату продавцов магазина;

г) на зарплату аппарата управления

23

91

93

92

656

656

656

656

78,00

13,00

26,00

27,30

44

29.03

Удержаны из заработной платы отчисления в фонд пенсионного страхования

661

651

222,00

45

29.03

Удержаны из заработной платы отчисления в фонд социального страхования

661

652

111,00

46

29.03

Удержаны из заработной платы отчисления в фонд страхования от безработицы

661

653

55,50

47

29.03

Удержан из заработной платы подоходный налог

661

641-3

1606,73

48

31.03

Начислена амортизация ОС за март:

а) по ОС производственного назначения;

б) по ОС общепроизводств. назначения;

в) по ОС торговли;

г) по ОС общехозяйственного назначения

23

91

93

92

131

131

131

131

2077,42

194,44

138,89

53,33

49

29.03

Оприходована готовая продукция в количестве 2000 ед.:

а) списание общепроизвод. расходов

б) списание всех производственных расходов;

23

26

91

23

1956,33

93149,18

50

30.03

Отгружено 100 ед. собственной готовой продукции по полученным ранее авансам фирме Ладога:

а) отражение реализации;

б) отражение НДС от реализации;

в) себестоимости реализованной продукции

681

701

901

701

643

26

28300,00

4716,67

4657,46

51

30.03

Отгружено 400 ед. собственной готовой продукции фирме Омега:

а) отражение реализации;

б) отражение НДС от реализации;

в) себестоимость реализованной продукции

361

701

901

701

641-1

26

121320,00

20220,00

18629,84

52

31.03

Начислены проценты за пользование банковским кредитом (за квартал)

951

684

5777,78

53

31.03

Отражение доходов от реализации:

а) от реализации собственной продукции;

б) от реализации товаров;

в) от реализации услуг;

г) от курсовой разницы

701

702

703

714

79

79

79

79

124683,33

61666,67

72792,00

6288,50

54

31.03

Отражение расходов:

а) себестоимости реализованной продукции;

б) себестоимости реализованных товаров;

в) себестоимости реализованных услуг;

г) административные расходы;

д) сбытовые расходы

е) расходы по банковским процентам

79

79

79

79

79

79

901

902

903

92

93

951

23287,30

51427,52

41120,00

3043,30

9162,67

5777,78

55

31.03

Налог на прибыль (начисляется только при наличии прибыли):

– начисление налога на прибыль;

– включение налога на прибыль в финансовый результат

981

79

641-2

981

32902,99

32902,99

56

31.03

Отражение нераспределенной прибыли (непокрытых убытков) –
(отражаются или прибыль или убытки):

а) прибыль;

б) убытки

79

44-2

44-1

79

98708,96

-------------

Оборотно-сальдовая ведомость (баланс)

счета

Сальдо начальное

Обороты за период

Сальдо конечное

Дт

Кт

Дт

Кт

Дт

Кт

1

2

3

4

5

6

7

103

278 400,00

-

-

-

278 400,00

-

104

-

-

68 555,00

-

68 555,00

-

131

-

-

-

5 314,85

-

5 314,85

152

38 640,00

-

29 915,00

68 555,00

-

-

201

50 600,00

-

50 000,00

89 350,00

11 250,00

-

23

41 120,00

-

93 149,18

134 269,18

-

-

26

-

-

93 149,18

23 287,30

69 861,89

-

281

18 000,00

-

-

16 650,00

1 350,00

-

282

35 000,00

-

50 400,00

54 000,00

31 400,00

-

285

-

15 000,00

19 222,48

15 400,00

-

11 177,52

301

75,00

-

112 435,00

112 510,00

-

-

311

54 300,00

-

185 400,00

121 295,00

118 405,00

-

312

35 000,00

-

2 750,00

-

37 750,00

-

341

-

-

5 200,00

-

5 200,00

-

361

38 700,00

-

121 320,00

38 700,00

121 320,00

-

362

-

-

76 330,50

-

76 330,50

-

371

9 600,00

-

-

9 600,00

-

-

372

-

3 280,00

710,00

-

-

2 570,00

377

43 055,00

-

-

32 600,00

10 455,00

-

40

-

419 700,00

-

-

-

419 700,00

44-1

-

-

-

98 708,96

-

98 708,96

44-2

-

-

-

-

-

-

501

-

80 000,00

20 000,00

-

-

60 000,00

621

-

-

-

15 000,00

-

15 000,00

631

-

42 500,00

75 500,00

113 400,00

-

80 400,00

641-1

-

3 860,00

22 360,00

40 103,33

-

21 603,33

641-2

-

-

-

32 902,99

-

32 902,99

641-3

-

4 500,00

4 500,00

2 330,48

-

2 330,48

643

8 050,00

-

10 883,33

8 050,00

10 883,33

-

644

-

1 600,00

1 000,00

-

-

600,00

651

-

4 950,00

4 950,00

5 667,20

-

5 667,20

652

-

1 200,00

1 200,00

402,50

-

402,50

653

-

450,00

450,00

289,80

-

289,80

656

-

-

-

209,30

-

209,30

661

-

25 200,00

28 093,98

16 100,00

-

13 206,03

681

-

48 300,00

48 300,00

65 300,00

-

65 300,00

684

-

-

-

5 777,78

-

5 777,78

701

-

-

149 620,00

149 620,00

-

-

702

-

-

74 000,00

74 000,00

-

-

703

-

-

72 792,00

72 792,00

-

-

714

-

-

6 288,50

6 288,50

-

-

79

-

-

265 430,50

265 430,50

-

-

901

-

-

23 287,30

23 287,30

-

-

902

-

-

51 427,52

51 427,52

-

-

903

-

-

41 120,00

41 120,00

-

-

91

-

-

1 956,33

1 956,33

-

-

92

-

-

3 043,30

3 043,30

-

-

93

-

-

9 162,67

9 162,67

-

-

951

-

-

5 777,78

5 777,78

-

-

981

-

-

32 902,99

32 902,99

-

-

БАЛАНС

650 540,00

650 540,00

1 862 582,53

1 862 582,53

841 160,72

841 160,72


БАЛАНС

АКТИВ

Код строки

На начало отчетного периода

На конец отчетного периода

1

2

3

4

I. Необоротные активы

Нематериальные активы:

Остаточная стоимость

010

-

-

Первоначальная стоимость

011

-

-

Износ

012

-

-

Незавершенное строительство

020

38640,00

-

Основные средства:

Остаточная стоимость

030

278400,00

341640,15

Первоначальная стоимость

031

278400,00

346955,00

Износ

032

-

5314,85

Долгосрочные финансовые инвестиции:

которые учитываются по методу участия в капитале других

предприятий

040

-

-

другие финансовые инвестиции

045

-

-

Долгосрочная дебиторская задолженность

050

-

-

Отсроченные налоговые активы

060

-

-

Другие необоротные активы

070

-

-

Всего по разделу I

080

317040,00

341640,15

II. Оборотные активы

Запасы:

производственные запасы

100

50600,00

11250,00

животные на выращивании и откорме

110

-

-

незавершенное производство

120

41120,00

-

готовая продукция

130

-

69861,89

Товары

140

38000,00

21572,48

Векселя полученные

150

-

5200,00

Дебиторская задолженность за товары, работы, услуги:

чистая реализационная стоимость

160

38700,00

197650,50

первоначальная стоимость

161

38700,00

197650,50

резерв сомнительных долгов

162

-

-

Дебиторская задолженность по расчетам:

с бюджетом

170

8050,00

10883,33

по выданным авансам

180

9600,00

-

по начисленным доходам

190

-

-

по внутренним расчетам

200

43055,00

10455,00

Другая текущая дебиторская задолженность

210

-

-

Текущие финансовые инвестиции

220

-

-

Денежные средства и их эквиваленты:

в национальной валюте

230

54375,00

118405,00

в иностранной валюте

240

35000,00

37750,00

Другие оборотные активы

250

-

-

Всего по разделу II

260

318500,00

483028,20

III. Расходы будущих периодов

270

-

-

Баланс

280

635540,00

824668,35

П АССИВ

Код строки

На начало отчетного периода

На конец отчетного периода

1

2

3

4

I. Собственный капитал

Уставный капитал

300

419700,00

419700,00

Паевой капитал

310

-

-

Дополнительный вложенный капитал

320

-

-

Другой дополнительный капитал

330

-

-

Резервный капитал

340

-

-

Нераспределенная прибыль (непокрытый убыток)

350

-

98708,96

Неоплаченный капитал

360

( )

( )

Изъятый капитал

370

( )

( )

Всего по разделу I

380

419700,00

518408,96

II. Обеспечение следующих расходов и платежей

Обеспечение выплат персоналу

400

-

-

Другие обеспечения

410

-

-

Целевое финансирование

420

-

-

-

Всего по разделу II

430

-

-

-

III. Долгосрочные обязательства

Долгосрочные кредиты банков

440

80000,00

60000,00

Другие долгосрочные финанс. обязательства

450

-

-

Отсроченные налоговые обязательства

460

-

-

Другие долгосрочные обязательства

470

-

-

Всего по разделу III

480

80000,00

60000,00

IV. Текущие обязательства

Краткосрочные кредиты банков

500

-

-

Текущая задолженность по долгосрочным обязательствам

510

-

5777,78

Векселя выданные

520

-

15000,00

Кредиторская задолженность за товары, работы, услуги

530

42500,00

80400,00

Текущие обязательства по расчетам:

по полученным авансам

540

48300,00

65300,00

с бюджетом

550

9960,00

57436,79

по внебюджетным платежам

560

-

-

по страхованию

570

6600,00

6568,80

по оплате труда

580

25200,00

13206,03

с участниками

590

-

-

по внутренним расчетам

600

3280,00

2570,00

Другие текущие обязательства

610

-

-

Всего по разделу IV

620

135840,00

246259,40

V. Доходы будущих периодов

630

-

-

Баланс

640

635540,00

824668,35

Руководитель

Главный бухгалтер

Отчет о финансовых результатах

I. Финансовые результаты

Статья

Код строки

За отчетный
период

За предыдущий
период

1

2

3

4

Доход (выручка) от реализации продукции (товаров, работ, услуг)

010

296412,00

Налог на добавленную стоимость

015

37270,00

Акцизный сбор

020

-

025

-

Другие вычеты из дохода

030

-

Чистый доход (выручка) от реализации продукции (товаров, работ, услуг)

035

259142,00

Себестоимость реализованной продукции (товаров, работ, услуг)

040

115834,81

Валовая:

Прибыль

050

143307,19

Убыток

055

-

Другие операционные доходы

060

6288,50

Административные расходы

070

3043,30

Расходы на сбыт

080

9162,67

Другие операционные расходы

090

-

Финансовые результаты от операционной деятельности :

Прибыль

100

137389,72

Убыток

105

-

Доход от участия в капитале

110

-

Другие финансовые доходы

120

-

Другие доходы

130

-

Финансовые расходы

140

5777,78

Потери от участия в капитале

150

-

Другие расходы

160

-

Финансовые результаты от обычной деятельности до налогообложения :

Прибыль

170

131611,94

Убыток

175

-

Налог на прибыль от обычной деятельности

180

32902,99

Финансовые результаты от обычной деятельности:

Прибыль

190

98708,96

Убыток

195

-

Чрезвычайные:

Доходы

200

-

Расходы

205

-

Налоги с чрезвычайной прибыли

210

-

Чистая:

Прибыль

220

98708,96

Убыток

225

-

Висновки

На основі даної курсової роботи помітно, що у процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими господарськими органами, юридичними чи фізичними особами - за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги та інше. Розрахунки являють собою систему грошових відносин, яка ґрунтується на господарському розрахунку, суворому виконанні договорів та додержанні фінансової дисципліни. розрахунки здійснюються готівкою і в безготівкових формах. Розрахунки готівкою здійснюються при купівлі дрібних господарських речей, виплаті заробітної плати, оплаті витрат на відрядження тощо.

Отже, майже весь платіжний оборот, як по товарних, так і по всіх інших операціях, охоплюється безготівковими розрахунками. Установи банку здійснюють безготівкові розрахунки у нормах, встановлених Національним банком України, а також прийнятих у міжнародній банківській практиці.

Необхідно наголосити на тому, що система безготівкових розрахунків сприяє зміцненню договірної дисципліни, прискоренню оборотності оборотних засобів, ефективному використанню коштів і посиленню контролю за фінансовою діяльністю підприємства.

Підприємство для здійснення розрахунків готівкою має касу, яку можна було б застрахувати страховою організацією.

Важливим моментом є те, що всі готівкові розрахунки підприємства та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг).

Розрахунки готівкою підприємства з громадянами та юридичними особами мають проводитися з оформленням податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи зварного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.

Готівкова виручка одержана від реалізації товарів (робіт, послуг) може використовуватися підприємством в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності .крім здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), підприємство одержує виключно з кас банків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV.

3. Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (зі змінами і доповненнями).

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

5. Батищева Н. Облік операцій за претензіями / Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 36 (582). – с. 5-8.

6. Бєлоусов А. Розрахунки за претензіями: організація претензійно-позовної роботи, бухгалтерський і податковий облік / Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 83(750). – с. 3-6.

7. Папиріна О. Пред’явлення претензій і податковий облік / Баланс. – № 12 (450). – 2003. – с. 35-38.

8. Наказ Міністерства Фінансів України “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування” від 30.11.1999 р.

9. Міністерство Фінансів України “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 30.11.1999 р.

10. Голов С. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні – Дніпропетровськ, 2000 р.

11. Огійчук М. Бухгалтерський облік на підприємствах України, - Київ, 2001 р.

12. Пархоменко В. Про реформування бухгалтерського обліку в Україні, Бухгалтерський облік і аудит, - 1998, №10.

13. Ткаченко М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України, - Київ, 2000 р.

14. Соцінформ. Методичні рекомендації щодо регулювання фондів оплати праці підприємств виробничої сфери в умовах економічного зростання, - Київ, 2001 р.

15. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка:Учебник - К.: ДИ-КСИ, 1997.

16. Дудко В.П., Ковальчук Т.М. Бухгалтерський облік в умовах різних форм власності та господарювання: навчальний посібник.-Чернівці: Рута, 1996.-197 с.

17. .В. Чебанова, Ю.А.Василенко “Бухгалтерський фінансовий облік” – Видавничий центр “Академія” , Київ 2002

18. В.Ю.Бугай, О.С.Кириченко, О.Б.Мелень, Р.Я.Оріховський “Комп”ютерні основи”- ВПТ “Вік”, Коломия 2001

19. Ф.Ф. Бутинець “Бухгалтерський фінансовий облік”- Житомир, ЖІТІ 2000.

20. В.В. Сопко “Бухгалтерський облік” – КНЕУ, Київ 2000.

21. М.В. Кужельний, В.Г. Лінник “Теорія бухгалтерського обліку” – КНЕУ, Київ 2001.

22. С.Ф. Голов “Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні” – ТОВ “Баланс-клуб” Дніпропетровськ 2000.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий