Міністерство освіти і науки України
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МОЛОДІ
В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ МОЛОДІ
Магістерська робота
магістранта за спеціальністю «Соціальна робота»
Гурєєва Руслана Михайловича
Науковий керівник
кандидат педагогічних наук, доцент
Кратінова Віра Олександрівна
Луганськ – 2010р.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МОЛОДІ
1.1 Молодь як суб’єкт соціального захисту
1.2 Нормативно-правова база соціального захисту молоді
Висновки до І розділу
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МОЛОДІ В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ МОЛОДІ
2.1 Особливості організації роботи соціальних служб для молоді
2.2 Приблизна програма реалізації молодіжної політики в регіоні
Висновки розділу ІІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Паралельно з процесами соціально-економічної нестабільності в Україні, стан молоді є найбільш нестійким. Соціальне неблагополуччя відбивається на стані здоров’я цієї соціальної групи населення, у молодих людей спостерігається зріст захворювань, які є супутниками крайньої бідності (перш за все туберкульоз). Є великим відсоток молодих людей, які не мають роботи, значна частина працюючої молоді зайнята не за тією спеціальністю, яку отримала в процесі навчання, або зовсім не має професії.
Не знижується кількість дітей – „соціальних сиріт”, інвалідів, бездоглядних. В особливо складних умовах знаходяться молоді люди, які є представниками біженців та вимушених переселенців.
Звідси у молоді з’являється тривога, відчай, обурення, вандалізм, що говорить про наявність соціального напруження серед молодих людей, яке призводить, в свою чергу, до все більшого відчуження від суспільства. Невдачі у соціальній адаптації молоді та дітей до нових соціально-економічних умов проявляються в молодіжній злочинності, наркоманії, алкоголізмі, бездомності, проституції, масштаби яких набули масового характеру.
В цілому соціальне положення молоді в Україні відображає загальний стан молоді, яке знаходиться на перехідному етапі.
Молодіжна проблема є актуальною, тому, що молодь – це майбутнє України. На даний час молодь складає 30% населення планети, і саме вона займе з часом ведучі позиції як в економіці та політиці, так і в соціальній та духовній сферах суспільства.
Молодь завжди є активною групою населення, та є максимально підвладною впливу різноманітних факторів зовнішнього соціального середовища. Як частина соціуму молодь є підвладною більшості соціальних взаємодій та відчуває ті ж самі труднощі, що і доросле населення у самовизначенні, профорієнтації, працевлаштуванні, освіті, забезпеченні житлом, соціальними гарантіями, медичному обслуговуванні та страхуванні.
Загострюють проблеми молоді психологічні особливості соціалізації осіб даного віку. Вказана проблема тісно взаємопов’язана з початком становлення молодої людини, з виходом її з первинної сім’ї, спробами самостійно соціалізуватися шляхом входження до різноманітних соціальних груп, субкультур та рухів.
У зв’язку з цим постає питання про систему соціального захисту, спрямованого на забезпечення правових та економічних гарантій для кожної молодої людини. Необхідна цільова підтримка молодим людям, сім’ям, організаціям та громадським інститутам, які працюють з молоддю.
Немало проблем має і область науково-методичного забезпечення соціальної роботи в системі соціального захисту молоді в Україні. Поки що спеціальної літератури на цю тему вкрай мало, і практично вся вона видається Українським державним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Українським інститутом соціальних досліджень (І. Звєрєва, Р. Драпушко, Л. Коваль, С. Толстоухова, С. Хлєбік, О. Шатохіна, Л. Шамрай та ін.). багато видань стають своєрідними бестселлерами та видаються недостатнім тиражем.
В цілому ж відсутні системні, фундаментальні роботи, які присвячені проблемі соціального захисту молоді в діяльності соціальних служб.
Таким чином виходячи з осмислення наукової й практичної значущості проблеми, ми визначили вибір теми магістерського дослідження: «Соціальний захист молоді в діяльності соціальних служб».
Об’єкт дослідження – соціальний захист молоді.
Предмет дослідження – комплексна програма діяльності соціальних служб з соціального захисту молоді.
Мета дослідження: на основі аналізу теорії та практики соціального захисту молоді в діяльності соціальних служб розробити приблизну регіональну програму реалізації молодіжної політики.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що соціальний захист молоді буде ефективним, якщо буде більш ефективною та більш результативною відповідна діяльність молодіжних служб в рамках різноманітних науково-обґрунтованих державних та регіональних програм реалізації молодіжної політики.
Завдання дослідження:
1. В межах теоретичного аналізу проблеми соціального захисту молоді засобами соціальних служб надати характеристику молоді як об’єкту та суб’єкту соціального захисту.
2. Проаналізувати існуючу в Україні нормативно-правову базу соціального захисту молоді, як систему гарантій діяльності соціальних служб з реалізації державної молодіжної політики.
3. Розкрити загальні особливості організації роботи соціальних служб для молоді та показати ведуче значення комплексних наукових та прикладних програм (на прикладі соціального захисту молоді в сфері труда) державного та регіонального характеру, з метою підвищення результативності діяльності соціальних служб з соціального захисту молоді.
4. На основі проведеного аналізу сучасної теорії та практики соціального захисту молоді розробити проект комплексної програми діяльності соціальних служб як приблизної програми реалізації молодіжної політики в регіоні.
Для розробки програми реалізації молодіжної політики в регіоні був використаний комплекс методів дослідження:
а). теоретичні (аналіз соціологічної, соціально-педагогічної літератури та нормативних документів з проблеми дослідження);
б). метод соціального проектування та теоретичного моделювання у визначенні структури дослідження й розробка відповідної програми реалізації молодіжної політики засобами соціальних служб;
в). емпіричні методи (анкетування, тестування, спостереження, аналіз документів, інтерв’ю);
г). соціальне проектування та експеримент.
Практичне значення магістерської роботи полягає в розробці проекту програми діяльності соціальних служб як приблизної програми реалізації молодіжної політики в регіоні.
Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел (53 позиції).
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МОЛОДІ
1.1 Молодь як суб’єкт соціального захисту
Теорія соціальної роботи при вивченні основ соціального захисту різноманітних груп та верств населення містить в своєму аналізі використання суб’єктного підходу до об’єкту дослідження.
Стосовно категорії молоді, як суб’єкту соціального захисту, вказаний аналіз, на наш погляд, повинен охоплювати наступне коло основних поглядів: 1). молодь як соціально-психологічна група; 2). молодіжна субкультура;
3). права та обов’язки молоді в суспільстві.
Коротко на них зупинимося.
Щоб вивчити проблеми молоді, необхідно уявити собі, що ж таке молодь, чим вона відрізняється від інших груп суспільства.
Одне з перших визначень «молодь» було надане в 1968 р. В. Т. Лисовським: «Молодь – покоління людей, які проходять стадію соціалізації, що засвоюють, а в більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні та інші соціальні функції; в залежності від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років».
Пізніше більш повне визначення було надане І. С. Коном: «Молодь – це соціально-демографічна група, яка виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення та обумовлена тими та іншими соціально-психологічними властивостями. Молодість як визначена фаза, етап життєвого циклу є біологічно універсальною, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус та соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу та залежать від суспільного строю, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.
Сьогодні вчені визначають молодь як соціально-демографічну групу суспільства, яка виділяється на основі сукупності характеристик, особливостей соціального положення та обумовлених тими або іншими соціально-психологічними властивостями, які визначаються рівнем соціального-економічного, культурного розвитку, особливостями соціалізації в українському суспільстві.
Молодість – це шлях у майбутнє, який обирає сама людина. Вибір майбутнього, його планування – це характерна риса молодого віку; він не був би таким привабливим, якщо б людина заздалегідь знала, що з нею буде далі, через місяць, через рік.
У віковій психології молодість характеризується як період формування стійкої системи цінностей, становлення самопізнання та формування соціального статусу особистості. Свідомість молодої людини володіє особливою сприйнятливістю, здатністю переробляти та засвоювати величезний потік інформації. В даний період розвиваються критичність мислення, прагнення надати особисту оцінку різним явищам, пошук аргументації, оригінального мислення. Разом з цим у цьому віці ще зберігаються деякі установки та стереотипи, які властиві попередньому поколінню. Це пов’язано із тим, що період активної діяльності стикається у молодої людини з обмеженим характером практичної діяльності, неповного включення молодої людини до системи суспільних відносин. Звідси в поведінці молоді дивовижне поєднання суперечливих якостей та рис: прагнення до ідентифікації та відособлення, конформізм та негативізм, наслідування та заперечення загальноприйнятих норм, прагнення до спілкування та ухід, відчуження від зовнішнього світу. Нестійкість та суперечність молодіжної свідомості мають вплив на більшість форм поведінки та діяльності особистості. Молодіжна свідомість визначається низкою об’єктивних обставин [41; 42].