регистрация / вход

Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей

Зміст Вступ І. Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей 1.1. Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту 1.2. Аудит руху і наявності товарних запасів на складах

Зміст

Вступ

І. Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей

1.1. Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту

1.2. Аудит руху і наявності товарних запасів на складах

1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

ІІ. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»

2.1. Організаційно-правова характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»

2.2. Економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»

ІІІ. Аудиторська перевірка операцій по обліку матеріалів (рах. 201, 203)

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки


ВСТУП

Бухгалтерський облік забезпечує інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень як зовнішнім користувачам, так і внутрішнім користувачам. До товарно-матеріальних цінностей відносять запаси, а як відомо вони становлять левову частину собівартості сільськогосподарської продукції. Тому правильність зберігання, ведення первинної та зведеної документації прямим чином впливає на прибутковість та рентабельність господарства. Метою курсової роботи є засвоєння методики аудиту товарно-матеріальних цінностей, виявлення можливих порушень та їх ліквідацію, дослідження аудиту фінансової звітності підприємств, а саме відображення запасів підприємства пошук шляхів його удосконалення. Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначені та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту товарно-матеріальних цінностей.

Предметом дослідження курсової роботи є аудиторська перевірка товарно-матеріальних цінностей. А об’єктом дослідження виступає ВАТ «Якимівський АГРОС».

При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко – математичний.

В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті українських вчених, а також Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України”, Закон України „Про аудиторську діяльність”, П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5, П(С)БО 9. А в якості практичних матеріалів були використані Статут ВАТ «Якимівський АГРОС», наказ про облікову політику та річні фінансові звіти господарства за останні 3 роки.

Дана курсова робота містить 12 таблиць і 43 сторінка печатного тексту.


І. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

1.1. Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту

Реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні вимагає внесення корінних змін до методології контролю і аудиту операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями. Перш за все слід провести раціоналізацію управління комерційною діяльністю, основними елементами якої виявляє економічна свобода, вільний рух товарів і послуг у сфері підприємництва, конкуренції, маркетингу, довершене знання ринку і цінового механізму, поняття ризику і оперативного реагування на ситуацію, яка склалася на ринку, і т.п.

Основними завданнями аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями виявляє:

– аналіз виконання завдання з товарообігу, виявлення резервів збільшення його об'єму, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;

– перевірка правильності документального оформлення і доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;

– контроль за своєчасним і повним оприбутковуванням товарно-матеріальних цінностей;

– дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;

– контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів;

– перевірка виконання договірних зобов'язань щодо постачання і збуту (реалізації) товарів;

– виявлення фактів приписок і понаднормового списання втрат товарів і т.п.

Аудит на підприємствах здійснюються відповідно Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ.

Послідовність і порядок проведення аудиту залежать від завдання аудиту і об'єму діяльності підприємства, його структури, стану обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей.

Послідовність аудиту така. Аудит починають з раптової інвентаризації грошей в касі і інших товарно-матеріальних цінностей на складі. До проведення інвентаризації слід привернути (привабити, залучити, притягати) бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, товарознавців і інших фахівців (спеціалістів) підприємства. Потім аудитор обстежує склад, здійснює перевірку стану складських і торгових (торгівельних) приміщень (помешкань) і дотримання порядку (ладу) прийому і реалізації товарів за кількістю і якістю. Потім аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку із застосуванням прийомів і способів економічного аналізу.

Аудит операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями здійснюють вибірково.

Проте (однак) суцільній перевірці підлягають актовані втрати (акти на списання бою, лому, браку (шлюбу), псування товарно-матеріальних цінностей, акти на завищення ваги тари, акти на переоцінку товарів), а також порівняльні відомості, розрахунки природного збитку товарів, документи на внутрішнє переміщення і повернення товарів, витрати (затрати) звернення (звертання, обігу), торгова (торгівельна) націнка, доходи від реалізації і фінансові результати.

Суцільним способом перевіряються товарні операції, якщо при їх аудиту встановлені (установлені) істотні (суттєві) порушення і зловживання.

Старанно перевіряється здійснення оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і збут товарів, особливо, чим дотримання цін і торгових (торгівельних) націнок.

Приведемо схему послідовності аудиту руху і наявності товарних запасів на складах підприємства.

Схема 1.1. – Послідовність аудиту руху і наявності товарних запасів на оптових складах і підприємствах роздрібної торгівлі

Первинні документи по надходження (вступ) і реалізації товарів

Звіти про рух товарів

Журнал (часопис (-ордер № 7

Головна книга

Оборотна відомість по синтетичних рахунками (лічбою)

Баланс

Стрічна перевірка операцій по рахунках (лічбі) 281 «Товари на складі» і 282 «Товари в торгівлі» з (із) відповідними операціями по рахунках (лічбі) 15, 20, 23, 27, 28, 37, 41, 63, 64, 90, 93 та ін.

Аналіз товарообіг і товарних запасів

Основними джерелами аудиту товарних операцій є:

– договори з (із) постачальниками і покупцями, реєстри оперативного обліку (урахування) і контролю їх виконання (журнал (часопис) обліку (урахування) надходження (вступу) вантажів (тягарів), книга обліку (урахування) виконання договорів);

– доручення на отримання (здобуття) і відпустку (відпуск) товарів, книга обліку (урахування) виданих доручень;

– товарно-транспортні накладні, накладні, рахунки (лічба (-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення, виписки з рахунків (лічби) в банках, товарні звіти, звіти касира і касові книги, векселі;

– інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунки природного збитку, розрахунки витрат (затрат) на залишок (остачу) товарів, розрахунки реалізованої торгової (торгівельної) націнки;

– акти на списання товарних втрат; регістри (реєстри) аналітичного і синтетичного обліку (урахування) — журнали (часописи (-ордери № 7, відомості, картки (карточки) складського обліку (урахування), товарні книги;

– фінансова, оперативна і статистична звітність і т.п.

1.2. Аудит руху і наявності товарних запасів на складах

Після (потім) проведення інвентаризації товарів і виявлення її результатів Аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку товарних операцій.

Основна мета (ціль) перевірки товарних операцій — встановити своєчасність і повноту оприбутковування матеріально відповідальними особами товарів, які поступили (вчинили) на базу (склад), правильність їх обліку (урахування) на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі» і обґрунтованість і правильність списання у витрату відпущених (відвантажених) товарів.

Аудит товарних операцій починають (розпочинають, зачинають) зі (із) встановлення реального сальдо на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі». Шляхом порівняння аудитору слід встановити на найближчу до аудиту дату тотожність записів про залишки товарів на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі», вказаних в балансі, даним Головної книги, регістрів (реєстрів) аналітичного обліку (урахування) і особових рахунків матеріально відповідальних осіб (завідувач (завідуючий) складом).

Аудитор з'ясовує не чи, значаться товари за звільненими матеріально відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність оприбутковування товарно-матеріальних цінностей, які поступили (вчинили) на оптову базу (склад) за період, який підлягає аудиту.

Під час перевірки операцій щодо (відносно) надходження (вступу) товарів слід проаналізувати записи по рахунки (лічбу) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками». Зокрема, з'ясовують:

– наявність рахунків (лічби) постачальників, які підтверджують суму, віднесену із цього приводу (з цього приводу (;

– не чи числяться на вказаному рахунку (лічбі) товари, які тривалий час знаходяться (перебувають) в дорозі (зверху встановленого (установленого) терміну пробігу). Які заходи спожиті для пошуку цих товарів;

– чи немає на цьому рахунку (лічбі) претензійних сум щодо (відносно) розрахунків з (із) постачальниками або недоліку (нестачі) товарів.

Акти на недолік (нестачу) товарів при їх прийомі повинні бути перевірені повністю, суцільним способом. Особливу увагу слід скрутити (згорнути) на акти, по яких не є (з'являються, являються) задоволені претензії, встановити причини і винних особи (обличчя, лиця).

Записи в звітах завідувача (завідуючого) складом порівнюють з (із) даними первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх (прославлення кореспондуючих рахунків (лічби). Записи в звітах повинні бути підтверджені правильно оформленими документами. Аудитор перевіряє в документах правильність таксування (оподаткування), підрахунків і суму до розрахунку.

По записах в книзі виданих доручень аудитори перевіряють наявність неповернених і невикористаних доручень у (в, біля) матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі і оформлення доручень. У таких випадках з'ясовують не чи, видавалися доручення особам (обличчям, лицям), які не працюють на цьому підприємстві, а також доручення без заповнення всіх реквізитів. Вибірково аудитор повинен перевірити по звітах завідувач (завідуючий) складом і по звітах експедиторів, чи прибуткують цінності, одержані (отримані) за дорученнями, чи виявляє відмітки в книзі обліку (урахування) виданих доручень про їх використання (повинні бути вказані назва документа, його номер і дата).

Суцільним способом перевіряють акти про встановлену (установлену) розбіжність (розходження) в кількості і якості на час прийому товару унаслідок (внаслідок) виникнення недоліків (нестач), пересортиці і псування.

Аудитор перевіряє, чи своєчасно і правильно складені претензійні і позовні заяви до органів транспорту або постачальників. Якщо допущена часткова втрата або пошкодження (ушкодження) вантажу (тягаря), то аудитор встановлює, чи прикладені до позовних заяв (претензій) комерційні акти і транспортні документи (залізничні накладні, вантажні квитанції). Аудитор перевіряє, чи повністю відшкодовані збитки на користь торгової (торгівельної) бази (складу). Крім того, аудитор перевіряє правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід враховувати як бланки строгої (суворої) звітності, вони повинні бути пронумеровані і мати штамп торгової (торгівельної) бази.

Аудитор перевіряє дотримання порядкової нумерації виписаних товарно-транспортних накладних. Відсутність якого-небудь (будь-якого) номера націлює аудитора на виявлення безтоварних документів.

Особливій перевірці підлягає правильність ціни, вказаної в товарно-транспортній накладній покупця. У такому разі (в такому разі) аудитор користується книгою реєстрації номенклатурних номерів на товари і встановлює правильність цін на товари, які поступають (надходять).

В окремих випадках аудитор звертає увагу на обов'язковий додаток до товарно-транспортних накладних доручень на отримання (здобуття) товарів, копій пакувальних листів, пропусків на вивіз товарів з території торгової (торгівельної) бази.

Аудитор також перевіряє правильність кореспонденції рахунків (лічби) щодо (відносно) надходження (вступу) товарів.

Так, на вартість товарів за купівельними цінами здійснюються бухгалтерські записи:

– дебет рахунку (лічби) 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;

– кредит рахунку (лічби) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками».

Якщо на складі товари враховуються за продажними (підкупними) цінами, то на суму торгової (торгівельної) націнки робиться (чиниться) запис:

– дебет рахунку (лічби) 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;

– кредит рахунку (лічби) 285 «Торгова (торгівельна) націнка».

Оплата розрахункових документів постачальників і транспортних організацій здійснюється на підставі таких бухгалтерських записів:

– дебет рахунку (лічби) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками»;

– кредит рахунку (лічби) 31 «Рахунку (лічби) в банках», або кредит рахунку (лічби) 51 «Довгострокові векселі видані», чи кредит рахунку (лічби) 62 «Короткострокові (короткотермінові) векселі видані» — на суму виписаних векселів постачальникам;

– кредит рахунку (лічби) 60 «Короткострокові (короткотермінові) позики (позички)» — при розрахунках з (із) постачальниками одержаними (отриманими) кредитами банку.

Велике значення має перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід скрутити (згорнути) на організацію аналітичного обліку (урахування) і, зокрема, на правильність і своєчасність складання товарних звітів.

Аналітичний облік (урахування) товарів на оптових складах може бути) сортовим і оперативно-бухгалтерським. Перевірку товарних звітів завідувач (завідуючий) складів здійснюють балансовим способом: до залишку (остачі) товарів на початок дня (початкове сальдо по дебету) додають оборот (зворот, оберт) товарів за день по дебету (надходження (вступи) товарів) і таким чином визначають залишок (остачу) товарів на кінець дня (кінцеве (скінчене) дебетове сальдо) по кожним видом і сортом (ґатунком) товарів.

При цьому слід мати на увазі, що в оптовій торгівлі аналітичний облік (урахування) товарів в бухгалтерії бази здійснюється тільки (лише) у вартісному виразі (вираженні) в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Відповідно П(С)БО) 9 «Запаси» при відпустці (відпуску) запасів (в т.ч. товарів) у виробництво, продажі і іншому убуванні оцінювання їх здійснюється по одному з таких методів:

1) ідентифікованій собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженій) собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження (вступи) запасів (ФІФО);

4) собівартості останніх за часом надходження (вступи) запасів (ЛІФО);

5) нормативних витрат (затрат).

Отже, для всіх одиниць бухгалтерського обліку (урахування) запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки (лише) один з приведених методів.

А тому залежно від методу оцінювання товарів, який застосовується на підприємстві при їх убуванні, собівартість реалізації буде неоднаковою за умови, що (при умові, що, при условии ) убування відбувається (походить) в різні звітні періоди. Відповідно і фінансовий результат від реалізації однакових товарів, але (та) при застосуванні (вживанні) різних методів оцінювання, буде різним.

1) Запаси, які відпускаються, і послуги, які надаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

2) Оцінювання за средневзвешенной (собівартістю проводиться по кожною одиницею запасів діленням (поділкою, розподілом, поділом) сумарної вартості залишку (остачі) таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних (отриманих) в звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних (отриманих) в звітному місяці запасів.

3) Оцінювання запасів по методу ФІФО базується на припущенні (гадці), що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони поступали (надходили) на підприємство (відображені (відображувати) в бухгалтерському обліку (урахуванні), тобто (цебто) товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження (вступи) товарів. При цьому вартість залишку (остачі) товарів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження (вступи) товарів.

4) Оцінювання товарів по методу ЛІФО базується на припущенні (гадці), що запаси використовуються в послідовності, яка виявляє протилежною їх надходженню (вступу) на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку (урахуванні), тобто (цебто) товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю останніх за часом отримання (здобуття) запасів.

5) Оцінювання за нормативними витратами полягає в застосуванні (вживанні) норм витрат (затрат) на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені (установлені) підприємством з урахуванням (з врахуванням) нормальних рівнів використання запасів (товарів), праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат (затрат) до фактичних норми витрат (затрат) і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.

При будь-якому способі отримання (здобуття) товарів вони враховуються за первинною вартістю. До складу первинної вартості придбаних (набутих) за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки і т.п. входять такі витрати (затрати):

– сума, яка сплачена або підлягає сплаті (виплаті) постачальникові;

– вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;

– витрати (затрати) на транспортування товарів від продавця і їх страхування;

– відсотки (проценти) за кредит, наданий постачальником;

– митний збір, збори;

– непрямі податки (акцизний збір (збирання), ПДВ);

– вартість посередницьких послуг, пов'язаних з купівлею товарів.

Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбутковування під час вступу від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені (невдоволені) постачальником рекламації (комерційні акти) на «недопостачання» товарів з його боку. Механізм скоєння розкрадання полягає в тому, що під час вступу товару до підприємств оптової торгівлі матеріально відповідальна особа частинку (частку, часточку) товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, навмисне (навмисно) не оприбутковує. На вимогу матеріально відповідальної особи, яка хоче замаскувати свої дії, створюється комісія з прийому, яка підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається комерційний акт (акт приймання).

З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:

– договір постачання;

– комерційний акт (акт приймання);

– товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура, подорожний) лист;

– рахунок (лічба) — платіжна вимога, виписки банку;

– товарний звіт, товарну книгу;

– звіт про рух тари.

Крім того, у разі потреби проводять інвентаризацію товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.

Зіставляються (співставляються) також записи по кредитом рахунку (лічби) 631 «Розрахунки з (із) вітчизняними постачальниками» і по дебетом рахунку (лічби) 281 «Товари на складі».

1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні і швидкозношуваних ) предмети (МШП) по новому Плану рахунків (лічби) належать) до класу 2 «Запаси». Малоцінними і швидкозношуваними предметами вважаються (лічаться) предмети, які використовуються впродовж (упродовж) не більше за один рік або нормальний операційний цикл, якщо він триває більше за один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.

По дебету рахунку (лічби) 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відображаються (відображуються) по первинною вартістю придбані (набуті) (одержані (отримані) або виготовлені малоцінні і швидкозношувані предмети, по кредиту — по обліковою вартістю відпустка (відпуск) малоцінних і швидкозношуваних) предметів в експлуатацію із (із) списанням на рахунки (лічбу) обліку (урахування) витрат (затрат), а також списання недоліків (нестач) і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження (зберігання) вказаних предметів в експлуатації може виявляти організований належний контроль за їх рухом. Підприємство покликане вести оперативний облік (урахування) МШП) в кількісному виразі (вираженні). Встановлено (установлено), що при поверненні на склад з (із) експлуатації таких предметів, які придатні для подальшого (дальшого) використання, вони прибуткують по дебету рахунку (лічби) 22 «Малоцінні і швидкозношувані) предмети» і кредитом рахунку (лічби) 71 «Інший операційний дохід (доход)».

Перевірка МШП) здійснюється по видах предметів по однорідними групами відповідно (відповідно до) встановленому (установленому) їх аналітичному обліку (урахуванню).

Положенням (становищем) (стандартом) бухгалтерського обліку (урахування) «Запаси» передбачається (припускається), що вартість МШП), переданих в експлуатацію, виключається з (із) складу активів (списується з балансу) з (із) подальшою (дальшою) організацією оперативного кількісного обліку (урахування) таких предметів по місцями експлуатації і відповідальними особами впродовж (упродовж) терміну їх фактичного використання.

На МШП), що виявляє у складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП) виключається з (із) складу активів, тобто (цебто) списується з балансу у (в, біля) витрати (затрати). Для посилення контролю за збереженням (зберіганням) МШП (вони підлягають маркировці (фарбою (барвою), клеймуванням), прикріпленням жетонів). Якщо термін корисної експлуатації МШП) перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних (незворотних, безповоротних) активів, і вони підлягають амортизації.

Якщо термін експлуатації МШП) не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.

Визначення зносу дорогоцінних (коштовних) швидкозношуваних ) предметів здійснюється по такими методами:

– на основі термінів використання в місяцях;

– з (із) участю в об'ємах (обсягах) діяльності;

– відрахуванням 50 % вартості при передачі з складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;

– 100 % вартості унаслідок (внаслідок) передачі з складу в експлуатацію. На підприємстві аудитор знайомиться (ознайомлюється) з (із) організацією і оформленням матеріальної відповідальності за МШП).

Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах (реєстрах) аналітичного обліку (урахування).

Результати інвентаризації МШП) (недолік (нестача) або надлишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівняльного відомості.

Аудитор перевіряє повноту і своєчасність оприбутковування МШП), обґрунтованість списання і правильність нарахування зносу по вищезгаданих методах. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їх придбання (надбання), вивчають документи на їх здачу в утиль (брухт) (лом) або на знищення.

Суцільній перевірці підлягають акти на списання предметів і їх затвердження керівництвом підприємства.


ІІ. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»

2.1. Організаційно-правова характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»

ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться на півдні с.м.т. Якимівка, Запорізької області, на відстані 2 кілометрів від житлового сектору. Відстань до траси Москва — Сімферополь становить 0,7 км, до Якимівської нафтобази — 3,4 км. ВАТ “Якимівський АГРОС” має власні під’їзні залізничні шляхи, так як ВАТ “Якимівський АГРОС” веде торгівлю мінеральними добривами і отримує добрива залізничним транспортом. ВАТ “Якимівський АГРОС” є єдиним в Якимівському районі постачальником мінеральних добрив, а саме аміачної селітри, нітроамофоски та ін.

На території ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, зала проведення зборів акціонерів, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; залізний літній склад для зберігання насіння, зерна і мінеральних хімікатів, у який проходить залізничний шлях; автомайстерні; автогаражі; і інші господарські пристройки.

Після розпаювання земель колгоспу ім. Ватутіна ВАТ “Якимівський АГРОС” взяв в оренду паї селян на 7 років починаючи з квітня 2000 року. Землі ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходяться у с. Радивонівка, які становлять 1272,07 га. Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності: поля розташовані на відстані двох кілометрів, Якимівський елеватор знаходиться на відстані двох кілометрів. Підприємство має власний ТОК, що значно зменшує витрати на післязбиральну доробку врожаю, який знаходиться безпосередньо біля полів. Попередня доробка врожаю проводиться на току: очищення, сортування, інспектування проводиться на ЗАВі-40. Після попередньої обробки врожаю с/г продукцію відправляють до елеватору або вже безпосередньо до замовника чи покупця.

Відкрите акціонерне товариство "ЯКИМІВСЬКИЙ АГРОС" (далі-АТ) засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області від 29 лютого 1999 р. № 310 шляхом перетворення підприємства "АГРОС" у відкрите акціонерне товариство "ЯКИМІВСЬКИЙ АГРОС".

Юридична адреса: 72500 смт Якимівка Запорізької обл. вул. Леніна, 99

Основною метою діяльності АТ є одержання прибутку на вкладений акціонерами капітал, шляхом здійснення Господарсько-фінансової та іншої діяльності в порядку і на умовах визначених діючим законодавством і цим Статутом, а також забезпечення науково-технічного та соціального розвитку власного виробництва.

Предметом діяльності АТ є:

· видобуток і виготовлення засобів підвищення родючості ґрунту;

· виконання робіт по вивезенню та внесенню в ґрунт органічних та мінеральних добрив, гіпсуванню солончакового ґрунту, обробка сільськогосподарських культур хімічними та біологічними засобами захисту рослин, покращення ґрунту;

· постачання колективним сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам та іншим товаровиробникам мінеральних добрив, хімічних та біологічних засобів захисту рослин, меліорантів ґрунту, кормових добавок та інших хімічних препаратів для рослинництва і тваринництва;

· здійснення грунтово-хімічних досліджень, а також аналізу якості кормів і продукції рослинництва на присутність нітратів, радіонуклідів, важких металів і пестицидів;

· оптова і роздрібна торгівля продукцією виробничо-технічного призначення, та товарами народного споживання;

· організація підприємств по виробництву цих видів продукції, товарів, у тому числі товарів народного споживання, нової техніки і технологій, сільськогосподарської продукції, включаючи переробку;

· закупка, реалізація, заготівля і переробка вторсировини;

· збирання, переробка лому і відходів чорних і кольорових металів, а також торгові операції з ними;

· посередницькі послуги з нерухомим майном;

· торгово-посередницька діяльність;

· виробництво цих видів товарів, на узятих в оренду землях, виробничих потужностях;

· комісійна оптова та роздрібна торгівля товарами, народного споживання запчастинами, лікеро-горілочними виробами, тютюновими виробами, продуктами харчування, харчовими добавками, непродовольчими товарами;

· послуги по обробленню земель;

· землеробство, вирощування насіння;

· послуги в області хімічного захисту рослин;

· вирощування, збір, зберігання та переробка сільськогосподарської продукції;

· подання юридичним і фізичним особам наступних послуг: науково-технічних, сервісних, посередницьких, маркетингових, інформаційних, лізингових, консультаційних, рекламних і представницьких;

· організація прокату предметів особистого користування, побутових товарів, машин і устаткування, транспортних засобів;

· здійснення пасажирських і транспортних перевозок автомобільним транспортом по замовленню населення та юридичним особам в межах країн СНГ;

· закупка у державних, кооперативних, громадських, орендних, змішаних акціонерних, приватних підприємствах, іноземних та інших підприємствах торгівлі або у товаровиробників, а також і у Фізичних осіб і власників продукції сировини, напівфабрикатів, споживчих товарів сільськогосподарського виробництва і сільськогосподарської сировини, а також продовольчих та інших товарів, як за валюту України, так і за валюту іноземну згідно з законодавством;

· оптова та роздрібна торгівля виробами хімічної промисловості, мінеральними добривами та пестицидами;

· закупка та реалізація парфумів;

· створення мережі фірмових магазинів, баз та здійснення оптової, мілко оптової, роздрібної, комерційної і комісійної торгівлі усіма видами продукції і товарів, як за валюту України, так і за іноземну згідно з законодавством;

· закупка та продаж виробів з дорогоцінних металів;

· товарообміни (бартерні) операції та інша діяльність заснована на формах зустрічної торгівлі;

· участь у товарних, товарно-сервісних, фондових біржах нерухомості, в аукціонах;

· здійснення аденської, комісіонерської, консигнаційної, брокерської, посередницької та іншої комерційної діяльності по договорам, контрактам з юридичними та фізичними особами, в т.ч. з іноземцями;

· організація і ведення зовнішньоекономічної діяльності у рамках діючого законодавства;

· участь в різних громадських і благотворних та інших спеціальних програмах підтримки населення;

· оптова та роздрібна торгівля медикаментами, медичними препаратами в т.ч. препаратами народної медицини з лікарських рослин на натуральній основі;

· оптова закупка та поставка сільськогосподарської продукції в т.ч. зернових та соняшника;

· організація та розвиток спільної господарської діяльності з підприємствами, з юридичними особами (в т.ч. з іноземцями);

· реалізація запчастин до транспортних засобів;

· постачальницько-збутова діяльність сировиною, матеріалами і товарами промислового виробництва, товарообмінні операції з товарами народного споживання і промислового виробництва;

· оптова та роздрібна торгівля меблями, будматеріалами, товарами для дому вітчизняного та імпортного виробництва;

· торгівля нафтою, нафтопродуктами, паливно-змащувальними матеріалами, вугіллям;

· торгівля металопрокатом, виробами з металу, обладнанням;

· надання послуг підприємствам, організаціям населенню по закупівлі, транспортуванні, зберіганні продукції та товарів;

· здійснення будь-яких бартерних операцій з державними, колективними, фермерськими, приватними підприємствами та іншими юридичними особами;

· утворення пунктів прокату, та орендних ділянок.

АТ має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та
інші рахунки в банках, товарний знак, який затверджується Правлінням
АТ і реєструється згідно з чинним законодавством, печатку зі своєю
назвою.

Статутний Фонд АТ становить 615190 (шістсот п’ятнадцять тисяч сто дев’яносто) гривень, і який поділено на 2460760 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень.

Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені чинним законодавством податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання за рішенням загальних зборів учасників.

ВАТ «Якимівський АГРОС» здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі.

У ВАТ «Якимівський АГРОС» бухгалтерський облік ведеться за журнально – ордерною формою. На підприємстві діє наказ про облікову політику.

Бухгалтерська служба ВАТ «Якимівський АГРОС» складається з однієї особи. На неї покладені обов’язки касира, обліковця, а також головного бухгалтера. На підприємстві не великий обсяг роботи, тому недоцільно утримувати велику бухгалтерську службу.

ВАТ „Якимівський АГРОС” підлягає обов’язковому аудиту, так як в ст.10 Закону „Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993р. №3125-ХІІ, прийнятий Верховною Радою України, зазначені відкриті акціонерні товариства.

2.2. Економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

Земля – це продукт природи і тільки в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва. Земля при правильному її використанні не зношується і не виходить з виробничого процесу, а навпаки її якість покращується.

Виробниче значення і використання землі різноманітне тому, що ґрунти за своїм призначенням поділяються на сільськогосподарські і несільськогосподарські.

Землі сільськогосподарського призначення – це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. До них входять:

· рілля – це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;

· до сінокосів відносять землі, які спеціально відводяться для вирощування сіна;

· пасовища – це ділянки землі покриті травою і призначені для випасу тварин;

· багаторічні насадження – це ділянки землі, зайняті суспільними, культурними посадками плодово-ягідних, технічних і інших насаджень, від яких продукція надходить на протязі декількох років.

До не сільськогосподарських угідь відносять землі покриті лісом, лісополосами, землі під водою, болотами та інші землі, які не використовуються для сільськогосподарських цілей.

Таблиця 2.1. – Склад і структура земельних угідь ВАТ „Якимівський АГРОС”

Угіддя

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2006р. в % до 2004р.

Площа, га

Струк-тура, %

Площа, га

Струк-тура, %

Площа, га

Струк-тура, %

Загальна земельна площа

2194,5

100

1446,8

100

1276,27

100

58,2

Всього с/г угідь

2190,3

99,8

1442,6

99,7

1272,07

99,6

58,1

Із них: - рілля

2185,9

99,6

1438,2

99,4

1267,67

99,6

58

- сінокоси

4,4

0,2

4,4

0,3

4,4

0,4

100

Інші землі

4,2

0,2

4,2

0,3

4,2

0,4

100

Аналізуючи таблицю 2.1. можна зробити висновок, що загальна земельна площа 2006 року, порівняно з 2004 роком, зменшилась на 41,8%. Цю зміну можна пояснити так: у 2005 р. був проданий охрімівський філіал ВАТ „Якимівський АГРОС”, тому з ним було передано 747,7 га сільськогосподарських угідь, а у 2006 р. 170,53 га, які були орендовані, було повернено їхнім хазяїнам.

До виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції сільського господарства. Згідно з діючою класифікацією їх поділяють на такі групи:

· будівлі

· споруди;

· пристрої;

· машини;

· робоча худоба;

· транспортні засоби;

· інструмент виробничий та господарчий;

· інвентар;

· продуктивна худоба

· багаторічні насадження.

Основні фонди беруть участь у виробництві кількох циклів (років), зберігаючи при цьому свою первісну натуральну форму, зношуються поступово і свою вартість переносять на вироблену продукцію частинами, у розмірі щорічного вартісного зносу (амортизації).

Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво валової продукції сільського господарства у розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Оберненим показником фондовіддачі є фондомісткість – вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення у розрахунку на 100 грн. валової продукції.

Під фондоозброєністю праці розуміють розмір основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого сільськогосподарському виробництві.

Табл. 2.2. – Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Звітний рік до базисного, %

Основні вир. фонди, т. грн.

1042,0

1025,0

1017,7

97,7

Вартість вал. прод., т. грн.

1080,8

445,7

280,1

25,9

Прибуток, тис. грн.

208,9

14,3

-327,6

-

Фондозабезпеченність, грн.

0,48

0,71

0,8

166,6

Фондоозброєність, грн.

31,58

33,06

36,35

115,1

Фондовіддача, грн.

1,037

0,435

0,28

27

Фондомісткість, грн.

0,964

2,3

3,63

37,6

Норма прибутку, %

20

1,4

-32,2

-

З таблиці 2.2. бачимо, що основні виробничі фонди зменшились порівняно з базисним роком на 2,3%; вартість валової продукції зменшилась на 74,1%; отримано збиток у розмірі 327,6 тис. грн.; фондозабезпеченність збільшилась на 66,6%; фондоозброєність теж збільшилась на 15,1%; фондовіддача зменшилась на 73%; фондомісткість зменшилась на 62,4%; норма прибутку теж зменшилась.

Таблиця 2.3. – Забезпеченість і ефективність використання оборотних фондів

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Звітний рік до базисного, %

Оборотні фонди, тис. грн.

726,6

750,3

801,0

110,2

Виручка від реаліз., т. грн.

743,6

532,5

383,9

51,6

Припадає оборотних фондів на 1 грн. основних, грн

0,697

0,732

0,787

112,9

Коефіцієнт оборотності

1,02

0,71

0,48

47,1

Тривалість обороту, днів

358

514

750

209,5

Аналізуючи таблицю 2.3., можна зробити висновок, що оборотні фонди збільшились на 10,2%, виручка від реалізації теж зменшилась на 48,4%, виходячи з цього коефіцієнт оборотності зменшився на 52,9%, тривалість одного обороту збільшилась у 2 рази.

Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних, духовних і розумових здібностей, що дають змогу їй працювати. Забезпечення господарства трудовими ресурсами залишається актуальним питанням. Завжди існує потреба у забезпечені господарства працівниками відповідної кваліфікації і розряду, які є професійними у своїй сфері діяльності.

Таблиця 2.4. – Забезпеченість ВАТ „Якимівський АГРОС” робочою силою і рівень її використання

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2006р. в % до 2004р.

Середньорічна чисельність працівників, чол.

33

31

28

84,9

Кількість працездатних, чол.

33

31

28

84,9

Затрати праці, тис. люд.-год.

60,1

58,4

42,6

70,9

Відпрацьовано люд.-год. на одного середньорічного працівника

1821,2

1883,9

1521,4

83,5

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу

0,84

0,82

0,6

71,4

Припадає на одного працездатного:

-

-

-

-

- сільськогосподарських угідь, га

66,37

46,54

45,43

68,4

- ріллі, га

66,24

46,39

45,27

68,3

З таблиці 2.4. видно, що затрати праці зменшились на 29,1%, це зумовлено зменшенням кількості працівників на 15,1% або на 3 чоловіка. Середні затрати праці на одного працівника зменшились на 26,5%, при цьому коефіцієнт використання річного фонду зменшився на 28,6%.

Спеціалізація сільськогосподарського підприємства – це зосередження матеріальних, грошових і трудових ресурсів на виробництво окремих видів продукції, для яких існують найбільш сприятливі умови. Структура товарної продукції відображає спеціалізацію підприємства, яка відображається за допомогою табличної форми (таблиця 2.5.). Структура товарної продукції визначається, як процентне співвідношення вартості продукції окремих культур і галузей до загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яке приймається за 100%. Місце культур і галузей в загальній сумі вартості визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної культури, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20% і більше. Додатково вказується як розвинуті галузі продукція яких займає 15 – 20%.

Визначити рівень спеціалізації сільськогосподарського підприємства можна за формулою коефіцієнта спеціалізації:

КС = 100 / ∑Р(2і-1) [2.1]

де: КС – коефіцієнт спеціалізації;

і – порядковий номер виду товарної продукції в ранжованому ряді за їх питомою вагою починаючи з більшого;

Р – питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції.

При коефіцієнті спеціалізації до 0,2 підприємство має низький рівень спеціалізації, від 0,2 до 0,4 – середній, від 0,4 до 0,6 – високий, а більше 0,6 – дуже високий.

Таблиця 2.5. – Склад і структура товарної продукції ВАТ „Якимівський АГРОС”

Види продукції, галузі

Вартість товарної продукції, т. грн.

Р, %

і

2і-1

Р(2і-1)

2004 р.

2005 р.

2006 р.

В сер. за 3 роки

Зернові культури

735,6

350

76,4

387,3

65,1

1

1

65,1

Соняшник

150,3

280,4

-

143,6

24,1

2

3

72,3

Гірчиця

-

-

193,5

64,5

10,8

3

5

54

Разом по росл.

885,9

630,4

269,9

595,4

100

Х

Х

191,4

Разом по господ.

885,9

630,4

269,9

595,4

100

Х

Х

191,4

КС = 100/191,4 = 0,52

Отже, як видно з розрахунку ВАТ „Якимівський АГРОС” має високий рівень спеціалізації. Як видно із структури товарної продукції господарство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, а саме на виробництві зернових культур і з розвинутим виробництвом соняшнику.

Рентабельність – один із найважливіших показників виробничо-економічної ефективності виробництва на підприємствах. Вона характеризує прибутковість, дохід за визначений період часу. Вона відображає можливості за рахунок виручки від реалізації продукції відшкодовувати витрати виробництва і отримувати частину чистого доходу в формі прибутку, використаного для розширення виробництва, утворення фондів економічного стимулювання.

Показник рентабельності реалізованої продукції визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості.

Таблиця 2.6. – Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Якимівський АГРОС”

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2006р. в % до 2004р.

Вартість вал. прод. в, т. грн.

1080,8

445,7

280,1

25,9

- на 1 га с/г угідь, грн.

493,4

309

220,2

44,6

- на одного сер.-річ. працівника, грн.

32751,5

14377,4

10003,6

30,8

- на 1 грн. виробничих витрат, грн.

2,63

1,04

0,43

16,3

- на 1 грн. основних вир. фондів, грн.

1,04

0,43

0,28

26,9

Валовий доход, тис грн.

619,7

443,8

319,9

51,6

- на 1 га с/г угідь, грн.

282,9

307,6

251,5

89,9

- на одного сер.-річ. працівника, грн.

186778

14316

11425

60,8

Прибуток, тис. грн.

208,9

14,3

-327,6

-

- на 1 га с/г угідь, грн.

95,4

9,9

-257,5

-

- на одного сер.-річ. працівника, грн.

6330

461

-11700

-

Собівартість реалізованої прод. тис. грн.

534,7

600,7

206,7

38,6

Рівень рентабельності, %

39,1

2,3

-158,5

-

Виходячи з даних Таблиці 2.6. можна зробити висновок, що вартість валової продукції зменшилася на 74,1%, у розрахунку на 1 га с/г угідь, на одного середньорічного працівника, на одну грн. виробничих витрат, на одну грн. основних виробничих фондів зменшились на 45,4%, 69,2%, 83,7%, 73,1% відповідно. Валовий дохід зменшився на 48,4%, у розрахунку на 1 га с/г угідь, на одного середньорічного працівника зменшився на 10,1%, 39,2% відповідно. Понесені збитки у розмірі 327,6 т. грн. Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 61,4%.


ІІІ. Аудиторська перевірка операцій по обліку матеріалів (рах. 201, 203)

Основою господарської діяльності підприємств є матеріальні цінності: виробничі запаси, готова продукція, товари, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) (рахунки класу 2 "Запаси").

Головна мета аудиторської перевірки операцій по обліку матеріалів полягає в правильності відображення в звітності матеріалів та запасів, своєчасне та правильне оприбуткування і списання ТМЦ.

Об'єктами аудиту є: приймання цінностей за кількістю і якістю, норми витрачання, тара; первинні документи, регістри обліку, звітність.

Основними завданнями аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями є: аналіз виконання завдання з товарообігу, виявлення резервів збільшення його об'єму, зменшення витрат і забезпечення рентабельності; перевірка правильності документального оформлення і доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку; контроль за своєчасним і повним оприбутковуванням товарно-матеріальних цінностей; дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу; контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів; перевірка виконання договірних зобов'язань щодо постачання і збуту (реалізації) товарів; виявлення фактів приписок і понаднормового списання втрат товарів і т.п.

Для того щоб визначити об’єкт аудиту фінансових результатів розглянемо таблицю 3.1.

Розглянувши таблицю 5 визначили, що об’єктом аудиту фінансових результатів є Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2) та Примітки до річної звітності.

При проведені аудиту операцій по обліку матеріалів аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Таблиця 3.1. – Об’єкт аудиту операцій по обліку фінансових результатів

Показники

Форми бухгалтерської звітності, у яких наведено рахунок, що перевіряється

Найменування

рахунка

Номер

рахунка

Форма №1

Форма №2

Примітки

Номер

рядка

Номер

графи

Номер

рядка

Номер

графи

Номер

рядка

Номер

графи

Сировина і матеріали

201

100

3

230

3

800

3, 4, 5

Паливо

203

100

3

230

3

820

3, 4, 5

Джерелами інформації, які використовуються при аудиторській перевірці є:

- форма 50-сг „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”;

- для того щоб визначити облікові регістри, які використовуються для відображення господарських операцій по фінансовим результатам розглянемо таблицю 3.2.

Таблиця 3.2. – Облікові регістри при журнально-ордерній формі обліку

Рахунок бухгалтерського обліку

Регістри журнально-ордерної форми, у яких відображені операції по:

Дебет рахунка

Кредит рахунка

Сальдо

201 «Сировина і матеріали»

203 «Паливо»

№ 6

Дебетове

201 «Сировина і матеріали»

203 «Паливо»

№ 7

Дебетове

201 «Сировина і матеріали»

203 «Паливо»

№ 10

Кредитове

201 «Сировина і матеріали»

203 «Паливо»

№ 10.3

Дебетове

Таким чином визначили, що в журналі-ордері № 7 відбувається відображення господарських операцій по рахунках 201 «Сировина і матеріали» і 203 «Паливо»;

- форми фінансової звітності – Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2) та Примітки до річної звітності;

- головна книга;

- оборотна відомість по синтетичних рахунками (лічбою (;

- звіти про рух товарів.

Далі складемо програму аудиту.

Програма аудиту

Організація, що перевіряється ВАТ «Якимівський АГРОС»

Період аудиту 2 доби

Кількість людино-годин 48

Керівник аудиторської групи Симоненко Н. О.

Склад аудиторської групи аудитор Симоненко Н. О., помічник аудитора Бабіна І. В.

Запланований аудиторський ризик 1,8%

Плановий рівень суттєвості 48,173 тис. грн.

Аудиторський ризик являє собою ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс та інші форми фінансової звітності тоді, коли вони приховують у собі істотно не повну інформацію, яка не відповідає реальності. Аудиторський ризик поділяється на: властивий ризик, ризик контролю, ризик не виявлення викривлень.

Аудиторський ризик розраховується з а формулою:

Ар = Вр*Кр*Нр [1]

де Ар – аудиторський ризик;

Вр – внутрішньогосподарський (властивий) ризик;

Кр – ризик контролю;

Нр – ризик не виявлення викривлень.

За формулою 1 розрахуємо аудиторський ризик для ВАТ «Якимівський АГРОС»:

Ар = 0,1*0,6*0,3=0,018

Таким чином ми бачимо, аудиторський ризик для ВАТ «Якимівський АГРОС» становить 1,8%, тобто він є досить низьким

Далі розрахуємо рівень суттєвості для ВАТ «Якимівський АГРОС». Але спочатку, в таблиці 3.3 наведемо базові показники, які необхідні для розрахунку рівня суттєвості.

Таблиця 3.3. – Базові показники, що використовуються для обчислення рівня суттєвості

Найменування показника

Значення базового показника бухгалтерської звітності ТОВ „Північне”

(тис.грн)

Частка (%)

Значення, що застосовується для обчислення рівня суттєвості, тис.грн.

Балансовий прибуток підприємства

113,5

5

5,675

Валовий обсяг реалізації без ПДВ

319,9

2

6,398

Валюта балансу

1977,9

2

39,558

Власний капітал

1851,0

10

185,1

Загальні витрати підприємства

206,7

2

4,134

Сума

240,865

Рівень суттєвості = 240,865 / 5= 48,173 (тис. грн.)

Для звітності ВАТ «Якимівський АГРОС» рівень суттєвості складає 48,173 тис. грн.

Після складання програми аудиту розглядають методику аудиту. Методика проведення аудиту фінансових результатів наведена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. – Методика проведення аудиту фінансових результатів

Стадії перевірки

Перелік аудиторських процедур

1

Інвентаризація матеріальних цінностей

Інвентаризаційна комісія приступає до перевірки наявності матеріальних цінностей. Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записує результати.

2

Аудит прибуткових і видаткових документів

Перевірка повноти оприбуткування матеріальних цінностей (у тому числі куплених)

3

Звіти матеріально відповідальних осіб

Перевірка залишку запасів за кожний день за весь перевіряємий період

4

Головна книга

Зрівняння звіти матеріально відповідальних осіб з записами головної книги

5

Фінансова звітність

Перевірка правильності віднесення витрат матеріалів і відображення у фінансової звітності

Визначення методики проведення аудиту є заключним етапом складання програми аудиту.

Керівник аудиторської організації Симоненко Н. О.

Керівник аудиторської групи Бабіна І. В.

Після складання методики проведення аудиту складемо тест засобів контролю.

Тести контролю представляють собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку.

Тест засобів контролю наведений в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. – Тест засобів контролю

Зміст тесту

Так

Ні

1

Чи вірно розраховано норми витрат запасів?

2

Чи законно відображено фактичний витрати матеріалів на рахунках бухгалтерського обліку?

3

Чи вірно наведені в балансі та Головній книзі дані про фактичну вартість матеріалів?

4

Чи є дійсною собівартість продукції, яка наведена у Звіті про фінансові результати?

5

Чи існує затверджений керівником перелік осіб, що мають право підписувати первинні документи?

6

Чи є спеціально відведені приміщення (ємкості) для утримання матеріалів?

7

Чи заповнені обов’язкові реквізити в документах?

8

Чи є незавірені виправлення в документах?

9

Чи стоїть на документах підпис особи, яка відповідає за обробку документа?

10

Відповідають фактичні запаси на складі вартісному та кількісному вираженні в обліковій документації?

Ці тести призначені для того, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю в ВАТ «Якимівський АГРОС».

Наступною дією буде виявлення можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 3.6 в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.

Розглянувши таблицю 10, ми визначили невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській перевірці фінансових результатів.

Таблиця 3.6. – Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації

Підстава

Характер можливих порушень

Вплив порушень на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства

1

2

3

П(С)БО 9

завищення або заниження норм витрачання матеріалів

Приховування крадіжок, нестач або незаконно отриманих надлишків

П(С)БО 9

неправильний залік пересортиці матеріальних цінностей

Не компетентність обліковця в деяких видів сировини на запасів

Податковий кодекс

неповне оприбуткування матеріалів, що надійшли

Ухиляння від оподаткування

П(С)БО 9

відсутність оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і відпуск матеріальних цінностей

Відсутність матеріально-відповідальної особи або її не компетентність

П(С)БО 9

відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність матеріально відповідальних осіб

Ухиляння від адміністративної і кримінальної відповідальності

П(С)БО 9

недотримання правил зберігання товарно-матеріальних цінностей і охорони

Недостатньо облаштовані склади та місця зберігання сировини, матеріалів та палива

П(С)БО 9

дописки товарно-матеріальних цінностей в описи

Приховування нестач

П(С)БО, податковий кодекс

заниження залишку товарів у описах

Приховування нестач

Аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми

ЗАТ „Екстра -аудит”

Юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. К. Маркса 5, офіс 27

Телефон 342-54-78

свідоцтво про державну реєстрацію видано

Залізничним районом м. Дніпропетровськ ПАВ № 156899

поточний рахунок 260072687

В аудиті брали участь:

аудитор Симоненко Н.О.,

помічник аудитора Бабіна І.В.

Підприємство, що перевірялось:

ВАТ «Якимівський АГРОС»

Ми перевірили баланс, що додається ВАТ «Якимівський АГРОС» на 01.01.2004р. і відповідні звіти про фінансові результати, про власний капітал підприємства, який закінчився 31 грудня 2006 року, первинну документацію та проведено аналіз збереження та відображення в обліку виробничих запасів, а саме сировини, матеріалів та палива. Відповідальність за складання цієї звітності несе керівництво підприємства.

В наші обов’язки входить представлення висновку на підставі даних аудиторської перевірки цієї звітності. Ми провели перевірку відповідно до чинних українських нормативів аудиту, які вимагають, щоб ми спланували і провели аудиторську перевірку з метою збору достатньої інформації про те, що звіти не містять у собі суттєвих помилок, і сформулювати на цій підставі висновок по реальний фінансовий стан. Ми перевірили шляхом тестування інформацію, яка підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу звітності. Під час перевірки були розглянуті бухгалтерські принципи, які використовувались на підприємстві, проаналізовані принципи оцінки матеріальних статей балансу і звітності в цілому. Ми вважаємо, що під час перевірки зібрана достатня кількість даних для висновку.

Фінансова звітність підготовлена на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно та повно представляє фінансову інформацію про підприємство станом на 1 січня 2004 року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку № 1, фінансовий (бухгалтерський) звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фінансову інформацію про підприємство також на 1 січня 2004року з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні.

Підпис. Печатка

Юридична адреса ЗАТ „Екстра -аудит” м. Дніпропетровськ, вул. К. Маркса 5, офіс 27

Ліцензія на проведення загального аудита №123456, дійсна по 31.07.2008 р.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

При детальному аналізі аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей було виявлено, що облікова політика підприємства – це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про реальний стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень. Оцінювання ТМЦ підприємства є однією з найголовніших і найвідповідальніших процедур аудиту. При проведені аудиту ТМЦ аудитор керується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ІV та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87.

Аудитор перевіряє правильність складання порівнювальної відомості й відповідність записів, внесених у неї бухгалтерією, даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

Мета аудиторської перевірки фінансової звітності – незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників.

Щодо проведення аудиту ТМЦ ВАТ «Якимівський АГРОС», то аудитори дали безумовно позитивний висновок, так як при складані первинної, зведеної документації і річної фінансової звітності були допущені несуттєві помилки, які не перекручують дійсність і реальність відображеної інформації.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ІV ;

2. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993р. №3125-ХІІ;

3. П(С)БО №1, №2, №3, №4, №5, №9;

4. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк..: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 574 с.

5. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: „Новий світ – 2000”, 2004 – 504с.

6. Сопко В.В., Шило В.П., Брабул О.М. та інші Організація і методика проведення аудиту: Підручник. – 2-ге вид., перероб.-К.: Вища шк..: Т-во „Знання”, КОО, 2005. – 637

7. Тімащук О.О., Шило В.П. Основи аудиту: Підручник. – Львів: „Новий світ – 2000”, 2005 – 5004с.

8. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. Посіб. – К.: Знання – Прес., 2004

9. Т. Кучеренко, О. Шайко Бухгалтерська звітність.// Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2005 листопад №21

10.Савченко О.О.Методика проведення аудиту фінансової звітності. // Бухгалтерский учт и Аудит. - №3 2004

11.В. Пархоменко Основні аспекти аудиту фінансової звітності.// Фінанси України. - №6 2004

12.В. Пархоменко Составление фінансовой отчетности.// Бухгалтерский учет и Аудит. - №3 2004

13. В. Пархоменко Аудиторська перевірка фінансової звітності.// Праця і зарплата. - №13 2004

14. Н. Ященко Аудит фінансової звітність в умовах ринку.// Бухгалтерія в сільському господарстві. - №19 2005.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий