Перекриття - горизонтальні елементи, які поділяють будівлю на поверхи. Вони сприймають навантаження від обладнання, меблів, людей і передають на стіни, стояки, колони. Крім того, вони виконують роль горизонтальних діафрагм жорсткості. Це найбільш трудомісткий конструктивний елемент будівлі. Затрати праці на їх влаштування досягають 25%. Перекриття мають бути міцними, жорсткими, тепло- і звукоізоляційними, мінімальної товщини, економічними, індустріальними. Іноді - водонепроникними (бані, сантехнічні вузли), вогнестійкими та газонепроникними. Перекриття ще бувають збірні і монолітні.
До елементів будівель належать також підлоги, сходові марші, балкони, лоджії, дахи та ін.
3.3 Будівельно - монтажні роботи
Будівельно-монтажними роботами прийнято називати комплекс робіт, що виконуються при зведенні та опорядженні будівель і споруд. До цих робіт відносять земляні, кам'яні, бетонні і залізобетонні, монтажні, опоряджувальні, ізоляційні, покрівельні роботи.
Земляними називають роботи, пов'язані із розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунтів. Ці роботи є найважчими в будівництві. їх питома вага в загальному об'ємі будівництва становить близько 15% за вартістю і 20% за трудомісткістю. На земляних роботах в будівництві зайнято близько 10% робітників.
Розробляють ґрунт різанням (близько 80%), підривним способом, гідромеханізацією. Технологія проведення земляних робіт передбачає: вертикальне планування майданчика; влаштування котлованів і траншей; засипання котлованів і траншей; влаштування насипів; планування поверхні земляних споруд; укріплення поверхні земляних споруд. Земляні роботи здебільшого виконують за допомогою машин і механізмів. Питома вага ручної праці становить 14-17%. Земляні роботи проводять і взимку. Для ефективного проведення робіт взимку потрібно попередити промерзання ґрунту або розморозити його. На будівництві використовують машини, за допомогою яких розробляють мерзлий ґрунт.
Бетонними і залізобетонними називають роботи, які викопують на будівельному майданчику при спорудженні залізобетонних і бетонних монолітних конструкцій. Монолітні конструкції мають ряд переваг перед збірними. На них менше (на 20-40%) витрачається металу, що значно знижує (до 40%) затрати на створення промислової бази. На 25-30% знижуються енергетичні витрати. Із монолітного залізобетону можна споруджувати висотні будівлі (25-30 поверхів і більше). Є можливості підвищення рівня архітектури масового міського будівництва.
Технологія виконання основних робіт при спорудженні монолітних конструкцій передбачає: встановлення опалубки, монтаж арматури чи арматурно-опалубних блоків, укладання і розігрівання (взимку) бетонної суміші, догляд за бетоном, розбирання опалубки після досягнення бетоном потрібної міцності.
Зведення монолітних конструкцій - важкий і трудомісткий процес, він залежить від кліматичних умов. Оптимальними для твердіння бетону є середньодобова температура зовнішнього повітря +18°С і відносна вологість 60%.
Кам'яні роботи.
Це роботи, пов'язані із зведенням будівель із природних і штучних каменів (правильної і неправильної форми). Із кам'яних матеріалів зводять різні частини будівель -стіни, опори, перемички, каркаси, фундаменти, печі, димоходи, димові канали, труби та ін. Для цього використовують керамічну цеглу і камені, природні камені правильної і неправильної (бутові) форми, силікатну цеглу.
Технологія кам'яних робіт передбачає поштучне ручне укладання природних і штучних каменів на розчин. Розчини виготовляють на різних в'яжучих. Кладка буває суцільна, полегшена, підсилена, з облицюванням. Зазор між каменями, який заповнюють розчином, називається швом. Шви є горизонтальні і вертикальні. Розкладання цегли в рядах і чередування рядів проводиться за спеціальною системою перев'язування швів (розрізування кладки). Існують декілька систем. Товщина стін має бути кратною 0,5 цеглини. Взимку кладку ведуть методом заморожування, з використанням розчинів з хімічними домішками, прогріваючи розчин у швах та ін.
Монтажні роботи.
Це комплексний процес механізованого зведення об'єктів із елементів заводського виготовлення. Є підготовчі та основні монтажні роботи. Підготовчі роботи: будівництво доріг; підведення води, електроенергії; планування будівельного майданчика; зведення тимчасових споруд; обладнання складських і розвантажувальних майданчиків; встановлення монтажних кранів та іншого обладнання; транспортування збірних елементів; складування і укрупнене складання монтажних елементів.
Технологія основних робіт передбачає підготовку елементів до монтажу; захвачування конструкцій спеціальними пристроями (стропування); підняття і встановлення конструкцій на місце; тимчасове закріплення; вивіряння і кінцеве закріплення. Розрізняють різні методи проведення монтажних робіт. Хоча технологія монтажу різних конструкцій має загальну основу, цей процес залежить від самих конструкцій, їх типу, використаних матеріалів, обладнання та ін. При проведенні монтажних робіт дуже високі вимоги ставляться до техніки безпеки та охорони праці.
Опоряджувальні роботи.
Їх виконують на завершальному етапі будівництва. Мета опоряджувальних робіт - надати будівлі або споруді закінченого вигляду, що відповідає заданим експлуатаційним, технічним та естетичним вимогам. До опоряджувальних робіт входять склярські, штукатурні, малярні, облицювальні, шпалерні, ліпні роботи, влаштування підлог. Опоряджувальні роботи становлять 30-35% від трудовитрат загального обсягу будівництва.
До початку опоряджувальних робіт потрібно закінчити всі інші роботи зі спорудження будівлі, її потрібно підготувати.
Залежно від вимог до якості кінцевої продукції, опоряджувальні роботи поділяють на дві категорії: 1) роботи, до якості яких ставляться єдині вимоги, незалежно від призначення приміщень або будівлі в цілому; 2) якість яких залежить від призначення будівлі або окремих її приміщень. Більш високі експлуатаційні вимоги до опорядження ставляться в тих випадках, коли опоряджувальне покриття захищає конструкцію від вологи, корозії, механічних і теплових дій, від дій агресивного хімічного середовища.
3.4 Індустріалізація будівництва
Під індустріалізацією будівництва розуміють впровадження збірних конструкцій і потоково-швидкісних методів роботи в будівельному виробництві, комплексної механізації та автоматизації в будівництві, типових проектів, уніфікації і стандартизації будівельних конструкцій, виробів і напівфабрикатів, перенесення більшої частини процесів по зведенню будівель або споруд в заводські умови, перетворення будівельного майданчика на монтажний.
Створення високорозвиненої індустрії збірного залізобетону відкрило широкі можливості для застосування повнозбірного будівництва. Більшість промислових і житлових будівель виконують із збірних конструкцій, деталей і вузлів, виготовлених з високим ступенем заводської готовності на великих механізованих підприємствах.
В повнозбірному будівництві має місце тенденція укрупнення збірних елементів при одночасному зменшенні їх маси. Цього досягають завдяки застосуванню більш раціональних конструкцій, легких бетонів, синтетичних утеплювачів та інших ефективних матеріалів.
Архітектурні якості сучасного індустріального будівництва багато забезпечуються якістю архітектурного проекту. Ще у період проектування повинні вирішуватися питання правильного вибору збірних конструкцій, способи їх заводського виготовлення та опорядження, продумані методи монтажу елементів будівель і прийоми післямонтажного опорядження. Самі конструкції мають бути технологічними, легко монтуватися і з'єднуватися, а місця з'єднань - простими за виконанням і надійними в експлуатації.
Індустріальні методи опоряджувальних робіт у поєднанні з новими матеріалами і виробами сприяють створенню повноцінної архітектури будівлі.
Одним із важливих напрямків індустріалізації будівельного виробництва є комплексна механізація й автоматизація. Комплексна механізація передбачає механізацію всіх стадій процесу будівництва, впровадження в будівництві систем машин, тобто комплектів машин, механізмів, механізованих інструментів, підібраних за продуктивністю до ведучої машини (наприклад до підйомного крану при монтажі). Комплексна механізація передбачає ширше використання спеціальних технологічних машин. Одночасно розвивається напрямок оснащення універсальних машин змінними комплектами робочих органів.
Перспективним напрямком є перенесення якомога більшої кількості процесів та операцій у заводські умови, в спеціальні цехи на базах та полігонах, де їх виконують промисловим способом з вищим ступенем механізації.
Можливості машинобудування дають змогу впроваджувати в будівництво роботизацію й автоматизацію. Об'єктами роботизації та автоматизації можуть бути технологічні процеси, їх частини, транспортні операції, допоміжні процеси. Автоматизація технологічних процесів значною мірою реалізується на промислових підприємствах. На будівельних майданчиках використовують контролюючі і заборонні автоматичні пристрої в підйомних машинах, а також машини, що працюють в автоматичному режимі.
Індустріалізація будівельного виробництва передбачає створення великих постійно діючих територіальних будівельних організацій, з їх подальшою спеціалізацією.
3.5 Техніка безпеки та охорона праці в будівництві
Норми техніки безпеки в будівництві повинні гарантувати захист робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, запобігти виникненню травм та нещасних випадків. Потрібно створювати такі умови для працюючих, за яких підвищується їхня працездатність, усувається вплив шкідливих речовин. Належними мають бути умови праці і відпочинку, комфорту побутових приміщень, робочих місць. Важливе місце потрібно відвести питанням праці жінок, молоді, осіб із зниженою працездатністю.