ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
“Переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності”
Розділ І. Інтелектуальна власність, як правова категорія
1.1 Інтелектуальна власність в митному законодавстві
1.2 Характеристика законодавства, що регулює переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Розділ ІІ. Порядок переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
2.1 Реєстрація товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
2.2 Митний контроль товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
2.3 Призупинення переміщення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Митний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року містить розділ, що регулює переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності. Недоліки правової системи України перешкоджають створенню ефективної системи охорони прав інтелектуальної власності.
Україна має в своєму розпорядженні чималий потенціал об'єктів інтелектуальної власності, проте значно поступається розвинутим країнам у їх комерційному використанні. Тому це питання є актуальним на сьогодні. В актуальності даного питання також переконує ступінь його наукової розробки такими вченими як А. Іпатов, А. Красуля, М.М, Салагор, О.М. Тропіна, А. Мартиненко, В.М. Коновалов та ін.
Метою даної роботи є визначення особливостей порядку переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Досягненню мети буде сприяти вирішення наступних завдань: характеристика законодавства, що регулює переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності; питання митного контролю щодо таких товарів, порядок їх реєстрації.
Розділ І. Інтелектуальна власність, як правова категорія
1.1 Інтелектуальна власність в митному законодавстві
Інтелектуальна власність виникає в результаті творчої діяльності людини.
Творча діяльність – це розумова діяльність, що призводить до отримання якісно нового результату, який відрізняється своєю неповторністю та оригінальністю. Виділяють різні сфери творчої діяльності: художню (живопис, слово, музика, танок, фотографія та ін.), технічну (машини, механізми, різноманітні технічні пристрої), наукову (наукові відкриття, наукові роботи та ін.).[2, с. 401] Питанням розвитку усіх видів творчості надає великої уваги нова Конституція України, а саме, стаття 54 гарантує свободу вищезазначених видів діяльності та захист інтелектуальної власності.[1, с. 14]
Цивільний кодекс України визначає поняття права інтелектуальної власності, як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.[4, c. 146]
Товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, можна визначити, як предмети матеріального світу, в яких знайшли об’єктивне відображення результати творчої діяльності або засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, на які протягом певного строку поширюється правова охорона за законодавством України та міжнародними договорами. Дане визначення окреслює коло товарів, які потенційно можуть бути об’єктом митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Конкретний перелік таких товарів постійно змінюється і визначається реєстром Державної митної служби України.[23, c. 117]
Об'єкти інтелектуальної власності - це не речі, як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені у об'єктивній формі - втілені у матеріальних носіях. У зв'язку з цим об'єкти вказаної власності здатні до тиражування, тобто до багаторазового втілення у матеріальному об'єкті.
З переходом права власності на річ до іншої особи право інтелектуальної власності не переходить до нового власника. Передача прав на об'єкти зазначеної власності відбувається у спеціальному порядку. Як правило, договори щодо передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності підлягають обов'язковій державній реєстрації.[8, c. 1]
Щодо окремих об'єктів права інтелектуальної власності діє принцип вичерпання права, тобто автор не може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об'єкт названої власності, якщо його правомірно було введено в господарський обіг безпосередньо правовласником або за його згодою.[11, c. 12]
За законодавством України всі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об'єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митний кордон України. У зв'язку з набуттям чинності з 1 січня 2004 р. Митного кодексу України (далі — МК) виникає потреба у правильному розумінні термінів, що застосовуються у цьому нормативному акті, для застосування у практичній діяльності митних органів та суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. Компетенція даних органів щодо сприяння захисту інтелектуальної власності встановлюється розд. X МК, яким передбачено порядок переміщення через митний кордон товарів, що містять об'єкти такої власності. Разом з тим постає питання стосовно визначення кола товарів, щодо яких можуть здійснюватися спеціальні заходи митного контролю та митного оформлення у порядку, передбаченому цим розділом. Об'єкти права названої власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України:
- Результати творчої діяльності, що визнаються об'єктами права інтелектуальної власності, є різними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, як наслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони. Враховуючи це, об'єктами вказаної власності визнаються: результати літературно-художньої творчості (твори науки, літератури, мистецтва); результати науково-технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки); засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту (знаки для товарів та послуг); нетрадиційні об'єкти зазначеної власності (селекційні досягнення, топографії інтегральних мікросхем тощо).
— Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах (нині — це Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки; Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 25). Для об'єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об'єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує факт створення результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації у подальшому товару, що містить об'єкт інтелектуальної власності, у Держмитслужбі.
— Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого об'єкт названої власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті.[11, c. 12] право на промислові зразки — 10 років.[14, c. 11] .[13, c. 8] право на товарні знаки — 10 років після подання заявки на отримання патенту або свідоцтва .[15, c. 6]
1.2 Характеристика законодавства, що регулює переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Всесвітня організація інтелектуальної власності – це міжнародна організація здійснює охорону досягнень науки культури і техніки. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, була підписана у Стокгольмі 14 липня 1967 р. і набрала чинності в 1970 р. Основи для створення ВОІВ були закладені Паризькою конвенцією “про охорону промислової власності” та Бернською конвенцією “про охорону літературних і художніх творів. У грудні 1974 р. ВОІВ стала однією із 16 спеціалізованих установ ООН. Членами ВОІВ на 1 листопада 1999 р. є 161 держава світу, в тому числі й Україна. Активна діяльність ВОІВ здійснюється у напрямах реєстраційної діяльності, забезпечення міжурядового співробітництва з питань інтелектуальної власності і програмної діяльності.
Усі ці напрями діяльності ВОІВ своїм основним завданням мають всіляко сприяти зростанню уваги до ролі і значення інтелектуальної власності в соціально-економічному розвитку суспільства, сприяти всіма доступними засобами розвитку науки, культури і техніки в усьому світі через стимулювання творчої діяльності, а також широкому обміну між народами досягненнями науки, культури і техніки.
Важливою діяльністю ВОІВ є накопичення і постійне оновлення законодавства з промислової власності й авторського права. Програмна діяльність ВОІВ полягає в залученні більшої кількості договорів у свою орбіту, постійному оновленні існуючих договорів, а також в організації співробітництва між державами з метою розвитку інтелектуальної власності. ВОІВ активно сприяє розвитку національного законодавства з авторського права і суміжних прав.