Облік і аналіз витрат основної діяльності Дніпропетровської дистанції колії (стр. 14 из 17)

Самостійно виявлені помилки:

¾ суми витрат, не включені до валових витрат у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, та виявлених у звітному податковому періоді, включаються до валових витрат;

¾ суми витрат, зайво включених до валових витрат у минулих податкових періодах, - виключаються з валових витрат.

При цьому, якщо помилка допущена у бухгалтерському обліку минулих звітних років, то здійснюється бухгалтерські записи:

Дт 44 Кт Різні,

Дт Різні Кт 44.

У випадку виправлення помилки, що була допущена у звітному податковому році, рахунок 44 не застосовується.

Розбіжності у визначені витрат в бухгалтерському та податковому обліку з основних операцій підприємств залізничничного транспорту наведені в додатку 6.

Висновки до розділу

Розробка і впровадження національних положень бухгалтерського обліку наблизили бухгалтерські дані до вимог податкової звітності, однак до остаточного рішення питання інтеграції бухгалтерського і податкового обліку ще далеко.

Вивчення світової практики показало, що в багатьох країнах це питання вимагає окремого обліку об'єктів бази оподатковування, дані бухгалтерського і податкового обліку цілком або частково узгоджуються між собою. В Україні підприємства зобов'язані вести податковий облік, що значно ускладнює роботу бухгалтерії, особливо якщо врахувати необхідність складати податкову звітність не раз у рік, як у більшості країн світу, а щокварталу. Тому доцільно розглянути проблему можливості інтеграції названих видів обліку в сучасних умовах. Цього вимагає практика підприємств усіх галузей народного господарства, оскільки:

по-перше, формування показників у бухгалтерському і податковому обліку досить істотно відрізняється, а підготовка податкової звітності вимагає значних витрат часу на нагромадження даних, що приводить, як правило, до збільшення чисельності працівників бухгалтерії та до збільшення витрат на оплату праці;

по-друге, для заповнення і представлення податкової звітності бухгалтери повинні добре знати чинне законодавство, що вимагає досить частого їхнього співробітництва з податковими органами, а іноді це складно в силу ряду причин, наприклад, віддаленість окремих платників податків та ін.;

по-третє, неточності в складанні звітності приводять до застосування штрафних санкцій, що також збільшує витрати підприємства.

5. Економічна оцінка заходів з охорони праці в Дніпропетровській дистанції колії

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищенню безпеки праці і є економічним вираженням соціального значення охорони праці. Економічне значення охорони праці визначається результатами зміни соціальних показників, які визначаються наступними економічними факторами:

¾ підвищення продуктивності праці, а отже, і економічних результатів діяльності підприємства за рахунок створення комфортних умов для трудової діяльності, наприклад, шляхом забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату, висвітлення й світлового середовища, обліку психофізіологічних і ергономічних особливостей праці, формування оптимальних режимів праці й відпочинку, проведення лікувально-профілактичних заходів;

¾ збільшення фонду робочого часу за рахунок скорочення часу неявки на роботу через травми й захворювання. Варто звернути увагу на те, що умови праці істотно впливають не тільки на професійну захворюваність, але й на виникнення й тривалість загальних захворювань;

¾ економія видатків на пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах праці. Такі пільги й компенсації, як скорочений робочий день і додаткова відпустка, зв'язані зі значними трудовими втратами й супроводжуються виплатами більших грошових сум за фактично не відпрацьований час. Такі різновиди пільг і компенсацій, як підвищені тарифні ставки, пільгові пенсії, лікувально-профілактичне харчування, безкоштовна видача молока, також вимагають більших коштів. Створення умов, що відповідають чинним нормативним вимогам, дозволяє частково або повністю скоротити ці видатки;

¾ зниження витрат через плинність кадрів за умовами праці. Важка праця, несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці, монотонність роботи й т.п. є немаловажною причиною звільнення працівників за власним бажанням. Плинність робочої сили наносить істотний економічний збиток підприємству, тому що потрібні витрати коштів на процес звільнення-наймання, процес навчання й стажування знову надійшло на роботу.

У додатку 17 представлена схема формування соціально-економічного ефекту заходів щодо охорони праці.

Економічний механізм керування охороною праці містить наступне:

¾ планування й фінансування заходів щодо охорони праці;

¾ забезпечення економічної зацікавленості роботодавця в поліпшенні умов праці й впровадження більш досконалих засобів охорони праці;

¾ забезпечення економічної відповідальності роботодавця за небезпечні, шкідливі й тяжкі умови праці; за випуск і збут продукції, що не відповідає вимогам охорони праці; за шкоду, яка заподіяна працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків;

¾ надання працівникам компенсацій і пільг за важкі роботи й роботи зі шкідливими й небезпечними умовами праці, які непереборні при сучасному технічному рівні виробництва й організації праці.

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 5.1) складається з:

¾ економії від зменшення професійної захворюваності;

¾ економії від зменшення випадків травматизму;

¾ економії від зниження плинності кадрів;

¾ економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Таблиця 5.1

Структура річної економії підприємства від

поліпшення безпеки праці

Найменування груп показників економії	Складові річної економії
1	2
Економія від зменшення професійної захворюваності	- заробітної плати; - за рахунок собівартості продукції; - коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності

Продовження табл. 5.1

1	2
Економія від зменшення випадків травматизму	- заробітної плати; - за рахунок собівартості продукції; - коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів	- за рахунок собівартості продукції; - збільшення прибутку; - у витратах на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах	- заробітної плати; - витрат на лікувально-профілактичне харчування; - витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Скорочення витрат робочою часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (∆Д) визначається за формулою:

∆Д =

, (5.1)

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці (∆W):

∆W =

, (5.2)

де З_В – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

Р_П – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е₃):

, (5.3)

де Ч_СР – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

З_Р – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовпо-постійних витрат (Е_с):

, (5.4)

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Е_сс):