7.7.8 Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 200
7.7.9 Робоче сидіння (стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.
7.7.10 Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-50.
7.7.11 Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед до 50 назад.
7.7.12 Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.
7.7.13 Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.
7.7.14 Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не меньше 250 мм, шириною - 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.
7.7.15 Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати: при розмірі екрану по діагоналі
35/38 см (14»/15») - 600-700 мм,
43 см (17») - 700-800 мм,
48 см (19») - 800-900 мм,
53 см (21») - 900-1000 мм.
7.7.16 Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.
7.7.17 Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15°.
7.7.18 Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.
7.8 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ
7.8.1 Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.
7.8.2 Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.
7.8.3 Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку.
7.8.4 Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.
7.8.5 У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.
7.8.6 При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів №5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.
7.8.7 Є неприпустимими такі дії:
- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ:
- зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;
- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.
7.9 Вимоги безпеки під час обслуговування та налагодження ЕОМ
7.9.1 Монтаж, обслуговування та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки,при повному відключенні живлення. Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі. У тих випадках, коли монтаж, обслуговування та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:
- устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;
- роботи виконуються не менше ніж двома працівниками;
- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку.
7.9.2 Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти.
7.9.3 Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.
7.9.4 Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.
7.9.5 Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.
7.9.6 Паяння деталей повинно проводитись відповідно до СП 952-72.
7.9.7 Промивання і знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин.
7.9.8 Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється:
- залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт;
- залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з'єднувачі, провід, залишки флюсу, припою тощо;
- розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали з знятими футлярами;
- проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа.
7.10 Режим робочого дня
Санітарними правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ.
При 12-годиннІй робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
В санітарних правилах наголошується, що у всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
В окремих випадках — при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці І відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей — допускаються Індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.
7.11 Вимоги до виробничого персоналу
7.11.1 Усі працівники, які виконують роботи пов'язані з експлуатацією, обслуговування, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду. До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.
7.11.2 Працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 №27. Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17.11.94 № 628.
7.11.3 Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.
7.11.4 Працівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ, згідно зі статтею 10 Закону України «Про охорону праці» забезпечуються належними засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм.
Чітке дотримання представлених у розділі правил виробничої безпеки і сантарно-гігієнічних норм дозволять уникнути аварійних ситуацій, травм, погіршення здоров’я користувачів комп’ютерів та будуть сприяти забезпеченню високого рівня виробництва і якості його праці.
8. ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНКИ ЗАХИСТУ ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВОГО ПОРТУ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
Система 1С: Підприємство 8.0 з конфігурацією Бухгалтерія один з найпоширеніших програмних продуктів в нашій країні, що використовується для автоматизації роботи бухгалтерії. Отож підсистема статистичної звітності, розроблена в даному проекті для 1С: Підприємство 8.0 може використовуватись на будь якому великому підприємстві, де використовується система 1С: Підприємство 8.0 з конфігурацією Бухгалтерія. Також і в Одеському Морському Торговому Порту. На території області і нашого місто знаходиться дуже багато об’єктів підвищенної небезпеки. Наприклад, Припортовий завод, „Холодильник”, холодильник м’ясокомбінату та інші. І навідь на території порту знаходиться багато небезпечних об’єктів. Це все в свою чергу збільшує ризики надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Аналіз існуючих проблем у сфері цивільного захисту свідчить, що надзвичайні ситуації залишаються однією з важливих причин стримування стабільного економічного росту. Щорічно в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. Щорічні матеріальні збитки від надзвичайних ситуацій оцінюються сумою понад 300 млн.гривень. Непоправні щорічні втрати внаслідок надзвичайних ситуацій та пожеж досягають близько 4,5 тисячі осіб. Тому дуже важливим питанням на такому великому підприємстві є питання захисту працівників у надзвичайних ситуаціях.