Смекни!
smekni.com

Вантажні перевезення (стр. 2 из 5)

На цьому етапі зв'язують всі пункти маршруту (табл. 1.2.) починаючи з терміналу Т, замкнутою лінією, який відповідає найкоротший час об'їзду цих пунктів. Рекомендується застосовувати метод сум. При розрахунку за цим методом спочатку будують таблицю, яку називають симетричною матрицею (для маршруту № 1 вона наведена в табл. 1.3). По головній діагоналі в таблиці розміщені пункти, що включаються у маршрут. Числа показують найменший час прямування рухомого складу між цими пунктами. В матриці є підсумковий рядок "Рядок сум", в якому проставляють суму часу по кожному стовпцю.


Таблиця 1.3 – Симетрична матриця для маршруту № 1

Т 18 27 21 24 12
18 П4 12 18 30 18
27 12 П8 6 18 24
21 18 6 П7 12 18
24 30 18 12 П6 12
12 18 24 18 12 П2
102 96 87 75 96 84

Після будови симетричної матриці будують початковий маршрут трьох пунктів, що мають максимальну суму по своїх стовпцях. Якщо існує кілька пунктів з однаковими максимальними сумами, для першого початкового маршруту вибирають будь-який з них. Максимальні суми мають стовпці пунктів Т,П84. Приймають як початковий маршрут Т-П46-Т. Потім в нього включають наступний пункт з максимальною сумою. Це - пункт П8. Цей пункт слід вставити між такою парою сусідніх пунктів початкового маршруту, де приріст часу ∆ t руху рухомого складу буде мінімальним. Значення цього приросту знаходять за формулою:

tкр = tкі + tір - tкрmin (1.1)

де t – час, хв.;

k, p, і - пункт відповідно перший сусідній, другий сусідній та включений.

Для сусідніх пунктів ТП4

∆ tТП4 = tТП8 + tП8П4 - tТП4

∆ tТП4 = 21+12-18=15

Для сусідніх пунктів П4П6

∆ tП4П6 = tП4П8 + tП8П6 - tП4П6

∆ tП4П6 = 12+18-30=0

Для сусідніх пунктів П6Т

∆ tП6Т = tП6П8 + tП8Т - tП6Т

∆ tП6Т = 18+27-24=21

Мінімальний приріст є ∆ tП4П6, тому отримаю маршрут Т – П4 – П8 – П6 – Т. Далі з таблиці 1.3 знаходжу наступний пункт з максимальною сумою часу по стовпцю – П2. Подальші розрахунки виконую аналогічно.

∆ tТП4 = 12+18-18=12

∆ tП4П8 = 12+24-12=30

∆ tП8П6 = 24+12-18=18

∆ tП6Т = 12+12-24=0

Найменший час - ∆ tП6Т, тому пункт П2 включаю між П6Т і отримаю остаточний маршрут: Т – П4 – П8 – П6 – П2 – Т.

Далі з таблиці 1.3 знаходжу наступний пункт з максимальною сумою часу по стовпцю – П7. Подальші розрахунки виконую аналогічно.

∆ tТП4 = 21+18-18=21

∆ tП4П8 = 18+6-12=12

∆ tП8П6 = 6+12-18=0

∆ tП6П2 = 12+18-12=18

∆ tП2Т = 18+21-12=27

Найменший час - ∆ tП8П6, тому пункт П7 включаю між П8П6 і отримаю остаточний маршрут: Т – П4 – П8 – П7 – П6 – П2 – Т.

Час руху за маршрутом за оборот:


tро = 18+12+6+12+12+12=72 хв

Схеми рухомого складу за розрахованими маршрутами показані на рис. 1.4.

Рисунок 1.4 – Схема маршрутів № 1 і № 2

У тих випадках, коли маршрути тільки складені або тільки розвізні, на цьому розрахунки закінчуються. Якщо ж маршрути складено-розвізні (як в даному випадку), слід виконати четвертий етап розрахунку.

1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах

Ця перевірка викликана тим, що місткість рухомого складу обмежена.

Перевіряють, яка кількість вантажних місць буде на одиниці рухомого складу протягом всього маршруту, за допомогою таблиці, в якій вантажні пункти маршруту перебувають у послідовності, отриманій за розрахунком, і дається розрахунок наявності вантажних місць на одиниці рухомого складу після навантаження і розвантаження в кожному пункті (табл. 1.5). Береться, що з початкового пункту рухомий склад завантажений повністю ( в моєму завданні 26 вантажних місць).


Таблиця 1.5 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1

Вантажний пункт Кількість вантажнх місць
Прибуло Відправлено Всього
Т - 26 26
П4 3 7 22
П8 7 6 29
П7 4 0 25
П6 7 5 23
П2 5 0 18

При заповненні таблиці 1.5 видно що починаючи з вантажного пункта П8 , рухомий склад не вміщує всі вантажні місця. Одним з виходів із такого становища є зміна напрямку руху на маршруті.

Змінюючі напрям руху на маршруті, отримаю пслідовність об’їзду

Т – П2 – П6 – П7 – П8 – П4 – Т.

Таблиця 1.6 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1 після заміни напрямку руху

Вантажний пункт Кількість вантажнх місць
Прибуло Відправлено Всього
Т - 26 26
П2 5 0 21
П6 7 5 19
П7 4 0 15
П8 7 6 7
П4 3 7 11

1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

Тривалість вантажних операцій можна визначити добутком кількості вантажних місць розвантажених і завантажених на даному вантажному пункті на норму часу з одним вантажним місцем (норматив часу на завантаження або розвантаження з одним вантажним місцем 1,4 хв). Норма тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах необхідна для розробки графіку роботи автомобілів.Результати визначення зведені у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

№ маршруту Вантажні пункти Норма часу з одним вантажним місцем, хв Прибуває вантажних місць Норма часу на вивантаження, хв Відправляється вантажних місць Норма часу на завантаження Загальна тривалість вантажних операцій
1 Т 1,4 - - 26 36,4 36,4
П2 5 7 0 0 7
П6 7 9,8 5 7 16,8
П7 4 5,6 0 0 5,6
П8 7 9,8 6 8,4 18,2
П4 3 4,2 7 9,8 14
2 Т - - 6 8,4 8,4
П5 6 8,4 6 8,4 16,8

2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ МАЛОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ НА МІЖЗАВОДСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ З УРАХУВАННЯМ ЧАСУ ВИКОНАННЯ ЇЗДОК

У курсовому проекті треба виконати наступні розділи по організації роботи автомобілів на міжзаводських перевезеннях: складання діаграми міжзаводських машинопотоків; складання вихідного плану міжзаводських перевезень; набір роботи автомобілям на зміну за допомогою ЕОМ.

2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків

На діаграмі міжзаводських машинопотоків (кількості їздок) між вантажними пунктами, треба показати кількість машиноїздок які необхідно виконати в першій половині зміни, в другій половині зміни та нерегламентовані за часом зміни (рис 2.1).Діаграма складається на основі таких данних:

Таблиця 2.1 – Виличина міжзаводських машинопотоків (їздок) протягом першої половини зміни, другої половини зміни, нерегламентованих за часом

Вантажопотоки
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
0.0.3 0.0.0 2.0.1 1.0.4 1.0.3 2.1.1 1.1.4 0.0.0 0.0.2 0.0.4 1.0.3 1.0.4 2.1.3 2.0.1

Правила складання діаграми міжзаводських машинопотоків:

· умовно позначити вид вантажу;

· витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;

· розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;

· вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;

· вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.

2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень

3 метою використання в подальших розрахунках ЕОМ необхідно закодувати відправників і одержувачів шестизначними числами. Перші 3 цифри повинні відповідати номеру підприємства (вантажному пункту), четверта і п’ята - номеру вантажного майданчика (по кількості заводських вантажопотоків по даному підприємству, що прибувають і відправляються ), шоста - вантажна операція (1- розвантаження, 2 - навантаження). Коли номера вантажних пунктів однозначні, тобто, коди можуть бути чотиризначними числами.Вихідний план (матриця) міжзаводських перевезень складається на основі діаграми міжзаводських вантажопотоків (їздок), вказаних в табл. 2.1 і норм часу на рух (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Нормативи часу на рух автомобілів між підприємствами

Одержувачі Відправники
Термінал П.1 П.2 П.3 П.4 П.5 П.6 П.7 П.8 АТП
Термінал 0 18 12 12 18 30 24 24 30 6
П.1 18 0 12 18 30 12 18 24 36 12
П.2 12 12 0 6 18 18 12 18 24 12
П.3 12 18 6 0 12 24 18 12 18 12
П.4 18 30 18 12 0 36 30 18 12 12
П.5 30 12 18 24 36 0 6 18 24 18
П.6 24 18 12 18 30 6 0 12 18 18
П.7 24 24 18 12 18 18 12 0 6 15
П.8 30 36 24 18 12 24 18 6 0 21
АТП 6 12 12 12 12 18 18 15 21 0

Таблиця 2.3 - Вихідний план перевезень