Смекни!
smekni.com

Інноваційний розвиток готельних підприємств (стр. 3 из 12)

2. Не розкидайтеся, не намагайтеся робити кілька речей відразу. Інновація вимагає концентрації енергії. Необхідно, щоб люди, над нею працюючі, добре розуміли один одного.

3. Здійснюйте нововведення заради задоволення потреб поточного часу. Якщо нововведення не знайде негайного додатка, воно залишиться лише ідеєю.

Інновація - це робота, що вимагає знань, винахідливості, таланта. Помічено, що новатори в основному працюють тільки в одній області. Наприклад, Едісон зосередив сили тільки на електриці. Успішна інновація вимагає зосередженої роботи. Якщо ви до неї не готові, не допоможуть ні знання, ні талант. Щоб превстигнути, необхідно використати свої сильні сторони, люди повинні захопитися інновацією всерйоз.

Нарешті, інновація означає зміни в економіці, промисловості, суспільстві, у поводженні покупців, виробників, працівників. Тому вона завжди повинна орієнтуватися на ринок, керуватися його потребами. Для здійснення підприємством інноваційної діяльності, воно повинне мати таку структуру й такий настрой, які сприяли б створенню атмосфери підприємництва, атмосфери сприйняття нового як сприятливої можливості. При цьому необхідно врахувати ряд важливих моментів.

Основний організаційний принцип для інновації полягає в створенні команди із кращих працівників, звільнених від поточної роботи. Як показує досвід, всі спроби перетворити існуюче підрозділ у носія інноваційного проекту закінчуються невдачею. Причому цей висновок стосується як підприємств великого, так і малого бізнесу. Справа в тому, що підтримка виробництва в робочому стані - уже більше завдання для людей, цим зайнятих. Тому на створення нового в них практично не залишається часу. Як відзначає П. Друкер, що існують підрозділи, у якій би сфері вони не функціонували, в основному здатні лише розширювати, модернізувати виробництво.

Підприємницька й інноваційна діяльність не обов'язково повинна проводитися на постійній основі, тим більше в малих підприємствах, де така постановка справи найчастіше неможлива. Однак необхідно призначити працівника, персонально відповідального за успіх інновацій. Він повинен відповідати за своєчасне виявлення й заміну застаріваючої продукції, техніки, технології, за всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності, рентгенограму бізнесу, за розробку інноваційних заходів. Працівник, відповідальний за інноваційну діяльність, повинен бути особою досить авторитетним на підприємстві.

Необхідно відгородити інноваційний підрозділ від непосильних навантажень. Вкладення в розробку інновацій не повинні включатися в регулярно проведений аналіз віддачі від капіталовкладень доти, поки нові вироби або послуги не затвердяться на ринку. У противному випадку справа буде загублено. Прибуток від реалізації інноваційного проекту істотно відрізняється від прибутку, одержуваної за випуск налагодженої продукції. Протягом тривалого часу новаторські починання можуть не давати ні прибутку, ні росту, а тільки споживати ресурси. Потім інновація протягом тривалого часу повинна швидко розростатися й повертати вкладені в її розробку засобу щонайменше в п'ят-десятикратному розмірі, інакше її можна розглядати як невдалу. Нововведення починається з малого, але результати його повинні бути масштабними.

Підприємством варто управляти таким чином, щоб у ньому створювалася атмосфера сприйняття нового не як погрози, а як сприятливої можливості. Опору змінам кореняться в страху перед невідомим. Кожний працівник повинен усвідомити, що нововведення - це кращий засіб зберегти й зміцнити своє підприємство. Більше того, необхідно зрозуміти, що нововведення - це гарантія зайнятості й благополуччя кожного працівника. Організація інноваційної діяльності на основі зазначених принципів дозволить підприємству просунутися вперед і домогтися успіху.

1.3 Характеристика інноваційних процесів на підприємстві в сучасних умовах господарювання

Інновації можна класифікувати в такий спосіб:

- технологічні інновації, спрямовані на створення й освоєння у виробництві нової продукції, технології, модернізацію встаткування, реконструкцію будинків, реалізацію заходів щодо охорони навколишнього середовища;

- виробничі інновації, орієнтовані на розширення виробничих потужностей, диверсифікованість виробничої діяльності;

- економічні інновації, пов'язані зі зміною методів планування виробничої діяльності;

- торговельні інновації, спрямовані на цільові зміни збутової діяльності;

- соціальні інновації, пов'язані з поліпшенням умов праці, соціального забезпечення колективу;

- інновації в області керування, спрямовані на поліпшення організаційної структури, методів прийняття рішень.

Інновації стали промисловою релігією 20 століття. Для бізнесмена вони є основним засобом підвищення прибутків, ключем до нових ринків збуту. Уряду роблять ставку на інновації, коли намагаються перебороти економічну кризу. Пріоритети інноваційного розвитку давно замінили популярну в післявоєнні роки концепцію "благополучної економіки". За словами професора Кембриджського університету Грегорі Дейнсу, інновації стали новою релігією, що об'єднала лівих і правих політиків.

Однак дотепер так і не було сформульовано чітке визначення інновації, не було придумано єдиної системи оцінки інновацій. Звичайно під інновацією розуміють створення нової поліпшеної продукції або виробничого процесу. З іншої сторони інновацією є й використання більше дешевої сировини для виробництва вже відомого товару, зміна маркетингової політики, вихід на нові ринки або новий рівень сервісу.

Щасливі бізнесмени (антрепренери), які найчастіше і є головними новаторами, рідко замислюються про те, як їм удалося придумати й розкрутити вдале нововведення. Більшість із них просто "робить гроші", користуючись швидкими змінами на ринку сировини й технологій, в оподатковуванні, зміною демографічної ситуації й навіть геополітики в цілому. Вони створюють нові ринки, або придумують нові способи експлуатації вже існуючих. Ще в 1800 році Жан - Батист Цей, французький економіст, увів в економічну науку термін "антрепренер" - "людин, що знаходить більше ефективний спосіб використання наявних у його розпорядженні економічних ресурсів для збільшення продуктивності й одержання більшої кількості кінцевого продукту". Два сторіччя через економісти усе ще намагаються осягнути сутність цієї найбільш загадкової частини процесу створення нової вартості.

Щоб краще зрозуміти, що ж таке інновація (або нововведення) можна пояснити, що їй не є. Чоловік із дружиною, що вирішили відкрити закусочну напроти нового офісного будинку, і, можливо, що ризикують своїми заготовленими на "чорний день" заощадженнями, однаково не є новаторами. Японська фірма, що завалює прилавки магазинів модною моделлю відеокамери просто намагається витиснути з полиць товари свого конкурента. Фармацевтична фірма, що запускає у виробництво непатентовану версію популярного знеболюючого препарату, усього лише користується моментом, щоб дістати максимальний прибуток, поки конкуренти не відновлять свій патент. Все це підприємницькі авантюри, але не інновації.

Інновації не просто порушують існуючі традиції, вони також приносять набагато більший дохід, чим звичайні ризиковані ділові підприємства. Американці порахували, що норма прибутку від 17 самих удалих нововведень, зроблених в 70-х роках, склала в середньому близько 56%. У теж час середня норма прибутку від інвестицій в Американський бізнес за останні 30 років становить усього лише 16%. Тому немає нічого дивного в тім, що, незважаючи на всю авантюрність їхніх проектів, новатори з гарними ідеями й конкретними досягненнями привертають увагу великої кількості потенційних інвесторів.

Прекрасним прикладом того, як можна стати новатором навіть у такий, здавалося б, традиційної області як закусочна індустрія є McDonald's. Це не просто мережа нових добре розрекламованих закусочних. McDonald's домігся успіху завдяки своїм нововведенням: стандартизації продукту; створенню принципово нових виробничих ліній; ретельній підготовці персоналу. У підсумку покупець одержав те, про що раніше він міг тільки мріяти - високоякісний гамбургер, приготовлений у його присутності при дотриманні всіх норм гігієни, і при цьому по більше низькій ціні, чим у звичайній закусочній! McDonald's не просто створив новий продукт, він створив абсолютно нову категорію на ринку послуг. Тому McDonald's є новатором найвищого рівня.

Геніальними інноваціями вважаються відеомагнітофон Betamax продемонстрований фірмою Sony в 1974 і перший домашній відеомагнітофон формату VHS фірми JVC, презентація якого відбулася в 1976 році. Насправді, ні Sony, ні JVC не є винахідниками відеозапису. Вона була винайдена американською компанією Ampex в 1954 році. Але відеомагнітофони фірми Ampex з їхньою дводюймовою відеострічкою були розміром з музичний автомат. Тому вони використалися тільки на телевізійних студіях для ретрансляції програм у зручне для глядачів час. Японські новатори усвідомили, що величезним попитом будуть користуватися домашні відеомагнітофони. Але для створення такого відеомагнітофона необхідно було зменшити не тільки його розмір, але й ціну. Проривом у цій області стало використання відеокасет, із заправленої в них плівкою, шириною в 1 дюйм. Плівка японських новаторів була настільки вже, що замість величезних бобін із плівкою з'явилася симпатична маленька касета розміром з невелику книжку.

З тих пор жодна інновація не приносила такого успіху й таких доходів як домашній відеомагнітофон. В 1980 році прибуток від їхніх продажів, 30 мільярдів доларів, становила біля половини продажів всієї електронної промисловості Японії й близько 16% національного доходу. Як і всі блискучі інновації, новий відеомагнітофон не замінив повністю існуючий продукт, однак набагато перевершив його по популярності й роскупаємості. Домашній відеомагнітофон став одним з тих геніальних винаходів, які, тільки-но з'явившись, відразу ж починають користуватися величезним попитом. Кардинальні перетворення, що відбуваються сьогодні в Росії, зачіпають всі сфери діяльності, не крім і така найважливішу як науково - технічна політика. Проблема ефективного використання досягнення науки й техніки не зникає в ході здійснення ринкової реформи. Навпроти, для багатьох російських підприємств, що зштовхнулися з новим для них питанням конкуренції, виживаності в нових умовах ринку, саме інноваційна діяльність, її результати є головною умовою успіху й ефективності. Тому учасники ринкових відносин, насамперед ті з них, які займаються виробництвом, для забезпечення своєї поточної й перспективної конкурентоспроможності зобов'язані самостійно й цілеспрямовано формувати й здійснювати науково-технічну політику.