Смекни!
smekni.com

Спортивні майданчики та ігрові поля (стр. 1 из 2)

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет

розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут

Реферат

з дисципліни: Спортивні споруди

На тему:

«Спортивні майданчики та ігрові поля»

студентки 2-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Вороніної Ірини Степанівни

2008


План

1) Майданчики для баскетболу, тенісу, волейболу, ручного м'яча і бадмінтону

2) Габарити й орієнтація спортивних майданчиків

3) Планування майданчиків

4) Конструкції покрить майданчиків

5) Розмітка майданчиків

6) Устаткування майданчиків


1) Майданчики для баскетболу, волейболу, ручного м'яча, бадмінтону і тенісу

Площадки для бадмінтону, баскетболу та інших ручних ігор з м'ячем являють собою майданчикові споруди, що мають спеціальне покриття, розмітку і спеціальне устаткування

Спортивні майданчики по виду спорту Розміри спортивних майданчиків (м) Ігрові спортивні майданчики за спрощеними правилами Розрахункова одно- разова прпускназдатність
Ігрові Будівельні
довжина ширина довжина ширина довжина ширина
Бадмінтон 13,4 6,1 15 8 1210 54 2-8
Баскетбол 26 14 31 18 242113 12107 10-24
Волейбол 18 9 24 15 15 7,5 12-24
Ручний м’яч (7:7) 40 20 44 23 363026 181514 14-22
Теніс 40 20 363026 181514 2-8
Теніс настільний 2,74 1,525 8 4,5 2,52,0 1,21,0 4-8

Менше значення одноразової пропускної здатності — з розрахунку на майстрів спорту, більше значення — з розрахунку на початківців. Для розрахунку на спортсменів середньої кваліфікації приймається проміжне значення.


2) Габарити й орієнтація спортивних майданчиків

При визначенні габаритів спортивних майданчиків необхідно знати їх ігрові і будівельні розміри Ігрові розміри встановлюються правилами ігор. Будівельні ж розміри більше ігрових на величину зон безпеки. У таблиці представлені основні розміри і розрахункова одноразова пропускна здатність спортивних майданчиків.

Ігрові майданчики можуть розташовуватися окремо або блоковано. Практикується, наприклад, блокування майданчиків для одного або для різних видів спорту. При необхідності можливо влаштовувати комбіновані майданчики з розміткою для кожної гри зі змінним устаткуванням.

Орієнтація подовжньої осі майданчика встановлюється так, щоб сонце під час гри світило збоку (уздовж її середньої лінії). У зв'язку з цим майданчики, використовувані переважно у вечірній час, орієнтують меридионально, тобто їхня подовжня вісь розташовується з півночі на південь із припустимим відхиленням у 15°. Якщо необхідно розмістити кілька майданчиків для одного виду спортивних ігор, та не більш однієї третини з них можна влаштувати з екваторіальною орієнтацією.

В районах з багатоповерховими будинками майданчики доцільно розташовувати зі східної сторони будинків і орієнтувати екваторіально. При такій орієнтації сонце не буде заважати грі ні у вечірнє, ні в денний час.

3) Планування майданчиків

Планування поверхні волейбольних і тенісних майданчиків найкраще робити з ухилами від середньої лінії до лицьової. Ухили на баскетбольних майданчиках і майданчиках для ручного м'яча потрібно робити на два схили від центральної подовжньої осі до бічних ліній. Однак у залежності від розміщення майданчик, рельєфу ділянки, розташування головних дрен комплексу (якщо майданчик в його складі) вертикальне планування може бути змінено.

Вертикальне планування.

Нерівний рельєф місцевості необхідно перетворити в рівний (або з нормованими ухилами), що є основою для спортивного майданчика. Планування доцільно виконати так, щоб максимально використовувати рельєф місцевості.

4) Конструкції покрить майданчиків

Конструкції ігрових майданчиків повинні бути:

1)рівними, щільними, еластичними, що забезпечують гарний відскік м'яча, водопроникними, що утримують вологу всередині;

2)атмосферостійкими;

3)економічними.

Конструкція майданчиків зі спеціальними покриттями залежить від гідрогеологічних і кліматичних умов. Найбільш несприятливими є погано проникні для води глинисті і суглинні ґрунти.

Конструкція спортивних майданчиків зі спеціальними покриттями.

На таких ґрунтах радиться споруджувати майданчики на щебеневій підставі. Якщо ж ґрунти водопроникні (піщані, супіщані), то конструкцію майданчика можна спростити за рахунок зменшення товщини, виключення нижнього шару (підстави). Найпростіша конструкція майданчика може бути виконана у виді одношарового покриття з природного або штучного ґрунту.

Для попередження утворення калюж на поверхні майданчиків і для запобігання їхніх покрить від розмокання необхідно провести роботи з відводу ґрунтових вод, а також води, що може збиратися на поверхні майданчиків. Для цього влаштовують ухили на поверхні майданчиків, а також ведуть дренаж по їх периметру.

Склади спеціальних покривних сумішей.

Водопроникні покриття спортивних майданчиків виготовляються з ґрунтових (штучних і природних) сумішей. Рецептура сумішей підбирається в залежності від гранулометрического складу вихідних компонентів

Керамічні суміші є найбільш щільними і довговічними. їх можна використовувати для покрить тенісних площадок (у тому числі і площадок для настільного тенісу), тому що цей покрив забезпечує особливо гарний відскік м’яча і більш зносостійкий.

Вапняно-цегельні суміші довговічні, стійки до атмосферних впливів.

Глинясто-піщані суміші є найбільш простими і дешевими, але менш міцними і довговічними. Тому них варто застосовувати для покрить на тимчасових площадках, а також на неробочих зонах комплексних площадок.

Площадки для ручного м'яча можна робити з травяним (газонним) покривом. При невеликому завантаженні і правильному пристосуванні такі майданчики виявляються практичними. Газонне покриття еластичне і гігієнічне. Догляд за майданчиками такого типу зводиться до регулярного скошування газону, поливанню і підгодівлі трави.

Устрій природних ґрунтових покрить.

При устрої природних ґрунтових покрить ґрунт на всій поверхні майданчика перекопують на глибину 10—15 см. Потім його очищують від сторонніх предметів (каменів, коренів і т.п.), користуючись сіткою (гущиною 6X6 мм), натягнутою на дерев'яну раму. Після очищення ґрунт розрівнюють відповідно до проектних оцінок майданчика. Одночасно влаштовують дренажні канавки по бічних або лицьових лініях у залежності від ухилів майданчика, рельєфу місцевості і її положення стосовно інших споруджень. Канавки мають мінімальну глибину 30см і ухил 0,001 убік природного зниження рельєфу. Бажано, щоб поверхня майданчика була на 5— 10 см вище навколишній місцевості. Спланований ґрунт укочується ручною ковзанкою вагою 200—300 кг. При укоченні перевіряються і коректуються ухили за допомогою рейки-шаблона і нівеліра. Остаточне укочення ґрунту виробляється після рясного змочування покриття водою і його висихання до такого стану, щоб 5— 7-кратна проходка ковзанкою не руйнувала ґрунт. При останніх проходках ковзанки ґрунт посилається чистим піском. Зайвий пісок змітається на лінію дренажних канав. Таким засобом можна спорудити площадку лише на добре дренувальних супіщаних і легких суглинних ґрунтах.

Якщо на місці будівництва ґрунт суглинний або піщаний, то його варто поліпшити добавкою піску або порошкоподібної глини. Добавки розсипаються рівним шаром по всій поверхні (товщина шару від 2 до 10см) і перемішуються з основним ґрунтом лопатами або плугом. Добре перемішаний ґрунт має рівномірне фарбування. При розрахунку кількості добавок необхідно орієнтуватися на середній оптимальний (тобто з мінімальною кількістю порожнеч) гранулометрический склад ґрунту.

Устрій багатошарових покрить.

Багатошарові покриття спортивних майданчиків улаштовується по тим же вимогам, що і покриття водопроникних бігових доріжок. При будівництві ж комплексу майданчиків (більш двох) доцільно застосовувати мототележки для підвезення, грейдер для розрівнювання і планування, моторні ковзанки для ущільнення.

До водонепроникних покрить спортивних майданчиків відносяться асфальтові, асфальто-гумові, гумовобитумні і покриття на основі бітумної пасти, а також синтетичні. Водонепроникні покриття влаштовуються на щебеневій підставі, що попередньо вирівнюють шаром асфальту.

Дерев'яні (палубні) покриття споруджуються на всіх ігрових площадках, у тому числі і на волейбольних. Цей тип покрить виконується у виді рейкового настилу. Пристрій дренажного жолоба по периметрі дерев'яного майданчика може не вироблятися тільки на піщаних ґрунтах. Доцільно застосовувати шпунтовані рейки або дошки. Цвяхи для кріплення рейкового настилу борту забиваються збоку, а для кріплення дощатого — зверху (на глибину 6— 8 мм). Частини конструкцій настилу, що стикаються з ґрунтом і підставками, необхідно антисептувати (наситити гарячим бітумом). Готове покриття витримуєтся при сухій погоді протягом 4—6 днів, після чого його необхідно 2 рази прооліфити (гарячою оліфою) і потім офарбити водостійкою фарбою.

Якість дерев'яних покрить залежить від якості пиломатеріалів, вологість яких повинна бути не більш 23%.