Здоровий спосіб життя
Фізична активність та загартування
„Рух як такий може за своєю дією
замінити будь-які ліки , але всі
засоби світу не в змозі замінити
дію руху”.
Тіссо.
В сучасних умовах погіршення стану здоров’я населення, росту смертності, зниження народжуваності, несприятливої екологічної ситуації важливе значення набуває усвідомлення цінностей здоров’я.
ВООЗ визначила, що здоров’я людини – це не тільки відсутність хвороб чи фізичної та психічної ущербності, а й стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя.
Володіння найвищим рівнем здоров’я є одним із основних прав та обов’язків кожної людини незалежно від раси, релігії, політичного переконання, економічного та соціального статусу.
Здоров’я всіх народів є основним фактором досягнень світу і залежить від всестороннього співробітництва окремих осіб та держав. Проблему здоров’я світова спільнота зарахувала до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює навіть подальше існування людства як біологічного виду.
За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я стан здоров’я населення залежить на:
- 48-53% - від способу життя;
- 16-20% - від стану довкілля;
- 18-22% - від генетичних факторів;
- 8 -10% - від якості медичного обслуговування.
Бути здоровим та щасливим – природне прагнення людини. Та, нажаль, в сучасному суспільстві ми часто зустрічаємося з надто легковажним відношенням до свого здоров’я. Таке недобре ставлення до себе, як: свідоме паління, алкоголізм, наркоманія, потурання своїм лінощам, неорганізованості, переїдання та недобре агресивне ставлення до навколишнього життя, до людей може бути тільки при несвідомому ставленню до найдорожчого, що має людина – це здоров’я і життя.
Відповідальність за своє здоров’я кожна людина повинна нести сама.
Наша свідомість повинна визначати наше життя.
Людина має стати незалежною від хвороб. В цьому величезну роль відіграє спосіб життя, в якому центральне місце посідає поведінка людей, їх психологічні установки, вчинки, гігієнічна грамотність. Хороше здоров’я неможливо придбати миттєво. Треба постійно працювати над собою, вести здоровий спосіб життя.
ЗСЖ – це перш за все правильно організована побудова часу свого життя, послідовність своїх дій, визначена система праці і відпочинку, характер спілкування з людьми і стиль життя.
Складові ЗСЖ включають різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров’я – фізичної, психічної, соціальної і духовної.
В їх числі:
1) фізична (рухова) активність і загартування;
2) збалансоване харчування та контроль за масою тіла;
3) відмова від шкідливих звичок (вживання алкоголю, наркотиків, тютюну) та азартних ігор;
4) створення доброго психологічного клімату в суспільстві (психогігієна і психопрофілактика), духовне самовдосконалення;
5) безпечна сексуальна поведінка (статеве виховання і статева культура).
Крім того, до складових ЗСЖ відносяться: особиста гігієна, режим праці і відпочинку, умови праці, побут, охорона навколишнього середовища, самоконтроль за станом здоров’я, самооздоровлення з використанням різних оздоровчих систем.
Учені Кембриджського університету провели дослідження впливу шкідливих звичок на здоров’я людей і показали, що відмова від тютюнопаління, алкоголю, вживання нездорової їжі, залучення до раціону овочів та фруктів, фізична активність можуть подовжити тривалість життя на 14 років. Зміна способу життя після 45-ти років дає змогу вдвічі знизити ризик серцево-судинних захворювань.
Фізична активність
Фізична активність визначається як „рух тіла за допомогою м’язової сили та витрати енергії” і вимірюється ступенем перевищення витрат енергії над основним обміном речовин.
Регулярна фізична активність підвищує фізичну працездатність або тренованість, що означає спроможність здійснювати фізичні дії, не відчуваючи втоми, і можливість підтримання такої спроможності протягом життя. Потреба руху і активності в загально-біологічному плані є основою життя і здоров’я.
Найважливішим чинником збереження та зміцнення здоров’я населення є оптимальна рухова активність. Відомо, що малорухомий спосіб життя
( гіподинамія) – одна із 10 головних причин смертності та інвалідності людей.
Дослідження показали, що рівень фізичної активності майже у 70% чоловіків та жінок всіх вікових груп населення України нижче мінімально допустимого, що приводить до „м’язового голодування”. Всі ці люди мають підвищений ризик виникнення ІХС та мозкового інсульту. Збільшення частоти порушень постави у школярів (за 20 років з 8 – 9 до 80 – 90%), слабкі м’язи черевного пресу, стегон та спини, а також зниження функціональних резервів у вагітних, що формують відхилення у перебігу вагітності та пологів, прискорення процесів старіння (біологічний вік частини 20-річних студентів – 35-40 років)– ось далеко не повний перелік наслідків дефектів фізичного виховання.
Нездоровий стиль життя властивий переважній більшості населення України. Основні перепони – відсутність у суспільстві моди на здоров’я, не сприйняття багатьма громадянами свого здоров’я як найвищої життєвої цінності, своєрідний імунітет проти пропаганди здорового способу життя і розумної поведінки, які мають сприяти збереженню та зміцненню здоров’я.
За даними Держкомстату України, якщо у 2005 році 98,7% дітей віком 6-18 років займалися фізичною культурою хоча б один раз на тиждень, то лише 34,2% чоловіків та 20,3% жінок мали таку ж частоту фізичної активності.
Хоча в Сумській області функціонує значна кількість спортивних споруд: 23 стадіони, 483 спортивних зали, 1180 спортивних майданчиків, 377 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, у 2005 році займались фізкультурою і спортом у вільний час лише 220,6 тис. осіб, або 17,73 % населення (в Україні – 13%). Для прикладу, цей показник у Німеччині складає 67%, в Японії – 80%.
То чому ж ми все-таки ігноруємо фізичні вправи? Одна з найпоширеніших причин – брак вільного часу. Але насправді – неспроможність правильно визначити пріоритети. Колишній президент США Гаррі Трумен зробив виконання фізичних вправ важливим пріоритетом, хоча був дуже заклопотаною людиною. Щоранку він бігав 30 хвилин і завдяки цьому прожив на 20 років більше, ніж інші американці похилого віку в його часи.
Більш освічені і забезпечені верстви населення мають більш сприятливий профіль коронарного ризику: серед них менша розповсюдженість паління і ожиріння, більше осіб, що раціонально харчуються.
Люди, що фізично навантажені на протязі робочого дня, значно менше зацікавлені у фізичній активності в години дозвілля, хоча остання має перевагу як профілактика захворювань серцево-судинної, дихальної, кістково-м’язової системи, порушення обміну речовин, швидкої втомлюваності та підвищеної нервозності.
Захисний ефект фізичної культури різнобічний і асоціюється насамперед з такими позитивними аспектами у осіб, що регулярно тренуються:
- на 50% знижується ризик розвитку ІХС, діабету та ожиріння, на 30% артеріальної гіпертензії;
- поліпшується баланс між надходженням і витратами енергії, що сприяє зменшенню ваги;
- знижується рівень цукру в крові;
- підвищується фібринолітична активність;
- зміцнюється імунна система;
- знижується ризик або серйозність застудних захворювань (ГРВІ, бронхіту та ін.);
- знижується ризик виникнення ракових захворювань,
- зменшується втрата кісткової маси, що захищає від остеопорозу;
- збільшується сила м’зів, витривалість, гнучкість;
- поліпшується психологічна тренованість, що допомагає подолати стрес та втому;
- нормалізується функціонування головного мозку, пам’ять, розумові
здібності;
- зменшується ризик депресій, хвороби Паркінсона та Альцгеймера;
- стимулюються виділення ендорфінів ( природних болетамувальних речовин), що заспокоюють організм, дають піднесений настрій – ейфорію, яка виникає після тренувального забігу на протязі від 30 до 60 хвилин:
- уповільнюються процеси старіння організму.
Отже, систематичні тренування нормалізують роботу практично всіх органів та систем організму – шлунку, легень, нирок, печінки, кишечнику і, звичайно, серця, регулюють нервові процеси, підвищують психічний тонус та обмін речовин. Не випадково великий лікар древності мудрий Авіценна стверджував, що людині, яка займається фізичною активністю, не потрібне лікування. Її лікування в рухові. Причому особливе значення має свідоме ставлення до занять фізичною культурою, тому що будь-які вправи фіксуються в мозку і такі свідомі заняття значно ефективніші.
Оптимальна фізична активність для здоров’я людини повинна включати:
1) щоденну ранкову гігієнічну гімнастику та самомасаж;
2) ходьбу чи біг підтюпцем;
3) їзду на велосипеді, плавання, греблю, ходу на лижах, спортивні ігри, теніс, підйом по сходах, роботу в саду, танці та інші рухові вправи;
4) заняття 2-3 рази на тиждень 1-1,5 години в групі „Здоров’я”.
Ранкова гігієнічна гімнастика.
Гімнастика по праву вважається основою фізичної культури.
Щоденна вранішня порція фізичних вправ повинна бути для кожного такою ж необхідністю як вранішній туалет та чистка зубів. Зміст вранішньої гігієнічної гімнастики перш за все в тому, що вона пробуджує організм, усуває в’ялість та скованість рухів у суглобах, поглиблює дихання, посилює кровообіг, що в кінцевому результаті збільшує обмін речовин, покращує еластичність м’язів і суглобів та заводить „біологічний годинник” нашого життя.
Заняття краще проводити на відкритому повітрі або в добре провітреному приміщенні.
Вранішня гімнастика включає:
- 10-12 вправ для розвитку різних груп м’язів та суглобів рук, ніг, корпусу, хребта, особливо тих, що недостатньо навантажені в зв’язку професійними особливостями праці ;