Здійснення Урядом цих заходів вже у 1996 році' почало давати суттєвий позитивний ефект.
Вдалося взяти під контроль інфляцію. В цілому індекс інфляції у 1996 році становив 139,7% і був значно нижчій ніж в 1995 році (281,7%) та у 1994 році (502%). Середньомісячний темп приросту цін (тарифів) у 1996 році склав 2,8%, що нижче у 3 рази за відповідний показник у 1995 році. Номінальна заробітна плата робітників і службовців за 1996 р. у цілому по галузях економіки зросла на 21,8%. Фінансова стабілізація призвела до стабілізації і навіть зростання у 1996 році курсу національної валюти, що дозволило успішно здійснити грошову реформу. Прогрес був досягнутий і в проведенні структурних реформ, в галузі приватизації, лібералізації цін та лібералізації торгівлі.
Досягнутий в рамках реалізації програм Stend-by прогрес надав змоги Уряду розпочати обговорення можливості започаткування нової середньострокової програми, спрямованої на економічне зростання реального сектору економіки. 11 серпня 1998 року Уряд України і Національний банк України направили до МВФ спільний лист-звернення про надання Україні позики в рамках Програми розширеного фінансування (далі - Програма).
Хочу наголосити на тому, що програма розширеного фінансування має свою специфіку, яка полягає у тому, що вона підтримується позикою, яка видається не на звичайну підтримку платіжного балансу, як Stend-by. Позика в рамках програми ЕFF надається державам які здійснюють кардинальні структурні реформи свого народного господарства. Адже, є аксіомою, що під час докорінної реформи господарського комплексу держави, при оновленні системи управління, а в Україні - ще й під час становлення самостійної держави, має місце зниження обсягів ВВП і виробництва. Так було і в нас. і в Росії, і в Польщі, Чехії, зрештою в Німеччині повоєнних років. Підтримати країни на етапі такого переходу, забезпечити їх фінансову і макроекономічну стабільність - ось мета Програми розширеного фінансування.
Перевагою кредитування в рамках Програми є те, що кошти надаються на більш тривалий строк (термін погашення - 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 5 років), у більшому обсязі (загальний обсяг позики складає 2,226 млрд. доларів США) та під невеликі відсотки (до 7% річних).
Не менш важливим аспектом є те, що здійснення Програми робить можливим отримання фінансової допомоги інших міжнародних фінансових організацій, зокрема Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку, а також сприяє реструктуризації зобов'язань України перед зовнішніми приватними інвесторами. Наприклад, лише завдяки схваленню Радою Директорів МВФ Програми розширеного фінансування у вересні 1998 року, Україна отримала на фінансування дефіциту бюджету 340 млн. доларів США по схвалених раніше програмах Світового банку, які були “заморожені” до моменту відновлення Україною успішного співробітництва з МВФ.
Рішеннями Ради Директорів МВФ визначено, що запит на отримання коштів в рамках програми розглядається МВФ лише за умови надання Фонду детального Меморандуму економічної політики з конкретними засобами досягнення цілей програми. Відповідно, такий проект Меморандуму був підготовлений урядом. Він ліг в основу проекту. Джерелом основних положень Меморандуму є не ультимативні вимоги МВФ, а реалії нашого економічного життя, які знайшли своє відображення в останніх Законах, прийнятих Верховною Радою, виступах і Указах Президента, Програмі дій Кабінету Міністрів 1996 року, затвердженій Верховною Радою.
Всі основні положення, включені в Меморандум, неодноразово і публічно виголошувались керівниками Уряду. І тому не можна прийняти критику про те, що Урядом підготовлено якісь таємні документи на догоду МВФ.
Меморандум складається з 5 розділів. Розділ 1 Макроекономічні ціпі та політика Ми хочемо:
1.1 Досягти зростання обсягів виробництва на 3-5 відсотків щорічно; 1.2 Утримати інфляцію на рівні 8-10 відсотків;
1.3 Скоротити дефіцит бюджету до 2 відсотків ВВП
Розділ 2 Податково-бюджетна політика та система соціального захисту
Передбачено:
2.1 Погашення прострочених заборгованостей з виплат заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат; реструктуризація та погашення всіх інших видів бюджетних прострочених заборгованостей;
2.2 Реформування системи пенсійного забезпечення з метою досягнення її фінансової стабільності, в тому числі запровадження персональних накопичувальних рахунків у рамках загальнообов'язкової пенсійної системи;
2.3 Реформа системи соціального захисту, поліпшення системи адресної допомоги незахищеним верствам населення;
Так, Уряд ставить питання про підвищення тарифів, на комунальні послуги.
Тому що система є неправильною, коли держава дотує комунальні послуги для всього населення країни. Газ, вода, електроенергія повинні коштувати стільки, скільки вони коштують. Тільки так можемо запобігти банкрутству підприємств, які обслуговують населення. При цьому Уряд зобов'язується через уже створену і перевірену систему адресної підтримки допомогти найбіднішім верствам населення.
Другий розділ Меморандуму.
2.4 Реформування бюджетної сфери з метою підвищення ефективності відповідних видатків та якості послуг, які надаються населенню:
2.5 Забезпечення прозорості податково-бюджетної системи (консолідація всіх позабюджетних фондів у бюджеті, за винятком Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування);
2.6 Розширення бази оподаткування, скасування звільнень від оподаткування, зниження реальної ставки оподаткування фонду заробітної плати до 38 відсотків:
2.7 Зниження, за рахунок зростання обсягу ВВП, частки податкових надходжень до бюджетів.
2.8 Вдосконалення роботи Державної податкової адміністрації та Державної митної служби, подальший розвиток системи Державного казначейства. вдосконалення відносин державного та місцевих бюджетів:
Розділ 3 Монетарна політика, політика щодо валютного курсу та реформа банківської системи
У цьому розділі, зокрема, передбачається:
3.1 Підтримання стабільного обмінного курсу гривні завдяки жорсткій монетарній політиці,
3.2 Реформа банківського сектора (скорочення обсягів кредитування бюджету з боку НБУ, зростання кредитування економіки банківською системою, посилення системи банківського нагляду з боку НБУ, запровадження страхування депозитів населення у банківський системі тощо);
Розділ 4 Інші напрями структурної реформи
Передбачає проведення структурних реформ, у тому числі, по наступних основних напрямках:
4.1 Дерегуляція та адміністративна реформа (скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької' діяльності та процедур перевірок їх діяльності тощо;
реформування системи виконавчої влади, включаючи консолідацію урядових установ, усунення дублювання функцій, поліпшення координації їх діяльності, реформування системи державної служби);
4.2 Приватизація та демонополізація (завершення процесу приватизації, заохочення іноземних інвесторів до участі в приватизації, розвиток фондового ринку, вдосконалення процедур банкрутства, реструктуризація природних монополій та окремих підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності);
4.3 Реформа сільськогосподарського та паливно-енергетичного секторів прискорення земельної реформи, приватизація та реструктуризація підприємств по постачанню ресурсів сільськогосподарському комплексу, маркетингу та збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;
здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення енергетичного сектору, в тому числі подальша приватизація енергопостачання, реструктуризація підприємств та поліпшення платіжної дисципліни споживачів;
лібералізація системи газопостачання, запровадження аукціонів з продажу газу, отриманого як плата за транзит, передача газопровідної системи на тендерній основі в управляння консорціуму українських та іноземних компаній;
реформування вугільного сектору, спрямування бюджетних асигнувань на реструктуризацію вугільних шахт, поступове скасування бюджетних асигнувань)
Розділ 5 Платіжний баланс та зовнішнє фінансування
5.1 Зростання зовнішньоторговельного обороту приблизно на 5-8 відсотків, лібералізація торговельного режиму:
5.2 Дотримання зваженої стратегії зовнішніх запозичень, зменшення їх вартості та частки короткострокових боргових зобов'язань, поліпшення системи управління державним боргом; забезпечення відповідності зовнішніх запозичень органів місцевої влади державній політиці зовнішніх запозичень та встановлення дієвого контролю за ними;
5.3 Збільшення валютних резервів НБУ з еквіваленту 4 тижнів імпорту до еквіваленту 8 тижнів імпорту
Тепер відповідь на питання, як Меморандум погоджувався з МВФ. Проект підготовленій у форматі, якого вимагає кредитор. Відверто кажучи, така форма документу є більш зрозумілою і конкретною, ніж програми з їхніми “посилити...”, “покращити...”, “підняти...” і т.п. Далі експерти Фонду вносять свої зауваження і пропозиції. З ними ведуть дискусії українські спеціалісти. В ході цих дискусій і готується остаточний текст Меморандуму.