Смекни!
smekni.com

Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування (стр. 5 из 5)

Якщо компанія-засновник, на ім'я якої зареєстровані цінні папери, сама продає їх, то банк може забезпечувати тих, хто підписується на випущені цінні папери. Як правило, банк при цьому організовує консорціум з розміщення цінних паперів. Зобов'язання на значні суми, випущені великими компаніями, можуть бути розміщені банком шляхом продажу своїм клієнтам, а не через продаж на фондовій біржі.

6. Консультативна та інформаційна функція. Володіючи можливостями постійно контролювати економічну ситуацію, комерційні банки надають клієнтам консультації з широкого кола проблем (щодо злиття і поглинання нових інвестувань і реєстрації підприємств, складання річних звітів). Сьогодні зросла роль банків щодо надання клієнтам економічної інформації.

Розширення діяльності клієнтів на міжнародних ринках спонукало банки більше уваги приділяти послугам консультативного характеру, включаючи складання детальних фінансово-економічних звітів про стан справ у країні, якою цікавиться клієнт, пошук потенційних партнерів, надання інформант юридичного характеру тощо.

Основними функціями комерційного банку, що визначають сутність, місце і роль у кредитній системі, є:

- прийняття депозитів від юридичних і фізичних осіб;

- кредитування підприємств і населення;

- випуск кредитних засобів обігу;

- організація і здійснення розрахунків у народному господарстві.

Докладніше операції функціонування комерційних банків розглядаються в наступному розділі.

2.4. Функціонування комерційних банків

Комерційні банки є суб’єктами підприємницької діяльності та функціонують згідно з такими принципами:

1. Комерційний розрахунок: доходи покривають витрати, відсутнє право на отримання державних субсидій, безпосередньою метою діяльності є отримання прибутку при розумному ризику. Основним джерелом прибутку є банківський процент. Першоосновою процента є додатковий продукт, створений у виробництві, а на поверхні явищ прибуток банків виступає переважно як різниця між сумою процентів, отриманих за надані банком кредити і виплачених по внесках клієнтів.

2. Автономія: банки отримали право самостійно здійснювати ціноутворення банківських продуктів у межах діючих обмежень, тобто самостійно встановлюють відсоткові ставки за депозитами та кредитами, розміри тарифів на розрахунково-касове обслуговування тощо.

3. Самоуправління: банки самостійно визначають стратегію і тактику свого розвитку, своєї діяльності без втручання держави.

4. Комерційні банки належать до категорії підприємств - фінансових посередників і працюють за принципом: "Подешевше купити - подорожче продати". Виходячи з цього банк з повним правом можна назвати спекулятивним підприємством. Певна річ, спекуляція зі сторони банку має свої межі. Будь-хто має право торгувати, але для цього спекуляція повинна носити "цивілізований" характер. Для приборкання її аморальних якостей вона повинна спиратись на законодавство, не суперечити йому, для здійснення комерції кожен банк повинен мати рівні інформаційні можливості про кон’юнктуру ринку. В таких умовах спекуляція втрачає свій кримінальний відтінок і стає нормою підприємництва. Від того наскільки успішно "спекулює" банк, залежить його дохідність та ефективність діяльності.

5. Всі гроші, всі ресурси банку повинні максимально працювати. З позиції комерції не повинно бути ресурсів, які даремно лежать. Реальність однак така, що якась частина коштів знаходиться в резервах, обертається повільно, або не обертається зовсім. З позиції бізнесу це не природно, тому завжди корисно знати, що прибуток тим вищий, чим вища частка кредитів по відношенню до банківських резервів.

6. Банківська комерція повинна діяти за принципом - все для клієнта. Це означає, що банк несе повну відповідальність за клієнта, забезпечує його прибуток. На перший погляд здається, що даний принцип не узгоджується з принципом дохідності самого банку. Разом з тим ніякого протиріччя між цими принципами не існує. На практиці все повинно бути на взаємовигідній основі: перш за все прибуток клієнта, а потім прибуток банка. Вірно і те, що прибуток клієнта - це не єдина мета, а основа для одержання прибутку банка. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізовує і свій власний інтерес.

Висновок

Сьогодні, в умовах розвитку товарного і становленні фінансового ринку, різко міняється структура банківської системи. З'являються нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів. Йде пошук оптимальних форм пристрою кредитної системи, ефективно працюючого механізму на ринку капіталів, нових методів обслуговування комерційних структур. Створення стійкої, гнучкої й ефективної банківської інфраструктури - одна з найважливіших задач економічної реформи в країні. Варто мати на увазі, що банки не просто сховища грошей і каси для їхньої видачі і надання в кредит. Вони представляють могутній інструмент структурної політики і регуляції економіки, здійснюваної шляхом перерозподілу фінансів, капіталу у формі банківського кредитування інвестицій, необхідних для підприємницької діяльності, створення і розвитку виробничих і соціальних об'єктів. Банки можуть направляти кошти, фінансові ресурси у виді кредитів у ті галузі, сфери, регіони, де капітал знайде краще, ефективне застосування.

Таким чином, можна зробити висновок, що у системі грошово-кредитних відносин ключове місце займають банки. Комерційні банки класифікуються за різними ознаками і критеріями. Вони виконують різноманітні операції, які поділяються на традиційні і нетрадиційні. До перших належать кредитування, розрахунки, залучення вкладів тощо. До других - різноманітні послуги (лізингові, факторингові, консультативні тощо). Традиційні операції бувають активними й пасивними.

В Україні комерційні банки активно почали створюватися після проголошення незалежності (з 1992 p). Реєстрацію новостворених комерційних банків здійснює Національний банк України.

Для успішної діяльності банків велике значення має їх стабільність. Вона означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкретному середовищі. Забезпечити стабільність можна за допомогою дотримання системи економічних параметрів, що встановлені центральним банком, і підтримання оптимального рівня прибутковості.

Банківська система України майже за останні 16 років пройшла певний шлях розвитку. Досягнуті значні здобутки, але є й проблеми, які виникли у період фінансової кризи з 2008-2009 рр., що вказало на головну проблему втрати певною групою банків платоспроможності. Та з’ясувалось, що багатьом банкам притаманна фінансова слабкість й стабільний та ефективний розвиток банківської системи значною мірою залежить від державної політики в сфері банківської діяльності.

Розглянувши практичне значення роботи ми:

· з'ясували суть, призначення та класифікацію комерційних банків та зрозуміти основи організації та специфіку діяльності комерційних банків;

· розглянули організаційну та функціональну структури комерційного банку та зрозуміли, як формуються ресурси комерційного банку, їх склад і призначення;

· ознайомитися із загальною характеристикою операцій комерційних банків, що підлягають ліцензуванню з боку НБУ, розглянули функції та функціонування комерційних банків.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України [Текст]: витяги: № 436 – іv від 16.01. 2003 р.

2. Про Національний банк України [Текст]: [закон України: офіц. текст за станом на 20.05. 1999 р.]- К., Мін-во Фінансів України, 1999. - 42 с.

3. Про банки і банківську діяльність [Текст]: [закон України(зі змінами і доповненнями): офіц. текст за станом на 07.12. 2000 р] – К., Мін-во Фінансів України, 2000. – 40 с.

4. Васюренко, О.В. Банківські операції [Текст]: Навчальний посібник. – К.: Тов. “Знання”, КОО, 2001р. – 255с.

5. Мороза, А. М Банківські операції [Текст]: Підручник / За ред. проф. Мороза А.М. -К.: КНЕУ, 2000. - 384с.

6. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі [Текст]. Київ: Алерта, 2004, 478 с.

7. Міщенка, В.І. Банківські операції [Текст]: Підручник / Під ред. .В.І. Міщенка, і Н.Г. Словянської. – К.: Знання, 2006. –ь722 с.

8. Мороза, А.М. Банківські операції [Текст]: Підручник /Під ред. .А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.

9. Славука, М.І. Гроші та кредит [Текст]: Підручник. - 4-те вид., перероб. І доп. / За аг. Ред. . М.І. Савлука. – К.: Знання, КНЕУ, 2006. – 740 с.

10. Михайленко, В.С. Гроші та кредит [Текст]: Навч. посібник для дистанційного навчання/ За наук. ред.А.А. Чухна. – К.: Вид-во "Університет "україна", 2006. – 372 с.

11. Аванесова, І.А. Інструментарій регулювання кредитної діяльності комерційного банку [Текст] / І.А. Аванесова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.9. - Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2004. - C.316-329.

12. Гриньова В.М., Колодізєв О.М. Проблеми та перспективи структурної перебудови банківської системи України [Текст] / В.М. Гриньова, О.М. Колодізєв // Фінанси України. - 2006. - № 1. -C.94-101.