Смекни!
smekni.com

Питання військового будівництва (стр. 1 из 10)

Поняття та принципи військового будівництва та їх правове закріплення

Військове будівництво -система економічних , соціально-політичних , військових та інших заходів держави , що здійснюються з метою поліпшення військової організації , будівництва і зміцнення ЗСУ та зміцнення обороноздатності країни в цілому.

Здійснюючи військове будівництво, держава спирається на основоположні начала , керівні ідеї і положення , які закріплені в Конституції та законах України (іншими словами принципи військового будівництва).

Основні принципи військового будівництва закріплені у воєнній доктрині , яка є документом , що закріплює основний воєнно -політичний курс нашої держави. Основні принципи військового будівництва :

-проведення оперативно -психологічної підготовки особового складу з урахуванням законів воєнного мистецтва.

-комплектування їх на основі загального військового обов*язку і за контрактом з поступовим переходом до професійної армії.

-військово-патріотичне виховання допризовників та призовної молоді , особового складу на національно -історічних традиціях.

-соціальний захист військовослужбовців.

-повна департизація /заборона військовім приймати участь у діяльності політичних партій і рухів/.

Структурно принципи поділяються на :

1) Соціально -політичні ;

2) організаційні ;

3) навчання та виховання(не розглядаються в межах цього курсу);

-1- а) демократія і гуманізм (право брати участь у референдумі, обирати і бути обраним до представницьких органів влади, право оскаржити в суд незаконні дії військових посадових осіб та організацій тощо, військовослужбовці мають рівні права з іншими громадянами ).

б) гласність і збереження військової таємниці ( життя і діяльність ЗСУ , що не становлять державної або військової таємниці повинні висвітлюватись у ЗМІ).

в) позапартійність (заборона військовім приймати участь у діяльності політичних партій і рухів).

г) гарантованість соціально-правової захищенності військовослужбовців (законодавче закріплення відповідних пільг , гарантій соціального та правового захисту).

-2- а) верховнство закону (будивництво ЗСУ відбувається тільки на підставі і у суворій відповідності до законів України).

б) підзвітність конституційним органам законодавчої та виконавчої влади

в) єдиноначальність та колегіальне вироблення рішення (побудова військової ієрархії таким чином , щоб кожна ланка вертикальної структури відповідала такому співідношенню: начальник відповідного рівня-штаб).

г) загальна військова повинність громадян України

д) добровільний вступ на кадрову військову службу

є) дотримання військової дисципліни

Принципи закріплені в : Конституції України; З.Про оборону ; З. Про ЗСУ ;З. Про загальний військовий обовязок та військову службу; Військовій Доктрині; Концепції оборони і військовому будівництву ЗСУ.

Система та основні функції органів військового управління

Апарат управління армією і флотом є відносно відокремленою системою органів військового управління , що об*єднана МОУ. Ця система військового управління складається з відповідних частин /органів/ , що діють на різних рівнях системи та наділені певними повноваженнями.

Ситема органів по управлінню армією та ВМС :

1) центральні органи управління

2) органи управління регіонів /округів/

3) органи управління обєднань /місцеві органи військового управління/

4) начальники гарнізонів /старші морські начальники/

5) військові коменданти

Специфічним видом органів військового упрвлиння є штаб (основний орган у розпорядженні командира по оперативному управлінню підлеглими йому військами і силами флоту).

-1- Міністерство Оборони здійснює керівництво збройними силами України та запроваджує єдину воєнно-технічну політику тощо.До числа центральних органів належить також Генеральний Штаб (очолює начальник Генерального Штабу - перший заступник Міністра Оборони)-основний орган управління військами.

-2- Ними є територіальне загальновійськове обєднання військових частин , військово-навчальних закладів , різних родів і видів ЗСУ. Регіон може охоплювати територію декількох областей та Республіку Крим. Командуючі військами регіонів /округів/ підпорядковані МО. У військових округах діють військові ради , які розглядають і вирішують найважливіші питання життя та діяльності регіону /округу/. Основним органом управління військами є штаб регіону /округу/.

-3- Органи управління об*єднань , корпусів , з*єднань, в/ч на відміну від органів управління регіонів /округів/ здійснюють управління не за територіальним принципом і тому здатні до швидкого пересування. До органів управління об*єднаннями відносяться :

військові посадові особи , що командують /регіонами та ВМС/, командири об*єднань , корпусів , з*єднань , в/ч та їх заступники, також підлеглі штабні служби.

Місцеві органи військового управління -військові комісаріати утворюються відповідно до адміністративно- територіального поділу країни. До їхнього відання відносяться: підготовка і здійснення мобілізації , підготовка молоді до служби у ЗС , призов громадян на військову службу та навчальні збори, також підготовка матеріалів про призначенням особам офіцерського складу , прапорщикам , мічманам та військовослужбовцям надстрокової служби пенсій.

-4- Начальник гарнізону видає накази обов*язкові для всіх посадових осіб частин гарнізону та військовослужбовців. Також : розробляє гарнізонні плани різних заходів і розташовує за вказівкою командуючого військами регіону /округу/ в/ч, які прибувають до гарнізону , призначає проведення дізнань , притягує до відповідальності військовослужбовців, які не належать до складу частин даного гарнізону за вчинені ними проступки.

-5- Військовий комендант гарнізону підпоядковується начальнику гарнізону , який безпосередньо відповідає за підтриманням високої військової дисципліни серед військовослужбовців у громадських місцях та на вулицях , правильне і пильне несення служби гарнізонними караулами , патрулями та за належне тримання заарештованих на гауптвахті , веде облік усіх війсковосл-в , які прибули у відрядження чи у відпустку , засвідчує час їх прибуття і відбуття і вказує причини затримки у гарнізоні.

Повноваження органів державної влади по керівництву ЗСУ

Органи державної влади по керівництву ЗСУ поділяються на : а) органи державного керівництва б) органи безпосереднього керівництва військами.

Висвитлюючи це питання необхідно керуватись Конституцією України та Законом Про Оборону України .

До повноважень Верховної Ради України належить: 1) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; 2) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; 3) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;4) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами над звичайної екологічної ситуації;5)Формування і проведення воєнної політики держави, законодавче регулювання питань сфери оборони та військового будівництва здійснюються виключно Верховною Радою України.

Верховна Рада України затверджує:1)воєнну доктрину і концепцію військового будівництва;2)обсяг бюджетних асигнувань на оборону, загальну структуру та чисельний склад Збройних Сил України; 3)основні напрями співробітництва України з іншими державами у воєнній сфері; 4)кандидатури на посади Міністра оборони України і начальника Генерального штабу Збройних Сил України; 5)військову присягу і військові статути, символіку Збройних Сил України; 6)державну програму розвитку озброєння та військової техніки, її фінансування. 7) заслуховує Президента України про стан оборони України, звіти Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України та інших посадових осіб з питань оборони; 8)визначає військові звання, свято - День Збройних Сил України, присвоює найменування кораблям першого і другого рангу.

Президент України: 1)призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; 2) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; 3) очолює Раду національної безпеки і оборони України; 4) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; 5)приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

Закон Про Оборону України:

Президент України як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами України і Голова Ради оборони України вживає необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності України та постійної бойової готовності Збройних Сил України.Президент України як Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами України: подає на затвердження Верховної Ради України проекти воєнної доктрини, концепції військового будівництва, державної програми розвитку озброєння та військової техніки, а також пропозиції щодо загальної структури та чисельного складу Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на оборону, фінансування вказаної програми; пропонує на затвердження Верховної Ради України кандидатури для призначення ним на посади Міністра оборони України і начальника Генерального штабу Збройних Сил України; координує діяльність державних органів у галузі оборони; веде переговори і підписує міжнародні та міждержавні договори з військових питань; затверджує план розвитку та стратегічні плани використання Збройних Сил України, плани їх дислокації та розташування, мобілізаційний план України на особливий період, Положення про мобілізаційну підготовку Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та про порядок проведення мобілізації, а також положення про Генеральний штаб Збройних Сил України; у разі воєнного нападу або загрози военного нападу на Україну приймає рішення про оголошення стану війни, введення воєнного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях, рішення про їх припинення або відміну, укладення миру і невідкладно вносить ці питання на розгляд Верховної Ради України, а також оголошує загальну або часткову мобілізацію на території України у разі оголошеня стану війни, приймає рішення про демобілізацію; приймає рішення та видає наказ Збройним Силам України про ведення бойових дій; призначає та звільняє вище командування Збройних Сил України, присвоює вищі військові звання; приймає рішення про призов громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців строкової служби; встановлює повноваження, організацію і порядок діяльності органів військового управління; встановлює військові свята.