Операції із залучення строкових депозитів відображаються бухгалтерськими проводками:
1. Розміщення депозиту
2. Погашення депозиту
3. Нарахування процентів
4. Сплата процентів
5. Безпосереднє віднесення суми процентів на рахунок витрат у кореспонденції з поточним рахунком вкладника
6. Сплата процентів авансом :
- амортизація сплачених авансом процентів з віднесенням відповідної суми на процентні витрати
7. Сплата процентів за зниженою процентною ставкою при поверненні депозиту до закінчення дії депозитного договору
Кт 7021 – на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою
Дт 2600, 1200, 1001, 261
Кт 7021
3.3 Облік строкових коштів фізичних осіб
Депозитні рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених фізичною особою. Кошти на депозитні рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного депозитного рахунку в іншому банку чи з поточного рахунку. [7]
Депозити фізичних осіб можуть бути власне строковими депозитами та ощадними депозитами (вкладами).
Власне строкові депозити мають такі особливості:
- чітко фіксований строк зберігання;
- оформляються депозитною угодою;
- при достроковому вилученні депозиту банк запроваджує штрафні санкції;
Ощадні депозити (вклади) мають особливості:
- оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;
- для виконання операцій щодо внесення чи вилучення коштів з вкладу вкладник подає в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією;
- вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання;
- можливе часткове вилучення коштів з вкладу.
За коштами на строкових депозитах банки нараховують та сплачують проценти. Проценти нараховуються щомісячно та виплачуються: при погашенні депозиту, періодично, авансом.
Строкові кошти фізичних осіб обліковуються за видами в 26 розділі “Плану рахунків бухгалтерського обліку банківських установ України”
263 Строкові кошти фізичних осіб
2630 П Короткострокові депозити фізичних осіб
2635 П Довгострокові депозити фізичних осіб.
Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковуються за рахунком
2638 П Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб.
Витрати майбутніх періодів обліковуються за рахунком
3500 А Витрати майбутніх періодів.
Процентні витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковуються за рахунком
7041 А Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб.
Залучення коштів на строкові депозити відображається бухгалтерськими проводками:
1. Розміщення строкового депозиту, ощадного вкладу
Дт 2620, 1200, 1001
Кт 263
2. Погашення строкового депозиту, ощадного вкладу
Дт 263
Кт 2620, 1200, 1001
3. Нарахування процентів за строковим депозитом, ощадним вкладом
Дт 7041
Кт 2638
4. Сплата процентів за строковим депозитом, ощадним вкладом
Дт 2638
Кт 2620, 1200, 1001, 263
5. Безпосереднє віднесення суми процентів за строковим депозитом, ощадним вкладом на рахунок витрат у кореспонденції з поточним рахунком вкладника
Дт 7041
Кт 2620, 1200, 1001
6. Сплата процентів авансом за строковим депозитом
- сплата процентів авансом одночасно із внесенням коштів на депозит
Дт 3500
Кт 263
- амортизація сплачених авансом процентів з віднесенням відповідної суми на процентні витрати
Дт 7041
Кт 3500
7. Сплата процентів за зниженою процентною ставкою при поверненні строкового депозиту до закінчення дії депозитного договору
- якщо протягом дії депозитного договору проценти депоненту не сплачувалися
Дт 2638 – на суму нарахованих процентів
Кт 2620 1200, 1001, 263 – на суму процентів за депозитом за зниженою ставкою
Кт 7041 – на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою
- якщо протягом дії депозитного договору проценти депоненту сплачувалися
Дт 2620,1200,1001,263
Кт 7041
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕПОЗИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ
3.1 Оптимізація депозитної діяльності банківської установи
Здійснення депозитних операцій — одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності банківської установи, оскільки за рахунок залученого капіталу покривається основна частина потреб банківської установи. Поряд із цим ефективне функціонування ринку внесків і депозитів неможливе без забезпечення, з одного боку, відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту депозитних коштів і, з другого боку, зваженої депозитної стратегії на рівні окремої банківської установи. Виконання останньої умови неможливе без організації оперативного, систематичного, об'єктивного економічного аналізу депозитної діяльності банківської установи.
Отже, аналітична робота банківської установи в напрямку дослідження депозитних операцій покликана дати об'єктивну характеристику якісних і кількісних показників депозитної діяльності банківської установи, оцінити структурні зрушення у загальній сукупності депозитної бази, провести вартісний і факторний аналізи процентних витрат. Маючи висновок про результати такого аналізу, банківський менеджмент, ґрунтуючись на основних стратегічних орієнтирах депозитної політики банківської установи, що задовольняє потреби мікро- і макросередовища банківської установи, здатний внести відповідні корективи з метою оптимізації депозитної бази. Проблема оптимізації депозитних операцій банківської установи полягає в досягненні кількісних параметрів, таких, як прибутковість, за умови дотримання ліквідності.
Основними кількісними показниками, що слугують основою для прийняття рішень щодо оптимізації депозитних операцій банківської установи, є такі:
— кількість вкладників на 1000 жителів, що одержують .доходи. Розраховується як відношення кількості вкладників-фізичних осіб до кількості жителів регіону, що одержують доходи, помножена на 100%;
— сума внеску на душу населення. Обчислюється як відношення залишків внесків і депозитів до кількості населення, що одержує дохід;.
— середній розмір внеску на один рахунок;
— коефіцієнт залучення коштів у внески і депозити. Обчислюється як відношення суми внеску на душу населення до середнього внеску на один рахунок.
Особливе значення мають показники, які характеризують ефективність роботи банківської установи. Одним із показників, що визначає рентабельність банківської установи, є собівартість залучення коштів. Для знаходження цього показника всі операції банківської установи обчислюються за їхньою трудомісткістю і підсумовуються. Потім визначається питома вага депозитних операцій у загальному обсязі операцій банківської установи. Питому вагу множать на суму всіх адміністративно-управлінських витрат банківської установи й одержують суму витрат банківської установи за депозитними операціями. Співвідношення цього показника із середнім залишком внесків характеризує собівартість залучення грошової одиниці. Точнішу величину собівартості залучення коштів можна обчислити, врахувавши процентні витрати.
Таким чином, здійснивши розрахунок усіх вищевказаних показників і коефіцієнтів, можна дати загальну оцінку характеру депозитної діяльності банківської установи, виявити недоліки й пріоритетні напрями депозитної політики, а також визначити ринкову нішу банківської установи на депозитному ринку певного регіону. Наведене в сукупності дає змогу оптимізувати депозитну діяльність банківської установи.
У нижченаведеній таблиці подано варіанти розрахунку показників розвитку ощадної функції АППБ "Аваль"(див. Дод. В).
Здійснивши розрахунки вищенаведених показників для АППБ "Аваль", можна зробити такі висновки: спостерігається тенденція (за місяць) до збільшення показників розвитку ресурсної бази АППБ "Аваль", що зумовлено стабілізацією в макроекономічному секторі й стійким станом банківської установи на фінансовому ринку країни.
Для більшої деталізації якісних і кількісних характеристик депозитної бази банківської установи на другому етапі аналізу необхідно оцінити структуру і динаміку залишків депозитних коштів.
Аналізуючи динаміку середніх залишків депозитних коштів, важливо визначити, які фактори впливають на їхню зміну. Головними такими факторами є:
— зміна обсягу оплачуваних депозитів. Позитивно оцінюється ритмічність у залученні ресурсів, що створює основу для розширення активних операцій і доходів банківської установи;
— зміна питомої ваги оплачуваних депозитів у сукупних пасивах. При цьому зростання частки оплачуваних депозитів у пасивах не можна оцінювати однозначно: з одного боку, оплачувані депозити — це, як правило, строкові вклади, що надають стабільності ресурсній базі банківської установи; з другого боку, строкові депозити — це порівняно дорогі ресурси, тому їхнє зростання приводить до підвищення процентних витрат.
Структурні зміни в депозитній базі банківської установи варто відстежувати за такими напрямами:
— аналіз структури за видами депозитів і внесків у грошовому виразі протягом досліджуваного періоду;
— аналіз структури депозитних рахунків у кількісному виразі;