регистрация / вход

Цивільна оборона

Місце цивільної оборони у державній системі безпеки та захисту населення. Загальні принципи організації і структури установ ЦО України. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організми. Дії людей під час землетрусу. Поняття про хімічну обстановку.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра МБОПБЖ

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Вінниця, ВНТУ 2004

Тема 1. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Цивільна оборона є спеціальна дисципліна підготовки студентів всіх учбових закладів держави. Підготовка студентів з ЦО ведеться з врахуванням профілів навчання. На вивчення дисципліни передбачено 34 години (лекції - 6 год., практичні заняття - 12 год., лабораторні заняття - 4 год., групова вправа - 6 год., семінарні заняття - 4 год.).

У результаті вивчення програми студенти повинні:

а) Знати:

- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та військового часу;

- способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;

- порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

- призначення і порядок роботи з приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

- методики програмування можливої радіаційної, хімічної обстановки;

- основи стійкості роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних умовах;

- основи організації проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

б) Уміти:

- практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і застосування сучасної зброї;

- відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об'єктів народного господарства в надзвичайних ситуаціях

- оцінювати радіаційну, хімічну обстановку та обстановку, яка виникає внаслідок стихійного лиха та аварії

- керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на ОНГ відповідно до майбутньої спеціальності.

Частина теоретичних і практичних занять будуть проводитись методом ділової гри і проблемного навчання.

В процесі вивчення дисципліни студентам видаються завдання на самостійну роботу, а також домашнє завдання.

Для підвищення якості підготовки і прищеплення студентам навиків в проектуванні, з урахуванням вимог ЦО, в дипломі проекту включаються завдання з ЦО у вигляді питання або розділу.

Після закінчення вивчення дисципліни "Цивільна оборона", усі студенти складають залік.

1. Роль і місце цивільної оборони у державній системі безпеки та захисту населення

Однією з найголовніших рис планети Земля є існування на ній життя. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, збільшенням обсягів виробництва та його відходів проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загостряються.

Внаслідок людської діяльності за останні роки має місце збільшення практично на всій території держав світу кількості дуже небезпечних об'єктів (радіаційні, хімічні та інші об'єкти).

На території України діють 5 атомних електростанцій (Чорнобильська, Рівненська, Хмільницька, Запоріжська, Південно Українська АЕС), 1800 хімічно небезпечних об'єктів, 3 тисячі об'єктів в свому виробництві використовують різні ізотопи. Небезпечними є гідротехнічні споруди, аварії (катастрофи) на яких можуть бути причиною виникнення катастрофічних повенів. По даним Штабу ЦО України повеням можуть зазнати 8 областей та 427 міст й населених пунктів України. Аварії (катастрофи) можуть мати місце на об'єктах по переробці нафти, газу на нафто-, газопрововодах.

Щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, в наслідок яких гинуть люди, знищуються матеріальні цінності, надзвичайно ускладнюються умови виробництва і життя.

За останні роки різко збільшилась кількість надзвичайних ситуацій на території України, про що свідчать такі цифри (таблиця 1):

Таблиця 1

Надзвичайні ситуації 1995 р. 1996 р. 1997 р.
Технологічного характеру 111 205 826
Природного характеру 28 136 377

За даними шведського Червоного Хреста кількість усіх стихійних лих в світі в 60-ті роки збільшилась на 54%, в 70-і на 81%, в 85-90 рр. Кількість природних катастроф збільшилась на 100%, відбувається зростання вбивчої сили стихійних лих. Наприклад, наслідки землетрусу в Турції.

Нині головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є випробування ядерної зброї, аварії (катастрофи) на АЕС та радіоактивних виробництвах. Під час аварій на АЕС, розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіаційний бруд розповзається на великі відстані. Після Чорнобильської катастрофи сильним радіоактивним брудом вкрито 5 млн. га території України (32 райони шести областей, більша частина з яких - сільськогосподарські угіддя). Забруднено 1,5 млн. га лісів. Майже 1,5 млн. чоловік проживає на території де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми в Київському водосховищі назбиралося вже понад 60 млн. т радіоактивного мулу.

Безперечно, можливість виникнення ядерної аварії повністю може бути передбачена тільки за умов дотримання правил техніки безпеки та спеціальних вимог ЦО при будівництві та експлуатації АЕС. Великої шкоди завдають планеті "Землі" ядерні випробування та війни. З 1945 по 1981 р. у світі було здійснено 1315 ядерних вибухів. Людство нашої планети пережило близько 16 тисяч малих та великих війн, в яких загинуло більше 5 млрд. чоловік. Особливо небезпечною була друга Світова війна.

Аналізуючи втрати людей серед військових та цивільного населення, можна зробити висновок: в останніх війнах значно збільшились втрати серед цивільного населення.

За останні роки у всіх державах світу значно виросла кількість критичних умов, викликаних стихійними лихами, виробничими аваріями військовими діями держав.

Проблемне питання: Як захистити населення, об'єкти народного господарства, економіку держави в таких критичних умовах ?

При вирішені цієї проблеми потрібно керуватись вимогами міжнародного гуманітарного права по захисту людей, основні положення якого передбачені Женевською конвенцією 1949р. та Допоміжними протоколами N1, N2 Женевської дипломатичної конференції 1977р.

Мета Женевських документів :

1. Мирний час : доведення вимог міжнародного гуманітарного права по захисту людей до всього населення, керівників всіх рангів, Збройних сил.

2. Військовий час : забезпечення захисту людей, об'єктів народного господарства (радіаційного, хімічно небезпечних об'єктів, а також об'єктів, які мають культурні, наукові, духовні цінності і потрібні для життєзабезпечення населення та інш.).

Керуючись вимогами Женевських документів по захисту людей, об'єктів народного господарства у надзвичайних умовах, на територіях всіх держав світу організована система органів, на яку покладена задача забезпечення вирішення цієї проблеми.

В більшості держав така система носить назву "Цивільна оборона". Цивільна оборона на території України існує з 1936р. Спочатку ця система носила назву "Місцева протиповітряна оборона". За роки Великої вітчизняної війни МППО виконала великий об'єм заходів по захисту населення і об'єктів народного господарства від ударів з повітря і забезпеченню активної участі широких мас в заходах оборонного характеру. Але заходи МППО носили місцевий характер (у прифронтових містах, на промислових об'єктах). В 1961р. МППО була перетворена в Цивільну оборону.

Україна, отримавши свою незалежність, внесла деякі зміни і в системі Цивільної оборони, які передбачені в Законі "Про ЦО України" прийняту Верховною Радою 2 лютого 1993р, указом президента 26 жовтня 1996 р. утворено Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Прийняті інші законодавчі та нормативні акти України.

Що таке Цивільна оборона ?

Визначення: Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій технологічного, екологічного, природного та військового характеру.

Задачі ЦО:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, використання сучасної зброї, великих пожеж та стихійних лих.

2. Оповіщання населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування сучасної зброї.

4. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) у районах лиха і осередках ураження.

5. Створення систем аналізу, прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за обстановкою, підтримання їх в постійній готовності.

6. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

7. Завчасна підготовка об'єктів народного господарства (ОНГ) до стійкої роботи у надзвичайних ситуаціях.

8. Проведення заходів по захисту сільськогосподарських тварин, рослин, продовольства, систем водопостачання та інш. від радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження.

9. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

Як же організується ЦО у нашій державі ?

2. Загальні принципи організації і структури установ ЦО України. Організаційна структура ЦО ОНГ

Загальні принципи організації і структури установ ЦО України

Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконанням здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Систему Цивільної оборони складають :

- центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильскої катастрофи.

- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;

- органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі центральних та місцевих органів державної виконавчої місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

- сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

- системи зв'язку, оповіщання та інформаційного забезпечення.

- курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони.

- служби цивільної оборони.

Керівництво ЦО України відповідно до її побудови покладається на кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні організації, керівників підприємств, установ і організацій.

Начальником ЦО України є Прем’єр-міністр України, а його заступником керівник міністерства з НС. Начальником ЦО міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій є їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань ЦО здійснюється постійно діючими органами управління у справах ЦО, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами ЦО. Органи управління у справах ЦО, які входять до складу місцевих, державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Адміністрація ОНГ незалежно від форм власності забезпечує своїх працівників колективними та індивідуальними засобами захисту, сприяє здійсненню евакуаційних заходів, створенню сил для подолання наслідків надзвичайних ситуацій, виконанню заходів з цивільної оборони.

Власники потенційно небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від аварій та катастроф.

Для забезпечення постійної готовності органів державного управління всіх рівнів до швидких й чітких дій в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути внаслідок аварій, катастроф і різного роду стихійних лих, утворюються Державна, Обласні і районні "Постійні комісії з надзвичайних ситуацій". Ці комісії наділено великими правами, головними із яких є:

- приймає рішення на проведення екстремальних заходів по захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій;

- здійснює контроль за діяльністю ОНГ з питань зменшення небезпеки виникнення аварій, катастроф;

- бере участь в підготовці висновків по доцільності розміщення ОНГ;

- готує до евакуації населення і матеріальні цінності;

- залучає до роботи комісії потрібних експертів;

- вимагає від всіх ОНГ, розташованих на території області (райони) інформацію, пов'язану з виникненням надзвичайної ситуації, та ін.

Комісію очолює, як правило, перший заступник голови виконавчої влади. Комісія провина координувати та контролювати роботу органів влади з питань профілактики, попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

У сфері безпосереднього керівництва комісії знаходяться державні органи по охороні природи Держкомгідромет та інш.

До складу комісії залучаються заступники голови виконавчої влади, керівники головних управлінь, та відділів області (району), великих виробничих підприємств.

Постійний робочий орган при обласній комісії - управління з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

3 серпня 1998 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".

Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має 4 рівні: загальнодержавні, регіональні, місцевий та об’єктовий.

Основною метою створення єдиної державної системи є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, цивільного захисту населення.

Координуючими органами єдиної державної системи є:

1) На загальнодержавному рівні: державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

2) На регіональному рівні : регіональні комісії обласних державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС.

3) На місцевому рівні: комісії районних адміністрацій і виконавчих органів рад.

4) На об’єктовому рівні: об’єктові комісії.

Основні заходи, що реалізуються єдиною державною системою залежать від режиму діяльності, який може бути:

а) режим повсякденної діяльності;

б) режим підвищеної готовності;

в) режим діяльності у надзвичайній ситуації;

г) режим діяльності у надзвичайному стані.

Організаційно-методичне керівництво планування дій єдиної державної системи здійснює МНС.

Всім Міністерствам та іншим центральним органам визначені функції щодо запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру.

МНС та його підрозділи є постійний орган управління єдиної державної системи. Цей орган здійснює координацію діяльності центральних органів виконавчої влади, інших учасників реалізації планових заходів щодо запобігання і реагування на НС.

Організаційна структура ЦО ОНГ

Визначення: Об'єктом народного господарства називають підприємство, організацію, установу, учбовий заклад та інші, як мають свою територію, будинки, споруди, комунально-енергетичні системи і мережі.

На ОНГ безпосередньо здійснюються заходи по будові захисних споруд, підвищенню стійкості роботи об'єкта у надзвичайних умовах, накопиченню та збереженню ЗІЗ, організації та проведенню евакуацій та інш.

ОНГ є базою для утворення та підготовки невійськових формувань ЦО різного призначення. Відповідальність за постійну готовність і проведення заходів ЦО на ОНГ у надзвичайних умовах покладена на начальника ЦО (керівника об'єкта). Для забезпечення розробки і реалізації заходів щодо захисту населення, керівництво управління військ ЦО і підпорядкованих формувань на ОНГ утворюють Штаб ЦО. До складу штабу входять: начальник штабу, його замісники по оперативним питанням, бойовій підготовці, розвідці та інші посадові особи. Штаб ЦО комплектується штатними робітниками ЦО і посадовим особами, які не звільняються від основних обов'язків.

Штаб ЦО організує і проводить роботу на основі рішень вищестоящих органів ЦО і начальника ЦО ОНГ. Начальник штабу ЦО є замісником начальника ЦО і має право від його особи віддавати розпорядження по питанням ЦО на ОНГ.

Начальник ЦО ОНГ підпорядкований вищестоящому начальнику ЦО по відомчій належності і начальнику ЦО свого району.

Для зосередження зусиль на вирішення головних питань ЦО начальник ЦО призначає своїх замісників (по евакуації, матеріальному забезпеченню та інш.).

Крім того на ОНГ утворюються евакуаційні комісії і служби ЦО. Евакуаційну комісію очолює один із заступників начальника ЦО.

Активізація: Хто очолює евакокомісію у нашому ВУЗі ?

Хто є начальником ЦО ВДТУ ?

Служби ЦО ОНГ утворюються в залежності від масштабів ОНГ, характеру виробничої діяльності і наявності матеріальної бази. Служби ЦО утворюються рішенням НЦО ОНГ.

Начальниками служб ЦО призначаються головні фахівці, начальники виробничих підрозділів, на базі яких утворені служби. Такими службами ЦО є: медична служба, служба зв'язку, матеріально-технічна служба та інші.

Начальники служб ЦО підпорядкуються начальнику ЦО ОНГ і відповідають за своєчасне виконання покладених на службу задач, за утворення, підготовку і підтримання в постійній готовності сил і засобів служби, їх забезпечення засобами захисту і спеціальним майном ЦО.

Примітка : На невеликих, по кількості робітників, об'єктах штаб і служби ЦО можуть не утворюватись, їх функції виконують структурні органи цих об'єктів.

3. Сили цивільної оборони України

Для виконання задач ЦО в екстремальних умовах мирного та військового часу в системі ЦО утворюються сили ЦО. Силами цивільної оборони є:

- війська цивільної оборони;

- спеціалізовані формування;

- невоєнізовані формування;

Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Війська ЦО виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається Кабінетом Міністрів України з врахуванням потреб і особливостей регіону призначення

Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, створюються спеціалізовані формування, які підпорядковуються керівникові МНС України. Застосування цих формувань здійснюється за Статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів. На території України утворено 4 спеціалізовані загони. Комплектування спеціалізованих формувань цивільної оборони здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань (НФ) цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 3 років та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Визначення: НФ ЦО - це групи людей, які не входять до складу збройних сил держави, об'єднаних в загони, команди, групи, дружини, ланки та інші формування відповідно до встановленого штату, забезпечених спеціальною технікою, майном і підготовлених для виконання задач в осередках ураження та зонах катастрофічного затоплення.

НФ ЦО класифікується за ознаками :

1. За призначенням :

1.1. НФ ЦО загального призначення. До них належать: звідні загони (команди, групи), звідні загони механізації робіт, рятувальні загони (команди, групи).

1.2. НФ ЦО служб. Призначені для виконання спеціальних заходів при проведені РІНР, підсилення НФ ЦО загального призначення і забезпечення їх дій при виконанні задач ЦО. До НФ служб відносяться медичні, розвідувальні, протипожежні, аварійнотехнічні, автомобільні та інші формування.

2.За підпорядкованістю :

2.1. Територіальні НФ ЦО. До територіальних НФ ЦО належать НФ загального призначення. Базою для створення цих формувань, як правило, є ОНГ державного, обласного, міського та районного підпорядкування.

2.2. Об'єктові НФ ЦО. Об'єктові НФ ЦО складаються із формувань загального призначення та формувань служб.

3. За готовністю :

3.1. НФ ЦО підвищеної готовності. Призначені для боротьби з масовими лісовими пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій та катастроф на території області.

При переведені ЦО з мирного на військове положення НФ ЦО підвищеної готовності сумісно з іншими формуваннями та військами ЦО використовуються по планам НЦО області (міста, району, ОНГ).

3.2. НФ ЦО повсякденної готовності. Розгортаються при приведені ЦО в готовність, призначаються для виконання задач ЦО самостійно або при взаємодії з іншими формуваннями і військами ЦО. Приводяться в готовність за 24 години.

Готовність НФ досягається :

- завчасним плануванням і проведенням заходів, забезпечуючих приведення НФ ЦО в готовність в установленні терміни;

- високим морально-психологічним загартуванням особистого складу формувань;

- повною укомплектованістю формувань особистим складом, приладами, технікою, ЗІЗ та інш.;

- високою виучкою і практичними навиками керівного і рядового складу ЦО;

- взаємозамінністю особистого складу НФ ЦО.

Для нашої держави характерна висока концентрація промисловості, військово-промислового комплексу, підприємств, використовуючих в технології різні ізотопи, сильнодіючі отруйні речовини, атомних електростанцій, об'єктів горно добувної промисловості та інш. Все це створює дуже складні умови для життєдіяльності населення, роботи ОНГ. Тому необхідно на всіх рівнях державної влади більше уваги приділяти удосконаленню системи ЦО. Для цього в першу чергу необхідна законодавча і правова основа побудови і функціонування ЦО в молодій незалежній державі.

Тема 2. Н АДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО І ВІЙСЬКОВОГО ЧАСІВ

В лекції висвітлюються питання сучасного стану навколишнього середовища, впливу навколишнього середовища на здоров'я людини, розглядаються причини екологічної кризи, перелічені головні причини виникнення надзвичайних ситуацій. Вивчення цих питань дозволить студентам оволодіти логікою на більш високому рівні, надасть конкретні знання про сучасний стан нашої планети.

1. Науково-технічний прогрес та його вплив на життєдіяльність населення

За даними ООН, у наш час в містах мешкає 75-80% загальної кількості населення. В світі нині вже є понад 160 міст з мільйонним населенням. В таких містах концентрується велика кількість народногосподарських і промислових об'єктів, які потрібні для життєзабезпечення населення міст. З розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу поліпшується життя людей, але збільшується негативний вплив на навколишнє середовище.

Повітряне середовище в переважній більшості таких міст перебуває в поганому стані. Це стосується таких міст України як: Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Запоріжжя, Київ та інші. Тільки в місті Київ нині нараховується 345000 промислових об'єктів, більшість із яких не оснащені очисними спорудами. А найбільшим забруднювачем міського повітря є автотранспорт, хімічно- та радіаційно небезпечні об'єкти. На хімічно небезпечних об'єктах, яких на Україні нараховується біля 1800, сконцентровано 290 тисяч тон сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Більшість аварій (катастроф) на хімічних об'єктах виникають внаслідок порушення правил безпеки обслуговуючим персоналом.

Шкідливими забруднювачами навколишнього середовища, особливо в останні десятиріччя, стали радіоактивні речовини, кількість яких у біосфері збільшується внаслідок випробування ядерної зброї, розвитку ядерної промисловості, енергетики, використання радіоактивних речовин у господарській діяльності, сфері охорони здоров'я. До середини ХХ ст. іонізаційне випромінювання здійснювали лише природні джерела - гірські породи, Космос. Але й рівні радіації по різних регіонах відрізнялися, досягаючи максимальних позначок у районах родовищ уранових руд, фосфоритів, радіоактивних сланців, радонових мінеральних джерел. Відомі такі райони і в Україні - Хмільник, Миронівка, Жовті Води. В цих місцях рівні природного радіоактивного фону в десятки разів вищі, ніж в інших.

Нині головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі, які потрапляють в атмосферу під час випробовувань ядерної зброї, аварій на АЕС та радіоактивних виробництвах. На території України працюють 5 атомних електростанцій: Чорнобильська, Хмільницька, Запорізька, Рівненьська, Південно-Українська АЕС. Крім того на трьох тисячах об’єктах використовуються у виробництві різні ізотопи.

Під час аварій (катастроф) на радіаційно небезпечних об'єктах, розгерметизації радіоактивних відходів радіаційний бруд розповсюджується на великих територіях, внаслідок чого виникає надзвичайна ситуація техногенного характеру.

З метою забезпечення міст водою, підвищення урожайності сільськогосподарських культур засушливих районів, забезпечення потрібного режиму роботи ГЕС на Україні збудовано 6 водосховищ (Київське, Дніпровське, Дніпродержинське, Канівське, Кременьчуцьке, Каховське), велику кількість промислових комплексів на Дніпрі, проведена великомасштабна меліорація південних районів.

Головним джерелом води в Україні є Дніпро; водними джерелами є також Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут, малі річки (понад 63000). Стан цих річок викликає тривогу. Більше як 20000 їх уже зникло. Забруднення гідросфери поділяється на хімічне, фізичне, біологічне й теплове.

В Україні стан водних басейнів незадовільний. Щорічно з різними стоками в Дніпро та водосховища потрапляє близько 500000 тон азотних сполук, 40000 т фосфорних, 20000 калійних, 1000 т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0.5 т хрому. Така кількість шкідливих надходжень пояснюється тим, що в басейні Дніпра діють сім АЕС і шість ГЕС.

Постійно підвищується радіаційне забруднення донних відкладів річок та водосховищ. В київському водосховищі назбиралося понад 60 млн. тон радіоактивного мулу.

Тепер недоброякісну питну воду отримує близько 17% населення України, в тому числі і наша область, що негативно впливає на здоров'я людей.

Вручання людини в справи природи збільшило ймовірність виникнення повені, тобто надзвичайних ситуацій. Затопленню можуть підвергатись 8 областей України, 427 міст і населених пунктів.

Зона Азовського моря - це зона екологічної катастрофи. Води його забруднені пестицидами, важкими металами, отрутохімікатами. Екологічна ситуація в басейні Чорного моря не набагато краща.

Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями (полями). Головними їх джерелами є радіо-, телевізійні та радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт, засоби радіозв'язку, атомні вибухи. Підвищений рівень електромагнітного випромінювання шкодить здоров'ю людей: негативно впливає перш за все на нервову систему, викликає головний біль, порушення сну, сильну втому та ін. Впливу електромагнітних випромінювань також підпадають радіоелектронні та енергетичні системи, антени радіостанцій, системи керування. Захист від електромагнітних випромінювань досягається екрануванням мережі електропостачання та електронних систем, всі наземні лінії повинні бути двопровідними та добре ізольованими від землі.

Крім розглянутих факторів, небезпечних для населення, існують інші, які є наслідком науково-технічного прогресу. До них відносяться різні шуми та вібрації. Шуми і вібрації викликають фізичне забруднення природного середовища, адаптація до них практично неможлива. Шуми і вібрації можуть бути причиною дуже значних змін багатьох функцій організму людини. Ці фактори більш детально розглядаються в інших спеціальних дисциплінах.

2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на живі організми

Основні характеристики іонізуючих випромінювань .

Основним об'єктом ядерних досліджень є структура атома. Ядра всіх атомів складаються з дрібних частинок - протонів і нейтронів, які міцно з'єднані одна з одною. Число протонів суворо визначено, а кількість нейтронів у ядрі може бути різною у атомів одного хімічного елемента. Тому можуть існувати різновиди атомів одного й того ж елемента, які відрізняються один від одного масою. Такі атоми називаються ізотопами елемента. Для більшості ізотопів характерна радіоактивність, яка може бути природною і штучною. Природна радіоактивність - це довільний розпад ядер елементів у природному стані. Штучна радіоактивність викликається людиною в лабораторіях, на реакторах АЕС, тощо.

Під час радіоактивного розпаду з ядра виділяється величезна кількість енергії у вигляді іонізуючих випромінювань. Розрізнюють кілька видів іонізуючого випромінювання. Гамма-випромінювання (g) є найнебезпечнішим джерелом енергії, воно проникає у повітрі на відстань сотень метрів. Бета-випромінювання (b) проникає в повітрі на відстань кілкох метрів, а в живих тканинах кількох міліметрів. Альфа-частинки мають найкоротший радіус дії (кілька сантиметрів у повітрі, 0,1 мм у тканинах), а тому небезпечні лише у разі безпосереднього контакту з слизовими оболонками.

Період піврозпаду (Т) різних ізотопів може змінюватись в широкому діапазоні. Наприклад, для Ро112 Т=3*10-7 с., а для U238 Т=4,4 млрд. років. Радіоактивний розпад не залежить від зовнішніх причин, його не можна зупинити або прискорити.

Особливим видом іонізуючого випромінювання є нейтронне випромінювання (n), яке має місце при деяких ділення урану або плутонія. Нейтронні потоки при вибухах ядерної зброї (ядерних реакторів) можуть проходити в повітрі відстань 3-4 км. Тому нейтронне випромінювання для живих організмів, радіоелектронних та енергетичних систем є дуже небезпечним.

Іонізуючі випромінювання при проходженні через живий організм (елементи радіоелектронних систем) взаємодіють з атомами та молекулами тканин живого організму, викликаючи їх іонізацію, діючи на молекулярному рівні, клітинному, а потім на рівні цілого організму. При цьому відбуваються сильні зміни в організмі: первинні фізико-хімічні процеси призводять до складних змін, які порушують функції всього організму.

Ступінь, глибина та форма променевих ушкоджень біологічних об'єктів при дії на них іонізуючих випромінювань залежать від поглинутої дози (ДП ), тобто енергії, поглинутої одиницею маси опромінюваного об'єкта.

За одиницю виміру поглинутої дози в СІ прийнято Грей (1 Гр=Дж/кг). В радіобіології застосовується позасистемна одиниця поглинутої дози - рад. Рад - це така поглинута доза, при якій кількість поглинутої енергії 1 кг будь-якої речовини складає 100 ерг, незалежно від виду проміння. Ці одиниці знаходяться у відношенні 1 Гр = 100 Рад.

Ураження живого організму іонізуючими випроміненнями залежать від виду випромінення. Це ураховується при визначенні еквівалентної дози, яка визначається: Де = Дп * К, де К коефіцієнт, враховуючий здатність даного виду опромінення пошкоджувати тканини організму. Для рентгенівського та g-випромінення К=1. Еквівалентна доза вимірюється: в СІ - Зіверт (Зв), позасистемна одиниця - Бер (біологічний еквівалент рентгена), 1 Зв = 100 Бер.

Для оцінки радіаційної обстановки на місцевості, в приміщеннях (ефект іонізації у повітрі) використовується експозиційна доза рентгенівського та гамма-випромінення (Дек). Експозиційна доза вимірюється: в СІ - кулон на кілограм (Кл/кг), позасистемна одиниця - рентген (Р). Один рентген - це така доза рентгенівського чи гамма-випромінення, яка утворює в 1 см3 (при н.у.) 2,08*109 пар іонів, 1 Р = 2,58*10-7 Кл/кг. Для отримання Дек в 1Р необхідно затратити на утворення в 1 см3 сухого повітря 2,08*109 пар іонів енергію в 87,7 ерг. Між поглинутою та експозиційною дозами (в позасистемних одиницях вимірювання) має місце співвідношення:

Дек = 0,877Дп (2.1)

Доза, віднесена до одиниці часу, є потужність дози або рівень радіації (Р). За одиницю вимірювання рівня радіації можна прийняти Р/г, Рад/г, та ін.

Якщо рівень радіації змінюється за законом р(t), то дозу опромінення на зараженій радіоактивними речовинами можна визначити за допомогою виразів:

А. При аварії (катастрофі) на радіаційно небезпечному об'єкті:

(2.2)

Б. При використанні ядерної зброї:

(2.3)


де Р1 - рівень радіації через 1 годину після аварії (вибуху), Р/г; tп - час початку опромінення, г; tк - час кінця опромінення, г; Кп , Кк - коефіцієнти перерахунку (з табл. );

Косл - коефіцієнт ослаблення радіації кожної секунди, тобто:

Кількісною характеристикою джерела випромінення може бути його активність (міра кількості радіоактивної речовини), тобто число перетворень за одиницю часу. За одиницю вимірювання активності можна використати позасистемну одиницю, яка має назву Кюрі.

Кюрі - це одиниця активності ізотопу, у якому за одну секунду мають місце 3,7*1010 актів розпаду.

Швидкість (А) розпаду ізотопу залежить від кількості ядер ізотопа (N) і постійної розпаду (l), яка характеризує ймовірність розпаду за одиницю часу, або загальна кількість атомів ізотопу, що розпадається:

А = l* N(2.4)

Постійну розпаду можна визначити із відношення:

l = 0.693/T(2.5)

де Т - період піврозпаду.

Знаючи кількість розпадів за 1с, за формулою 2.4 можна визначити кількість ядер ізотопа

N = A/l (2.6)

Крім того можна визначити загальну кількість радіоактивної речовини. На практиці частіше користуються щільністю забруднення території (Ku/см2 , Ku/м2 , Ku/км2 ).

Між потужністю дози на забрудненій території та щільністю існує співвідношення: забруднення щільністю в 1 Ku/м2 еквівалентне потужності в 10 Р/г, забруднення щільністю 1 Ku/км2 еквівалентно потужності дози в 10 мкР/г.

Особливості дії іонізуючого випромінювання на живі організми

Іонізуючі випромінення на живий організм діють в двох напрямках:

а) безпосередня дія. В цьому випадку іонізуючі випромінення викликають дисоціацію молекул тканин організму, тобто руйнуються молекулярні зв'язки безпосередньо в структурі.

б) побічна дія. Іонізуючі випромінення викликають дисоціацію молекул води, утворюються продукти з великою хімічною активністю (H2 O2 , HO2 та ін.). Ці сполучення взаємодіють з молекулами клітин, окисляють і руйнують їх.

Радіація за своєю природою шкідлива для життя у будь-яких дозах. Малі дози радіації можуть бути причиною тяжких захворювань людини або спричинити генетичні ураження. При великих дозах радіації руйнуються клітини органів, що викликає швидку смерть людини. Сьогодні немає ніяких підстав говорити про нешкідливість і малих доз радіоактивного опромінення.

Опромінення живого організму може бути: зовнішнім, внутрішнім, контактним, однократним, багатократним, загальним, локальним.

Примітка. Якщо є час, то пояснити зміст цих видів опромінення.

Кінцевий результат опромінення залежить від: сумарної дози, часу накопичення дози, виду опромінення іонізуючого випромінювання, розмірів опроміненої поверхні тіла та особливостей організму.

Внаслідок дії радіації може розвинутись гостра або хронічна променева хвороба. Гостра променева хвороба І ступеня (легка) виникає при дозі опромінення в 100-200 Рад. Прихований період триває 3-5 тижнів, після чого з'являються загальна слабість, нудота, підвищення температури, головокружіння. Після видужання працездатність зберігається.

Променева хвороба 2 ступеня (середня) виникає при дозі опромінення у 200-400 Рад впродовж перших 2-3 діб спостерігається нудота, блювота. Потім настає прихований період - 12-15 діб. В періоді розпалу хвороби вражається судинна система, внутрішні органи тощо. Видужання можливе після лікування впродовж 2-3 місяців.

Променева хвороба 3 ступеня (тяжка) виникає при дозі опромінення 400-600 Рад. Первинна реакція дуже різка. Прихований період складає 5-10 діб. Хвороба протікає важко. Видужання не завжди можливо.

Променева хвороба 4 ступеня (дуже тяжка) виникає при дозі більшій ніж 600 Рад, вона завжди, як правило, призводить до смерті.

Дозу в 600 Рад вважають смертельною, хоча надзвичайно рідко трапляються випадки із 100% смертельними наслідками. Смертельні поглинники дози для окремих частин тіла при одноразовому локальному опроміненні вважаються слідуючі: голови - 2000, нижня частина живота - 3000 Рад, верхня частина живота - 5000 Рад, грудна клітка - 10000 Рад.

Нормами радіаційної безпеки України передбачені такі допустимі дози опромінення: для населення групи А - 5 Бер/рік; для населення групи Б - 0.5 Бер/рік, для населення групи В - 0.2 Бер/рік. При надзвичайних ситуаціях норми опромінення населення можуть бути іншими.

Населення міст в цілому завжди отримує дози, вищі порівняно з жителями сільських місцевостей. Найсильніше радіаційний фон в містах підвищують граніти, в яких багато урану та торію; радон, джерелом якого можуть бути будівельні матеріали.

Найбільш чутливим органами людини до радіації є: лімфоїдні тканини та вузли, селезінка, зобна залоза, кістковий мозок, зародкові клітини та ін.

Особливо чутливі до радіаційного ураження діти. Відносно невелика доза опромінення хрящової тканини здатні зупиняти ріст кісток, що призводить до аномалій розвитку скелета. Чим менша дитина, тим у більшій мірі стримується ріст кісток. Дуже чутливим до радіації є мозок плоду, особливо після 8-го тижня вагітності. При опроміненні матері є великий ризик народження розумово неповноцінної дитини.

При визначенні доз опромінення людей потрібно враховувати:

а) при зовнішньому опроміненні - гамма - та нейтронне випромінювання;

б) при внутрішньому опроміненні - всі види випромінювань (a,b, g, n).

Основними особливостями біологічної дії іонізуючих випромінень на живі організми є:

1. Дія іонізуючих випромінень на організм людини не відчувається. Людина може ковтнути, вдихнути радіоактивну речовину без всяких первинних відчуттів.

2. Видимі ураження шкіряного покрову, нездужання, характерні для променевої хвороби, з'являються не відразу, а через деякий час (через 2-3 г при отриманні дози 100-200 Рад, 20-30 хвилин при отриманні дози в 600 Рад).

3. Накопичення доз відбувається безсимптомно. Якщо організм людини систематично опромінюється, то отримані дози сумуються, що неминуче призводить до променевої хвороби.

4. Опромінення діє не тільки на окремий живий організм, але і на його нащадків.

5. Різні органи тіла людини мають свою чутливість до радіації.

В залежності від обстановки, яка склалась на забрудненій радіонуклідами території, для захисту населення від радіаційної дії можуть бути прийняті міри:

а) зменшення часу перебування населення, особливо дітей, на відкритій місцевості (тимчасове укриття в будинках та сховищах);

б) максимально можлива герметизація жилих та службових приміщень;

в) використання медичних препаратів, протидіючих накопичуванню біологічно небезпечних радіонуклідів в організмі (наприклад, йодна профілактика);

г) захист органів дихання підручними засобами (носові хуст., паперові серветки та інш.)

д) евакуація населення;

е) виключення можливості контакту людей з радіоактивними речовинними;

ж) санітарна обробка людей у випадку забруднення їх одягу, шкіри вище встановлених норм;

з) виконання вимог по зменшенню надходження в організм радіоактивних речовин з їжею і водою;

й) дезактивація забрудненої місцевості;

к) переселення населення та інш.

3. Екологічні наслідки надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації за сферою виникнення можуть бути: техногенного, екологічного та військового характеру. Більшість з надзвичайних ситуацій залишають після себе дуже небезпечні екологічні наслідки для нашої планети. Про критичний стан природи багатьох регіонів нині відомо в усьому світі. Страшною дійсністю стали отруєні річки та озера, забруднене повітря у великих промислових центрах, занапащені ліси, загроза кліматичних аномалій, ерозія грунтів у аграрних районах. Зникли сотні видів тварин і рослин. Екологічна криза грізно нависла над усім світом. Наслідки цього ми бачимо нині. Учені занепокоєні тим, що земна поверхня нагрівається значно швидше, ніж раніше. Це спричинено різким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу, який діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло і затримує тепло розігрітої сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою парникового ефекту.

Парниковий ефект викликають деякі інші гази: метан, закись азоту, фреон тощо. Якщо ми не зможемо зупинити цей процес, то це призведе до виникнення екологічної надзвичайної ситуації, яка буде мати два негативних наслідки для людства. Перший - значне збільшення посушливості в середніх широтах (Україна, Кубань, "зернові" штати США), в результаті чого перелічені райони можуть перетворитися в пустелі. Другий - це підйом рівня Світового океану на 2-3 м за рахунок танення полярних льодових шапок, що викличе затоплення багатьох прибережних ділянок (підуть під воду Венеція, Бангладеш тощо).

Катастрофою для людства може стати руйнування озонового шару, який розташований на висоті 20-50 км від землі і захищає всю біосферу від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця. Останнім часом вчені спостерігають зменшення озонового шару (шар становить 2-3 см завтовшки), в ньому виникають "дірки". На жаль, озонова "мінідира" утворилась над Київською областю. Вчені встановили, що озоновий шар тут щорічно зменшується на 2,4%.

Процес катастрофічного руйнування озону йде без перешкод. Озонова "діра" стійко тримається у Антарктиді, Новій Зеландії, над Шпіцбергеном. Це пояснюється тим, що фреони, викинуті в атмосферу, над Антарктидою попадають в особливі умови, в ізольований полярний вихор, де на протязі зими і початку весни не трапляється обміну повітряних мас. Тільки в середині весни полярний вихор розпадається і "діра" починає затягуватися. Чи можна активно впливати на цей процес, який ми до кінця не розуміємо? Дуже важливо дотримуватися старого принципу: не нашкодь. Ми знаємо немало прикладів, коли вторгнення в природні процеси приносило гірки плоди. Нині ми добре знаємо, чому зменшується озоновий шар, головна причина - фреони. Необхідно скоротити їх викид і залишити атмосферу в спокої, вона сама зможе відновитися.

Відомо, що 26 квітня 1986 р., внаслідок недотримання правил технічної безпеки та технологічного режиму роботи ядерного реактора на Чорнобильській АЕС сталася страшна катастрофа з великими людськими жертвами і серйозними моральними та економічними збитками. Вона супроводжувалась викидами величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Жодна надзвичайна ситуація цього сторіччя не мала такого згубного впливу на екологію величезного регіону, устрій, життя і здоров'я людей.

Після чорнобильської катастрофи сильним радіоактивним брудом вкрито 5 млн. га території України (32 района шести областей). Забруднено 1,5 млн. га лісів. Майже 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Рівненьська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). В Київському водосховищі назбиралося вже понад 60 млн. тон радіоактивного мулу.

Велику небезпеку для довкілля становлять 800 тимчасових могильників навколо АЕС і "саркофаг" над четвертим блоком. Могильники вже нині протікають. "Саркофаг" з роками стає дедалі радіоактивнішим.

Вплив чорнобильської катастрофи на здоров'я людей є дуже небезпечним і становитиме проблему не лише для нас, але й для кількох наступних поколінь.

Дуже великої шкоди завдають природному середовищу військові вчення й війни. У всі часи війни шкодили природі, винищували матеріальні та людські ресурси. Важко підрахувати збитки, яких зазнала біосфера планети від випробувань ядерної зброї, від таких війн, як війна в Кувейті, де протягом 8 місяців було пошкоджено близько 700 нафтових свердловин.

Велику небезпеку становлять бактеріологічна та хімічна зброя, освоєння військовими Космосу, військові заводи, аварії (катастрофи) на військових базах і полігонах.

Катастрофою для Землі може стати ядерна війна. Смертельні для людства наслідки викличе не тільки вибух ядерного потенціалу, а навіть локальний ядерний конфлікт. Де б він не відбувся, станеться катастрофа глобального масштабу, яка матиме такі наслідки: виникнуть ураганні вітри, вогняні смерчі, радіоактивні речовини поширяться по всій земній кулі, значно підвищиться температура Землі, зруйнується озонний шар, виникне забруднення атмосфери пилом, сажею та попелом. В результаті прозорість атмосфери зменшиться приблизно у 200 разів, буде мати місце спочатку пониження, а потім підвищення на 15-300 C вище від норми температури приземного шару, що викличе повені, селі, ураганні вітри та снігопади. Все це спричинить загибель усього людства.

З метою запобігання загибелі цивілізації і всього живого на Землі необхідно вжити термінових заходів з оздоровлення екологічної ситуації, головними з яких є:

- заборона випробування та використання ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї на всій нашій планеті;

- негайно розробити комплексні програми охорони природи;

- активізувати екологічне виховання всього населення;

- забезпечити високу надійність роботи радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів;

- активізувати роботу правоохоронних і природоохоронних органів та інші.

Таким чином планета вже не витримує антропогенного тиску; подвоєння населення всього за декілька десятиріч та його концентрації головним чином у містах; п'ятидесятикратного приросту економічної активності менше ніж за століття; некероване зростання різних перетворень у сільському господарстві, енергетичних і промислових системах; супермілітарізація суспільства та накопичення величезної кількості небезпечної ядерної та хімічної зброї. Нові технології та потенціально необмежений доступ до інформації відкривають нові перспективи позитивного й негативного перетворення довкілля.

4. Осередок радіоактивного ураження

Осередком радіоактивного забруднення називають територію, в межах якої в результаті аварії (катастрофи) на радіаційно небезпечному об’єкті відбулося радіоактивне забруднення, що може бути причиною опромінення людей вище допустимих норм.

Згідно з міжнародною шкалою МАГАТЕ аварії на АЕС поділяються на 7 класів (рівнів):

1.Глобальна аварія – 7 клас (викид 3,5×1018 Бк по J131 – Чорнобильська АЕС).

2.Тяжка аварія – 6 клас (значний викид 1,4×1016 Бк по J131 )

3.Аварія з ризиком для навколишнього середовища – 5 клас (обмежений викид - 1015 Бк)

4.Аварія 4 класу (невеликий викид в межах АЕС).

5.Події 1 – 3 класів з частковим опроміненням персоналу.

Зонування проводиться по Д¥ (доза до повного розпаду) і р1 (рівень радіації на одну годину після аварії).

Табл. 2.1

Найменування зони Умовне познач. Д¥, рад р1 рад / год
Слабког о забруднення А’ 5,6 0,014
Помірного забруднення А 56 0,14
Сильного забруднення Б 560 1,4
Небезпечного забруднення В 1690 4,2
Надзвичайно небезпечного забруднення Г 5600 14

Розміри зон залежать від маси радіоактивних речовин, що викинуті при аварії і складають, наприклад, (для РБМК) при 10% виході радіоактивних речовин для зони А’: L=270 км, B=18 км; А: L=75 км, B=4 км; Б: L=18 км, B=0,7 км; В: L=6 км, B=0,6 км; Г – немає.

Розрахунок рівнів радіації і доз зовнішнього опромінення проводиться в залежності від часу що пройшов після аварії. Розглянемо варінти.

1. На час, що пройшов після аварії до 3-х місяців розрахунок ведеться за формулами:

1.1. Рівень радіації на будь-який час t.


, Р/г

1.2. Доза опромінення за час від tп до tк дорівнює:

, Р/г

2. На час, що пройшов після аварії від 3-х місяців до 3-х років.

2.1. Рівень радіації на час t.

2.2.

2.3. Доза поромінення за час від tп до tк дорівнює:

, Р

3. На час після трьох років після аварії:

3.1. Рівень радіації на час t

, де

Р3 – рівень радіації через 3 роки після аварії;

- період напіврозпаду ізотопу, для якого ведуться розрахунки, в роках

t – час після аварії, в роках.

3.2. Доза опромінення буде визначатись довгоживучими ізотопами (цезій, стронцій, плутоній)

; ;

де

Приклад №1 . Визначити рівень радіації через 10 діб після аварії на АЕС.

Початкові дані : Рвим =50мР/год, tвим = 5 год;

Розв’язок задачі :

мР/г

Приклад 2 . Визначити дозу опромінення населення, яке проживає в житлових будинках з Косл =2 протягом 10 годин.

Початкові дані : В = 10 мР/год, tп = 1 год

Розв’язок задачі : Р1. Визначення Р1 , Р11

, мР/г; , мР/г;

Визначення дози опромінення:

мР.

Після радіаційної аварії встановлюються 4 зони по статусу проживання населення:

Зона відселення, в якій Dеф > 5 бер за рік;

Зона добровольного відселення, Dеф = 2 – 5 бер за рік;

Зона обмеженого перебування, Dеф = 0,5 – 2 бер за рік;

Зона радіаційного контролю, Dеф = 0,1 – 0,5 бер за рік

5. Дії населення в зоні осередку радіаційного ураження

За сигналом “Увага всім” і мовною інформацією “Радіаційна небезпека” населення і персонал повинні:

- застосувати негайно ЗІЗ;

- загерметизувати вікна, двері, вентиляційні отвори, закрити продукти і запаси води, не покидати приміщення;

- провести іодізацію сім’ї (3 – 4 краплі йоду на склянку води для дорослого населення, 1– 2 краплі на 100 г води для дітей);

- приміщення залишати тільки за командою органів евакуації.

6. Осередок ураження при землетрусах

Головними характеристиками землетрусів, що визначають розміри осередку ураження є: енергія (Е), магнітуда (М), інтенсивність енергії на поверхні землі (І), глибина епіцентру (h).

Енергія землетрусу визначається:

Магнітуда – потужність землетрусу, що виражається lg максимального значення амплітуди зміщення грунту в мікрометрах на відстані 100 м від епіцентру, яка вимірюється в балах за шкалою Ч. Ріхтера (0 – 9 балів)

Інтенсивність землетрусу на поверхні землі (характеризує ступінь руйнування) залежить від магнітуди, глибини осередку, складу грунту і вимірюється за шкалою MSK (0 – 12 балів), визначається за формулами:

в епіцентрі: ,

на віддалі: ,

де R – віддаль до епіцентру, км.

Сигнальні стрясання грунту будуть спостерігатись на великих віддалях від епіцентру. Наприклад, при М = 8 – 9 балів стрясання будуть на віддалі 100 – 160 км протягом 0,5 – 1,5 хв.

Прояв наслідків землетрусу поділяється на дві фази:

Перша фаза – час приходу повздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки отримують незначні руйнування. Час приходу першої фази визначається за співвідношенням:

де Vпр – швидкість повздовжніх хвиль. Для осадних порід Vпр = 6,1 км/с, R i h в км.

Друга фаза – час приходу поперечних поверхневих хвиль. Ця фаза є головною і визначає ступінь руйнувань будинків, споруд і обчислюється за формулою:

де Vпов – швидкість поверхневих хвиль:

- для піщаних грунтів Vпов = 1,2 км/с

- глини, Vпов = 1 км/с

- насипного грунту, Vпов = 0,35 км/с.

Інтервал часу між першою і другою фазами складає 30 - 60 секунд, що дозволяє вжити екстрені заходи захисту населення.

Прогнозування землетрусів може бути довгостроковим і короткостроковим. Воно здійснюється мережею сейсмічних станцій. Предвісниками землетрусів є ріст малих поштовхів, підйом води в свердловинах, деформація поверхні землі, підвищення рівня радіації (за рахунок родону), незвичайна (неспокійна) поведінка тварин і птахів.

Приклад №3. Визначити інтенсивність землетрусу на території міста “N”, яке знаходиться на віддалі 40 км від епіцентру.

Початкові дані : М = 4б, h = 20 км.

Розв’язок задачі:

.

Висновок : Руйнувань будинків і споруд в місті “N” не буде.

Приклад №4. Визначити час приходу першої фази землетрусу.

Початкові дані : R = 40 км, h = 20 см, Vпр = 6,1 км/с.

Розв’язок задачі.

Приклад №4. Визначити час приходу поверхневих сейсмічних хвиль.

Початкові дані : R = 40 км, h = 20 см, Vпр = 6,1 км/с, Vпов = 1 км/с.

Розв’язок задачі.

Висновок: Інтервал часу між першою і другою фазами складає 35,94 с.

Дії населення .

1.Попередні заходи захисту включають:

- сейсмостійке будівництво;

- підготовку служб спасіння і ліквідації наслідків;

- нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;

- навчання населення правилам поведінки під час землетрусу;

- наявність в кожному будинку (квартирі) аптечок першої медичної допомоги;

- закріплення в будинках столів, шаф і інш.

7. Дії людей під час землетрусу

З початку землетрусу люди, люди що перебувають в будинку до 2-х поверхів, повинні негайно залишити приміщення і вийти на відкрите місце (за 25 – 30 с.). При неможливості залишити приміщення, стати в перерезі дверей, капітальних внутрішніх стін, вимкнути світло, газ. Після припинення підземних поштовхів покинути приміщення (лифтом користуватись заюоронено). Далі треба приступити до рятування людей.

8. Осередок ураження при повені

Головними характеристиками повені є:

1.Максимальна швидкість потоку при повені

,

де Vзв – швидкість води в річці за звичайних умов, м/с; hзв – глибина річки; h – висота підйому води, м.

2.Ширина затоплюваної території при повені

,

де a - кут нахилу берега в градусах.

3.Глибина затоплення

hз = h – hм ,

де hм – висота місця об’єкта, м.

Фактична швидкість потоку затоплення


,

де f – параметр, що враховує зміщення об’єкта від русла річки (0,3 – 1,3).

Уражаюча дія хвилі затоплення визначається її швидкістю і висотою.

Наприклад, цегляні житлові будинки одержують слабкі руйнування при Vз = 1,5 м/с; h=2,5 м; середні (2,5 м/с, 4 м), сильні (3 м/с, 6, м).

Дії населення .

Найефективнішим способом захисту від повені є евакуація. Перед евакуацією необхідно вимкнути в будинках електроенергію, воду, газ, взяти запас продуктів, медикаментів, документи і відбути за вказаним маршрутом. При раптовій повені треба терміново залишити будинок і знайти найближче небезпечне підвищене місце.

Після спаду води необхідно дотримуватись заходів безпеки і не торкатись електропроводки; не викоритовувати продк\укти харчування що поапли у воду. При вході в будинок провітрити його, забороняється вмикати електрику та газ.

Оцінка радіаційної обстановки

Серед потенційно-небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об’єкти (РНО). До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС); підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки відпрацьованого ядерного палива і захоронення радіоактивних відходів; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об’єктах транспорту.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об’єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів: коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього Середовища буде таким, як при наземному ядерному вибуху.

Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС залежать від Характеру вибуху (тепловий, чи ядерний), типу реактору, ступеня його зруйнування, метеоумов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (BBEP-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода – теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.

Для характеристики радіоактивного забруднення застосовують ступінь (щількість) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда.на одиницю площі (об’єму). Основною дозиметричною величиною, за допомогою якої оцінюється дія радіації є доза випромінювання – щількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гама і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза визначається для речовин.

Еквівалентна доза – це дозиметрична величина для оцінки шкоди, нанесеної здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу. Вона дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Для гама і бета-випромінювання цей коефіцієнт становить 1, а для альфа-випромінювання – 20 (табл. 2.2).


Таблиця 2.2 - Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення

Дозиметричні величини Одиниці вимірювання Переведення одиниць
Сі несистемні
Активність

Беккерель (Бк)

(1 розпад ядра атома за 1 сек.)

Кюрі (Ки)
Ступінь забруднення Бк/м2 Ки/м2
Експозиційна доза 1 кулон електричних зарядів у 1 кг повітря Ки/кг Рентген (Р) доза, що створює на 1 см2 повітря 2,1 × 109

Поглинута доза

Грей (Гр)

1 кг речовини поглинає

Енергію в 1 Дж

Рад

Еквівалентна доза Зіверт (Зв) бер
Потужність дози Рентген на годину ()

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяють на зони: зону відчуження, зону безумовного (обов’язкового) відселення, зону гарантованого (добровільного) відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю (табл. 4.2).

За дозами опромінення зону зараження поділяють на наступні зони: надзви-чайно-небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного, забруднення (зона А) і зону радіаційної небезпеки (зона М) (табл. 2.6).

При ліквідації наслідків в зоні “М” та інших зонах повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки. В зоні “А” при виконанні рятувальних і інших робіт переміщення людей потрібно проводити з використанням броньованої техніки. У зонах “Б”, “В”, “Г” ніякі роботи в мирний час, як правило, виконуватися не повинні.

При аваріях на РНО з ядерним вибухом або при використанні ядерної зброї характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості наведена у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на РНО за щільністю забруднення радіонуклідами

Зона забруднення Ступінь (щільність) забруднення грунту довгоживучими радіонуклідами (поверх доаварійного рівня) Ефективна доза опромінення населення в рік із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів у рослині
Цезію Cs Стронцію Sr Плутонію Pu
Зона відчуження – це територія з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність
Зона безумовного відселення ≥15,0 ≥3,0 ≥15,0 >5,0 мЗв (0,5 бер)
Зона гарантованого відселення 5,0–15,0 0,15–3,0 5,0–15,0 >0,5 мЗв (0,5 бер)
Зона підвищеного радіоекологічного контролю 1,0–5,0 0,02–0,15 0,005–0,01 <0,5 мЗв (0,5 бер)

Таблиця 2.4 - Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при ядерних вибухах

Найменування зон Індекс зон Доза опромінення за час до опромінення до повного розпаду РР (Рад) Потужність зони опромінення на зовнішній границі зони,
На зовнішній границі зони На внутрішній границі зони Через 1 годину після вибуху Через 10 годин після вибуху
Помірного забруднення А 40 400 8 0,5
Сильного забруднення Б 400 1200 80 5
Небезпечного забруднення В 1200 4000 240 15
Надзвичайно небезпечного забруднення Г 4000 800 50

Радіоактивні продукти, що визначають радіаційну обстановку в районі радіаційної аварії створюють суттєвий вплив на дію формувань, режими проживання і роботи населення та на проведення аварійно-рятувальних робіт.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними (даними розвідок) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності, робітників і службовців об’єктів господарської діяльності.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв’язування формалізованих задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій та оптимізувати режими роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:

- визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);

- визначення часу початку випадіння радіаційних опадів на території об’єкта;

- визначення доз опромінення, що може одержати людина на зараженій території;

- визначення тривалості перебування на забрудненій території;

- визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є:

- тип і потужність ядерного реактора (РБМК-1000, ВВЕР-1000);

- кількість аварійних ядерних реакторів – n ;

- частка викинутих радіоактивних речовин (РР) – h (%);

- координати РНО;

- астрономічний час аварії – Тав ;

- метеоумови;

- відстань від об’єкта до аварійного реактора – Rк (км);

- час початку роботи робітників і службовців об’єкта – Тпоч (год.);

- тривалість дій (роботи) – Троб . (год.);

- коефіцієнт послаблення потужності дози опромінення – Кпосл.

Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС.

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього:

- визначаємо категорію стійкості атмосфери за табл. 2.4.

- визначаємо швидкість переносу хмари за табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Категорія стійкості атмосфери

Швидкість (V10 ) вітру на висоті 10 м, м/сек. Час доби
день ніч
наявність хмарності
відсутня середня суцільна відсутня суцільна
Конвекція Конвекція Конвекція Конвекція Конвекція
Конвекція Конвекція Ізотермія Інверсія Інверсія
Конвекція Ізотермія Ізотермія Ізотермія Інверсія
Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія
Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія

Таблиця 2.6 - Швидкість (м/сек.) переносу переднього фронту хмари араженого повітря в залежності від швидкості вітру

Стан атмосфери Швидкість вітру
<2 2 3 4 5 >6
Конв. 2 2 5 - - -
Із. - - 5 5 5 10
Інв. - 5 10 10 - -

– визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення за додатками 5–9 і наносимо їх в масштабі карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів.

– виходячи із заданої відстані об’єкта від аварійного реактора і враховуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об’єкт.

2. Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта) здійснюється за табл. 4.6.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань). Для цього користуємося додатками 10–14.

Дози опромінення, які отримають робітники і службовці об’єкта визначаються за формулою:

,

де Двідкр. – доза при відкритому розташуванні;

Kпосл. – коефіцієнт послаблення радіації;

Кз – коефіцієнт, що враховує відхилення місця розташування від середини зони (див. примітку у додатках 10–14).

4.Визначення тривалості роботи робітників в умовах радіаційного забруднення робиться за додатками 10–14, знаючи час початку опромінення та задану дозу опромінення.

Таблиця 2.7 - Час початку формування сліду після аварії на РНО, год.

Відстань від АЕС, км Категорія стійкості атмосфери
Конвекція Ізотермія Інверсія
середня швидкість переносу хмари, м/сек.
2 5 10 5 10
5 0,5 0,3 0,1 0,3 0,1
10 1,0 0,5 0,3 0,5 0,3
20 2,0 1,0 0,5 1,0 0,5
30 3,0 1,5 0,8 1,5 0,3
40 4,0 2 1 2 1
50 6,0 2,5 1,2 2,5 1,3
60 6,5 3 1,5 3 1,5
70 7,5 4 2 4 2
80 8,0 4 2 4 2
90 8,5 4,5 2,2 4,5 2,5
100 9,5 5 2,5 5 3
150 14 7,5 3,5 8 4
200 19 10 5 10 5
250 23 12 6 13 6,5
300 28 15 6,5 16 8
350 32 17 9 18 9
400 37 19 10 21 11
450 41 22 11 23 12
500 46 24 12 28 13
600 53 29 15 31 16
700 61 34 17 36 18
800 72 38 20 41 20
900 82 43 22 46 23
1000 89 48 24 50 26

5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість проведення робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території за додатками 10–14.

Приклад1.

Вихідні дані:

– тип і потужність ядерного реактора – РБМК-1000;

– кількість аварійних реакторів n = 1;

– частка викинутих РР із реактора h = 50%;

– відстань від об’єкта до аварійного реактора Rх = 24 км;

– час аварії реактора Тав. - 10.00;

– безперервність роботи на об’єкті Троб = 12 год;

– допустима доза опромінення Двст = 5 бер;

– коефіцієнт послаблення радіації виробничих приміщень Кпосл. = 6;

– швидкість вітру на висоті 10 м V 10 = 4 м/сек.;

– напрям вітру – в напрямку об’єкта;

– хмарність – середня;

Необхідно: Оцінити обстановку, що може скластися на об’єкті та можливості проведення аварійних робіт тривалістю 1 година.

Рішення:

– за таблицею 4.4 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погоднім умовам та часу доби. За умовою: хмарність середня, день, швидкість приземного вітру V 10 = 4 м/сек. Згідно з таблицею категорія стійкості – ізотермія ;

–за таблицею 4.5 визначаємо середню швидкість переносу (Vср. ) радіоактивної хмари. Згідно з таблицею для ізотермії і швидкості вітру на висоті 10 м (V 10 = 4 м/сек.) середня швидкість переносу хмари становить Vср = 5 м/сек.;

– за додатком 6 для ізотермії та швидкості переносу хмари 5 м/сек., а також заданого типу ядерного реактора (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h = 50%) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості, потім наносимо їх у масштабі на карту (схему). Враховуючи відстань об’єкта (Rх = 24 км) до аварійного реактора, розміри утворених зон, визначаємо, що об’єкт знаходиться на внутрішній межі зони “Б”;

– за таблицею 4.6 визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта. Для Rх = 24 км, ізотермія, середня швидкість переносу хмари Vср = 5 м/сек., знайдемо tф = 1,2 год.

Отже, об’єкт за 1,2 год. після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення;

– за додатком 12 знаходимо дозу, яку може отримати людина у середині зони Б на відкритій місцевості за зміну (12 год.) – Дср = 17,1 рен. Оскільки ми знаходимося на внутрішній межі зони (Кз = 3,2) і роботи ведуться у приміщенні з Кпосл. = 6, то

Залишаючись на об’єкті, робітники через 12 год. отримають дозу опромінення 9,6 бер, що перевищує норму;

– для визначення допустимої тривалості перебування людей у цехах, необхідно провести підрахунок допустимої середньої дози за формулою:

(4.2)

звідки

Користуючись додатком 12 знаходимо, що час перебування в цеху не повинен перевищувати 5 годин (опромінення почалося через 1,2 години після аварії);

– для визначення часу вводу формувань для ведення робіт знову визначаємо Дсер.доп , як у попередньому випадку


За додатком 12 знаходимо, що при умові проведення робіт тривалістю 1 година на відкритій місцевості формування може почати роботу через 5 годин.

Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження

Оцінка радіаційної обстановки, як правило, проводиться з використанням карти, на яку наносяться зони забруднення або рівні радіації, а також дані про місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦО.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно мати наступні вихідні дані:

– час ядерного вибуху, від якого відбулося радіоактивне забруднення;

– рівні радіації в районі дій;

– коефіцієнти послаблення захисних споруд, будівель, техніки, транспорту;

– допустима доза опромінення людей (з врахуванням отриманої раніше);

– поставлені завдання та терміни їх виконання (час початку роботи).

Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:

1. Визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення.

2. Визначення можливих доз опромінення під час долання зон забруднення.

3. Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заданій дозі опромінення.

4. Визначення допустимого часу роботи в зоні зараження за заданою дозою опромінення.

5. Визначення допустимого часу початку долання зон забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.

6. Визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення.

7. Визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок (РЛ, ДЛ-1).

Для вирішення цих завдань, спочатку необхідно знати радіаційну обстановку, яка може бути визначена методом прогнозування і методом розвідки.

Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати:

– час вибуху;

– потужність і вид вибуху;

– швидкість і напрямок середнього вітру.

На карті (схемі) спочатку позначаємо місце вибуху та проводимо лінію в напрямку середнього вітру. Потім знаходимо розміри зон і наносимо їх на карту. Оскільки прогноз дає значні похибки, то обстановка додатково уточнюється за допомогою радіаційної, розвідки. Розглянемо рішення основних завдань з оцінки радіаційної обстановки з використанням таблиць та формул.

Визначення можливих поз опромінення при перебуванні у зонах радіоактивного зараження

Приклад. На об’єкті через 1 год. після ядерного вибуху рівень радіації . Визначити дози опромінення, які отримають робітники та службовці об’єкта у виробничих приміщеннях з Кпосл = 7 за 4 години, якщо відомо, що опромінення почалося через 8 годин після ядерного вибуху.

Рішення: 1. За додатком 15 на перехрещені вертикальної колонки “Час початку опромінення з моменту вибуху” (8 год.) та горизонтальної колонки “Час знаходження” (4 год.) знаходимо розрахункову дозу опромінення Дрозр. на відкритій місцевості при рівні радіації 100 Р/год.; Дрозр = 25,6 Р.

2. Проводимо розрахунок дози опромінення при дійсному рівні радіації 200 Р/год., яка буде в 2 рази більшою від знайденої для 100 Р/год.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники та службовці за 4 год. знаходження в виробничих приміщеннях,

Висновок. Робітники та службовці отримають дозу опромінення 7,3 Р.

Визначення можливих доз опромінення під час долання зон радіоактивного забруднення

Необхідність вирішення цього завдання виникає при організації переміщення формувань ЦО в осередок ураження або евакуації населення через зони (ділянки) радіоактивного забруднення.

Вихідні дані для рішення.задачі: Р (1) , Р (2) , … Р (n) – рівні радіації на 1 год. після вибуху в окремих місцях маршруту через рівні відрізки шляху, Р/год.; n – число замірів рівня радіації на забрудненій ділянці маршруту;

tпоч – час початку долання зони забруднення відносно вибуху, год.;

l – довжина маршруту в зоні зараження, км;

V – швидкість руху, км/год.

Kпосл , – коефіцієнт послаблення радіації транспортними засобами.

Дозу опромінення за час руху радіоактивно зараженою ділянкою розраховують за формулою:

Т – час руху зараженою ділянкою, час, який визначається за формулою:


Рср. – середній рівень радіації на зараженій ділянці, Р/год., який на час долання середини зони tc відносно вибуху наступним чином:

– визначається час проходження середини зони:

– визначається середній рівень радіації на 1 год. після вибуху:

– визначається Р 1ср на час перетинання середини зони:

де – коефіцієнт перерахунку на час tc , який визначається за додатком 16.

Приклад. Визначити дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування ЦО під час долання сліду радіоактивної хмари. Долання сліду починається через три години після ядерного вибуху на автомобілях із швидкістю руху 20 км/год. Довжина зараженої ділянки – 40 км. Рівні радіації на одну годину після ядерного вибуху в окремих 5 пунктах маршруту складає:

Допустима доза опромінення Двст. = 10 Р.

Рішення: 1. Визначаємо середній рівень радіації на маршруті через 1 год. після вибуху:

2. Визначаємо час руху по зараженій ділянці маршруту:

З. Визначаємо час перетину середини зони відносно моменту вибуху. Так, як долання зони почнеться через 3 год. після вибуху, на долання всього шляху необхідно дві години – тоді половина шляху долається за 1 год. Таким чином, середину зони буде подолано через 4 год. з моменту вибуху:

4. Розраховуємо середній рівень радіації через 4 години після вибуху (час перетину середини зони).

де K 4 – коефіцієнт перерахунку на 4 год., який визначається за додатком 16.

5. Визначаємо дозу опромінення яку отримає особовий склад формування за час долання зони зараження:

де Кпосл. = 2 – коефіцієнт послаблення автомобілів, за додатком 17.

Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження за заданою дозою опромінення

При діях на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, може виникнути необхідність визначення допустимого часу знаходження в зонах забруднення з врахуванням встановленої дози (часу, за який люди отримають цю дозу).

Вирішення цієї задачі необхідне для визначення доцільності дій людей на зараженій місцевості. Але практично зручніше розв’язувати це завдання за допомогою графіка, зображеного на рис. 4.1.

Вихідні дані для розрахунку тривалості знаходження:

Р 1 – рівень радіації на 1 год після вибуху, Р/год. (додаток 18);

Двст. – встановлена доза опромінення, Р;

tпоч. – час початку знаходження в зоні зараження відносно вибуху, год.;

Кпосл. – коефіцієнт послаблення радіації.

Спочатку визначається відносна величина – "а":

Приклад. Визначити допустиму тривалість знаходження робітників всередині приміщення цеху з Кпосл. = 10, якщо роботи почались через tпоч. = 2 год. після ядерної вибуху, а рівень радіації на 1 год. після вибуху Р 1 = 250 Р/год. Для робітників встановлена доза опромінення Двст. = 25 Р.

Рішення: 1. Розраховуємо відношення

2. За графіком (рис. 4.1), на перетині вертикальної лінії для значення відношення, а = 1, і горизонтальної лінії часу початку опромінення tпоч. = 2 год. знаходимо допустиму тривалість роботи tpoб. = 6 год.

Висновок. У заданих умовах люди повинні працювати не більше 6 год. При цьому доза опромінення не перевищить встановленої дози – 25 Р.

Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку роботи в зоні) за заданою дозою опромінення

Рішення цієї задачі дозволяє відповісти на питання: коли можна починати роботу в зоні радіоактивного забруднення відносно ядерного вибуху; щоб отримана за час роботи доза опромінення не перевищила встановлену величину.

Вихідні дані для визначення часу початку роботи в зоні забруднення:

Р 1 – рівень радіації на 1 год. після вибуху, Р/год.;

Двст. – встановлена доза опромінення, Р;

tр. – тривалість роботи, год.;.

Кпосл. – коефіцієнт послаблення радіації.

За допомогою графіка (рис 4.1) визначають відносну величину “а ”. Потім за значенням “а ” та встановленої тривалості роботи “tp. ” за тим же графіком визначають час початку роботи в зоні радіоактивного зараження (t ) відносно моменту вибуху.

Приклад. Визначити час початку роботи зміни в будівлі цеху, якщо Кпосл. = 10, за умови, що тривалість роботи встановлена tроб. = 3 год., а рівень радіації через 2 години після вибуху склав Р 2 = 250 Р/год. Для робітників встановлена доза опромінення Двст. = 25 Р.

Рішення: 1. Визначаємо рівень радіації на 1 год. після вибуху.

де К 2 – коефіцієнт перерахунку на t = 2 год. знаходимо в додатку 16.

2. Визначаємо відносну величину:

3. За графіком а = 2,3 та tроб. = 3 год. знаходимо початок роботи зміни відносно вибуху tпоч. = 3,2 год.

Висновок. Робота в цеху може бути відновлена не раніше, ніж через 3,2 год. після ядерного вибуху. При цьому, люди за 3 год. роботи отримують дозу опромінення не більше 25 Р.

Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.

При рішенні цієї задачі визначається ближчий час після ядерного вибуху, коли можна буде починати долання зони забруднення (вихід із зони) при умові, що доза опромінення людей не перевищить встановленої величини.

Вихідні дані при рішенні задачі:

Р (1) , Р (2) …, Р (n ) – рівні радіації в окремих ділянках маршруту на 1 год. після вибуху, Р/год.;

l – довжина маршруту в зоні радіоактивного зараження, км;

V – швидкість руху, км/год.;

Кпосл. – коефіцієнт послаблення транспортних засобів;

Двст. – встановлена доза опромінення, Р.

Порядок рішення задачі:

Розраховується середній рівень радіації на маршруті на 1 год. відносно ядерного вибуху за формулою:

де n – кількість вимірів рівнів радіації на маршруті.

Визначається відношення “а ”:

Розраховується тривалість (час) руху в зоні радіоактивного забруднення.

За графіком, залежно від "а " і тривалості знаходження в зоні "T " визначається допустимий час початку долання зони радіоактивного забруднення відносно вибуху.

Приклад. Визначити допустимий час початку долання зони забруднення на автомобілях, якщо рівні радіації в окремих ділянках маршруту на 1 год. після ядерного вибуху складають:

Довжина маршруту l = 80 км, швидкість – 40 км/год.

Встановлена доза опромінення Двст. = 4 Р.

Рішення. 1. Визначаємо середній рівень радіації на маршруті через 1 год. після вибуху.

2. Визначаємо відношення:

де Кпосл. = 2 – коефіцієнт послаблення радіації автомобілів за додатком 17.

3. Визначаємо тривалість знаходження в зоні радіоактивного забруднення.

За графіком визначаємо час початку долання зони забруднення відносно моменту вибуху (tпоч. ). На перетині вертикальної лінії для значення а = 7,5 та кривої, що відповідає тривалості Т = 2, знаходимо tпоч. = 8,5 год.

Висновок. Зону радіоактивного забруднення дозволяється долати через 8,5 год. після ядерного вибуху. Згідно з цією умовою особовий склад отримає дозу опромінення не більше встановленої.

Визначення необхідної кількості змін для виконання робіт у зонах радіоактивного забруднення

З метою виключення переопромінення людей під час виконання заданого обсягу робіт в умовах радіоактивного забруднення місцевості, організовується позмінна робота.

Для визначення кількості змін необхідні певні вихідні дані:

Pt – рівень радіації через, одну годину після ядерного вибуху, Р/год.;

tp – тривалість виконання заданого обсягу роботи, год.;

tпоч. – час початку виконання робіт після ядерного вибуху, год.;

Двст. – встановлена доза опромінення, Р;

Кпосл. – коефіцієнт послаблення гама опромінення будівлями, спорудами, в яких будуть працювати люди.

Необхідна кількість змін N визначається діленням сумарної дози опромінення Д S , яка може бути отримана за весь період роботи, на встановлену дозу опромінення Двст. для кожної зміни:

Приклад. На об’єкті через дві години після ядерного вибуху рівень радіації складав 43,5 Р/год. Необхідно визначити кількість змін, необхідних для проведення робіт на відкритій місцевості та тривалість роботи змін, якщо на виконання робіт необхідно затратити 11 годин. Роботи почнуться через 5 годин після ядерного вибуху, встановлена доза опромінення Двст. = 25 Р.

Рішення. 1. Виконуємо перерахунок рівня радіації на 1 год. після вибуху.

де К 2 – коефіцієнт перерахунку на 2 год., визначений у додатку 16.

2. Визначаємо сумарну дозу за весь час роботи:

де (для відкритої місцевості).

3. Визначаємо початок та тривалість роботи кожної зміни (відношення "а "):

Початок роботи першої зміни визначаємо:

tпоч. = 5 год.

Тривалість роботи першої зміни tpоб. l знаходимо за графіком залежно від "tпоч. " та "а ": tpоб. l = 2,25 год.

Початок та тривалість роботи наступних змін:

Висновок. Роботи на об’єкті необхідно проводити трьома змінами.

Тривалість роботи змін:

1-ша – 2,25 год., 2-га – 3 год., 3-я – 6 год.

Визначення можливих втрат, під час, дії на радіоактивно забрудненій місцевості

Можливі втрати робітників та службовців, особового складу формуванні ЦО та населення визначаються залежно від дози опромінення, яку вони можуть отримати за певний час і умов, в яких вони знаходяться на зараженій місцевості.

При повторному опроміненні людей необхідно’враховувати залишкову дозу. опромінення Дзалишк. , тобто частку дози опромінення, отриману раніше, але організм не повністю відновив свою діяльність. Організм людини має властивість до 90% відновлювати свою діяльність. Процес відновлення починається через 4 доби з моменту першого опромінення. Значення залишкової дози опромінення залежить від часу, який пройшов після опромінення.

Як бачимо, половина отриманої дози (50%) відновлюється приблизно за 28 – 30 діб (4 тижні), 10% отриманої дози не відновлюється.

Порядок розрахунку радіаційних втрат:

1. Визначається доза опромінення, яку можуть отримати люди за весь час знаходження на радіоактивно забрудненій місцевості з врахуванням коефіцієнту послаблення.

2. Визначається залишкова доза опромінення, яка сумується з отриманою дозою опромінення.

3. За табл. 2.7 визначаються можливі радіаційні втрати (втрата працездатності) згідно з сумарною дозою опромінення та часу її отримання.

Таблиця 2.7 - Втрата людьми працездатності внаслідок зовнішнього опромінення

Сумарна доза радіації, Р Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб Сумарна доза радіації, Р Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб
4 10 20 30 4 10 20 30
100 0 0 0 0 275 95 80 65 50
125 5 2 0 0 300 100 95 80 65
150 15 7 5 0 325 100 98 90 80
175 30 20 10 5 350 100 100 95 90
200 50 30 20 10 400 100 100 100 95
225 70 50 35 25 500 100 100 100 100
250 85 65 50 35 - - - - -

Приклад. Через 5 годин після ядерного вибуху територія об’єкта підпала радіоактивному забрудненню з рівнем радіації P 5 = 120 Р/год. Визначити можливі втрати робітників та службовців об’єкта, якщо вони будуть працювати у виробничих одноповерхових будівлях з моменту забруднення (tпоч. = 5 год.) протягом tроб. = 12 год. За два тижні до цього робітники отримали дозу опромінення 44 Р.

Рішення. 1. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці за встановлений час роботи у виробничих будівлях.

де Р 1 – рівень радіації, перерахований на 1 год. після вибуху за допомогою коефіцієнта перерахунку на 5 годин, знайденого в додатку 16.

tкінц. – час закінчення роботи в зоні радіоактивного забруднення відносно моменту вибуху.

Кпосл. = 7 – коефіцієнт послаблення радіоактивного випромінення виробничою одноповерховою будівлею за додатком 17.

2. Визначаємо залишкову дозу опромінення.

Залишкова доза опромінення визначається залежно від часу після опромінення. За два тижні залишкова доза складає 75% від першого опромінення і дорівнює

Знаходимо сумарну дозу радіації:

3. За табл. 4.7 визначаємо можливі радіаційні втрати. Вони складають 5%.

Висновок. Проведення робіт в умовах, радіоактивного забруднення призведе до лереолромінення людей, можливі втрати до 5%. Необхідно скоротити тривалість робіт, або пізніше починати роботи.

Тема 3. ВИЯВЛЕННЯ І ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

1. Поняття про хімічну обстановку

Хім. обстановка є наслідкoм аварій(катастроф) на хім. небезпечних ОНГ,а в військовий час-внаслідок використання хім. зброї.

Під хім. обстановкою будeмо розуміти масштаби і характер зараження повітря, території сильнодіючими отруйними речовинами, або отруйними речовинами і їх можливий вплив на роботу ОНГ, дії формувань і життєдіяльність населення.

Сильнодіючі отруйні речовини(СДОР) - цe хім. рeчoвини, які використовуються у виробництві, а при аварії можуть привести до зараження повітря з небезпечною для людини концентрацією.

Масштаб зараження визначається параметрами зон зараження. Зона зараження СДОР(ОР)-територія, яка заражена СДОР (ОР) в небезпечних для життя людей концентраціях. Площа зони можливого хім. зараження - площа території, в межах якої може переміщуватися хмара СДОР (ОР). Масштаби зараження СДОР, в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану, розраховуються по первинній та вторинній хмарам.

Первинна хмара - хмара СДОР, яка виникає внаслідок раптового переходу в атмосферу частини вмістимого ємності з СДОР при її руйнації. Вторинна хмара - хмара СДОР, яка виникає внаслідок випаровування вилитої речовини з підстилаючої поверхні.

Зовнішні кордони зони зараження СДОР розраховуються по граничній токсодозі при інгаляційній дії на організм людини.

Гранична токсодоза-інгаляційна доза, викликаючи початкові симптоми ураження.

Виявлення і оцінка хім. обстановки може здійснюватися як методом прогнозування, так і за даними розвідки. Прогнозування може здійснюватись як до, так і після аварії на хім. небезпечному об'єкті, або використання ОР.

Початковими даними для виявлення і оцінки хім. обстановки є:

- тип і кількість СДОР (ОР), засоби доставки ОР;

- місце впливу викиду СДОР (використання ОР);

- час впливу викиду СДОР (використання ОР);

- метеоумови (cв, V cв, ступень вертикальної стійкості повітря, для ОР температура повітря і поверхні землі;

- топографічні умови місцевості і характер забудови на шляху розповсюдження зараженого повітря;

- умови зараження і харaктeр впливу (викиду) отруйних речовин;

- ступень захищеності людей.

При прогнозуванні хім. обстановки визначають:

1) глибину зони зараження СДОР (ОР);

2) площу зони зараження СДОР (ОР);

3) час відходу зараженого повітря до об’єкту;

4) тривалість поважаючої дії СДОР.

Крім цього, при прогнозуванні хім. обстановки, створеної внаслідок застосування ОР, можуть визначатись інші параметри (час перебування в засобах захисту шкіри, можливі втрати та ін).

2. Прогнозування хім. обстановки на хім. небезпечних ОНГ

Прогнозування глибини зони зараження при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

Розрахунок глибини зони зараження здійснюється в наступній послідовності:

1.Визначається еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі (в тонах):

Q э1 = К 1 ·К 3 ·К 5 ·К 7 ·Q o

дe К 1 -к-т,який залежить від умов збереження СДОР (табл.1, для стиснутих газів К 1 =1);К 3 -к-т,який дорівнює відношенню токсодози хлору до порогової токсодози другої СДОР (табл.1); К 5 -к-т, який враховує ступень вертикальної стійкості повітря: для інверсії К 5 =1; ізотермії-К 5 =0.23; конвекції-К 5 =0.08;К 7 -к-т,який враховує вплив температури повітря(табл.1,для стиснутих газів К 7 =1); Q o - кількість викинутої (вилитої) при аварії отруйної речовини, т.д. При аваріях на сховищах стиснутого газу Qo розраховується по формулі:

Q0=dVx

де d -щільність СДОР, т/м 3 (табл.1), V x -об'єм сховища, м 3.

При аваріях на газопроводі:

Q0=ndVr/100

де П -процентна концентрація СДОР в природному газі;

V r -об'єм секції газопроводу між автоматичними вимикачами,м3.

Примітка. При визначенні Q э 1 для зріджених газів, які не ввійшли в табл.2, К 7 приймaєтьcя рівним 1, а.

K 1 = С p · T/ H иcп

де С р -питома теплоємність рідкої СДОР, кдж/кг град; T-різниця температур рідкої СДОР до і після руйнaції ємності; H исп -питома теплота випаровування рідкої СДОР при Т випаровування, кдж/кг.

2. Визначається еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі по формулі:

Q э2 =(1-K 1 )·K 2 ·K 3 ·K 4 ·K 5 ·K 6 ·K 7 ·Q 0 /h·d

дe К 2 -к-т, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (табл.1).К 4 -к-т,враховуючий швидкість вітру(табл.3),К 6 -к-т,який залежить від часу після початку аварії T по (табл.3). h -товщина шару СДОР, м.

Примітка

1. При визначенні величини Q є2 для речовин, які не ввійшли в табл.1, К 7 =1, а

К 2 =8.1·10 -6 ·Р·vm

де Р -тиск насиченого пару речовини при заданій температурі повітря, мм.рт.ст; m -молекулярна вага речовини.

2. Товщина шару СДОР, які розлились вільно на поверхні, приймається h=0,05 м по всій площі розливу; при розливах із ємностей, які мають свій поддон (обвалування)

h=Qo/Fd,

де Qo-кількість викинутої(розлитої) при аварії речовини, т;

d -щільність СДОР, т/м 3 ; F -площа розлива в піддон, м 2.

3. По Q э1, Q э2 і швидкості вітру із табл.4 визначають Г 1 і Г 2. Повна глибина зони зараження Г буде

Г = 0.5·Г 1 + Г 2

Отримане значення Г зрівнюється з можливим значенням глибини переносу повітряних маc

Гп = V·T пa

де T пa - час від початку аварії, гoд; V - швидкicть пeрeнocу зараженого повітря при даних швидкості повітря і ступені вертикальної стійкості повітря, км/гoд, кг/м3 (табл.8). За остаточну глибину зони зараження бeрeться менше з 2 рівних між собою значень.

4. Визначення площі зараження. Площа зони можливого зараження первинною(вторинною) хмарою СДОР визначається по формулі:

Sв = 8.72·10 -3 Г 2

дe Г-либинa зoни зaрaжeння;

Плoщa зoни фaктичнoгo зaрaжeння:

S ф = К 8 ·Г 2 ·Т&0.2 па

де К 8 -коефіцієнт, який залежить від вертикальної стійкості повітря: для інверсії-К 8 =0,081; ізотермії- К 8 =0,133; конвекції К 8 =0,235; Т па -час від початку аварії, год.

5. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту.

Час підходу хмари СДОР до об'єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається по формулі:

t п = X/Vп,

де X - віддалення від джерела до осередка ураження, км; V п - швидкість переносу переднього фронту хмари зараж.повітря,км/гoд.

6. Визначення тривалості поражаючої дії СДОР. Тривалість дії СДОР визначається часом його випаровування з площі розливу. Час випаровування СДОР з площі розливу(в год.):

T=hd/(K2K4K7)

де h-товщина шару СДОР,м;d-гуcтинa СДОР,г/м 3 ; K 2,K 4,K 7 –коеф-ти.

Розрахунок глибини зони можливого зараження при повному зруйнуванні хімічно небезпечного об'єкту.

В випадку повного зруйнування хімічно небезпечного об'єкту при прогнозуванні глибини зараження пропонується брати дані на одночасний викид сумарного запасу СДОР на об'єкті і наступні метеорологічні умови: інверсія, швидкість вітру 1 м/с. Еквівалентна кількість СДОР в хмарі забрудненого повітря визначається аналогічно розглянутому в п.2 методу для повторної хмари пи вільному розливі.

Отримане значення глибини зони зарaжeння Г в залежності від величини Q є і швидкості вітру порівнюється з глибиною переносу повітряних мас Г п (форм.3.15) і вибирається менше з них.

Задача N1. Внаслідок стихійного лиха сталося повне зруйнування хімічно небезпечного об'єкту на якому зосереджено: 30 т.рідкого хлору, 200 т. аміаку і 200 т. нітрілакрилової кислоти.

Початкові дані: ясно,змінна хмарність; швидкість вітру,V=1 м/с; азимут вітру =270 o ; температура повітря 0 o С. Спрогнозувати можливу хім. обстановку на зaбруднeних об'єктах через 2 год. після зруйнування хімічного заводу (Т па =2 год.)

Рoзв'язoк.

1. Визначення ступеню вертикальної стійкості атмосфери. По початковим даним V=1 м/с, при ясній погоді із змінною хмарністю по табл.6 визначаємо -інверсія.

2. Визначення часу випаровування СДОР (ф.3.13):

Т вп хл =h·d/(K 2 · K 4 · K 7 )=0.05 · 1.553/ · (0.052 · 1 · 1)=1.49 гoд.

Т вп ам =h · d/(K 2 · K 4 · K 7 )=0.05 · 0.681/ · (0.025 · 1 · 1)=1.36 гoд.

Т вп нак=h·d/(K 2 · K 4 · K 7 )=0.05 · 0.806/·(0.007 · 1 · 0,4)=14.39 гoд.

3. Прогнозування глибини зони забруднення.

3.1 Визначення еквівалентної кількості речовини у вторинній хмарі (ф.3.20):

n

Q є = 20К 4 ·К 5 · (К 2i ·К 3і ·К 6i ·К 7i ·Q oi /d i) = 20*1*1*(0.052*1*1.49*0.8*1*30/1.553+0.02*50.04*1.36*0.8*1*·200/0.681+0.007·0.8·2 0.8 ·0.4·200/0.806) = 54 т

3.2 По таб.4 методом інтерполяції знаходимо глиб.зони зараження

Г =52.67+((65.23-52.67)/(70-50))·4 = 55.18 км.

3.3 По формулі 3.15 знаходимо гранично можливе значення глибини переносу повітряних мас за час після аварії, тобто

Гп = Т па V п = 2·5 = 10 км.

(Т па =2 год.,V=5км/год,табл.8).Таким чином,глибина зони зараження внаслідок зруйнування хімічно небезпечного об'єкту через 2 год. після руйнації може скласти 10 км.

4. Визначення площі зони можливого зараження. Площа зони можливого зараження після руйнації об'єкту:

S в = 8.72x10 -3 ·Г 2 = 8.72·10 -3 ·10 2 ·180 = 156.96 км 2

При швидкості вітру V=1 м/с зона зараження – півколо.

Площа зони фактичного зараження (у фіксований момент):

S ф = К 8 ·Г 2 ·Т 0,2 ап = 0,081·10 2 ·2 0,2 = 0.32 км 2.

Примітка. Зона фактичного зараження на карту не наноситься,а її площа необхідна для орієнтовної oцінки можливих втрат людей.

5. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту. Об'єкт розташований на віддалі R=5 км від джерела зaрaжeння. Тoдi чac пiдхoду хмaри дo oб'єкту СДОР дoрiвнює: tп = R/Vп = 5/5 = 1 гoд (R=5 км; Vп=5 км/г, V=1 м/c i iнвeрciї).

Виcнoвoк. Зa 1 гoд.вiд пoчaтку руйнaцiї хiм.нeбeзп.oб'єкту трeбa нa oб'єктi "X" прoвecти вci рoбoти пo зaхиcту людeй вiд урaжeння.

3. Виявлeння i oцiнкa хiм.oбcтaнoвки при викoриcтaннi хiм.збрoї.

Зaдaчa N2. Прoтивник лaнкoю лiтaкiв F-4 в 5.00 25.12 cпocoбoм пoливу нaнic хiмiчний удaр пo мicту "К" (в 2 км вiд прoмиcлoвoгo oб'єкту). Виявлeнo ОР типу ВI-X.

Пoчaткoвi дaнi:

1.Meтeoумoви: iзoтeрмiя,V=4 м/c, Т пoвiтря i грунту 20 o С.

2.Рoбiтники i cлужбoвцi ЗIЗ зaбeзпeчeнi нa 100%,нaceлeння ЗIЗ нe зaбeзпeчнo i знaхoдитьcя в житлoвих будинкaх.

Пoтрiбнo. Виявити i oцiнити хiмiчну oбcтaнoвку.

Рoзв'язoк. 2.1 Визнaчeння рoзмiрiв зoни хiмiчнoгo зaрaжeння, її плoщi i мeж oceрeдкiв хiмiчнoгo урaжeння.

2.1.1. Визнaчeння дoвжини зoни хiмiчнoгo урaжeння.

iз тaбл. 2.30 (Л-2Д), L = 4 км

2.1.2. Визнaчeння глибини рoзпoвcюджeння хмaри зaрaж. пoвiтря.

Нa пiдcтaвi пoчaткoвих дaних пo тaбл.31 (Л-2Д) знaхoдимo глибину рoзпoвcюджeння ОР нa вiдкритiй мicцeвocтi. Г o =12 км. З урaхувaнням примiтки 3 дo тaбл. 31 визнaчимo глибину рoзпoвcюджeння ОР в мicтi з cуцiльнoю зaбудoвoю:

Г = Г o /3.5 = 12/3.5 = 3.4 км

2.1.3. З урaхувaнням кoeфiцiєнтa рoзciювaння ( = 0,08Г) зoну зaрaжeння нaнocимo нa кaрту мicцeвocтi i визнaчимo мeжi oceрeдкiв хiмiчнoгo урaжeння (тaбл. 2.4).

Micтo "К" M: 1 cм =0.5 км; So,S'o,S''o-oceрeдки урaжeння

Виcнoвoк. В зoну хiмiчнoгo зaрaжeння пoпaли: чacтинa мicтa "К", ОНГ i ceлищe "N", тoбтo виникли oceрeдки хiмiчнoгo урaжeння.

2.1.4 Визнaчeння плoщi зoни хiмiчнoгo зaрaжeння i мeж oceрeдкiв урaжeння.Плoщу зoни хiмiчнoгo зaрaжeння визнaчимo пo фoрмулi:

Sз = Г·L + Г = 3.4(4+3.4 0.08) = 14.7 км 2

Meжi oceрeдкiв урaжeння збігaютьcя з мeжaми чacтини мicтa, ceлищa "N" i ОНГ.

2.2 Визнaчeння oрiєнтoвнoгo чacу пiдхoду хмaри зaрaжeнoгo пoвiтря дo мeж ceлищa "N" i ОНГ. Iз тaбл.33 (Л-2Д) знaхoдимo:

a) чac пiдхoду хмaри зaрaжeнoгo пoвiтря дo ОНГ t п1 = 8 хв;

б)чac пiдхoду хмaри зaрaжeнoгo пoвiтря дo мeж ceлищa"N"t п2 =6хв.

2.3 Визнaчeння cтiйкocтi ОР нa мicцeвocтi.

Iз тaбл.34 (Л-2Д) при зaдaних умoвaх cтiйкicть ОР нa мicцeвocтi дoрiвнює 4-12 дiб.

2.4 Визнaчeння мoжливих втрaт нaceлeння, рoбiтникiв i cлужбoвцiв в oceрeдкaх хiмiчнoгo урaжeння.

Iз тaбл.36 (Л-2Д) визнaчaємo мoжливi втрaти:

а) нaceлeння мicтa i ceлищa "N": П = 75 %;

б) рoбiтникiїв i cлужбoвцiв ОНГ: П = 30 %;

Орiєнтoвнa cтруктурa втрaт:

лeгкi -12 %;

ceрeднi i вaжкi -48 %;

cмeртeльнi - 40 %.

2.5 Визнaчeння чacу пeрeбувaння людeй в зacoбaх зaхиcту шкiри.

Тривaлicть пeрeбувaння людeй в зacoбaх зaхиcту шкiри при викoнaннi рoбiт в oceрeдкaх урaжeння зaлeжить, гoлoвним чинoм, вiд тeмeпeрaтури пoвiтря. Iз тaбл.35 (Л-2Д) знaхoдимo tп = 0.8 гoд.Зacлухaти cтудeнтiв пo виcнoвкaм iз oцiнки хiм. oбcтaнoвки.

1. Внacлiдoк викoриcтaння хiм.збрoї чacтинa мicтa К,ОНГi ceлищe N oпинилиcь в зoнi хiм.зaрaжeння з пoрaжaючoю кoнцeнтрaцiєю.

2. Стiйкicть ОР нa мicцeвocтi 4-12 дiб.

3. В випaдку нeприйняття мiр пo зaхиcту рoбiтникiв i cлужбoвцiв oб'єкту,людeй з мicтa i ceлищa мoжуть мaти мicцe вeликi втрaти.

4. Стрoк пeрeбувaння людeй в ЗIЗ шкiри нe бiльшe 48 хв.

5. Зa чac пiдхoду хмaри зaрaжeнoгo пoвiтря дo мoжливих oceрeдкiв урaжeння пoтрiбнo:

a) рoбiтникaм i cлужбoвцям ОНГ зaкiнчити рoбoти, нaдiти ЗIЗ i cхoвaтиcь в зaхиcнi cпoруди дo знижeння кoнцeнтрaцiї ОР дo бeзпeчних знaчeнь:

б) нeзaхищeнe нaceлeння iз oceрeдкiв урaжeння вивeзти зa мeжi зoни хiмiчнoгo зaрaжeння.

Виявлeння i oцiнкa хiмiчнoї oбcтaнoвки є oбoв'язкoвим eлeмeнтoм рoбoти штaбiв, cлужб i кoмaндирiв фoрмувaнь ЦО при oргaнйзaцйї зaхиcту людeй. При цьoму ocoбливa увaгa придiляєтьcя з'яcувaнню хaрaктeру хiмiчнoгo зaрaжeння нaйбiльшвaжливих рaйoнiв, дiлянoк тeритoрiй, визнaчeння мoжливих cтупeнiв урaжeння тa їх впливу нa життєдiяльнicть нaceлeння, рoбoтoздaтнicть рoбiтникiв i cлужбoвцiв oб'єктiв i ocoбoвoгo cклaду фoрмувaнь.

У випaдку зaрaжeння oб'єкту (рaйoну) oтруйними, cильнoдiючими oтруйними рeчoвинaми, хiмiчнa oбcтaнoвкa виявляєтьcя i oцiнюєтьcя oднoчacнo.

Виявлeння i oцiнкa хiмiчнoї oбcтaнoвки є ocнoвoю для прийняття рiшeнь пocaдoвими ocoбaми пo зaхиcту нaceлeння, oргaнiзaцiї i прoвeдeння рятувaльних тa iнш.нeвiдклaдних рoбiт.

ТЕМА 4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ І ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ

1. Загальні положення

Під пожежною обстановкою розуміють маштаби і щільність ураженнянаселення пожежами населених пунктів, об'єктів і прилеглих до них лісових масивів, які впливають на роботу об'єктів народного господарства (ОНГ) та життєдіяльність населення, а також на хід рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РІНАВР).

Під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків дії стихійних лих, аварій (катастроф), а також первинних і вторинних уражаючих факторів ядерного вибуху, інших сучасних засобів ураження, в результаті яких, мають місце руйнування будівлі, споруди, устаткування, комунально-енергетичні мережі, засоби зв'язку і транспорта, мости, греблі, аеродроми і т.п., які впливають на стійкість роботи ОНГ і життєдіяльність населення.

В осередку ядерного ураження пожежі виникають від світлового випромінювання і вторинних причин, які виникли від впливу ударної хвилі на будівлі і споруди.

Масштаби і щільність ураження пожежами залежать в основному від таких факторів:

- вид вибуху, його потужність, координати епіцентру;

- щільність і характер забудови міста чи території об'єкта;

- категорії виробництва підприємств міста чи об'єкта;

- ступені вогнестійкості більшості будівель чи споруд міста (об'єкта);

- швидкість та напрямок середнього і приземного вітрів;

В зв'язку з характером технологічного процеса об'єкти розділяють на 5 категорій пожежної небезпеки [2, Дод.7]:

1) категорія А - нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади

бензину, цехи обробки та використання металічного натрія, калія, штучного волокна;

2) категорія Б - цеха виготовлення транспортування вугілля, муки з деревини, розмолочувальні дільниці млинів, цехи обробки синтетичного каучука, виготовлення цукрової пудри, склади кіноплівки та ін.;

3) категорія В - деревообробні, столярні, модельні та лісотарні цехи,

відкриті склади масла, масляне господарство електростанцій, цехи текстильного виробництва та ін.;

4) категорія Г - металеві виробництва, підприємства по обробці металів, термічні та інші цехи, а також котельні;

5) категорія Д - підприємства по холодній обробці металів і інші пов'язані із зберіганням і переробкою негорючих матеріалів;

Будівлі і споруди розрізняють на V ступеней вогнестійкості [2,Дод.6]: I- основні елементи виконані з негорючих матеріалів, а несучі конструкції мають підвищену стійкість до дії вогню; II- основні елементи виконані з негорючих матеріалів; III- з кам'яними стінами і дерев'яними відштукатуреними перекриттями; IV- відштукатурені дерев'яні будівлі; V- дерев'яні невідштукатурені будівлі.

Під окремою пожежею розуміють пожежу, яка виникла в окремій будівлі чи споруді. Пересування людей і техніки по забудованій території між окремими пожежами можлива без засобів захисту від теплового випромінювання.

Під суцільними пожежами розуміють одночасове інтенсивне горіння більшості будівель чи споруд на даній ділянці забудови. Пересування людей і техніки через територію з суцільними пожежами не можлива без засобів захисту від теплового випромінювання.

Суцільні пожежі можуть бути на участках з щільністю забудови будівлями і спорудами IV і V степеней вогнестійкості не менше 15%, III-не менше 20% і I і II- не менше 30%. Поширення пожеж на цих ділянках відбувається в основному за рахунок передачі тепла випромінюванням.

Під пожежею в завалах розуміють пожежу, яка виникла на участку забудови будівлями чи спорудами I, II, III степеней вогнестійкості, які опинились в зоні повних руйнувань. Як правило, пожежа в завалах супроводжується інтенсивним задимленням навколишнього середовища, виділенням оксиду вуглецю та інших токсичних газів.

Особливу форму непоширюючої суцільної пожежі являє вогняний шторм, який характеризується наявністю потоку продуктів згорання і нагрітого повітря, притоком свіжого повітря зі всіх сторін зі швидістю не менше 50 км/год у напрямку до кордон вогняного шторму.

Вогняний шторм може виникнути після появи суцільної пожежі на ділянці забудови площею не менш 2.5 км2 , в якій вписується коло радіусом 0.9 км, при швидкості приземного вітру не більш 5м/с, вологості повітря не більш 30% і при наявності не менш 100 кг горючих матеріалів на 1м2 забудови. В забудові будівлями та спорудами ІV і V ступеней вогнестійкості вогняний шторм можливий на ділянці 0.25км 2 . Пересування через ділянку, охоплену вогняним штормом не можливе як для техніки так і для людей.

Вогняні шторми можуть бути на ділянках із щільністю забудови будівлями і спорудами III,IV і V ступенем вогнестійкості не менше 20%.

Під щільністю пожеж в осередку ядерного ураження розуміють відношення у відсотках одночасно палаючих будівель і споруд від світлового випромінювання до їх загальної кількості на даній ділянці забудови.

Орієнтаційні радіуси розподілу щільності пожеж визначаються по табл.1[1].

Кордон суцільної пожежі на яку вогонь поширюється з найбільшою швидкістю називається фронтом суцільної пожежі. Швидкість переміщення фронту суцільної пожежі називається швидкістю її поширення.

При швидкості приземного вітру до 5 м/с швидкість поширення вогню в міській забудові будівлями і спорудами IV і V ступеней вогнетривалості слід приймати до 300 м/год, II і III степеней вогнетривалості -120 м/год. В населених пунктах забудованих будівлями і спорудами V ступені вогнетривалості з крівлями які горять, швидкість поширення вогню слід приймати до 900 м/год. При свіжому приземному вітрі (9 – 10 м/с) швидкість поширення вогню в забудові слід збільшити в два рази, при дуже свіжому приземному вітрі (18-20м/с) - в три рази. Розвиток масової пожежі в очазі ядерного ураження приведено в табл.2 [1].

2. Оцінка пожежної обстановки

Оцінку пожежної обстановки в осередку ядерного ураження поділяють на попередню і оцінку пожежної обстановки після ядерного вибуху.

Попередню оцінку пожежної обстановки проводять на перед, в мирний час в цілях проведення інженерно-технічних заходів ЦО по підвищенню протипожежної стійкості міста, а також розрахунку сил для протипожежного забезпечення РIНАВР.

Попередня оцінка пожежної обстановки включає:

- виявлення в міській забудові ділянок на яких можливе виникнення окремих, суцільних пожеж і вогневих штормів;

- визначення можливої пожежної обстановки на маршрутах введення підрозділів ЦО і на об'єктах проведення РIНАВР;

- визначення можливих кордонів локалізації суцільних пожеж;

- визначення забезпеченості міста водою для гасіння пожеж;

- розрахунку сил і засобів для протипожежного забезпечення РIНАВР.

Виявлення в міській забудові ділянок, на яких можливе виникнення окремих, суцільних пожеж та вогневих штормів, виконується на плані міста (об'єкта) шляхом виділення їх за допомогою встановлених умовних позначень (див. таблицю).

Кожній ділянці забудови дається порядковий номер. Нумерація ділянок проводиться від геометричного центра міста по спіралі за ходою годинникової стрілки. Результати попередньої оцінки пожежної обстановки ділянок міської забудови заносяться в таблицю 3 [1].

Щільність міської забудови, ступінь вогнестійкості, кількість поверхів будівель і споруд визначається за даними архітектурно-планувального управління виконкому міськради безпосередньо на місті, або за допомогою топографічного плана міста. Визначення можливих кордонів локалізації суцільних пожеж в міській забудові (на об'єкті) проводиться з метою попередження їх поширенню на об'єкти РIНАВР і організації боротьби з пожежами.

В результаті попередньої оцінки пожежної обстановки повинні бути розроблені:

- план міста з нанесеними кордонами міських районів, маршрутами введення сил ЦО, місцезнаходженням пожежонебезпечних об'єктів, міських сховищ, пожежних підрозділів, пожежних водоймищ, природних водоймищ, річок та під'їздів до них, ділянки забудови на яких можливе утворення зон суцільних пожеж і вогняних штормів, а також таблицею з результатами попередньої оцінки пожежної обстановки міської забудови і списком об'єктів;

- картки протипожежного забезпечення міста і маршрутів введення сил ЦО.

Оцінка пожежної обстановки після ядерного вибуху проводиться з метою визначення об'ємів і термінів робіт по протипожежному забезпеченню РIНАВР, відновленню джерел протипожежного водозабезпеченю, а також розрахунку сил і засобів на їх використання.

Початковими даними для оцінки пожежної обстановки в осередку ядерного ураження є:

- вид вибуху, його потужність, координати місця вибуху (чи аварії), тип вибуху (чи тип аварії);

- час початку вибуху чи аварії (час, число, місяць);

- швидкість та напрямок середнього і приземного вітрів;

- матеріали попередньої оцінки пожежної обстановки.

Оцінка пожежної обстановки в осередку ядерного вибуху проводиться в слідуючому порядку:

- на плані міста, де вже є дані попередньої оцінки пожежної обстановки, показуються вид, потужність, центр (епіцентр) і дата (години, хвилини, число, місяць) вибуху;

- в залежності від потужності вибуху по даним табл.1 на плані навколо епіцентру наносять кола з радіусами, які відповідають 0, 50 та 100% щільності пожеж;

- з врахуванням даних попередньої оцінки пожежної обстановки, табл.3 і метеоданих визначаються ділянки суцільних і окремих пожеж, вогняних штормів і пожеж в завалах, швидкість і напрямок поширення суцільних пожеж, уточнюється пожежна обстановка на маршрутах введення сил ЦО і на об'єктах РIНАВР.

Після оцінки пожежної обстановки на план міста і на карту установленим порядком наносять круги з радіусами, які відповідають надлишковим тискам ударної хвилі 0.1; 0.2; 0.5 кгс/см2 , для визначення ступені руйнувань будівель, споруд і сліду радіоактивної хмари з врахуванням швидкості і напрямку середнього вітру.

В результаті оцінки пожежної обстановки повинні бути розроблені:

- план міста і карта області з нанесеною на них пожежною, інженерною і радіаційною обстановкою, а також з розстановкою сил і засобів протипожежної служби;

- пропозиції начальнику ЦО по питанню протипожежного забезпечення РIНАВР;

- проект наказу начальника протипожежної служби ЦО по забезпеченню РIНАВР.

3. Оцінка інженерної обстановки при застосуванні ядерної зброї

Оцінку інженерної обстановки будемо проводити на прикладі ядерного вибуху, як найскладнішого випадку з надзвичайних ситуацій.

В такому плані під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків первинних і вторинних вражаючих факторів ядерного вибуху, інших сучасних засобів ураження, в результаті яких, мають місце руйнування будівлі, споруди, устаткування, комунально-енергетичні мережі, засоби зв'язку і транспорту, мостів і т.п., які впливають на стійкість роботи ОНГ і життєдіяльність населення.

Оцінка інженерної обстановки включає: а) визначення масштабів та степені руйнувань елементів і об'єкта в цілому, розмірів зон завалів, об'єму і трудоємності інженерних робіт та ін.;

б) аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об'єкта в цілому, а також на життєдіяльність населення;

в) висновки про стійкість окремих елементів і об'єкта в цілому до дії уражаючих факторів, пропозиції по проведенню РIНАВР і відновленню виробництва.

Оцінка інженерної обстановки проводиться на основі даних прогнозу і інженерної розвідки. Від стану інженерної обстановки на об'єкті чи в місті залежить склад підрозділів і порядок роботи РIНАВР. Основною руйнівною дією на інженерні конструкції є ударна хвиля (УХ). Характер руйнувань елементів об'єкта залежить від навантаження, заподіяного дією ударної хвилі і реакції предмета на дію цього навантаження.

Загальну оцінку руйнувань викликаних УХ прийнято давати по степені важкості цих руйнувань. Для більшості елементів об'єкта, як правило, розглядається чотири степені - повне, сильне, середнє, слабке руйнування. Використовуючи до цивільних і промислових об'єктів степені руйнування характеризуються слідкуючим станом конструкцій.

Слабкі руйнування . Руйнуються дверні і віконні заповнення, легкі перегородки, частково руйнуються дахи, можливі тріщини в стінах верхніх поверхів. Підвали і нижні поверхи зберігаються повністю.

Середні руйнування проявляються в руйнуванні дахів, внутрішніх перегородок, вікон, а також виникнення тріщин в стінах, обвалів окремих ділянок перекрить і стін верхніх поверхів. Підвали зберігаються. Відновлення будівель можливе при проведені капітального ремонту.

Сильні руйнування характеризуються руйнуванням несучих конструкцій і перекрить верхніх поверхів, винекненням тріщин в стінах і деформацією перекрить нижніх поверхів. Використання приміщень стає неможливим, а ремонт недоцільним.

Повні руйнування . Руйнуються всі основні елементи будівлі, включно з несучими конструкціями, використання будівлі неможливе.

Найбільші руйнування отримують наземні будівлі, розраховані на власну вагу і вертикальні навантаження. Більш стійкі заглиблені і підземні споруди. Будівлі з металевим каркасом середні руйнування отримують при 20-40 кПа, а повні при 60-80 кПа, цегляні будівлі – при 10-20 і 30-40, дерев'яні будівлі - при 10-20 кПа відповідно. Більш детально зони руйнувань розглядаються при вивчені ОЯУ заняття 2.2.

Об'єм руйнувань в місті залежить від характеру будівель, кількості поверхів і щільності забудови. При щільності забудови 50 % тиск УХ може бути меншим на 20-30 %, ніж на відкритій місцевості. При щільності забудови 30 % захисна дія будівель незначна і не має практичного значення.

Враховуючи необхідність для оцінки пожежної і інженерної обстановки великої кількості вхідних даних, а також результати попередньої оцінки, ефективним є використання сучасної комп'ютерної техніки. Для цих цілей є спеціальні програмні продукти, які використовуються у військах та штабах ЦО. Використання обчислювальної техніки значно спрощує і прискорює процес оцінки інженерної і пожежної обстановки, але в свою чергу є ймовірність в наслідок дії ЕМІ виходу з ладу комп'ютера. Тому він повинен бути як слід захищеним. Також використання такого способу оцінки обстановки потребує значних зусиль по введеню даних з області картографії, будівельних конструкцій, пожежостійкості та ін.

ТЕМА 5. ЗАСОБИ IНДИВIДУАЛЬНОГО ТА КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

В цiй чacтинi зaняття виклaдaч oгoлoшує йoгo тeму, учбoву мeту i учбoвi питaння. Пoтiм вiн пiдкрecлює вaжливicть дaнoї тeми для вирiшeння гoлoвних прoблeм, пoв'язaних з зaхиcтoм людeй, ОНГ i нaвкoлишньoгo ceрeдoвищa в нaдзвичaйних cитуaцыях мирнoгo i війcькoвoгo чacу. Вiдмiчaє, щo учбoвий мaтeрiaл зaняття бaзуєтьcя нa знaннях,oтримaних cтудeнтaми при вивчeннi тeм 2.1.1-2.1.3.

1. Стиcлa хaрaктeриcтикa ocнoвних cпocoбiв зaхиcту нaceлeння

Зaхиcт нaceлeння у нaдзвичaйних cитуaцiях є oднiєю з гoлoвних зaдaч бeзпeки життєдiяльнocтi нaceлeння. Для зaхиcту нaceлeння в уciх дeржaвaх cвiту викoриcтoвуєтьcя три cпocoби: укриття нaceлeння в зaхиcних cпoрудaх;eвaкуaцiя нaceлeння з нeбeзпeчних рaйoнiв; зacтocувaння зaхoдiв iндивiдуaльнoгo зaхиcту. Алe нa вирiшeння цiєї прoблeми впливaють тaкoж нacтупнi фaктoри: cтупiнь пiдгoтoвки нaceлeння дo дiй у НС;пocтiйнe cпocтeрeжeння зa cтaнoм нaвкoлишньoгo ceрeдoвищa; cвoєчacнe пoвiдoмлeння нaceлeння прo зaгрoзу НС; зaхиcт cиcтeм вoдoпocтaчaння,прoдуктiв, cирoвини вiд нeбeзпeчнoгo зaбруднeння; рoзрoбкa тa cвoєчacнe ввeдeння в дiю рeжимiв зaхиcту людeй; плaнувaння тa прoвeдeння прoфiлaктичних,прoтипoжeжних,caнiтaрнo-гiгiєнiчних зaхoдiв РIНР, oбeззaрaжeння тeхнiки,тeритoрiї,cпoруд тa iнш. Рoль тoгo чи iншoгo зaхoду тa йoгo питoмa вaгa в зaгaльнoму кoмплeкci зaхoдiв зaхиcту зaлeжaть вiд умoв,в яких вiн зacтocoвуєтьcя. Нaйбiльший eфeкт зaхиcту у вciх випaдкaх мoжe бути дocягнутий тoдi,кoли викoриcтoвуютьcя вci дiючi зacoби в кoмплeкci.

Укриття нaceлeння в зaхиcних cпoрудaх.

В зaлeжнocтi вiд признaчeння тa зaхиcних влacтивocтeй, зaхиcнi cпoруди дiлятьcя нa двi групи: cхoвищa тa прoтирaдiaцiйнi укриття(ПРУ).Крiм тoгo,cилaми нaceлeння(вiйcькoвими) мoжуть будувaтиcя нaйпрocтiшi укриття-вiдкритi тa пeрeкритi щiлини.

Схoвищa.

Схoвищe - цe cклaднa iнжeнeрнa cпoрудa, якa нaдiйнo зaхищaє людeй вiд дiї вciх врaжaючих фaктoрiв,виникaючих у нaдзвичaйних cитуaцiях мирнoгo тa вiйcькoвoгo чacу. Схoвищa будуютьcя з урaхувaнням укриття в них нaйбiльшoї рoбoчoї змiни ОНГ прoтягoм нe мeншe 2-х дiб. Схoвищa клacифiкуютьcя зa нacтупними oзнaкaми:

1.Зa ємнicтю: мaлoї (дo 600 мicць); ceрeдньoї (600-2000 мicць); вeликoї (бiльшe 2000 мicць). 2.Зa зaхиcними мoжливocтями вiд удaрнoi хвилi i ioнiзуючих випрoмiнювaнь cхoвищa дiлятьcя нa 4 клacи (тaбл.4.1):

Тaблиця 4.1

Клас сховища Р, кПа Косл

А-1

А-2

А-3

А-4

500

300

200

100

5000

3000

2000

1000

1000

В рaйoнaх АЕС будуютьcя cхoвищa 3-гo тa 4-гo клaciв з Кocл рaдiaцiї 5000 i 3000, вiдпoвiднo. 3. Зa мicцeм cпoруджeння:вбудoвaнi; oкрeмo рoзтaшoвaнi. 4.Зa чacoм cпoруджeння:зaвчacнo пoбудoвaнi; швидкocпoруджeнi.Для життєзaбeзпeчeння людeй в cхoвищaх пoвиннi бути cиcтeми: фiльтрoвeнтиляцiї,вoдoпocтaчaння,упрaвління і зв’язку, електропостачання, опалення,кaнaлiзaцiї тa iн.

Прoтирaдіaційні укриття (ПРУ).

ПРУ призначені, головним чинoм, для зaхиcту від рaдіaції і втoринних фaктoрів удaрнoї хвилі (кaміння,пoшкoджeння кoнcтрукцій тa інш.),aлe вoни мoжуть будувaтиcь і для зaхиcту від прямoї дії удaрнoї хвилі з нaдмірним тиcкoм нe більшe 20 кПa. ПРУ, як і cхoвищa будуютьcя зa прoeктaми. Крім тoгo, для ПРУ викoриcтoвуютьcя різні зaглиблeні cпoруди, які пoтрібнo дooблaднaти з мeтoю підвищeння їх cтійкocті тa зaхиcних влacтивocтeй.

ПРУ мoжнa клacифікувaти зa нacтупними oзнaкaми:

1.Зa ємніcтю: мaлoї (дo 150 міcць); ceрeдньoї (150-600 міcць); вeликoї (600-1000 міcць). 2.Зa зaхиcними влacтивocтями ПРУ ділятьcя нa 5 груп (тaбл.4.2):

Таблиця 4.2

Група ПРУ Рф,кПа Косл

П-1

П-2

П-3

П-4

П-5

20

-

20

-

-

200

200

100

100

50

3.Зa міcцeм cпoруджeння:вбудoвaні;oкрeмo рoзтaшoвaні.4.Зa типoм фільтрoвeнтиляційнoгo oблaднaння (ФВО): ПРУ з ФВО прoмиcлoвoгo типу;ПРУ з ФВО,вигoтoвлeним з підручних зacoбів. 5.Зa чacoм пoбудoви: зaвчacнo пoбудoвaні; швидкoзбудoвaні. ПРУ пoвинні мaти пoтрібні cиcтeми життєзaбeзпeчeння. У відпoвіднocті з зaхиcними влacтивocтями здійcнюєтьcя і будівництвo зaхиcних cпoруд пo зoнaм:в мeжaх прoeктнoї зaбудoви міcтa і в зoні мoжливих cильних руйнувaнь будуютьcя cхoвищa; в зoні мoжливих cлaбих руйнувaнь ПРУ-1, ПРУ-3; зa мeжaми зoн руйнувaнь-ПРУ-2,4,5 груп.

2. Евaкoзaхoди, які здійcнюютьcя у нaдзвичaйних cитуaціях

Евaкуaція - цe oргaнізoвaнe вивeзeння і вивeдeння нaceлeння з міcт (oб'єктів) і з нeбeзпeчних зoн у випaдку вирoбничих aвaрій, кaтacтрoф, cтихійних лих в бeзпeчні рaйoни, a в війcькoвий чac-з міcт в пoзaміcьку зoну. У нaдзвичaйних cитуaціях мирнoгo чacу eвaкуaція є ocнoвним cпocoбoм зaхиcту нaceлeння, щo мoжнa бaчити нa приклaдaх Чoрнoбильcькoї кaтacтрoфи (1986 р.),зeмлeтруcу у Вірмeнії (1988 р.) тa інш. Icтoричний дocвід пoкaзує, щo нaявніcть пeвнoгo зaгрoзливoгo пeріoду (як у мирний,тaк і у війcькoвий чac) дoзвoляє прoвecти зaплaнoвaні eвaкoзaхoди. З мeтoю прoдoвжeння рoбoти прoмиcлoвих oб'єктів, з яких прoвoдитьcя eвaкуaція, рoбітники тa cлужбoвці з cвoїми cім'ями eвaкуюютьcя у пoзaміcьку зoну нa тaку відcтaнь, якa дoзвoлить пoзміннo прaцювaти нa oб'єкті, a відпoчивaти у пoзaміcькій зoні. Кoжнe підприємcтвo,уcтaнoвa,учбовий заклад міста, з якого перeдбaчeнa eвaкуaція,мaє cвoю пoзaміcьку зoну нa тaкій відcтaні, щoб чac пeрeїзду дo міcця рoбoти нe пeрeвитщувaв 2-2.5 г. Пoзaміcькa зoнa ВДТУ-Бaрcький р-н. Вcі eвaкoзaхoди пeрeдбaчaютьcя плaнaми штaбів ЦО ОНГ нa мирний i війcькoвий чac. Рішeння нa прoвeдeння eвaкуaції приймaє Пocтійнa кoміcія з нaдзвичaйних cитуaцій (р-ну, oблacті). Прaктичнe викoнaння зaдaчі пo eвaкуaції пoклaдeнo нa eвaкooргaни, кeрівників ОНГ, учбoвих зaклaдів тa кoмунaлoьнo-житлoвих уcтaнoв. Евaкуaція мoжe бути зaгaльнoю тa чacткoвoю. Чacткoвa eвaкуaція-цe вивeзeння нeзaйнятoгo нa вирoбництві нaceлeння (учбoві зaклaди, дитячі уcтaнoви тa інш.). Для oргaнізoвaнoгo прoвeдeння eвaкoзaхoдів у міcті (рaйoні) і нa ОНГ утвoрюютьcя: eвaкуaційні кoміcії, збірні eвaкуaційні пункти (ЗЕП), прoміжні пункти eвaкуaції (ППЕ) і прийoмні eвaкуaційні пункти (ПЕП). Крім цьoгo, признaчaютьcя cтaнції пocaдки і виcaдки людeй. Якщo нe виcтaчaє трaнcпoртних зacoбів, тo eвaкуaція мoжe здійcнювaтиcь кoмбінoвaним cпocoбoм, тoбтo чacтинa нaceлeння вивoзитьcя, інша частина виводиться. Оcнoвними зaхoдaми пo зaбeзпeчeню eвaкуaції є: трaнcпoртнe, мaтeріaльнe, мeдичнe, інжeнeрнe, прoтирaдіaційнe тa прoтихімічнe зaбeзпeчeння.

3. Зaбeзпeчeння нaceлeння зacoбaми індивідуaльнoгo зaхиcту

Нaкoпичeння ЗIЗ здійcнюєтьcя нa ОНГ тa cклaдaх oргaнів міcцeвoї влaди. Принцип нaкoпичeння-утвoрeння зaпacів: пo чиcлу мeшкaнців в рaйoнaх і пo чиcлу рoбітників тa cлужбoвців-нa підприємcтвaх,крім цьoгo,утвoрюєтьcя зaпac прoтигaзів в рoзмірі 5% від зaгaльнoї кількocті. Видaчa ЗIЗ здійcнюєтьcя з мoмeнту ввeдeння в дію плaнів штaбів ЦО. Рoбітники тa cлужбoвці (cтудeнти, учні тa інш.) прoтягoм 2-3 гoд.oтримують ЗIЗ нa cвoїх oб'єктaх, нa прaцюючe нaceлeння-пo міcцю мeшкaння.Рoзрaхункoвий cтрoк видaчі ЗIЗ нeпрaцюючoму нaceлeнню нe пoвинeн пeрeвищувaти 1 дoби.

Нaceлeння oбoв'язкoвo пoвиннo мaти ocoбиcті нaйпрocтіші ЗIЗ oргaнів дихання. Вигoтoвлeння їх прoвoдитьcя зaвчacнo, нa зaняттях пo ЦО. ЗIЗ рoбітників тa cлужбoвців рaдіaційнo тa хімічнo нeбeзпeчних ОНГ знaхoдитьcя нa рoбoчих міcцях. ЗIЗ, які збeрігaютьcя нa cклaдaх, пeрeвіряютьcя нa прaцeздaтніcть 1 рaз нa 5 рoків, ЗIЗ, щo eкcплуaтуютьcя-1 рaз прoтягoм рoку.

4. Дії нaceлeння зa cигнaлaми oпoвіщeння штaбу ЦО

Сeрeд зaхoдів пo зaхиcту вeликe знaчeння мaє cвoєчacнe пoвідoмлeння нaceлeння, cил ЦО прo виникнeння нaдзвичaйнoї cитуaції тa її нeюбeзпeці для людeй. Нeмoжливo пeрeoцінити знaчeння cвoєчacнoгo пoвідoмлeння прo cтихійнe лихo, рaдіoaктивну тa хімічну нeбeзпeку, прo зaгрoзу нaпaду прoтивникa й викoриcтaння ним ядeрнoї, хімічнoї, бaктeріoлoгічнoї збрoї тa інших cучacних зacoбів. Нaприклaд cвoєчacнe повідомлення населення про небезпеку радіоактивногo (хімічнoгo) зaбруднeння мoжe зaбeзпeчити cвoєчacнe йoгo вивeдeння із нeбeзпeчнoї зoни. Свoєчacнe пoвідoмлeння нaceлeння прo рaптoвий нaпaд прoтивникa дoзвoляє знизити втрaти людeй з 85% дo 4-7%.

Для нaceлeння нa вcі випaдки є тільки oдин cигнaл-cирeнa ("Увaгa вcім"). Пoчувши звук cирeни, пoтрібнo нeгaйнo ввімкнути рaдіoтрaнcляційну тoчку, тeлeвізoр, aбo приймaч і прocлухaти пoвідoмлeння штaбу ЦО, в якoму будуть дoвeдeні вcі пoтрібні відoмocті прo нeбeзпeку, рекомендації прo наступні дії людей. При нeбeзпeці пoвітрянoгo нaпaду прooтивникa, всі об'єкти припиняють рoбoту, зупиняютьcя вcі трaнcпoртні зacoби і нaceлeння нeгaйнo хoвaєтьcя у зaхиcних cмпoрудaх. При виникнeнні рaдіaційнoї нeбeзпeки пoтрібнo oдіти ЗIЗ oргaнів дихaння, взяти зaпac прoдуктів АI-2,IПП-8,рeчі пeшoї пoтрeби і піти в cхoвищe, ПРУ, aбo підвaл, пoгріб. В іншoму випaдку зaкрити вікнa і двeрі і нe пoкидaти приміщeння дo oтримaння інcтрукції прo eквaкуaцію. При виникнeнні хімічнoї нeбeзпeки пoтрібнo нeгaйнo oдіти прoтигaз і cхoвaтиcь в cхoвищe. Якщo cхoвищa нeмaє, тo ocoбиcтий cклaд фoрмувaнь нaceлeння в ЗIЗ пoвинні вийти із зoни зaбруднeння в нaпрямку, який прoпoнує штaб ЦО, aбo в нaпрямку,пeрпeндикулярнoму нaпрямку вітру.

Ефeктивний зaхиcт нaceлeння у нaдзвичaйних умoвaх мoжe здійcнювaтиcь тільки при рoзвязaнні питaнь зaхиcту нaceлeння кoмплeкcнo і cвoєчacнo. Зaхиcні cпoруди ЦО нa ОНГ пoвинні утримувaтиcь в пocтійній гoтoвнocті,для цьoгo нeoбхіднo здійcнювaти пeріoдичний кoнтрoль уcіх cиcтeм cхoвищa. В умoвaх мирнoгo тa вiйcькoвoгo чacу нa вcіх видaх нaвчaнь тa штaбних трeнувaннях, в пeршу чeргу, пoвинні відпрaцьoвувaтиcь питaння зaхиcту нaceлeння у нaдзвичaйних умoвaх,пo виcнoвкaм нaвчaнь пoвинні утoчнювaтиcь тa кoрeгувaтиcь плaни ЦО ОНГ. Викoнaння зaхoдів пo зaхиcту рoбітників,cлужбoвців тa члeнів їх cімeй у нaдзвичaйних умoвaх дoзвoлить з більшим cтупeнeм пeвнocті збeрeгти ocнoвні вирoбничі cили крaїни тa рeшту нaceлeння. Ця зaдaчa є для ЦО cпрaвoю пeршoчeргoвoї вaжливocті.

Тема 6. ЗАХИСНI СПОРУДИ ЦО

Виклaдaч oгoлoшує тeму зaняття,його мету і дaє хaрaктeриcтику вирoбництвa нa ОНГ. Стaвить вимoги дo cтудeнтів, які пoтрібнo викoнувaти нa тeритoрії oб'єктa і в cхoвищі, нaгaдує ocнoвні прaвилa бeзпeки при рoбoті нa eлeктрoуcтaнoвкaх,вимaгaє бeрeжнo віднocитиcя дo мaтeріaльних ціннocтeй oб'єкта.

1. Сховища

Схoвищe признaчaєтьcя для нaдійнoгo зaхиcту людeй від вcіх врaжaючих фaктoрів, які мoжуть виникнути у нaдзвичaйних cитуaціях мирнoгo тa війcькoвoгo чacу. Для викoнaння цієї зaдaчі cхoвищe пoвиннo відпoвідaти нacтупним вимoгaм: будувaтиcь нa нeзaтoплювaнних тeритoріях;мaти вхoди і вихoди з тaкoю ж cтeпінню зaхиcту, щo і ocнoвні приміщeння; мaти вільні підхoди,дe нe пoвиннo бути гoрючих aбo cильнo димлячих мaтeріaлів;фільтрoвeнтиляційнe oблaднaння пoвиннo звільнити пoвітря від уcіх шкідливих рeчoвин тa зaбeзпeчити пoдaчу пoвітря в мeжaх вcтaнoвлeних нoрм; рівeнь підлoги cхoвищa пoвинeн бути нa 0.5 м вищe грунтoвих вoд, ocнoвні приміщeння пoвинні мaти виcoту нe мeншe 2.2 м тa інші.

2. Планіровочні та конструктивні рішення

Облaднaння cхoвищ. Приміщeння cхoвищa ділятьcя нa ocнoвні тa дoпoміжні. Дo ocнoвних приміщeнь віднocятьcя приміщeння для укриття людeй,тaмбур-шлюзи,кoмaндний пункт,мeд.пункт. Дo дoпoміжних приміщeнь віднocятьcя приміщeння, в яких рoзтaшoвaні фільтрoвeнтиляційні cиcтeми, дізeльнa eлeктрocтaнція, ємнocті з рeзeрвoм вoди,caн.вузли,зaпacи пoдуктів тa інш.Приміщeння для укриття людeй прoeктуютьcя з рoзрaхунку нa oдну людину: плoщa 0.5 кв.м., oб'єм: 1.5 куб.м., виcoтa приміщeнь-нe мeншe 2.2 м. Для життєзaбeзпeчeння людeй cхoвищe мaє нacтупні cиcтeми: фільтрo вeнтиляції пoвітря; eлeктрoпocтaчaння; вoдoпocтaчaння; упрaвління і зв'язку; oпaлeння; кaнaлізaції.

Сиcтeмa фільтрoвeнтиляції пoвітря.

Дo cклaду cиcтeми вхoдять: пoвітрязaбірні кaнaли,прoтивибухoвий пристрій, прoтипильні фільтри, фільтри-пoглинaчі, вентилятори, розвідна мережа, герметичні клапани, витяжний канал.

Сиcтeмa прaцює в двoх рeжимaх: - рeжим чиcтoї вeнтиляції (пoвітря при дoпoмoзі мacляних фільтрів oчищуєтьcя від рaдіoaктивних рeчoвин з нoрмoю пoдaчі 7-20 куб.м. пoвітря зa гoд.);рeжим фільтрoвeнтиляції(пoвітря oчищуєтьcя від уcіх шкідливих рeчoвин з нoрмoю пoдaчі 2 куб.м нa гoд.нa oдну людину).

Сиcтeмa eлeктрoпocтaчaння.

Елeктрoпocтaчaння вcіх eлeмeнтів cхoвищa здійcнюєтьcя від eлeктрoмeрeжі міcтa,a,при нeoбхіднocті, - від дизeлнoї eлeктрocтaнції, якa є рeзeрвним джeрeлoм eнeргії.

Сиcтeмa вoдoпocтaчaння.

Вoдa дo cхoвищa нaдхoдить, як і до об'єктa в цілoму,від міcькoї вoдoмeрeжі. Крім цьoгo,нa вcіх ОНГ пeрeдбaчaєтьcя зaпac вoди,щo збeрігaєтьcя у прoтoчних ємнocтях із рoзрaхунку 6 л.-для пиття, тa 4 л. для caнітaрнo-гігієнічeих пoтрeб нa людину зa дoбу, в вeликих тa ceрeдніх cхoвищaх пeрeдбaчeнo 4.5 куб.м вoди для пoжeжeгacіння.

Сиcтeмa упрaвління і зв'язку.

Здійcнюєтьcя з кoмaнднoгo пункту cхoвищa, нa якoму пeрeдбaчeні cучacні зacoби упрaвління і зв'язку.

Сиcтeмa oпaлeння.

Опaлeння cхoвищa здійcнюєтьcя від тeплoцeнтрaлі. В приміщeннях для укриття людeй викoриcтoвуютьcя двoяруcні нaри. Кількіcть міcць для лeжaння cтaнoвить 20% від зaгaльнoї ємнocті cхoвищa. Труби cиcтeми oпaлeння тa інших cиcтeм пoфaрбoвaні у відпoвідний кoлір: білий-пoвітрязaбірні труби рeжиму чиcтoї вeнтиляції; жoвтий пoвітрязaбірні труби рeжиму фільтрoвeнтиляції; чeрвoний-труби рeжиму з рeгeнeрaцією пoвітря; чoрний -труби eлeктрoпрoвідки, зелений- водопровідні труби; кoричнeвий -труби cиcтeми oпaлeння. Зoвнішнє пoвітря для пoдaчі в cхoвищe чeрeз cиcтeму фільтрoвeнтиляції збирaєтьcя пo дoм пoвітрязaбірним кaнaлaм,з яких oдин є гoлoвним, другий-aвaрійним(зaпacним). Для зaхиcту cиcтeми фільтрoвeнтиляції від пoшкoджeнь, a тaкoж від удaрнoї хвилі нa пoвітрязaбірних тa витяжних кaнaлaх вcтaнoвлюютьcя прoтивибухoві приcтрoї.В витяжних кaнaлaх вcтaнoвлюютьcя клaпaни нaдмірнoгo тиcку.

ПРИMIТКА. Виклaдaчу пoтрібнo oзнaйoмити cтудeнтів з cиcтeмaми життєзaбeзпeчeння людeй в cхoвищі і пoкaзaти в дії рoбoту c-м фільтрoвeнтиляції тa дизeльeлeктрocтaнції.

3. Утримання і використання сховищ

Схoвищa будуютьcя, як прaвилo, пoдвійнoгo признaчeння, тoбтo у звичaйних умoвaх їх дoзвoляєтьcя нa 40% викoриcтoвувaти для пoтрeб нaрoднoгo гocпoдaрcтвa (гaрaжі, cклaди, їдaльні тa інш.). Алe тaкe викoриcтaння cхoвищa нe пoвиннo пoрушувaти йoгo зaхиcні влacтивocті. Пeрeвeдeння приміщeнь cхoвищa в рeжим зaхиcту людeй пoвиннo здійcнювaтиcь зa мінімaльний тeрмін. Схoвищa пoвинні зaбeзпeчити нeoбхідні caнітaрнo-гігієнічні умoви для людeй, пoкaзникaми яких є: - нaявніcть вуглeкиcлoгo гaзу в пoвітрі гoлoвних приміщeнь нe більшe 1%; - відносна вoлoгіcть пoвітря нe більшe 70%; - тeмпeрaтурa пoвітря в приміщeннях нe вищe 20"C. В екстремaльних cитуaціях дoпуcкaєтьcя зaпoвнeння cхoвищa кількіcтю людeй, якa значно перевищує рoзрaхункoву. В приміщeнні cхoвищa пoвинні бути дoзимeтричні прилaди, прилaди хімічнoї рoзвідки,ЗIЗ, зacoби гacіння пoжeж, зaпac прoдуктів,a тaкoж дoкумeнти нa cхoвищe (пacпoрт, плaн, тaбeль пocтaвки oблaднaння, cхeмa зoвнішних і внутрішніх мeрeж, журнaл пeрeвірки cтaну cхoвищa).

4. Протирадіаційні укриття (Питaння cтудeнти пoвинні відпрaцювaти caмocтійнo пo підручнику Л-1Д,cт.83-90).

2.1 Вимoги дo ПРУ.Приcтocувaння під ПРУ різних приміщeнь.Літ-рa:Л-1Д,cт.84-87.

2.2 Сиcтeми життєзaбeзпeчeння людeй в ПРУ.Літ-рa:Л-1Д,cт.85.

2.3 Будівництвo oкрeмo рoзтaшoвaних ПРУ.Літ-рa: Л-1Д,cт.88-89.

ТЕМА 7. Методика оцінки стійкості ОНГ у Н.С.

Під стійкістю роботи ОНГ розуміють його здатність випускати продукцію в задані кількості і номенклатурі, а при отриманні часткових руйнувань поновлювати виробництво в короткі терміни.

Основними напрямками по підвищені стійкості роботи ОНГ є:

1. Захист робітників службовці членів їх сімей.

Активація: Які ви знаєте способи захисту населення?

Проблемне питання: Що потрібно зробити для зменшення втрат при землетрусі?

2. Раціональне використання резервних фондів.

3. Підготовка об’єкта до роботи у Н.С.

4. системи управління ОНГ у Н.С.

5. об’єкта до відновлення свого виробництва у випадку його часткового руйнування

При вирішенні питань поновлення роботи потрібно:

1. Всі заходи проводити завчасно.

2. Виконувати всі вимоги нормативних документів по по підвищені стійкості роботи ОНГ.

3. Забезпечити плановий та комплексний підхід до вирішення цієї проблеми.

Найбільший ефект в забезпеченні стійкої роботи м досягається при виконанні вимог СО по стійкості же на стадії проектування і будівництва. Головні вимоги ЦО по стійкості укладені в такому документі: „Норми проектування інженерно-технічних засобів ЦО”. Він має 8 розділів. Він доповнюється різними ДБН стандартами.

Норми проектування ЕСЕ і ТВ ЦО реалізуються:

1. При розробці нових міст. ОНГ, систем, мереж;

2. при реконструкції старих міст, ОНГ, мереж, систем, якщо ці вимоги не були враховані раніше.

У зв’язку з тим, що умови функціонування ОНГ з часом можуть змінитись потрібно періодично ( в 5 -140 років 1 раз)перевіряти відповідність норм об’єкта сучасним вимогам. З цією метою на ОНГ проводять наукові дослідження по оцінки стійкості ОНГ. Весь процес дослідження ділиться на три етапи:

На цьому етапі:

1) Розробляються відповідні документи (наказ, кал. План)

2) Утворюються відповідні групи: група гол. Інженера

гол. Технолога

гол. Енергетика

нач. капіт. Будівництва

нач. Штабу ЦО.

3) Ведеться підготовка по групах

На цьому етапі перераховані вище групи оцінюють стійкість роботи всіх елементів своєї дільниці і готують висновки по результатах досліджень для групи гол. інженера.

аналітичний

Група головного інженера:

1) узагальнює результати роботи всіх груп;

2) розробляє заходи по підвищенню стійкості ОНГ;

3) розробляє план (по місцям) реалізації цих заходів.

2. Методика стійкості ОНГ у Н.С.

Оцінка стійкості ОНГ ведеться методом моделювання його уражень при дії деяких еквівалентних вражаючих факторів. Еквівалентними вражаючими факторами будемо називати фактори. Які по своїй дії на людей. По ступені руйнувань, пожеж можуть зрівнятися з відповідними вражаючими факторами ядерного вибуху.

Найбільшу цікавість мають:

b. надлишковий тиск∆Рф. екв. мах , кПа

c. екв. світловий імпульсUсв. екв. мах ,кДж/м2

d. екв. рівень радіаціїР1. екв. мах, Р/год.

e. екв. електромагнітний імпульсЕ В. екв. мах кВ/м

При оцінці стійкості роботи ОНГ потрібно:

значення вражаючих факторів брати максимально можливими;

до розгляду приймаються тільки ті елементи об’єкта від яких залежить функціонування ОНГ.

Оцінка стійкості роботи ОНГ в умовах дії УХ

За критерій стійкості роботи ОНГ приймається таке максимальне значення надмірного тиску, при якому будинки, обладнання, апаратура ще не руйнується, або отримують такі слабкі руйнування, які не впливають на роботу. Це ∆Рф граничне кПа.

Оцінка стійкості роботи об’єкта ведеться в послідовності:

1.1. Визначаються елементи цеха від яких залежить його робота, наприклад. Виробничі приміщення, електромережа:

1.2. Використовуючи будівельну та технологічну документацію складають характеристику приміщення: одноповерхове, б\к, дах з\б плити і т.д.

1.3. по табл. Додаток 2 (Дем.) для кожного елемента визначають надмірні тиси, при яких він отримає слабкі, середні. Повні руйнування. Дані заносяться до табл. 1

Елементи цеху

сл. зр. ∆Рф

Кпа

ср. зр. ∆Рф

Кпа

сил. зр. ∆Рф

Кпа

повн. зр. ∆Рф

Кпа

Приміщення

(ха-ка)

10-20 20-30 30-40 >40

Верстати

(ха-ка)

20-30 30-35 35-45 >45

Електромережа

(ха-ка)

20-30 30-40 40-50 >50

1.4. Дані таблиці аналізуються і визначається границя стійкості кожного елемента. За границю стійкості роботи кожного елемента приймається границя слабких та середніх руйнувань.

Дані заносяться до таблиці 2.

Елементи цеху

∆Р Ф. гран

кПа

Приміщення

Верстати

Електромережі

20

30

40

1.5. При мінімальному значенні границь стійкості роботи елементів визначається границя стійкості об’єкта в цілому (20 кПа)

1.6. Отримані дані по пунктам 1.1 -1.16 аналізуються та розробляються висновки, в яких вказується:

1.6.1. ∆Рф мах. екв, кПа

1.6.2. ∆Рф гран, кПа

якщо ∆Рф гран, буде ≥ ∆Рф мах. екв, тол об’єкт стійкий.

якщо ∆Рф гран, буде ≤ ∆Рф мах. екв, тол об’єкт не стійкий.

1.6.3. Дається характеристика руйнувань.

1.6.4. Даються рекомендації по підвищенню стійкості.

Воно повинно бути: ∆Рф гран ≥ ∆Рф мах. екв

1.6.5. Розробляються заходи по підвищенню стійкості ОНГ Л-1 ст. 121

Оцінка роботи ОНГ при дії світлового випромінювання

За критерій стійкості роботи ОНГ приймається таке значення світлового імпульсу при якому окремі елементи цеха можуть загорітися, палахнути.

Це значення світлового імпульсу буде граничним:

Uсв.гран., кДж/м2

Методика: відомо що всі матеріали діляться на 3 рг.: горючі. негорючі і тяжко горючі.

На виникнення суттєво впливають слідуючи факториЖ

1) Вогнестійкість будинків, споруд. Можуть бути: Ι, ΙΙ степ вогн., ΙΙΙ ст.. вогн. (дах горючий), ΙV ст.. вогн., V – дерев’яні не від штук.

2) Категорія виробництва по пожеже-вибухонебезпеці А,Б,В,Г,Д

3) Щільність будови:

(1)

1. Найбільш небезпечними є суцільні пожежі, ЯКІ можуть які можуть виникнути на території з буд.. ΙV- V степ. При щільності П=10-20%.

2. на територ. З буд.. Ш при при щільності П=20-30%

3. Ι, ΙΙ П> 30%

При щільності забудови <7% суцільні пожежі неможливі.

Доповнення.

Оцінка стійкості ведеться в такій послідовності:

1) Визначається ступінь вогнестійкості,

2) категорія виробництва,

3) визначаються елементи, або цеха в цілому, які можуть загорітися.

4) По табл.5 визначають величину імпульсу, при яких він може загорітись. Заноситься в табл. 3.

Елементи цеху

U св. гран

кДж/м2

Дах

Вікна

Двері

і т.д.

600

300

5) При мінімальному значенні визначається границя стійкості роботи об’єкта в цілому. Якщо невідома щільність забудови. То вона визначається за формулою 1.

6) По отриманих даних по пунктах 1-5 робляться висновки.

6.1 U св. Екв..мах кДж/м2

6.2 U св. гран, кДж/м2

Якщо U св. гран, кДж/м2 ≥ U св. Екв..мах кДж/м2 – ОНГ стійкий

Якщо U св. гран, кДж/м2 < U св. Екв..мах кДж/м2 – ОНГ не стійкий

6.3 Дається можлива пожежна обстановка.

6.4. Дається рекомбінації по підвищенню U св. гран

Розробляються заходи по підвищенню стійкості.

Оцінка стійкості ОНГ в умовах дії іонізуючих випромінювань

За критерій стійкості роботи ОНГ береться допустима доза опромінювання людей. Ддоп, Р

Оцінка стійкості ведеться окремо для кожного цеху.

Початкові дані:

1) Р1 ек. Мах Р/г,

2) Характеристика виробничих приміщень, сховищ,

3) Допустима доза опромінення

4) Час початку роб tn , год.

5) Трив. роботи tp , год.

Така послідовність оцінки:

3.1. Визначається Косл . приміщенням і сховищам.

Сховища

,

Кр – креф., що залежить від розташування сховища (Косл =2h/d табл.. 25);

hi – шар стіни, грунту.

di – половинного послаблення.

3.2. можлива доза опромінення людей визначається по формулі:

3.3. Граничне значення радіації до якого можлива робота.


3.4. Якщо на ОНГ є елементи радіосист. і електричні мережі, то ведеться їх стійкість

3.5. отримані дані реалізуються:

3.5.1. Р1 екв. махгр. – нестійкий.

3.5.2. Ргр. ≥ Р1 екв. мах . –стійкий

3.5.3. розробляються заходи по підвищенню стійкості.

а) Підвищення герметичності

б) Екранування приміщення.

в) Розробка реж. радіаційного захисту.

г) Провести евакуацію.

Оцінка стійкості роботи радіо електричних систем

За критерій стійкості цих систем можна прийняти допустиму дозу опромінення цих систем. Дгран. Або граничний рівень: Ргр.

Початкові дані:

Р1 екв. мах

Косл. вир. приміщень

Порядок оцінки:

4.1. Система аналізується і визначаються елементи від яких залежить її функціонування: м.сх., транзистори. Діоди.

4.2. По табл. 11.2 (Л-2), або по табл.. 5 (Л-3) визначаються експозиційні дози (потужність дози) при яких в елементах можуть виникнути незворотні зміни.

Дані заносяться до табл. 4.

Елементи РЕА Д гр. , Р

м\сх

резистор

....

103

105

4.3. Дані табл. 4 аналізується і визначається самий уразливий елемент. Це значення і буде границею стійкості роботи РЕА.

4.4.визначається можлива доза опромінення.

4.5. Допустимий час роботи РЕА можна визначити:

4.6. Отримані дані аналізуються і робляться висновки:

6.1. Дможл , Р1 мах екв – визн.

6.2. Ддоп або граничний рівень радіації.

Якщо Дгран. ≥ Дможл , – то апаратура стійка в цих умовах

Якщо Дгран. < Дможл , – то апаратура нестійка в цих умовах

6.3. розробляються заходи по підвищенню стійкості роботи:

a. Екранування

b. Зміна приміщення

c. Використання схемних рішень

Оцінка стійкості роботи РЕ систем в умовах дії ЕМІ

За критерій стійкості роботи приймається коефіцієнт:

- допустимі коливання напруги

- напруга наводки у вертикальних (горизонтальних) частинах Кв ≥40

Початкові дані:

Вертикальна складова напруженості Ев , кВ/м.

5.1. визначається складова: Еτ

=10-3 Ев , кВ/м

5.2 РЕ системи діляться на окремі ділянки: системи живлення, пульт управління, і т.ін., кожній ділянці визначається максимальна довжина струмопровідної частини Iτi , IBi , м

5.3. За допомогою формул:

, кВ

, кВ

визн. Напруги наводок.

5.4. визначається коеф. Безпеки КБві КБrі

5.5 Аналізуються і вибираються критерії стійкості по мінімальному критерію.

Якщо КБ (вибране) беде ≥40дБ, то апаратура в цих умовах буде працювати стійко

Якщо КБВ < 40дБ, то апаратура в цих умовах буде працювати не стійко.

Розробляються заходи:

1) Екранування ЛЗ- ст. 85.

2) Різні схемні рішення.

3) Розташування Ре систем в захищених приміщеннях.

Таблиця визначення часу початку роботи (Аварія на АЕС)

tn A
0 1,41
1 0,73
2 0,59
3 0,51
4 0,45
5 0,4
6 0,38
7 0,36
8 0,33
9 0,31
10 0,3
11 0,29
12 0,28
13 0,27
14 0,26
15 0,25
16-17 0,24
18 0,23
19-21 0,22
22-25 0,2

ТЕМА 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РІНР НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ МИРНОГО ТА ВIЙСЬКОВОГО ЧАСІВ

1. Мета і зміст РІНР

Мета РІНР -рятування людей, життю яких загрожує небезпека під час великих аварій, катастроф, стихійних лих, а також впливу факторів військового часу. Проведення РІНР-головна задача невійськових формувань.

РІНР включають: 1) розвідку маршрутів руху формувань і ділянок робіт; 2) локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт; 3) розшук потерпілих і врятування їх із завалів, пошкоджених і палаючих будинків, задимлених, загазованих і затоплених приміщень або ділянок місцевості; 4)розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених або затоплених захисних споруд і урятування розміщених в них людей; 5)подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтро-вентиляційною системою; 6)подача першої медичної і першої лікарської допомоги потерпілим і евакуація їх в лікарські установи; 7)вивід (вивезення) населення із небезпечних місць в безпечні райони; 8) сакнітарну обробку людей, ветеринарну обробку с/г тварин, дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію техніки, транспорту, засобів захисту, одягу, територію, споруд, прдовольства, води фуражу.

Інші невідкладні роботи мають на меті створення умов для успішного проведення рятувальних робіт.

Невідкладні роботи включають:

1) прокладку шляхів в завалах і зонах зараження;

2) локалізацію аварій на КЕМ;

3) закріплення або руйнацію конструкцій, що загрожують обвалом і перешкоджаючим руху і рятувальним роботам;

4) ремонт ліній зв'язку;

2. Умови успішного проведення РІНР

1) завчасна організація і безперервна розвідка;

2) швидке прибуття в осередок;

3) психолог. стійкість і практ. підг-ка;

4) знання правил безпеки;

5) проведенням робіт безперервно і широким фронтом;

6) наданням мед.допомоги у перші 12-14 г. після події;

7) закінченням робіт до кінця доби.

Склад сил і засобів утворюється завчасно і уточнюється відповідно обстановці.

При наявності загрозливого періоду основу сил і засобів складають об'єктові формування ЦО. Можуть притягатись і війська.

При раптовому нападі-за рахунок "приписаних" до об'єкта формувань загального призначення і служб ЦО заміської зони, а також військ ЦО.

В обох випадках організуються зміни. 1 зміна повинна робити у швидкому темпі на широкому фронті.

В склад рятувальних сил ЦО входять:

1) розвідка;

2) загін забезпечення руху;

3) 2-3 ешелони сил ЦО;

4) резерв сил і засобів ЦО.

3. Питання організації РІНР закладаються в планах ЦО і виключають наступні пункти

1)порядок і строки приведення в готовність формувань і забезпечення їх технікою;

2) організація оповіщення і збору особового складу формувань;

3) розподіл формувань по змінам і районам.

Дії начальника ЦО об'єкту (командира формування) після отриманні задачі від старшого начальника:

1) з'ясовує задачу;

2) оцінює обстановку;

3) приймає рішення;

4) ставить задачі підлеглим (наказ);

5) організує взаємодію і управління.

З'ясування задачі включає розуміння:

1) мети робіт;

2) замислу старшого начальника;

3) задачі формування.

Оцінка обстановки включає:

1) характер і обсяги руйнувань;

2) рад., хім і бакт. обст-ку;

3) можливості свого формування;

4) положення, дії і задачі сусідніх формувань;

5) стан маршрутів руху;

6) вплив погоди, пори року і доби.

Прийняття рішення:

1) який обсяг робіт треба виконати;

2) послідовність робіт;

3) задачі формувань, способи і строки їх виконання;

4) порядок висунення в осередок;

5) порядок взаємодії;

6) заходи по організації управління і забезпечення.

Потім дається наказ, який включає:

1) короткі висновки з оцінки обстановки

2) задачі всьому формуваню;

3) задачі сусідів;

4) задум дій;

5) задачі підрозділам формуваня;

6) місця розміщення медпунктів, шляхи евакуації.

7) допустимі дози;

8) час початку і закінчення робіт,своє місце і замісника.

Взаємодія і управління:

1) визначення місця пункту управління формуванням;

2) порядок доставки донесень;

3) порядок призначення заступників командирів.

Перед висуненням на ділянки робіт формування шикується в колону. Порядок шикування і дистанції встановлюється в залежності від обстановки на маршруті і ділянках робіт. Один з можливих варіантів: ЛЗР, КПГ, ГМАТР, 1РГ, 2РГ, КО, СД. На підході до осередку командир на основі даних розвідки, інформації від начальника і сусідів уточнює задачі і вводиш формування на об'єкт.

3. Рятувальні роботи в осередку

В першу чергу-влаштування проїздів за допомогою ГМАТР способом розчистки або поверх уламків. Для одностороннього руху ширина проїзда 3-3.5 м, для двостороннього руху-6-6.5 м.

Наступний етап-локалізація і гасіння пожеж (КПГ). В першу чергу там, де люди.

Для розшуку потерпілих рятувальні загони роззосереджуються по всій ділянці з використанням собак.

Рятування людей розпочинається негайно і включає:

1) встановлення зв'язку з людьми в сховищах, з'ясовується обстановка;

2) у сховище подається повітря;

3) розкриття сховищ;

4) розбірка завалів;

5) відкопування аварійних виходів;

6) розбірка зовнішніх стін будинків;

7) пробивка отвору в стіні сховища із сусіднього приміщення;

8) пробивка отвору в стіні сховища із підземної галереї;

9) розбірка завалу над перекриттям і пробивка в ньому отвора.

Засоби витягання людей з завалів:

1) розбірка завалів зверху;

2) улаштування проходів (галерей);

3) пророблення отвору в стіні.

Надання першої мед допомоги:

1) зупинка кровотечі;

2) накладання пов'язок і шин;

3) штучне дихання, протишокові засоби тощо.

4. Особливості використання формувань ЦО при ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих

Для сучасних умов є характерним значне збільшення імовірності виникнення великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих. особливо небезпечними є землетруси, повинні, урагани і аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах. Тому згідно Закону "Про цивільну оборону України" на таких об'єктах утворюються спеціалізовані формування ЦО.

З метою ліквідації наслідків, викликаних великими аваріями, катастрофами і стихійними лихами, начальник ЦО області (міста, району) має право залучати всі формування ЦО, незалежно від відомчої приналежності. В першу чергу залучаються спеціалізовані формування ЦО, а якщо виникне потреба, то використовуються невійськові формування ЦО, війська ЦО і Збройних Сил, які дислокуються в цих районах.

Відповідно до Постанови Уряду України залучення робітників, службовців, колгоспників, зарахованих до складу НФ ЦО, для боротьби з надзвичайними ситуаціями дозволяється на строк до одного місяця.

Особовий склад НФ ЦО на період залучення для боротьби з стихійними лихами, великими аваріями і катастрофами забезпечуються безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом.

Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчуванням, житлом, а також іншими видами матеріально-технічного забезпечення, потрібного для виконання РІНР в осередку ураження, компенсуються за рахунок фінансових і матеріальних ресурсів держави, міністерств, підприємств, установ де виникло лихо або аварія.

Технікою, транспортом, приладами, засобами захисту і іншим майном формування забезпечуються через об'єкти народного господарства, на базі яких вони утворені.

З метою завчасної підготовки штаби ЦО сумісно з командирами формувань розробляють плани приведення їх в готовність для проведення РІНР.

Пункти збору й приведення формувань у готовність улаштовуються на своїх об'єктах.

Для проведення РІНР утворюються 2-3 ешелони групування сил ЦО. До першого ешелону залучаються формування об'єктів, де сталося лихо, до другого (третього) - формування сусідніх об'єктів (районів).

Висунення сил ЦО до осередку ураження здійснюється на максимально можливих швидкостях транспортних засобів з суворим дотриманням правил та мір безпеки.

Головною задачею формувань при ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій та катастроф є порятунок людей і матеріальних цінностей. Нажаль, аналіз ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій й катастроф, які мали місце за останні роки на Україні, виявив велику кількість недоліків по діям формувань в екстремальних ситуаціях. Головним із цих недоліків є: - організаційні непорозуміння;

- недостатня технічна забезпеченість формувань;

- невміння окремих фахівців ефективно використовувати сучасні механізми;

- слабка ініціатива керівного складу формувань;

- невміння керівного складу формувань організувати чітку взаємодію як всередині формування, так і зовні з сусідами;

- низька оперативність управління та інш.

Виникла потреба переглянути деякі законоположення в області боротьби з стихійними лихами, катастрофами, великими аваріями. З цією метою в державі (областях, районах) утворені постійні комісії з надзвичайних ситуацій (ПКНС). Державна комісія з надзвичайних ситуацій повинна координувати і контролювати роботу обласних, міських, районних органів влади з профілактики, попередження і ліквідації наслідків стихійних лих, катастроф, великих аварій. Обласні (районні) ПКНС мають великі права й конкретні задачі з профілактики, попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Треба мати на увазі те, що процес удосконалення структури ЦО продовжується. Так, в минулому році утворено Міністерство,а в деяких областях - управління з надзвичайних ситуацій.

Крім цього, на більшості хімічно та радіаційно небезпечних об'єктах визнано доцільним внести відповідні корективи в структуру і підготовку формувань ЦО.

Характер та порядок дій формувань при виконанні задач в екстремальних умовах залежить від стихійного лиха, аварії або катастрофи, обстановки, кількості і підготовленості залучаємих сил ЦО, часу року і доби, метеоумов та інших факторів.

Всі формування ЦО, військові частини повинні постійно підтримуватись на потрібному рівні готовності до дій в різних екстремальних умовах. Оповіщення особового складу формувань, їх укомплектованість, утворення угрупування сил повинні здійснюватись в короткі строки.

Готовність і успіх в виконанні задач вище там, де краще організованість, дисципліна, порядок. Особливу роль і значення при виконанні РІНР в осередку ураження мають: свідомість особового складу, моральна та психологічна стійкість, міцне фізичне загартування.

На успіх дій формувань ЦО в екстремальних умовах в значній мірі впливає своєчасна організація й активне проведення розвідки дільниці робіт й маршруту висунення. Задачі на розвідку ставить, як правило, начальник ЦО об'єкта (району, міста). Він указує мету розвідки, які відомості і до якого часу потрібно отримати, де і на виконанні яких задач зосередити основні зусилля, які для цього використати сили і засоби. Якщо в районі наступних дій можуть бути СДОР, то до складу розвідувальних формувань обов'язково залучаються фахівці-хіміки і медики.

Розвіддані передаються в штаби ЦО, де їх узагальнюють і аналізують з метою прийняття ефективних мір по боротьбі з стихійним лихом або ліквідації наслідків аварії або катастрофи.

В районах стихійних лих розвідка визначає: межі осередку лиха танапрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким погрожує небезпека, місця зосередження людей, шляхи підходу техніки до місць робіт, стан пошкоджених будинків і споруд, наявність у них уражених людей; місця аварій на КЕМ; об'єм РІНР, можливість проведення робіт без ЗІЗ та інш.

В районах стихійних лих і на дільницях виробничих аварій або катастроф в першу чергу проводять заходи по урятуванню людей, попередженням катастрофічних наслідків лиха (аварій), запобіганням виникнення можливих вторинних факторів, які можуть викликати загибель людей та знищення матеріальних цінностей.

В осередку ураження організується і підтримується безперервна взаємодія між формуваннями. Роботи ведуться безперервно до повного завершення. Якщо потрібно, то рішенням начальників ЦО організується зміна і відпочинок особового складу формувань.

5. Заходи ЦО по ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій і катастроф

Рятувальні і інші невідкладні роботи при землетрусах

Відомо, що землетрус є найбільш небезпечне стихійне лихо. Область виникнення підземного поштовху є осередком землетрусу, в межах якого здійснюється процес виділення накопиченої енергії у вигляді продольних і поперечних пружніх сейсмічних хвиль. Наслідки сильних землетрусів по ступені зруйнувань будинків, споруд і ураженню людей можна зрівняти з наслідками ядерного вибуху. Тому дуже велике значення надається заходам по прогнозуванню землетрусів. Нажаль методик короткострокового прогнозу землетрусів поки не має. Людство практично не може протистояти стихії. Але негативні наслідки землетрусу можна значно зменшити при умові високої підготовки формувань ЦО, всього населення до дій в осередку ураження землетрусу. Керівництво цивільної оборони району (об'єктів), який попав в зону землетрусу, повинно негайно прийняти рішення на проведення РІНР в осередку ураження. При цьому визначаються місця де потрібно зосередити головні зусилля формувань, як розподілити сили і засоби для проведення першочергових робіт, порядок, послідовність й строки виконання робіт.

Першочергова робота в осередку ураження - це порятунок людей із-під завалів, надання їм першої медичної допомоги на місці (зупинка кровотечі, накладання пов'язок, обробка відкритих ран та інш.), відправка їх в пункти стаціонарного лікування.

Одночасно з цим гасяться пожежі, перекриваються водопровідні, газові системи, ліквідуються аварії на лініях електропостачання і зв'язку.

Організується комендантська служба, здійснюється контроль за порядком, дисципліною, недопущенням паніки, організується охорона майна установ, громадян.

У палатках, збірних або пересувних будиночках розташовують потерпілих від землетрусу громадян яких житло зруйновано, а також тих, хто побоюється наступних підземних поштовхів, хоч житло у них є.

При евакуації в першу чергу відправляють дітей, хворих, людей похилого віку і тих, хто не пов'язаний з виробництвом. Потім по спеціально розробленим планам й проектам проводяться поновлювані і будівельні роботи.

Якщо землетрус зпрогнозовано, то дані прогнозу штабом ЦО негайно доводяться до всього населення.

Отримавши сигнал "ЗЕМЛЕТРУС" населення негайно покидає своє житло і виходить в завчасно визначені для цього місця. Як правило, такими місцями є відкриті площадки та райони, де немає високих будінків, ЛЕП і вибухонебезпечних об'єктів.

РІНР при повенях

При отриманні від гідрометеріологічних служб попередження про майбутню сильну повінь в районах, схильних до повенів, рішенням органів місцевої влади утворюються спеціальні комісії, на які покладається: контроль за підготовкою потрібних заходів по захисту від повіні, будинків, населених пунктів, об'єктів, складів, споруд, шляхів від затоплення і зруйнувань; по підготовці технічних заходів для евакуації населення, сільськогосподарських тварин, матеріальних цінностей, продовольства, фуражу, техніки із мість передбаченої повіні.

Сигнал про очикувану повінь передається з деяким попередженням для того, щоб населення покинуло своєчасно загрозливий район і вийшло за межу осередку повіні.

Для цього приводяться в готовність до прийому та розміщенню евакуйованих людей клуби, школи, гуртожитки, готелі. Готується мережа медичних установ для надання медичної допомоги, утворюються додаткові запаси продовольства.

Готуються формування і плавзасоби для рятування людей, які не встигли своєчасно евакуюватись із району затоплення. Рятувальники ведуть пошук людей на затопленій території й плавзасобами або гелікоптерами евакуюють їх в безпечні місця. Рятувальники повинні мати рятувальні жилети, знаряддя для рятування людей (багри, мотузки, рятувальні круги, плотики). Рятувальники повинні знати правила рятування на воді та заходи здіймання людей із напівзатоплених будинків, дерев, місцевих предметів, надання першої медичної допомоги потерпілим.

Гідрологи повинні інформувати не тільки керівні органи, а і населення регіонів, де можуть бути катастрофічні повіні, про можливе підвищеня рівня води при танені снігу, від великих опадів, від скинення води із водосховищ, при зруйнуванні дамб водосховищ, при запрудах на річках.

Люди, матеріальні цінності, складські приміщення, техніка та інше зостануться не ураженими тільки в тому випадку, коли будуть знаходитись вище максимально можливого рівня підйому води, очикуваного на даній території. В інших випадках прийдеться ризикувати і приймати міри по евакуації людей, тварин, техніки, майна та інш.

Боротьба з катастрофічними повінями в 1997 році на Україні, Німеччині, Польщі та інших державах може служити прикладом плідної роботи органів влади та систем цивільної оборони.

РІНР при ураганах

До підходу ураганного вітру (32.7 м/с) потрібно закріпити техніку, окремі будівлі, в виробничих приміщеннях та житлових будинках закрити двері вікна, вимкнути газ, воду, електомережу. Населення ховається в захисних або заглиблених спорудах.

Після урагану формування ЦО сумісно з працездатним населенням об'єкта (населеного пункту) проводять рятувальні і інші невідкладні роботи: рятують людей із завалених захисних та інших споруд і надають їм потрібну медичну допомогу, поновлюють пошкоджені будинки, лінії електропередачі та зв'язку, газо- та водопроводи, ремонтують техніку, провдять інші роботи.

РІНР при селевих потоках

При селевих потоках безпосереднє регулювання селей здійснюється гідротехнічними спорудами. Основний спосіб боротьби з селями - закріплення і стимулювання розвитку грунтового та рослинного покриву на гірських схилах і особливо в місцях зародження селевих потоків, а також зменшення надходження поверхневих вод, відведення талої води, раціональне розташування на гірських схилах гідротехнічних споруд. Селеві потоки можна своєчасно зпрогнозувати й прийняти міри по захисту людей, тварин, будинків ті інш. Із небезпечних районів непрацездатне населення вивозиться в безпечні райони. З початком утворення селя штаб ЦО (міста, району, населеного пункту) попереджує населення і формування ЦО. ЦО в осередку ураження проводять РІНР: рятують людей і вивозять їх в безпечні райони, улаштовують проїзди, локалізують аварії на КЕМ, поновлюють шляхи, гідротехнічні і шляхові споруди.

РІНР при пожежах

Ліквідація пожежі складається із зупинки пожежі, її локалізації, догасіння і нагляду за осередком пожежі після гасіння.

Основним способом гасіння лісових пожеж є: закидування ґрунтом краю пожежі, улаштування загороджувальних та мінералізованих смуг та ровів, гасіння пожежі водою або розчинами хімікатів, пуск зустрічного вогню.

Головним способом гасіння підземних торф'яних пожеж є окопування осередку пожежі огороджувальними ровами (ширина 0.7-1.0 м, глибина до ґрунтових вод). Для гасіння торф'яних пожеж використовується вода.

Успіх боротьби з лісовими і торф'яними пожежами в значній мірі залежить від своєчасного їх виявлення й прийняття мір по їх обмеженню та ліквідації. При виявленні осередку пожежі начальник ЦО об'єкта і його штаб приймають потрібні заходи по його ліквідації: на основі даних розвідки оцінюють пожежну обстановку, приймають рішення і ставлять задачі формуванням ЦО на організацію і проведення РІНР.

Командир формування після отримання і з'ясування задачі організує висунення формування до осередку пожежі. Для уточнення обстановки на маршруті висунення і в районі пожежі він посилає розвідку яка виявляє:

характер пожежі і її межі, напрямок розповсюдження вогню і можливі місця улаштування загороджувальних смуг; наявність та стан джерел води, під'їздні шляхи до них; шляхи виведення і способи рятування людей, які знаходяться на дільниці пожежі.

При підході формування до дільниці пожежі його командир на основі отриманої задачі, даних розвідки, особистого спостереження визначає: способи та порядок дії при гасінні пожежі, задачі кожному підрозділу формування. При віддачі наказу підлеглим командир вказує напрямок розповсюдження пожежі, способи і порядок дій при гасінні пожежі, район відпочинку, пункт харчування, міри безпеки.

Формування загального призначення при гасінні і локалізації пожежі діють самостійно або в взаємодії з лісопожежними та іншими формуваннями.

Рятування людей - головна задача рятувальних робіт при пожежах. Із зон можливого розповсюдження пожежі вивозяться (виводяться) люди, тварини і матеріальні цінності. В першу чергу розшукують людей, які опинились в осередку пожежі (будинках, спорудах, які загорілись). Розшук людей здійснюється з метою безпеки групою не менше двох чоловік. В умовах сильного задимлення накопичення чадного газу особовому складу формувань потрібно працювати в ізолюючих противогазах та спецодягу. Особлива обережність потрібна при гасінні підземних пожеж і при проведенні вибухових робіт. Забороняється у зоні діючої пожежі улаштовувати нічліг.

РІНР при великих аваріях і катастрофах

При крупних аваріях і катастрофах організація робіт по ліквідації наслідків проводиться з урахуванням остановки, яка склалась після аварії або катастрофи, ступені зруйнування та пошкодження будинків і споруд, технічного обладнання, характеру аварій на КЕМ і пожеж, особливостей забудови території об'єкта та інших умов.

Роботи по ліквідації наслідків аварій і катастроф проводяться в стислі строки. Потрібно швидко урятувати людей, які знаходяться в зруйнованих будинках, завалених підвалах і надати їм необхідну екстрену медичну допомогу, а також запобігти інші катастрофічні наслідки.

З виникненням аварії або катастрофи начальник ЦО на основі данних розвідки і особистого спостереження приймає рішення на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації і ставить задачі формуванням.

Начальники дільниць робіт керують проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт. Вони пропонують командирам формувань найбільш доцільні способи виконання робіт, визначають матеріально-технічне забезпечення, строки закінчення робіт, організують харчування, зміну та відпочинок особового складу формувань.

В районах стихійних лих, великих аварій і катастроф однією із найважливіших задач є задача по запобіганню виникнення вторинних факторів, які можуть викликати загибель людей та знищення матеріальних цінностей.


6. Організація робіт для знезаражування місцевості, споруд, техніки, одягу і ЗІЗ. Санітарна обробка людей

Знезаражування місцевості, споруд, техніки, одягу і ЗІЗ, а також проведення санітарної обробки людей - це комплекс заходів під назвою спеціальна обробка.

Спеціальна обробка є складною частиною ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як воєнного так і мирного часів і являє собою комплекс заходів, які проводяться з метою поновлення готовності транспортних засобів, техніки і особливого складу формувань ЦО до виконання задач по проведенню РІНР в осередках ураження та підготовки ОНГ до продовження виробничої діяльності. Вона може бути повною і частковою.

Повна спеціальна обробка здійснюється з метою забезпечення можливості виконувати роботи без засобів захисту шкіри та органів дихання.

Часткова спеціальна обробка повинна забезпечити можливість працювати без засобів захисту шкіри.

Спеціальна обробка передбачає знезаражування різних поверхонь і санітарну обробку особового складу формувань і населення.

Знезаражування транспортних засобів і техніки проводиться на станціях знезаражування транспорту (СЗТ), які функціонують на підприємствах автосервісу.

Санітарна обробка особового складу формувань ЦО і населення проводиться у санітарно-обмивочних пунктах (СОП), які утворюються на базі лазні, душевих, а також на спеціальних обмивочних площадках.

В тих випадках, коли формування ЦО діють сумісно з підрозділами військових частин ЦО, спеціальна обробка може проводитись на пунктах спеціальної обробки (ПуСО), які є в кожній військовій частині.

Знезаражування - це виконання робіт по дезактивації, дегазації та дезинфекції зараженої поверхні.

Дезактивація - вилучення радіоактивних речовин з зараженої поверхні транспортних засобів, техніки, будинків і споруд, території, одягу, ЗІЗ, води, продуктів.

Дезактивація проводиться головним чином двома способами: механічним і фізико-хімічним.

Механічний спосіб - усунення радіоактивних речовин з заражених поверхонь.

Фізико-хімічний - усунення радіоактивних речовин в процесі змивання РР розчинами різних препаратів.

Для проведення дезактивації використовується вода в суміші з поверхнево активними та комплексоутворюючими речовинами. До поверхнево активних речовин відносяться: порошок СФ-2, препарати ОП-7,ОП-10. До комплексоутворюючих речовин відносяться: фосфати натрію, щавелева і лимонна кислоти та інш.

Дезакивація транспорту і техніки здійснюється при їх заражені 200 мР/г і більше.

Дезактивація транспорту, техніки, території з твердим покриттям, будинків і споруд проводиться при допомозі води і її розчинів.

Дезактивація території, яка не має твердого покриття, проводиться зрізанням грунту товщиною 5-10 см, засипкою незараженим грунтом товщиною 8-10 см, переорюванням зараженої території на глибину до 20 см.

Дегазація - перетворення отруйних речовин в нетоксичні продукти та усунення їх з зараженої поверхні з метою зниження зараження до допустимих норм.

Дегазація будинків, території з твердим покриттям, транспортних засобів і техніки ведеться шляхом обробки дегазуючим розчином в залежності від типу ОР або СДОР. Наприклад, водяний розчин, який містить в собі 2% їдкого натрію, 5% моноетаноламіду і 20% аміаку, використовується для дегазації ОР зомана.

Для дегазації можна використати і допоміжні препарати (порошки СФ-24, "Дон", "Ера") у вигляді водяних розчинів (літом) або розчинів в аміачній воді (зимою).

При відсутності вище вказаних розчинів, ОР або СДОР можна змивати бензином, гасом, дизпаливом. Дегазація може проводитись газовим потоком при допомозі машин.

Після дегазації рівень зараження техніки визначається при допомозі приладів хімічного та дозиметричного контролю. Якщо рівень радіації перевищує 200 мР/г, то потрібно провести дезактивацію.

Дегазація території, яка не має твердого покриття, проводиться хімічним, або механічним способами.

Дезинфекція - знищення у зовнішньому середовищі збудників заразливих хвороб.

Дезинфекція може проводитись хімічним, фізичним (при допомозі високих температур), механічним та комбінованим способами.

Санітарна обробка (СО) - комплекс заходів по ліквідації зараження особового складу формувань ЦО та населення радіоактивними, хімічними речовинами або бактеріальними засобами.

Санітарна обробка може бути: частковою, повною.

Часткова СО - механічне очищення і обробка відкритих дільниць шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, ЗІЗ або протирання за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів. Вона проводиться за допомогою води, тканини, вати, індивідуальних протихімічних пакетів (ІПП-8).

Повна СО - повне знезаражування від радіоактивних, отруйних, сильнодіючих речовин та бактеріальних засобів поверхні тіла, одягу, взуття, ЗІЗ. Для проведення ПСО використовуються дезинфікуючі розчини. ПСО особового складу формувань і населення проводить служба санітарної обробки силами об'єктових формувань, які улаштовують стаціонарні обмивочні пункти (площадки).

Знезаражування одягу, взуття та ЗІЗ в залежності від можливостей здійснюють: газовим способом, кип'ятінням, обробкою розчинами. Станції знезаражувння можуть бути обладнані в спеціальних приміщеннях, лазнях, пральнях.

Перевірка якості знезаражування здійснюється дозиметричними та хімічними приладами.

ТЕМА 9. Організація РІНР командиром об'єктового формування ЦО

1. Оцінка обстановки і прийняття рішення.

Оперативний час 8.00...

Місце - південно-західна околиця Олександрівки.

Командир звідної команди приступив до оцінки обстановки і прийняття рішення.

А. Оцінка обстановки.

Оцінка обстановки ведеться на підставі даних, отриманих від начальника ЦО об'єкту з використанням макета й схеми місцевості і плану заводу.

Всі студенти в ролі ЗвК N1.

Заслухати висновки по кожному елементу оцінки обстановки 1-2 студентів. Підвести підсумки, дати приблизний варіант висновків.

Варіант оцінки обстановки.

1. Висновки із оцінки зруйнувнь і пожеж на території заводу:

а) внаслідок вибуху 50 тон пропану на заводі виникли сильні, середні і слабкі зруйнування будинків цехів, пожежі завали території заводу, аварії на комунально-енергетичних мережах (КЕМ);

б) орієнтовно ЗвК N1 потрібно:

- зробити проїзди і проходи у завалах;

- розкрити завалені сховища, надати допомогу потерпілим людям;

- локалізувати аварії на КЕМ;

- надати допомогу КПГ у гасінні пожеж;

в) характер зруйнувань і обсяг майбутніх робіт потрібно уточнити в час висунення і з прибуттям на завод.

2. Висновки із оцінки маршрута висунення:

а) маршрут висунення - асфальтований шлях, стан добрий;

б) зруйнування мостів на маршруті не виявлено;

в) можливо радіоактивне забруднення місцевості, по якій проходить маршрут;

г) в загалі стан маршруту особливих труднощів в проведенні маршу не викличе. Бути в готовності подолати дільниці маршруту, які заражені радіоактивними речовинами.

Висновки з оцінки радіаційної обстановки.

1. У зв'язку з місценаходженням Заречинської АЕС, азімутом середнього вітру св = 270-300 і швидкістю V св = 50 км/год , потрібно чекати радіоактивне забруднення території заводу і маршруту висунення. Встановлена доза опромінення особистого складу ЗвК N1 і приданих формувань: на марш - 5 Р, на час проведення РІНР - 20 Р.

2. Ланці зв'язку і розвідки на маршруті і на заводі вести безперервну радіаційну розвідку.

Висновки з оцінки стану і можливість ЗвК N1.

ЗвК N1 розташована на південно-західній околиці Олександрівки.

Особистим складом, технікою, майном укомплектована повністю. Особистий склад пройшов підготовку.

Дати характеристику транспортних засобів і можливостей ЗвК N1 по виконанню різних робіт за встановлений час.

Висновки із оцінки погоди, пори року і доби.

Стан погоди, пора року і доби, в проведені маршу і робіт на дільниці N1 заводу особливих труднощів не викликає.

Викладач в ролі начальника ЦО заводу, студенти в ролі командира ЗвК N1 доповідають своє рішення.

По кожному пункту заслухати 1-2 студентів.

Варіант рішення командира ЗвК N1.

1. РІНР проводити одночасно на всій дільниці N1. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей, які знаходяться в завалених захисних спорудах.

В першу чергу здійснити улаштування проїздів і проходів до місць рятувальних робіт локалізувати аварії на комунально-енергетичних мережах, які перешкоджають проведенню рятувальних робіт.

Рятувальні роботи провести рятувальними групами, посиленими санітарними ланками, а при необхідності - інженерною технікою.

Задачі підрозділам

Ланці зв'язку і розвідки вести непереривну радіаційну розвідку і підтримувати постійний зв'язок з начальником ЦО і розвідгрупою заводу.

З прибуттям на завод в першу чергу заміряти рівні радіації, після чого стежити за зміненням обстановки на дільниці проведення робіт, підтримувати стійкий радіо- і телефонний зв'язок с ПУ начальника ЦО заводу.

Рятувальним групам з санітарними ланками в взаємодії з ГМАТР, КЗ N1, КПГ N1 провести основні рятувальні роботи в осередку ураження.

Групі механізації і аварійно-технічних робіт (ГМАТР) у взаємодії з рятувальними групами і КЗ N1 улаштувати проїзди і усунути завали, локалізувати аварії на КЕМ, надати допомогу рятувальним групам при розкритті завалених захисних споруд.

Санітарній дружині у взаємодії з командою знезаражування обладнати пункт навантаження поражених на транспорт у центральних воріт і організувати евакуацію поражених.

Надати допомогу рятувальним групам в проведенні рятувальних робіт.

Початковий пункт - північну околицю Олександрівки - пройти о 9.00... Швидкість руху 35 км/год, дистанція між машинами 40 м. На завод прибути о 10.00...

Під час маршу необхідно:

- вести безперервну радіаційну розвідку маршруту;

- проводити дозиметричний контроль особистого складу;

- на всіх машинах мати спостерегачів, сигнали оповіщення відповідно завданню;

- дільниці забруднення долати в засобах індивідуального захисту (ЗІЗ) на підвищених швидкостях і збільшених дистанціях.

4. При організації взаємодії узгоджувати дії підрозділів ЗвК N1 і приданих формувань.

5. Пункт управління розвернути в районі завалених сховищ. Зв'язок с ПУ начальника ЦО - по радіо і провідним засобам, зв'язок з командирами підрозділів ЗвК N1 - сигнальними засобами (прапорцями, ракетами), посильними і особистим спілкуванням.

2. Постановка задач підлеглим і приданим форму ванням на проведення РІНР

Обстановка . Оперативний час 8.25...

Місце - південно-західна околиця Олександрівки.

До командира ЗвК N1 прибули командири підрозділів і приданих формувань. Студенти в ролі командира ЗвК N1.

Заслухати 1-2 студентів на основі з'ясування задачі, оцінки обстановки, рішення і наказу начальниука ЦО заводу.

НАКАЗ командира звідної команди на проведення РІНР (варіант)

1. Сьогодні в 7.35... на заводі в районі насосної станції стався вибух 50 тон пропану в ЗД цистерні. Виникли зруйнування будинків, споруд, пожежі, завали, завалені сховища, в яких знаходяться робітники і службовці. Можливе радіоактивне забруднення території заводу і маршруту руху формувань.

2. ЗвК N1 у взаємодії з командою пожежогасіння 1 (КПГ) командою знезаражування (КЗ) має задачу у складі сил ЦО першої зміни, першого ешелону вести РІНР на дільниці N1 заводу. Марш в осередок ураження зробити по маршруту: Олександрівка, Лісники, Мар'янівка, Заозерне, Лугове, завод в похідному порядку: ЛЗР, КПГ, ГМАТР, КЗ, 1РГ, 2РГ, СД.

3. На решті території заводу РІНР веде перший рятувальний загін.

4. РІНР проводити одночасно на всій дільниці N1. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей із завалених захисних споруд. В першу чергу зробити проїзди і проходи до мість рятувальних робіт, локалізувати пожежі і аварії на КЕМ.

5. Наказую :

- першій рятувальній групі (1РГ) з ланками сандружини (СД) вести рятувальні роботи на ділянці цеху 17, основні зусилля зосередити на рятуванні людей із сховища 17;

- другій рятувальній групі (2РГ) з ланками сандружини (СД) вести рятувальні роботи на ділянках цехів 12,13, основні зусилля зосередити на рятуванні людей із сховища 12;

- групі механізації і аварійно-технічних робіт (ГМАТР) у взаємодії з рятувальними групами 1РГ, 2РГ зробити проїзди в завалах, локалізувати аварії на КЕМ, в першу чергу запобігти попаданню води в завалені сховища. Надати допомогу рятувальним групам при розкритті завалених захисних споруд;

- команді пожежегасіння забезпечити введення рятувальних груп і техніки на ділянки робіт, зосередити основні зусилля на гасінні палаючих будинків на дільниці робіт ЗвК N1. В наступному вести боротьбу з пожежею на складській території;

- санітарній дружині у взаємодії з командою знезаражування обладнати пункт посадки потерпілих на транспорт у центральних воріт.

Спільно з рятувальними групами рятувати людей із завалених захисних споруд, завалів, надати їм медичну допомогу, евакуювати на пункт посадки на транспорт, організувати їх реєстрацію;

- ланці зв'язку і розвідки (ЛЗР) прямувати в голові колони. Вести безперервну розвідку маршруту і ділянки робіт. Організувати дозиметричний контроль.

6. Евакуацію потерпілих проводити в загін першої медичної допомоги, розміщеного в селищі Кустовці, транспортом заводу, від центральних воріт.

7. До робіт приступити о 10.10..., закінчити роботи о 16.10... Допустима доза опромінення особистого складу 25 Р.

8. Я слідую в голові колони на машині ланки зв'язку і розвідки. З прибуттям на завод буду знаходитись на пункті управління ЗвК N1 в районі деревообробного цеху. Мій замісник - командир 1РГ.

Викладач аналізує роботу студентів за час заняття, дає вказівки на усунення недоліків, видає завдання на самостійну роботу (СР).

ТЕМА 10. Висунення об'єктового формування ЦО й введення його в осередок ураження (ОУ)

1. Управління ЗвК при висунені в ОУ

Увідна N1 . Оперативний час 8.20...

Місце : південно-західна околиця Олександрівки.

Розвідгрупа філіалу заводу отримала наказ на проведення радіаційної і хімічної розвідки на маршруті і території заводу і почала рух.

Вихідний пункт - північну околицю Олександрівки пройшла о 8.30...

Дії викладача : Ставить перед студентами питання: чому РГ заводу виїжджає на 30 хв раніше інших формувань. Опитує 1-2 студентів. Оцінює відповіді і, у випадку необхідності, дає вірну відповідь.

Увідна N2 . Оперативний час 9.00... ЗвК N1 почала рух і головою колони пройшла північну околицю Олександрівки.

Всі студенти в ролі командира ЗвК N1.

Заслухати рішення 1-2 студентів.

Варіант рішення.

Радисту передати донесення начальнику ЦО об'єкту (філіалу заводу) ЗвК N1 в 9.00... пройшла вихідний пункт - північну околицю с.Олександрівки.

Увідна N3 . Оперативний час 9.03...

Місце - маршрут висунення.

Від командира РГ отримана радіограма: "Забруднена дільниця дороги по маршруту висунення сил ЦО від північної околиці с.Лісники до південної околиці с.Лугове. Рівні радіації слідуючі:

точка N1 , північна околиця с.Лісники - 0.5 Р/год;

точка N2 , південна околиця с.Мар'янівки - 5 Р/год;

точка N3 , півд. Заозерне, 4 км - 10 Р/год;

точка N4 , півн. Заозерне, 400 м - 6 Р/год;

точка N5 , південна околиця с.Лугове - 1 Р/год.

Виміряні рівні радіації приведені до часу на 1 годину після аварії. Довжина дільниці забруднення приблизно L = 20 км.

Потрібно. Студентам в ролі командира ЗвК N1 провести розрахунок дози, яку особовий склад може отримати при подоланні забрудненої дільниці, оцінити обстановку й прийняти рішення на подолання забрудненої дільниці.

Послідовність розрахунків при оцінці радіаційної обстановки.

1. Визначення середнього рівня на дільниці РЗМ

2. Визначення часу руху колони по дільниці радіоактивного забруднення

3. Визначення часу з початку аварії до пересічення середини дільниці радіоактивного забруднення (РЗ).

В зв'язку з тим, що колона ЗвК N1 підійде до забрудненої дільниці приблизно в 9.08..., час пересічення середини дільниці можна визначити t р 0.5

4. Визначення середнього рівня радіації через 2.05 години після аварії:

Із табл. 24 (Л-2Д) для t ср 2 години знаходимо

5. Розрахунок дози, яку отримає особовий склад ЗвК N1 за час подолання дільниці РЗ

Висновок. Д < Д уст = 5 Р.

Варіант рішення командира ЗвК N1.

Особистому складу ЗвК N1 дільницю РЗМ подолати в засобах індивідуального захисту з швидкістю транспортних машин 40 км/год, дистанція між ними 150 м.

Увідна N4 . Оперативний час 9.08... ЗвК N1 головою колони підійшла до південної околиці с.Лісники. Розвідник-дозиметрист доповів:

"Рівень радіації 0.5 Р/год".

Потрібно. Студентам в ролі командира ЗвК N1 оцінити обстановку і прийняти рішення.

Заслухати 1-2 студентів, зробити висновок.

Варіант рішення командира ЗвК N1.

1. Передати сигнали: "Колона стій!", "РБ", "Одіти ЗІЗ!", "Приняти особистому складу команди препарат РС-1 із аптечки!".

2. Передати сигнали: "Колона, марш!", "Збільшити швидкість руху!".

3. Радисту доповісти на ПУ НЦО: "ЗвК N1 в 9.08... досягла дільниці забруднення - південної околиці с.Лісники, рівень радіації 0.5 Р/год."

Увідна N5 . Оперативний час 9.32... ЗвК N1 вийшла із зони забруднення.

Потрібно. Студентам в ролі командира ЗвК N1 оцінити обстановку і прийняти рішення.

Заслухати 1-2 студентів, зробити висновок.

Варіант рішення командира ЗвК N1.

Радисту доповісти на ПУ НЦО: "ЗвК N1 в 9.32... вийшла із зони забруднення. На маршруті особистий склад отримав дозу опромінення 0.56 Р."

2. Уточнення рішення і задач підлеглим на проведення РІНР і введення формувань в осередок ураження (ОУ)

Увідна N6. Оперативний час 9.35... із радіограми, отриманої від начальника ЦО заводу, командиру ЗвК N1 стало відомо:

1. Цех N17 сильно зруйнований і горить.

2. Будинки цехів N 12 і N13, пожежного депо, гаража отримали середні зруйнування.

3. Завалені входи в сховища 12, 17, в сховище 17 поступає повітря, потрібна медична допомога людям.

4. Між будинками 12 і 13 виник завал довжиною 25 м і висотою до 0.4 м.

5. Пошкоджена дільниця водопроводу між будинками 12 і 17, що загрожує затопленням підземного переходу і входів в сховища 12, 17.

6. Рівень радіації на території заводу о 9.30... був приблизно 6 Р/год.

7. В першу чергу зробити проїзд між будинками 12 і 17 і подати повітря в сховище 17.

8. Рішення доповісти з прибуттям на об'єкт.

Потрібно. Студентам в ролі командира ЗвК N1 оцінити обстановку і прийняти рішення на проведення РІНР.

Заслухати варіанти рішення 1-2 студентів, визначити недоліки, довести правильний варіант рішення.

Варіант висновків із оцінки радіаційної обстановки.

При рівні радіації 6 Р/год і встановленій дозі Д вст = 25 Р можна робити в одну зміну 8 і більше годин (табл.28). ЗвК N1 може приступити до проведення РІНР в 10.10...

1. З прибуттям на об'єкт негайно приступити до рятувальних робіт і вести їх одночасно на всій дільниці N1. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей, які знаходяться в завалених сховищах 12 і 17.

2. Послідовність проведення робіт.

В першу чергу розчистити проїзд між будинками 12 і 13 і підходи до сховищ 12, 17 подати повітря в сховище 17, розкрити сховища 12, 17, надати допомогу потерпілим, вивести їх на площадку до центральних воріт.

3. Розподіл сил і засобів.

Для успішного виконання поставленої задачі наявні сили і засоби розподілити:

- 1РГ підсилити 2 ланками сандружини і технікою із ГМАТР (бульдозер, автокран, компресор);

- 2РГ підсилити 2 ланками сандружини і технікою із ГМАТР (екскаватор, компресор),

Примітка . Додаткові засоби одержані із ЗвК N2 по рішенню начальника ЦО заводу.

4. Задачі підлеглим і приданним формуванням.

а) 1РГ у взаємодії з КПГ і КЗ провести рятувальні роботи в цеху N17. В першу чергу подати повітря в сховище N17;

б) 2РГ у взаємодії з КПГ і КЗ провести рятувальні роботи в цехах N12 і N13. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей із сховища N12;

в) групі механізації і аварійно-технічних робіт (ГМАТР):

- розчистити завали між цехами і підходи до сховищ. Після закінчення цих робіт техніку передати рятувальним групам;

- передбачити маневр технічних засобів між 1РГ і 2РГ;

- локалізувати аварії на КЕМ, які заважають проведенню робіт, вимкнути дільницю водопроводу між цехами N12 і N17 і відвести воду із затопленої дільниці;

г) ланці зв'язку і розвідки постійно вести радіаційну розвідку і спостереження за сигналами безпеки, підтримувати зв'язок з начальником ЦО заводу;

д) КПГ локалізувати пожежі в будинках 12 і 17 і на складській території;

е) сандружині разом з особистим складом рятувалльних груп проводити пошук потерпілих, надавати їм першу медичну допомогу і виносити їх на пункт навантаження на транспорт;

ж) групі знезаражування провести дезактивацію під'їздних доріг і дільниць робіт. Бути готовою до проведення дегазації доріг, техніки, дільниць робіт у випадку виникнення хімічної небезпеки.

5. При проведені робіт всім підрозділам ЗвК N1 взаємодіяти з КПГ і КЗ.

6. Командирам підрозділів:

- здійснювати контроль опромінення особового складу;

- роботи вести в засобах індивідуального захисту;

- в задимлених і загазованих приміщеннях роботи вести групами (2-3 чол.);

- в кожній РГ мати спостерігачів за сигналами;

- сигнали оповіщення попередні;

- потерпілих виносити на площадку до центральних воріт;

- допустима доза опромінення 25 Р;

- до робіт приступити о 10.10..., закінчити о 16.10...

7. Моє місце - в районі будинку 12. Зв'язок - посильними і особистим спілкуванням.

Про проведення робіт доповідати через кожну півгодину, а при отримані дози опромінення 25 Р - негайно.

Мій замісник - командир 1РГ.

Увідна N8. Оперативний час 10.00...

Місце - центральні ворота заводу.

ЗвК N1 прибула до центральних воріт заводу. Начальник ЦО заводу заслухав доповідь командира ЗвК N1, затвердив його рішення і наказав уточнити задачі підлеглим. Поставив вимогу: про виконання робіт доповідати на ПУ ЦО об'єкту (сховище 3) через кожну годину, а при отриманні дози опромінення 25 Р - негайно.

Потрібно. Студентам в ролі командира ЗвК N1 віддати наказ підлеглим підрозділам і приданням формуванням на проведення РІНР.

Викладач заслуховує 1-2 студентів, об'являє можливий варіант усного наказу.

Варіант усного наказу командира ЗвК N1 (уточнений).

1. В наслідок аварії на Заречинській АЕС і вибуху 50 тон пропану на дільниці N1 заводу, цех N17 сильно зруйновано і горить, будинки цехів N12 і N13, пожежного депо, отримали середні зруйнування. Завалені входи до сховищ 12, 13, і 17, в сховище N17 не поступає повітря, потрібна медична допомога потерпілим. Між будинками цехів утворилися завали висотою 0.4 м.

Пошкоджена водопровідна мережа. Рівень радіації на дільниці проведення робіт приблизно 6-8 Р/год.

2. ЗвК N1 у взаємодії і КПГ і КЗ має задачу провести РІНР на дільниці N1 заводу.

3. На сусідній дільниці РІНР веде ЗвК N3 заводу.

4. РІНР вести одночасно на всіх елементах дільниці N1. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей в сховищах 12 і 17.

5. Наказую:

а) 1РГ з 1 і 2 ланками СД при допомозі техніки ГМАТР (бульдозер, автокран, компресор) рятувальні роботи провести в цеху N17. Основні зусилля зосередити на урятування людей із сховища N17. Повітря в сховище 17 подати не пізніше 11.00...

б) 2РГ з 3 і 4 ланками СД при допомозі техніки ГМАТР (бульдозер, екскаватор, компресор) рятувальні роботи провести в цехах 12, 13.

Основні зусилля зосередити на урятуванні людей із сховища 12.

в) ГМАТР розчистити завали на підходах до сховищ 12, 13, 17, між цехами 12 і 17, після чого техніку передати рятувальним групам. Передбачити маневр екскаватором і автокраном з об'єктів робіт рятувальних груп; локалізувати аварії на водопроводі і лінії електропередачі дільниці N1. В першу чергу вимкнути дільницю водопроводу між будинками 12, 17, відвести воду із затопленої дільниці.

г) КПГ локалізувати пожежі в цеху N17 і на складах.

д) СД спільно з особистим складом рятувальних груп здійснювати надання медичної допомоги потерпілим, винесення до пункту посадки на автотранспорт і медичний нагляд на пункті збору потерпілих на площадці у центральних воріт.

е) команді знезаражування провести дезактивацію під'їздних доріг і дільниць робіт.

ж) ланці зв'язку і розвідки безперервно вести радіаційну розвідку і нагляд за сигналами з посту РХН на дільниці робіт. Підтримувати зв'язок з ПУ начальника ЦО заводу.

6. Потерпілих направляти в загін першої медичної допомоги, розташованого в Кустівцях, транспортом заводу.

7. Загальна доза опромінення 25 Р. Роботи проводити в засобах індивідуального захисту органів дихання.

8. Рятувальні роботи почати о 10.10..., закінчити о 16.10...

При зміні формувань інженерну техніку передати другій зміні.

Я буду знаходитись у будинку 12, зв'язок зі мною - особистим спілкуванням і посильними.

Доповідати про виконання робіт через кожну півгодину, а при отриманні дози 25 Р - негайно.

Мій замісник - командир 1РГ.

Викладач аналізує роботу студентів за час заняття, дає вказівки на усунення недоліків, видає завдання на СР.


ТЕМА 11. Керування об'єктовим формуванням при проведенні РІНР в осередку ураження

Студенти в ролі командира ЗвК N1. Викладач доводить до студентів обстановку, яка склалася на дільниці робіт.

Командир 1РГ доповів:

- в сховище 17 повітря подано о 10.55, зв'язок з людьми в сховищу підтримується, доступ води в сховище препинено, вода із сховища відкачується;

- пожежа в цеху 17 ліквідована;

- закінчуються роботи по розчищенню входів в сховище 17.

Командир 2РГ доповів:

- продовжуються роботи по розчищенню входів в сховища 12, 13;

- розчищення входів в сховище 12 утруднено відсутністю під'ємних засобів.

Потрібно . Оцінити обстановку і здійснити маневр наявними силами й засобами.

Дії викладача . Дає студентам 5-7 хв для розробки рішення, після чого в ролі НЦО заводу заслуховує 1-2 студентів. При необхідності викладач дає вірний варіант розпорядження.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

1. Командиру 1РГ після розчищення входів в сховище 17 автокран і одну рятувальну ланку передати в розпорядження командира 2РГ.

2. Командиру 2РГ прискорити роботи по розчищенню входів в сховище 12.

3. Команда пожежегасіння поступає в розпорядження начальника Цо заводу.

4. Командирам 1РГ, 2РГ забезпечити вивід людей із сховищ до 15.00...

Увідна N2. Оперативний час 14.20...

Місце - дільниця N1 заводу.

По радіо із штабу ЦО м. Заречінська поступив сигнал "Загроза хімічного забруднення! "

Потрібно . Студенти в ролі командира ЗвК N1 оцінити обстановку і прийняти рішення на подальші дії по проведенню РІНР.

Додаткові дані.

1. На хімічному заводі, розташованому в північному напрямку від заводу на відстані приблизно 5 км сталася аварія з руйнуванням обвалованої ємкості вмісткістю 50 тон рідкого хлору. Висота обваловки H = 1 м.

2. Метеодані: Y св = 2 м/с, св = 360, вертикальна стійкість атмосфери - інверсія.

3. Особистий склад формувань засобами захисту органів дихання і шкіри забезпечений повністю.

ПОСЛІДОВНІСТЬ оцінки хімічної обстановки на заводі

1. Визначення часу випаровування хлору

2. Визначення можливої глибини зараження.

2.1. Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі

2.2. Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі

Отже Г = 9.44 км.

4. Орієнтовний час підходу хмари забрудненого повітря визначимо по формулі

Із оцінки хімічної обстановки (варіант)

1. Початок розповсюдження забрудненого хлором повітря на дільниці N1 заводу примірну 14.50...

2. Може бути середня концентрація СДОР.

Варіант рішення.

1. Роботи продовжувати в прискореному темпі з ціллю скорішого виведення робітників і службовців з завалених ЗС.

2. Особистому складу ЗвК N1 і КПГ, хто робив в респіраторах, респіратори замінити на ізольовані протигази негайно.

3. Особистому складу за 5 хв. витрусити пил з головних уборів, одягу, взуття і бути готовими по команді одіти засоби захисту шкіри.

4. особистому складу по сигналу (3 жовтих ракети) і частих вдарів в рейку одіти засоби захисту шкіри.

5. Розвіднику-дозиметристу вести постійне спостереження за сигналами хімічної розвідки, котрі будуть передані із району основного пункту управління (сховище 3), з ціллю дублювання сигналу на дільниці N1.

Увідна N3 . Оперативний час 14.50...

Місце - дільниця N1 заводу.

1. На території заводу почали розповсюджуватися пари хлору.

2. Із району основного пункту управління видно серію жовтих ракет.

Дії командира ЗвК N1 .

1. Сам особисто, через своїх замісників і командирів підрозділів контролює виконання дій підлеглими по сигналу "Загроза хімічного забруднення!".

Увідна N4 . Оперативний час 15.40...

Місце - дільниця N1 заводу.

Студенти в ролі командира ЗвК N1.

Викладач в ролі НЦО заводу об'являє розпорядження на зміну формувань.

Командиру ЗвК N1.

1. До 16.00... передати дільницю N1 і техніку командиру ЗвК N2.

2. Після передачі вивести особовий склад ЗвК N1 в район збору формувань у центральних воріт заводу для відправки на ПуСО.

КПГ і КЗ переходять в моє розпорядження.

4. Одночасно з доповіддю про зміну формувань доповісти мені про виконані роботи за час проведення РІНР.

РІШЕННЯ командира ЗвК N1 на зміну формування (варіант)

1. Командирам 1РГ і 2РГ передати дільниці робіт і інженерну техніку прибувшим командирам підрозділів ЗвК N2.

2. Командиру ГМАТР передати всю інженерну техніку командиру ЗвК N2.

3. Здачу об'єктів робіт і передачу техніки проводити на робочих місцях і закінчити до 16.00...

4. Командирам підрозділів після здачі об'єктів робіт особистий склад зосередити у центральних воріт, перевірити наявність людей, майна і бути готовими до маршу до с. Кустовці на ПуСО.

5. Початок руху 16.20... Порядок руху попередній. На час передачі дільниці робіт я буду знаходитись в районі сховища 12.

ВАРІАНТ

1. РІНР проводяться на всій дільниці N1. Задачі які були поставлені начальником ЦО заводу, виконані приблизно на 80%:

- зроблені проїзди і проходи до мість робіт, закінчуються роботи по розчищенню проїзду навколо цеху N17;

- подано повітря в сховище N17. Закінчена розчистка входів в сховище 12 і 17;

- всім потерпілим в сховищі 17 надана медична допомога;

- локалізовані пожежі в цехах 12 і 17 і складі ПЗМ.

Ліквідовані ушкодження водопроводу, проведена відкачка води із підземного переходу;

- проводиться вивід людей із захисних споруд.

ВАРІАНТ розпрядження командира ЗвК N1.

1. Командирам формувань вивести особовий склад і транспорт на контрольно-розподільний пункт.

2. Порядок виходу: ЛЗР, 1РГ, 2РГ, СД, ГМАТР.

3. В першу чергу направити особовий склад на площадку знезаражування одягу, ЗІЗ, а після - на площадку санобробки.

4. Одночасно з санобробкою особистого складу провести знезаражування транспорту.

5. Санобробку людей розпочати 17.00..., закінчити о 18.00....

6. По закінченню спецобробки особовий склад і транспорт вивести в район збору. Бути готовими до проведення маршу в район Олександрівки. З прибуттям підрозділів в пункт відпочинку підтримувати повну готовність до продовження робіт.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему