Д 1 = 32,89474 рад/год
Д 360 = 32,89474*0,09 = 2,960526
Д від = 1,7 *(2,960526*360-25*2) = 1726,842 рад
Д від = 1726,842 рад або 17268,42 мЗв.
За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.
Оскільки Д від = 17268,42 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.
Висновки та пропозиції.
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні
надзвичайно небезпечного зараження. За 4 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 79,40789 що перевищує Д зад = 13 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 13 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,75 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,9 години після аварії.
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 4
Тип СДОР = Аміак рідкий
Кількість СДОР, тонн = 10
Метеорологічні умови = Ясно, ніч, 40 град
Швидкість вітру, м/с = 1
Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3
Вид сховища = Необваловані
Вистота піддону, м = 0
Час від початку аварії, год = 2
Азимут ОНГ, град = 90
Азимут вітру, град = 270
Показник та Результат прогнозування
Джерело забруднення = ХНО
Тип СДОР = Аміак рідкий
Кількість СДОР, тонн = 10
Глибина зараження, км = 1,501685
Площа зони зараження, кв км = 3,540441
Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ
Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 61,44361
Втрати від СДОР, чол.
ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 10 тонн.
Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:
Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку
K5 = 1 для інверсії (сторінка 7)
K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Q (o) = 10
Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:
Метеорологічні умови = Ясно, ніч, 40 град
Швидкість вітру, м/с = 1
Це – інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.
Q(e1) = 0,18*0,04*1*1,4*10 = 0,1008 (тонн)
ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:
Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 = 0,01 із додатку 3 для аміаку
K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку
K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку
K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)
K6 = 1 із додатку 5, час від початку аварії, год = 2
K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
h = 0,05 для необвалованого сховища
h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.
Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.
Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*1*1*10/(0,05*0,681= 0,03867 (тонн)
ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0,1008 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 1
Г 1 = 1,26 (кілометрів)
ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює
при Q (e2) = 0,03867 (тонн)
при Швидкість вітру, м/с = 1
за пропорцією:
0,1 (тонн) - 1,25 (кілометрів)
0,03867 (тонн) - х (кілометрів)
х = 0,03867*1,25/0,1= 0,48337 (кілометрів)
Г 2 = 0,48337 (кілометрів)
ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г 2 + 0,5*Г 1
Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,26
Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,48337
Г = 1,501685 (кілометрів)
Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.
При інверсія
При Швидкість вітру, м/с = 1
Це - 20 (кілометрів)
Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 20 км та розрахованим 1,501685 (кілометрів)
Мінімум (1,501685;20) = 1,501685
ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:
T надходження = x / V
х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3
За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 1
V = 10 км/год
T надходження = 3/10= 0,3 (години)
T надходження = 3/10*60 = 18 (хвилин)
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:
S = П * Г * Г / n
П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб
П = 3,14
Г = 1,501685 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 1, n = 2 (сторінка 7)
S = 3,14*1,501685*1,501685/2= 3,540441 (кв км)
ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.
Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.
T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)
h = 0,05 для необвалованого сховища
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку
K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Т = (0,05*0,681)/(0,025*1,33*1)= 1,02406 (години)
Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= 61,44361 (хвилин)
Так як повна глибина зони зараження 1,5016851 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.
Список використаної літератури
1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.
http://uk.wikipedia.org/