В. О. Огнев’юк, І. Г. Утюж

ФІЛОСОФІЯ

Історія філософії

Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів

(профільний рівень)

Київ

«Грамота»

2010

УДК 373.5:101+101](075.3)

ББК 87я33

О&38

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(наказ МОН України № 177 від 03.03. 2010 р.)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Психолого!педагогічну експертизу проведено в Інституті педагогіки НАПН України.

Експерти, які здійснювали експертизу:

Дмитрієва О. Є., ЗНЗ І–ІІІ ст. № 8 Харківської міської ради, учитель& методист;

Тикан В. М., Вільнянський навчально&виховний комплекс «Світоч»

Запорізької обл, учитель&методист;

Тимошенко О. В., гімназія № 2, м. Одеса, методист;

Малюк Ж. С., відділ освіти Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської обл., старший учитель;

Чорний О. О., Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, доцент кафедри філософії та культурології , кандидат філософських наук.

Рецензент:

Ярошовець В. І., завідувач кафедри історії філософії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор

Огнев’юк В. О., Утюж І. Г.

О&38 Філософія . Історія філософії : Підручн. для 10 кл. загаль& ноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). — К. : Грамота, 2010. — с. 256 : іл.

ISBN 978&966&349&269&8

У підручнику втілені основні проблеми курсу філософії в історико& філософському аспекті. Історія вітчизняної філософії розкрита в кон& тексті світового філософського процесу.

У виданні подані фрагменти творів відомих філософів. Підручник призначений для учнів 10 класу, які вивчають філософію на профіль& ному рівні.

УДК 373.5:101+101](075.3)

ББК 87я33

ISBN 978!966!349!269!8 © Видавництво «Грамота», 2010

Все йде, все минає — і краю немає,

Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

Т. Шевченко

Дорогі десятикласники!

Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою піз& нання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи за& гальну середню освіту, ви першими будете вивчати філософію, а це є свідченням того, що матимете якісну освіту. Нині наступила епоха Homo educatus — Людини освіченої, яка має виокремлюватися не тільки розумом і знаннями, а й глибиною своєї духовності, масшта& бом цінностей, усвідомленням відповідальності перед сучасним і майбутніми поколіннями, високою компетентністю. Саме такими людьми вам допоможуть стати найкращі взірці філософської думки.

Кожен із вас не раз розмірковував над вічними питаннями світо& будови: хто я? Чому ми народжуємося й помираємо? Для чого жи& вемо? У чому сенс нашого життя? Що являє собою світ, у якому ми живемо? Як довго існує цей світ? Він створений чи існував завжди? Хто є творцем цього прекрасного світу? Що було первинним: ідея створення світу чи матерія, з якої він створений? А може, світ має здатність самостворення? Хто є людина? Яким є суспільство, у яко& му ми живемо? Що таке ідеї та як вони впливають на ваше життя? Що важливіше: духовне чи матеріальне? Відповіді на ці питання не приходять відразу. Щодо більшості з них існує багато різноманітних думок та ідей. Зрештою, кожен може мати свою думку, але нікому ще не завадило пізнавати думки інших людей і, порівнюючи їх, створю& вати власну модель світу.

До цього часу ви засвоювали досить конкретні навчальні пред& мети, так би мовити світ у фрагментах живої та неживої природи — ботаніку, зоологію, анатомію, біологію, фізику, хімію, географію, а також пізнавали духовний світ людини завдяки мові, етиці, мистец&

тву, літературі, історії, праву. Настав час, коли з окремих фрагмен& тів мозаїки необхідно скласти цілісну картину і побачити не тільки конкретні речі та закони, а й найзагальніші, що дають можливість охопити величну єдність усієї різноманітності світобудови.

Ваші перші враження про філософію і філософів можуть бути до& сить суперечливими. У повсякденному житті слова «філософ» і «фі& лософія» часто звучать іронічно. Мовчазний, як філософ, — харак& теризують одного, бажаючи, очевидно, звернути увагу на його вдумливість і зосередженість. Його мова, як у філософа, відразу не зрозуміти — так зауважують про іншого, наголошуючи на розсуд& ливості, глибині його знань, що не кожному може бути доступно. Про третього говорять: так він же філософ, маючи на увазі його відір& ваність від повсякденності, захоплення складними розмірковуван& нями та різними теоріями, що поєднується з байдужим ставленням до матеріальних цінностей: грошей, майна, кар’єри. Так сприймали в народі українського філософа Григорія Сковороду. Його філософ& ське ставлення до різних спокус життя знайшло відображення на надмогильному написі поета: «Світ ловив мене, та не піймав».

На противагу випадковим зустрічам із філософами і філософією, систематичне проникнення у світ філософії дає повноту світоглядного розуміння світу. Щоб зрозуміти, чим займається філософія, необ& хідно зануритися в історію філософської думки, глибину тисячо& літь, проникнути в її дух та ідеї, що і стане змістом вашої філософ& ської освіти в 10 класі. У майбутньому ви будете вивчати проблеми загальної філософії, її законів і категорій, співвідношення між буттям і свідомістю, суспільні відносини, що є предметом розгляду історії фі& лософії та соціальної філософії.

Опрацювати навчальний матеріал вам допоможе цей підручник. Найважливіші поняття та терміни в ньому будуть позначені напів жирним курсивом. Після кожного параграфа подані запитання, які допоможуть вам добре засвоїти навчальний матеріал, а основні терміни і поняття, які потрібно запам’ятати, виділені напівжирним шрифтом. На голубому фоні будуть подані висновки вивченого на уроці. Наприкінці підручника для самостійного опрацювання вмі& щені фрагменти творів відомих філософів, за допомогою яких ви зможете виконати на творче завдання «Філософська класика».

Бажаємо успіхів!

Автори

§ 1. Що таке філософія?

Якщо хочете зрозуміти сутність будь&якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово «філосо& фія». Воно утворилося завдяки поєднанню двох слів: philo — «любов» і sophos — «мудрість». «Я не мудрець, я любитель мудрості (philosophos)», — сказав Піфагор, про якого ви дізналися, вивчаючи теорему в шкільному курсі геометрії. З VІ ст. до н. е. слова «філо! соф» і «філософія» назавжди ввійшли до скарбниці людської думки.

Серед усіх видів духовної діяльності людини філософії належить особливе місце. Адже вона проникає у свідомість людини незалежно від того, хоче вона цього чи ні. В процесі життєдіяльності кожному доводиться щось порівнювати, зіставляти, підбивати підсумки, узагальнювати. На цьому шляху ви робите висновки, які мають у своїй основі філософський зміст, навіть не підозрюючи того, що філософствуєте.

Що ж вивчає філософія? Власне, предмет її вивчення не був постійним, він змінювався з розвитком суспільства. У стародавні часи, ще до того, як Піфагор назвав себе філософом, знаючих людей називали мудрецями. Однак із часом слова «філософ» і «філософія» стали широковживаними, а філософією називають різноманітні знан& ня, що були прообразами різних наук. Пізніше з філософії виокреми& лисяастрономія, геометрія, фізика та інші науки, завданням яких було вивчення певних явищ природи і застосування практичних умінь щодо їх дослідження. Значна роль у цьому належить давньогрецько& му філософу Арістотелю. За його твердженням, існує три види розу& мового знання: фізика, математика і перша філософія. Оскільки слово «фізика» є похідним від грецького рhysis — природа, то з пев& ного часу філософію стали називати метафізикою. А сталося це тоді, коли бібліотекар найвідомішої в стародавньому світі Алексан& дрійської бібліотеки Андронік з Родоса об’єднав праці Арістотеля під назвою «Тa meta ta pfisika» — «Те, що йде після фізики». У цих працях розглядалися питання духовного світу людини, зокрема пізнання. З того часу найпоширенішим уявленням про філософію як науку вважалося вчення про мислення.

Проте в ХІХ ст. від такого розуміння довелося відмовитися. Один із великих представників німецької філософії Нового часу Георг Ге& гель, виступаючи проти традиції, що склалася в розумінні цієї науки, говорив: «Безглуздо думати, що філософія вчить мислити, так само як фізіологія — перетравлювати їжу». Продовжуючи дотепні зістав& лення, німецький мислитель резонно додавав: «Але подібно до того, як вивчення фізіології не залишається без користі для дієтичної по& ведінки, так і вивченню форм розуму належить, без сумніву, припи& сувати ще важливіший вплив на правильність мислення».

Насправді, один може правильно мислити й розумно діяти, не вивчаючи філософії і навіть не підозрюючи про її існування, а іншого навіть філософія не врятує від помилок. Проте кожна людина хоча б деякою мірою пов’язана з філософією. Навіть якщо вона вважає сво& єю основною перевагою відмову від будь&яких засадничих принци& пів. Проте її безпринципність — це теж певна система, якою вона ке& рується в повсякденному житті, а відтак — це філософія її життя.

Философия 10 класс Огневюк профиль (стр. 1 из 8)

ФІЛОСОФІЯ