регистрация / вход

Дослідження стійкості роботи обєктів економіки в особливий період

Вступ Одним із основних завдань Цивільної оборони є проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об’єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.

Вступ

Одним із основних завдань Цивільної оборони є проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об’єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.

Стійкість роботи промислового об’єкту - здатність його в умовах НС виробляти продукцію у запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні слабких та середніх руйнувань або порушень зв’язків з кооперації та поставок - відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Підвищення стійкості роботи ОГД у НС досягається передчасним дослідженням його стійкості та проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, що забезпечують максимальне зниження впливу вражаючих факторів НС, в тому числі зброї масового ураження (ЗМУ) та створення умов для швидкої ліквідації їх наслідків. Дослідження стійкості роботи ОГД складається з всебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу діяльність та життєзабезпеченість робітників та службовців.

Мета дослідження полягає у виявленні уразливих місць в роботі об'єкту у НС та у розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості здійснюється силами інженерно-технічного персоналу ОГД із залученням фахівців науково-дослідницьких та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує та очолює дослідження керівник підприємства - начальник ЦО об'єкту.

Процес планування та проведення дослідження поділяється на три етапи: перший етап - підготовчий, другий - містить оцінку стійкості роботи об’єкту в умовах НС, на третьому етапі розробляються заходи, що підвищують стійкість об'єкту На першому етапі розроблюються провідні документи, що зумовлюють склад учасників дослідження та організується їх підготовка. На другому етапі безпосередньо виконуються дослідження стійкості роботи об'єкту у НС.

Під час дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від дії ЗМУ, оцінюється уразливість виробничого комплексу від вражаючих факторів НС, зумовлюється характер можливих пошкоджень від дії повторних вражаючих факторів, вивчається стійкість системи постачання та кооперативних зв'язків об'єкту з підприємствами - постачальниками та зв'язків із споживачами, виявляються уразливі місця в системі управління виробництвом.

Дослідження стійкості здійснюють розрахунково-дослідницькі групи фахівців. Кожна група фахівців оцінює стійкість певних елементів виробничого комплексу, здійснює необхідні розрахунки та визначає заходи щодо підвищення їх стійкості. На третьому етапі підбиваються підсумки проведених досліджень. Керівники розрахунково-дослідницьких груп підготовлюють доповіді, де повідомляють про висновки та пропозиції стосовно підвищення стійкості елементів виробництва, які оцінювалися.

Згідно результатам дослідження, розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкту у НС. Визначаються вартість впровадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали, терміни виконання та відповідальні особи.

Заходи щодо підвищення стійкості роботи ОГД в умовах НС здійснюються як у мирний час, так і при загрозі нападу агресору. В особливий період планується проведення тих заходів, виконання яких недоцільно у мирний час.

На кожному підприємстві, виходячи з його призначення, розташування та специфіки виробництва, заходи щодо підвищення стійкості можуть бути різними.


ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни “Цивільна оборона”

Тема: “Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період”.

Мета роботи: дати навички студентам по оцінці стійкості ОГД в особливий період.

Навчальні питання

1. Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів, їхніх максимальних значень та оптимальних режимів захисту виробничого персоналу на території СРЗ.

2. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців СРЗ.

3. Визначення необхідних обсягів сил та засобів для виконання ремонтно-відбудовчих робіт.

4. Визначення заходів щодо підвищення стійкості ТДЦ СРЗ в особливий період.

Вихідні дані для виконання курсової роботи

Варіант 28

1. Потужність повітряного ядерного вибуху, що нанесено по місту, q в , кт 500
2. Потужність наземного ядерного вибуху, що нанесено по об’єкту “Б”, q н , кт 200
3. Радіус відхилення ядерних боєприпасів від крапки прицілювання, , км 100
4. Відстань до геометричного центру міста до СРЗ, , км 7,6
5. Відстань від об’єкта “Б” до СРЗ, , км 60
6. Швидкість середнього вітру, V в , км/год.,Напрямок Нº 50,150º
7. Кліматична зона І
8. Кількість працюючих у ТДЦ І зміна/ ІІ зміна, чол. 249/240
9. Кількість працюючих у пункті управління ОГД, чол. 5
10. Площа відсіку для тих, що вкриваються в існуючому сховищі ТДЦ, S вкр , м2 50
11. Захисні властивості окремо розташованого сховища №2, h гр /h б , см 40/70
12. Радіус евакуації виробничого персоналу ОГД та членів їхніх родин, км 18
13. Величина балансової вартості основних виробничих фондів, (в умовних одиницях) 1820
14. Всього робітників та службовців на заводі, з них працюють у першій зміні, чол.. 3015/1654
15. Кількість членів сімей робітників ТДЦ чол. 505

1. Зміст пояснювальної записки: вступ, оцінка обстановки, що може складатися в наслідок застосування супротивником ядерних ударів по місту й об’єкту “Б”, оцінка інженерного захисту робітників та службовців ОГД, визначення необхідних обсягів, сил та засобів для виконання ремонтно-відбудовчих робіт, графічні додатки, висновки щодо підвищення стійкості ТДЦ в особливий період.

Текст пояснювальної записки повинний бути стислим і чітким. Варто обов’язково обґрунтовувати прийняті рішення з посиланням на наявні літературу та матеріали для ухвалення рішення.

Записка та графічні додатки оформлюються у відповідності з вимогами ЄСКД та діючих державних стандартів.

2. Завдання затверджене на засіданні кафедри БЖД та Ц3,

протокол № від 200__р.

Література.

1. Літвак С.М., Михайлюк В.О. "Безпека життєдіяльності". Навчальний посібник. -Миколаїв. 2000р. - 208с.

2. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник под ред. Демиденко – К: Вища шк. 1989р. - 287 с.

3. Михайлюк В.О., Пінін В.Г, Штейн П.В, Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період". Миколаїв. УДМТУ. 2002р. - 48 с.

Викладач Михайлюк В.О.

Студент Атанасов Е.М. Група 54 17


2.1 Визначення можливих уражаючих факторів ядерних вибухів та їх максимальних значень на території СРЗ.

Визначимо: – мінімальну відстань від СРЗ до епіцентру повітряного ядерного вибуху при нанесенні удару по місту

- уражаючі фактори, та причини їх впливу на СРЗ від повітряного вибуху при завданні удару по місту;

- уражаючими факторами повітряного вибуху є ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація та електромагнітний імпульс, радіоактивне зараження при повітряному вибусі відсутнє.

Уражаючі фактори можуть вплинути на СРЗ, якщо радіус їхньої дії буде більше ніж відстань до епіцентру вибуху. Згідно таблиць радіус дії уражаючих факторів становитиме:

Вражаючі фактори Радіус дії (км)
Ударна хвиля 11,5
Світлове випромінювання 15
Електромагнітний імпульс Декілька тис. м.
Проникаюча радіація 3,5
Радіоактивне зараження відсутнє

Так як відстань від СРЗ до епіцентру становить 7,6 км, то вплинути можуть ударна хвиля, світлове випромінювання та ЕМІ.

- Уражаючі фактори, та причини їх впливу на СРЗ від наземного ядерного вибуху при завданні удару по об’єкту “Б”.

Вражаючі фактори Радіус дії (км) Відстань до епіцентру (км) Вплив на СРЗ
Ударна хвиля 6,4 60
Світлове випромінювання 5,2 60
Електромагнітний імпульс Декілька тис. м 60
Проникаюча радіація 3,2 60
Радіоактивне зараження 200 60 +

Від наземного вибуху діє тільки радіоактивне зараження тому, що за умовами вісь сліду пройде крізь СРЗ, а довжина сліду перевищує відстань до епіцентру.

- Розмір надмірного тиску на відстані 7,6 км, тому СРЗ може опинитися в зоні слабких руйнувань осередку ядерного вибуху.

На СРЗ можливо очікувати такі руйнування виробничих будівель та захисних споруд:

- Сховища руйнувань не матимуть;

- Промислові споруди з важким металевим каркасом – не матимуть;

- Промислові споруди з легким каркасом – слабкі руйнування;

- Цегляні будівлі – середні руйнування

- Дерев΄яні будівлі мають – сильні руйнування.

За допомогою таблицьвизначимо межі стійкості до впливу УХ будівлі ТДЦ СРЗ

Вид руйнувань
Слабке 20-30
Середнє 30-40
Сильне 40-50

Виробничий процес у цеху повинен не зупинятися при слабких руйнуваннях тобто при .

Можлива зупинка виробництва, але силами об’єкту виробничий процес можливо відновити при середніх руйнуваннях тобто при .

Так як на СРЗ очікуються руйнування (середні, сильні), то необхідно проводити дослідження стійкості до впливу ударної хвилі.

Визначимо величини світлового імпульсу та наслідки його дії:

Максимальна величина світлового імпульсу

516 кДж/м2 .

За розрахунковой ленійкой ЦО, Rпожеж дорівнює 7,8 км.

При даному світловому імпульсі існує можливість спалаху усіх матеріалів які перераховані у таблиці.

Визначимо вплив щільності будови на поширення пожеж на території СРЗ

Згідно до характеристики СРЗ S б =25000 м2 , S т =102100 м2

=24,5 %

Так як на СРЗ можливо утворення суцільної пожежі існує необхідність проведення протипожежних заходів.

Визначимо масштаби, ступінь радіоактивного зараження та його вірогідні наслідки.

Зони радіоактивного зараження наступні розміри:

Зона А Б В Г
L (км) 200 83 50 26
b (км) 18 8,4 5,3 2,8

При таких розмірах СРЗ може опинитися на кордоні зони В, на вісі сліду.

Визначимо потужність дози на території СРЗ на 1 годину та 10 годин після вибуху. Згідно таблиць,

,

.

Можливо максимальна доза опромінювання виробничого персоналу при знаходженні його на відкритій місцевості за час від моменту випадіння радіоактивних опадів до повного розпаду радіоактивних речовин визначимо за залежністю:

,

t – момент випадіння радіоактивних опадів,

Pt рівень радіації на цей момент.

Час початку випадіння опадів визначимо

.

Потужність дози на цей момент .

Доза опромінення персоналу ОГД за термін роботи може бути

Доза опромінення в умовах даного радіоактивного зараження перевищує однократно припустиму дозу (Дпр =50 Р) що потребує захисту робітників та службовців ОГД.

За таблицями “Типові режими радіаційного захисту робітників та службовців” за вхідними даними

- Потужність дози на момент випадіння опадів ;

- Коефіцієнт ослаблення радіації будівель (для ТДЦ);

- Коефіцієнт ослаблення захисних споруд (для класу А-4);

Треба виконувати наступну послідовність дотримання режиму:

Режим 7-Б-3. Загальний термін дотримання режиму захисту 7 діб. Термін зупинки роботи СРЗ та укриття робітників та службовців у сховищі – 7 годин.

Термін роботи СРЗ з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості протягом кожної доби до 1-2 годин – 6,7 діб.

Визначимо забезпеченість персоналу ТДЦ і членів їх сімей засобами колективного (ПРУ) у заміській зоні та засобами індивідуального захисту.

За характеристиками СРЗ існуючі ПРУ в заміській зоні вміщують 80 % робітників, службовців та членів їх сімей. За величинами радіуса евакуації визначимо необхідну групу ПРУ, це П-4 для робітників та службовців на 249∙0,2=49,8 місць (300 – більша зміна ТДЦ) та П-5 для членів сімей на 505∙0,2=101 місце.

За характеристиками СРЗ забезпеченість ЗІЗ робітників та службовців на 90 %, а членів сімей на 60 %. Оскільки у ТДЦ працює осіб. То необхідно забезпечити протигазами в кількості 489∙0,1=48,9 шт. Членів сімей необхідно додатково забезпечити 505∙0,4=202 шт. протигазів.

Визначимо вплив електромагнітного імпульсу

За потужністю повітряного вибуху (q в ) та мінімальною відстанню від епіцентру вибуху до СРЗ () визначимо очікувану у ТДЦ вертикальну складову напруженості електричного поля:

,

де Е в – вертикальна складова напруженості, В/м;

k – коефіцієнт асиметрії відносного наземного вибуху. За вихідними даними приймаємо k =0,5.

В/м

Визначимо максимальну очікувану напруженість, що наведена у вертикальних частинах електричних ліній, які підводять живлення до електродвигунів обладнання турбодизельного цеху:

, В,

де U В – напруженість наводок, В;

l в =2 м за характеристикою ТДЦ – довжина вертикальної частини провідника;

η =2 – коефіцієнт екранування кабелю, за характеристикою ТДЦ.

В

За характеристикою ТДЦ максимально допустиме робоче напруження у мережі

В.

Так як наведена напруженість меньше ніж припустиме напруження, стійкість цеху забезпечено.


2.2 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу СРЗ

1. 2.2.1 Оцінка забезпеченості захисту виробничого персоналу СРЗ і ТДЦ за місткістю існуючих сховищ.

Визначимо кількість робітників та службовців у найбільшій робочій зміні.

За вихідними даними на СРЗ працює 3015 осіб, з них працює у І зміні – 1654 осіб. 3015-1654=1361 осіб у ІІ зміні. Таким чином, найбільша робоча зміна

- На заводі в цілому І, N = 1654 осіб;

- Тільки у ТДЦ також І зміна N = 249осіб.

За характеристиками ОГД існуючі сховища вміщують:

- Ті, що стоять окремо – N п = 480 чол

- Вбудовані N п = 370 чол

- Пристосовані мають загальну площу для тих, що переховуються 245 м2 . При нормі n = 0,5 м2 /чол ці сховища вміщують 245/0,5=490 чол.

В цілому на СРЗN п =480+370+490=1340 осіб.

- В тубодизельному цеху при наявності площі для тих, що переховуються S п =50м2 , N п =50/0,5=100 осіб.

З цього можна зробити висновок про недостатність місткості існуючих на СРЗ сховищ для укриття найбільшої працюючої зміни:

- На заводі в цілому 1654-1340=314 місць.

- В турбодизельному цеху 249-100=149 місць.

2. 2.2.2 Оцінка своєчасного укриття виробничого персоналу за розташуванням сховищ СРЗ.

Згідно характеристики СРЗ вбудовані та пристосовані сховища розташовані під будівлями цехів, ті що стоять окремо розташовані на відстані 30-50 м від цехів, сховище №2 розташовано на відстані 370 м.

Згідно до вимог відносно розташування сховищ вони повинні бути розташовані в межах радіусу збору R з =400 для багатоповерхових будинків та R з =500 м для одноповерхових. Оскільки існуюче розташування сховищ знаходиться у цих межах своєчасність укриття виробничого персоналу СРЗ забезпечена.

3. 2.2.3 Оцінка сховищ СРЗ за захисними властивостями

Визначимо коефіцієнт захисту (k з ) від дії проникаючої радіації для сховища №2 за залежністю:

,

де k р =2– коефіцієнт умов розташування сховища (для тих, що стоять окремо в районі забудови);

m – кількість захисних прошарків m =2 (бетон та грунт);

hi – товщина захисного прошарку, h б =70 см, h гр =40 см;

di – товщина захисного прошарку половинного ослаблення дози проникаючої радіації за додатком №2, d б =10 см, d гр =14,4 см.

Згідно характеристики СРЗ сховища що стоять окремо мають k з =3000 (окрім сховища №2). Сховище №2 за розрахунком має k з =1766,4

Розрахункова стійкість сховищ до ударної хвилі дорівнює для тих, що стоять окремо .

- вбудовані ;

- пристосовані .

Захисні характеристики сховищ за відповідає вимогам чинних норм до класу А-4 ().

Перекриття сховища №2 за k з =1766,4 не відповідає вимогам чинних норм (вимоги до класу А-4 k з =1000).

Зробимо розрахунок згідно завдання на підвищення коефіцієнта захисту сховища №2 до k з =2048 згідно до методичної вказівки шляхом створення додаткового прошарку грунту на перекритті цього сховища

К= 2048=Кдод ·к

К= 2048/1766,4=1,15

Кдод = 1,15=2h гр/14,4 =0,2

Hгр =0,2·14,4=2,88 см.

таким чином, додатковий шар грунту повинен бути 2,89 см.

4. 2.2.4 Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища ТДЦ

Система повітропостачання

Щільність забудови згідно розрахунку складає 24,5 % тобто у НС на СРЗ можливо утворення суцільної пожежі. В таких умовах система повітропостачання повинна мати 3 режими вентиляції.

Проведемо розрахунок потреби повітря для сховища у ІІ режимі вентиляції. Сховище розташовано у І кліматичній зоні. Потреба повітря для тих, що переховуються

,

де – кількість людей, що переховуються за винятком тих, що працюють на електроручних вентиляторах (ЕРВ);

=2 м3 /год∙чол – норма повітря на людину у ІІ режимі для І кліматичній зони;

на ЕРВ працюють = 4 чол.

м3 /год.

На тих, що працюють на ЕРВ

,

де =10 м3 /год∙чол – норма на повітря на одного, що працює на ЕРВ

м3 /год.

Необхідна кількість повітря за режимом ІІ визначається

м3 /год.

Розрахунок потреби повітря за І режимом вентиляції виконується за формулою

,

де =10 м3 /год∙чол норма подачі повітря на одну людину для ІІ кліматичної зони

м3 /год.

За характеристикою сховища ТДЦ, в ньому встановлено комплект повітропостачання ФВК-1, який здатен забезпечити І та ІІ режими вентиляції.

Визначимо необхідну кількість комплектів ФВК-1

,

де – продуктивність одного комплекту ФВК у режимі фільтровентиляції (ІІ). За характеристикою сховища =232 м3 /год

комплект

У зв’язку із можливістю виникнення суцільних пожеж треба забезпечити ІІІ режим вентиляції. Тому доцільно доповнити систему повітропостачання регенеративной установкой РУ-150/6, та газовим фільтром ФГ-70

Система водопостачання

Система водопостачання сховища ТДЦ в цілому відповідає вимогам БНіП (має 2 джерела живлення з міської мережі та з річки, закільцьована, прокладено на глибині 1,2м, аварійний запас води створено у кількості 730 л)

Необхідна кількість аварійного запасу води, л

,

де =5л/добу – норма аварійного запасу води на людину, що переховується у сховищі;

=2 доби – мінімальний термін життєзабезпечення людини.

л.

Існуючий аварійний запас води не відповідає вимогам, тому необхідно створити додатковий запас води у кількості 1000-730=270 л.

Система каналізації

Система каналізації за характеристикою сховища ТДЦ має 2 роздільних сполучення господарсько-фекальна та зливна, відсутній аварійний резервуар для збору стічних вод та запасні місткості для збирання нечистот.

Необхідний об’єм аварійного резервуара для збору стоків

де =2 л/чол∙добу – норма стоків на людину.

л.

З метою усунення недоліків у системі каналізації треба доповнити систему каналізації аварійним резервуаром ємністю 400л та запасними місткостями для збору нечистот.

Система електропостачання

За характеристикою СРЗ сховище забезпечено електроенергією від 2-х джерел (ГЕС та ТЕЦ). Система закільцьована, кабелі заглиблені у землю (h =0,7 м), аварійне джерело від групової захищеної ДЕС на окремих ділянках відсутні пристрої автоматичного відключення електричної мережі. У сховищі відсутні засоби аварійного освітлення (акумуляторні світильники та ін.)

З метою усунення недоліків у системі електропостачання, треба доповнити її місцевими засобами аварійного освітлення (від акумуляторів).

Система опалювання забезпечується від заводської котельної.

Система зв’язку у характеристиці не визначена, вона повинна мати телефонний зв’язок та гучномовці.

5. 2.2.5 Розрахунок потреби ТДЦ у додатковому сховищі

З метою забезпечення захисту найбільшої працюючої зміни ТДЦ треба побудувати додаткове сховище на 149 осіб. Так як підвальне приміщення ТДЦ позичено, треба побудувати сховище, що стоїть окремо, клас сховища, відповідно до вимог ДБН повинен бути А-4 (,k з =1000) район розташування повинен бути в межах радіусу збору Lmax =400 м, Lmin =Nтдц =25 м.

Об’ємно-планувальні рішення сховища.

Сховище повинне мати:

a. Основні приміщення

- Приміщення для тих, що переховуються для розташування 149 осіб.

- Пункт управління на 10 осіб, які працюють у ПУ ТДЦ.

- Згідно із нормами ДБН у приміщенні для тих, що переховуються, необхідно передбачити місце для санітарного посту площею 2 м2 .

- Медичний пункт повинен бути у сховищах з кількістю тих, що переховуються 900 осіб і більше.

b. Допоміжні приміщення

- Фільтровентиляційне приміщення.

- Балконнна.

- Приміщення для збереження продуктів.

- Тамбур (тамбур-шлюз повинен бути у сховищах з кількістю тих, що переховуються 300 і більше).

- Захищена дизельелектростанція (у зв’язку із наявністю пункту управління).

- Електрощитова.

- Санітарний вузол.

- Станція перекачування стічних вод.

Сховище повинно мати не менш двох входів з протилежних сторін сховища та одного аварійного виходу. Розмір дверних отворів 0,8 м (один вхід на 200 чол)

Розрахунок площі основних приміщень:

- Приміщення для тих, що переховуються, м2

,

де =149 чол – кількість тих, що переховуються у сховищі;

=0,5 м2 – норма площі підлоги приміщення на одну людину, що переховується у двохярусному сховищі;

= 2 м2 – площа санітарних постів (один пост на 500 осіб, але не менше 1 посту на сховище).

м2

- Пункт управління, м2

,

де =2 м2 – норма площі підлоги приміщення на одну людину, що працює у ПУ

м2

- Загальна площа основних приміщень

м2

- Необхідна кількість місць для лежання у двохярусному сховищі повинно бути 20 % від кількості усіх місць, тобто 30. Кількість місць для сидіння 149-30=119.

Розрахунок площі допоміжних приміщень:

- Приміщення для збереження продуктів

м2

- Усі інші допоміжні приміщення

,

де =0,15 м2 – норма площі підлоги інших допоміжних приміщень на одну людину, що переховується при наявності регенеративного обладнання.

м2 .

- Загальна площа допоміжних приміщень

м2 .

Визначення необхідної висоти приміщень сховища:

- Загальна площа сховища:

м2 ;

- Об’єм приміщень сховища, м3 :

,

де =1,5 м3 /чол – норма об’єму на одну людину згідно вимог ДБН

м3 ;

- Висота приміщень сховища

м

Розрахункова висота не відповідає вимогам норм (2,15-2,9 м у двохярусному сховищі). Тому приймаємо =2,15 м


2.3 Визначення необхідних обсягів, сил і засобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на ОГД

Обсяг РВР визначається за формулою

(тис. грн.)

де G – відносна величина збитку. Так як для ТДЦ очікуються середні руйнування, збиток може скласти 10 % вартості основних продуктивних фондів. Тобто приймаємо G = 0,1.

F – балансова вартість основних виробничих фондів F ==1820 тис. грн.

Таким чином, W =0,1∙1820=182 тис. грн.

Кількість робочої сили, необхідної для виконання РВР, визначимо із залежності

,

де N – норма виробітку на одного працівника за рік. За вихідними даними N =7000 грн.

чол.

Час, необхідний для виконання РВР, визначається за формулою

при ,

де Т – директивний час, необхідний для виконання РВР, встановлений відповідним міністерством, год.;

R 1 – кількість робочої сили, яка виділяється для виконання РВР, чол., приймемо 290 чол. (чисельність найменшої робочої зміни);

12 – тривалість робочої зміни воєнного часу, год.

років.

Потреба в матеріалах, виробах, устаткуванні для проведення РВР визначається за формулою

,

де – норма витрат матеріалів, виробів, устаткування (будівельне, сантехнічне, технологічне устаткування, електротехнічні матеріали за довідковими нормами) на 1 млн. грн. =0,6 (см. Алексеева “Планирование финансовой деятельности предприятия”)

Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах, виробах, устаткуванні визначається за формулою

,

де Q 2 – кількість матеріалів, що збереглися і можуть бути використаними для виконання РВР за видами робіт, %. Q 2 =(F∙0 , 6 )0,9=1790000∙0,6∙0,9=966600

Для проведення РВР необхідно 26 особи, які виконають РВР за 0,1 років. Рівень задоволення потреб ОГД у матеріалах 900 %.


2.4 Визначення заходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цеху СРЗ в особливий період

№ п/п Назва заходу Час проведення
1. Зруйнувати дерев’яну прибудову біля будівлі ТДЦ МЧ
2. Ввести режим радіаційного захисту робітників та службовців ПТ
3. Побудувати в заміській зоні ПРУ групи П-2 для робітників на 149 місць та П-4 для членів сімей на 101 місце МЧ
4. Додатково забезпечити протигазами ГП-7 робітників та службовців в кількості 59 од., членів сімей протигазами в кількості 202 од. МЧ
5. Розведення мереж електропостачання у будівлі цеху виконати під землею МЧ
6. Створити додатковий шар ґрунту товщиною 2,89 см на перекритті сховища №2 МЧ
7. Систему повітропостачання сховища ТДЦ доповнити регенеративной установкой РУ-150/6, та газовим фільтром ФГ - 70 МЧ
8. Створити у сховищі ТДЦ додатковий запас води у кількості 270 л МЧ
9. У системі каналізації встановити аварійний резервуар об’ємом 400 л та запасні місткості для зберігання нечистот МЧ
10. Систему електропостачання сховища ТДЦ доповнити місцевими засобами аварійного освітлення (від акумуляторів) МЧ
11. Встановити на мережі електропостачання сховища прилади автоматичного відключення МЧ
12. Побудувати додаткове сховище, що стоїть окремо для укриття більшої робочої зміни ТДЦ класу А-4 на 149 місць з ПУ МЧ
13. Створити ремонтно-відновлювальні бригади з робітників цеху та запаси відновлювальних матеріалів МЧ
14. Винести з цеху балони з киснем та ацетиленом ЗН
15. Змінити гас для промивання деталей на водний розчин хромпіку ЗН
16. Розташувати керівний склад цеху в ПУ сховища ЗН
17. Перевести душову в режим пункту санітарної обробки ЗН
18. Розташувати цехові крани по краях прогонів цеху та закріпити їх ПТ
19. Розмістити ІЗП біля унікального обладнання ЗН
20. Укрити унікальне обладнання ІЗП ПТ
21. Вивести з цеху електрокари та укрити їх ПТ
22. Встановити на електричній мережі прилади автоматичного відключення МЧ
23. Обладнати ТДЦ фільтровентиляційною системою МЧ
24. Підготувати світломаскування цеху МЧ
25. Організувати очищення території від сміття МЧ
26. Укомплектувати щити з протипожежним інвентарем МЧ
27. Укомплектувати зведену команду до повних норм МЧ
28. Приведення до готовності сховищ ЗН
29. Укриття людей у сховищах ПТ

Примітка. МЧ – мирний час, ЗН – загрозі нападу, ПТ – Повітряна тривога

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Военная кафедра"