регистрация / вход

Основи наступу

Реферат на тему: “Основи наступу” Бойові можливості і завдання загальновійськових підрозділів частин) у наступі. Наступ - вид загальновійськового бою, який планується і проводиться з метою розгрому противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості.

Реферат

на тему: “Основи наступу”


Бойові можливості і завдання загальновійськових підрозділів частин) у наступі.

Наступ - вид загальновійськового бою, який планується і проводиться з метою розгрому противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості.

Наступ полягає в:

- ураженні противника усіма вогневими засобами;

- рішучий атаці;

- стрімкому просуванні в глибину оборони противника;

- знищенні та взятті в полон його живої сили;

- захопленні озброєння, техніки, намічених районів (рубежів)місцевості.

Розгром проти стоячого противника і оволодіння важливим районами (рубежами) місцевості досягається:

- вмілим застосуванням всіх вогневих засобів:

- швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії:

- своєчасним нарощуванням зусиль в глибині оборони противника;

- широким застосуванням охоплень:

- проведенням атак у фланги і тил противника.

Наступ повинен проводитись:

- з повною напругою сил;

- вдень і вночі;

- при будь-яких погодних умовах;

- при тісній взаємодії підрозділів всіх родів військ та спеціальних військ.

Наступ може проводитись на противника:

- який обороняється;

- який наступає,

- який відходить.

Наступ на противника, який наступає проводиться шляхом ведення зустрічного бою.

Наступ на противника, який відходить проводиться шляхом його переслідування.

Наступ на противника, який обороняється, проводиться:

- із положення безпосереднього зіткнення з ним;

- з ходу (з висуванням з глибини).

Наступ на противника, який обороняється, починаєтьсяпроривом оборони, який полягає у зломі її ударами всіх видівзброї та рішучій атаці танкових і механізованих підрозділів навузькій ділянці (ділянці прориву), в створенні проломів в обороніпротивника та подальшому їх розширенні в сторони флангів таглибину.

Механізований (танковий) батальйон прориває оборону противника, як правило в складі механізованої бригади. При наявності в обороні противника резервів, проміжків та відкритих флангів, наступ може починатись вогневим ураженням противника і одночасно атакою частиною сил з фронту та виділеними підрозділами з флангу та тилу через найбільш слабкі місця в обороні противника. В цьому випадку наступ починається на більш широкому фронті, ніж при прориві оборони.

Механізований (танковий) батальйон наступає в складі механізованої (танкового) бригади.

Він може:

· наступати в першому ешелоні полку;

· складати його другий ешелон або загальновійськовий резерв;

· діяти в складі авангарду, спеціального (обходящого, розвідувального) загону;

· призначатися до складу тактичного повітряного (морського) десанту;

· призначатись в передовий (рейдовий) загін.

Механізований батальйон танкової бригади (танковий батальйон механізованої бригади) з початком наступу придається танковим (механізованим) батальйонам першого ешелону.

При розвитку наступу в глибині, батальйон може виконувати завдання самостійно, або у взаємодії з іншими батальйонами в повному складі.

Роль і місце батальйону в бойовому порядку бригади визначається його бойовими можливостями.

Бойові можливості батальйону в наступі складаються з його:

· вогневої міці;

· ударної сили;

· маневрових можливостей.

Вогнева міць складається з вогневих можливостей приданої артилерії, танків і засобів ППО, а також вогневих можливостей штатних засобів: БМП (БТР), протитанкових засобів, стрілецької зброї.

Показниками вогневої потужності звичайно є кількість уражаємих об'єктів (цілей) і ступіньїх ураження.

Ударна сила - це здібність механізованих і танкових підрозділів наносити міцні удари по противнику в поєднанні вогню і маневру.

Ударна сила характеризується перш за все створеними щільностями сил і засобів на всьому фронті наступу та на напрямку зосередження основних зусиль, тобто кількістю механізованих взводів, танків, гармат і мінометів, протитанкових та інших вогневих засобів на 1 км фронту наступу.

Основою ударної сили механізованих підрозділів є бронетанкова техніка з її озброєнням і особовим складом (танки, БМП, БТР). Чим вище щільність сил і засобів створено ротою в бою, тобто більше співвідношення сил і засобів на користь підрозділів, які наступають, тим більше ударна сила в межах визначеного фронту наступу.

Наступ - це двосторонній процес, у якому обидві протидіючі сторони намагаються знищити одна одну. Отже, створюючи ударну силу, необхідно урахувати щільності сил і засобів противника, який обороняється. Тому, ударна сила військ, що наступають, в кінцевому разі буде характеризуватись співвідношенням сил і засобів протидіючих сторін.

Очевидно, чим, вище щільність сил і засобів, які створюються підрозділами у наступі і чим нижчі вони у противника, що обороняється, тим більша сила удару.

Вогневі можливості по боротьбі з танками визначаються на основі використання коефіцієнта бойової ефективності протитанкових засобів.

Використовуючи таблицю № 1 і знаючи кількість і види протитанкових засобів, можна визначити вогневі можливості підрозділу.

Таблиця №1

Найменування протитанкових засобів При наступі на підготовлену оборону При наступі на поспішно зайняту оборону
РПГ- 7 0,2 0,2
СПГ-9 0,5 0,8
БМП - 1 1.0 1.3
ПТКР 1,0 1.3
Танк 0,5 0,8

Маневреність - в загальному вигляді, це властивість підрозділів, яка характеризує ступінь їх рухомості і здібність швидко здійснювати переміщення, розгортання при підготовці і в ході бойових дій.

Для механізованого батальйону - це здатність здійснювати пересування, швидко міняти розташування сил та засобів, атакувати, вести наступ.

В наступі, маневрові можливості характеризуються часовими показниками (нормативами) по здійсненню маневру підрозділами. Деякі з них приведені у таблиці № 2.

Таблиця №2

№ п/п Дії підрозділів Показники
1

Бойові швидкості атаки:

- прорив підготовленої оборони;

- прорив постійно зайнятої оборони.

1-1,5 км/год

1,5-2,5 км/год

2 Подолання простору між оборонними позиціями 2,5-7 км/год
3 Переслідування 5,5-9 км/год
4 Розгром резервів противника в зустрічному бою (батальйонів 1-го ешелону) 2,5-5,5 км/год
5 Розгортання мр з похідної колоші в бойовий порядок 3,5 хв
б Зайняття ротою рубежу для ураження противника, який проводить контратаку 5 хв

При постановці бойового завдання батальйону визначають:

- фронт наступу;

- зміст бойового завдання.

Бойовими статутами визначено, що механізований батальйон наступає на фронті:

- до 2-х кілометрів;

- на ділянці прориву - до 1км.

Відповідно механізована бригада наступає на фронті:

- до 5-ти кілометрів;

- на ділянці прориву – до 2-х кілометрів.

Механізована рота наступає на фронті до 1км, а на ділянці прориву - до 500 метрів.

Ці величний визначені шляхом проведення розрахунків, та виходячи з досвіду Великої Вітчизняної війни.

Для ведення успішного наступу необхідно мати:

- 3-4-х кратну перевагу по танкам;

- 5-6-х кратну перевагу по механізованим ротам на ділянці прориву.

З тактики дій армій розвинутих держав відомо, що в обороні вони можуть мати 4-5 танків на один кілометр фронту оборони. Відповідно, для того, щоб створити 4-6 кратну перевагу, необхідно на кожний кілометр наступу мати 24-30 танків (2-3 танкові роти).

Механізований батальйон при умовах посилення його танковою ротою та побудовою бойового порядку в два ешелону може мати в першому ешелоні до 35 одиниць бронетанкової техніки (до 13 танків та 22 БМП), а при умові 20% втрат - до 28 одиниць. Виходячи з цих простих розрахунків бачимо, що механізований батальйон може наступати на фронті до 1км.

Зміст та глибина бойового завдання загальновійськового підрозділу у наступі залежить в основному від:

- бойових можливостей підрозділу;

- характеру оборони противника;

- ступеню його по давлення ударами авіації та вогнем артилерії.

Посилений механізований батальйон на ділянці прориву, із досвіду Великої Вітчизняної війни та проведення наукових розрахунків, наступаючи на фронті до 1км, здатний нанести поразку противнику на глибину оборони батальйонів першого ешелону, зберігаючи при цьому свою боєздатність.

При наступі на недостатньо розвинуту в інженерному відношенні оборону, наступаючи на фронті до 2-х кілометрів, механізований батальйон у взаємодії з сусідніми батальйонами здатний розгромити до 1,5 рот противника.

Здатність механізованого батальйону нанести таке ураження противнику і складає його бойове завдання.

Для успішного виконання бойового завдання, для вирішення непередбачених завдань підчас , ведення наступу командир батальйону може:

- вводити в бій другий ешелон (резерв);

- міняти побудову бойового порядку.

Виходячи з цього, батальйону першого ешелону вказується:

- найближче завдання;

- подальше завдання;

- напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону полягає, як правило в знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу та оволодінні ними.

Подальше завдання батальйону першого ешелону полягає в розвитку наступу, розгромі у взаємодії з сусідніми батальйонами противника в глибині району оборони та оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади.

Механізованій (танковій) роті першого ешелону вказується:

- найближче завдання;

- напрямок продовження наступу.

Найближче завдання роти першого ешелону полягає в знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодіння ним.

Напрямок продовження наступу визначається з урахуванням найближчого завдання батальйону.

Батальйону другого ешелону вказується:

- найближче завдання;

- напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону другого ешелону при вводі в бій може полягати в завершенні розгрому, спільно з батальйонами першого ешелону, бригадних (полкових) резервів противника та оволодінні їх рубежем (другою позицією).

Напрямок продовження наступу батальйону другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади.

Після виконання поставлених бойових завдань батальйону вказується нове завдання.

Для виконання поставленого бойового завдання і створення необхідної переваги над противником, батальйону необхідне посилення.

Посилення батальйону залежить від:

- поставленого бойового завдання;

- бойових можливостей,

- місця та ролі батальйону в бойовому порядку бригади;

- характеру оборони противника та ступеню її подавлення ударами авіації та вогнем артилерії;

- наявності сил та засобів у командира бригади.
Механізований батальйон, діючи в першому ешелоні бригади може отримувати для посилення:

- артилерійський дивізіон, або батарею;

- протитанкові

- інженерно-саперні

- хімічні

Механізованому батальйону, крім того, може бути підключена танкова рота, а танковому батальйону - механізована рота, які поступають в повну підпорядкованість командира батальйону.

Для виконання бойового завдання, командир батальйону створює бойовий порядок - шикування штатних та приданих підрозділів для ведення бою.

Бойовий порядок повинен:

- відповідати змісту бою;

- забезпечувати нове і швидке виконання бойового завдання.

Побудова бойового порядку залежить від:

- отриманого завдання;

- наявності сил та засобів;

- характеру оборони противника.

Бойовий порядок батальйону складається з :

- підрозділів першого ешелону;

- підрозділів другого ешелону, або резерву;

- вогневих підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Бойовий порядок батальйону будується в один або два ешелони.

Бойовий порядок роти будується в один ешелон.

При одноешелоновій побудові бойового порядку в батальйоні створюється загальновійськовий резерв в складі не менше взводу.

Під час наступу, положення рот в бойовому порядку може бути:

- в лінію;

- уступом вправо (вліво);

- кутом вперед (назад).

Перший ешелон батальйону у наступі призначений для рішення найближчого завдання, крім того, він може бути здатним розвинути наступ в глибині оборони противника.

До складу першого ешелону залучається не менше двох посилених механізованих (танкових) рот.

Другий ешелон призначений для розвитку наступу в глибині оборони противника, або для зміни підрозділів першого ешелону при втраті ними боєздатності.

Резерв батальйону призначений для вирішення непередбачених завдань, які виникли під час бою.

Перед вводом в бій, підрозділи других ешелонів (резерви) посилюються за рахунок підрозділів, які діють на другорядних напрямках.

Вогневі підрозділи (штатні та придані) - використовуються за своїм бойовим призначенням згідно з рішенням командира батальйону.

Організація і ведення наступу механізованими (танковими) підрозділами і частинами з положення безпосереднього зіткнення з противником. Особливості переходу у наступ з ходу.

Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним , батальйон починає в завчасно створеному, згідно з рішенням командира батальйону бойового порядку (вихідного положення).

Вихідне положення для наступу займається батальйоном після необхідного перегрупування з положення оборони, або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

Під час перегрупування (зміни), батальйон займає вихідний район для наступу, а рота - вихідну позицію.

Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідний район, для наступу призначається для зайняття батальйоном вихідного положення для наступу.

Вихідний район для наступу повинен забезпечувати:

- скрите розташування підрозділів батальйону на вихідних позиціях;

- найменшу уразливість підрозділів від всіх видів зброї противника;

- вигідні умови для переходу у наступ.

Вихідний район для наступу призначають:

- механізованому батальйону першого ешелону - в межах першої позиції військ, що обороняються на напрямку його наступу;

- батальйону другого ешелону - в межах другої позиції.

Вихідні позиції танкових підрозділів - при наявності умов, які забезпечують захист від спостереження противником - на віддаленні 2-4км від переднього краю його оборони.

Очікувальні позиції танковому батальйону призначаються, як правило, на віддаленні 5-7км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує потайне розміщення, найменшу уразливість від всіх видів зброї противника.

Гранатометні підрозділи займають вогневі позиції за ротами першого ешелону на відстані до 300 метрів від них.

Протитанковий взвод займає рубіж на відстані до 100 метрів за ротами першого ешелону.

Вогневі позиції мінометної батареї розташовуються за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 500 метрів.

Зенітні підрозділи займають позиції в бойових порядках рот, а також поблизу від КСП батальйону.

Перегрупування батальйону який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного району для наступу, проводиться потайно, як правило вночі, або в інших умовах обмеженої видимості з обов'язковим проведенням заходів щодо введення противника в оману.

Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні, в межах смуги наступу, переходить в наступ з висуванням із зайнятих районів.

Зміна підрозділів, які обороняються, з метою зайняття військами вихідного положення для наступу проводиться, як правило вночі. Вона повинна бути ретельно спланованою і проведена швидко і потайно.

Підготовка до наступу починається з отримання завдання.

Вона включає:

- організацію бою;

- підготовку підрозділів батальйону до виконання завдання;

- підготовку вихідного району для наступу;

- практичну роботу з підготовки підрозділів до бою.

Організація бою включає:

- прийняття рішення;

- проведення рекогносцировки;

- постановку бойових завдань підрозділам;

- організацію взаємодії:

вогневого ураження противника;

всебічного забезпечення бою;

управління підрозділами в бою

Роботу з організації бою командир батальйону проводить, як правило, на місцевості. Коли умови обстановки не дозволяють виїхати на місцевість, - ця робота проводиться яв карті (на макеті місцевості).

Порядок роботи командира батальйону з підготовки до наступу залежить від:

- конкретних умов обстановки;

- отриманого завдання;

- наявності часу.

З отриманням бойового завдання, командир батальйону:

- з'ясовує завдання;

визначає заходи, які необхідно провести негайно для підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання;

- проводить розрахунок часу;

орієнтує своїх заступників та командирів підрозділів про отримане завдання;

- дає вказівки начальнику штаба:

на підготовку підрозділів до бою;

з організації розвідки;

про час і порядок роботи на місцевості.

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- приймає участь у рекогносцировці, яку проводить командир бригади;

- проводить рекогносцировку з підлеглими;

- віддає усний бойовий наказ;

- організує взаємодію і всебічне забезпечення бойових дій;

- проводить практичну роботу в підлеглих підрозділах з підготовки до виконання бойового завдання.

Рішення командир батальйону приймає самостійно на основі з’ясування завдання та оцінки обстановки. В рішенні на бій командир батальйону вказує:

- замисел бою;

- бойові завдання підрозділам;

- основні питання взаємодії;

- організацію управління.

Основу рішення складає замисел бою.

В замисел на бій командир батальйону визначає:

- напрямок зосередження основних зусиль;

- способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності, як розгромити) з вказівкою порядку вогневого ураження противника і заходів по його омані;

- бойовий порядок батальйону.

Рішення командир батальйону оформлює на своїй робочій карті.

Рекогносцировка проводиться з метою:

- вивчення місцевості;

- уточнення прийнятого по карті рішення.

Під час проведення рекогносцировки, командир батальйону:

1. Призначає орієнтири;

2. Уточнює: - передній: край оборони противника;

- наявність і характер загороджень;

- опорні пункти;

- розташування вогневих засобів (в першу чергу протитанкових);

- відкриті фланги і проміжки;

- сильні та слабкі сторони противника;

- імовірний характер його дій;

- фронт наступу;

- напрямок зосередження основних зусиль;

- бойові завдання підрозділам;

- цілі противника, які треба подавити (знищити);

- вогневі позиції штатних та приданих вогневих засобів, терміни їх інженерного обладнання;

- місця проходів в загородженнях, час їх пророблення;

- маршрути висування, рубежі розгортання, рубежі переходу в атаку, рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів;

- напрямок переміщення КСП батальйону;

- місця розгортання підрозділів технічного забезпечення і тилу.

В бойовому наказі, при постановці завдань, командир батальйону вказує:

А) Приданим підрозділам артилерії, мінометній батареї:

- цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки;

- кого підтримати;

- завдання по забезпеченню вводу в бій другого ешелону і при
відбитті контратак противника;

- вогневі позиції;

- маршрути і порядок висування;

- час готовності до відкриття вогню;

- порядок переміщення в ході бою.

Цей пункт бойового наказу командир батальйону готує на основі пропозицій командирів артилерійських підрозділів.

Б) Протитанковому підрозділу:

- цілі для знищення в період вогневої підготовки атаки;

- вогневі позиції (рубежі розгортання);

- час та порядок їх зайняття;

- місце в бойовому порядку батальйону;

- напрямок та порядок переміщення в ході бою;

- завдання, до яких необхідно бути готовим.

Під час організації взаємодії командир батальйону:

1. Узгоджує дії механізованих підрозділів з вогнем артилерії і
протитанкових підрозділів:

а) по знищенню противника в опорних пунктах на першій позиції;

б) при бої в глибині (особливо по знищенню протитанкових засобів противника);

в) при відбитті його контратак.

2. Указує:

а) цілі, уражаємі під час вогневої підготовки атаки гарматам, виділеним для стрільби прямою наводкою;

б) порядок відкриття і ведення вогню при підтримці
механізованих підрозділів при проходженні їх через загородження
перед переднім краєм оборони противника, при атаці, при розвитку
наступу в глибині.

3. Уточнює безпечне віддалення від розривів своїх снарядів.

4. Доводить сигнали: оповіщення,

управління,

взаємодії,

свого обозначення.

У визначений час він доводить до командирів підрозділів час початку вогневої підготовки, а також час "Ч".

У призначений час, за сигналом старшого командира починається вогнева підготовка атаки. Підрозділи, які знаходяться в безпосередньому зіткненні з противником, своїм вогнем знищують та подавляють вогневі засоби та живу силу противника.

Командир батальйону:

- веде спостереження за результатами вогню;

- ставить завдання на ураження уцілілих та знов розвіданих цілей противника;

- контролює: своєчасність прокладання проходів в мінних полях та інженерних загородженнях, висування з районів приданих батальйону танкових підрозділів, які починають висування з початком вогневої підготовки атаки, з таким розрахунком, щоб в час "Ч", одночасно з загальновійськовими підрозділами вийти на передній край оборони противника.

Для атаки механізованих підрозділів в пішому порядку, при підході танків до вихідних позицій механізованих рот, командири рот надають команду: "Підготуватися до атаки", а після проходження танками вихідних позицій - "В атаку - вперед!" Особовий склад вистрибує із траншей і за танками стрімко просувається до переднього краю оборони противника. БМП (БТР) скачками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї особового складу.

При атаці на БМП (БТР), посадка особового складу проводиться під час вогневої підготовки атаки. При проходженні танками вихідних позицій механізованих підрозділів, БМП (БТР) за танками переходять в атаку.

Атака полягає в стрімкому та безупинному русі танкових та механізованих підрозділів в бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків та БМП (БТР), а по мірі наближення до противника із іншої зброї з метою його знищення.

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різко пересічній місцевості.

Атака на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена, більша частина протитанкових засобів, знищена, а також при наступі поспішно зайняту оборону.

Артилерія, з початком атаки переходить до артилерійської підтримки атаки. Гармати, які призначені для виконання завдань прямою наводкою продовжують знищувати вцілівши та знов розвідані цілі вогнем в, проміжках між своїми підрозділами.

Мінні поля противника, при атаці в пішому порядку, механізовані підрозділи долають слід за танками по їх коліям та проробленим проходам. БМП, які мають мінні трали, продовжують атаку і долають мінні поля самостійно.

Подолання мінних полів здійснюється під прикриттям вогню артилерії, протитанкових та гранатометних підрозділів батальйону.

Механізовані підрозділи просуваються вперед на віддалені 100 м за танками, щоб забезпечувалась тісна взаємодія і не дати противнику змоги відсікти себе від танків.

З підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів своїх снарядів, за командою командира загальновійськового підрозділу артилерія переносить вогонь в глибину.

Безпечне віддалення від розривів своїх снарядів для механізованих підрозділів приймається:

- атака в пішому порядку - 400 м.;

- атака на БМП - 300 м.;

- для танкових підрозділів - 200 м.

В точно встановлений час "Ч" танкові і механізовані підрозділи стрімко вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу та вогневі засоби, оволодівають опорними пунктами і безупинно продовжують атаку в глибину.

Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається в швидко змінній обстановці.

Командир батальйону повинен пильно спостерігати за ходом бою, управляти вогнем всіх засобів і своєчасно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їх успіх.

Другий ешелон батальйону просувається за першим ешелоном на відстані 1,5-2 км, в готовності до введення в бій.

В залежності від умов обстановки, другий ешелон може вводитись при завершенні виконання найближчого завдання, або після його завершення в проміжки між підрозділами першого ешелону, або із-за флангів, а інколи і перекатом через підрозділи першого ешелону.

Для відбиття контратак противника танки, БМП (БТР) займають позиції за найближчими укриттями; особовий склад займає вигідні позиції для знищення противника. у взаємодії з танками. Протитанкові підрозділи займають вогневі рубежі на більш танконебезпечних напрямках, в проміжках між ротами або на флангах.

Гранатометні підрозділи займають вогневі позиції в бойових порядках рот.

Мінометна батарея займає вогневу позицію якомога ближче до рот першого ешелону і разом з приданою артилерією виконує вогневі завдання по знищенню противника, який контратакує.

Відбивши контратаку противника, батальйон продовжує наступ.

При відході противника, командир батальйону:

- уточнює завдання розвідувальному загону;

- при необхідності висилає додаткові дозори;

- ставить завдання підрозділам на переслідування противника.

Наступ на противника, який обороняється, з ходу здійснюється із вихідного району, віддалення якого від переднього краю оборони противника, в залежності від умов обстановки може складати 20-40 км.

Розгортання батальйону в бойовий порядок здійснюється послідовно, в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону призначають:

- маршрути висування;

- вихідний пункт (рубіж);

- рубежі розгортання в батальйонні, ротні, взводні колони;

- рубіж безпечного віддалення від розривів від своїх снарядів;

- рубіж спішування (при атаці в пішому порядку).

Рубіж розгортання в ротні колони призначають на відстані 4-6 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається по можливості за складками місцевості на відстані 2-3 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж переходу в атаку вибирають так, щоб висування до нього танкових і механізованих підрозділів здійснювалось скрито, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню із основних видів зброї та дозволяла підрозділам безупинно, на максимальних швидкостях досягати переднього краю противника у визначений час "Ч".

Він може призначатись на відстані до 600 м від переднього краю, а інколи і більше.

Рубіж спішування призначається якомога ближче до переднього краю оборони противника, в місцях, укритих від вогню його протитанкових засобів і кулеметів. Інколи він може збігатись з рубежем переходу в атаку.

В залежності від умов обстановки та характеру місцевості, віддалення цих рубежів може бути і іншим.

Висування батальйону з вихідного району до рубежу переходу в атаку починається у визначений час, або за командою старшого командира і здійснюється на максимальній швидкості.

Побудова колони батальйону при висуванні до рубежу переходу в атаку повинна забезпечувати швидке розгортання його в перед бойовий та бойовий порядок.

Придана артилерія, мінометна батарея, які залучаються до участі в вогневій підготовці атаки, гармати, танки, протитанкові засоби, виділені для стрільби прямою наводкою - висуваються і займають вогневі позиції, як правило, в ніч перед наступом.

Батальйон висувається з максимально можливою швидкістю, послідовно розгортається в перед бойовий і бойовий порядок на визначених рубежах.

Атака переднього краю противника і ведення наступу в глибині, здійснюється як і при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником.

Сучасний наступальний бій ведеться з застосуванням якісно нових засобів боротьби. Це створює складні і напружені умови для дій підрозділів і частин. Наступальні дії військ носять виключно маневровий характер і розвиваються у високих темпах, при швидких і різких змінах обстановки. Характерними стало стрімке застосування військ, що наступають в глибині оборони противника, широке застосування обходів та охоплень і знищення противника.

В даній лекції були розглянуті основи ведення наступу механізованим (танковим) батальйоном, порядок роботи командира батальйону при підготовці до наступу та під час ведення наступального бою.

Для більш повного і досконального вивчення питань даної теми необхідно додатково розглянути розділи "Наступ" Бойового Статуту Сухопутних Військ частини І та IIта підручника "Тактика (батальйон, рота)".


Навчальна література

1. Бойовий статут Сухопутних військ ч.І ст.

2. Бойовий статут Сухопутних військ ч.ІІ ст. 144-152, 162-167, 168-174.

3. Бойовий статут артилерії Сухопутних військ ч.ІІ ст. 131-134,

4. Підручник 'Тактика" (батальон, рота) с. 123-132.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему