Смекни!
smekni.com

Здійснення лізингових операцій на підприємстві (стр. 1 из 18)

Вступ

Перехід до ринкової системи господарських відносин звалив на наших, необізнаних щодо безлічі форм підприємництва людей масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже канонізованих в практиці західного бізнесу. В результаті цього – нерідке нерозуміння, безглузде переінакшування чи, навпаки, дублювання чужого досвіду. Відсутність реальних знань в результаті веде до дискредитації ідеї, що здатна бути плідною і на вітчизняному грунті за вдумливого, зваженого підходу.

Сказане цілком можна віднести до такого поняття як «лізинг», інтерес до якого вперше проявився на внутрішньому ринку лише в часи захоплення орендним рухом. В 90-х роках на світ з'явилися дестяки фірм, які написали в своїй назві слово «лізингова», проте не мали ніякого відношення до лізингової практики. З іншого боку, зарубіжні лізингові компанії зробили ряд спроб проникнення на внутрішній ринок країн СНД і далеко не всі ці спроби виявилися вдалими.

Перетворення під впливом науково-технічного прогресу сфери виробництва та обігу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку та впровадження нетрадиційних для господарства нашої країни методів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних фондів суб'єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів і являється лізинг.

До початку 60-х років лізинг в зарубіжних країнах в основному торкався роздрібних компаній, які часто орендували свої приміщення. На протязі останніх трьох десятиріч популярність лізингу стрімко зросла; замість того, щоб позичати гроші на купівлю комп'ютера, автомобіля, судна чи супутника, компанія може взяти його в лізинг.

Актуальність розвитку лізингу в Україні, включаючи формування лізингового ринку, обумовлена передусім нестприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування, низька ефективність його використання, немає забезпеченості запасними частинами тощо. Одним з варіантів рішення цих проблем може стати лізинг, який об'єднує всі елементи зовнішньо-торгівельних, кредитних та інвестиційних операцій.

Перехід до ринкової економіки поставив перед промисловими підприємствами ряд проблем, головною з яких являється наступна: як затвердитися в умовах зростаючої конкуренції, скорочення ринку збуту через невисокі ціни продукції та неплатоспроможність, складність пошуку постачальників сировини, матеріалів та обмеженості фінансових ресурсів.

В наш час більшість українських (та й не тільки українських) підприємств відчувають нестачу оборотних коштів. Вони не можуть оновлювати свої основні фонди, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу і вимушені брати кредити. Існують різноманітні види кредитування: іпотечне, під заставу цінних паперів, під заставу партій товару, нерухомості. Однак підприємству при необхідності оновлення своїх основних фондів вигідніше брати устаткування в лізинг. При цьому економія коштів підприємства у порівнянні зі звичайним кредитом на придбання основних засобів доходить до 10% від вартості устаткування за увесь строк лізингу, який складає, як правило, від одного до п'яти років. Теперішня економічна ситуація в Україні, на думку багатьох експертів, сприяє лізингу. Форма лізингу примирює протиріччя між підприємством, у якого немає коштів на модернізацію, і банком, який неохоче надасть цьому підприємству кредит, так як не має достатніх гарантій повернення інвестованих коштів. Лізингова операція вигідна усім учасникам: одна сторона отримує кредит, який виплачується поетапно, та потрібне устаткування, інша сторона – гарантію повернення кредиту, так як об'єкт лізингу є власністю лізингодавця чи банка, що фінансує лізингову операцію, до надходження останнього платежу.

Лізинг є однією з найцікавіших форм інвестування, що здатні значно пожвавити процес оновлення виробництва і посприяти входженню економік країн Співдружності до структури світового ринку. Лізинг може дати потужний поштовх процесам приватизації, конверсії, оновлення технологічного парку існуючих підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного парку і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та зарубіжне устаткування.

Проблема підвищення ефективності використання лізингу і лізингових відносин при формуванні основних засобів в умовах ринкових перетворень знайшла своє відображення у наукових працях вітчизняних вчених економістів-аграрників: В.Г. Андрійчука, В.І. Артиша, Н.М. Внукової, О.Ф. Гриценка, О.Є. Ґудзя, М.Я. Дем’яненка, П.А. Денисенка, В.К. Збарського, Г.О. Іванникової, В.В. Іванишина, М.М. Ільчука, П.А. Лайка, М.І. Лещенка, О.Г. Луб’яницького, Г.М. Підлісецького, М.Й. Маліка, В.І. Міщенка, П.О. Мосіюка, В.О. Ольховиков, Н.Г. Слав’янської, Ю.В. Сосюрка, В.К. Терещенка, В.П. Трача, Я.Б. Усенка, В.М. Хобти, С.В. Шолудченка, В.Ф. Шпака тощо.

Серед російських вчених висвітленням даної проблеми займаються: В.Д. Газман, З.С. Герасимова, Л.А. Головніна, В.А. Горемикін, Є.В. Кабатова, Л.С. Корбут, Є.Ч. Лупинович, Т.Б. Естрада та інші.

Проте багато питань цієї проблеми, таких як організація лізингу і лізингових відносин в сучасних умовах, висвітлені недостатньо, хоча важливість їх для економічної теорії і виробничої практики очевидна. Зокрема, це стосується уточнення економічної сутності лізингу та його раціональної організації в аграрній сфері, підвищення ефективності економічних взаємовідносин між учасниками лізингової угоди. Наведені питання мають принципове значення при запровадженні раціонального, науково-обґрунтованого лізингу та формуванні лізингових відносин в аграрній сфері.

Метою роботи є пошук шляхів розвитку теоретико-методичних засад лізингових відносин в зовнішньоекономічній діяльності і обґрунтування напрямків удосконалення та підвищення ефективності лізингової діяльності.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено наступні завдання:

– поглибити сутність лізингу як економічної категорії і доповнити його функції;

– визначити основні види і форми лізингових операцій та узагальнити підходи щодо їхньої класифікації;

– систематизувати розвиток лізингових відносин та особливості організації ринку лізингових послуг у зарубіжних країнах;

– виявити закономірності розвитку та дослідити сучасний стан забезпечення основними технічними засобами;

– проаналізувати передумови становлення та сучасний стан розвитку лізингових відносин у державі;

– обґрунтувати організаційний механізм забезпечення лізингу та доцільність застосування регресивного методу нарахування лізингових платежів;

Об’єктомдослідження є організаційно-економічні процеси оновлення основних засобів за допомогою лізингової діяльності як альтернативної форми інвестування.

Предметомдослідження є сукупність організаційно-економічних відносин між суб'єктами лізингу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу досліджень дисертаційної роботи становить діалектичний метод пізнання; комплексний системний підхід до вивчення економічних процесів і явищ в аграрному виробництві; теоретичні положення аграрної економічної науки; монографії та періодичні публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку лізингових відносин в агропромисловому секторі; законодавчі й нормативно-правові акти, які регламентують діяльність суб’єктів лізингових відносин. Із спеціальних методів дослідження в дисертаційній роботі застосовувались: історико-економічний аналіз при досліджені процесів виникнення, формування та розвитку лізингових відносин в Україні та за її межами; монографічний – при аналізі літературних джерел та законодавчого забезпечення розвитку лізингових відносин; статистико-економічний – при аналізі сучасного стану розвитку лізингових відносин; порівняння – при співставленні різних методик нарахування лізингових платежів та альтернативних лізингу форм інвестування; графічний метод – при оцінці сучасного стану і тенденцій розвитку основних засобів у сільському господарстві; розрахунково-конструктивний метод та прогнозування – при визначенні оптимальної структури виробництва, обґрунтуванні потреби сільськогосподарських підприємств в інвестиційних джерелах на перспективу.

1. Теоретичні основи, роль лізингу у міжнародному бізнесі

1.1 Економічна сутність, типи та форми лізингових операцій

В умовах побудови ринкової економіки в Україні особливого значення набуває комерційна діяльність суб’єктів господарювання, яка пов’язана з індивідуальною зацікавленістю у отриманні доходу або прибутку. Іншими словами, йдеться про підприємництво як особливий вид економічної активності суб’єктів, який базується на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї. [39]

Слід відзначити, що в економічній літературі для розкриття суті діяльності, що приносить дохід, поряд з терміном «підприємництво» використовується поняття «бізнес». Так, згідно Великого енциклопедичного словника під редакцією Прохорова А.М. [22] «бізнес – це підприємницька діяльність, що приносить прибуток». Виходячи з аналізу сутності цих понять, можливо зробити висновок про те, що зазначені терміни віддзеркалюють сутність одного і того ж поняття.

Частиною бізнесу або його галуззю, в основі якої використовується механізм лізингу є лізинговий бізнес. Необхідність такого бізнесу в Україні пояснюється нагальною потребою у розв’язанні назрілого протиріччя між необхідністю оновлення матеріальної бази, модернізації основних фондів суб’єктів господарювання та їх вкрай обмеженими фінансовими можливостями.

Для формування в країні лізингового бізнесу необхідно створити сприятливі економічні, політичні, соціальні та правові умови. Так, фундаментальною основою сприятливих економічних умов виступає розвинутий ринок об’єктів та послуг лізингового бізнесу. Критерієм такого ринку виступає пропозиція та попит на види товарів та послуг, які можна отримати, конкуренція, ціна. На економічні умови суттєво впливає наявність та доступність фінансових ресурсів, рівень доходів на інвестиційний капітал, величина запозичених для фінансування коштів.