регистрация /  вход

Кон’юнктура інвестиційного ринку (стр. 1 из 4)

Зміст

1. Методи дослідження кон’юнктури інвестиційного ринку

2. Дати обґрунтовані відповіді на питання

3. Задачі

Список використаної літератури


1. Методи дослідження кон’юнктури інвестиційного ринку

Ступінь активності інвестиційного ринку в розрізі окремих його видів і сегментів, співвідношення окремих його елементів – об’єм попиту і пропозиції, рівня цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги – визначаються шляхом вивчення його кон’юнктури.

Кон’юнктура інвестиційного ринку представляє собою форму прояву системи факторів (умов), які характеризують стан попиту, пропозиції, цін і конкуренції на ринку в цілому, окремих його видах і сегментах.

Динаміка кон’юнктури інвестиційного ринку характеризуються постійними коливаннями окремих його елементів. Характер всіх форм коливань кон’юнктури відображають різні індикатори інвестиційного ринку.

Індикатори інвестиційного ринку представляють собою агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін, які відображають стан кон’юнктури у розрізі окремих його видів і сегментів. Найбільш широко система таких індикаторів представлена на фондовому ринку країн з розвинутою ринковою економікою.

Використання інвестиційних індексів засновано на перевіреному багаторазово допущенні, що коливання цін на акції декількох десятків провідних компаній відповідають коливанням цін на всі інші акції, коливанням і змінам у попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому. Кожний індекс має наступні характеристики: список індексу (набір акцій – представників); метод усереднення; види ваг до курсових вартостей акцій, які входять до списку індексу; базисне значення індексу; статистична база, на основі якої здійснюється розрахунок показника.

Інвестиційні індекси виконують три основні функції:

Діагностичну;

Індикативну;

Спекулятивну.

Піддіагностичноюфункцієюрозумієтьсяздатністьсистемиіндексівхарактеризуватистанідинамікурозвиткуякнаціональноїекономіки, такіокремихїїскладових. Виконання індексами індикативної функції передбачає, що наявність об’єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поводження великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів, портфельних менеджерів. Спекулятивна функція інвестиційних індексів полягає у здатності миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного, політичного і соціального характеру.

Рис. 1. Класифікація інвестиційних індексів

У своєму використанні індекси мають деякі обмеження.

Індекси показують тільки кількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість складових їхніх частин. Однак вони не відображають якісних аспектів, тобто не показують причин, що стоять за змінами цін. Наприклад, індекс показує, що ціни в цілому упали, але не пояснює, чому це відбулося.

Індекси не розкривають глибину тенденцій, що відбуваються у зміні ціни товару.

Індекси мають потребу в періодичних коректуваннях компонентів.

Індексами можна маніпулювати. Звідси, необхідно бути постійно напоготові, щоб не потрапити на біржові маніпуляції з індексами.

В даний час у країнах з ринковою економікою функціонують понад 200 фондові біржі. Практично кожна з них має власну систему інвестиційних індексів.

У США регулярно публікуються дані по 20 індексам, у Європі – по 25, у Японії – по 3. Мають свої індекси біржі в Латинській Америці, Азії. Найбільше поширення у світі одержали індекси, розроблені в США. Це пов’язано з тим, що денний оборот тільки Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обороту цінних паперів.

Основні індекси, що розраховуються в США:

індексДоу-Джонса (Dow Jones Average);

зведенийіндексНью-Йоркськоїфондовоїбіржі (NYSE Composite Index);

індексиАмериканськоїфондовоїбіржі (АМЕХ Market Value Index);

НаціональноїАсоціаціїдилерівзціннихпаперів (NASDAQ Index);

індекси «Велью Лайн Еверідж» (VLA);

«Вілшир 5000» (Wilshire 5000 – Equality Index);

«Стендард енд Пурз 500» (S&P 500);

індекси групи «Рассел» (Russel).

Найбільш популярні з індексів: промислова середня Доу-Джонса і головний ринковий індекс (ММІ).

Майже всі індекси, за винятком «Доу-Джонса» і «Велью Лайн», є середньоарифметичними зваженими. Для розрахунку середньоарифметичного зваженого індексу використовується наступна формула:

Розглянемо приклад:

Акція Курс в дол. Кількість випущених акцій Ринкова вартість
31 грудня 2004 р.
А 10 500000 5000000
Б 15 1500000 22500000
В 20 1000000 20000000
Разом X 3000000 47500000
31 грудня 2005 р.
А 15 1000000 15000000
Б 12 3000000 36000000
В 20 1500000 30000000
Разом X 5500000 81000000

Найвідомішим є індекс Доу-Джонса, який відображає ціни на акції 30 найбільших компаній світу, що міцно затвердилися на світовому ринку.

Таблиця 2. Фондові індекси та їх розрахункова база

Назва індексу Країна Кількість акцій Види акцій та база розрахунку Значення на 2.07.1996
Dow Jones Industrial Average (DJIA) США 3 Акції ведучих промислових корпорацій 5720,38
Композитний індекс Нью-Йоркської фондової біржі (New York Stock Exchange Composite Index) США 2128(1994г.) Всі акції Нью-Йоркської фондової біржі База: 1965 р. = 50 361,01
Standard & Poor’s 500 Index (S&P 500) США 400 Акції промислових компаній 673,61
20 Акції транспортних компаній
40 Акції фінансових компаній
40 Акції комунальних компаній База: 1941-1943 рр. = 10
Композитний індекс Насдак (NASDAQ Composite Index) США 4013 База: 1971 р. = 100 1191,5
Financial Times Actuaries All Share Index (FTA) Великобританія 660 Облікові акції
Композитний індекс Торонтської фондової біржі (TSE 300) Канада 300 База: 1977 р. = 1000 5061,46
Індекс Токійської фондової біржі (ТОРІХ) Японія 1235 База: 1968 р.= 100 1699,43
Загальний індекс (SBF – 250) Франція 250 База: 1990 р. = 1000 1232,86
Загальний індекс німецьких акцій(DAX) ФРН 30 База: 1987 р. = 1000 2572,25
Індекс «Ханг-Сенг» Гонконг 33 - 11084,43
Індекс міланської фондової біржі (МІВ) Італія 320 База: 1975 р. = 1000 9138,0

Ідея розрахунку належить головному редакторові газети «Уолл-стріт» Чарльзу Доу, котрий у 1884 році запропонував узагальнюючий індекс, розрахований як арифметична сума курсів 12 різних акцій, ділена на 12. Згодом індекс модифікували і стали розраховувати за 30 акціями найбільших компаній, на які приходиться до 30 % денного обороту фондової біржі. У число 30 компаній, за акціями яких розраховується індекс, входять: «Дженерал електрик», «Юніон карбайд», «Вульфорт», «Стандарт ойл оф Каліфорнія», «Дюпон», «Елайд Корпорейшин», «Епел’юмінем», «Компані оф Америка», «Америкен брендз», «Америкен кен», «Америкен телефон енд телеграф (АТТ)», «Бетмхен стіл», «Істмен кодак», «Ексон», «Дженерал Фудз», «Гудіер», «Інко», «Інтернешнл бізнес мешінз», «Інтернешнл харвестер», «Інтернешнл пейперс», «Джонс Менвил», «Мерк», «Мінесота майнінг енд ман’юфектурінг», «Оуенс-Імігнойс», «Проктер енд Гембл», «Сіерс Роебек», «Тексако», «Юнайтед технолоджіс».

Інвестиційні індекси змінюються під впливом великої кількості факторів:

стійкості економічної і політичний;

інфляційних процесів;

величини позичкового відсотка;

розмірів виплачуваних відсотків за вкладами і дивідендами по акціях;

ступеня ризику вкладень;

розвитку мережі фінансово-кредитних установ, їхньої надійності;

можливостей вкладення коштів і т.д.

Усі перераховані індекси застосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі розвитку біржової торгівлі, оцінки стану і перспективи розвитку галузей промисловості і т.д. Але для організації біржової торгівлі необхідно розраховувати касовий курс акцій (поточний курс), на підставі якого і відбувається торгівля.

Порядок його визначення такий:

застосовуються заявки на купівлю-продаж з різними умовами;

відбувається угруповання фондових цінностей.

За твердженням Мелора Стуруа, у США є біржові індикатори, яких ви не знайдете в жодному підручнику по економіці й фінансам. Честь відкриття одного з таких індикаторів належить простим прибиральницям уолл-стритівських контор. Його суть полягає в наступному: чим довші недокурки, тим краще йдуть справи на біржі, чим коротше недокурки, тим гірше. З переходом України до формування власного фондового ринку стали з’являтися і власні фондові індекси.

Одним з перших був розроблений L-індекс газети «Фінансова Україна». Індекс розраховується щотижня як середньоарифметичне значення приросту (зниження) цін покупки акцій. Базою розрахунку індексу прийнято 2 травня 1994 р. Він обчислюється за формулою:

Другим фондовим індексом України можна вважати DD-індекс. Даний індекс розроблений агентством «Деньги Донбасса». На початковому етапі DD-індекс був індикатором динаміки курсів 10 цінних паперів у м. Донецьку. Розраховується він як корінь n-го ступеня з добутку індексів зміни курсів покупки і цінних паперів. Базова дата 25 жовтня 1994 р. Індекс розраховується щотижня. Третій індекс «Комекс-Брок» розроблений АТ «Комекс-Брок». Даний індекс розраховується на підставі цін продажу за формулою: