Смекни!
smekni.com

Спрощена система оподаткування (стр. 1 из 7)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теоретичні аспекти спрощеної системи оподаткування.

1.1 Сутність спрощеної системи оподаткування та організаційні засади її функціонування

1.2 Особливості переходу на спрощену систему оподаткування

1.3 Ставки єдиного податку та методика розрахунку

Розділ ІІ. Розрахунок податку при спрощеній системі оподаткування на прикладі підприємства «Ташине»

2.1 Характеристика підприємства як об’єкта дослідження

2.2 Фіксована ставка єдиного податку для фізичних осіб

2.3 Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Розділ ІІІ. Проблеми та пропозиції.

3.1 Переваги та недоліки використання спрощеної системи оподаткування

3.2 Пропозиції щодо вдосконалення спрощеної системи оподаткування

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


ВСТУП

До Вашої уваги представлена курсова робота на тему «Спрощена система оподаткування». В даній роботі описується теоретична та практична, а також недоліки та шляхи вирішення проблем щодо спрощеної системи оподаткування.

В сучасних умовах кризи в Україні, розвиток ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансової діяльності фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян.

Актуальність теми. В умовах системної перебудови економіки України, адаптації її до ринку із соціальною орієнтацією об’єктивно необхідним є створення трансформаційних механізмів, які б стимулювали суб’єктів господарювання нарощувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, оновлювати матеріально-технічну базу. Малі та середні підприємства завдяки гнучкості та чутливості до ринку, здатні розширювати асортимент за незначних капіталовкладень, сприяти зайнятості населення.

Метою курсової роботи є науково-теоретичне та практичне обґрунтування удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва як інструмента регулювання їх діяльності, направленого на підвищення ефективності.

Об’єктом дослідження є сучасна практика податкового регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва в умовах трансформації економіки на прикладі підприємства «Ташине».

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають між державою та суб’єктами малого підприємництва з приводу залучення податкових платежів до бюджету за спрощеною системою.

Методами дослідження є діалектичний підхід до вивчення становлення і розвитку суб’єктів малого підприємництва та їх оподаткування. На підставі діалектичного методу наукового пізнання у роботі проведено аналіз та синтез загальних понять, поєднання історичного і логічного в еволюції оподаткування суб’єктів господарювання, зокрема, малого підприємництва, та їх місця у формуванні доходів бюджету України.

Наукова новизна одержаних результатів. У курсовій роботі проведено комплексний аналіз оподаткування суб’єктів малого підприємництва в умовах кризи за спрощеною системою як інструменту стимулювання та регулювання їх розвитку, а також в роботі використано законодавча база, свіжі статті та журнали.

Курсова робота містить вступ, три розділи, висновки, перелік використаних джерел та додатки. В першому розділу описується теоретична частина роботи,опираючись на законодавчу базу. Другий розділ курсової роботи охоплює практичну частину цієї теми на прикладі підприємства «Ташине». У третьому розділі розглядаються проблеми сучасної спрощеної системи оподаткування та можливі шляхи їх вирішення. Робота виконана на 41 аркуші машинописного тексту, містить 4 таблиці, 2 рисунка, перелік використаних джерел складає 26 штук та 6 додатків.


РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

1.1 Сутність спрощеної системи оподаткування та організаційні засади її функціонування

За умов ринкової економіки важлива роль належить малому бізнесу. Його підтримка, у тому числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці. На перших етапах становлення системи оподаткування в Україні малому підприємництву надавались певні пільги. Особливо це стосувалося оподаткування прибутку малих підприємств. Згодом податкові пільги для малого підприємництва практично було ліквідовано, що негативно вплинуло на його розвиток.

З метою реалізації державної політики щодо розвитку й підтримки малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року внесено зміни в оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Указані зміни пов'язані зі спрощенням системи оподаткування (встановлення єдиного податку), обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Такими визнано:

— юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що в них за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень;

— фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу.

Суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків грішми.

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт малого підприємництва має подати письмову заяву в орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу), за умови сплати всіх установлених податків та зборів за попередній звітний (податковий) період.

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, мають право вибирати спосіб оподаткування доходів, одержуючи свідоцтво про сплату єдиного податку. Новостворені та зареєстровані в установленому Порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, стають суб'єктами вказаної системи оподаткування з того кварталу, в якому здійснено їхню державну реєстрацію.

Суб'єкт малого підприємництва може відмовитися від застосування спрощеної системи і повернутися до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу). Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу державної податкової служби за 15 днів до закінчення звітного податкового періоду.

1.2 Особливості переходу на спрощену систему оподаткування

Як відомо, сьогодні поряд із загальною широке розповсюдження набула спрощена система оподаткування. А тому не дивно, що із завершенням року деякі суб’єкти підприємництва, оцінивши показники своєї річної роботи, можуть задуматися про вибір іншого порядку оподаткування діяльності, що провадиться, наприклад, перехід із загальної системи оподаткування на спрощену. Водночас, навпаки, може статися і так, що платник податків, який уже є «спрощенцем», буде вимушений (або вирішить за власним бажанням) покинути лави єдиноподатників, ставши звичайним платником податку на прибуток.

Спрощена система оподаткування, уведена з метою підтримки малого підприємництва, як відомо, надає свої переваги. А тому платники податків, які зберегли за підсумками року невелику чисельність працівників та обсяги виручки (або в яких, припустимо, ці показники знизилися), а отже, потрапляють до числа суб’єктів малого підприємництва, можуть надати перевагу альтернативному способу оподаткування — зокрема, покинути лави платників податку на прибуток і стати єдиноподатниками, перейшовши при цьому із загальної системи оподаткування на спрощену. Головне для такого переходу, щоб підприємством були дотримані єдиноподатні умови, передбачені Указом № 727 (щодо виручки, чисельності, видів діяльності, що провадяться, тощо). Свого часу такі умови-обмеження докладно розглядалися в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 94, присвяченому переходу на єдиний податок.

Отже, зупинимося на деяких важливих моментах такого переходу.

Подання заяви.

Тим, хто має намір перейти (з наступного кварталу) на єдиний податок, необхідно своєчасно повідомити про це податкові органи. Так, для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкту малого підприємництва належить подати письмову заяву (Заяву про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за формою, наведеною в додатку до Порядку № 476) до податкового органу за місцем державної реєстрації не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу. Тому, щоб, наприклад, стати єдиноподатниками з І кварталу 2009 року, таку заяву слід подати не пізніше 16 грудня 2008 року (тобто 16 грудня вважається останнім днем її подання). Хоча перейти на єдиний податок підприємство (при дотриманні, повторимо, єдиноподатних умов перебування) може, звичайно, як з початку року (тобто з першого кварталу року), так і з будь-якого іншого кварталу протягом року. При цьому в заяві юр. особа обов’язково повинна вказати вибрану ставку єдиного податку (6 % або 10 %).

Зауважимо: у ситуації, коли підприємство має філії (без статусу юридичної особи), такі філії окремо від юр. особи перейти на єдиний податок не можуть, оскільки платником єдиного податку згідно з Указом № 727 є суб’єкт підприємницької діяльності — юридична особа. Якщо ж суб’єкт малого підприємництва переходить на спрощену систему оподаткування разом із філіями, то в заяві наводиться також інформація і про філії.