Смекни!
smekni.com

Гідрологічні та водогосподарські розрахунки (стр. 4 из 4)

Vч = К Fдзер Н (22)

Де Н – максимальна глибина води перед греблею на рівні Fдзер, м; К – коефіцієнт, який залежить від форми поперечного перерізу балки і дорівнює 0,16 – 0,25.

Vч = 0,25 * 1315000 м2 * 8,5 = 2794375 м3

Таким чином корисний об’єм (Vко) буде дорівнювати

Vко= Vг +Vв +Vф

Vко = 196302,5 + 789000 + 8383125 = 1823615 м3

Після визначення Vко починається його вписування в тому же порядку, що і мертвого об’єму.


F4 = 300 * 2500 = 750 000 м2

V4 =

= 1631250 м2

= 392 * 2500 = 980 000 м2

=
= 865000

V4 +

= 1631250 + 865000 = 2496250 м3

3.2.3 Форсований об’єм

З метою зменшення скидних витрат під час повені або паводку передбачається форсований об’єм, в якому розташовується на невеличкий проміжок часу частина талих і зливових вод. Починається він від нормального підпірного рівня (∆ НПР) який є верхом корисного об’єму. В залежності від об’єму водосховища, класу капітальності гідроспоруд на ньому, мінливості стоку форсований об’єм може розташовуватись вище НПР на висоту 1,0-1,5м. Верх його називається рівнем форсованого об’єму (∆РФО).

Форсований об’єм обмежується горизонталлю 480

3.3 Проектування греблі

Спочатку визначаємо відмітку гребня греблі за формулою

гг = ∆НПР + hф + hзап, м (23)


де hф – висота частини об’єму водосховища, яка потрібна на розташування форсованого об’єму, (1 – 1,5),м; hзап- запас на вітряний нагін і хвильовий накат, м.

гг = 48 + 1 + 0,243 = 49,423 м

Висоту вітряногонагону можна визначити за формулою

ДU2

Hнаг = К соsб, (24)

3 д Н

де К – коефіцієнт, який орієнтовано можна прийняти 0,06; Д – довжина розгону вітряних хвиль, км; U – максимальна швидкість вітру завданої забезпеченості, м/с (U =); д – прискорення вільного падіння, м/с2; Н – середня глибина водосховища при ∆РФО,м; б – кут між віссю водосховища і пануючим напрямком вітру (б = 0).

Hнаг =

= 0,039 м

Висоту напливу хвилі можна знайти за формулою

h

hнап = 1,2 ------ (25)

m

де h – висота хвилі, м (h = 0,8 – 1,0); m – коефіцієнт закладання укосу греблі.


h нап =

м

Гребля повинна розташовуватись в найбільш звуженій частині балки або долини річки, з порівняно пологими берегами і з достатньо глибокою та широкою чашею водосховища вище греблі. На ставках і малих водосховищах греблі виконують земляними з різними коефіцієнтами закладання укосу. Той укіс, що постійно затоплюється водою, називається мокрим, або верховим і має такі величини: для глинистих і суглинкових грунтів 2,5 – 3,0, супіщаних 3,0 – 3,5, піщаних –3,5 – 4,0. Укіс, який не затоплюється, називається сухим або низовим і має такі величини: для глинистих і суглинкових ґрунтів – 1,5 – 2,0; супіщаних – 2,0-2,5; піщаних 2,5-3,0.

Ширина греблі залежить від ширини дороги, яку звичайно, розташовують тут, але не менше 4 – 6 м.

У випадку, коли об’єм притоку води менше корисного об’єму, то треба зменшити кількість користувачів води. Аналогічно слід робити, коли сума трьох витрат на водопостачання, фільтрацію і випаровування разом з VМО, перевищує об’єм чаши водосховища.

У відповідному масштабі зображую повздовжній переріз водосховища і поперечний – греблі.


4. Внутрірічний розподіл стоку

Відомо, що протягом року стік розподіляється по місяцях нерівномірно. Для визначення абсолютних середньомісячних величин при відсутності даних спостережень застосовують різні методи. Одним з них є метод, коли місячні значення визначаємо за допомогою таблиць відсоткового розподілу витрат стоку різної забезпеченості, які складені на основі реальних гідрографів річок різних природно-кліматичних зон. Такі дані приведені в табл.10.

Розподіл стоку по місяцях

Місяці Забезпеченість стоку, %
25 50 75
% м/с % м/с % м/с
1 1,5 0,2235 3 0,222 4 0,236
2 4 0,596 7 0,518 8 0,472
3 10 1,49 45 3,33 35 2,065
4 12 9,238 14 1,258 15 0,885
5 5 0,745 7 0,222 4,5 0,2655
6 3,5 0,5215 5 0,37 4,5 0,2655
7 2,5 0,3725 2,5 0,185 3 0,354
8 2 0,298 2,5 0,185 3 0,177
9 1,5 0,2235 2 0,148 2,5 0,1475
10 2,5 0,3725 2,5 0,185 4 0,236
11 3 0,447 4,5 0,333 7,5 0,4425
12 2,5 0,3725 4 0,296 6 0,354

Взявши з таблиці 3 величини стоку забезпеченістю 25, 50 і 75% і по тим відсоткам, що наведені в табл.10 знаходжу абсолютні місячні величини стоку, записавши їх в аналогічну табл.10. По цим даним будую 3 гідрографи стоку.


5. Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд

Річка після побудови водосховища повинна існувати незалежно від водності року. Тому завжди за межі греблі повинні скидатись витрати не менше витрат 95% забезпеченості, тобто для розрахунків розмірів гідроспоруд, які треба зробити для перепуску залишків води після її використання в різних галузях народного господарства необхідно мати уяву про вплив регулювання стоку на величини витрат річки.

За основу беру річний об’єм води 5, 50 і 95% забезпеченості який зменшується на величину корисного об’єму, а потім ділю на число секунд в році. Розрахунок скидних витрат (Qск.р.%) виконую за формулою:

Q р% Т – V ко

Q ск р% м3 (26)

Де Qр% - витрати річки в роки розрахункової забезпеченості, м3/с (табл.3).

Q ск 5% =

Q ск 50% =

Q ск 95% =

Результати розрахунків зводжу в табл.11.


Скидні витрати

Забезпеченість
5 50 95
Q p%, м3 19,3 7,4 4,0
Q cк. р% м3 19,24 7,34 3,94

Скид воді виконується за допомогою водозливів практичного профілю або з широким порогом, які будують замість частини земляної греблі. Розрахунок виконується за формулою

Q ск.95% = m b √ 2 g Н03/2 (27)

Де b – ширина водозливу, м; m – коефіцієнт витрат, який можна прийняти для водозливів практичного профілю 0,4 – 0,5, для водозливів з широким порогом – 0,35; g –прискорення вільного падіння; Н0 – глибина води на водозливі з урахуванням швидкості підходу, тобто

J02

Н0 = Н + ________ (28)

2g

Швидкість підходу J0 в водосховище можна прийняти рівної в межах 0,1 ¸ 0,3 м/с.

Розрахункову глибину слід призначити в межах (0,5 ¸ 0,6) Нmax для водозливів з широким порогом і (0,3 ¸ 0,4) для водозливів практичного профілю.

34,55

При кресленні плану греблі пунктиром показати місце розміщення водозливу.

Витрати Q95% приймаються по таблиці 3 і застосовуються для визначення останнього члена “b” з формули (27).


Список літературних джерел

1. А.М. Владимиров. Гидрологические расчеты. Л.: Гидрометеоиздат, 1990, 364 с.

2. А.В. Рождественский, А.В. Ежов, А.В. Сахарюк. Оценка точности гидрологических расчетов. Л.: Гидрометеоиздат, 1990, 276 с.

3. Г.И. Васенков, О.Е. Полищук. Адаптация модели ливневой эрозии почв к расчету миграции радиоцезия в Полесье.- В сб.: Проблемы сельскохозяйственной ірадиоэкологии десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС. Житомир, 1996,с.93-96. Практикум по гидрологии и гидрометрии и регулированию стока (Под редакцией Е.Е. Овчарова), М., 1988.

4. Г.П. Левченко. Гидрология и сельскохозяйственная мелиорация. Л.: Гидрометеоиздат, 1984.