• підйом рівня ґрунтових вод біля споруджених водосховищ;
• порушення звичайного для даної місцевості режиму випаровування, наприклад, після лісової пожежі, коли різко падає кількість транспірації внаслідок знищення рослин;
• звичайне поширення (розростання) мохово-торфяних боліт на низовинах;
• заростання озер болотними рослинами;
• кліматичне зниження середньорічних температур повітря і випаро-вування.
При http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http%3A%2F%2Fwww.br.com.ua%2Freferats%2FJournalism%2F6927-2.html&text=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&l10n=ru&sign=eabf456536d0e555f66acd8d225c541e&keyno=0 - YANDEX_4заболоченні http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http%3A%2F%2Fwww.br.com.ua%2Freferats%2FJournalism%2F6927-2.html&text=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&l10n=ru&sign=eabf456536d0e555f66acd8d225c541e&keyno=0 - YANDEX_6 розвивається малопродуктивна болотна рослинність – жорсткі трави та мохи. Щоб уберегти ґрунт від http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http%3A%2F%2Fwww.br.com.ua%2Freferats%2FJournalism%2F6927-2.html&text=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&l10n=ru&sign=eabf456536d0e555f66acd8d225c541e&keyno=0 - YANDEX_5заболочення необхідно берегти ліса від пожеж; повинен бути старанний розрахунок підйому рівня ґрунтових вод при створенні водосховищ; правильне штучне зрошування. Процеси заболочування характерні для зони мішаних лісів, менше вони поширені в лісостеповій і степовій зонах.
[Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.]
4. Дайте характеристику гідрогеологічних досліджень, що виконуються як спеціальні методи пошуків та розвідки родовищ твердих корисних копалин
Дослідні нагнітання і наливи широко використовуються для визначення водопроникності і питомого водопоглинання тріщинуватих скельних порід, виявлення необхідності цементації скельної основи під інженерними спорудами, випробування тріщинуватих порід з метою вибору варіантів основ для запроектованих споруд, перевірки якості цементації скельних порід та т. ін.
Дослідні нагнітання є основним методом оцінки водопроникності водоносних тріщинуватих скельних та напівскельних порід. Дослідні наливи застосовуються у пухкозв’язаних і тріщинуватих породах зони вивітрювання, відносна проникність яких характеризується високим питомим водопоглинанням.
Дослідні наливи і нагнітання в свердловини практично єдиний метод, що дозволяє розчленовувати за водопроникністю глибоко залягаючи неводоносні породи. Однак дуже часто результати, які отримують в наслідок проведення цих дослідів в неводоносних тріщинуватих породах, мало відповідають показникам водоносних порід, завдяки зниженню точності розрахунків коефіцієнтів фільтрації і питомого водопоглинання із-за вибіркового характеру фільтрації і кальматації порожнин порід. Для визначення параметрів водопроникності використовують дані воронки розтікання, радіус якої залежить від водопроникності порід, тривалості наливу і умов проведення досліду. Для проведення досліду використовують спеціально пробурені, обладнані фільтрами свердловини. Створений в свердловині динамічний рівень шляхом безперервної подачі води підтримується постійно. Налив триває до стабілізації витрат при заданому динамічному рівні.[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -34c.]
5. Від чого залежать склад, об’єм та методика гідрогеологічних досліджень?
Гідрогеологічні дослідження – це вчення про методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов, виявлення родовищ підземних вод, оцінки їх ресурсів, запасів, режиму, якості й особливостей руху підземних вод з метою вирішення різноманітних народногосподарських завдань.
Методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов, склад, об’єм та методика проведення досліджень залежать від характеру задач, що вирішуються, складності і ступеня вивченості природних умов та інших факторів. Проте, у всіх випадках, комплекс досліджень повинен забезпечувати достовірність гідрогеологічної інформації, що необхідна для науково-обґрунтованого, вірного, швидкого та ефективного вирішення отриманих завдань.
При виконанні гідрогеологічних робіт використовується великий комплекс різноманітних методів досліджень, серед яких головне місце займають гідрогеологічні – гідрогеологічна зйомка, дослідно-фільтраційні роботи, режимні спостереження за рівнем і притоком підземних вод, їх властивостями і складом, лабораторні дослідження та ін. Разом з тим для вивчення підземних вод часто використовуються різноманітні геологічні та географічні методи досліджень і спостережень (геоморфологічні, геохімічні, структурно-фаціального аналізу, геофізичні, гідрологічні, морфо метричні та ін.), трансформовані до вирішення гідрогеологічних завдань. При проведенні гідрогеологічних досліджень широко використовуються різні методи фундаментальних наук – фізики, математики, хімії, біології, що використовуються для вивчення різноманітних параметрів підземних вод і гідрогеологічних процесів, а також для обробки результатів досліджень.
[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -4с.]
6. Яка мета гідрогеологічної зйомки?
Гідрогеологічна зйомка - це вид науково-виробничих досліджень, які включають комплекс польових і камеральних робіт, що виконуються з метою вивчення і картування підземних вод, їх природних колекторів і басейнів, а також порід зони аерації.
У наслідок виконання зйомочних робіт має бути з’ясовано та встановлено:
1) водоносність різноманітних геологічних утворень і структур;
2) розповсюдження й умови залягання підземних вод;
3) умови живлення, руху і розвантаження підземних вод;
4) витриманість по площі і в розрізі водомістких та водотривких порід;
5) якість, кількість і умови використання різноманітних типів підземних вод;
6) основні природні та штучні фактори, які визначають гідрогеологічні особливості досліджуваної території;
7) умови охорони підземних вод;
8) перспективи проведення подальших робіт.
Гідрогеологічну зйомку проводять або на готовій геологічній основі, або одночасно з геологічною зйомкою, що більш ефективно й доцільно - у цьому випадку вона носить назву комплексна геолого-гідрогеологічна зйомка.
[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -17c.]
7. Яка мета проведення дослідно-фільтраційних робіт?
Одним з основних видів робіт при проведенні гідрогеологічних досліджень є польові дослідно-фільтраційні роботи. Головними видами дослідно-фільтраційних робіт є: відкачки, наливи і нагнітання у свердловини, наливи в шурфи, експрес-наливи й експрес-відкачки, випереджаюче випробування водоносних горизонтів, витратометрія та резистивіметрія.
Метою проведення дослідно-фільтраційних робіт є визначення головних гідрогеологічних параметрів водоносних товщ і порід зони аерації.
Вибір виду дослідно-фільтраційних робіт залежить від особливостей порід, що вивчаються, завдань і стадії досліджень. На ділянках з глибоким заляганням підземних вод, а також в умовах, що є несприятливими для проведення відкачок (слаба водозбагаченість і водовіддача порід та ін.), при необхідності визначення гідрогеологічних параметрів ненасичених водою порід використовуються наливи і нагнітання в свердловини та дослідні наливи в шурфи. Дослідні нагнітання використовуються для оцінки фільтраційних властивостей і питомого водопоглинення тріщинуватих скельних і напівскельних водоносних порід, а дослідні наливи в свердловини, головним чином, у неводонасичених пухких і тріщинуватих породах зони вивітрювання. Дослідні наливи в шурфи використовуються для вивчення водопроникності необводнених зв’язних і пухких гірських порід зони аерації. Експрес-методи використовуються з метою орієнтовної порівняльної оцінки фільтраційних властивостей водоносних порід на попередніх стадіях гідрогеологічних досліджень, виявлення об’єктів і обґрунтування об’ємів подальших гідрогеологічних досліджень, характеристики водопроникності порід у розрізі та ін.
[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -29c.]
8. Яка мета вивчення режиму підземних вод?
Режим підземних вод характеризується зміною їх кількості і якості в просторі та часі, а саме: рівня, витрати, швидкості, температури, в’язкості, хімічного, газового та бактеріального складу. Метою вивчення режиму підземних вод є встановлення об’єктивних законів розвитку явищ, що спливають в процесі формування підземних вод, їх пояснення і використання для обгрунтування різного роду гідрогеологічних прогнозів.
В залежності від характеру визначающих його явищ і факторів, режим підземних вод може бути: природним - формується під дією комплексу природних факторів (кліматичних, гідрогеологічних, геологічних, гідрологічних, космогенних і т. ін.); порушеним - обумовлен інженерною діяльністю людини (меліорація, гідротехнічне будівництво, дія дренажних споруд і т.ін.) та слабо порушеним - формується під дією як природних (їх вплив при цьому переважає), так і штучних факторів.