Смекни!
smekni.com

Фактори впливу на обсяг фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні (стр. 1 из 2)

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ОБСЯГ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ


Визначено фактори, що впливають на інноваційний розвиток промислових підприємств. З використанням кореляційно-регресійного аналізу розроблено багатофакторну модель залежності показника обсягу фінансування інноваційної діяльності у промисловості від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості та обсягу реалізованої промислової продукції. Результати дослідження оцінено за допомогою системи коефіцієнтів.

Ключові слова: фінансове забезпечення, обсяг фінансування інноваційної діяльності у промисловості, кореляційно-регресійний аналіз.

Assist. T.Yo. Tovt-State University of Mukachevo

Factors of influence on the volume of financing innovative activity of industrial enterprises in Ukraine

In the article the factors which have an influence on innovative development of industrial enterprises are determined. With the use of correlation-regressive analysis the mul-tifactor model of dependence of index of volume of financing innovative activity is developed in industry from a financial result from ordinary activity before taxation at industry and volume of the realized industrial products. Research results are appraised by the system of coefficients.

Keywords: financial providing, volume of financing of innovative activity in the industry, correlation-regressive analysis.

В умовах утвердження ринкової економіки в нашій державі машинобудування розглядають як найбільший комплекс, від діяльності якого залежить конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. У країнах з розвиненою ринковою економікою розвитку цієї галузі приділяють особливу увагу, адже саме галузь машинобудування вважають основним джерелом постійних інноваційних ініціатив. Так, наприклад, у США на його частку припадає близько 10 % ВВП, 45 % зайнягато нижчими, зокрема, за останні роки частка наукомісткої продукції, що випускається із використанням передових технологій, знизилася майже вдвічі.

Проблеми, які виникають під час здійснення інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, можна виявити, аналізуючи фактори, що стримують впровадження інновацій. Під факторами розуміють умови, потрібні для здійснення цих процесів, а також причини, що впливають на їх результати. Наявність великої кількості факторів, що мають вплив на інноваційний розвиток машинобудівних підприємств, зумовлює потребу їх систематизації. Їх умовно можна поділити на три групи - економічні, виробничі та правові.

До економічних факторів можна віднести: нестачу власних коштів підприємств (найбільш вагомий економічний фактор); недостатню фінансову підтримку держави; великі витрати на нововведення; високий економічний ризик; тривалий термін окупності нововведень; невизначеність термінів інноваційного процесу; низький платоспроможний попит на продукцію; складність залучення фінансових ресурсів з інших джерел (позикових і залучених коштів) через низьку привабливість галузі машинобудування для інвестування в інновації; нерозвиненість фінансового ринку і неготовність капіталу до широкого інвестування в інноваційну сферу.

До виробничих факторів відносять: нестачу інформації про нові технології і ринки збуту; відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами та науковими організаціями; незавершений характер інноваційно-дослідницьких робіт, коли інновацію для впровадження у виробництво потрібно ще значно доопрацьовувати і адаптувати; несприйнятливість підприємств до нововведень; відсутність кваліфікованого управління інноваційними процесами, спрямованого на підвищення якості продукції, отримання конкурентних переваг; поглиблену сировинну орієнтацію вітчизняних підприємств.

Серед правових факторів можна виділити недосконалість інструментів правового регулювання інноваційної діяльності, особливо у сфері захисту прав інтелектуальної власності, трансферу технологій та відсутність оптимального рівня оподаткування інноваційних розробок підприємств.

Дослідженню тенденцій фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств, вивченню джерел і особливостей інвестиційно-інноваційного розвитку суб'єктів господарювання в галузі машинобудування присвячено наукові праці таких вчених, як С.В. Бреус [2], О.Є. Кузьмін, С.В. Князь [3], Д.В. Малащук [4], В.Л. Отецький [5], П.С. Харів [6] та ін.

Незважаючи на існування значної кількості теоретико-методологічних розробок зарубіжних і вітчизняних вчених з питань інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств, недостатньо висвітленим є визначення факторів, що найбільш істотно впливають на активізацію процесів залучення і використання фінансових ресурсів, та обґрунтування засад формування механізму фінансування інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.

Метою дослідження є визначення факторів, які впливають на фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств, побудова з використанням кореляційно-регресійного аналізу взаємозв'язку між ними та оцінка їх взаємозалежності за допомогою системи коефіцієнтів.

Аналіз показників функціонування і розвитку промислових підприємств України вказує на низьку інтенсивність інноваційних процесів, скорочення масштабів впровадження інновацій у промисловості (за 2008 р. лише 10,8 % вітчизняних промислових підприємств впроваджували інновації) [7], зростання собівартості виготовлюваної продукції та зниження її конкурентоспроможності. Встановлено, що одним із факторів, які здійснюють вагомий вплив на згортання інноваційної діяльності у промисловості, зокрема й вітчизняних машинобудівних підприємств, є дефіцит фінансових ресурсів.

Активізація процесів впровадження інновацій у виробничо-господарську діяльність машинобудівних підприємств потребує залучення відповідних обсягів фінансових ресурсів, що здатні забезпечити досягнення належного рівня їх прибутковості.

Дослідженнями встановлено, що основним джерелом фінансування витрат промислових підприємств, зокрема й машинобудівних, на інноваційну діяльність залишаються власні (реінвестиційні) кошти. Аналіз статистичних даних вказує на те, що за період 2000-2008 рр. їх частка в загальному обсязі витрат на фінансування інноваційної діяльності у 2000 р. становила 79,6 %, а у 2008 р. - вже 60,6 %, що свідчить про тенденцію до зменшення можливостей фінансування із цього джерела [7].

Незаперечним є той факт, що будь-яка інновація потребує залучення потрібних і в достатніх обсягах фінансових ресурсів. Проблема полягає в пошуку джерел відповідних ресурсів, і зокрема збільшенні обсягів фінансування інноваційної діяльності підприємств.

Переважна більшість суб'єктів господарювання у промисловості, зокрема й у галузі машинобудування, створюють інноваційну продукцію, послуги, забезпечують фінансування інноваційних процесів за рахунок власних коштів. Тому доцільним є визначення факторів, які мають прямий вплив на обсяг фінансування інноваційної діяльності у промисловості України за такими показниками:

• фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в промисловості;

• обсяг реалізованої промислової продукції.

Для дослідження тенденцій розвитку обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості протягом 2000-2008 рр. застосуємо багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз [8], використавши абсолютні значення показників (табл. 1).

Як видно з табл. 1, спостерігається стійка тенденція до зростання цих показників протягом 2000-2008 рр. Обсяг фінансування інноваційної діяльності в промисловості зріс з 1757,1 до 11994,2 млн... грн., тобто на 10237,1 млн.. грн (6,8 разів); фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості збільшився з 8834,6 млн.. грн до 21743,5 млн... грн, тобто на 12908,9 млн... грн (у 2,5 раза); обсяг реалізованої промислової продукції зріс з 182718,3 млн.. грн до 916618,3 млн.. грн, тобто на 733900 млн... грн (або в 5 разів). Зазначимо, що за досліджуваний період обсяг фінансування інноваційної діяльності в промисловості зростає більшими темпами, ніж обсяг реалізованої промислової продукції і фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості.

Модель залежності показника- обсягу фінансування інноваційної діяльності у промисловості від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості та обсягу реалізованої промислової продукції можна зобразити за допомогою такого лінійного рівняння регресії виду:

(1)

де: Yx — обсяг фінансування інноваційної діяльності в промисловості, млн.. грн (результативна ознака);

х1 - фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості, млн... грн. (факторна ознака);

х2 - обсяг реалізованої продукції промисловості, млн... грн. (факторна ознака);

а0 - значення Yx за xі = 0 (економічного змісту не має);

а1, а2 - коефіцієнти регресії (параметри регресії), які показують середню зміну результативної ознаки (Yx) у разі зміни факторних ознак (х1, х2) на одиницю.

Результати виконаного кореляційно-регресійного аналізу за допомогою матричних розрахунків в електронних таблицях Microsoft Excel зведемо у табл. 2.

З табл. 2. бачимо, що рівняння регресійної залежності обсягу фінансування інноваційної діяльності у промисловості (Yx) від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості (х1) та обсягу реалізованої промислової продукції (х2), матиме вигляд:

Параметр а0 має від'ємне значення (- 996,97) і показує, яке б значення мала результативна ознака (показник обсягу фінансування інноваційної діяльності у промисловості) за нульового значення факторних ознак (х1 - фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості, х2 - обсягу реалізованої промислової продукції), тобто за xh х2 = 0. За такої тенденції розвитку у 2000-2008 рр. обсяг фінансування інноваційної діяльності у промисловості України, якщо б значення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування у промисловості та обсягу реалізованої промислової продукції були нульові, мав би від'ємне значення, яке б становило (- 996,97) млн.. грн. Звідси можемо зробити висновок про те, що обсяг фінансування інноваційної діяльності у промисловості протягом досліджуваного періоду залежить від зазначених вище факторів, без їхнього впливу не було б фінансування інноваційної діяльності в нашій країні.