Смекни!
smekni.com

Державне регулювання грошового обороту України (стр. 1 из 5)

ВСТУП

Ринкові засади економічного розвитку вимагають високої відповідальності з боку держави щодо впровадження ефективної системи державного управління. Особливої ваги набуває потреба вдосконалення сучасної практики управління грошово-кредитною політикою, яка виступає одним із інструментів макростабілізації та економічного розвитку.

В умовах світової фінансової кризи особливо гостро виявились проблеми в грошовій системі України, пов’язані з нестабільністю монетарної сфери. Значний вплив мала дестабілізація грошової системи на поглиблення кризових явищ в реальній економіці, що супроводжується скороченням кредитних ресурсів комерційних банків та їх значним подорожчанням. Різке падіння курсу української гривні, неповернення депозитів та загроза банкрутства багатьох комерційних банків примусили підвищити обсяги державного регулювання грошових систем, що обумовлює актуальність проблеми. Пошук нових методів та інструментів державного регулювання грошового обороту, спроможних його стабілізувати, набуває першочергового значення в структурі державної економічної політики.

Дослідженням монетарної політики та розробкою теоретичних засад сучасних систем грошово-кредитного регулювання займалися такі відомі зарубіжні вчені, як Дж. Кейнс, Т. Крамп, Р. Манделл, Дж. Тобін, С. Фішер, М. Фрідмен, Ф. Мишкін, М. Кінг, О. Росте, Є. Хансен тощо. В Україні цьому питанню були присвячені роботи А. Гальчинського, В. Міщенка, Н. Гребеник, О. Кузнєцової, В. Лисицького, В. Ющенка, В. Стельмаха, С. Буковинського, О. Шарова, А. Гриценка, Т. Кричевської тощо.

Проблемами державного управління економікою приділяли увагу такі українські та російські вчені-економісти, як: Л. Абалкін, В. Атаманчук, В. Базилевич, С. Герасимова, О. Кириченко, Т. Ковальчук, А. Ковальчук, Н. Корецький та ін.

Вагомим дослідницьким внеском у формування теоретико-методологічних засад та розробці механізмів грошово-кредитної політики є наукові здобутки І. Лютого, О. Дзюблюка, В. Міщенка, А. Мороза, А. Гальчинського, В. Козюка, М. Пуховкіної, М. Савлука, О. Лаврушина, С. Моісеєва.

Водночас доцільно зазначити, що реалії сьогодення понукають до пошуку шляхів підвищення ефективності використання інструментів грошово-кредитної політики. У зв’язку з цим значної ваги набуває потреба у побудові системи державного управління грошово-кредитною політикою, яка дозволить забезпечити розвиток національного господарства.

Метою даної курсової роботи є дослідження теоретичних та методологічних основ державного регулювання грошового обороту України, аналіз стану сучасного грошового обороту та наведення основних напрямків вдосконалення державного регулювання грошового обороту. Для досягнення даної мети передбачено вирішення наступних завдань:

- вивчення наявного теоретичного матеріалу з даної теми;

- проведення аналізу сучасного стану грошового обороту України;

- дослідження особливостей державного регулювання грошового обороту України;

- виказання основних напрямків удосконалення державного регулювання грошового обороту України.

Предметом дослідження являється сукупність теоретичних питань, фінансових механізмів та практичних інструментів, повіз забезпеченням державного регулювання грошового обороту України.

Об’єктом дослідження є державна діяльність з точки зору регулювання грошового обороту.


РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Для проведення аналізу стану грошового обороту України особливу увагу слід приділити основним компонентам грошей. У звітних документах Національного банку наводяться абсолютні та відносні зміни агрегатів М0 (гроші поза банками, тобто готівка), М1 (М0 + кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті), М2 (М1 + строкові кошти в національній валюті та валютні кошти) і М3 (М2 + кошти клієнтів у довірчому управлінні) [26, с. 56].

З введенням національної валюти в Україні спостерігається процес інтенсивного наповнення економіки грошовою масою за всіма її компонентами, однак кризовий 2009 р. відмічений значним спадом грошової маси країни (табл. 2.1 за даними [40])

Таблиця 2.1

Грошові агрегати (на кінець періоду)

(млн. грн.)

Агрегати Роки М0 М1 М2 М3
1996 4041 6315 9023 9364
1997 6132 9050 12448 12541
1998 7158 10331 15432 15705
1999 9583 14094 21714 22070
2000 12799 20762 31544 32252
2001 19465 29796 45186 45755
2002 26434 40281 64321 64870
2003 33119 51541 94855 95043
2004 42345 67090 125483 125801
2005 60231 98573 193145 194071
2006 74984 123276 259413 261063
2007 111119 181665 391273 396156
2008 154759 225127 512527 515727
2009 157029,4 233748,4 484771,9 487298,2

Як видно з даних табл. 2.1, зростання грошової маси М3 до 2009 р. у 42,3 рази супроводжується збільшенням грошових агрегатів М0 – в 27,5, М1 – в 28,8 та М2 – в 43,4 рази.

Однак вже в 2009 р. відбулося значне зниження грошового агрегату М2 – на 27,7 млн. грн. та грошового агрегату М3 – на 28,4 млн. грн.

Для точнішого аналізу динаміки грошової маси протягом останніх 5-ти років використаємо значення ланцюгових темпів приросту показників (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Ланцюгові темпи приросту грошових агрегатів протягом 2005 – 2009 рр. (%)

Агрегати Роки М0 М1 М2 М3
2005 142,24 146,93 153,92 154,27
2006 124,49 125,06 134,31 134,52
2007 148,19 147,36 150,83 151,75
2008 139,27 123,92 130,99 130,18
2009 101,47 103,83 94,58 94,49

Таким чином, з даних табл. 2.2 можемо спостерігати, що зростання грошової маси в Україні відбувалося доволі нерівномірними темпами. Зокрема, найбільший приріст грошової маси спостерігався у 2005 та 2007 рр., низький – у 2006 р., а найнижчий – у 2009 р.

Зокрема, протягом 2009 р. спостерігався від’ємний приріст грошових агрегатів М2 – - 5,42 % та М3 – - 5,51 %.

Наочне відображення коливань ланцюгових темпів приросту грошових агрегатів показано на рис. 2.1.

Як видно з рис. 2.1. відбувається помітне відхилення темпів приросту агрегату М0 від траєкторії агрегату М3 у 2008 р. – майже на 10 %, що свідчить про відчутне зростання грошей, які знаходяться поза банками. Практично синхронна зміна темпів приросту спостерігається у грошових агрегатів М1, М2 та М3. При цьому темпи приросту грошових агрегатів М2 та М3 практично ідентичні.

Загальні зміни грошової маси у середньому складають 38,4 %, а в 2008 р. її приріст становив приблизно 30%.

Однак в 2009 р. відбувається значне падіння темпів приросту усіх грошових агрегатів, тобто грошової маси України взагалі. Проте при цьому можемо спостерігати відхилення траєкторії агрегату М1 в позитивну сторону від траєкторії зміни грошової маси.

Рис. 2.1. Динаміка ланцюгових темпів приросту грошових агрегатів протягом 2005 – 2009 рр.

Проаналізуємо річні темпи приросту складових грошових агрегатів (табл. 2.3).

Як бачимо, найменші середньорічні темпи приросту протягом досліджуваного періоду демонструють готівка (31,1 %) та кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті (27,1%).


Таблиця 2.3

Річні темпи приросту складових грошових агрегатів

(%)

Роки Гроші поза банками (готівка) (М0) Кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті (М1 – М0) Строкові кошти в національній валюті та валютні кошти (М2 – М1) Кошти клієнтів у довірчому управлінні (М3 – М2)
2005 42,24 54,94 61,96 191,7
2006 24,49 25,95 43,95 78,34
2007 48,19 46,08 53,97 195,95
2008 39,27 -0,25 37,11 -34,47
2009 1,4 9,0 -12,7 -21,1
Середнє значення 31,1 27,1 36,8 82,1

При цьому, 2008 р. характеризується високими темпами приросту готівки, та від’ємним приростом коштів на розрахункових і поточних рахунках у банках. Тобто відбувся значний відтік коштів із банківського сектору економіки. Однак, вже в 2009 р. можемо спостерігати протилежну тенденцію – темп приросту готівкових грошей знизився в 28 раз, а приріст коштів на розрахункових і поточних рахунках в банках становив більше 9%.

Найбільший же середньорічний темп приросту характерний для коштів клієнтів, які знаходяться у довірчому управлінні – 82,1 %. Хоча при цьому амплітуда коливань річних темпів приросту є доволі великою (рис. 2.2).

Упродовж усього досліджуваного періоду спостерігається широкий розмах варіації ланцюгових показників, що вказує швидше на спонтанні, некеровані, ніж на цілеспрямовані, усвідомлені зміни у грошовому вираженні компонента «кошти клієнтів у довірчому управлінні». Характер цих змін може сприйматися як цілком логічний наслідок недосконалості ринку цінних паперів.

Таким чином, незважаючи на те, що характер зміни інтенсивності темпів річного приросту готівки визначаються Національним банком, закономірних зв’язків між річними змінами компонентів грошових агрегатів не спостерігається.

Рис. 2.2. Динаміка зміни сум коштів клієнтів у довірчому управлінні

Узагальнення отриманих статистичних показників показує, що динамічні зміни річних темпів приросту компонентів грошових агрегатів (за винятком цінних паперів) не містять характерних ознак, які б указували на відмінність поведінки Національного банку від поведінки суб’єктів господарювання. Кризові явища в економіці України, що посилилися з вересня 2008 р., дають підстави для висновку про високий ступінь невпевненості щодо впливу монетарної політики на економічний розвиток держави в цілому. Тобто, можемо зробити припущення, що у зрушеннях грошових агрегатів значну роль відіграють такі інституційні впливи, що не мають ознак системності.