МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра фінансів
Курсова робота
З дисципліни фінансова діяльність
На тему
«Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю»
Виконала: студентка ОФПД 4-6
Коваль Н.Г
Перевірила: Еш С.М
Київ-2011р.
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ
1.1 Сутність статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю
1.2 Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
1.3 Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю
2. РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ АГРОФІРМИ «ІМПУЛЬС»
2.1. Організаційно-правовий статус, напрями діяльності та основні показники діяльності
2.2 Оцінка ефективності управління структурою власного капіталу
РОЗДІЛ ІІI ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
3.1 Заходи для забезпечення оптимальної структури капіталу товариств з обмеженою відповідальністю
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Товариство з обмеженою відповідальністю — це правова форма, що дає змогу більш гармонійно поєднувати особистий і матеріальний інтерес, залучати для забезпечення діяльності товариства внески від досить великої кількості вкладників-учасників. При цьому самі учасники ризикують лише повною частиною, внесеною при вступі до товариства. Повною мірою захищені й інтереси кредиторів. Саме товариство несе повну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями перед кредиторами, а обмежений характер відповідальності учасників є персоналізацією їх відповідальності в межах внесків у статутний фонд. Разом з тим закон вимагає, щоб найменування і вид товариства були визначені в установчих документах і документах ділових відносин з партнерами.
Мета курсової роботи – провести аналіз формування власного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та привести варіанти його вдосконалення, застосувавши критерії оптимізації структури капіталу.
Досягнення поставленої цілі вимагало рішення наступних задач:
1. Визначити основні завдання управління структурою капіталу підприємства;
2. здійснити аналіз структури капіталу;
3. вивчити та провести аналізу методів управління структурою капіталу за різними критеріями;
4. сформувати заходи щодо покращення управління структурою капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.
Об’єкт дослідження – механізм управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми „Імпульс”.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні аспекти управління цільовою структурою капіталу підприємств з метою її оптимізації для забезпечення фінансової стабільності ефективного функціонування підприємств різних галузей економіки.
РОЗДІЛ І. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ
1.1 Сутність статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю
Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), розмір якого повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Статутний капітал виконує ряд найважливіших для діяльності товариства функцій, зокрема матеріальне забезпечення підприємницької діяльності товариства. Важливою функцією статутного капіталу є і те, що він є гарантією захисту інтересів кредиторів за рахунок встановлення мінімального розміру статутного фонду, що значною мірою перешкоджає зниженню вартості майна товариства нижче гарантованої мінімальної величини статутного капіталу.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожний з учасників зобов'язаний внести в статутний фонд не менше ЗО відсотків зазначеного в установчих документах внеску. Внесення в статутний фонд грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов'язаний повністю внести свій внесок не пізніше року після реєстрації товариства. У випадку невиконання цього зобов'язання у визначений термін учасник сплачує за час прострочення 10 відсотків річних з недовнесеної суми.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою учасників віддати свою частку одному або декільком учасникам цього ж товариства, якщо інше не передбачене установчими документами.
Передача частки третім особам можлива лише після повного внесення вкладу учасником, що її відступає. При цьому третій особі одночасно переходять усі права й обов'язки.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника в зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розмірові їх частини в статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.
До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать:
• визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
• внесення змін у статут товариства;
• встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових внесків;
• вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
• виключення учасника із товариства.
• обрання і відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії;
• затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, термінів та порядку виплати частини прибутку, визначення порядку покриття збитків;
• створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень;
• винесення рішень про притягнення до майнової
відповідальності посадових осіб органів управління товариством;
• затвердження правил процедури й інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;
• визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв;
• затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;
• ухвалення рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більше ніж 60 відсотками голосів, а з питань, що вимагають одноголосності, — всі учасники.
Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликають не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачене установчими документами.
Позачергові збори учасників скликаються головою товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у випадку неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають його інтереси.
Виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є колегіальний або одноосібний директор. Дирекцію очолює генеральний директор, а членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Дирекція вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, котрі належать до виняткової компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень дирекції. Дирекція підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень.
Контроль за діяльністю дирекції товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами учасників товариства з їх числа, у кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб.
Ревізійна комісія складає висновок щодо річних звітів і балансів. Без висновку ревізійної комісії збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.
Більшість із викладених положень щодо правового регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю стосується також і товариств із додатковою відповідальністю. Разом з тим, у цій категорії господарських товариств є певні особливості.
Статутний капітал ТОВ можна збільшувати шляхом здійснення додаткових внесків чи реінвестування прибутку. Здійснюючи внески в статутний капітал, учасники не змінюють свого юридичного статусу (не відбувається ні реорганізації, ні ліквідації). До основних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу ТОВ, можна віднести такі:
державне мито;
вартість нотаріальних послуг;
плата за перереєстрацію засновницьких документів.
При збільшенні статутного капіталу товариства слід враховувати те, що, викупивши додаткову частку, новий учасник стає співвласником раніше створених підприємством резервів. Саме тому, окрім номінальної вартості частки, учасник повинен сплатити ажіо, яке відповідає належному на цю частку еквіваленту раніше сформованих резервів. Величина ажіо може встановлюватися за результатами оцінки вартості підприємства та узгоджуватися зборами учасників. Перевищення фактичної ціни продажу частки над її номіналом належить до іншого додаткового капіталу.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам.