Фондова біржа та цінні папери

СОДЕРЖАНИЕ: з макроекономіки «Фондова біржа та цінні папери» Донецьк - 2008 Зміст Фондова біржа та біржові операції 3 Історія розвитку бірж та основи їх організації у країнах з розвинутими ринковими відносинами 3

з макроекономіки«Фондова біржа та цінні папери» Донецьк - 2008

Зміст

Фондова біржа та біржові операції3

Історія розвитку бірж та основи їх організації у країнах з розвинутими ринковими відносинами . 3

Фондова біржа як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними папе рами . 7

Біржовий ринок України . 11

Функції, які виконує фондова біржа . 13

Цінні папери, їх види та характеристика. 15

Функції і роль цінних паперів в економіці18

Висновок. 20


Фондова біржа та біржові операції

Історія розвитку бірж та основи їх організації у країнах з розвинутими ринковими відносинами

Біржова торгівля товарами - механізм досить давній, що прийшов на зміну первісним формам продажу товарів великими партіями — караванній та ярмарковій торгівлі.

Історія розвитку біржової торгівлі налічує близько п'яти століть, хоча деякі спеціалісти, що досліджують питання фондо­вого ринку вважають, що прообрази біржової форми торгівлі бу­ли започатковані ще в Стародавній Греції та Римі, де законодавче встановлювались дати загальних зібрань торгівців — „коллегіа меркаторум", а також в Японії в І столітті до н. е. Щодо походжен­ня самого терміну „біржа", то його корені слід шукати в ла­тинській мові від слова гаманець, за історичними джере­лами в місті Брюгге існував заїзд - своєрідний середньовічний го­тель під назвою „Бурсе", що належав купецькій династії Ван дер Бурсів, що також займалися і обміном монет, готель прикрашав герб власників на якому були зображені три гаманці. В ньому зу­пинялися купці, що приїжджали в місто для укладання торгівельних угод з усіх кінців Європи, тут також проводилась торгівля векселями. Вираз „йти до Бурсе" поступово став звичним, увійшов у вжиток торгівців, ним стали називати місця звичних зустрічей торгівців і в інших європейських країнах, лише бри­танці не прийняли цей термін, вони й понині місце біржових опе­рацій називають „exchange", що означає „обмін, місце обміну". Розвиток фондових бірж був пов'язаний спочатку із зростанням державного боргу, тому що вкладені в облігаційні позики капіта­ли могли перетворюватися на гроші, та розвитком акціонерних товариств.

Перша фондова (та що торгувала грошовими коштами - фондами) біржа з'явилася в Антверпені (1531 р.), у середні віки то­варні біржі успішно функціонували в багатьох містах Європи: Ліоні (1549 р.), Тулузі (1549 р.), Лондоні (1556 р.), Амстердамі (1608 р.) Перші фондові біржі, як правило, виникали в містах, що були найбільшими портами Європи, куди походили торгівельні кораблі з усього світу, в тому числі із колоній. Ці кораблі були власністю акціонерних компаній. До того часу поки корабель не прийшов в порт жоден акціонер не знав збільшив він свій капітал чи навпаки — втратив, перебував у невизначеності, біржа ж дозво­ляла акціонеру-песимісту, продати свою частку в кораблі та Його вантажі тим, хто був більш оптимістичним та схильним до ризику.

Природно, що покупці-оптимісти були людьми поміркова­ними і згоджувалися придбати долю в кораблі із незавершеним рейсом лише за частину її фактичної вартості (частка торгівця в вартості корабля та його вантажу у випадку успішно завершеного рейсу). Так виник курс частки у вартості корабля та його вантажу - прообраз курсу сучасної акції. Цей курс постійно коливався за­лежно від того, які вісті приходили в порт від команд суден, що вже завершили свої рейси і повернулися. При отриманні поганих вістей (корабель загинув під час бурі чи потрапив до рук піратів) власники намагалися як можна швидше продати свою частку за найменшу ціну, міркуючи, що краще мати „ хоча б синицю в ру­ках", при отриманні гарних вістей, все відбувалося в протилежно­му порядку, учасники торгів намагалися викупити не лише прода­ну свою частку, але й чужу і навіть за більш високу ціну, розрахо­вуючи, що дохід від успішного рейсу покриє всі витрати і забезпе­чить прибуток („журавель в небі"). Так і починала своє життя фондова біржа — місце торгівлі між людьми, що намагалися за­зирнути в майбутнє і збільшити свій капітал за рахунок більш точного передбачення подій.

На середньовічних біржах нерідко угоди укладалися за зразками товару, який мав згодом надійти. В момент укладання угоди на біржі визначалась і погоджувалася ціна товару, що доз­воляло уникати можливих цінових змін на момент реальної по­ставки. Згодом на біржах була проведена стандартизація товарів: тобто впроваджено середні норми їх якості, що дало змогу не по­ставляти товарів на самі торги і сприяло запровадженню ф'ючерсних угод. Велику роль в розвитку світової біржової торгівлі відіграла Амстердамська біржа, яка надовго стала найваж­ливішою біржею світу, головним носієм прогресу в галузі біржо­вої торгівлі. Важливим фактом в історії Амстердамської біржі бу­ло те, що вона першою ввела в свій обіг акції. В XVIIIст. на Ам­стердамській біржі котирувались цінні папери 44 найменувань, серед яких значне місце займали акції та облігації державних позик. Амстердамська біржа мала характер універсальної біржі - фондової, товарної, валютної і зберегла свій характер до наших днів. В Англії, США, та інших країнах фондові біржі відділилися від товарних.

Становлення Лондонської біржі має тісний зв'язок з іменем російського царя Івана IV Грозного та капітана Річарда Ченселлора, „нещаслива" подорож якого до Китаю закінчилась посольством до Москви та грамотою російського царя про надання англійським кораблям повної свободи, що було приводом до заснування великої торгівельно-мореходної компанії в Лондоні “Moscow’scompany”, що затвердила систему акціонування капіталу та започаткувала відкриття Лондонської фондової біржі.

В самій же Російській імперії біржі з'явилися лише за часів Петра І Романова, в XVIIIст. Перша біржа була організована — в Санкт-Петербурзі в 1703 році і проіснувала майже 100 років. Згодомвиникли Одеська (1796 р.) і Кременчуцька (1834 р.) біржі, а наприкінці XIX ст. в Росії налічувалося вже 114 бірж.

Спочатку на Петербурзькій біржі котирувались іноземні векселі та облігації державних позик, а з 1827 р. почали котируватися акції, але відігравати значну роль в економічному житті країни вона стала лише в XIX ст. Стабільна робота біржі з щоденним котируванням цінних паперів почалась після затвердження її статуту в 1870 р. У 1900 р. на Петербурзькій фондовій біржі було створено фондовий відділ, що започаткував створення в країні єдиної централізованої фондової біржі, яка отримала право здійснювати котирування цінних паперів у масштабах всієї імперії. Положенням Міністерства фінансів Російської імперії «Про утворення на Санкт-Петербурзькій біржі відділу» передбачалося, що бюлетень Фондового відділу є офіційним документом, а наведені в ньому курси й ціни є обов'язковими при укладанні угод на всій території країни.

На території України фондові біржі почали діяти значно пізніше, ніж у Росії, оскільки після створення біржі в Санкт-Петербурзі рівень товарного виробництва і торгівлі в Росії були ще тривалий час недостатніми для широкого розвитку біржової торгівлі. Протягом майже цілого століття Санкт-Петербурзька біржа залишалася єдиною в Росії. У 1796 р. було відкрито біржу в Одесі, в 1816 р. — у Варшаві, в 1834 р. — в Кременчуку, (1834 р.) в 1837 р. — у Москві та деяких інших містах. Після реформи 1861 р. у Росії прискореними темпами почали встановлюватися капіталістичні відносини, кількість бірж значно зросла. На тери­торії України відкрились біржі в Києві (1869), Харкові (1876), Миколаєві (1885) та ін.

На Київській біржі проводились операції з державними цінними паперами, акціями цукрових заводів, облігаціями при­ватних підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом. Специфічно київськими паперами, які постійно котиру­вались на Київській біржі, були цінні папери міських кредитно-фінансових закладів, місцевих машинобудівних та чавунопла­вильних заводів. Протягом 90-х років у Києві сформувався вто­ринний ринок паперів цукрових заводів, промислових товариств та комерційних банків. У 1907—1908 роках у зв'язку із зростан­ням експорту цукру виникли специфічні цінні папери, пов'язані з правами на вивіз цукру, які мали риси строкових угод. У роки Першої світової війни діяльність бірж припинилася. У серпні 1914 р. була закрита також Київська біржа, проте у вересні вона відновила свою роботу неофіційно. Контракти укладались на біржі навіть в 1916—1917 роках. Функціонування фондового рин­ку в імперії перервалося подіями 1917 р., а потім знову відновило­ся на деякий час у роки непу. Перші товарні біржі виникли в 1921 р., а в 1923 р. при деяких з них були відкриті фондові відділи, при­значені для визначення курсу червінця і впорядкування валют­них операцій державних органів та кооперації. Згодом там почали розміщувати державні позики. У 1930 р. з ліквідацією багатоу­кладності в економіці» посиленням командно-адміністративної системи потреба в біржовій торгівлі відпала, і в країні ринок цінних паперів перервав своє існування на довгі роки.

Відновлення діяльності фондових бірж в Україні відбулося після проголошення нею незалежності. 29 жовтня 1991 року була зареєстрована перша Українська фондова біржа (УФБ), а вже 2 січня 1992 року розпочалася її практична діяльність, що стало по­чатком відновлення національного ринку цінних паперів. Крім неї нині на фондовому ринку цінних паперів проводять торги Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ); Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ); Донецька фондова біржа (ДФБ); Придніпровська фондова біржа (ПФБ), Українська міжнародна фондова біржа (УМФБ), Кримська фондова біржа (КФБ). Крім бірж на організованому фондовому ринку України діють дві торго­вельно-інформаційні системи: „Перша фондова торгівельна систе­ма" - „Технічний центр „ПФТС" та „Південноукраїнська торго­вельно-інформаційна система"- „Південь-Сервер"

Фондова біржа як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними папе­рами

В сучасному світі функціонує більше ніж 200 фондових бірж. Всі вони мають свої особливості часто досить суттєві. Навіть в Західній Європі, незважаючи на спроби сформувати єди­ний ринок цінних паперів, в правилах діяльності фондових бірж зберігаються значні розбіжності.

Беручи за критерій визначення правового статусу бірж їх поділяють на три типи: публічно-правові; приватні, змішані.

Діяльність публічно-правових бірж постійно перебуває під державним контролем. Держава приймає активну участь в створенні Правил біржової торгівлі, контролює їх виконання, за­безпечує підтримку правопорядку на біржі під час проведення торгів, призначає біржових маклерів. Публічно-правовий тип фондової біржі характерний для Франції та Німеччини.

Приватні фондові біржі - це акціонерні товариства, що аб­солютно самостійні в організації біржової торгівлі. Всі угоди на таких біржах укладаються у відповідності до чинного в країні за­конодавства. Держава не дає ніяких гарантій і не бере на себе ніякої відповідальності по забезпеченню стабільності біржової торгівлі та зниженню ризику торгівельних угод. Такий тип харак­терний для США та Англії.

При змішаному типі — фондова біржа створюється як акціонерне товариство, але при цьому 50% їх капіталу належить державі. Керівництво такими біржами здійснюється на виборній основі, але нагляд за біржовою діяльністю здійснюється біржовим комісаром, він же проводить офіційну реєстрацію біржових курсів. Цей тип бірж характерний для Австрії, Швейцарії та Швеції.

чаючи іноземні, здійснюються в електронному режимі. В опе­раційному залі електронної торгівлі знаходяться комп'ютери, за­соби зв'язку та спеціалісти. Інші учасники торгів фізично в залі не присутні. Близько 50% угод у режимі електронної торгівлі укла­даються без участі спеціалістів. Відіграючи головну роль у біржовій торгівлі, спеціалісти біржі не можуть, як спеціалісти інших бірж, здійснювати операції за свій рахунок.

Паризька фондова біржа посідає перше місце серед семи бірж Франції, На неї припадає більш як 90% угод, що укладають­ся на національному біржовому ринку. На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування призначене для великих корпорацій, які отримують стабільні прибутки, регулярно випла­чують дивіденди, розміщують на ринку значну частину акцій і ви­конують рекомендації установ, які координують діяльність бірж. На такому самому рівні котируються також цінні папери інозем­них емітентів. Акції малих та середніх підприємств котируються на другому рівні, який називають вторинним ринком. На третьо­му рівні, так званому вільному ринку, котируються цінні папери, що не були допущені до котирування на вищих рівнях.

На першому рівні укладаються як касові, так і строкові уго­ди з цінними паперами, на другому та третьому рівнях учасники ринку укладають тільки касові угоди. Біржові торги проводяться протягом трьох годин з 11.30 до 14.30 кожного робочого дня. Спо­чатку проводиться котирування державних та корпоративних облігацій, а після цього акцій,

В країнах, що мають федеративний державний устрій біржовій фондовій системі притаманна поліцентричність, в та­ких країнах майже рівні позиції займає кілька центрів фондової торгівлі. Так, наприклад, в Австралії лідирують фондові біржі То­ронто та Монреаля, в Австралії — біржі Сіднея та Мельбурна, в Німеччині - біржі Франкфурта-на-Майні, Дюссельдорфа, Мюн­хена та Гамбурга.

Найбільш специфічним є фондовий ринок США, він настільки розгалужений, що в головному фінансовому центрі країни знайшлося місце і для загальновизнаного лідера — Нью-Йоркської фондової біржі, і для Американської фондової, в країні функціонують також провінційні фондові біржі, їх кількість за післявоєнні роки скоротилась, але ті що залишились займають до­волі сильні позиції, тому біржову систему США класифікують як побудовану по змішаному типу. Розглянемо механізм дії Нью-Йоркської фондової біржі (New-YorkStockExchange, або NYSE), яка була заснована в 1792 р, і є однією з найбільших і най­старіших фондових бірж світу, її діяльність регламентується ста­тутом, внутрішніми правилами та інструкціями. Здійснює уп­равління біржеюРада директорів, яка складається з членів біржі та незалежних представників.

Операції на біржі здійснюють тільки члени біржі, загальна чисельність яких сягає 1400. Членами біржі, як правило, є фізичні особи. Якщо член біржі є співвласником фірми, фірма також вва­жається членом біржі. Серед фірм — членів біржі домінують кілька десятків інвестиційних банків, які займають ключові по­зиції на американському фондовому ринку. Ціна брокерського місця на біржі становить близько 500 000 дол. США. Існує чотири основні категорії членів біржі, з яких дві перші головні.

1.Спеціалісти є центральними фігурами на біржі, яківідіграють провідну роль у біржовій торгівлі. Вони ведутьторги окремими групами цінних паперів на окремих тор­гових майданчиках, виконуючи при цьому дві функції. Як агенти-брокери вони виконують замовлення інших брокерів і як дилери працюють від свого імені і за свій раху­нок, їх основна функція - забезпечити ліквідність та стабільність того сектора ринку, в якому вони працюють. Проводячи операції від свого імені та за свій рахунок, во­ни насамперед повинні дати змогу учасникам ринку про­дати акції при падінні цін та купити їх при підвищенні цін.

2.Брокери-комісіонери збирають заявки клієнтів, доставляють їх в операційний зал і забезпечують виконання.

3.Брокери торговельного залу, або біржові брокери, як пра­вило, виконують у залі доручення інших брокерів, які з тихчи інших причин не можуть виконати заявку клієнта.Біржові брокери виконують також доручення своїх клієнтів.

4.Біржові (зареєстровані) трейдери здійснюють операції виключно за свій рахунок. Згідно з біржовими правилами їм забороняється виконувати доручення клієнтів.

5. Асоційовані члени мають допуск в операційний зал, про­те не мають права укладати угоди.

Вимоги до емітентів акцій, що претендують на лістинг на NYSE, досить жорсткі, причому вимоги до іноземних емітентів для включення до лістингу на NYSE значно жорсткіші, ніж для американських корпорацій.

Інформацію про мінімальні вимоги до претендентів на лістинг на NYSE наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Мінімальні вимоги до претендентів на лістинг на

Критерії Перший лістинг, млн. дол. США

Наступні

ЛІСТИНГИ МЛН.

дол. США

Для інозем­них емітентів, млн. дол. США
Доходи корпорації 2,5 100
Чисті матеріальні активи 18 100
Загальна ринкова вартість розміщених акцій 18 5 100
Загальна кількість публічно розміщених (простих) акцій 1,1 0,6 2,5
Кількість власників по­вних лотів 2000 1200 5000

У другій і в третій графах наведена інформація про вимоги для включення в лістинг і вимоги, які потрібно задовольняти, щоб залишатись в лістингу NYSE. В четвертій графі — вимоги до іноземних емітентів, що претендують на лістинг.

У лістингу на NYSE перебуває близько 2300 емітентів. Всі вони являють собою еліту американського бізнесу. На активи цих компаній припадає близько 80% всього капіталу, що має обіг в США.

Повний лот — одиниця виміру угод на NYSE, що дорівнює 100 акціям. В операціях з облігаціями лот дорівнює не певній кількості облігацій, а певній сумі в доларах. Великі інвестори, як правило, укладають угоди на NYSE на сотні лотів.

Протягом дня на біржі купується і продається близько 100 млн. акцій. Різниця в цінах попиту-пропозиції для акцій, що ак­тивно котируються на NYSE, становить до 0,3 дол. США, що менш як 1% ціни.

Біржовий ринок України

Як бачимо з вищесказаного, біржова торгівля цінними папе­рами є однією з форм організованого ринку, що діє за визначени­ми правилами. На біржових торгах здійснюється організоване ук­ладання цивільно-правових угод, які приводять до зміни права власності на цінні папери особами, що мають виключне право на укладання таких угод. Характерними рисами біржової торгівлі є визначеність місця і часу, підпорядкованість встановленим пра­вилам біржової торгівлі, концентрація попиту і пропозиції, публічність, гласність, регульованість з боку держави і громадсь­кості.

Фондова біржа є організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкованій основі. За своїм правовим статусом фондові біржі можуть бути асоціаціями, акціонерними товарист­вами або установами, що підпорядковуються державі.

На фондових біржах здійснюється переважно торгівля акціями, торгівля похідними цінними паперами зосереджується на спеціалізованих біржах із торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами. Торгівля облігаціями на фондових біржах порівня­но невелика за обсягами, оскільки переважна більшість облігацій перебуває в обігу на позабіржовому ринку.

Діяльність фондової біржі в Україні регламентується Зако­ном України від 18.06.91 р. „Про цінні папери і фондову біржу", іншими законодавчими актами України, статутом та правилами фондової біржі.

Відповідно до закону фондова біржа — створюється не для одержання прибутку, а займається виключно організацією і укла­данням угод купівлі та продажу цінних паперів і їх похідних. Во­на не може здійснювати операції з цінними паперами від свого імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депо­зитарію.

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації ДКЦПФР. Підставою для діяльності фондової біржі є Свідоцтво про реєстрацію. Засновниками біржі можуть бути не менше 20 торговців цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не має перевищувати 5 %.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом — зборами акціонерів. У статуті фондової біржі визначається:

• найменування і місцезнаходження фондової біржі;

• найменування і місцезнаходження засновників;

• розмір статутного фонду;

• права та обов'язки членів фондової біржі;

• організаційна структура фондової біржі;

• компетенція і порядок створення керівних органів фондо­вої біржі;

• порядок і умови відвідування фондової біржі;

• порядок і умови застосування санкцій, встановлених фон­довою біржею;

• порядок припинення діяльності фондової біржі.
Правила ФБ передбачають:

• види угод, що укладаються на фондовій біржі;

• порядок торгівлі на фондовій біржі;

• умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

• умови і порядок передплати на ЦП, що котируються на ФБ;

• порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;

• обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;

• види послуг, що надаються фондовій біржі, і розмір плати за них;

• правила ведення розрахунків на фондовій біржі та інші
положення.

Функції, які виконує фондова біржа впливають на різні сфери життя країни, основними з них є такі:

в економічній сфері:

прискорення обігу надлишкового капіталу у вигляді цінних паперів, його акумуляцію для інвестицій у вироб­ничу та соціальну сфери;

• переміщення капіталу з однієї галузі в інші — найефек­тивніші чи соціальне значущі;

• акумуляція вільних коштів населення, тимчасове вилу­чення їх з обігу, що стримує інфляційні процеси, сприяє стабілізації державного бюджету, уможливлює залучення коштів приватних осіб для інвестицій;

• регулювання обігу цінних паперів котируванням, зміною курсу, ринкової вартості;

• відтворення дійсної вартості основних виробничих фондів, рентабельності того чи іншого підприємства;

у фінансовій сфері:

• організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів;

• визначення ринкової ціни цінних паперів, що котирують­ся на біржі;

• гарантування виконання умов біржових угод, розробка системи розрахунків за укладеними на біржі угодами;

• здійснення біржового арбітражу, розв'язання спірних пи­тань, що виникають по біржових угодах у процесі біржо­вих торгів;

• забезпечення учасників ринку оперативною та аналітич­ною інформацією про стан та тенденції розвитку фондо­вого ринку;

у політичній сфері:

• сприяння укріпленню економічної самостійності, яка є головною опорою незалежності держави.

• сприяння розвитку ринкової економічної системи, як ос­нови демократичного суспільства.

• прискорення інтеграційних процесів входження України до світового співтовариства;

• вихід через фондову біржу національного капіталу на світовий ринок з допомогою розповсюдження серед іно­земних інвесторів акцій та інших цінних паперів ук­раїнських підприємств, а відтак - інвестування іноземно­го капіталу (через цінні папери) в економіку України;

у соціальній сфері:

•акумуляція капіталу, у тому числі й вільних коштів насе­лення, для інвестування як у виробничу, так і в соціальну сферу та підвищення добробуту населення;

•створення нових робочих місць завдяки переміщенню капіталу та інвестуванню.

у морально-психологічній сфері:

•формування в населення ринкової психології, нового еко­номічного мислення та поведінки;

•створення в суспільстві відповідної морально-психо­логічної атмосфери, формування довіри до цінних па­перів та до операцій з ними;

•запобігання виникненню на ринку цінних паперів зло­вживань, шахрайства, кримінального середовища.

Цінні папери, їх види та характеристика

Об'єктом ринку цінних паперів є цінні папери різних видів. Цінні папери — це ще й інструмент залучення коштів, об'єкт вкладання фінансових ресурсів. Обіг цінних паперів — сфера таких видів діяльності, як брокерська, депозитарна, реєстра­торська, трастова, клірингова і консультаційна.

Цінні папери як об'єкт цивільних прав мають вільний ха­рактер переходу від одного власника до іншого у порядку уні­версального правонаступництва і не обмежені в обігу. Вони можуть бути документарні та бездокументарні. Цінні папери виступають як економічна і юридична категорії. Вони поділя­ються на два великих класи — основні і похідні.

Основні цінні папери - це цінні папери, в основі яких лежать майнові права на будь-який актив (заз­вичай на товар, гроші, капітал, майно, різного роду ресурси та ін.).

Похідні цінні папери - це бездокументарні форми вираження майнового права (зобов'язання), яке вини­кає у зв'язку зі зміною ціни базового активу, тобто активу, який становить основу даного цінного папера.

Як базові активи можуть розглядатися товари (зерно, м'ясо, нафта, золото і т. ін.), основні цінні папери (акції й облігації). До похідних цінних паперів належать ф'ючерсні контракти (то­варні, валютні, відсоткові, індексні тощо) і опціони, які мають вільний обіг.

Класифікація цінних паперів -- це поділ їх на види за певними ознаками. Під видом цінних паперів слід розуміти сукупність, для якої всі суттєві ознаки є спільними, одна­ковими. Класифікація видів цінних паперів — це поділ видів цінних паперів на підвиди, які, у свою чергу, можуть по­ділятися на дрібніші підвиди. Наприклад, облігації — один із видів цінних паперів. Облігація може бути купонною і безкупонною. Безкупонна облігація може бути виграшною та дисконтною.

За основними характеристиками (ознаками) цінні папери можна класифікувати таким чином (табл. 2). До кожної гру­пи цінних паперів входять їхні підвиди. Цей поділ зумовле­ний особливостями ринку цінних паперів та законодавства тієї чи іншої країни.

Таблиця 2

Класифікація цінних паперів

Класифікаційна ознака Види цінних паперів

Термін

існування

Строкові - цінні папери, які мають встановлений термін існування (довго-, середньо- та короткострокові).

Безстрокові - цінні папери, які існують вічно

Походження

Первинні - цінні папери, засновані на активах, до числа яких не входять самі цінні папери (акції, облігації, векселі, заставні та ін.).

Вторинні — цінні папери, які випускаються на основі пер­винних цінних паперів; це — цінні папери на самі цінні папе­ри (варанти на цінні папери, депозитарні розписки та ін.)

Форми

існування

Паперові (документарні).

Безпаперові (бездокументарні)

Національна приналежність

Вітчизняні.

Іноземні

Тип використання

Інвестиційні (капітальні) - цінні папери, які є об'єктом вкладання капіталу (акції, облігації, ф'ючерсні контракти та ін.).

Неінвестиційні — цінні папери, які обслуговують грошові розрахунки на товарних чи інших ринках (векселі, чеки, коносаменти)

Порядок вкладення

На пред'явника - цінні папери, які не фіксують імені їхнього власника; їх обіг здійснюється шляхом простої передачі від однієї особи до іншої. Іменні - цінні папери, які містять ім’я їхнього власника і, крім цього, реєструються в спеціальному реєстрі.

Ордерні — іменні цінні папери, які передаються іншій особі шляхом здійснення на них передатного напису (індосаменту)

Форма

випуску

Емісійні - цінні папери, які випускаються великими серіями, у великій кількості, і в межах кожної серії всі цінні папери є абсолютно ідентичними (акції та облігації).

Неемісійні - цінні папери, які випускають поштучно чи невеликими серіями

Характер

обігу

Ринкові, чи вільного обігу.

Неринкові (обіг цінних паперів може бути обмежений, цінні папери неможливо продати нікому, окрім емітента, і через обумовлений термін)

Рівень ризику Безризикові та малоризикові. Ризикові
Наявність доходу Дохідні. Бездохідні
Форма вкладення

Боргові - цінні папери, які звичайно мають фіксовану відсоткову ставку, які є зобов 'язанням сплатити суму боргу на визначену дату у майбутньому (облігації, банківські сертифікати, векселі та ін.).

Пайові - цінні папери, які надають право власності на відповідні активи (акції, варанти, коносаменти та ін.)

Економічна суть Акції. Облігації. Векселі та інші цінні папери

Цінні папери можна класифікувати також за такими ознака­ ми:

1 ) за емітентами (державні, приватні та змішані);

2) за ступенем захисту (висококласні та низькокласні);

3) за обсягом наданих прав (з правом власності, з правом управління та з пра­вом кредитування);

4) за територією обігу (муніципальні, дер­жавні, іноземні);

5) за формою отримання доходу (з постійним доходом та з точковим доходом);

6) за можливістю обміну (кон­вертовані та неконвертовані).

Відповідно до індивідуальних характеристик виділяють:

1) цінні папери, звільнені від реєстрації в державному органі, що регулює ринок цінних паперів (як правило, це державні цінні папери);

2) цінні папери високої якості, тобто випущені та гаран­товані урядом або такі, що відповідають найвищим рейтинговим рівням;

3) цінні папери, вільні від ризику (в Україні — це цінні папе­ри, випущені державними установами, наприклад Міністерством фінансів);

4) цінні папери, що містяться в лістингу, тобто допущені до обігу на фондовій біржі;

5) цінні папери, доходи за якими звільнені від оподаткування;

6) цінні папери без зазначеної номінальної вартості;

7) іменні цінні папери та цінні папери на пред 'явника.

Залежно від мети їхнього випуску цінні папери поділяються на фондові та комерційні. Перші призначено для формування капіталу (акції, облігації та ін.), другі — для опосередкування товарних відносин (векселі, акредитиви та ін.). Таке групуван­ня наближається до розмежування цінних паперів за сферою обігу (на фондовому; на грошовому ринках). Як правило, фон­дові цінні папери безстрокові або діють понад рік, а комерційні переважно короткострокові. Усі комерційні цінні папери є бор­говими. Вони випускаються недержавними емітентами і без спеціального забезпечення (застави).

Отже, основними видами цінних паперів є:

·акція;

·облігація;

·вексель;

·чек;

·ощадна книжка на пред'явника;

·депозитний сертифікат;

·опціон;

·ф 'ючерс;

·коносамент.

Функції і роль цінних паперів в економіці

Цінні папери виконують низку функцій у системі суспільного відтворення. По-перше, вони є його регулятором. Відбиваючи чинність закону вартості і динаміки норми прибутку в різних галузях виробництва, цінні папери забезпечують приплив ка­піталу в одні галузі і відплив капіталу з інших. Цінні папери надійних, перспективних, дохідних галузей, як правило, ма­ють попит, чого не можна сказати про цінні папери нерента­бельних галузей. По-друге, цінні папери є знаряддям мобілі­ зації коштів інвесторів. У розвинених промислових країнах в умовах рівноважної економіки значна частина вільного капіта­лу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів.

Цінні папери виконують також яскраво виражену інформацій­ ну функцію: свідчать про стан економіки. На ринку цінних паперів, перш за все на фондових біржах, формуються курси цінних паперів. Ці курси — барометр будь-яких змін в економіч­ному та політичному житті країни.

Стабільне зниження біржових курсів тих або інших цінних паперів, а також просто масове падіння курсів є ознакою по­гіршення економічної кон'юнктури. І навпаки, стабільні курси або їхнє підвищення, як правило, свідчать про нормальний еко­номічний стан країни. Через цінні папери реалізується також можливість контролю над економікою й економічними проце­сами як у межах макро-, так і мікроекономіки. Цінні папери є сполучною ланкою між суспільними, політичними, державними інститутами (надбудовою), з одного боку, і сукупністю економі­чних відносин і зв'язків у суспільстві (базисом), з другого. На­приклад, суспільно значимі явища і події в надбудові впливають на курси цінних паперів (у першу чергу — біржові), а ті вже, у свою чергу, — на функціонування економіки.

Цінні папери є гнучким інструментом інвестування вільних коштів юридичних та фізичних осіб. Розміщення цінних па­перів — ефективний спосіб мобілізації ресурсів для розвитку виробництва і задоволення інших суспільних потреб. Цінні па­пери активно беруть участь в обслуговуванні товарного та гро­шового обігу.

За допомогою цінних паперів здійснюється переміщення капіталу інвесторів до виробників, визначення ефективності використання фінансових активів в окремих секторах економіки, переміщення капіталу з однієї галузі в іншу.

Висновок

Біржова торгівля товарами - механізм досить давній, що прийшов на зміну первісним формам продажу товарів великими партіями — караванній та ярмарковій торгівлі.

Історія розвитку біржової торгівлі налічує близько п'яти століть, хоча деякі спеціалісти, що досліджують питання фондо­вого ринку вважають, що прообрази біржової форми торгівлі бу­ли започатковані ще в Стародавній Греції та Римі, де законодавче встановлювались дати загальних зібрань торгівців — „коллегіа меркаторум", а також в Японії в І столітті до н. е.

На території України фондові біржі почали діяти значно пізніше, ніж у Росії.Спочатку біржі відкрились в Києві (1869), Харкові (1876), Миколаєві (1885) та ін.

В сучасному світі функціонує більше ніж 200 фондових бірж.

Біржова торгівля цінними папе­рами є однією з форм організованого ринку, що діє за визначени­ми правилами. На біржових торгах здійснюється організоване ук­ладання цивільно-правових угод, які приводять до зміни права власності на цінні папери особами, що мають виключне право на укладання таких угод. Характерними рисами біржової торгівлі є визначеність місця і часу, підпорядкованість встановленим пра­вилам біржової торгівлі, концентрація попиту і пропозиції, публічність, гласність, урегульованість з боку держави і громадсь­кості.

Фондова біржа є організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкованій основі.

На фондових біржах здійснюється переважно торгівля акціями, торгівля похідними цінними паперами зосереджується на спеціалізованих біржах із торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами. Торгівля облігаціями на фондових біржах порівня­но невелика за обсягами, оскільки переважна більшість облігацій перебуває в обігу на позабіржовому ринку.

СКАЧАТЬ ДОКУМЕНТ

Все материалы в разделе "Финансы"

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.

Copyright © MirZnanii.com 2015-2017. All rigths reserved.