Статистика грошового обігу (стр. 1 из 3)

1.Поняття та соціально-економічне значення грошового обігу


Грошовий агрегат це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. Процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу відбувається між суб’єктами:

¨ окремими підприємствами та організаціями;

¨ підприємствами та організаціями і населенням;

¨ окремими фізичними особами;

¨ комерційними банками і підприємствами та організаціями;

¨ комерційними банками і населенням;

¨ окремими комерційними банками ;

¨ комерційними банками і центральним банком;

¨ небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення, з одного боку, і підприємствами, організаціями та установами – з іншого;

¨ небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення і банками;

¨ окремими небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення.




Рух грошей, що здійснюється циклічно, представлено на схемі грошового обороту.


За характером платежів розрізняють:

- товарно-платіжний оборот ( платежі за товари, виконані роботи та послуги )

- нетоварний платіжний оборот ( платежі до бюджету за іншими фінансовими операціями ).

Завдання статистики грошового обігу:

- Збір та обробка статистичної інформації про величину грошового обігу.

- Розробка програми статистичного спостереження.

- Розробка сучасних способів отримання і обробки даних.

- Обгрунтування методології обчислення і аналізу статистичних показників грошового обігу.

- Виявлення закономірностей у складі грошового обігу, в обіговості грошової маси, в розрахункових операціях банків.

- Спостереження за додержанням підпприємствами розрахункової дисципліни.

- Вивчення обсягу, складу, динаміки грошової маси та її швидкості.

- Аналіз купівельної спроможності грошей.

- Аналіз купюрного складу грошової маси.

2. Система показників грошового обігу

Для управління процесами грошового обороту потрібно спиратися на статистичну інформацію про величину грошового обороту, його склад і динаміку, а також обіговість грошових коштів, додержання розрахункової дисципліни, про склад і швидкість обігу грошової маси, купівельну спроможність грошей тощо.

Отримувати і обробляти статистичну інформацію щодо процесів у цій галузі кредиту – справа статистики грошового обігу. Вона розробляє програму статистичного спостереження, способи отримання і обробки даних, обгрунтовує методологію обчислення і аналізу статистичних показників.

Найважливішими показниками, які відображають ефективність і стабільність грошового обігу є :

¨ збалансованість бюджету

¨ показники рівня інфляції

¨ стабільність національної валюти

¨ обсяг державного внутрішнього і зовнішнього боргу

¨ структура і якість грошової маси

¨ раціональність податкової системи

¨ національна грошова одиниця

¨ масштаб цін

¨ форми грошей, що забезпечують стійкість грошового обігу

¨ система емісії грошей


Ці показники є найважливішими складовими балансу центрального банку. На величину готівки в обігу впливає не лише монетарна політика

, а й такі фактори як платіжна дисципліна та інфляційні очікування.

Показники діяльності комерційних банків:

- кредити комерційних банків господарству;

- частка кредитів приватному сектору;

- кредити в іноземній валюті;

- депозити (строкові та до запитання );

- частка депозитів населення в загальній сумі депозитів, %;

- депозити в іноземній валюті.

Всі показники відбивають головні складові консолідованого балансу комерційних банків.

3. Статистичне вивчення маси грошей в обігу.

Статистика грошового обігу має також виявляти закономірності у складі грошового обігу, в обіговості грошової маси, у розрахункових операціях банків, додержанні підприємствами розрахункової дисципліни.


Це сукупність залишків грошей у всіх формах, які знаходяться у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Грошова маса впливає на рівень цін, обсяг виробництва і стан платіжного балансу. Статистика грошової маси вивчає:

- обсяг грошової маси

- склад, динаміку, швидкість

- купюр ний склад грошової маси.

- питому вагу грошових знаків різної вартості в загальній масі грошей, які обертаються.

Купюрний склад грошової маси формується під впливом таких факторів:

- рівня грошових доходів населення

- рівня роздрібних цін на товари та послуги

- структури товарообороту

- схильність населення до витрачення грошей

Показник середньої купюрності грошової маси :

M=

- середня купюрність

М - вартість купюр

f - кількість купюр

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

- за ступенем готовності окремих елементів до оборотності (ліквідності)

- за формою грошових засобів

- за розміщенням суб’єктів грошового обороту

- за територіальним розміщенням.

Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

Принципи грошових агрегатів:

- грошова маса включає не лише готівкові гроші, а й депозитні

- уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості

- сукупна грошова маса включає також банківські внески, депозити та цінні папери з фіксованим доходом.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.

Агрегат М0 – відображає масу готівки, яка перебуває поза банками в обігу, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат М1 – включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на розрахункових і поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 – це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів підприємств і організацій та інших спеціальних рахунках, кошти Держстраху, валютні заощадження.

Агрегат М3 – охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно, тобто ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці, участю в інфляції. Ліквідність розуміють так : це можливість використання деякого активу як засобу обігу або перетворення активу на кошти обігу та його здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютно ліквідними вважаються гроші параметра М1. До високоліквідних грошових агрегатів слід віднести грошовий агрегат М2.

Грошова база- це гроші, які беруть участь в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Вона включає агрегат М0, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ.

Фактори, що впливають на величину грошової маси:

a) зобов’язання комерційних банків за кредитами, що отримані від центрального банку;

b) сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту;

c) купівля – продаж емісійними установами на ринку цінних паперів облігацій державної позики;

d) нерезервні зобов’язання банківських установ (капітал і прибуток від емісійної діяльності тощо).

4. Статистичне вивчення швидкості обігу грошової маси.

Швидкість обігу грошей – це показник того, наскільки швидко відбувається перехід грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує скільки разів у середньому за рік (за період ) певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.