Смекни!
smekni.com

Особливості обліку МШП на будівельних підприемствах (стр. 1 из 5)

Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут підготовки фахівців

кримінальної міліції

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Реферат

з дисципліни «Управлінський облік»

на тему:

«Особливості обліку МШП на будівельних підприемствах»

Виконав:

курсант групи ІКМ 07-16

рядовий міліції

Чабаненко М.О.

Перевірив:

Доцент, К.Н.Д.У.

Кіданова Н.Б.

Харків 2010

Облік будівництва господарським способом

Витрати будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом, забудовник обліковує по кожному об'єкту окремо.

Витрати за будівельним контрактом включають:

1) витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням даного контракту (прямі) (Д-т субрахунка 231 "Виконання будівельних контрактів" рахунка 23);

2) загальновиробничі витрати (Д-т рахунка 91 "Загальнови-робничі витрати").

До витрат за будівельним контрактом включають витрати за період від дати підписання будівельного контракту до дати завершення цього контракту, а також витрати, які поніс підрядчик

при підписанні будівельного контракту (якщо є вірогідність його підписання та достовірної оцінки таких витрат). Витрати, понесені при підписанні будівельного контракту, який не підписаний до дати балансу, визнають витратами звітного періоду без включення до витрат за будівельним контрактом у наступних звітних періодах.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням будівельного контракту, належать:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати.

Прямі матеріальні витрати: вартість сировини, матеріалів, будівельних конструкцій, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, допоміжних та інших матеріалів, придбаних у сторонніх організацій та виготовлених у підсобних виробництвах підрядчика, які використані на будівництві об'єкта.

Облік запасів. У будівельних монтажних підприємствах матеріальними ресурсами виступають виробничі запаси, склад і структура яких залежать від характеру робіт, що виконуються. Запаси, згідно з П(С)БО 9 "Запаси" визнаються як "активи, які зберігаються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, зберігаються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством".

Для бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів виробів і незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, виготовлену на підприємстві, призначену для продаж, що відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді ТМЦ, що придбані (отримані) та зберігаються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік.

У зв'язку із різноманітністю видів запасів, які використовуються у будівництві, виникає необхідність їх класифікувати. Всі запаси на будівельних підприємствах поділяються на такі групи:

• будівельні матеріали;

• конструкції та деталі;

• обладнання до встановлення;

• малоцінні та швидкозношувані предмети;

• інші запаси.

До будівельних матеріалів належать запаси, що використовуються безпосередньо у процесі виконання будівельних і монтажних робіт для виготовлення будівельних деталей, для зведення і обробки конструкцій, частин будівель і споруд. Зокрема це: лісоматеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); металовироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби тощо); силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла тощо); санітарно-технічні вироби (крани, муфти, трійники, фланці тощо) та інші подібні матеріали.

До конструкцій і деталей належать завезені на будівельний майданчик готові до встановлення будівельні конструкції та деталі: металеві, залізобетонні та дерев'яні конструкції; блоки та збірні частини будівель тощо.

Обладнання до встановлення включає обладнання, яке потребує прикріплення до фундаменту або несучої частини конструкцій, після чого стає можливим введення його в дію.

Будівельні матеріали, конструкції, вироби, деталі, запасні частини надходять від постачальників, підзвітних осіб, які придбали матеріали за готівковим розрахунком, внаслідок списання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, що стали непридатними, власного підсобного виробництва тощо.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю виробничих запасів, придбаних за плату, згідно з П(С)БО 9 "Запаси" є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальникові (продавцеві) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) (затрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка належить до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Запаси, що надходять на підприємство, оформляють бухгалтерськими документами у такому порядку. Разом з відвантаженням продукції постачальник передає покупцю розрахункові та інші супровідні документи — накладні, товарно-транспортні та податкові накладні, квитанцію до залізничної накладної тощо, оформлення яких перевіряється бухгалтерією як з точки зору правильності їх оформлення, так і за суттю відображених у них операцій.

У результаті такої перевірки на розрахунковому або іншому супровідному документі роблять відмітку про повний або частковий акцепт (згода на оплату).

Перевірені документи з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій — експедитору для одержання і доставки запасів. Для одержання запасів зі складу постачальників, що знаходяться в інших містах, експедитору видають наряд і довіреність, в яких зазначають перелік і кількість матеріалів, які належить одержати.

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства і здає завідувачу складу, який перевіряє відповідність кількості і якості запасів даним супровідних документів. Прийняті комірником запаси оформляють прибутковими ордерами, які підписують завідувач складу і експедитор.

У тих випадках, коли кількість і якість оприбуткованих на склад запасів не відповідають даним супровідних документів, приймання запасів здійснюється комісією, у складі якої обов'язково повинен бути представник постачальника. За наслідками перевірки кількості та якості запасів складається акт про приймання запасів, який є підставою для пред'явлення претензії постачальнику. Акт складається також при прийманні запасів, що надійшли на підприємство без документів (невідфактуровані поставки).

На будівельно-монтажних підприємствах переважно застосовується оперативно-бухгалтерський метод обліку запасів, який прийнято називати сальдовим методом обліку. При цьому методі облік на складі ведеться матеріально відповідальною особою в кількісно-сортовому вираженні. Для цього на кожне найменування матеріалів заводиться картка складського обліку матеріалів форми М-12, яка оформлюється в бухгалтерії і видається матеріально відповідальній особі під розписку. Крім цього, для характеристики матеріалів кожного номенклатурного номера заповнюється матеріальний ярлик, який знаходиться в місцях зберігання матеріальних цінностей.

Записи в картці складського обліку здійснюються матеріально відповідальною особою на підставі належним чином оформлених первинних документів (прибуткових ордерів, накладних тощо) з надходження і витрачання матеріалів у момент здійснення операції.

Протягом місяця у встановлені на підприємстві строки матеріально відповідальна особа на підставі даних карток складського обліку складає реєстр приймання-здачі документів форми М-13 в одному примірнику. В реєстрі записується кількість первинних документів, які належить здати до бухгалтерії, та їх номери.

Для щомісячної звірки даних складського обліку про залишки матеріалів у грошовому вираженні з даними бухгалтерії матеріально відповідальна особа заповнює Відомість обліку залишків матеріалів, тобто Матеріальний звіт.