Майнове страхування 2 (стр. 4 из 6)

- страхування «спец» (дорогоцінні метали, банківські банкноти, монети). Виходячи з засобу транспортування, виділяється:

- наземне страхування (перевезення залізничним та автомобільним транспортом);

- страхування вантажів під час перевезення водяними шляхами;

- комбіноване страхування.

3 погляду економічних інтересів:

- страхування експортних вантажів;

- страхування імпортних вантажів.

У договорі страхування страхувальник та страховик визначають об'єкти страхування, що становлять страховий інтерес. Предметом договору про страхування є вантаж, плата за перевезення й очікуваний прибуток.Страхуванням може бути охоплено: транспортний засіб, вантаж, водій та пасажири, відповідальність перевізника перед третьою особою.

Страхування наземного автомобільного та водного (крім окремих видів) транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування повітряного транспорту – в обов’язковій.При страхуванні вантажів (карго) застосовуються такі поширені умови страхового покриття: з відповідальністю за всі ризики; з відповідальністю за часткову аварію; без відповідальності за пошкодження, крім випадків крушіння; додатково – протиправні дії третіх осіб.

Страхувальником є юридична або фізична особа – відправник або одержувач вантажу. Об’єкт страхування – вантаж страхувальника при його транспортуванні від місця відправлення до місця призначення. Відповідальність страховика наступає у таких випадках:

– загибель або пошкодження вантажу внаслідок: пожеж, вибухів, перевертання транспорту, зіткнення із зовнішніми об’єктами, стихійного лиха;

– крадіжка вантажу (під час зберігання, вантажно-розвантажувальних робіт і т. ін.) або неправомірні дії третіх осіб.

Страхування майна громадян (фізичних осіб) – це підгалузь майнового страхування, яка історично виникла першою. Страхування майна фізичних осіб проводиться на випадок створення фінансової безпеки для власника майна. Об’єктом страхування виступає майно фізичних осіб, яке належить їм на правах особистої власності.

Правила страхування можуть істотно відрізнятися у різних страховиків, але характерними для них є такі умови:

– договори страхування мають короткостроковий характер;

– сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;

– під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

– для певних страхувальників можуть надаватися пільги.

Страхування майна громадян на даний час проводиться зазвичай в добровільній формі. Основними видами страхування майна громадян є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування засобів транспорту, страхування тварин громадян, страхування ремонту квартир, страхування майна на садибі, страхування майна громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, комплексне страхування майна, страхування мисливської зброї та інші.

Будівлі за ступенем важливості належать до пріоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власникові величезних збитків. Тому кожний власник будівлі чи будівель повинен заздалегідь подбати про те, щоб у разі виникнення таких збитків мати змогу покрити їх.

До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі й ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо). Договором можна передбачити страхування цивільної відповідальності страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користуванні (розпоряджанні) будівлями. При цьому страхувальник має право вільно вибирати об'єкт страхування, а саме, він може застрахувати:

· усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;

· окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

· окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

· будівлі, зведення яких не закінчено.

Страхування тварин - вид майнового страхування, який забезпечує страховий захист власникам на випадок загибелі, падежу або вимушеного забою тварин. Нині цей вид страхування не набув належного розвитку на вітчизняному страховому ринку. Але бажання власників тварин заручитися захистом на випадок можливих втрат відкриває широкі можливості для страхових компаній у розвитку такого виду страхування.Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними особами, які є власниками тварин.

Характер страхування тягне за собою ряд обов'язкових вимог до укладання договорів:

1. Визначається об'єкт страхування (це можуть бути здорові тварини з певними віковими обмеженнями):

- велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця;

- свині - від 6 місяців;

- мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від одного року;

- хутрові звірі: нутрії, кролі - з 45-денного віку;

- собаки - від 6 місяців до 10-12 років;

- бджолосім'ї, коти, декоративні птахи: папуги;

- екзотичні тварини: мавпи, змії і т. ін.

На страхування не приймаються тварини хворі, виснажені, а також ті, які перебувають у місцевості, де оголошений карантин (крім тварин тих видів, які до даного захворювання несприйнятливі).

2. Такі тварини, як собаки, приймаються на страхування, якщо вони зареєстровані у спілці собаководів-аматорів, Українському товаристві мисливців та рибалок або в Товаристві сприяння обороні України; а бджолосім'ї - після перевірки ветеринарно-санітарного паспорта пасіки (характеристики пасіки, ветеринарно-санітарного стану).

3. Власники тварин зобов'язані суворо додержувати установлених у даній місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі й утримання, а також вжити всіх заходів, аби попередити їх захворювання та загибель. Тому до укладання договору страховик повинен перевірити, чи можна прийняти на страхування тварин у даному господарстві. Якщо в господарстві не додержують зазначених умов, договір страхування не укладається.

Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні особи - власники домашнього майна.Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний інвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.

Страховик відповідає за збитки, що виникли внаслідок зазначених далі причин:

- стихійне лихо: повінь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихід підґрунтових вод, осідання грунту, паводок, незвичні для даної місцевості тривалі дощі та великі снігопади, сель, блискавка, землетрус;

- пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень;

- викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Тобто, з вище переліченого видно, що механізм майнового страхування в Україні є розвиненим але не досконалим. А саме перелік видів майнового страхування, як для фізичних так і для юридичних осіб, є достатньо широким та вичерпним. Існують лише деякі аспекти, що вимагають розширення та вдосконалення.

3. Проблеми розвитку майнового страхування в Україні та перспективи його розвитку

В умовах економічної і фінансової кризи знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні, завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства.

Страховий ринок України має досі не використані резерви. В державі застраховано лише близько 10 відсотків ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90 - 95 відсотків. Частку українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить лише 0,05 відсотка, і це при тому, що Україна становить 7 відсотків населення Європи.

Недовіра до страхових компаній лише одна з причин, яка гальмує розвиток цього ринку. Існують й інші перешкоди. Узяти, наприклад, проблеми, пов'язані з державною реєстрацій нерухомості. Страхові компанії працюють, як правило, тільки із зареєстрованими об'єктами нерухомості. А у нас в країні поки що дуже багато заміських домів і квартир, що не пройшли госрегистрацию. Створює проблеми, “невисока і неявна для потенційного клієнта збитковість при страхуванні майна по порівнянню, наприклад, з КАСКО автомобілів” [19, c.195]. До того ж, - основним каналом продажів є агентські мережі, які в значній мірі мотивовані на страхування автомобілів, і як наслідок - слабка інформованість клієнта про наявність продуктів по страхуванню майна (рис. 3).

Рис. 3. Знання видів страхування (%) [19, c.205].

Існуюча структура страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські страховики передають іноземним страховикам (перестраховикам) до 90 відсотків страхової премії під час страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я людей, які від'їжджають за кордон, до 60 відсотків - за "автокаско", до 50 відсотків - під час страхування великих майнових ризиків.