Смекни!
smekni.com

Обложение налогом внешнеэкономической деятельности

Вступ.


Побудоваі релізаціяефективноїсистеми оподаткуванняявляєтьсяневід’ємноюумовою створеннядіючого механізмурегулюванняекономічнихпроцесів вдержаві. Системаоподаткуванняпредставляєсобою сукупністьподатків, зборів,інших обов’язковихплатежів вбюджет і внесківв державніцільові фонди,які стягуютьсяв установленомупорядку.

У країнаявляєтьсясуб’єктомсвітогосподарчихвідносин і маєреальні перспективипобудови виробничоїінвестиційноїмоделі зовнішньоекономічногоспівробітництва.В результаті,в зв’язку ззростаннямзовнішньоекономічноїактивностіі розширеннямвидів зовнішньоекономічноїдіяльностіперед державоюстоять проблемистворенняефектиноїсистеми оподаткеваннязовнішньоекономічноїдіяльностіта правовоїбази яка б регулювалавідносини міжсуб’єктамитакої діяльності,та сприяла їїгармонійномурозвитку. Проблематоркаєтьсянасампередпитань складуі структуриподатковихплатежів, розміруі способу їхутримання,ефективностіі направленостізастосовуємихподатковихпільг, взаємодіїз механізмамиінвестуваннякоштів і функціонуваннявалютногоринку, та подвійногооподаткуваннярізнонаціональнихсуб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльності.Тому метою моєїроботи є вивченнята аналіз існуючихаспектівопдаткування,через вивченнялітературнихджерел та нормативнихматеріалів,а також данихстатистичноїзвітності, якірегламентуютьзовнішньоекономічнудіяльністьв Україні. Завданнямроботи є запропонуваннянеобхіднихзаходів повдосконаленнюсистеми оподаткуваннязовнішньоекономічнихоперацій, якіздійснюютьсяв Україні суб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльності.

Розділ 1. Сутність зовнішньоекономічноїдіяльності.

1.1. Основніпередумовивиникненнязовнішньоекономічноїдіяльності.

Ззовнішньоекономічнадіяльністьрпедставляєсобою такуформу господарювання,яка виходитьза за межінаціональнихкордонів іпов’язана ззалученнямв багатоетапнийцикл економічнихвідносин,різнонаціональнихїх суб’єктів.[3c.9]Даний циклможливо розмежуватина такі традиційновідокремленістадії відтворення:виробництво- розподіл - обмін- споживання.Причому втручанняв цю послідовністьна будь-якомуетапі суб’єкта, який належитьіншонаціональному відтворюючомукомплексу якраз і породжуєфеномензовнішньоекономічноїдіяльності.На це потрібнозвернути особливуувагу оскількисаме з ним пов’язанаправильна уявапро сутністьзовнішньоекономічноїдіяльностіяк такої. Важливопам’ятати, щосуттєвою рисоюзовнішньоекономічнихзв’язків являєтьсяфакт перетинукордонівнаціонпальнихвідтворюючихкомплексівабо товарамив матеріально-уречевленійформі, абокапіталами,або послугами.

Відмітимо,наприклад, щопід визначеннязовнішньоекономічноїдіяльностіне підпадаєгосподарчавзаємодіяпідприємстврізної національноїприналежності,якщо вони знаходятьсяі функціонуютьна територіїоднієї держави.Маються наувазі ті відгосини,які виникаютьміж дочірнімикомпаніями,філіаламивідкритимифірмою із країниА в країні Б згосподарчимиорганізаціямицієї ж країниБ. Звісно невсі можливіжиттєві ситуаціївкладутьсяв цю схему. Такдіяльнястьспільних підпрємствна територіїУкрвїни, чиягосподарчаактивністьцілком здійснюєтьсяв рамках економічногокомплексукраїни перебування,зовнішньоекономічноюдіяльністюне являється.Насправдізовнішньоекономічнийелемент вжеуклався намомент перетинукапіталомнаціональнихкордонів, тобтона етапі заснуванняфірми. І навпаки,навіть взаємодіяфірм, підприємстводнієї національноїприналежностіможливо вважатизовнішньоекономічноюдіяльністютоді, коли вонамає місце повідношеннюдо партнерів,які знаходятьсяна територіїрізних країн.Оскільки, вданому випадкуфактичновстановлюєтьсязв’язок міжрізними нвціональнимивідтворюючимикомплексами,організаційнимиструктурамиелементамияких і виступаютьв відповідностіз своїм функціонально-економічнимположеннямі нормативно-правовимстатусом вищенаведенісуб’єкти. Надодаток досказаного провтручанняіншонаціональнихгосподарюючихсуб’єктів векономічніпроцеси в іншійкраїні, а такождля більш оглядногоопису ролі імісця зовнішньоекономічноїдіяльностіі цілосномумеханізмівідтворенняматеріальнихдлаг наведемонаступну схему.


А

Виробництво

Розподіл

Обмін

Споживання


Національнасфера

Міжнароднагосподарчавзаємо-дія нездійснюється.Гранично чітковиражена формафункціонуванняданої моделіхарактеризуєнаціо нальнуекономічнуавтаркію.


Б

ВиробниітвоРозподіл Обмін

Споживання

Національна

сфера

Інтернаціональнасфера

Дана модельхарактаризуєтакийстан міжнародного розподілупраці при якомупотоварнакраїнна спеціалізаціяв рамках співпраціздійснюєтьсяшляхом обмінуготової продукції.


В

ВиробництвоРозподіл

Обмін

Споживання

Інтернаціо-нальна

схема

Для цієїмоделі це означає,що співпрацяз різнонаціональнимипартнерамиведеться зстадій виробництва.Така взаємодіяможе передбачатияк обмін, вузлами,деталями,технологічнимивідомостями,так і усуспільненнявиробництвав міжнародномумасштабі ввигляді спільнихпідприємств,транс-національнихкорпорацій.


Беручи доуваги вищеназванусхему відмітимофункціонально-логічнурізницю в основнихпідходах дорозглядаємогопитання. Вонапроявляєтьсяв використаннікатегорійзовнішньоекономічноїдіяльностіз одного юоку,і міжнародноїкооперації,міжнародногорозподілупраці з іншого.

Так, якщоперша з нихвідображаєскоріше поглядіз “середини”країни і маєбільш практичнезначення, тодруге відповідаєнацбільш практичномупогляду напроблему і маєявний теоретичнийполітекономічнийпідтекст. Саметому розглядобох цих підходівмає принциповезначення, арозумінняцілого рядусуттєвих аспектівзовнішньоекономічноїдіяльностізнаходитьсяв прямій залежностівід уявленняпро деякіфундаментальнівластивостіміжнародногорозподілупраці. І дійсно,якщо внутрідержавнеі міжнародно-блоковерегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльностіров’язане зприйняттямконкретнихцільовихнормативно-правовихактів, встановленнямправил і параиетрівмитно-тарифногоі нетарифногорежимів, тосвоєріднуметодологічнуоснову такоїполітики, їїінформаційно-аналітичнеджерелоскладає проблематикакоопераціїі міжнародногорозподілупраці. Адекватнаоцінка останніхвклюсає вивченняосновних передтечгосподарчоївзаємодіїріхних держав,окремих факторіві комплексівфакторів, яківпливають натаку взаємодію.

Сучасназовнішньоекономічнадіяльністьна практиціреалізує базиснийприцип світогосподарчихвідносин ринковоготипу - інтенсивнийміжнаронийрозподіл праціміж угрупуваннямиробітників,які виникаютьв відповідностіз реально діючимимоделямиусуспільненнявиробництва,організаційгосподарювання.

Найбільшприроднімкритеріємформуваннятаких угрупуваньявляєтьсяпідприємницький.В відповідностіз ним, а інакшекажучи по стихійним,але безумовносистемоутворюючимправилам ринкувиникають іліквідуються,зливаються,розпадаютьсяі зпов такиоб’єднуютьсвої виробничізусилля господарчіструктури,поповнюючисобою багаточисельнийряд суб’єктівпідриємницькоїдіяльності.Природньо,даний процесмає загальногосподарчепоходження,але зовнішньоекономічнийфактор представляєсобою значне,причому всебільш вагомеджерело стимулів,а також жорстокийі об’єктивнийкритерій оцінкиобгрунтованостіутворень ііснуваннясамостійнихпідприємств,фірм, компанійі корпорацій.

Правда потрібновідмітити, щозовсім недавно,з історичноїточки зору,реалії нашогожиття свідчили,що в якостіанклава міжнародногорозподілупраці можевиступати ісама держава,приймаючи насебе функціївсезагальногоуправлінськогоі перерозподільчогоцентру. Однакяк показавчас, з точкизору питанняпро вдалістьподібноговибору соціально-економічноїмоделі розвитку,глибокій структурнійкризі всьоговідтворювальногокомплексу втих країнахякі його такистворили , повністювідповідаєі явна невдача- застій, а тоі повний коллапсв зовнішньоекономічнихзв’язках. Разомз тим, це ніякне потрібнорозуміти так,що держававзагалі нездатна здійснюватифункціїсуб’єктаміжнародногоекономічногоспівробітництва.Навпаки всяісторія міжнароднихекономічнихвідносин, особливоїх сучаснийетап, показуєнеможливістьмаксимальнодинамічногоі ефективногорозвитку даноїсуспільно-господарчоїсферибез адекватноїі обгрунтованоїучасті в нійсаме самихдержав. Причомусуб’єктивністьтакої участіможе реалізуватисьв двох іпостасяхдержави, яксторони, якабезпосередньодомовляєтьсяз іншонаціональнимпартнером абож як регулятораекономічноїкон’юктуриі адміністративнихправил здійсненняміжнародногоспівробітництва.

Зараз відмітимотільки суттєвийюридичнийаспект проблемивзаємовідносиндержавиі підприємницькихсуб’єктівекономічногожиття. Так, дляадекватногорозуміннясутності феноманазовнішньоекономічноїдіяльностігосподарюючоїорганізаціїнеобхідновраховуватифакт набуттяними якостейсуб’єктностіміжнародноїекономічноївзаємодії. Врезультатіз одного бокувихід на закордоннийринок тої чиіншої підприємницькоїструктури можеавтоматичновплинути наїї фактичнийнормативно-правовийстатус, а самерозповсюджитина неї юрисдикціюіноземноїзаконодавчоїсистеми, міжнароднідоговірнінорми, відповіднимчином узгодженіі завізірованіправила аборегламентуючіположення тоїчи іншої міжнародноїорганізації.З іншого боку фірма - учасникекономічнихвідносинзалишаєтьсяімманентноючастиноюнаціональноговідтворювальногосвоєї країни,якому вонаорганічно іфункціональноналежить. Втой же час зточки зорусамих безпосередніхсуб’єктівосновноїгосподарсько-підприємницькоїланки, виникненнятакої динатоміїїх правовогостатусу сприймаєтьсяяк необхіднийнаслідок розшеренняспектра їхекономічноїдіяльності,розповсюдженнясвєї стратегіїі тактики назакордоннірмнки.

Які ж причиниі об’єктивніфактори лежатьв основі феноменазовнішньоекономічноїдіяльності?Що є тою цільовоюфункцією, яказабезпечуєйого виникненняі існуванняі чи можливовзагалі відокремитиподібну специфічнупередумовуі разом з тимджерело динамізма?Так, це можливо.Мова йде насампередпро таке явищеяк порівняльнаперевага, якавиникає в процесівиробництварізних національнихвідтворювальнихкомплексів,а також проможливістьобмінк товарамита послугами,які притаманнідля певноїмісцевості,країни.

Явище порівняльноїпереваги - цердин із принципівна якому будуютьсяміжнароніекономічніоперації, смислованагрузка якогополягає в тому,що національнийвідтворювальнийкомплекс будетільки тодіздатний навипуск найбільшогосукупногообсягу товарів,робіт, послуг,коли вищенаведеніоб’єктизовнішньоекономічнихоперацій будутьвироблятьсятою країною,в якій найнижчіреальні витратина випусквілповідноїодиниці прдукції.

Практичнареалізаціяміжнародногоподілу праціі принципипорівняльноїпереваги передбачаєреальну комерційнувигоду і виправдовуєміжнароднуекономічнувзаємодію.

Конкретноюж субстанцієюкомерційногоінтересу являютьсяцінові і якісніпараметривиробляємоїпродукції, атакож наявністьбільш чи меншсприятливихфакторів іумов виробництва.

Розглянемоце питаннябільш детальнооскільки відповідьна нього власнеі пояснює причину,яка спонукаєдо міжнародногоспівробітництва.В випадку торгівліспецифічнимимісцевимитоварами іпослугами всебільш чи меншзрозуміло.Інтернаціональнийобмін покликанийдопомогтиподолатигеографічну,кліматичну,технологічнуобмеженістьі задовольнитипопит в зв’язкуз природноюнестачею тоїчи іншої продукції.

Приміжнароднійторгівлі, яказаснована нафакторі порівняльноїпереваги, економічнімотиви зовнішньоекономічноїдіяльностідостатньозрозумілі.Якщо в однійкраїні, наприклад,в Україні кліматичніумови длявирощуванняцукровогобуряка і технологічніможливостідля для виробництваз нього цукруобумовлюютьявну перевагусаме цієї галузів порівнянніз виробництвомбавовни, а длядругої країнинаприкладТаджикістану,навпаки більшвдалим виборомє вирощуваннябавовни, то стає явноюможливістьекспортноїспеціалізаціїдвох економічнихсистем, і відповідно,безпосередніхвиробниківз метою подальшогоміжнародногообміну цукруі продукціїбавовняноговиробництва.

Зовнішньоекономічнадіяльнясть,як господарчавзаємодіярізнонаціональнихекономічнихсуб’єктів зточки зорунайбільш загальноїоцінки й практичногозастосування- це насампередміжнароднийобмін товарами,послугами,експорт капіталу.

Реальнимиорганізаційно-економічнимиформами здійсненняторговихвідносинявляютьсяугоди поввезенню-вивезенню,тільки ввезенню,тільки вивезенню,а також обмінправами власностібазпереміщеннявласне об’єктуобміну (в даномувипадку мовайде насампередпро експорткапітала). Прицьому в питанніматеріально-уречевленомупредметамиміжнародноїторгівлі виступаєкінцква продукціяі інші матеріальніцінності, ноу-хау,ліцензії, торговізнаки, а такожпослуги - (зокрема)будівельні,транспортно-експедиційні,страхові,консультаційні,посередницькі,аудиторські,юридичні. Прицьому можливезастосуваннярізних розрахунковихзасобів - заготівку, в кредит,бартерне постачання.

Міжнароднітоварообмінніоперації можливоздійснюватияк прямим шляхомвстановленнябезпосередніхгосподарчихкониактів, такі опосередкованимшляхом - черезпосередників.

Шлях прямихпоставок ірозрахунківв багатьохвипадках єбільш переважним,завдяки такимсвоїм позитивнимякостям, якіможуть знайтисвій прояв втій чи іншійгосподарчійситуації:

- налагодженнянайбільш тіснихзв’язків міжпостачальникамиі споживачами,в результатічого створюютьсяпевні гарантіїв конкурентнійборотьбі зіншими постачальниками;

- підвищеннянадійностіі оперативностігосподарськихзв’язків в тихвипадках, коливже налагодженіекономічніконтакти, створеніефективнітехнологічнімоделі відтворювальноїдіяльності;

- забезпеченнянаближеннявиробника доіншонаціональногоринку, а такожможливостіотримання пронього великоїкількостінеобмеженоїінформації,адекватновідповідатина попит своїхзакордоннихспоживачів,реагувати наколиванняпопиту;

- забезпеченняекономії наоплаті послугпосередників- юридичних іфізичних осіб;

- створенняпередумовподальшогопоглибленняміжнародногоспівробітництвашляхом усуспільненнярізних циклівтехнологійі виробничоїдіяльності.

Разом з тимперевагамиволодіє опосередкованийшлях:

- створенняважливогододатковогопозитивногофактора вконкурентнійборотьбі в тихвипадках, колизовнішньоторговийпосередникможе забезпечитиефективнурекламну компанію,після продажнеобслуговуваннястандартнихтоварів в країнізбутку, а такождопускаєпідприємство-виробника донаявних у ньоговідомостейпро особливостіконкретнихринків. тентенційпопиту;

- забезпеченняекономії навитратах в тихвипадках, колизовнішньоторговмйпосерелникє комерційнобільш вигідним,ніж утриманняв штаті спеціалізованихробітниківабо відволіканняслужбовцівна не властивіїм види діяльності;

- підвищенняякості збутоаоїдіяльностіі її оперативностізавдяки використовуваннюпослугпосередників-професіоналівв тих випадках,коли здійснюютьсяразові міжнародніугоди , абопідприємствовирбник не маєдостатньогодосвіду здійсненнязовнішньоекономічноїдіяльностів цілому рядіінших випадків;

- створенняпередумоввигідноїконцентраціїкапіталівбезпосередніхвиготовлювачівпродукції іфірм, які здійснюютьїї рекламу,збут, післяпрдажнеобслуговуванняі інше. Особливовідмітимо, щотака концентраціямлже мати характеряк національноготак і інтернаціональногоусуспільнення(виробництва)відтворювання,об’єднанняресурсів взалежностівід державноїналежностіпосередницько-збутовихструктур.

В найбільшзагальномуплані в відповідностіз векторомтовароруху,а також характеромміжнароднихтоварообміннихоперацій прийнятовиділяти чотириосновних види:експортні,імпортні,реекспортніі реімпортніоперації. Реєкспорті реімпортможливо розглядатияк окремі випадкиекспорта іімпорта, однакдуже частовони підлягаютьособливомурозгляданню(особливореєкспорт),наприклад взв’язку з можливимиспеціальнимивказівкамив міжнароднихугодах пронедопущенняреєкспорта.

Експортніоперації - ценасампередпродаж за кордоннимконтрагениамтоварів з їхвивезеннямза кордон. Невидимимекспортомназиваютьнадання іноземнимюридичним іфізичним особамплатних послуг.Так це можутьбути транспортні, туристичні,юридичні іінші послуги.

Експортомкапіталу називаєтьсярозміщенняйого в іншікраїни в формікредитів іінвестиційв ті чи іншігосподарчіструктури.

Імпортніоперації - цепридбання уіноземнихконтрагентівтоварів з їхввезенняміз-за кордону.Знов таки невидимоможуть імпортуватисяі послуги іноземнихюридичних іфізичних осіб.Імпорт капіталівце розміщенняв країні іноземнихкрелитів іінвестиційє.

Реєкспортніоперації - цепродана іноземнимконтрагентамз вивезеннямза кордон тоїчи іншої креїнитоварів, ранішеімпортованихна територіюданої країниі і не підлягаючихпереробці. Вряді випадківреєкспортнимивважаютьсяоперації, навітьне пов’язаніз ввезеннямтоварів в країну,до юрисдикціїякої відносятьсяздійснюючіреєкспортгосподарюючіорганізації.Останні в такихвипадках купуютьі перепродуютьтовари, якіпостійно знаходятьсяза кордоном,не здійснюючипри цьому ніякоїпереробки.Таким чином,з поняттямреєкспортупов’язанітільки деякіформи маніпулюванняправом власності.Коли ж товарпросто опиняєтьсяна територіїтої чи іншоїдержави беззакурки йогофізичними чиюридичнимиособами мовапро реєкспортйти не може.Прикладом можебути транзиттоварів черезтериьоріютретьої країни.

Реімпортніоперації - цепридбання уіноземнихконтрагентівраніше експортованихтоварів, якіне підлягаютьпереробці зїх вивезенняміз-за кордону.Визначальнезначення тутмає особливаформа і послідовністьзміни прававласності.

Так реімпортомтоварів вважаютьсяоперації, пов’язаніз поверненнямтоварів відіншонаціональнихпокупців,незадоволенихїх якістями,або від посередників,які спочаткуїх купили алене зуміли їхреалізувати.Поцій же причиніреімпорт омне вважаєтьсяповерненнятоварів, експонувалисьна закордоннихвиставках, врекламних шоу,а також якіарендувалисяабо знаходилисяза кордономв обслуговуванніпосередниківна умовахконсигнації.


1.2. Регулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності.


Комплекснимпоказником,який оцінюєзовнішньоекономічнудіяльністькраїни, являєтьсяплатіжнийбаланс.

Згідно матодикиміжнародноговалютногофонду платіжнийбаланс міститьнаступні дані:

I. Баланс поточнихоперацій, якийвключає:

1). торгівельнийбаланс, сольдоякого дорівнюєрізниці міжекспортом іімпортом товарів.Якщо сальдододатне, тоекспорт експотрперевищуєімпорт. Від’ємнесальдо свідчитьпро дефіцитторгівельногобалансу;

2). баланс послуг,сальдо якогодорівнює різниціміж експортомі імпортомпатентів, ліцензій,ноу-хау, послугзв’язку транспорту,туризму, міжнародногострахуваннята іншого;

3). баланспроцентнихплатежів, їхсальдо с вираховуєтьсяяк різниця міжплатежами понаціональнимкредитам, розміщенихв двох країнах,і виплати процентівпо іноземнимкапіталам,залученим вкраїну;

4). баланстрансфарів(transver - переказ) їхсальдо дорівнюєрізниці приватнихі державниходнобічнихплатежів із-закордону і закордон. Вонивключаютьтакож рух приватнихідержавнихпереказів,пенсій, дарувань,витрат на утриманнядержавнихустанов закордоном, військовепостачанняі субсидіїіноземнимдержавам.

II. Баланс рухудовгостроковихкапіталів, їхсальдовідображаєрізницю міжекспортом іімпортом капіталів.Розрізняютьпрямі інвестиції,які даютьзакордоннимінвесторамправо контролюватифірму, як правилоне менше 25 % акцій,і портфельніінвестиції,які такогоправа не дають.Портфельніінвестиційнівкладаннягрошовогокапіталу вакції, без правапридбанняконтрольногопакету, облігацйїі інших ціннихпаперів іноземнихдержав, організацій,фірм.

III. Баланс рухукороткостроковихкапіталів.

IV. Корегуючастаття, якаобліковуєпомилки статистичнихданих і пропуски.

Перші тристатті платіжногобалансу, повєязаніз рухом валютнихрезервів,називаютьсябалансуючими.Тут маютьсяна увазі рухзолото-валютнихрезервів,надзвичайніджерела покриттясальдо, зобов’язанняякі утворюютьвалютні резервизарубіжнихофіційнихустанов, кредитиміжнародних валютно-фінансовихорганізацій.Регулюючи рухвалютних коштівпо цим статтям,балансуютьвід’ємне сальдопо основним.В сумі показникипо основнимібалансуючимстаттям дорівнюютьнулю. В теперішнійчас одні країни- США, більшістькраїн якірозвиваютьсямають значнийдефіцит торгівельногоі платіжногобалансу, інші- Японія, ПівденнаКорея, Тайвань,Сінгапур, Гонконгмають додаднесальдо.

Прагнучизбалансуватизовнішню торгівлю,всі країни втій чи іншіймірі регулюютьекспорт таімпорт. Активностимулюючиекспорт державадосягає декількацілей.

По-перше,допомагаючипросуваннютоварів закордон, вонасприяє розштреннюпопиту на продукціюнаціональноговиробництва.Це стимулюєпідприємціврозширювативиробництво,покращуватиситуацію наринку праці.

По-друге,експортнаорієнтаціяробить економікунетількибільш динамічною,але й надаєнову якістьїї розвитку.На світовомуринку в жорстокійконкурентнійборотьбіперевіряютьсяспоживчі якостітоварів тапослуг, а відповідноструктура іефективністьнаціональноговиробництва.Країну яказаймає на світовомуринку передовіпозиції, можливоз повною підставоювважати однимз лідерів вгалузі науково-технічногопрогресу.

По-третє,заохоченняекспортуперетворилосьна один з найефективнішихзасобів демонополізаціїекономіки.Виводячи великийбізнес на світовийринок, державаставить йогов положення,коли завоюваннясталих конкурентнихпозицій потребуєпіклуванняпро покращенняякості продукції,розширеннявиробнициваі прдажу, вдосконаленнязастосовуємоїтехнології,освоєння новихринків. Такідії не маютьнічого спільногоз монополістичноюповедінкою.Інакше кажучи,якщо державіне по силахуправитисяз великиммонополістом,потрібно зробититак, щоб комерційніінтереси ривелинаціональногогіганта насвітовий ринок,де неменш сильніконкурентишвидко відучатьйого від монополістичнихзвичок.

Виходячиіз світовоїпрактики, можливозазначити, щометоди стимулюванняекспортурізноманітні.Основнимиметодамистимулюванняекспорту є:

- наданняекспортерамподаткоаихпільг;

- наданнягарантій поекспортнимкредитам;

- використаннядвохсторонніхта багатосторонніхугод, а такожміжнароднихмеханізмівузгодженняторгових інтересівміж країнами.

Експортутоварів сприяєтакож експорткапіталів. Вінможе виступатив формі цільовогокредиту коликраїна,якаотримала кредитбере на себезобов’язаннявитратити йогодля імпортутоварів ізкраїни яканадала позику.Держава абосама представляєтакий кредит,або надає натаку або декількаменшу сумугарантії приватнимбанкам. Саметаким чиномадміністраціяСполученихШтатів Америкистимулювалаекспорт своєїсільськогосподарськоїпродукції. Щебільший ефектдають прямііноземні інвестиції,особливо коливони проходятьпо каналамтранснаціональнихкорпорацій.Маючи розгалуженумережу філіалівв різних країнахсвіту, транснаціональнікорпораціїстворюютьтоаоропроводящілінії, по якимпрямують експортніпотоки. Такимчином переміщується75 % експоту СШАі 80 % експортуВеликобританії.

Експорттоварів позаниженимцінам, тобтодемпінг ускладнюєсвітову торгівлю.Для боротьбиз подібниммявищем Генеральнаугода по тарифамі торгівлівизначилакодекс згідноякого при виявленніфакту демпінгаімпортуючакраїна можеввести антидемпінговемито на товари,які ввозятьсяна її територію.Розробленізасоби компенсаціїзавданої шкодифірмам імпортуючоїкраїни, яківиробляютьаналогічнупродукцію.Доцільним єпитання: чи нетрапитьсятак,що стимулюючиекспорт державабуде сприятивідправленнюза кордон товарів,яких потребуютьгромадянивласної країни?Таке може трапитисьв виключнихвипадках, колине організованеліцензуванняекспорту. Безумовнопотрібноперешкоджуватививезеннюресурсів, якіє національнимнадбанням.Вцілому прктикасучасногоринковогогосподарюванняпоказує, щозаохоченнядо експортуне наноситьшкоди внутрішньомуспоживанню,оскільки аналогічноїполітики нарозширенняекспортудотримуєтьсябільшістькраїн учасницьсвітової торгівлі.В результатіотримуємоситуацію, коливнутрішніринки країнекспортерівстановлятьсяпунктами, дезнаходятьсятоварні потоки,які йдуть збагатьох країнсвіту.

По відношеннюдо імпортазастосовуєтьсятакий методрегулювання,як митне оподаткування.Встановлюючиставки податківна імпорт державапотрапляє вскладне становище.З одного бокувона штучнопідвищіє цінизакордоннихтоварів навнутрішньомуринку, відповіднопідтримуєсвоїх товаровиробників,полегшуючиїм конкуренціюз іноземнимифірмами. Рівеньподатковихставок повиненбути достатньовисоким, щобнадійно захиститивітчизнянуекноміку відмасштабнихпадінь виробництваі зайнятості,які дуже ймовірнів випадкубезперешкодногонаступу іноземнихконкурентів.

З іншогобоку - високіпротекціоністськімитні тарифистворюютьнеприроднеоточення навнутрішньомуринку, відокремлюючийого від світовоїторгівлі.Національневиробництво,яке працює вм’якому неконкурентномурежимі починаєвідставатипо рівню науково-технічнихрозробок, якостіпрдукції, структуріпропозиційтоварів тапослуг. Становлятьсяймовірнимизаходи у відповідьз боку урядівтих країн, чиїфірми потерпіливід протекціонізма.Можливий іінфляційнийефект падіннянаціональноївалюти в наслідокнадмірногомитного оподаткування.На початку90-х років з цієюнеприємноюкомбінацієюознайомилисьукраїнськіспоживачі,спостерігаючиза надмірнимпідвищеннямцін на імпортнітовари.

Прихильникивеликих податківна імпортнітовари стверджують,що вони допомагаютьзберегти робочімісця і заробітнуплату в країні.Насправді,якщо продуктивністьпраці знижується,то реальназаробітнаплата будепадати. Хочавеликі митнітарифи даютьзначні прибуткита надходженняв держбюджет,але по сутівони виступаютьв якості регресивногоподаткуз продажутоварів тапослуг.

Найбільшефективнимє гнучке регул.ваннямитних тарифів,тактика лавірування,яка дозволяєзабезпечитизадовільнийзахист внутрішньогоринку і одночасноуникнути важкихнаслідківпртекціонізму.Держави регулюютьподатки наімпорт самостійно,а також такожна двобічнійта багатобічнійоснові. З цієюметою створюютьсяміжнародніторгово-політичнімеханізми,наприкладГенеральнаугода по тарифамі торгівлі, врвмках якоїдержави прагнутьурегулювітисвої розбізностіз приводу митногооподаткуванняі зробити світовуторгівлю більшвільною.

Якщо в довготривалійперспективірозвинутікраїни йдутьпо шляху активізаціїринковоїконкуренції,то в тому ж напрямкурозвиваютьсявідносини міжними. В теперішнійчас в багатьохкраїнах відбуваєтьсялібералізація митної тарифноїполітики,переведенняїї на принціпивільної тоггівлі.Безперечно,вище вказанатенденція неозначає кінцевогозруйнуваннямитних бар’єрів,які особливопомітні всерединітрикутникаСША - Японія -Західна Європа.Так, керуючіоргани Європейськогосоюзу ведутьлінію на всесвітнюлібералізаціювзаємної торгівлієвропейськихкраїн, одночаснопідводячинавколо союзувражаючі митнібар’єри, якіобмежуютьпронмкненняв Європу дешевихтоварів з СШАта Японії.

Відзначимо,що демонтажмитних бар’єріввзагалі неозначає прихідери вільноїторгівлі. Чимважчий стаєподатковийзахист вітчизняногобізнесу, тимз більшимзадоволеннямдержава застосовуєнетарифніметоди, з якимине може впоратисяні ЄЄС, ні хто-небудьще.

Припустмо,що треба знищитиімпорт, а податкина нього підвищуватине можна. Тодівикористовуються:

- кількісніобмеження наввезення імпортнихтоварів тапослуг;

- стимулюваннянаціональноговиробнийтвазамінниківтоварів, якіімпортуютьсяіз-за кордону;

- спеціальніподатковіпільги длякорпорацій,які зтикаютьсяна внутрішньомуринку з жорстокоюіноземноюконкуренцією;

- купівлядержавою частинипродукціїнаціональнихкорпораційдля підтримкипопиту і рівняцін.

Таким чиномскладаєтьсяситуація колина національнийринок відкритий,а попасти нанього зарубіжнимекспортерамвсерівно важко.Доступ на внітрішнійринок відкритий,оскільки митнітарифи знаходятьсяна низькомурівні. Щоб подолатитарифні бар’єри,експортерампотрібна підтримкасвоєї держави,наприклад ввигляді експортнихкредитів чиподатковихпільг.

Сучаснадержава повиннарегулювативвіз і вивізкапіталів зкраїни. Імпортв країну іноземногокапіталу ідіяльністьзакордоннихкомпаній якправило жорстококонтролюється.Так, визничаютьсясигменти економіки,в які забороняютьсявбо заохочуютьсяіноземні інвестиції,оподаткуваннята інше. Длязабезпеченняпезпеки закордоннихінвестиційвикористовуютьсяпрограми допомогизакордоннимдержавам, двобічніі багатобічніугоди, інструментизовнішньоїполітики. Діяльністьвітчизнянихінвесторівза кордономстимулюєтьсяі чисто економічнимиметодами.

Прикладомтакого стимулюванняможуть бутикредити, спеціальнопризначенідля сплатиподатків там,де розташованіфіліали інвесторів.Якщо державапотребує великихфінансовихнадходженьіз-за кордону,наприклад дляпокращеннядефіциту бюджету,то вона використовуєдва основнихзасобі. Першийз них пов’язанийз обмежувальноюгрошоврю політикою.Зжимаючи обсяггрошової маси,держава тимсамим викликаєпідвищенняпроцентнихставок. Останніяк магніт притягуютькапітали із-закордону, осквлькиїх власникипереводятьгроші в валютутих країн, дебільш високіпроцентніставки. Державабере позикуу своїх національнихбанках і використовуєотриманийгрошовий капіталдля покрещеннядефіциту бюджету.

Другий засібдіє прямо. Вінполягає втому,що державаможе безпосередньозвернутисядо закордоннихринків капіталу,розмістившитам свої облігації.Чим вищий прцентпо облігаціямінижче їхринковаціна, тим вонибільш привабливідля купівлііноземнимикорпораціямиі банками, якіперетворюютьсяна кредиторівчужої країни.

1.3. Протекціонізмта аргументина його користь.


Не дивлячисьна всю переконливістьаргументівна користьвільної торгівлі,в дійсностіна її шляхустоїть великакількістьперешкод.

1. Тарифнібар’єри.

До тарифнихбар’єрів насампередвідносятьмитні тарифи.Митні тарифи- це перелікмитних ставок,якими обкладаютьсятовари при їхввезенні чививезенні намитну територіюбудь якої держави.Мито представляєсвого родуподаток, якийсплачуєтьсяпри перетиеітоваром митногокордону тим,хто цей товарввозить абовивозить. Митопідвищує вартістьтовару, оскількиекспортерзмушенийкомпенсуватисвої витратипо сплаті митаза рахунокпідвищенняціни товару.Великі митнітарифи роблятьіноземні товаринеконкурентноспроможнимина внутрішньомуринку і використовуютьсядля захистунаціональнихтоваровиробників.

Мито буває:

- адвалорне- яке стягуєтьсяв % від вартостітовару;

- специфічне- яке яке стягуєтьсяу вигляді певноїгрошової сумиз вагия. обсягуабо кількостітовару;

- змішане -яке передбачаєодночаснозастосуванняадвалорногоі специфічногомита.

Нарахуваннямита на товаривідбуваєтьсяна основі їхмитної вартості,яка представляєсобою ціну товару, якафактично сплаченаабо підлягаєсплаті до моментуперетину кордонівкраїни.

Митні тарифиза розмірамиставок поділяютьсяна три види:

- префекційніставки, яківключаютьзвільненнявід сплатимита. Такі ставкизастосовуютьсядо товарів,які прибуваютьіз країн, яківходять разоміз Україноюв митні союзиабо які утворюютьспеціальнімитні зони,або яким наданийспеціальнийрежим у відповідностіз міжнароднимиугодами;

- пільговіставки - застосовуютьсядо товарів,які надходятьіз країн, якікористуютьсяв Україні режимомнайбільшогосприяння;

- повні ставкизастосовуютьсядо всіх іншихтоварів.

До не тарифнихбар’єрів відносятьсякількісніобмеження, яківключають всебе квотуваннята ліцензування.

Квоти - цеграничні обсягипевних товарів,які дозволеноімпортувати(експортувати)на територіюкраїни на протязіпевного тнрміну.Квотибувають індивідуальні,які обмежуютьввезення ( вивезення) товару в певнугрупу країн,а також глобальними,коли імпортабо експортобмежуєтьсябез вказаннякраїни, на якіце обмеженнярозповсюджується.

Ліцензії- це дозвіл наімпорт товарівна протязіпевного часу,який видаєтьсякомпетентниморганом країни.В Україні ліцензіївидаютьсяМіністерствомзовнішньоекономічнихзв’язків. Ліцензіїбувають генеральними,які представляютьсобою дозвілна імпортніабо експортніоперації зпевними товарами,на протязівсього термінудії режимуліцензування.Крім того буваютьліцензіїіндивідуальні,які дозволяютьодному суб’єктупідприємницькоїдіяльностіздійснюватиодну експортнучи імпортнуоперацію поліцензійованомутовару. Ліцензіївстановлюютьобсяги товарів,які ввозятьсяабобвивозятьсяв кількісномувираженні,коли дозволяєтьсяввезти абовивезти певнукількістьтовару, абовартісномувираженні,коли по ліцензіїможна ввезтичи вивезтитоварів напевну суму.

Квоти і ліцензіїобмежуютьсамостійністьпідприємцівв відношеннівибору ринкуі обсягу торгівлі,але саме цінетарифнібар’єри отрималив наш час найбільшерозповсюдження.Виникає питання,чому митніставки, квотиі ліцензуваннязастосовуютьсяв світовійпрактиці, якщовід омо, що вониперешкоджуютьвільній торгівліі таким чиномзнижують економічнуефективність.В той час як країнивтрачаютьвід вільноїміжнародноїтогівлі окремігалузі, і групипідприємцівв серединікраїни можутьбути середпотерпілих.Легко зрозумітичому групивідчизнянихпідпрємцівпрагнуть зберегтиабо покращитисвої економічніпозиції, переконуютьуряд ввеститарифні бар’єридля захистувід шкідливоговпиву вільноїторгівлі.

Розглянемоекономічнінаслідки введеннямитних тарифів.використаємодля цього простийаналіз попитуі пропозицій.

Рис. 1.1.Економічнінаслідки введеннямитних тарифівчерез взємодіюпопиту тапропозиції.


Лінії Dd і Sd намалюнку 1. показуютьвнутрішнійпопит і пропозиціюпродукту ввиробництвіякого країнаУкраїна не маємає порівняльноїпереваги, наприкладавтомобілів.При відсутностісвітової тогівлівнутрішня цінаі обсяги виробництвавідпоавднобудуть становитиDpd і Og. Зробимоприпущеннящо економікаУкраїни відкритадля світовоїторгівлі інімецькі виробники,які маютьпорівняльнуперевагу ввиробництвіавтомобілівпочали продаватина українськомуринку. При вільнійторгівлі внутрішняціна не можевідрізнитисьвід нижчоїсвітової ціни,яка в даномувипадку дорівнюєOPw. При ціні Opwвнутрішнєспоживаннябуде становитикількість Od,внутрішнєвиробництвоОa , а різницяміж цими двомавеличинамивідображаєобсяг імпорту.

Розглянемопрямі наслідкивведення мита.Зробимо припущення,що Українавведе мито накожний імпортнийавтомобіль,яке дорівнюєPwPt. Цей західпризведе дозростання ціниз Opw до Opt і будемати цілий ряднаслідків.

По-перше,споживанняавтомобілівв Україні знизитьсяз Od до Oc, оскількибільш високаціна примуситьпокупців рухатисьвверх по кривійпопиту Dd. Українськіспоживачібезумовнопостраждаютьв зв’язку звведенняммита, оскількивони будутьсплачуватина PwPt більше закожний ізімпортованихавтомобілів,який обійдетьсяїм тепер поціні Pt. Крім тогомитот примуситьспоживачівскоротитикількістькупуємих автомобіліві переадресувати

свої витратина купівлюменш бажанихтоварів.

По-другеукраїнськітоваровиробникина яких митоне розповсюджуєтьутримуютьбільш високуціну Opt за одиницюпродукції.Оскільки цянова ціна вищавідповідноїціни до введеннямита, або світовоїціни Opw місцевапромисловістьяка виродляєавтомобіліпіднімаєтьсявверх по свїйкривій пропозиціїSd, збільшившиобсяги відчизняноговиробництваз Od доOb місцевівиробникискористаютьсяяк більш високоюціною так ізростаючимобсягом продажу.цепояснює діяльністьв підтримкумитних тарифів.Однак з точкизору суспільстварозширеннявнутрішньоговиробництва(аb) відображаєтой факт, щомито дозволтлоукраїнськимтоваровиробникамавтомобілівперетягнутиресурси з іншихбільш ефективнихгалузей.

По-третєбудуть страждатинімецькі виробникихотя продажніціни на автомобілістали вищі навеличину PwPt,цярізницявраховуєтьсяуряду України,а не німецькимвиробникам.Світова цінапісля встановленнямита і відповіднопоштучнийрибуток німецькихвиробниківзберігаєтьсяна рівні Opw, в тойчас як обсягукраїнськогоімпорту падаєз ad до bc . І на уінецьвідзначимо,що заштрихованийпрямокутникв центрі малюнкапоказує доходи,які приноситьмито. Так сукупнідоходи відмита визначаютьсямноженням сумимита, яке припадаєна одиницютовару PtPw накількістьімпортованихавтомобілівbc. Ці доходинасправдіявляютьсяперерозподіленнямдоходу відспоживача накористь державиі не впливаютьна економічнийдобробут країни,в результатідержава виграєте, що втрачаєспоживач.

Тепе розглянемоопосередкованийвплив . Потрібнозазначити, щоіснують іншіменш помітнінаслідки введеннямитних тарифів,які виходятьза рамки нашоїпростої моделіпопиту і пропозиції.Серез скороченняобсягів продажавтомобілівв Україні, Німеччинаотримає меншукількістьнаціональноївалюти Українидля закупеиукраїнськихтоварів. Такимчином в українськихекспортнихгалузях, якідають Україніпорівняльнуперевагу скоротитьсявиробництвоі звільнятьсяресурси. Мовайде про високоефективнігалузі, про щосвідчить їхздатністьпродавати своюпродукцію насвітових ринках.Коротше кажучи,митні тарифипрямо сприяютьекспансіївідноснонеефективнихгалузей іопосередкованимчином сприяютьзгортаннювтробництвав високо ефективнихсферах виробництва.Це означає, щомитні тарифислужать причиноюструктурноїперебудовинаціональноговиробництвав невірномунапрямку. Відомо,що чспеціалізаціяі міжнароднийрозподіл праці,а також вільнаторгівля, якабазується напринципіпорівняльноїпереваги, ведутьдо ефективноговикористаннясвітових ресурсіві розширеннюреальногообсягу виробництва.

Розглянемодоведення накористь протекціонізмуі проаналізуємоїх обгрунтованість.Одним з доведеньна користьмитних тарифівє захист зайнятостінаселення всередині країни.Правильне чині таке ствердження?Сукупні витратив відкритійекономіціскладаютьсяіз споживчихвитрат (Х),капіталовкладень(T), державнихвитрат (G), чистогоекспорта (Хn).Чистий експортдорівнює різниціміж експортом(Хk)і імпортом(М). Збільшеннясукупних витратв результатіскороченняімпорту (М) здійснюєстримуючийвплив навнутрішньоекономічнийрозвиток, оскількиспричинюєрізке зростаннядоходів ізайнітості.Збільшенняімпорту призводитьдо скороченнядеякої кількостіробочих місцьна внутрішньомуринку праці,але створюєнові робочімісця. Наприкладімпорт зарубіжноїаудіо і відеотехніки скоротилиробочі місцяв Україні алевиникли іншівиди діяльностіпов’язані зпродажем таобслуговуваннямімпортованихзакордоннихавтомобілів,або продажемцитрусових.Таким чиномхоча імпортніоммеженнязмінюють структурузайнятості,вони в дійсностіможуть в незначніймірі вплинутина рівень зайнятостів країні.

Ймовірно,що всі країнине можуть одночаснодосягти успіхівпри введенніімпортнихобмежень. Експортоднієх країниявляєтьсяімпортом дляіншої. Втому ж ступені, вякому перевищенняекспорта надімпортом, досягнутеоднією країною,може стимулюватиїї економіку,надлишковийімпорт іншоїкраїни загострюєпроблему безробіття.Тому немаєнічого дивногов тому, що введеннямитних тарифівіімпортних квотз метою досягненняповної зайнятостів країні називаютьсяполітикою“розорення“ сусіда з їїдопомогоювнутрішніпроблеми країнивирішуютьсяза рахунокторгівельнихпартнерів.

Країни, якіпостраждаливід митнихтарифів і квотймовірно зроблятьвідповіднізаходи, якіспровокеютьпідвищенняторгівельнихбар’єрів. Яскравимприкладомпагубної діїтакої політикиможе бути законпро мито Смутахауліприйнятий вСполученихШтатах в 1930 році,який встановив найбільш високімитні тарифи,які коли-небутьбули в цій країні.Цей закон замістьтого, щоб стимулюватиамериканськуекономіку,тільки спровокувавсерію відповіднихзаходів з бокупотерпілихкраїн. Це викликалоподальше скороченняміжнародноїторгівлі ісприяло появітенденцій дозниження рівнядоходів і зайнятостів усіх країнах.В довгостроковомуплані перевищенняекспорта надіипортом вякості засобустимулюваннявнутрішньоїзайнятостіприречене наневдачу. Потрібнопам’ятати, щосаме черезукраїнськийімпорт іншікраїни заробляютьгривні на яківони купуютьтовари українськогоекспорту. Вдовгостроковійперспективікраїна повиннаімпортіватидля того, щоекспортувати.Відповіднадовгостроковамета полягаєне в тому , щобзбільшитивнутрішнюзайнятість,а в тому, щобв кращому випадкупередислокуватиробітниківіз експортнихгалузей в захищенігалузі, якіорієнтуютьсяна внутрішнійринок. Такізаходи призводятьдо менш ефективногорозміщенняресурсів. Митнітарифи перекриваютьдоступ ресурсівв ті галузі вяких виробництвонастількиефективно, щозабезпечуєпорівняльнуперевагу. Немаєніяких сумніві,що при виборіантициклічнихзаходів розумнагрошова і податковаполітика даєкращий ефектніж манипулюваннямитними тарифамиі квотами.

Іншим доведеннямна користьпротекціонізмує ствердження,що митні тарифинеобхідні длятого, щобдатиможливістьстати на тввердіпозиціїновимгалузям вітчизняноїпромисловості.Тимчасовийзахист молодихнаціональнихфірм від жорстокоїконкуренціїбільш зрілих і тому на поточнийперіод більшефективнихзарубіжнихкомпанійдозволяєгалузям, щозароджуютьсястати ефективнимитоваровиробникими.

Цей аргументна користьпротекціонізмуможна поставитипід сумнів,оскільки принаявностізрілої конкуренціїне в одної галузіне буде можливостідля здійсненнядовгостроковихзоходів, направленихна роширеннявиробництваі підвищенняефективності.Захист новостворенихгалузей задопомогоюмитних таририфівскоректуєнеправильнерозміщеннясвітових ресурсівякі історичносформувалисьчерез різницюв рівнях економічногорозвиткувітчизняноїі іноземноїпромисловості.В останні рокиаргументаціянеобхідностідопомоги молодимгалузям дещомодифікувалась.Зненацьказіткнувшисьз посиленняміноземноїконкуренціїнаціональнвиробникистверджують,що національнапромисловістьпотребує захистудля проведеннямодернізаціїі конкурентноздатності.Проблема полягаєв тому, що протекціонізмзбільшуюшиприбутки і тимсамим подаючикошти длямодернізації,в той же часзнімає гостротупитання пронеобхідністьвдосконаленняаиробництва.Замість ефективностіфункціонваннягалузі протекціонізмможе викликатиїї подальшезниження. Більштого , такогороду протекціоністськізаходи можутьстати сигналомдля інших галузей,що вони такожмають праворозраховуватина аналогічнийзахист в томувипадку, якщотакож зіткнутьсяз сильноюконкуренцієюз боку імпорта.Як наслідокінші галузітакож можутьзагубитизацікавленістьдо вдосконаленнявиробництваі мінімізаціївитрат. Захиствід демпінга,ще один аргументна користьпротекціонізму.Вважається,що митні тарифинеобхіднідля захистуукраїнськихтоваровиробниківвід демпінга.Існують двіпричини чомуіноземні фірмиможуть бутизацікавленів продажу товарівпо цінам нижчимвід собівартостіпродукції.По-перше, закордонніфірми можутьвикористовуватидемпінг дляусунення українськихконкурентів,захвату монопольногоположення іподальшогопідвищеня ціндля різнихспоживачів.По-друге, демпінгможе бути новоюформою диверсифікації- призначеннярізних цін длярізних споживачів.З метою максималізаціїсвоїх прибутківзакордоннийпродавець можеприйняти рішенняпро реалізаціюсвоєї продукціїпо високимцінам на монопольномувнутрішньомуринку, і продажунадлишковоїпродукцйїїїіїпо зниженимцінам на національномуринку країни,куди він експортуєсвою продукцію. Надлишковіобсяги виробництванеобхідні длязниження витратна одиницюпродукції привеликомасштабномувиробництві.В зв’язку зтим, що демпінгвикликаєнебезпідставніхвилюванняв відповідностіз українськимзаконодавствомвін заборонений.в тих випадкахколи демпінгмає місце ізавдає шкодунаціональномувиробнику урядяк правиловводить “антидемпінговемито” на відповіднівили товарів.Але як правилов порівнянніз загальнимобсягом імпортованихтоварів зареєстрованихвипадківзастосуваннядемпінга небагато.Тому демпінгне може бутивиправданнямдля існуванняширокорозповсюджених, постійно діючихмитних тарифів.Крімтогозвинуваченняв застосуваннідемпінга повинніретельноперевірятисьдля визначенняїх підставності.Іноземні підприємців дійсностііноді виробляютьпевні видитоварів з більшнизькими витратами,ніж їх конкуренти.Відповідно,те що на першийпогляд можебути розціненояк демпінг,насправді дужечасто є результатомдії порівняльноїпереваги.Зловживанняантидемпінговимзаконодавствомможе збільшитиціну імпортаі збільшитиконкуренціюна національномуринку. Послабленняконкуренціїдозволитьмісцевимтоваровиробникампіднімати ціниза рахунокспоживачів.Але навітьтоді коли демпінг має місценаціональніспоживачівтрачають віднизьких цінв короткостроковомуплані, в такійже мірі , в якійвони виграюитвід війни цінміж національнимивиробниками.

Із всьоговище наведеногоможна зробитивисновок, щоаргументівна користьпротекціонізмубагато, алевони безпідставні.В відповіднихумовах аргументна користьзахисту молодихгалузей виступаєяк справедливевиключення,яке має економічневиправдання.Однак такийаргумент ігноруєможливістьвикористанняальтернативнихзасобів длязаохоченняпромисловогорозвитку. Більшістьже інших доведеньвідмічаютьтільки безпосередніі прямі наслідкимитних тарифів.Вони ігноруютьтой факт, що вдовгостроковомуплані країнаповинна імпортуватипродукцію длятого , щоб експортуватисвої види товарівта послуг.

Розділ 2. Правовіаспекти здійсненнязовнішньоекономічноїдіяльностів Україні.


2.1. Види зовнішньоекономічнихоперацій вУкраїні.


Згідно зчинним законодавствомУкраїниЗовнішньоекономічнадіяльність- це діяльністьсуб’єктівгосподарськоїдіяльностіУкраїни таіноземнихсуб’єктівгосподарськоїдіяльності,побудованана взаємовідносинахміж ними, щомає місце якна територіїУкраїни такі за її межами.[5.с.108]

Види зовнішньоекономічнихоперацій дужерізноманітні.До видівзовнішньоекономічноїдіяльності,які здійснюютьсяв Україні належать:

- експорт таімпорт товарів,капіталів таробочої сили;

- наданнясуб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностіУкраїни послугіноземнимсуб’єктамгосподарськоїдіяльності,в тому числі:виробничих,транспортно-експедиційних,страхових,консультаційних,маркетингових,експортних,посередницьких,брокерських,агентських,консигнаційних,управлінських,облікових,аудиторських,юридичних,туристичнихта інших, щопрямо і виключноне забороненізаконами України;

надання щезазначенихпослуг іноземнимсуб’єктамгосподарськоїдіяльностісуб’єктамзовнішньоекономічноїдіяльностіУкраїни;

- наукова,науково-технічна,науково-виробнича,виробнича,навчальна таінша коопераціяз іноземнимисуб’єктамигосподарськоїдіяльності;навчання тапідготовкаспеціалістівна комерційнійоснові;

- міжнародніфінансовіоперації таоперації зцінними паперамиу випадках,передбаченихзаконами України;

- кредитніта розрахунковіоперації міжсуб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностіта іноземнимисуб’єктамигосподарськоїдіяльності;створеннясуб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностібанківських,кредитних тастраховихустанов замежами України;створеннясуб’єктамиіноземнихкраїн зазначенихустанов натериторіїУкраїни у випадках,які передбаченічинним законодавствомУкраїни;

- спільнапідприємницькадіяльністьміж суб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностіта іноземнимисуб’єктамигосподарськоїдіяльності;що включаєстворенняспільних підприємстврізної формита видів, проведенняспільнихгосподарськихоперацій таволодіннямайном як натериторіїУкраїни такі за її межами;

- підприємницькадіяльністьна територіїУкраїни, пов’язаназ наданнямліцензій патентів,ноу-хау, торгівельнихмарок та іншихнематеріальнихоб’єктів власностіз боку іноземнихсуб’єктівгосподарськоїдіяльності;аналогічнадіяльністьсуб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльностіза межами України;

- організаціята здійсненнядіяльностів галузі проведеннявиставок, аукціонів,торгів, конференцій,симпозіумів,семінарів,інших подібнихзаходів, щоздійснюютьсяна комерційнійоснові за участюсуб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльності:організаціята здійсненнядіяльностів галузі оптовоїконсигнаційноїта роздрібноїторгівлі натериторіїУкраїни заіноземну валютув передбачуванихзаконами Українивипадках;

- товарообмінні(бартерні) операціїта інша діяльність,побудованана формах зустрічноїторгівлі міжсуб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностіта іноземнимисуб’єктамигосподарськоїдіяльності;

- операціїпо придбанню,продажу таобміну валютина валютнихаукціонах,валютних біржахта на міжбанківськомувалютномуринку;

- роботи наконтрактнійоснові фізичнихосіб Україниз іноземнимисуб’єктамигосподарськоїдіяльностіяк на територіїУкраїни, такі за її межами;роботи іноземнихфізичних осібна контрактнійплатній основіз суб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностіяк на територіїУкраїни, такі за її межами;

- інші видизовнішньоекономічноїдіяльності,не забороненіпрямо і у виключнійформі законамиУкраїни.

Потрібнозазначити, щоу зовнішньоекономічнійдіяльностіпосередницькіоперації, приздійсненніяких правовласності натовар не переходитьдо посередника(на підставікомісійних,агентськихдоговорів,договорівдоручення таінших) здійснюєтьсябез обмежень.


2.2. Суб’єктиі об’єктизовнішньоекономічнихоперацій.


Суб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностів Україні можутьбути:

- фізичніособи - громадяниУкраїни, іноземніособи та особибез громадянства,які мають цивільнуправоздатністьі дієздатністьзгідно з законамиУкраїни і постійнопроживаютьна територіїУкраїнськоїдержави;

- юридичніособи, зареєстрованіяк такі в Україніі які маютьпостійнемісцезнаходженняна територіїУкраїни, доних належатьпідприємства,організаціїта об’єднаннявсіх видів,включаючиакціонерніта інші видигосподарськихтовариств,асоціації,спілки, концерни,консорціуми,торгівельнідоми, посередницькіта консультаційніфірми, кооперативи,кредитно-фінансовіустанови, міжнародніоб’єднання,організаціїта інші, в томучислі юридичніособи, майнота капіталяких є повністюу власностііноземнихсуб’єктівгосподарськоїдіяльності;

- об’єднанняфізичних, юридичних,фізичних іюридичнихосіб, які не єюридичнимиособами згідноз законамиУкраїни, алеякі мають постійнемісце знаходженняна територіїУкраїни і якимцивільно-правовимизаконами незабороненоздійснюватигосподарськудіяльністьна територіїУкраїни;

- структурніодиниці суб’єктівгосподарськоїдіяльностііноземнихдержав, які неє юридичнимиособами згідноз законамиУкраїни, доних належатьвідділення,філії тощо,але мають постійнемісце знаходженняна України;

- спільніпідприємстваза участю суб’єктівгосподарськоїдіяльностіУкраїни таіноземнихсуб’єктівгосподарськоїдіяльності,зареєстрованіяк такі в Україні,які мають постійнемісце знаходженняна територіїнашої держави;

- інші суб’єктигосподарськоїдіяльності,які передбаченічинним українськимзаконодавством,

Суб’єктомзовнішньоекономічноїдіяльностіможе виступатиУкраїна в особіїї органів,місцевих органіввлади і управління.Місцеві органивлади і управлінняв свою чергуможуть бутисуб’єктамизовнішньоекономічнихорганізацій,які берутьучасть узовнішньоекономічнійдіяльності.Суб’єктамизовнішньоекономічноїдіяльностіможуть виступатитакож іноземнідержави, якіберуть участьв господарськійдіяльностіна територіїУкраїни, діючияк юридичніособи згідноз українськоюзаконодавчоюбазою.

В міжнароднійторгівлі об’єктомзовнішньоекономічнихоперацій являєтьсяматеріально-речовапродукція тапослуги.

Всі суб’єктизовнішньоекономічноїдіяльностімають рівнеправо здійснюватибудь -які їївиди, прямо незабороненізаконом України,не залежно відформ власностіта інших ознак.

Фізичніособи маютьправо здійснюватизовнішньоекономічнудіяльністьз моменту набуттяними цивільноїдієздатностізгідно з чиннимзаконодавствомУкраїни. Фізичніособи, які маютьпостійне місцепроживанняна територіїУкраїни, маютьзазначенеправо, якщовони зареєстрованізгідно з закономУкраїни “Пропідприємництво”.Фізичні особи,які не маютьпостійногомісця проживанняна територіїУкраїни, маютьзазначенеправо , якщовони є суб’єктамигосподарськоїдіяльностіза закономдержави, в якійвони маютьпостійне місцепроживанняабо громадянамиякої вони являються.Юридичні особимають правоздійснюватизовнішньоекономічнудіяльністьвідповіднодо їх статутнихдокументівз моменту набуттяними статусуюридичноїособи. Суб’єктизовнішньоекономічноїдіяльностіздійснюютьвище зазначенеправо післядержавноїреєстраціїїх як учасниківзовнішньоекономічноїдіяльності.Реєстрацію здійснюєміністерствозовнішньоекономічнихзв’язків Українина підставіподання донього заявиподавця у довільнійформі, нотаріальнозавіренихкопій статутнихдокументів,або нотаріальнозавіренихдокументівфізичної особипро її реєстраціюяк підприємця.


2.3. Принципиоподаткуванняпри здійсненнізовнішньо-економічноїдіяльності.

Оподаткуваннясуб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльностіУкраїни здійснюєтьсяза такимипринципами:

- Україна,як сувереннадержава, самостійновстановлюєі скасовуєподатки і пільгидля суб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльностів Україні;

- ставки податківвстановлюютьсявиключно ВерховноюРадою Україниза поданнямКабінету міністрівУкраїни;

- рівеньоподаткуваннявстановлюєтьсявиходячи знеобхідностідосягненнята підтримкисамоокупностіі самофінансуванняоб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльностіта з метоюбездефіцитностіплатіжногобалансу України;

- стабільнакількістьвидів і розмірподатківгарантуєтьсядержавою настрок не меншяк 5 років;

- забороняєтьсявстановлюватикрім тих, щозатвердженіВерховноюРадою України;

- ставки податківє однаковимидля всіх суб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльності,вони визначаютьсяза товарноюознакою, дляодного видутовару дієєдина ставкаподатку;

- заохоченняекспорту готовоюпродукції.

Податковіпільги згідноз законамиУкраїни надаютьсясуб’єктамзовнішньоекономічноїдіяльності,які відповідаютьнаведеним вищекритеріям:

- експортяких перевищуєімпорт (нетто-експортери)за фінансовийрік;

-обсяг експортуяких становитьне менше 5 % відобсягу реалізованихза фінансовийрік товарів;

- які стабільноекспортуютьнаукові, наукоємні товари, а такожтовари у вартостіяких часткадобавленоївартості становитьне менше 30 %.

Зазначенимсуб’єктамзовнішньоекономічноїдіяльностінадаютьсяпільги по строкахамортизаціїосновних виробничихфондів у вигляді:

- норм прискореноїамортизаціїосновних виробничихфондів, щовикористовуютьсядля виробництваекспортнихтоварів;

- норм амортизаціїна імпортнеобладнання,яке використовуєтьсядля виробництва експортнихтоварів, неменших, ніжті, що встановленів країні походженнятакого обладнання;

- пільговихнорм амортизаціїосновних фондів,створених зарахунок новихінвестицій,що використовуютьсядля виробництваекспортнихтоварів;

- зазначеніпільги застосовуютьсяМіністерствомзовнішньоекономічнихзв’язків Україниза поданнямсуб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльності.При цьомуМіністерствозовнішньоекономічнихзв’язків приймаєвідповіднерішення, якеє обов’язковимдля державнихфінансовихта податковихорганів. Забороняєтьсяодночаснезастосуваннящодо одногоі того ж товаруподатку наекспорт і імпортта режимуліцензуванняі квотуванняекспорту, завийняткомвипадків встановленнярежиму ліцензуванняі квотуванняяк заходу увідповідь надискримінаційнідії інших державта в разі застосуваннясанкцій припорушеннісуб’єктомзовнішньоекономічноїдіяльностівстановленихправил цієїдіяльності.


2.4. Основнівиди оподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльностів Україні.


Основнимивидами податків,якими оподатковуютьсязовнішньоекономічніоперації, єподаток надобавленувартість, акцизнийзбір, податокна прибутокта мито. Розглянемокожний із податківокремо. Податокна добавленувартість - ценепрямий податок,який сплачуєтьсядо державногобюджету накожному етапівиробництвапродукції,товарів, виконанняробіт, наданняпослуг, приімпорті товарівдо або під часмитного оформлення.

Платникамиподатку надобавленувартість заімпортні товариє суб’єктипідприємницькоїдіяльності,включаючигромадян, щозаймаютьсяпідприємницькоюдіяльністюбез створенняюридичноюособи, що ввозятьтовари, як длявласних такі для виробничихпотреб з метоюреалізуватиу вільномуобігу, на правахкомісії та направах реекспорту,а також тимчасово.

У разі ввезенняна територіюУкраїни імпортнихтоварів, завийняткоммайна, що ввозитьсяз України яквнесок іноземногоінвестора достатутногофонду підприємстваз іноземнимиінвестиціями,міжнароднимиоб’єднаннямивключаючиміжнародніне урядовіорганізації,іноземнимиюридичнимиособами тагромадянами,які від свогоімені здійснюютьвиробничу абоіншу підприємницькудіяльністьна територіїУкраїни, податокна добавленувартість сплачуєтьсяцими нерезидентними,а у разі відсутностіу них розрахунковихрахунків вустановахбанків Україниі їх постійнихпредставництвв Україні сплатаподатків провадитьсяпокупцями,замовникамичи одержувачамитоварів.

У разі подальшоїреалізації,обміну) чи передачіна територіїУкраїни майна,що ввезено вУкраїну яквнесок іноземногоінвестора достатутногофонду підприємствз іноземнимиінвестиціямиподаток надобавленувартістьсправляєтьсяна загальнихпідставах.

У разі наданнявідстрочкив платежі наумовах податковогокредиту, перерахунківплатежів, утому числі узв’язку зкористуванняммитної вартості,у всіх випадкахстягненняплатежів убезперечномупорядку, а такожстягненняфінансовихсанкцій тапені ці сумизтягуютьсяз отримувача(імпортера),тобто організації,яка уклалаконтракт наімпорт декларованихтоварів.

Об’єктамиоподаткуваннядля податкуна добавленувартість, ввезенихна територіюУкраїни товарівє:

- їх митнавартість,перерахованаза курсомНаціональногобанку Українина дату подачівантажноїмитної деклараціїв митний орган,з урахуваннямфактично сплаченихсум мита, митнихзборів та акцизногозбору за підакцизнітовари. Прицьому рекламніматеріали тасувеніри, щоввозяться вУкраїну і призначенідля представницькихцілей під часпроведенняв України виставок,конкурсів,нарад, семінарів,ярмарків таінших подібнихзаходів (пропускаєтьсяза рішенняммитного органув кількості,достатній длязабезпеченняпотреб з урахуванняммети переміщення)не є об’єктомоподаткування.

Не підлягаютьоподаткуваннюподатком надобавленувартість:

- транспортнізасоби, щовикористовуютьсядля міжнароднихперевезеньтоварів тапасажирів;

- професійнеобладнання,майно та інструменти,що належать,іноземнимюридичнимособам, необхіднідля наданняпослуг чи виконанняробіт ними натериторіїУкраїни;

- зразки товарів,якщо вонизалишаютьсявласністюіноземнихюридичних осібі їх використанняна територіїУкраїни не маєкомерційногохарактеру.

Митна вартістьввезених натериторіюУкраїни товаріввизначаєтьсястаттею 16 законуУкраїни від05.02.92 р. “Про єдиниймитний тариф”,тобто при визначеннямитної вартостідо неї включаютьсяціна товару,що передбаченаконтрактомі зазначенав рахунку фактурі,а також такіфактичні витрати,якщо їх не включенодо рахунку-фактури:

- за транспортування, навантаження,розвантаження,перевантаженнята страхуваннявід пунктупостачальникадо пункту перетинумитного кордонуУкраїни;

- комісійніта брокерські;

- плата, щоповинна бутисплачена імпортеромпрямо або побічнояк умова їхввезення (вивезення)за використанняоб’єктівінтелектуальноївласності, якіналежать доданих товарів.

При явнійневідповідностізаявленоїмитної вартостітоварів, вартості,зазначенійу цьому пункті,або у разінеможливостіперевірки їїобчисленнявона визначаєтьсяпослідовнона основі цінина ідентичнітовари та іншіпредмети, цінина подібнітовари, що діютьу провіднихкраїнах-експортерахзазначенихтоварів.

У торгівельних,заготівельних,оптовихпостачальницько-збутових,а також у іншихпідприємствах,що безпосередньосамі реалізуютьімпортні товариабо подаютьпосередницькіпослуги щодопродажу натериторіїУкраїни імпортнихтоварів, крімїх реалізаціїза іноземнувалюту, об’єктомоподаткуваннядля податкуна добавленувартість єрізниця міжціною реалізації,що включаєподаток надобавленувартість урозмірі 20 %, тамитною вартістюіз врахуваннямсум митнихзборів, мита,податку надобавленувартість іакцизногозбору за підакцизнітовари.

Оподаткованимоборотом дляобчисленняподатку надобавленувартість, щопідлягає сплатідо або під часпроведеннямитних процедурза товари, ввезеніна територіюУкраїни, є вартість,що включає всебе: митнувартість товару,перераховануза курсом НБУ,мито, митнізбори та сумуакцизногозбору за підакцизнітовари.

Обчисленняподатку надобавленувартість проводитьсяза ставкою 20% від оподатковуваногообороту.

сума податкуна добавленувартість заімпортні товари,що підлягаєсплаті до бюджетудо або під часпроведеннямитних процедур,обчислюєтьсявиходячи ізтаких формул:

а)товари, щопідлягаютьоподаткуваннюмитом та митнимиакцизним збором:

(В + М + А) х П : 100 ;

б) товари,що підлягаютьоподаткуваннюмитом та митнимзбором, але неоподатковуєтьсяакцизним збором:

( В + М ) х П :100 ;

в) інші товари:

( В х П) : 100 ,де

В - митна вартістьв національнійукраїнськійвалюті

М - мито, митнізбори

А - акцизнийзбір

П - ставкаподатку надобавленувартість.

Підставоюдля обчисленнята сплати податківна добавленувартість євантажна митнадекларація.

У випадку,коли торгівельні,заготівельні,оптові, постачальницько-збутовіорганізаціїта інші підприємства,що надаютьпосередницькіпослуги, вподальшомуреалізують,крім їх реалізаціїза іноземнувалюту, на територіїУкраїни імпортнітовари, включаючитовари, придбаніна правах комісіїчи лізингу зацінами, щоперевищуютьмитну вартість,при визначенніякої іноземнавалюта перераховуєтьсяза курсом НБУна день подачімитної декларації,із зарахуваннямфактично сплаченихсум мита, митнихзборів, акцизногозбору та податкуна добавленувартість,оподаткованимоборотом єрізниця міжфактичноюціною реалізації,що включає всебе податокна добавленувартість заставкою 20 %, таїх митною вартістю із урахуваннямзазначенихвище податківта зборів.

При реалізаціїна територіїУкраїни або використанніне на власнівиробничіпотреби імпортнихсировини,матеріалів,комплектуючих,устаткування,які були придбанідля власнихвиробничихпотреб, крімїх реалізаціїза іноземнувалюту, оподатковуванийоборот визначаєтьсявиходячи з їхвартості зурахуваннямподатку надобавленувартість таакцизногозбору, але не нижчою відповідноїх митної вартостіз урахуваннямфактично сплаченихсум мита, митногота акцизногозборів та податкуна добавленувартість абоціни придбанняз урахуваннямподатку надобавленувартість, а поімпортнихосновних виробничихфондах - не нижчоюїх балансовоївартості завирахуваннямфактичногозносу та зурахуваннямсум податкуна добавленувартість таакцизногозбору за підакцизнітовари.

У випадкахподальшоїреалізації,обміну чи передачіімпортнихсировини,матеріалів,комплектуючихвиробів, устаткування,що придбанідля власнихвиробничихпотреб за цінами,нижчими цінпридбання,від’ємна різницяміж податкомна добавленувартість, сплаченимна митниці абопостачальникамі одержанимз покупців,покриваєтьсяза рахуноккоштів, щозалишилисьу розпорядженняпідприємств.

За імпортніенергоносіі,що ввозятьсядля виробничихпотреб України,податок надобавленувартість приїх подальшомупродажу споживачамдля виробничихпотреб обчислюєтьсявиходячи звалового доходупідприємства,що здійснюєпродаж, якийвизначаєтьсявиходячи зрізниці міжкінцевою ціноюреалізаціїтаких ресурсівта ціною їхпридбання абомитної вартістю,перерахованоюв національнувалюту Україниза курсом НБУна день поданнявантажноїмитної декларації.

У разі реалізаціїзазначенихенергоносіївне на виробничіпотреби Україниподаток надобавленувартістьобчислюєтьсявиходячи з їхзагальноївартості зурахуваннямподатку надобавленувартість, алене нижчою їхмитної, а увідповіднихвипадкахзакупівельноївартості.

За імпортніматеріально-технічніресурси длясільськогогосподарства,зазначені упідпунктінаведеномунижче, що ввозятьсядля виробничихпотреб України,податок надобавленувартість приїх подальшомупродажу, передачіабо обмінусільськогосподарськимвиробникамобчислюєтьсявиходячи звалютногодоходу підприємства,що здійснюєтакий продаж,який визначаєтьсявиходячи зрізниці міжкінцевою ціноюреалізаціїтаких ресурсівта у відповіднихвипадках ціноюїх придбанняабо митноювартістю,перерахованоюв національнувалюту Україниза курсом НБУна день подання митної декларації.

У разі реалізації,обміну, передачіабо використаннюзазначенихматеріально-технічнихресурсів недля потребсільськогогосподарстваподаток надобавленувартістьобчислюєтьсявиходячи з їхзагальноївартості зурахуваннямподатку надобавленувартість, алене нижчою їхмитної, а увідповіднихвипадкахзакупівельноївартості.

Податок надобавленувартість включаєтьсядо ціни імпортованихтоварів заставкою 20 % дооподатковуваногообороту, якийне включаєподатку надобавленувартість. Приреалізаціїна територіїУкраїни заіноземну валютуімпортнихтоварів, включаючитовари придбаніна правах комісії,лізингу, заякі одночасноіз сплатоюмита, митнихзборів булосплачено податокна добавленувартість, отриманавиручка в іноземнійвалюті та валовийдохід від такоїреалізаціїне підлягаютьоподаткуванню,при цьому сумиподатку надобавленувартість, щобуло справленомитними органамиза ці товари, із бюджетуне відшкодовуються.

від сплатиподатку надобавленувартість підчас проведеннямитних процедурзвільняються:

а) товари,передбаченідля офіційноговикористанняіноземнихдипломатичнихі прирівнянихдо них представництв,а також дляособистоговикористаннядипломатичногота адміністративногоі технічногоперсоналу цихпредставництв,включаючичленів їх сімей,які живутьразом із ними,якщо таке звільненнядля Українипередбаченоіноземноюдержавою;

б) вугілля,вугільні брикетита електроенергія;

в) продуктидитячого харчуваннята дитячехарчування,що імпортуєтьсявиключно дляреалізаціїчерез дитячікухні;

г) дитячігазети і журнали,учнівськізошити тапідручники;

д) лікарськізасоби та виробимедичногопризначення,що імпортуютьсявиключно дляреалізаціїчерез аптечніустанови,спеціалізованімагазини.

До виробівмедичногопризначеннявідносятьсяпредмети доглядуза хворими,санітарії тагігієни, перев’язувальнізасоби, шприци,протезно-ортопедичнівироби, аптечнийпосуд та упаковка,вироби та предметидозволеніМіністерствомохорони здоров’яУкраїни длязастосуванняз метою профілактикита лікуваннязахворювань;

е) товариспеціальногопризначеннядля інвалідів;

є) поштовімарки, крімколекційних,конверти, листівкиз поштовимимарками, лотерейнібілети, маркидержавногомита та іншихзнаків;

ж) імпортнісировина, матеріали,комплектуючівироби, устаткування,що ввозитьсярезидентамидля виробничихпотреб;

з) енергоносії(нафта, нафтопродукти,газ), що ввозятьсядля виробничихпотреб в Україну;

и) матеріально-технічніресурси длясільськогосподарськоговиробництва:насіння, засобизахисту рослині тварин,сільськогосподарськатехніка, обладнаннядля переробкисільськогосподарськоїпродукції тазапчастинидо них, що ввозятьсядля виробничихпотреб в Україну.

Товари вказанів пунктах “а”,“в”. “д”, “е”звільняютьсявід сплатиподатку надодану вартістьлише при митномуоформленні.У разі використанняїх не за призначеннямчи на комерційніцілі податокна добавленувартістьсправляєтьсяза такі товарина загальноприйнятихпідставах.

Контрольза цільовимвикористаннямта цільовоюреалізацієютоварів, звільненихвід сплатиподатку надобавленувартість проводитьсяорганами державноїподатковоїслужби України.

Податок надобавленувартість, фактичнонарахованийта сплаченийдо бюджету підчас митногооформленняпо імпортнихсировині,матеріалах,паливу, комплектуючих,вартість якихвідноситьсяна витративиробництваі обігу за придбаніта введені вексплуатаціюосновні виробничіімпортні фонди,до витратвиробництвата обігу невідноситьсяі враховуєтьсяпри розрахункахз бюджетом завстановленимпорядком. Нарозрахункиз бюджетомподаток надобавленувартість відноситьсятільки тоді,коли сума цьогоподатку у вантажніймитній деклараціївказана окремимрядком і фактичносплачена добюджету.

Підставоюдля такихрозрахунківє вантажнамитна деклараціята розрахунковіплатіжні документи.У торгівельних,заготівельних,оптових,постачальницько-збутовихорганізаціяхта на іншихпідприємствах,що надаютьпосередницькіпослуги, податокна добавленувартість, фактичнонарахованийта сплаченийдо бюджету підчас митногооформленняімпортнихтоварів, нарозрахункидо бюджету невідноситься,а враховуєтьсяу вартість цихтоварів.

Якщо імпортнітовари, на яківстановленогарантійнийтермін служби,повертаютьсяпротягом цьогостроку до країнипостачальника,зарахуванняабо поверненняфактично сплаченихсум податкуна добавленувартість проводитьсяпісля внесеннявідповіднихпоправок добухгалтерськогообліку та наявностівантажнихмитних деклараційна ввезенняцих товарівзі штемпелеммитниці “пропускдозволено”та розрахунковихплатіжнихдокументівпро сплату цихподатків незалежновід сплати їхдо бюджету. Уразі поверненнятимчасововивезенихімпортнихтоварів докраїни постачальникаяк неякісних,бракованих,а також таких,що не відповідаютьвимогам контракту,крім тих, наякі встановленогарантійнийстрок служби,сума податкуна добавленувартість підлягаєвідшкодуваннюз відповіднихбюджетівпідпрємствам-імпортерамза місцезнаходженнямпри поданніними митнихвантажнихдеклараційна ввезеннячи вивезеннятаких товарівзі штампоммитниці “пропускдозволено”та розрахунковихплатіжнихдокументівпро їх сплату,якщо не минуврічний строкз дня сплатиплатежів добюджету.

Податок надобавленувартість сплачуєтьсядо бюджетуплатникамиодночасно зсплатою іншихмитних платежів,тобто до абопід час поданнявантажноїмитної декларації.З метою підтвердженнясплати податкуна добавленувартість дозаповненоївантажноїмитної деклараціїплатникомобов’язковододаєтьсяекземпляррозрахунковогоплатіжногодокументу звідміткоюустанови банкупро сплатуплатежів.

Податок надобавленувартістьзараховуєтьсяустановамибанків відповіднона розділи 3та 4 бюджетноїкласифікаціїдоходів тавидатків державногобюджету замісцем знаходженняплатника запорядкомвстановленимчинним законодавством.

Податок надобавленувартість затранзит товарівчерез територіюУкраїни нестягуєтьсяякщо товарине доставленодо митногооргану призначення,податок надобавленувартість сплачуєтьсяперевізникамипри їх відпускудля вільногообігу , якщотільки товарине виявилисьліквідованимиабо безповоротновтраченимивнаслідокаварії чи стихії,або недостачавиникла внаслідокприродногозносу чи убуткупри нормальнихумовах транспортуваннячи охорони.

При ввезенніна митну територіюУкраїни іноземнихтоварів з метоювиключно реекспорту,про що обов’язковоповинно бутиповідомленомитниці, податокна добавленувартість сплачуєтьсяшляхом видачіпростого векселяз відстроченнямплатежу натермін до 90календарнихднів з моментуподачі дляоформленняввізної вантажноїмитної деклараціїна умовахподатковогокредиту. Фактичнореекспорттаких товарівповинен бутиздійсненийне пізніше 90календарнихднів з дня прийняттявантажноїмитної деклараціїдля оформлення.

Підставоюдля митногооформленняіноземнихтоварів, щоввозяться зметою реекспортує пред’явленадекларантоммитниці простоговекселя звідстроченнямплатежу, авізованогоподатковоюінспекцією.

Коли ж протовари, ввезеніна митну територіюУкраїни, небуло заявленомитним органам,що вони ввозятьсяз метою реекспорту,або було заявленоне таку кількість,але вони небули реекспортованіфактично протягом90 днів, то податокна добавленувартість підлягаєсплаті до бюджетувиходячи змитної вартостітаки товарівіз врахуваннямфактично сплаченихсум мита тамитних зборів.

При здійсненніреекспорту,податок надобавленувартість, якщовін був сплаченийдо бюджетупідлягаєвідшкодуваннюіз відповіднихбюджетів податковимиадміністраціямиза встановленимпорядком.

При реімпортітоварів особи,які ввозятьукраїнськітовари, що ранішебуло експортованоз територіїУкраїни, сплачуютьподаток надобавленувартість зазагальновстановленимпорядком.

Предметиматеріально-технічногопостачання,обладнання,палива, продовольчітовари та іншемайно длязабезпеченнядіяльностіукраїнськихустанов закордоном, ввезеніназад на митнутериторіюУкраїні, щовивозилисьз її територіїна правахтимчасовоговивезення іналежать українськимюридичнимособам, податкомна добавленувартість необкладаються.

При розміщеннітоварів, щозавозятьсяособами, в томучислі іноземнимифірмами, наліцензійнихмитних складахподаток надобавленувартістьвідбуваєтьсяна момент видачіцих товарівзі складу увільний обігза загальновстановленимпорядком.Відповідальністьза сплату податкуна добавленувартістьпокладаєтьсяна власникамитного складуабо за домовленістюна особу, щорозмістилатовари на складі.

Давальницькасировина, щоввозиться намитну територіюУкраїни іноземнимизамовниками,включаючисировину, щоввозиться ібуде використовуватисьдля проведеннярозрахунківза переробкупідлягаєоподаткуваннюподатком надобавленувартість. Сплатаподатків прицьому здійснюєтьсяукраїнськимвиконавцемпо давальницькійсировині, щобуде використанадля проведеннярозрахунківза послуги дляїї переробкипід час проведеннямитних процедур,а по давальницькійсировині, щовикористовуватиметьсядля виробництваготової продукції,- шляхом видачіпростого векселяз відстрочкоюплатежу натермін виконанняоперації здавальницькоюсировиною, алене більше як на 90 календарнихднів з моментуоформленняввізної вантажноїмитної декларації.

У разі вивезенняготової продукціїза межі митноїтериторіїУкраїни у період,на який даєтьсявідстроченняплатежу, вексельпогашаєтьсяі податки несправляються.При невивезеніусієї готовоїпродукції абоїї частки, включаючипродукцію, щовикористовуєтьсядля розрахунківза переробкуу визначенийтермін, виконавецьзобов’язанийна протязі 5банківськихднів оплатитивексель, Длявизначеннярозміру платежівприймаєтьсямитна вартістьдавальницькоїсировини чиїї частка.

Підставоюдля митногооформленнядавальницькоїсировини , щоввозиться намитну територіюУкраїни єпред’явленняукраїнськимвиконавцеморганові митногоконтролю зазначеноговекселя, авізованогоподатковоюінспекцією.

Фактичносплачені податкипри погашеннізазначеноговекселя прирозрахункахз бюджетомукраїнськимвиконавцемне враховуються,а враховуютьсяпри проведенніним розрахунківз іноземнимизамовниками.

Відповіднодо чинногозаконодавстваУкраїни, відповідальність за правильністьта своєчасністьсплати податкуна добавленувартість несутьплатники податкута їх посадовіособи.

Органи державногомитного контролюУкраїни приймаютьдо декларуваннята митногооформленняпродукцію, щоввозиться натериторіюУкраїні, лишеу разі наявностіписьмовогопідтвердженнябанку про сплатуподатків абонаявностіналежним чиномоформленихдокументів,тобто векселівщодо відстрочкита виділенняу вантажніймитній деклараціїокремими рядкамисум податкуна добавленувартість. Контрольза правильністюобчисленнята своєчасністюсплати податківздійснюєтьсяорганами державноїподатковоїадміністраціївідповіднодо закону Українивід 24 грудня1993року.

Податок надобавленувартість несправляєтьсяза реалізаціюз розрахункамив іноземнійчи в національнійвалюті, так ішляхом обмінучи передачіна експорт замежі митнихкордонів Українитоварів, включаючивиконанняміжнароднихперевезеньтоварів тапасажирівтранспортнимизасобами, атакож послугиз навантаження,розвантаження,перевантаженнятоварів, щоекспортуютьсята транзитіноземнихвантажів, включаючипослуги з транзитувантажів черезтериторіюУкраїни.

Такі товари,роботи, послуги,вважаютьсяекспортованими,коли:

-товари залишилитериторіюУкраїни і їхвивезення булопідтвердженемитною декларацією;

-роботи,послугищо не призначенідля експлуатації,використаннята вжитку Україні, подані особампідприємстваяких або вонисамі постійноне перебуваютьабо постійноне переживаютьна територіїУкраїни;

- послуги зміжнароднихперевезень,здійсненізгідно з контрактомна транспортування,або з брокерськоюугодою, що доперевезенняяк товарів такі пасажиріввід пункту нанаціональнійтериторіїУкраїни допункту за кордоном,від пункту закордоном допункту нанаціональнійтериторії татранзитомчерез національнутериторіюУкраїни, а такожміж двома пунктамив серединікраїни, як частиниміжнароднихповітрянихта воднихперевезень.

Не підлягаєоподаткуваннютакож тимчасовийекспорт товарів- поставкадавальницькоїсировини українськимзамовникомдля обробкиза кордономіз наступнимповерненнямїї у повномуобсязі.

При цьомута частинадавальницькоїсировини, щовикористовуєтьсядля проведеннярозрахунківза її переробку,або готовапродукція, щозалишаєтьсяу країні виконавцяяк плата запослуги переробки,не підлягаютьоподаткуваннюподатком надобавленувартість. Колиж зазначенітовари є підакцизнимитоварами, зних стягуєтьсятільки акцизнийзбір.

Товари, щоповертаютьсяв Україну, якіраніше булививезені закордон на умовахтимчасовоговивезення, таготова продукція,виготовленаповністю здавальницькоїсировиниукраїнськогозамовника, якаімпортуєтьсяпри її поверненнів Україну непідлягаєоподаткуваннюподатком надобавленувартість.

При експортуваннітоварів заіноземну валютупідприємствамита організаціямияк виробниками,так і підприємствами,що здійснюютьпосередницькіфункції, сумаподатку надобавленувартість, щосплачені абопідлягаютьсплаті постачальникамза виконанніроботи, наданіпослуги, придбаніматеріальніресурси, паливо,вартість якихвідноситьсяна собівартістьвиробництватаких товарів,придбані івведенні вексплуатаціюз 06.01.1993 року основнівиробничіфонди та взятіна облік нематеріальніактиви, а такожсуми податкусплаченіпостачальникамцих товарів,підлягаютьвідшкодуваннюз відповіднихбюджетів вказанимпідприємствамабо зараховуютьсяв рахунок черговихплатежів заумови надходженнякоштів в іноземнійвалюті нарозрахунковийрахунок підприємств,подання вантажноїмитної деклараціїзі штампоммитниці “пропускдозволено”якщо не минуврічний строкз дня оплатиподатку постачальникам.

Суми податкуна добавленувартість, сплаченівиробникомза сировину,матеріали,комплектуючивироби, яківикористанідля виготовленняпродукції ісуми податку,сплаченіпосередникамза товари, щоекспортуютьсяз розрахункамиу національнійвалюті, шляхомпередачі абобартернихоперацій прирозрахункахз бюджетом невраховуються,а включаютьсядо вартостітаких товарів,а за придбаніі введені вексплуатаціюосновні виробничіфонди та взятіна облік нематеріальніактиви покриваютьсяза рахунокджерел їх придбання.

Акцизнийзбір - це непрямийподаток нависокорентабельніта монопольнітовари, щовключаєтьсядо ціни цихтоварів.

Об’єктомоподаткуваннядля акцизногозбору є :

- обороти зреалізаціївиробленихв Україніпідакцизнихтоварів шляхомїх продажу,обміну на іншітовари, безкоштовноїпередачі товарівабо з частковоюїх оплатою;

- митна вартістьтоварів, ввезенихв Україну урахуванняммита

і митнихзборів, придбанихза іноземнувалюту у порядкутоварообміннихоперацій абобезкоштовноотриманих;

- обороти впорядку натуральноїоплати праці;

- обороти зреалізаціїконфіскованого,успадкованого,нічийногомайна, скарбіві скупленихцінностей;

- натуральніпоказники подеяких підакцизнихтоварах (алкоголь,тютюн, авто);

- обороти зреалізаціїтоварів длявласного споживання,промисловоїпереробки, атакож для своїхпрацівників;

- обороти зреалізаціїпредметівзастави, включаючиїх передачузаставодержателюпри невиконаннізабезпеченогозаставоюзобов’язання.

Акцизнимзбором оподатковуютьсяокремі товари,що ввозятьсяна територіюУкраїни запереліком таставками яківстановлюютьсязаконодавчо.

Обчисленняакцизногозбору проводитьсявиходячи змитної вартостітоварів, перерахованоїза курсом НБУз урахуваннямфактично сплаченихсум мита і митнихзборів та розмірузатвердженихставок, за такимиформулами:

а) за товари,що підлягаютьоподаткуваннюмитом та митнимизборами

(В + М) х А : 100

б) за іншітовари

(В х А) : 100, де:

В - митна вартістьв національнійвалюті

М - мито тамитні збори

А - ставкаакцизногозбору.

Підставоюдля обчисленнята сплати акцизногозбору є вантажнамитна декларація.Нарахованасума акцизногозбору вказуєтьсяокремим рядком.

У разі наступноїреалізації,обміну чи передачі,включаючиреалізаціюза іноземнувалюту імпортнихпідакцизнихтоварів, ввезенихна територіюУкраїни, включаючитовари придбанітимчасово направах комісії,по яких бувсплаченийакцизний збіродночасно ізсплатою митнихплатежів доабо під часпроведеннямитних процедур,перерахунокщодо акцизногозбору виходячиз фактичноїціни реалізаціїцих товарів,не проводиться,а фактичносплачені сумиакцизногозбору за реалізованітовари на територіїУкраїни невідшкодовуються.

Якщо ж імпортніпідакцизнітовари, якібули ввезеніна виробництвопідакцизнихтоварів, і заякі до або підчас проведеннямитних процедурне було сплаченоакцизний збір,використовуютьсяне на виробництвопідакцизнихтоварів, абореалізуютьсяне на виготовленняпідакцизнихтоварів, тообчисленняакцизногозбору проводитьсявиходячи з їхмитної вартості,перерахованоїза курсом НБУ,що діяв на деньподачі вантажноїмитної декларації,з урахуваннямфактично сплаченихсум мита тамитних зборів.

Від сплатиакцизногозбору під часпроведеннямитних процедурзвільняються:

- легковіавтомобіліспеціальногопризначеннядля інвалідів,оплата вартостіяких проводитьсяорганами соціальногозабезпечення;

- легковіавтомобіліспеціальногопризначення,(швидка допомога,міліція) якібудуть використовуватисьза призначенням.

Акцизнийзбір не справляєтьсяза реалізаціюпідприємствамивиробникамипідакцизнихтоварів наекспорт заіноземну валютупри обов’язковійнаявностіпідтвердженихмитними органамивантажнихмитних декларацій.

Не підлягаютьоподаткуваннюпідакцизнітовари власноговиробництвапідприємствта організаційагропромисловогокомплексуУкраїни з метоювикористанняїх для обмінуна паливно-мастильніматеріали,ліс, гербіциди,добрива таінші матеріально-технічніресурси длясільськогогосподарства.

Реалізаціяпідакцизнихтоварів, включаючиімпортні, наекспорт заіноземну валютупідприємствами,що здійснюютьпосередницькудіяльністьі придбали цітовари за цінамиз акцизнимзбором або увипадку оплатицими підприємствамиакцизногозбору при проведеннімитних процедурчи оприбуткуваннітоварів, (придбанихна територіїУкраїни завалюту шляхомтоварообміннихоперацій абоотриманихбезкоштовно),їм повертаютьсясуми акцизногозбору виходячиз митної вартостіпропорційносумі іноземноївалюти, якафактично надійшлана рахунокпідприємства,але не вищоїсум акцизногозбору, сплаченихдо бюджетувиготовлювачемабо постачальникомпідакцизнихтоварів, якщоне минув річнийтермін з днянадходженнявідповіднихсум до бюджету.Поверненняпроводитьсяфінансовимиорганами зависновкамиподатковоїінспекції у50ти денний термінпісля поданнявищевказанимипідприємствамиписьмовоїзаяви з документальнимпідтвердженням:

а) про надходженнякоштів в іноземнійвалюті нарозрахунковийрахунок;

б) про перетинтоваром митногокордону (вантажнамитна деклараціяз штампом митниці“пропуск дозволено”,а у відповіднихвипадках - провідвантаженнятовару)4

В) про покупкутовару (розрахунковихдокументів;доручень,вимог-доручень,вимог);

г) про сплатупідприємством-виготовлювачемпід акцизноготовару акцизногозбору, підтвердженуподатковиморганом довідкою;

д) на товари,що підлягаютьквотуваннюі ліцензуванню,копії ліцензіїта документівна отриманняквот.

Всі іншіаспекти впровадженняі сплати акцизногозбору аналогічнівищенаведеномуподатку надобавленувартість.

Розглянемоподаток наприбуток.

Балансовийприбутокпідприємства- це загальнасума його прибуткувід всіх видівдіяльностіза звітнийперіод, отриманаяк на територіїУкраїни, іконтинентальномушельфі, у виключнійекономічнійзоні, так і заїї межами, якавідображенав його балансіі включає прибутоквід реалізаціїпродукції, втому числіпродукціїдопоміжнихі обслуговуючихвиробництв,що не маютьокремого балансу,основних фондів,нематеріальнихактивів, ціннихпаперів, валютнихцінностей,інших видівресурсів таматеріальнихцінностей, атакож прибутоквід оренднихоперацій, роялтіа такожвід під реалізаційнихоперацій.

Платникамиподатку наприбуток є:

- суб’єктипідприємницькоїдіяльності,бюджетні організаціїв частині здійсненнягоспрозрахунковоїдіяльності,банки крім НБУі його установ,за вийняткомгоспрозрахункових,а також підприємствпенітенціарнихзакладів, якіє юридичнимиособами згідноз законодавствомУкраїни, міжнародніорганізації,що не маютьімунітету тадипломатнихпривілеїв іздійснюютьпідприємницькудіяльністьв Україні;

- філії , відділеннята інші відокремленіпідрозділиплатниківподатку, щоскладаютьокремий баланста мають розрахунковийрахунок;

- не резиденти,які здійснюютьпідприємницькудіяльністьчерез постійніпредставництва,розташованіна територіїУкраїни;

- не резиденти,які здійснюютьрепатріаціюприбутківотриманих зджерел на територіїУкраїни.

НБУ і йогоустанови сплачуютьдо державногобюджету сумуперевищеннявалових доходівнад видаткамизгідно з кошторисомвитрат, затвердженихВерховноюРадою України.

Об’єктомоподаткуванняподатку наприбуток єбалансовийприбуток платникаподатку, збільшенийна:

- суму коштівфондів, створенихплатникомподатку зарахунок собівартостіпродукції,робіт, послугвикористанихним не за цільовимпризначенням;

- суму коштіввключаючивалютні цінності,вартістьматеріальнихцінностей інематеріальних активів, включаючикорпоративніправа, цінніпапери, одержанихплатникомподатку відінших суб’єктівпідприємницькоїдіяльностіна власні потребибезкоштовночи у виглядібезповоротноїфінансовоїдопомоги абоне врахованихна рахункуреалізації.

Для цілейоподаткуваннябалансовийприбуток зменшуєтьсяна суму:

- прибуткувід володіннякорпоративнимиправами;

- податку намайно підприємств,що вноситьсядо бюджетузгідно з законодавствомУкраїни;

- податку наземлю, що використовуєтьсяу сільськомугосподарствіабо виробничомуобороті;

- податку звласниківтранспортнихзасобів;

- витрат наутриманняоб’єктівсоціально-культурноїсфери, що перебуваютьна балансіпідприємства;

- грошовихкоштів, матеріальнихцінностей інематеріальнихактивів підприємств,перерахованихдо фондів, установзакладів,громадськихта релігійнихорганізацій,метою діяльностіяких не є отриманняприбутку, дляздійсненняекологічної,оздоровчої,аматорськоїспортивної,культурноїосвітньої,наукової таблагодійноїдіяльності,але не більше4 % балансовогоприбутку;

- прибуткувід реалізаціїінвесторамналежної йомучастки житлата об’єктівторгівлі ісоціально-побутовогопризначення,збудованихза рахунокйого коштівдля військовослужбовцівта членів їхсімей, які маютьправо на отриманняжитла відповіднодо чинногозаконодавстваУкраїни.

При визначенніприбутку відреалізаціїпродукції,виручка зменшуєтьсяна суму нарахованогоподатку надобавленувартість, акцизногозбору, ввізногомита і митногозбору та іншихобов’язковихзборів і платежів,визначенихчинним законодавством,а також на сумувитрат виробництва,що відносятьсяна собівартістьреалізованоїпродукції.

Розглянемоставки податкуна прибуток.Прибутокпідприємств,включаючипідприємства,засновані навласностіокремого громадянинаУкраїни, оподатковуєтьсяза базовоюставкою 30 %.

Прибутоквід посередницькихоперацій, аукціоннихторгів матеріальнимицінностями,крім ціннихпаперів, корпоративнихправ, валютнихцінностейоподатковуєтьсяза ставкою45%.

Прибутоквід проведеннялотерей, відказино, іншихгральних домів,ігрових автоматівз грошовимвиграшем таіншого гральногобізнесу оподатковуютьсяза ставкою 60%, якщо інше невстановленозаконодавствомпро оподаткуваннядоходів отриманихвід гральногобізнесу.

Від сплатиподатку наприбутокзвільняються:

- підприємства- з прибутку,отриманоговід виробництвасільськогосподарськоїпродукції тапродукції їїпереробки навласних переробнихпотужностях,включаючиміжгосподарськіпідприємства,за вийняткомприбутку отриманоговід квітково-декоративногорослинництва,виробництваспирту, лікеро-горілчанихвиробів, пива,хутряних татютюновихвиробів, виноматеріалів,крім тих, щореалізуютьсядля наступноїпереробки;

- рибні господарствата риболовецькіколгоспи - зприбутку відвилову рибита її переробкина власнихвиробничихпотужностях;

- ветеринарно-санітарнізаводи - з прибуткуотриманоговід збору таутилізаціїтрупів загиблихтварин і виробництваз них білково-кормовихдобавок;

- будівельні,монтажні, проектніта інші підприємстваі організаціїз прибуткуотриманогов результатіспорудженняв сільськіймісцевостіжитла, об’єктівпобуту, культури,торгівлі, охорониздоров’я,фізкультуриі спорту, освіти,зв’язку, а такожшляхів, енергетичних,газових таводорозподільнихсистем, тваринницькихприміщень,інженерно-технічнихкомплексівмашинно-тракторногопарку та іншихоб’єктів, яківпливають наполіпшеннясоціальногостановищасела.

Суми податкуна прибутокзменшуються:

- до 20 % - на відшкодуваннявитрат підприємствана реконструкціюі модернізаціюактивної частиниосновних фондів,здійсненихв оподатковуваномуперіоді, у разіповного використання на цю метуамортизаційнихвідрахуваньі залишківкоштів фондурозвитку виробництвата інших аналогічнихфондів, створенихза рахунокминулих періодів;

- до 50 % - на відшкодуваннявитрат підприємствана закупівлюспеціальногообладнанняі устаткуваннядля забезпеченняроботи інвалідів1 і 2 груп, що перебуваютьз ним у трудовихвідносинах.Звільняютьсявід сплатиподатку наприбутокпідприємствагромадськихорганізаційінвалідів,зареєстрованізгідно з чиннимзаконодавством,де інвалідистановлять50% загальноїчисельностіпрацюючих восновномувиробництві,і за умов, щорентабельністьзазначенихпідприємствне перевищує50 % і що вони незаймаютьсяекспортно-імпортнимиопераціями,крім випадківколи такі операціїздійснюютьсядля забезпеченнявиробництвавласної продукціїта її реалізації.Сума нарахованогоподатку, яказменшиласьна кінець звітногороку, післяйого зменшенняна зазначеніцілі, підлягаєперерахуваннюдо бюджету назагальнихпідставах;

- до 100 % - на відшкодуваннявитрат підприємствта організацій,спрямованихна інвестуваннябудівництваі придбанняжитла длявійськовослужбовцівта членів їхсімей, які маютьправо на отриманняжитла відповіднодо чинногозаконодавстваУкраїни.

Особливуувагу потрібнозвернути наоподаткуванняприбутку підприємствз іноземнимиінвестиціями,які зареєстрованів Україні. Прибутокпідприємствз іноземнимиінвестиціями,зареєстрованимидо 1.01.95 р., не оподатковуєтьсяпротягом 5 роківз моменту внесеннякваліфікованоїінвестиції,за вийняткомприбутку якийотримано відоперацій, щооподатковуютьсяза ставками45 та 60 %. Пільги,поширюютьсяна підприємстваз іноземнимиінвестиціями,якщо кваліфікаційнаіноземна інвестиціяне відчужуєтьсяпротягом пільговогоподатковогоперіоду. В разівідчуженнякваліфікаційноїіноземноїінвестиціїраніше відзазначенихтермінів такіпідприємствасплачуютьподаток у повномуобсязі за весьпільговийперіод, протягомякого вонийого не сплачували.

Прибутоквід господарськоїдіяльності,отриманий приздійсненнііноземноїінвестиціїна основі договорівпро виробничукооперацію,спільне виробництвота інші видиспільної діяльностібез створенняюридичноїособи, укладенихдо 1.01.95 р., якщо такідоговорипередбачаютьздійсненняіноземнихінвестиційна територіїУкраїни в обсязіне менш як 100 000 $США у випадках,визначенихчинним законодавством,оподатковуєтьсяу порядкупередбаченомудля оподаткуванняпідприємствз іноземнимиінвестиціями.При цьомупідприємствоведе окремийбухгалтерський облік та звітністьщодо операцій,пов’язанихз цими договорами,та відкриваєокремий рахунокв установахбанків Українидля проведеннярозрахунків,пов’язанняхз виконаннямтаких договорів.Прибуток підприємствз іноземнимиінвестиціями,зареєстрованихпісля набраннячинності Закону“Про оподаткуванняприбуткупідприємств”,або прибутокотриманий відздійсненняз іноземноїінвестиціїна основі договорівбез створенняюридичноїособи, укладенихпісля 1.01.95 року,оподатковуєтьсяна загальнихпідставах.

Мито є непрямимподатком, щозтягуєтьсяз товарів, якіпереміщуютьсячерез митнийкордон країни,тобто ввозяться,вивозятьсячи прямуютьтранзитом. Навідміну відінших податківстягнення митаздійснюєтьсяне тільки і нестільки у фіскальнихцілях, які полягаютьу формуваннідохідної частинибюджету, митнаполітика спрямованана формуванняраціональноїструктуриекспорту таімпорту в умовахвідсутностіпрямого втручаннядержави в цюсферу. Введеннямита має наметі здійсненняекономічноготиску на відповіднідержави чинадання їмнайбільшогосприяння.

Платникамимита є будь-якіюридичні абофізичні особи,котрі здійснюютьпереміщеннячерез митнийкордон Українитоварів абоінших предметів,що підлягаютьмитному оподаткуваннюзгідно з чиннимзаконодавством.

Об’єктомоподаткуванняє митна вартістьтоварів абоінших якіпереміщуютьсячерез митнийкордон України.Для визначеннямитної вартостітоварів валютаконтрактуперераховуєтьсяу національнувалюту Україниза курсом НБУ,що діє на деньподання митноїдекларації.В Україні існуютьдва види митаввізне та вивізне.Ввізне митосплачуєтьсяпо товарах, щоімпортуються,вивізне - потоварах, щоекспортуються.Запровадженотакож два видиставок, за якимиобчислюєтьсясума мита, щопідлягає сплатідо бюджету:

а) в % до митноївартості товарів,які переміщуютьсячерез митнийкордон;

б) у встановленомугрошовомурозміру наодиницю товару.

Мито нараховуєтьсямитними органамивиходячи змитної вартостій установленихставок мита.Митна вартістьсплачуєтьсяв відповідностіз чинним законодавством,вона визначаєтьсяу фактичносплаченихцінах, або вцінах, що підлягаютьсплаті на моментперетину митногокордону. Привстановленнімитної вартостідо неї включаєтьсяціна товару,зазначена врахунках-фактурах,а також витратина транспортуваннядо пункту перетинумитного кордону,комісійні таброкерськіпослуги тощо.

При справляннімита встановленарозгалуженасистема пільг.Від сплатимита повністюзвільняються:

- транспортнізасоби, щоздійснюютьрегулярніміжнародніперевезеннявантажів, багажута пасажирів,а також предметиматеріально-технічногопостачанняі спорядження,палива, продовольствота інше майно,необхідні дляїх нормальноїроботи на часперебуванняв дорозі, в пунктахпроміжноїзупинки абопридбані закордоном узв’язку зліквідацієюаварії;

- валюта України,іноземна валютата цінні папери;

- товари таінші предмети,що підлягаютьоберненню увласністьдержави у випадках,передбаченихзаконами України;

- товари таінші предмети,що стали врезультатіпошкодженнядо пропускуїх через митнийкордон Українине придатнимидо використанняяк вироби абоматеріали;

- предмети,що ввозятьсяв Україну дляофіційногоі особистогокористуванняабо вивозятьсяза кордонорганізаціямита особами,які відповіднодо міжнароднихдоговорівУкраїни користуютьсяправом безмитноговвезення вУкраїну абовивезення зУкраїни такихпредметів:

- товари таінші предмети,які походятьз митної територіїУкраїни і ввозятьсяназад на цютериторію безобробки абопереробки, атакож товарита інші предметиіноземногопоходження,які вивозятьсяназад за межімитної територіїУкраїни безобробки абопереробки;

- товари таінші предмети,що знову ввозятьсяна митну територіюУкраїни і походятьз іншої території,які були оплаченімитом при первісномуввезенні намитну територіюУкраїни татимчасововивозилисьза її межі;

- товари таінші предмети,що знову вивозятьсяза межі митноїтериторіїУкраїни і походятьіз цієї території,які були оплаченімитом при первісномувивезенні замитну територіюУкраїни татимчасововвозились нацю територію;

- інші товарита інші предмети,що визначаютьсязаконами України.

Згідно зчинним законодавствомУкраїни можутьбути встановленіпільги по сплатімита у вигляді:зниження ставокмита, безмитноговвезення тавивезеннятовару з спеціальнихмитних зон,встановленняпреференціїщо до ставокєдиного митноготарифу України.

Розділ 3. Аналіззовнішньоекономічноїдіяльностів Україні наприкладі спільногопідприємства“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика”.


Підприємстваз іноземнимиінвестиціямиє важливимсуб’єктомзовнішньоекономічноїдіяльності,який сприяєрозвиткувітчизняноговиробництва,створеннюнових робочихмісць, ефективномувикористаннюресурсної базита надходженнюдодатковихкоштів до державногобюджету.

Черкащинасеред областейУкраїни займаєодне з провіднихмісць за обсягамиінвестиційнихвнесків в економіку.Так, акціонернетовариство“Азот” провелоприватизаціюза допомогоюкорпорації“Термосинтекс”з Ліхтенштейном,яка внесла встатутний фонд70 тис. $ США, щосклало 30 % відйого обсягу.Компанія “Графія”з Німеччинивиділила 5 млн.$ США на реконструкціюобласної друкарні,внаслідок чоговона в тричізбільшилаобсяг випускупродукції.Компанія “Матс”за рахунокінвестиційв сумі 3 млн. $ СШАпобудувалаунікальнийзавод для переробкинасіння кукурудзиі тепер належатьдо розрядунайбільшихв Україніпостачальниківякісних елітнихсортів кукурудзи.У виглядісільгосптехнікина загальнусуму 1221620 нім. марокзареєстрованіінвестиціїв спільне АПТП“ГірськийТікич“ віднімецькогопідприємства“МайсенерЛандвіршафтліжБетайліг УНГСГезеллшафтГнбХ”. А американськепідприємства“Dimeltol Internation Trading Inc” внеслоінвестиціїу вигляді обладнаннядля виробництвапродуктівхарчуванняна суму 1млн.$ США в кооператив“Контакт”.Українсько-польськеспільне підприємство“Логос” зареєструвалоіноземну інвестицію,як внесокгромадянинаПольщі панаЄжи Залжеєвськидо статутногофонду підприємствана суму 271100 $ США.

Спільнеукраїнсько-польсько-американськепідприємство“Італьяно вУкраїні лтд”отрималовід громадянинаСША СтаніславаПашинськогосировину длявиробництвашампанськихвин, матеріали,обладнанняна суму 18225000 $ СШАта 43743 нім. марок.

Черкаськатютюнова фабрикаотримавши увигляді обладнання,сировини інвестиційна суму 31616724 нім.марок від німецькоїфірми “ReemtsmaCigarettenfabriben” створиласпільне підприємство“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика”.

Створенняспільногопідприємствадало можливість“Черкаськійтютюновійфабриці”переобладнативиробництво,покращититехнологіюі культурувиробництва,опанувати новімарки цигарок,значно підвищитиїх якість тазовнішнє оформлення.

Таблиця 3.1.Виробництвоцигарок напідприємствів 1995-1996 роках.

Продукція

Одиніці

виміру

1996 р 1995 р

% до

1995р.

1 2 3 4 5
Випусквсього млн.шт. 8092,8 8744 92,6
в т.ч.



цигаркибез фільтру -- ""-- 6455,2 7371,7 87,6
цігаркиз фільтром -- ""-- 1637,6 1672,3 119,3
з них



Вест -- ""-- 953,3 148,1 643,7
МайстерKS -- ""-- 299,2 54,4 550,0

Вартістьподукції

в діючихцінах

тис.грн.

64398


28401 226,7

впорівняльнихцінах на

01.01.96

тис.грн. 56176 43024 130,6

За 1996 р. всьоговипущено 8092,8млн.шт. цигарок,що складає92,6 % до випуску1995 р. Зниженнявипуску цигарокпояснюєтьсязниженнямпоставок вРосію, оскількиурядом Росіїбув введенийакцизний збір,зниженнямпостачанняв Середню Азіючерез скороченняпереробкидавальницькоїсировини, зниженнямплатежеспроможністюнаселення.

Рис. 3.1. Виробництвоцигарок в 1995 р.

Рис. 3.2. Виробництвоцигарок в 1996 р.

В 1996 р. структурапродажу тютюновихвиробів змінилась.Доля цигарокбез фільтразменшиласьна 4,5 %, виробництвозменшилосьна 916,5 млн. штукв порівнянніз 1995 р. На 643,7 % зрословиробництвоцигарок торговоїмарки “Вест”і на 550 %

цигарок марки“Майстер”, щопривело дозбільшеннядолі цих цигароквідповідноз 1,7 % до 11,8 % та з 0,6 % до3,6 %. Доля іншихцигарок ізфільтром зменшиласьна 8,6 %.


Таблиця 3.2.Відвантаженняцигарок в 1995-1996роках.


Продукція

Одиниці

виміру

1996 р 1995 р

% до

1995 р.

Відвантаженнявсього млн.шт. 8559,7 8405,2 101,8
в т.ч.по Україні -- "" -- 7482,3 5993,6 124,8
Експорт -- "" -- 992,4 707,6 140,2
Давальницькапродукція -- "" -- 85,0 1704,1 5,0

Рис. 3.3. Відвантаженняцигарок в 1995-1996роках.

В 1996 р. відвантаженняцигарок збільшилосяна 154,5 млн. штук.Це відбулосяза рахунокзбільшенняпродажу цигарокв Україні на1488,7 млн. штук, експортуна 284,8 млн. штук,та одночасногозменшенняоперацій здавальницькоюпродукцієюв 20 раз. В 19996 р.відвантажено85 млн. штук давальницькоїпродукції, щосклало 1 % відзагальногообсягу відвантаження.В 1995 р. відвантажено1704,1 млн. штук або20,3 %. Питома вагадавальницькоїпродукціїзменшиласьз 20,3 % до 1 %, що свідчитьпро покращенняфінансовогостану підприємства,покращеннявласних виробничихпотужностей.

Відвантаженняцигарок наекспорт збільшилосьна 288,4 млн. штук.Це свідчитьпро те, що підприємствозбільшило своюконкурентноздатність,підвищилоефективність використаннянаявних виробничихпотужностей,знайшло новіринки збуту.Надходженнягрошових коштіввід експортустановить 22%.Це свідчитьпро більшрентабельневиробництвоцигарок наекспорт, ніждля продажуна внутрішньомуринку країни.Відвантаженняцигарок поУкраїні збільшилосьна 1488,7 млн.штук,що свідчитьпро підвищенняпопиту на продукціюпідприємства.


Таблиця 3.3.Обсяг сплатиподатків вбюджет і нарахуваньв централізованіфонди за 1996 рік.


Видиподатків танарахуваньв централізованіфонди

Сума,

тис.грн.

ПДВ 8663,7
Акцизнийзбір 11633,9
Прибутковийподаток 1216,0
Податокна землю 16,0
Комунальнійподаток 22,5
Платаза воду 1,4
Податокз транспортнихзасобів 2,5
Митнийзбір 1201,7
Пенсійнийфонд 2175,9
Фондзайнятості 15,2
Фондохорони праці 223,4
ФондЧорнобиля 782,9
Фондстрахування 274,7
Відрахуванняна будівництвошляхів 748,7
Іноваційнийфонд 202,9
Фондзахисту інвалідів 95,1
ПДВза імпорт тютюну 2321,1
Всього 29597,6

Рис. 3.4. Обсягсплати податківв бюджет інарахуваньв централізованіфонди за 1996 рік.

Левову часткунадходженьплатежів добюджету складаєподаток надобавленувартість (29% відвсіх платежів)акцизний збір(39% від всіх платежів).Загальнийрівень оподаткуванняскладає 31%. Такийвідносно низькийрівень бувдосягнутийзавдяки тому,що підприємствомає ряд пільг.Спільне підприємство“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” звільненовід сплатиподатку наприбуток, такяк в його статутнийфонд була внесенакваліфікованаінвестиціяна суму понад100000 $ США. Світовийдосвід свідчить,що найкращимчином розвиваєтьсяекономіка,економічнимзростанням10-15% на рік, примаксимальномуоподаткуваннюприбутку 10-12%.Оптимальніподатки наприбуток 20-30%, прияких досягаєтьсяекономічнезростання 3-6% на рік. В нашомувипадку рівеньоподаткуванняприбутку 31%. Колиоподаткуванняприбуткузбільшуєтьсядо 30-55%, відбувається“звертання”розвитку економіки,оскільки знижуєтьсяекономічназацікавленістьвиробниківпродукції ібаза для оновленнякапіталу. Цепризводитьдо збільшеннячисла банкрутствта безробіття.Рівень оподаткуванняприбуткупідприємства“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” дозволяєздійснюватинарощуваннявиробничихпотужностейі економічнезростання. Алетака ситуаціябуде спостерігатисьтільки на протязі5 років, колибудуть діятипільги щодооподаткуванняприбуткупідприємства.Економікаорганічновимагає ослабленняподатковоготиску. Урядунеобхіднознизити рівеньподатковихставок, знайтиоптимальнеспіввідношенняміж розмірамигрошових коштів,які стягуютьсяз платниківподатків таступенем задоволенняцими коштамидохідної частинибюджету.


Таблиця 3.4.Суми оборотівреалізованихтоварів за1996 рік та січень,лютий 1997 року.


Місяць Всього Експорт
січень 4743 611 2856 211
лютий 6760 132 1315 980
березень 5460 678 696994
квітень 5431 349 166892
травень 4949 660 449276
червень 4868 230 1643
липень 5145 843 1142 222
серпень 5249 388 2231 016
вересень 5503 902 2051 547
жовтень 8045 388 2400 084
листопад 6008 394 1013 712
грудень 6079 386 2383 213
січень1997 7394 484 1253 280
лютий1997 8010 126 1039 696
Всього 83650 571 19001 766

Рис. 3.5. Сумиоборотівреалізованихтоварів за1996 рік та січень,лютий 1997 року.

В 1996 роціспостерігалисьвеликі коливанняобсягів обсягівпродукціїпідприємства“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика”наекспорт. Найбільшийобсяг експортнихпоставок бувв січні 1996 рокуна загальнусуму 2856211 гривен.Після цьогона протязітрьох місяціввідбувалосьпадіння обсягівреалізації.Найнижчийобсяг реалізаціїзафіксованийв червні нарівні 1643 гривен.Така ситуаціяпов’язана знестабільнимпопитом напродукціюпідприємствана світовомуринку. Звідсинестабільністьзаключенняугод на поставкупродукції. Навідміну відекспорту обсягреалізаціїна внутрішньомуринку доситьстабільний.Продукціякористуєтьсястабільнимпопитом черезхорошу якість,та низькийрівень цін назапропонованітовари. Різкезростанняпопиту, а відповідноі обсягів реалізаціїбуло в лютомуна загальнусуму 6760132 гривен.В другий половині1996 року ситуаціяз реалізацієюна експортпокращилась,на протязі 2місяців обсягизростали, а вподальшомуколивалисьнезначно аждо жовтня місяця.В 1997 році сумиоборотівреалізованихтоварів наекспорт булистабільнимиі коливалисьв межах +/- 200000 гривен.Якщо так будеі в подальшому,то підприємствоможе розраховуватина стабільнуроботу та натверде положенняна зовнішньомуринку. В другийполовині 1996 рокуситуація навнутрішньомуринку ознаменуваласьрізким зростаннямобсягів продукціїв жовтні, даліпадінням іпостійнимзростаннямаж до лютого1997 року, колиобсяг реалізаціїстановив 8010126гривен. Підприємствудуже вигіднонарощуватиобсяги реалізаціїпродукції наекспорт, оскількитаки оборотизвільняютьсявід сплатиподатку надобавленувартість таакцизногозбору,але нажальекспорт займаєнезначну частинувід загальноїреалізації.

Таблиця 3.5.РозрахунокПДВ і акцизногозбору за 1996 тасічень, лютий1997 року.


Місяць ПДВ Акцизнийзбір
січень 790760 1745243
лютий 1126914 1590000
березень 910295 919326
квітень 905406 923296
травень 825108 832330
червень 811534 875397
липень 857812 887336
серпень 875073 137820
вересень 917317 650241
жовтень 1340898 997608
листопад 1001399 1138938
грудень 1013231 1321645
січень1997 1232414 1426545
лютий1997 1335021 1984011
Всього 13943182 15429736

Рис. 3.6. РозрахунокПДВ і акцизногозбору за 1996 тасічень, лютий1997 року.

Таблиця 3.6. Ставки акцизногозбору і специфічноговвізного митана тютюновівироби згідногармонізованоїсистеми описута кодуваннятоварів.


Кодтютюновихвиробів загармонізо-ваноюсис-темою описута кодуваннятоварів

Опистовару згідно

гармонізо-ваноюсистемою

описута кодуваннятоварів

Ставкиакциз-ногозбору у твердихсумах з одиниці

реалізованоготовару продукції


Пільгові


Повні

1

2

3

4

5

24.02. 10000 Сигари(в т.ч. сигариз обрізнимикінцями)

5екю

з 100 шт

5екю

з 100 шт

10екю

з 100 шт

24.02. 20000

Сигариз тютюну абойого

замінників,цигарки

2екю

з 1000 шт

2,5екю

з 1000 шт

5екю

з 1000 шт

24.03. 10000 Тютюндля паління(в т.ч. з замінникамиабо без замінниківтютюну будьв який пропорції

2екю

з 1 кг

2,5екю

з 1 кг

5.0екю

з 1 кг


Продовженнятаблиці3.6.


1

2

3

4

5

24.03. 99100

Тютюндля жування,

Тютюндля нюхання

2екю

з 1 кг

2,5екю

з 1 кг

5.0екю

за 1 кг

24.01

Тютюновасировина.

Тютюновівідходи.

0

1екю

за 100кг

2екю

за 100кг

24.03(крім

24.03.99100

24.03. 10000)

Іншийпромислово-виготовлен-

нийі промисловізамінники

тютюну.

0

2,5екю

за 1 кг

5.0екю

за 1 кг


В 1996 році підприємство“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” сплатилоподаток надобавленувартість насуму 8663700 гривен.Обсяг сплатиподатку напротязі рокубув доситьрівномірний.Найбільші сумивиплат до бюджетуПДВ відмічалосьв лютому 1996 та1997 року, що пов’язаноз можливимперерахункомсплати податкуза минулі роки.Стабільністьсум сплаченогоподатку напротязі рокупояснюєтьсястабільністюреалізаціїготової продукціїна внутрішньомуринку. На відмінувід податкуна добавленувартість акцизнийзбір сплачувавсяпідприємствомдосить нерівномірно.Найбільші сумибули сплаченів січні 1996 року1745243 гривні та влютому 1997 року1984011 гривен.


Таблиця 3.7.Балансовийзвіт підприємства“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” за1996 рік.


Показникибалансу

Прибуток,

тис.грн.

Збиток,

тис.грн.

Виручкавід реалізації 92514,8
Податокна добавленувартість
12708,5
Акцизнийзбір
13483,1
Витратина виробництвореалізованоїпродукції
52169,0
Результатвід реалізації 14153,0
Результатвід іншоїреалізації 955,6
Прибутоквід позареалізаційнихоперацій 1655,3 150,3
Всьогоприбутки ізбитки 16764,2 150,3
Балансовийприбуток 16613,7

Спільнеукраїнське-німецькепідприємство“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” за1996 рік отрималоприбуток врозмірі 16764200 гривен,що являєтьсяпозитивнимявищем з точкизору нарощуваннявиробничихпотужностейпідприємствата розширеннявиробництва.Занепокоєннявизиваютьзбитки відпозареалізаційнихоперацій врозмірі 100000 гривен.Спільне підприємство“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” своєюдіяльністюзабезпечуєстабільненадходженняв бюджет у виглядіподатків назагальну суму29597600 гривен. Такідані підтверджуютьвигідністьзалученняіноземнихінвестицій,що дозволяєстворити новіробочі місцята покращитивикористаннясировинноїбази.

Таблиця 3.8.Інформаційнеповідомленняпро іноземнуінвестиціюв Україні.

Інвестор(абоназва, організаційно-правоваформа, державнаприналежністьі місцезнаходження,адреса,телефон,факс Німецькакомпанія зобмеженоювідповідальністю“Reemtsma Cigarettenfabriben” якарозташованаза адресою:Паркштрасе,51, 22605, Гамбург,Німеччина,т. 40/82,20-0, телефакс40/82 20-16-45
Формаздійсненняінвестиціїта % дольовоїучасті Частковаучасть (92,7%) упідприємстві,що створеноз українськимифізичнимиособами
Об’єктздійсненняінвестиції(повна назва,організаційно-правоваформа, юридичнаадреса, телефон,факс,телекс, статистичнікоди класифікаціїпідприємства)

Спільнеукраїнсько-німецькезакрите акціонернетовариствоз іноземнимиінвестиціями“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика”.Юридична адреса:257000, м.Черкаси,вул. Жовтнева170, тел.45-35-68

Статистичнікоди

ЗКПО20035957

СПАТО1371401367

СПОДУ8214

ЗКГНГ18182, 72200, 71500, 71130, 71250, 51510, 86210, 84500, 84300

ЗКФВ20

Видиіноземноїінвестиціїзгідно статтіДекрету таїх загальнийоб’єм, оціненийв іноземнийвалюті та валютіУкраїни. Майновийвнесок достатутногофонду у виглядісировини,машинногообладнання,запчастинта інструменту.Загальнийобсяг інвестиційстановить31616724,74 німецькихмарок, що становить117962000000 українськихкарбованців
Періодвнесення івикористанняінвестиції Періодвнесення з15.11.93 по 31.12.96 . Періодвикористанняз 15.11.93 на весьперіод діяльностіпідприємства.
Примітка Перереєстраціяінвестиції№17 від 30.12.93 у зв’язкуз збільшеннямчастки інвесторау статутномуфонді

Спільнепідприємство“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика” отрималов 1996 році прибутокв розмірі 16764200гривен. Такаформа організаціїбізнесу являєтьсядосить прибутковоюв Україні. Цеобумовленорядом пільг,які надаютьсяпідприємствампри оподаткуванніїх прибутків.Так до 1995 рокуспільні підприємствазвільнялисьвід сплатиприбутковогоподатку напротязі 5 років,якщо в їх статутніфонди буловнесено кваліфіковануіноземну інвестиціюпонад 100000 $ США.Також не оподатковуютьсядоходи підприємств,які були отриманівнаслідокздійсненняекспортнихоперацій, податкомна добавленувартість таакцизним збором.Українськаподатковасистема стимулюєекспорт, оскількиекспортніопераціїзабезпечуютьпритік в країнуіноземноївалюти. В остальномуж податки виконуютьчисто фіскальнуфункцію, якаполягає взабезпеченнідохідної частинибюджету. Востанньомурівень оподаткуванняв Україні надмірновисокий. Післясплати всіхподатків - державнихі місцевих врозпорядженніпідприємствазалишаєтьсятрохи більше30% отриманогоприбутку. Такаподатковаполітика хочаі допомагаєзменшити дефіцитдержавногобюджету, однакне сприяєвисокоефективномувиробництву,підвищеннювиробничихпотужностейта розширеннюділової активності.Згідно кривихЛафера, якщорівень оподаткуванняприбутку перевищує40%, то платникиподатків починаютьукривати своїдоходи відоподаткування,і переводитикапітали втіньовий секторекономіки.Зараз більшетретини грошовихкоштів Україниобертаєтьсяпоза банківськоюсистемою втіньовий економіці.В українськийсистемі оподаткуваннянеобхіднознизити загальнийрівень, якимоподатковуютьсяплатники податківдо 30%. Ставкиподатків повиннібути диференційованими,більший прибуток- зниженняпроцентноїставки, що викличезацікавленістьв розширеннівиробництваі забезпечитьекономічнезростання до3 - 6% на рік. Крімцього необхіднонадавати податковіпільги дляпідприємствз іноземнимиінвестиціямиу вигляді звільненняїх від сплатиподатку наприбуток напротязі деякогоперіоду. Податкиповинні стимулювативиробництвота сприятизростаннюекономічногодобробутунаселення.

Таблиця3.9.Зовнішньоторгівельнийоборот і балансекспорту-імпортутоварів в розрізірегіонів засічень-грудень1996 р., тис $США.Бартер.

Найменування

країн

Зовнішньо-

торгівельнийоборот

Експорт

Всього


вт.ч.стра-

хування

Баланс

експорт(+)

Імпорт(-)

ІКраїни

колишнього

СРСР

41 842,2 27 163,7 14 678,5 3,7 12 485,3

ІІІнші

Країни

світу

5 120,8 1 437,1 3 683,7
-2 246,6
Европа 4 745,8 1 386,3 3359,6
-1 973,3
Азія 134,4 38,0 96,4
-58,4
Амеріка 240,5 12,8 227,4
-214,9
Всього 46 963,0 28 600,8 18 362,2 3,7 10 238,6

Рис. 3.7. Доліекспорту побартернихугодах.

Рис. 3.7. Доліімпрту по бартернихугодах.

В 1994 році вЧеркаськуобласть імпортувалосьтоварів на 80млн. $ США. Із них67,8% перепадалона країна колишньогоСРСР, а інші32,2% на інші країнисвіту, середяких ЗахіднаЄвропа займаєлідируючупозицію. З Європив Черкаськуобласть імпортуєтьсятоварів насуму 19,6 млн. $ США,що становить23,6% загальногоімпорту. В тойже час з Черкаськоїобласті булоекспортованопродукції насуму 171,8 млн. $ США.В структуріекспортуспостерігаютьсяті ж самі тенденції,що і в структуріімпорту. 64,6% всьогоекспорту припадаєна країни колишньогоСРСР. 35,4% експортуприпадає наінші країнисвіту, а самена Європейськікраїни - 25,4%, наАмерику - 6,87%, наАзію - 3,2% і найменшачастка на Африку- 0,03%. На протязі1995-1996 років структураекспорту таімпорту істотнозмінилася.Насамперед,змінилисьобсяги ввезеннята вивезенняз області товарівта послуг. В1996 році в Черкаськуобласть булоімпортованопродукції назагальну суму148 млн. $ США. Накраїни колишньогоСРСР припадало41,7 млн. $ США, щостановить лише28,15% від загальногоімпорту. Ізінших країнсвіту імпортувалосьтоварів насуму 106,3 млн. $ США,що становить71,85% імпорту. Основнимпостачальникомв Черкаськуобласть є країниЄвропи, на якіприпадає 64,29%всього імпорту.Такі ж тенденціїможливо прослідитиіз експортомпродукції. В1996 році експортзріс на 50% в основномуза рахунокЄвропейськихкраїн, експортв ці країнизбільшивсяв 3 рази і склав47,21% проти 43,5% якіекспортуютьсяв країни колишньогоСРСР.

Черкаськаобласть маєдодатне сальдоплатіжногобалансу напротязі останніх3 років. Зростанняекспорту свідчитьпро покращенняконкурентноздатностівиробників-експортерівна світовомуринку та підвищенняефективностівиробництва.

Висновок.

Найбільшприроднім дляринку і розповсюдженимінструментомпідтримкизовнішньо-економічноїдіяльностіпідприємств,стимулюванняекономіки іраціоналізаціїімпорту являютьсябагаточисельніпільги в оподаткуванні,системі митнихтарифів. Подубниакції можутьносити двохабо багатобічнийхарактер, длячого можливеукладаннявідповіднихміжнароднихконтрактівта угод. Взагалів даному випадкумова іде проможливістьзвільненнявід того чиіншого видупрямих чи непрямихподатків абозниження відповіднихставок повиробничо-галузевійознаці. Прикладомможе бути звільненнявід сплатимита та митнихзборів приімпорті високотехнологічногообладнання,яке використовуєтьсяв приоритетнихнапрямкахдослідно-конструкторськихробіт. Ознакоютакож можевиступатисуб’єктивно-економічнаприналежність,мається наувазі на приклад,створеннясприятливоїатмосфери зточки зоруоподаткуваннята інвестиціїдля малогобізнесу. Важливимелементомдержавноїфінансовоїпідтримкизовнішньо-економічноїдіяльностіявляютьсядоговірнівідносини зіншими країнами,укладені дляуникненняподвійногооподаткуванняіз метою створеннярежиму найбільшогосприяння взовнішнійторгівлі. Українана цьому шляхудосягла рядпереваг. Українськадержава активнимчином стимулюєекспорт, надаючиекспортерампільги присплаті податкуна добавленувартість таакцизногозбору.

Така політикаобумовленатим, що експортніопераціїзабезпечуютьпритік в країнуіноземноївалюти, що покращуєїї платіжнийбаланс. На рядуз безумовнимиперевагамиіснують недоліки.З 1.01.1995 року урядомбули скасованіподатковіпільги присплаті податкуна прибутокдля підприємствз іноземнимиінвестиціями.Однак длястимулюванняіноземнихінвестиційта частинаподатків, яканаправленана інвестиційнудіяльність,повинна бутипільговою.Розумним крокомбуло звільненнявід податкуна прибутокна протязі 5років тихпідприємств,в які булоінвестованопонад 100000 $ США.На даному жетапі ставкаподатку наприбуток становить30%, при відсутностіінвестиційнихподатковихпільг. Світоваж практикасвідчить, щоінвесторицікавлятьсянасампередтими країнами,в яких номінальнаставка податкунижча середньо-світової,яка становить30-35%. На даномуетапі розвиткуекономікиУкраїни ізвсього арсеналустимулів длязниження податкуна прибутокнайбільш важливимздається більшповне застосуванняінвестиційнихподатковихзнижок. До явнихпереваг такихстимулів середінших відноситьсяте, що вониспрямованіна реінвестування.Крім того навідміну віднизької ставкиподатку, якадає перевагивласникам вжевкладеногокапіталу,заохочуєтьсявкладеннядовгостроковогокапіталу. Врезультатікомпанії вкладаютькапітали надовгостроковийтермін. Спрямовуючикапітал націльове використанняінвестиційніподатковізнижки сприяютьзменшеннюкапіталовкладеньза кордон. Однакголовною перевагоюінвестиційнихподатковихзнижок є те,що вони забезпечуютьбільший припливкоштів в держбюджетв порівнянніз низькоюномінальноюставкою податку.Окрім введенняінвестиційнихподатковихзнижок, доцільнобуло б такождиференціюватипідхід дооподаткуванняпідприємствз іноземнимиінвестиціямине стільки віддолі іноземногокапіталу встатутномуфонді, скількивід виду діяльності.З метою залученняіноземнихінвестиційв переробнігалузі промисловості,матеріальнівиробництвадержава можедля спільнихпідприємстввстановитимінімальніномінальніставки податку,якщо вони працюютьв вищенаведенихгалузях. В тойже час підвищитиставки податкуна прибутокспільнихпідприємств,які займаютьсяпосередницькоюдіяльністюта в сфері послуг.Податковасистема Українинаряду з фіскальноюфункцією, щеповинна виконуватистимулюючуфункцію. Основнимнапрямкомстимулюваннязовнішньо-економічноїдіяльностіє лібералізаціяоподаткуваннявалютної виручкита імпортутоварів, яківвозяться вУкраїну наоснові принципупорівняльноїпереваги. Необхіднозменшити обсягобов’язковогопродажу валютноївиручки НБУ,та активізуватипроведеннявалютних операцій,звільнившипідприємство-експортеравід сплатиподатку наприбуток відпродажу валюти.

Україні наданому етапірозвитку економікинеобхідностворити законодавчубазу, яка бвідповіднимчином сприяларозвиткузовнішньо-економічноїдіяльностіта підвищеннярівня економічногорозвитку вцілому.

Список литератури.


1.Андpiйчук В., Киpиченко О. Рефоpми i зовнiшня тоpгiвля.Полiтика i час.1997.N3 с.24-31.

2. Беляєв В.У pамках СНД: Зовнiшня тоpгiвляУкpаїни. Полiтикаi час. 1997 p. N1.с.22-26.

3.Введениев pыночнуюэкономику:Учебное пособиедля

экономических специальных вузов.Под pедакциейА.Я.Лившица,Н.Н.Никулиной.М.:"Высш.школа.",1994, 447 с.

4.Внешнетоpговыедокументы:контpакты,соглашения,тpанспоpтные документы, финансоваяотчетность.К.:"Инфоpм-Гео",1992.128 с.

5.Внешнетоpговыесделки СоставительН.С.Гpинько.Сумы:Фиpма"Реал",1994.464 с.

6.Декpет КабiнетуМiнiстpiв "Пpосистему валютногоpегулюванняi валютногоконтpолю" вiд19.02.1993 p.

7.Iнстpукцiяпpо поpядокздiйсненняpозpахункiв уiноземнiй валютiза експоpтно-iмпоpтнимиопеpацiями наумовах вiдстpочкиплатежiв чипоставок. НаказНБУ вiд 16.06.1994 p. N139 (зiзмiнами вiд22.02.1995 p.)

8. Iнстpукцiяпpо поpядокpеєстpацiї пpедставництвiноземних суб'єктiвгосподаpськоїдiяльностi вУкpаїнi. НаказМЗЕЗ тоpгу вiд18.01.1996 p.

9.Закон Укpаїни"Пpо зовнiшньоекономiчнудiяльнiсть" вiд16.04.1991 p.

10.Закон Укpаїни"Пpо опеpацiї здавальницькоюсиpовиною узовнiшньоекономiчнихвiдносинах"вiд 15.09.1995 p.

11.Закон Укpаїни"Пpо поpядокздiйсненняpозpахункiв в

iноземнiйвалютi" вiд23.09.1994 p. (зi змiнамивiд 07.05.1996 p.)

12.Закон Укpаїни"Пpо pежим iноземногоiнвестування"вiд

19.03.1996 p.

13.Занятиедля оптимистов:экспоpт-импоpтУкpаины в 1996 году:Внешняя тоpговля.Бизнес.1996. 3 декабpя. с.14-15.

14.Кокоть В. Пpiоpитетизовнiшньоекономiчнихзв'язкiв

Укpаiни. Законi бiзнес.1996.7 лютого.с.2

15.КолосовО.Iноземнi iнвестицiiза будь-якуцiну? ФiнансоваУкpаiна.1997.8 квiтня.с.9

16.МакконеллКемпбелл Р.,Бpю СтэнлиЛ.Экономика.т.2.М.:"Республика".1992. 400 с.

17.МихайловВ. Внешняя тоpговляУкpаины: тенденции,оценки. ФинансоваяУкpаина.1996.5 июля.с.27.

18.МихайловВ. Заpубежныеинвестициив экономикуУкpаины: Ожиданияи pеальность.ФинансоваяУкpаина.1996.5 июля.с.23.

19.ПеpесадаА.А. Основыинвестиционнойдеятельности.К:"Издательстволибpа", 1996.344 с.

20.ПлотниковА. Такой нужныйкапитал: Инвестиции:пpивлечениеи стимулиpование.Посpедник.1996.2октябpя.с.15

21."Положенняпpо поpядок контpолюта звiтностiщодо викоpистаннямайнових цiнностей,якi iнвестуютьсяза межами Укpаїни"вiд 19.02.1929 p.

22.ПолунєєвЮ. Фiнансуваннята стpахуванняекспоpту в Укpаїні.Банкiвськiспpави.1997 p.N1.с.24-25.

23.РузавинГ. Основы pыночнойэкономики.М.:"Республика",1996.450 с.

24.СавєльєвВ. Зовнiшньоекономiчнiвiдносини: стpатегiяpозвитку.Дiло.1996.N18.с.13.

25.СемюельсонП. Ноpдгауз В.Макpоэкономика.К: "ВидавництвоЛiбpа".1995.500 с.

26.Сiденко В.Зовнiшньоекономiчнiвiдносини Укpаїни:

Пpоблемиpефоpмування.Вiсник НАН Укpаїни.1996 p. N11-12.с.20-26.

27.СоколенкоС.Н. Совpеменныемиpовые pынкии Укpаина.-К.:"Демос".1995.354с.

28.Указ ПpезидентаУкpаїни "Пpоpегулюваннябаpтеpних

(товаpообмiннихопеpацiй у галузiзовнiшньоекономiчноїдiяльностi" вiд27.01.1995 p.

29.Указ ПpезидентаУкpаiни "Пpоспpавлянняподатку надобавленуваpтiсть з iмпоpтнихтоваpiв" вiд30.06.1995 p.

30.ФiлiпенкоА. Особливостipозвитку iноземногоiнвестуванняв економiкуУкpаiни. ФiнансиУкpаiни.1997 p. N2 с.79-82.

31.Шкiль О.Концепцiя визначенняпpiоpитетiв i "точок"для iнвестицiй.ЕкономiкаУкpаїни.1996 p.N9.c.87-88.


Зовнішнярецензія

надипломну роботустудента ІVкурсу

фінансово-економічногофакультету

спеціальності“Фінанси ікредит”

ВарецькогоСтаніславаОлександровича

на тему“Оподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльності”.


Дипломнаробота присвяченаважливій проблеміоподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльності.Для економічногозростання таефективноговикористаннянаявних ресурсівУкраїні необхіднінові ринкизбуту продукції,тому данапроблема є доситьактуальною.

В роботіповно розкританеобхідністьвиходу Українина світовийринок, поданінаукові основита методикаоподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльності.

Дипломантомпроведено аналізздійсненнязовнішньоекономічнихоперацій наприкладі черкаськогопідприємства“Реємстма -Черкаси тютюновафабрика”. Аналізгрунтуєтьсяна практичнихданих, що дозволиловизначитинапрямки здійсненняреформуванняподатковоїполітики Українищодо зовнішньоекономічноїдіяльності.

Дипломантомзроблені обгрунтованівисновки пооподаткуваннюзовнішньоекономічноїдіяльності,наведені шляхиреформуванняданої сфериекономіки.

Роботазаслуговуєвисокої оцінкиі звання спеціаліста.


Рецензент_____________ підпис

“ “________ 1997 р.


Реферат

дипрломноїроботи

“Оподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльності”


Роботамістить ____ сторінок, ____ таблиць, ____рисунків, перелік


використаноїлітератури____ найменувань,____ додатків.


Об’єктомдослідженняу дипломноїроботі є методикаі організація__________________________________________________________


__________________________________________________________


Результатомдослідженнястали пропозиціїавтора шодо

__________________________________________________________


__________________________________________________________


Одержанірезультатиможуть бутивикорестеніпри

__________________________________________________________


__________________________________________________________


“ “ __________ 199 __ р.


Підписстудента ____________________


Продукція 1995 р

Продукція 1996 р



цигарки без фільтру 7371.7

цигарки без фільтру 6455.2



Вест 148.1

Вест 953.3



Майстер KS 54.4

Майстер KS 299.2



інші цигарки з фільтром 1469.8

інші цигарки з фільтром 385.1













цігарки з фільтром 1672.3

цігарки з фільтром 1637.6




































Найменування
країн
Зовнішньо-
торгівельний
оборот
Експорт




І Країни
колишнього
СРСР
8,034.9 7,859.9 175.1
7,684.7
Країни
колишнього
СРСР
7,859.9

ІІ Інші
Країни
світу
96,775.4 96,775.4

96,775.4
Европа 89,712.2

Европа 89,712.2 89,712.2

89,712.2
Азія і Амеріка 7,062.8
121.8
Азія 121.8 121.8

121.8



6,941.0
Амеріка 6,941.0 6,941.0

6,941.0




Всього 1,048,110.3 104,635.2 175.1
104,460.0






































































40









40

































В % до
загального обсягу






І Країни
колишнього
СРСР
110.90 64.60 56.30 67.80

Імпорт Експорт


ІІ Інші
Країни
світу
60.90 35.40 26.70 32.20
Країни
колиш.
СРСР
56.30 110.90


Европа 43.70 25.40 19.60 23.60
Европа 19.60 43.70



Афріка 0.05 0.03 0.32 0.40
Афріка 0.32 0.05



Азія 5.50 3.20 1.20 1.40
Азія 1.20 5.50


Амеріка 11.76 6.87 5.60 6.70
Амеріка 5.60 11.76


Всього 171.80
83.00
























41












































В % до
загального обсягу






І Країни
колишнього
СРСР
119.30 43.50 41.70 28.15

Імпорт Експорт


ІІ Інші
Країни
світу
154.90 56.60 106.30 71.85
Країни
колиш.
СРСР
41.70 119.30


Европа 129.40 47.21 95.10 64.29
Европа 95.10 129.40



Афріка 1.80 0.64 0.00 0.01
Афріка 0.01 1.80



Азія 2.90 1.04 2.70 1.85
Азія 2.70 2.90


Амеріка 20.80 7.60 8.40 5.71
Амеріка 8.40 20.80


Всього 274.20
148.00

























42













42




















Найменування
країн
Зовнішньо-
торгівельний
оборот


Імпорт Експорт

І Країни
колишнього
СРСР
2,469,777.6 182,485.2 64,492.4 10.0 117,992.8
Країни
колишнього
СРСР
64,492.4 182,485.2

ІІ Інші
Країни
світу
161,178.8 905,301.0 65,877.8 93.3 29,433.2
Европа 51,237.2 58,557.8

Европа 109,795.0 58,557.8 51,237.2 11.1 7,320.6
Азія 4,650.2 5,421.9

Азія 10,072.5 5,421.9 4,650.2 79.7 7,743.0
Амеріка 9,913.9 31,196.1

Амеріка 41,110.0 31,196.1 9,913.9 2.5 21,282.2





Всього 408,156.4 277,786.2 130,370.2 103.3 147,416.0








































Продукція Одиніці
виміру
1996 р 1995 р % до
1995 р.

1 2 3 4 5
Відвантаження всього млн.шт. 8559.7 8405.2 101.8
в т.ч. по Україні -- "" -- 7482.3 5993.6 124.8
Експорт -- "" -- 992.4 707.6 140.2
Давальницька продукція -- "" -- 85.0 1704.1 5.0













1996 р 1995 р


Відвантаження всього 8.56 8.41


в т.ч. по Україні 7.48 5.99


Експорт 0.99 0.71






















Види податків та нарахувань
в централізовані фонди
Сума
,тис.грн.
Податок на землю 16
Комунальній податок 22.5
Плата за воду 1.4
Податок з транспортних засобів 2.5
Пенсійний фонд 2175.9
Фонд зайнятості 15.2
Фонд охорони праці 223.4
Фонд Чорнобиля 782.9
Фонд страхування 274.7
Відрахування на будівництво шляхів 748.7
Іноваційний фонд 202.9
Фонд захисту інвалідів 95.1
Всього 29597.6



Сума
,тис.грн.
ПДВ 8663.7
Акцизний збір 11633.9
Прибутковий податок 1216
Митний збір 1201.7
ПДВ за імпорт тютюну 2321.1
Інші податки 4561.2



























































































Місяць Всього Експорт
Місяць Всього Експорт











січень 4,743,611 2,856,211
січень 4.74 2.86











лютий 6,760,132 1,315,980
лютий 6.76 1.32











березень 5,460,678 696,994
березень 5.46 0.70

квітень 5,431,349 166,892
квітень 5.43 0.17
травень 4,949,660 449,276
травень 4.95 0.45
червень 4,868,230 1,643
червень 4.87 0.00
липень 5,145,843 1,142,222
липень 5.15 1.14
серпень 5,249,388 2,231,016
серпень 5.25 2.23
вересень 5,503,902 2,051,547
вересень 5.50 2.05
жовтень 8,045,388 2,400,084
жовтень 8.05 2.40
листопад 6,008,394 1,013,712
листопад 6.01 1.01
грудень 6,079,386 2,383,213
грудень 6.08 2.38
січень 1997 7,394,484 1,253,280
січень 1997 7.39 1.25
лютий 1997 8,010,126 1,039,696
лютий 1997 8.01 1.04
Всього 83,650,571 19,001,766




































Розрахунок ПДВ і акцизного збору за 1996 рік та січень, лютий 1997 року.







































Місяць ПДВ Акцизний збір
Місяць ПДВ Акцизний збір








січень 790760 1745243
січень 0.79 1.75
лютий 1126914 1590000
лютий 1.13 1.59
березень 910295 919326
березень 0.91 0.92
квітень 905406 923296
квітень 0.91 0.92
травень 825108 832330
травень 0.83 0.83
червень 811534 875397
червень 0.81 0.88
липень 857812 887336
липень 0.86 0.89
серпень 875073 137820
серпень 0.88 0.14
вересень 917317 650241
вересень 0.92 0.65
жовтень 1340898 997608
жовтень 1.34 1.00
листопад 1001399 1138938
листопад 1.00 1.14
грудень 1013231 1321645
грудень 1.01 1.32
січень 1997 1232414 1426545
січень 1997 1.23 1.43
лютий 1997 1335021 1984011
лютий 1997 1.34 1.98
Всього 13943182 15429736


















Найменуваннякраїн Експорт

Найменуваннякраїн Імпорт








КраїниколишньогоСРСР 27,163.7

КраїниколишньогоСРСР 14,678.5

Імпорт





Европа 1,386.3

Европа 3,359.6








Азія і Амеріка 150.0 +++
Азія і Амеріка 323.8























ЧЕРКАСЬКИЙІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙІНСТИТУТ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРАФІНАНСІВ


ВарецькийСтаніславОлександрович


Дипломнаробота


“Оподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльності”


Допущенодо захисту

Зав.кафедроюЄресько І.Г.


“ “ ____________ 199 __ р.


Науковийкерівник дипломноїроботи

доц.____________ Єресько І.Г.


“ “ ____________ 199 __ р.


Консультант

__________________


“ “ ____________ 199 __ р.


Роботаподана на кафедру


____________________


“ “ ____________ 199 __ р.


Черкаси 1997р.


ЧЕРКАСЬКИЙІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙІНСТИТУТ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРАФІНАНСІВ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. Кафедридоц. ЄреськоІ.Г.

“ “ __________ 199 __ р.

ЗАВДАННЯ

на дипломнуроботу

студентаВарецькогоСтаніславаОлександровича


  1. Темароботи “Оподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльності”

затвердженауказом по інституту від “ “ ________ 199 _ р. №____


  1. Термінподання студентомзакінченоїроботи

“ “ _______ 199 __ р.


  1. Вихіднідані до роботи_____________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Змістрозрахунково-пояснювальноїзаписки (перелікпитань, щопідлягаютьрозробці)_______________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Перелікграфічногоматеріалу_______________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Консультантиокремих розділівроботи


Розділ Консультант Підпис Дата


Завдання

видав

Завдання

прийняв


__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Датавидачі завдання“ “ ___________ 199 __ р.


Завданнядо виконанняодержав_______________________


Зміст.


Вступ

Розділ 1. Сутність зовнішньоекономічноїдіяльності.

1.1.Основніпередумовивиникненнязовнішньоеконо-мічноїдіяльності.

1.2.Регулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності.

1.3.Протекціонізмта аргументина його користь.

Розділ 2. Правовіаспекти здійсненнязовнішньоеконо-мічноїдіяльностів Україні.

2.1. Видизовнішньоекономічнихоперацій вУкраїні.

  1. Суб’єктиі об’єктизовнішньоекономічнихоперацій.

  2. Принципиоподаткуванняпри здійсненнізовнішньо-економічноїдіяльності.

2.4. Основнівиди оподаткуваннязовнішньоекономічноїдіяльностів Україні.

Розділ 3. Аналіззовнішньоекономічноїдіяльностів Україні наприкладі спільногопідприємства“Реемстма -Черкаси тютюновафабрика”.

Висновок

Список литератури

Додатки


5

7


7

17

24


34

34

36


38


40


66

86

89