регистрация /  вход

Інформаційна політика США (стр. 2 из 2)

Місце інформації в інтелектуалізації суспільства

Однією з головних складових інформаційності суспільства є загальноосвітній рівень даного суспільства і існуюча науково-дослідна база. США не може слугувати еталоном по критеріях загальноосвітнього рівня громадян. Як відмічають спеціалісти, країна програє по цим показникам не тільки високорозвинутим індустріальним країнам, але й і деяким країнам, що розвиваються. Головна причина полягає в відносно низькому рівні освіти в загальнодоступних (суспільних) навчальних та середніх шкіл. І достатньо глибокі знання, які дають випускникам приватних шкіл, не можуть змінити загальну ситуацію в країні. По такому важливому показнику як підготовка учнів загальноосвітніх шкіл по фізиці та математиці – ключових дисциплін епохи науково-технічного прогресу – США поступається Росії, Китаю, Японії, та більшості західноєвропейським країнам. Не випадково в основі політики адміністрації Б. Клінтона в сфері освіти с 1992 р. лежать вимоги різко оптимізувати систему освіти і суспільних школах і підвищити статус вчителів в суспільстві (а також вимоги до їх професійного рівня). В зверненні 1998 р. президента до американського конгресу відмічається необхідність заохочувати вчашихся шкіл к отриманню комп’ютерної освіти і к роботі в системі Інтернет. Ц теж стосується до підвищення загальної освіти.

Як показує практика, зниження загальноосвітнього рівня населення ніяк не позначується на високому рівні підготовки спеціалістів. В США відсів студентів з початку навчання в вузах і аж до видачі диплому досягає 35%.

Підвищення письменності в інформаційних областях вимагає збільшення фондовооружонності труда вчащихся. В США цей показник поки самий високий в світі, і держава прикладає великі зусилля для збереження цієї позиції. В сього в 1995 р. в США було продано програм на 7525,3 млн. долл.

В США совокупні видатки на науку складають 2,8-2,9% ВВП держави (для порівняння: в Японії цей показник становить 3,3%).


Висновки

1. Опираючись на широке використання інформаційних технологій, американська промисловість подолала „кризу менеджменту 70-80-х років”. До кінця століття ці технології складали базис лідерських позицій американських корпорацій на глобалізованому світовому ринку.

2. Пов’язаний з інтенсифікацією бізнесу масштабний процес впровадження інформаційних технологій започаткував основу для переходу американської промисловості на роботу по замовленням споживачів, що призвело до втрати товарної суті великої кількості знов виробленої продукції. Це й же процес обумовив зріст товарності інформації (знання та об’єкти інтелектуальної власності), а також повернення на ринок продукції, яка була чи знаходиться в даний час в використанні. В результаті тинок товарів і послуг як би “відривається” від сфери їх виробництва.

3. Минула хвиля інтенсифікації бізнесу (ріст курсової вартості акцій високотехнологічних компаній, злиття найбільших компаній, які призвели до зниження рівня конкуренції в американській промисловості, становлення так званої “нової економіки” і т.д.) поставила в кінці минулого століття американську інформаційно-технологічну промисловість в тяжку (якщо й не в кризисну) ситуацію: внутрішній комерційний попит на інформаційно-технологічні товари і послуги виявився близьким до насичення, їх експорт сповільнився, урядова підтримка після президентських виборів 2000 р. стали проблемними.

4. Однією з найбільш перспективних ніш попиту на інформаційно-технологічну продукцію є в даний час інформаційні потреби Китаю. В випадку успіху така співпраця може перерости в стратегічний напрямок розвитку інформаційних технологій і виробництва телекомунікаційної техніки. Крім програм воєнного чи подвійного призначень, серед програм співпраці можуть бути і такі, як “Інформатика для бідних”, освітні програми, а також проекти “електронної держави”, які мають спільний інтерес для двох сторін.

5. Справжня праця переслідувала мету звернути увагу на політекономічні аспекти попиту на інформаційні технології, на актуальний економічний зміст інформації як товару чи послуги.


Список літератури:

1. Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: Погляд конгресу США – 1996 р.

2. Даниелова А. Основные направления информатизации американского общества // США – Канада – 1999 г. - №5

3. Роговской Е. Развитие информационного сектора США к началу ХХI века // США – Канада – 2002 г. - №4

4. Шершнёв Е. Информатизация общества и экономики США // США – Канада – 2002 г. - №1

5. Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародної інформації // Вісник книжкової палати – 2000 р. - №6

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.