Міністерство освіти та науки України
Миколаївський політехнічний коледж
Курсовий
з предмету:”Економіка організації та планування виробництва”
на тему: Організація праці при виконанні електромонтажних робіт
Миколаїв 2009
Зміст
Вступ
1 Вивчення витрат робочого часу
1.1. Класифікація витрат робочого часу
1.2 Вивчення норм робочого часу і їх видів
2 Практична частина
2.1 Методи витрат робочого часу
2.2 Норми витрат на електромонтажні роботи
2.3 Розрахунок витрат робочого часу
Висновки
Список літератури
Вступ
Організація праці – це наукова дисципліна, що має особливий зміст, сферу дослідження і свої методи вивчення явищ виробничої діяльності людини.
Нормування праці – це економічна наука, пов’язана з іншими економічними, а також суспільними і біологічними науками. Тому метод і порядок встановлення норм праці, обґрунтування їх рівня ґрунтується на законах економіки, математики, фізики, хімії, організації виробництва, філософії, фізіології і психології. У більш загальному розумінні нормування праці – це встановлення конкретного виразу міри праці, тобто норми праці, які включають проектування трудового процесу і визначення його необхідної тривалості.
Щодо норм висуваються наступні вимоги. Вони повинні бути:
1. Науково обґрунтовані;
2. Економічно обґрунтовані;
3. Фізіологічно обґрунтовані;
4. Соціально обґрунтовані;
Нормування праці відіграє важливу роль в економічній роботі промислового підприємства. Воно служить підґрунтям для складання технічно і економічно обґрунтованих планів, забезпечуючи їх напруженість і реальність реалізації.
Норми праці виступають в ролі показників, за якими визначають економію праці, зростання одного з найважливіших показників економічної роботи підприємства – підвищення продуктивності праці.
Норми праці є технічною основою раціональної організації виробництва.
Організувати працю на підприємстві – це перш за все правильно розставити людей, зайнятих виконанням єдиного завдання. Для цього необхідно знати, скільки праці і якої якості потрібно для виконання тієї чиіншої операції або іншої частини виробничого процесу. Правильна організація праці передбачає в першу чергу встановлення кількості пропорцій між окремими видами праці з врахуванням їх якісних відмінностей. Це можливо при умові, якщо в розпорядженні підприємства є науково обгрунтовані норми праці на всі види виконуваних робіт. Розділення і кооперація праці мають велике значення при розвитку технічного процесу.
Між нормуванням і організацією праці існує тісний взаємозв’язок.
Науково обгрунтовані норми розраховуються і впроваджуються, виходячи з найбільш раціональної організації праці в певних умовах. У той же час сама норма праці може бути використана для оцінки раціональності трудового процесу і вибору того чи іншого її варіанту.
У даній курсовій роботі запропоновано до огляду проект заходів, що спрямовані на усунення непродуктивних витрат праці і витрат робочого часу на промисловому підприємстві. Виявлення резервів часу є необхідним процесом для встановлення темпів зростання продуктивності праці – одного із важливих показників раціональної організації праці і економічного розвитку підприємства.
1 Вивчення витрат робочого часу
Вивчення витрат робочого часу має велике значення, оскільки виходячи з інформації, що отримується, в його результаті вирішуються більшість завдань, пов'язаних з організацією праці і його нормуванням.
Дослідження проводяться з метою визначення структури операцій, витрат робочого часу, раціоналізації прийомів і методів праці, виявлення причин невиконання норм, нераціональних витрат і втрат робочого часу, здобуття даних про чинники, що впливають на час виконання елементів операцій, розробки нормативних матеріалів, оцінки якості норм і нормативів, а також для вирішення інших завдань.
Дослідження трудового процесу передбачає аналіз всіх його характеристик, які впливають на витрати праці і ефективність використання виробничих ресурсів. Вивчаються технологічні параметри устаткування, умови праці, вживана технологія, організація і обслуговування робочого місця, а також професійно - кваліфікаційні, психофізиологічні, соціальні характеристики працівників і інші чинники. Методи здобуття і обробки інформації вибираються виходячи з цілей дослідження. Оптимальним є мінімум сумарних витрат, пов'язаних із здобуттям необхідної інформації і її подальшим використанням.
Найбільше значення має вирішення двох завдань, пов'язаних з дослідженням трудових процесів. Перша пов'язана з визначенням фактичних витрат часу на виконання елементів операцій. Друга – зі встановленням структури витрат часу на протязі робочої зміни або її частини.
Визначення тривалості елементів операції необхідне для розробки нормативів години, вибору найбільш раціональних методів праці, аналізу норм і нормативів. Структура витрат робочого часу використовується при розробці нормативів підготовчо-завершального часу, часі обслуговування робочого місця, оцінці ефективності використання робочого часу, аналіз існуючої організації праці.
1.1. Класифікація витрат робочого часу
При вивченні трудових процесів, розробці норм праці необхідно встановити, які витрати робочого часу є необхідними, повинні регламентуватися і включатися в норму, а які вважаються зайвими, нераціональними витратами і втратами. Для цього робочий час класифікується, тобто підрозділяється на окремі категорії по певних ознаках.
Під робочим часом розуміють повну тривалість робочого дня, протягом якого трудящий знаходиться на підприемстві і виконує доручену йому роботу. Робочий час ділиться на нормований і ненормований.
Нормований час. Це — та частина робочого дня, протягом якої робітник зайнятий продуктивною працею. Нормований час підлягає включенню до складу норми часу. Воно ділиться на:
а) підготовчо -завершальний час;
б) оперативний час;
в) час обслуговування робочого місця;
г) час, відведений на відпочинок і особисті потреби тих, що працюють.
Підготовчо- завершальний час витрачаеться робітником (або бригадою) на підготовку себе і робочого місця до виконання виробничого завдання і на його завершення. До підготовчого часу відносяться витрати часу на здобуття вбрання для виробництва робіт, вивчення креслень, здобуття оснащення, інструменту, матеріалу і т. д.; до здачі готової продукції ОТК, здачу документації, оснащення, інструменту, прибирання робочого місця і так далі
Оперативний час витрачаеться на виконання виробничого завдання, протягом якого виробляються і закінчуються роботи по заданій технологічній операції. Цей час повторюється при виготовленні кожного виробу, при виконанні кожної технологічної операції.
Оперативний час в свою чергу ділиться на основний (технологічний) час, протягом якого робітник (або бригада) виконуе роботи по основному технологічному процесу (наприклад, по прокладці і кріпленню кабеля, напайці наконечників, включенню суднової апаратури і т. д.), і допоміжне, протягом якого робітник (або бригада) здійснює дії допоміжного характеру, які необхідні для виконання основної (технологічної) роботи (наприклад, виготовлення і установка лісів, обгороджувань і підмостків, пуск і зупинка верстатів, установка і зняття оброблюваних деталей і т. д.). Як основний, так і допоміжний час може бути ручним, машинно-ручним і машинним.
Час обслуговування робочого місця витрачається на догляд за робочим місцем і підтримку устаткування, оснащення, інструменту і робочого місця в стані готовності до виконання виробничого завдання. Час обслуговування робочого місця у свою чергу поділяеться на технічний, той що витрачається на обслуговування робочого місця у зв'язку з виконанням даної операції або конкретної роботи (наприклад, на заточування інструменту, підналадку устаткування, прибирання стружки, установку і відладку технологічного оснащення і т. д.), і організаційне, таке, що витрачається на такий догляд за робочим місцем, який пов'язаний з виконанням робіт протягом всієї зміни (наприклад, на прибирання робочого місця, переміщення тари в межах робочого місця і т. д.).
У судновому електромонтажному виробництві час на обслуговуваня робочого місця не виділяється, воно включається в підготовчо- заключний час.
Час, що відводиться на відпочинок і особисті потреби робітника протягом зміни, необхідний для попереджування стомлюваності, підтримки нормальної працездатності і дотримання особистої гігієни. До перерв на відпочинок відноситься і виробнича гімнастика. Тривалість часу відпочинку залежить від умов праці. У судновому електромонтажному виробництві час
відпочинку складається з часу, що відводиться на виробничу гімнастику, плюс 2,5% тривалості робочої зміни. Це час відпочинку включається в норму часу.
Ненормований час. Цим поняттям характеризується та частина робочої зміни, протягом якої трудовий процес з різних причин не здійснюється, а виконавець не діє. Ненормований час відноситься до втрат робочого часу і до складу норми часу не включається.
Ненормований час підрозділяється на:
а) втрати робочого часу по причинах, не залежних від виконавця і пов'язаних з поганою організацією виробництва (перебої в постачанні електроенергії, парою і стислим повітрям; невчасне забезпечення матеріалом і інструментом; відсутність підготовленого фронту робіт на судні до моменту видачі завдання і т. д.).
б) втрати робочого часу, залежні від виконавця і пов'язані з порушенням трудової дисципліни (пізніший початок і раннє закінчення роботи, безцільні ходіння, сторонні розмови, переробки роботи, виконаної погано із-за недосвідченості виконавця або його недбалого відношення до праці, і т.д.).