Смекни!
smekni.com

Вплив валютних курсів на економіку України (стр. 1 из 2)

ЗМІСТ

Вступ

1.Загальні положення

2.Валютні курси і відносні ціни

3. Вплив змін курсу гривні на економічний розвиток України

Висновок

Література

Вступ

Тема реферату: «Вплив валютних курсів на економіку України».

Мета написання реферату – ознайомитися з ціною однієї валюти по відношенню до іншої; ознайомитися з поняттями обмінного (валютного) курсу; роллю валютного курсу на економіку країни, зміною валютного курсу та дією зміни на економіку; поняттям відносної ціни; розглянути вплив змін курсу гривні на економічний розвиток України.

Аналіз пропонується зробити за період 1991 – 2005 роки.

1. Загальні положення

Ціну однієї валюти, виражену в іншій валюті, називають валютним (обмінним) курсом. Оскільки обмінний курс, будучи ціною грошей однієї країни, є також ціною активів, принципи, які управляють поведінкою цін інших активів, управляють також поведінкою валютних курсів. Характеристикою активів є те, що вони виступають як форма багатства, як спосіб передачі купівельної спроможності із сьогодення в майбутнє. Ціна, за якою активи продаються сьогодні, безпосередньо пов'язана з товарами та послугами, які, як очікують покупці, примножать ці активи в майбутньому. Аналогічно сьогоднішній обмінний курс долара до гривні тісно пов'язаний із очікуванням людей відносно майбутнього рівня цього курсу.

Валютні курси відіграють велику роль в міжнародній торгівлі, дозволяючи порівнювати ціни товарів та послуг, які виробляються в різних країнах. Знаючи обмінний курс валют, можна розрахувати ціну експорту однієї країни, вираженої в грошах іншої.

В скільки гривень обійдеться купівля 1 т нафти, яка коштує на світовому ринку 100 дол. США? Відповідь знаходиться шляхом перемноження ціни 1 т нафти в доларах (100) на ціну 1 дол. США в гривнях, або на обмінний курс гривні до долара. За курсу 2 грн./дол. ціна 1 т нафти в гривнях становить 100 • 2 = 200 грн./т.

Зміна курсу гривні до долара змінила б ціну 1 тонни нафти у гривнях. За курсом 5,5 грн/дол. за нафту треба заплатити: 5,5 • 100 = 550 грн. якщо припустити, що її ціна в доларах залишиться незмінною.

Зміни обмінних курсів трактуються як знецінення валют або їх подорожчання. Знецінення гривні пов'язане із зростанням ціни долара в гривнях, наприклад: з 2 грн./дол. до 5,5 грн./дол. За інших рівних умов знецінення валюти країни здешевлює її товари для іноземців. Зменшення ціни долара в гривнях (наприклад, з 5,5 до 2 грн./дол.) є подорожчанням валюти країни у відношенні до долара. За інших рівних умов подорожчання валюти країни робить більш дорогими її товари для іноземців.

Коли валюта країни знецінюється, іноземці визначають, що експорт із цієї країни подешевшав, а її резиденти - що імпорт подорожчав. Подорожчання валюти країни має протилежний ефект: іноземці більше платять за продукти даної країни, а національні споживачі менше платять за іноземні продукти.

2. Валютні курси і відносні ціни

Попит на експорт та імпорт, подібно попиту на всі товари та послуги, підлягає впливу відносних цін, таких як, наприклад, ціна нафтопродуктів (150 дол./т), виражена в зерні (100 дол./т). Таким чином валютні курси дозволяють вирівнювати ціни внутрішніх і зовнішніх ринків, визначаючи їх в одиницях однієї і тієї ж валюти. Валютні курси дозволяють також обраховувати відносні ціни товарів та послуг, ціни яких виражені в різних валютах.

Україна, вирішуючи скільки витратити на російські нафтопродукти, а скільки отримати за зерно, повинна привести ціну цих товарів в одну й ту ж валюту, щоб розрахувати ціну тонни зерна, виражену в тоннах нафтопродуктів. Обмінний курс 5,5 грн/дол. означає, що Росія повинна сплатити 100 дол. за 1т українського зерна, ціна якого в Україні становить 550 грн./т. Оскільки ціна російських нафтопродуктів становить 150 дол./т (825 грн./т), то ціна 1 т нафтопродуктів, виражена в зерні, становить 150 / 100 = 825 / 550 ? 1,5 т зерна за 1 т нафтопродуктів.

Відносні ціни - це ціни, які залежать від обмінних курсів гривні за умови, що ціна нафтопродуктів у доларах і ціна зерна в гривнях не залежать від зміни обмінних курсів.

Припустимо, що обмінний курс становить відповідно 2 грн./дол. і 7 грн/дол. В цьому випадку для України ціна зерна в доларах становить відповідно 550 /2 = 275 і 550 /7 = 78,57 дол./т. Відносні ціни будуть становити відповідно: 150 / 275 = 0,55 т і 150 / 78,57 = 1,91т зерна за 1 т нафтопродуктів.

Отже, якщо ціни товарів, виражені в грошах, не змінюються, подорожчання гривні у відношенні до долара понижує ціну зерна, виражену в нафтопродуктах (за кожну тонну нафтопродуктів можна купити менше зерна ), в той час, як знецінення гривні у відношенні до долара підвищує ціну зерна, виражену в нафтопродуктах (за кожну тонну нафтопродуктів можна купити більше зерна).

Розрахунки ілюструють загальний принцип: за рівних умов подорожчання валюти країни підвищує відносну ціну її експорту і понижує відносну ціну її імпорту. Навпаки, знецінення валюти країни понижує відносну ціну експорту країни і підвищує відносну ціну її імпорту.

3. Вплив змін курсу гривні на економічний розвиток України

В серпні 1998 р. Україна пережила національну трагедію, коли після тривалого періоду стабільності обмінного курсу (1,8 грн/дол. США в 1996-1997 pp.), національна валюта обвалилася. Тільки за другу половину 1998 р. долар в Україні підскочив на 66 % (з 2,06 до 3,43 грн.).

Є підстави стверджувати, що падіння (девальвація) національної валюти в 1998 р. - один із важливих факторів наступного економічного зростання в Україні. За два роки український виробник потіснив імпорт, причому досить серйозно. Важливо зрозуміти чому це відбулося, що цьому сприяло.

Впродовж 1998-1999 pp. курс долара в Україні підвищився в 2,7 рази, а споживчі ціни - на 43 %. Внаслідок цього на внутрішньому ринку виникли серйозні бар'єри для доступу імпортних товарів: витрати на імпортні товари зросли в 2,7 рази, а продати їх в Україні можна було тільки на 43 % дорожче. По суті, рівень реального підвищення курсу долара за вказаний період на 89% (2,7/ 1,43)= 1,89 було нічим іншим, як девальваційним митом на імпорт або відносним зростанням ефективності національного продукту порівняно з імпортним. Подібне мито відрізняється від традиційного імпортного. Останнє можна обійти через „дірки" в законодавстві або іншим традиційним для України способом. Девальваційного мита уникнути неможливо: ніхто не продасть долар, скажімо, за 3 грн., якщо це можна зробити за 5,44 грн. В цьому плані просто вражаючі результати роботи підприємств легкої і харчової промисловості за 2000 р., на яких приріст виробництва становив 39,0 і 26 % відповідно. На честь українських виробників, вони використали наданий їм девальваційний шанс для витіснення імпортних товарів.

Зрозумілий і ефект впливу девальвації на експортноорієнтовані виробництва. Величина від експорту підвищилася в 2,7 рази при збільшенні внутрішніх витрат на 43 %. Кожний долар, отриманий від експорту, став давати майже вдвічі більше доходів у гривнях. Тому закономірні і темпи зростання чорної та кольорової металургії на 20,7 % і 18,8 % на фоні середніх по промисловості - 12,9 %. За розрахунками, 11,5% від загальних 19,5% приросту промислової продукції за січень 2001 р. дали три сектори економіки: легка, харчова промисловість, металургія і обробка металу, приріст в яких склав відповідно 40,5; 32,3 і 27,4 %.

Імпортозаміщення і зростання експорту - закономірний лікувальний ефект від девальвації національної валюти, який проявився через два роки після фінансової кризи 1998 р. Потреби економіки в твердій валюті зменшились, надходження зросли. За 2000 р. Україна звела зовнішню торгівлю товарами з непоганим плюсом в 616 млн. дол. Експорт збільшився за рік на 25,8 %, імпорт - на 17,8 %.

Слід застерегти від можливого висновку, що, мовляв, для економічного зростання достатньо тільки здійснювати політику постійної девальвації національної валюти. Це - абсолютно шкідливий висновок.

Девальвація, особливо значна, робить неможливими інвестиції -фундаментальну базу економічного зростання. За таких умов ніхто не оцінює дохідність в гривнях - тільки в доларовому еквіваленті. А за гривневої дохідності в 49 % і підвищенні долара на 50 % не доцільно вкладати гроші в реальну економіку. Розумні купують долари, тому що, на відміну від першого випадку, в другому хоча б зберігається капітал.

Позитивний вплив девальвації на економічну ситуацію можна було отримати тільки відновивши стабільність національної валюти. Підвищення курсу долара за 2000 р. становило всього 6 %, та й прийшлося воно повністю на січень 2000 р. Інші місяці долар був стабільним (з незначними коливаннями).

В умовах інфляції 2000 р. на 25,8 % долар подешевшав на 15,7 %. Україна вдруге (вперше це було в 1996-1997 pp.) вступила в період сильної національної валюти, а точніше - більш сильної, ніж тверда валюта. Це легко довести двома простими прикладами. Власники доларів щомісячно втрачають частину вартості долара на українському ринку. Як і рік тому (в 1999 р.) долар коштував 5,44 грн., а купити на всю суму вдалося значно менше, оскільки споживчі ціни за цей час зросли на 26 %.

В цих умовах збереження в гривнях виявилося значно вигіднішим, ніж у твердій валюті. Доларовий вклад за рік дає в банках України максимум 10 %. Гривневий депозит можна розмістити під 25 %. За незмінної ціни долара це рівнозначно отриманню 25 % в доларовому еквіваленті (за суму вкладу можна купити доларів на 25 % більше, ніж було витрачено на придбання за долари гривень).

Феномен сильної економічної валюти не є тільки українським явищем. Він породжує особливу макроекономічну арифметику, яка не вміщується в звичну для нас логіку. На початок 2000 р. державні запаси твердої валюти в України лише не набагато перевищували 1 млрд. дол. Впродовж року зовнішній борг держави зменшився більш ніж на 2 млрд. дол. На березень 2001 р. резерви НБУ досягли 1,7 млрд. дол. Надлишок доларів створений більш сильною гривнею. Вона спонукала власників відмовлятися від твердої валюти на користь національної.

Але долар може створювати і проблеми. Валютний ринок України в 2000 р. був не здатний „проковтнути" всю кількість твердої валюти, яка пропонувалася для продажу на ньому: пропозиція перевищувала попит. Очевидно, причиною значної інфляції в 2000 р. (25,8 %) виник надлишок доларів. Саме необхідністю стерилізації надлишків доларів продиктована емісійна поведінка НБУ.