ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Економічний факультет
кафедра вищої математики і статистики
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова» Овідіопольського району Одеської області
Одеса - 2008
Зміст
Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно виражених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення у просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу.
Відмінність статистики від інших суспільних наук полягає в тому, що предметом її вивчення є кількісна сторона масових суспільних явищ. При цьому статистика вивчає не кількість саму по собі, а у зв’язку з її якісним змістом та у конкретних умовах місця та часу.
Кількісну сторону масових суспільних явищ статистика виражає у вигляді об’єктивних статистичних показників (чисел).
Продуктивність праці – реалізована здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції, або виконувати певний обсяг роботи. З наведеного визначення випливає, що продуктивність праці в кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу Адже, чим менше потрібно часу для виробництва якогось виду продукції, тим більше часу буде використано для збільшення виробництва цього самого чи іншого виду продукції.
Тому актуальність теми даної роботи виражена у необхідності статистичного дослідження продуктивності праці у тваринництві, для того, щоб при проведенні докладного аналізу статистичних даних дійти висновку про те, яким чином підвищити продуктивність праці.
Метою курсової роботи є дослідження продуктивності праці на конкретно взятому підприємстві, розробка статистичного аналізу та докладне вивчення результатів проведеної роботи.
Основним завданням роботи є загальний розв’язок проблеми, що пов’язана з нерентабельністю сільського господарства в цілому та тваринництва зокрема. При підвищенні продуктивності праці зростають можливості розвитку цієї галузі народного господарства.
Для проведення роботи будуть використані такі методи статистичного дослідження, як:
· Визначення індексів;
· Кореляційний аналіз;
· Аналіз динаміки;
· Розрахунок та складання аналітичних таблиць, тощо.
Об’єктом дослідження було обране державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство ім.. А.В. Трофімова», що досліджувалося у період з 2005 по 2007 роки.
Основні джерела інформації: економічний паспорт, фінансові (економічні) звіти за трирічний період.
Ефективність суспільного виробництва характеризується рядом показників, найважливішим з яких є продуктивність праці. Підвищення продуктивності праці є головним фактором зростання суспільного виробництва та його ефективності.
Під продуктивністю праці в сфері матеріального виробництва розуміють ефективність людської праці, здатність її створювати конкретну кількість матеріальних благ за одиницю poбoчогo часу. продуктивність праці характеризується відношенням двох показників — продукції або о6сягу виконаних робіт робочого часу, затраченого на виро6ництво даної продукції або виконані роботи. Чим більше виробляється продукції за одиницю часу, тим менше часу витрачається на одиницю продукції, тим вище продуктивність праці i нижче трудомісткicть продукції i виконаних робіт.
Показники, що дають змогу аналізувати продуктивність праці у господарстві ми отримуємо з таких форм статистичної звітності, як:
1. Економічний паспорт – форма статистичної звітності, що заповнюється щорічно. Вона характеризує загальне становище підприємства, його річні показники, дає загальне уявлення про стан роботи підприємства.
2. Фінансовий звіт (у його складі «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за рік», Форма 50-сг.) - подають юридичні особи, що ведуть сільськогосподарську діяльність, за заданим переліком – органу державної статистики за місцезнаходженням.
Використовуючи вказаний перелік статистичних форм, ми проводитимемо статистичний аналіз продуктивності праці у тваринництві.
Для характеристики продуктивності праці використовується система взаємопов’язаних статистичних показників, які класифікуються за наступними показниками:
1) За ступенем агрегування галузей i виробництв на:
індивідуальні, що характеризують рівень продуктивності праці y виробництві окремого виду продукції (зерна, молока, картоплі тощо);
зведені, що характеризують середній рівень продуктивності праці для сукупності галузей i виробництв (продуктивність праці в цілому по рослинництву, тваринництву, господарству тощо);
2) За формою обчислення показників на:
прямі, показують вихід продукції за одиницю часу (наприклад, виробництво зерна за 1 людино-годину);
обернені, які показують трудомісткість одиниці продукції (наприклад, затрати праці на 1 ц зерна, людино-годин);
3) За формою вираження продукції, що обліковується, на:
натуральні — продукція обліковується в натуральному виразі (виробництво зерна у центнерах на 1 людино-день, на 1 людино-годину, затрати праці у людино-годинах на 1 ц зерна);
умовно-натуральні — однорідна в деякому відношенні продукція обліковується в умовних одиницях, наприклад y кормових одиницях, калоріях тощо .затрати праці на 1 ц кормових одиниць та ін);
вартісні— продукція обліковується y вартісному виразі (виробництво валової продукції у гривнях на середньорічного працівника, 1 людино-день, 1 людино-годину). Натуральні показники найбільшою мірою відповідають самому поняттю продуктивності праці. Умовно-натуральні показники продуктивності праці мають обмежене застосування, оскільки їх можна розрахувати не по всіх, a лише окремих видах продукції, що мають ту або іншу спільність. Вартісні показники продуктивності праці дозволяють визначати i порівнювати продуктивність праці в цілому i по всіх видах продукції (галузях, господарствах). Вони найбільш широко застосовуються в статистичному аналізі;
4) За ступенем повноти обліку праці, яка створює продукт, на:
продуктивність по прямих затратах живої праці (враховуються тільки прямі затрати живої праці, наприклад, прямі затрати праці на 1 ц картоплі. виробництво молока на 1 людино-день, 1 людино-годину прямих затрат праці);
продуктивність по всій живій праці (враховуються всі затрати живої праці, включаючи працю управлінського і обслуговуючого персоналу, наприклад, затрати живої праці на 1 ц цукрових буряків, виробництво цукрових буряків на 1 людино-День, 1 людино-годину живої праці);
продуктивність по повних затратах живої i минулої праці (враховуються затрати живої і уречевленої в засобах виробництва минулої праці, наприклад, повні затрати праці на 1 ц соняшнику, виробництво соняшнику на 1 людино-день, 1 людино-годину повних затрат праці),
5) За ступенем завершеності виробничого процесу на:
повні, які показують затрати праці на одиницю готової до реалізації продукції; о6числюються після завершення сільськогосподарського виробництва;
неповні (часткові), показують продуктивність праці за видами робіт, операцій до одержання готової продукції, наприклад, продуктивність праці на сівбі, культивації тощо);
непрямі — являють собою відношення деяких факторів виробництва До робочої сили або один до одного (наприклад, чисельність корів на доярку тощо).
Залежно від одиниці вимірювання робочого часу (година, день, рік) продуктивність праці може бути розрахована на 1 людино-годину, 1 людино-день, одного середньорічного робітника.
Основними джерелами даних для статистичного аналізу продуктивності праці є річні звіти господарства.
Досліджуване підприємство, а саме «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова» знаходиться у Овідіопольському районі.