Обласний комунальний вищий навчальний заклад
«Інститут підприємництва «Стратегія»
Курсова робота
З дисципліни: «Статистика»
На тему:
«Індексний аналіз товарообігу промислової продукції на підприємстві РМЗ»
Жовті Води 2009
План
Вступ
1. Теоретичні основи вивчення статистичних індексів
1.1 Поняття та класифікація індексів
1.2 Методологічні основи побудови індивідуальних і загальних індексів
1.3 Агрегатна форма індексів
1.4 Середньозважені індекси
1.5 Зведені індекси
1.6 Індекси середніх величин
1.7 Системи взаємозалежних індексів і визначення впливу окремих факторів
1.8 Індекси з постійними і змінними вагами
1.9 Індекси динаміки середнього рівня інтенсивності показника
1.10 Територіальні індекси
2. Практичний аспект теми «Статистичні індекси і їхня роль у вивченні соціально-економічних явищ»
2.1 Розрахунок індивідуальних і загальних індексів товарообігу промислової продукції на заводі РМЗ
2.2 Розрахунок індекси динаміки середнього рівня інтенсивності
2.3 Статистичний аналіз динаміки товарообігу продукції на підприємстві РМЗ
2.4 Розрахунок питомої ваги товарообігу продукції на підприємстві РМЦ
2.5 Кореляційно-регресійній аналіз товарообігу продукції на підприємстві РМЦ
Висновок
Список літератури
Вступ
Повна й достовірна статистична інформація є тією необхідною підставою, на якій базується процес керування економікою. Вся інформація, що має народногосподарську значимість, в остаточному підсумку, обробляється й аналізується за допомогою статистики.
Саме статистичні дані дозволяють визначити обсяги валового внутрішнього продукту й національного доходу, виявити основні тенденції розвитку галузей економіки, оцінити рівень інфляції, проаналізувати стан фінансових і товарних ринків, товарообігу продукції на підприємствах, досліджувати рівень життя населення й інші соціально-економічні явища й процеси.
Оволодіння статистичною методологією – одне з умов пізнання кон'юнктури ринку, вивчення тенденцій і прогнозування, прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності.
Складною, трудомісткою й відповідальною є заключна, аналітична стадія дослідження. На цій стадії розраховуються середні показники й показники розподілу, аналізується структура сукупності, досліджується динаміка й взаємозв'язок між досліджуваними явищами й процесами.
На всіх стадіях дослідження статистика використає різні методи, в тому числі метод рядів динаміки, кореляційно – регресійний аналіз. Вони використовуються для вивчення масових суспільних явищ.
У статистичних дослідженнях для характеристики соціально-економічних явищ і процесів використовують узагальнювальні показники у вигляді середніх, відносних (питомої ваги) та інших величин. До цих характеристик належать і індекси, які посідають особливе місце серед статистичних методів. У перекладі з латинської мови «INDEX» означає «показник», проте в статистиці він набуває специфічного значення.
Мета даної курсової роботи розглянути індексні методи статистики, розрахувати метод рядів динаміки, питому вагу, зробити кореляційно – регресійний аналіз, для дослідження та аналізу товарообігу на підприємстві РМЗ.
Завданням курсової роботи є:
- Ознайомлення с теоретичними аспектами індексного методу;
- Застосувати отримані знання для статистичного аналізу товарообігу промислової продукції на підприємстві РМЗ за допомогою індексного методу;
- Виконати кореляційно-регресійний аналіз та аналіз рядів динаміки, розрахувати питому вагу;
- Зробити висновки, виходячи із отриманих даних.
1. Теоретичні основи вивчення статистичних індексів
1.1 Поняття та класифікація індексів
Статистичний індекс – це відносний показник, що характеризує зміну рівня будь-якого явища чи процесу в часі, просторі чи порівняно з планом, програмою, стандартом.
Класифікація індексів
| За мірою охоплення явища чи процесу | |||
| Індивідуальні індекси | Загальнім (зведені) індекси | ||
| За базою порівняння | |||
| Динамічні індекси | Територіальні індекси | ||
| За видом ваги порівнювача | |||
| Індекси з постійними вагами | Індекси зі змінними вагами | ||
| За формою побудови | |||
| Агрегатні індекси | Середні індекси | ||
| За характером обсягу дослідження | |||
| Індекси об’ємних показників | Індекси якісних показників | ||
| За об’єктом дослідження | |||
| Індекси продуктивності праці | Індекси собівартості | Індекси фіз-го обсягу продукції | Інші |
| За складом явища | |||
| Індекси фінансового складу | Індекси змінного складу | ||
| За періодом розрахунку | |||
| Річні індекси | Квартальні індекс. | Місячні індекси | Тижневі індекси |
Індивідуальні індекси – відносні показники, які характеризують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі, якогось одного виду одиниць явища.
Зведений (загальний) індекс – показник, який характеризує динаміку складного явища, елементи якого не піддаються безпосередньому підсумуванню в часі, просторі чи порівняно з планом.
Агрегатний індекс – складний відносний показник, який характеризує середню зміну соціально-економічного явища, яке досліджується з декількох видів одиниць (однорідних або неоднорідних).
Індексована величина (показник) – це ознака, зміна якої досліджується.
Вага індексу – величина, яка використовується методом сумірності індексованих величин.
Середній індекс – це індекс, який визначено як середню величину з індивідуальних індексів.
Система індексів – ряд послідовно побудованих індексів.
Система базисних індексів – ряд послідовно визначених індексів одного й того ж явища з постійною базою порівняння.
Система ланцюгових індексів – це ряд одного й того ж явища, які визначаються базою порівняння зі зміною від індексу до індексу.
Система індексів з постійними вагами – це система зведених індексів одного й того ж явища, які обчисленні з вагами, що не змінюються при переході від одного індексу до другого.
Система індексів зі змінними вагами – це система зведених індексів одного й того ж явища, які обчисленні з вагами, що послідовно змінюються від одного індексу до другого.
Індекс змінного складу – індекс, який відображає відношення середніх рівнів якісного показника, що належать до різних періодів часу.
Індекс постійного (фіксованого) складу – це індекс, який визначено з вагами, зафіксованими на рівні звітного періоду, який показує зміну середнього рівня якісного показника за рахунок змін індексованої величини щодо окремої одиниці сукупності.
Індекси структурних зворушень – це індекс, який показує вплив змін у структурі явища, що вивчається, на динаміку середнього рівня цього явища.
Територіальні індекси – це індекси, які характеризують зміну явища в просторі.
Дефлятор – це коефіцієнт, який переводить значення вартісного показника за звітний період у вартісні вимірювачі базового періоду.
Індекс дефлятор – відношення фактичної вартості продукції звітного періоду до вартості обсягу продукції, структура якого аналогічна зі структурою звітного року, але визначена в оцінках базового року. В статистичній практиці індекси-дефлятори визначають не тільки в цілому по народному господарству, а й по окремих регіонах, різних товарних групах, галузях економіки.
Індекси об’ємних показників – це індекси фізичного обсягу продукції, роздрібного товарообороту, споживання окремих продуктів. В них міститься характеристика зміни обсягу того чи іншого явища, який виражають у певних одиницях виміру.
Індекси якісних показників – це індекси цін, собівартості продукції, продуктивності праці. В таких індексах міститься характеристика зміни якісної ознаки, тобто такої що відображує особливості розвитку явища.
1.2 Методологічні основи побудови індивідуальних і загальних індексів
Будь-який індекс в статистиці – це співвідношення двох однойменних показників. Показник, з яким здійснюється порівняння, називають базисним.
Так, в індексах динаміки базисним є показник одного із попередніх періодів (моментів) часу, в індексах виконання плану – запланований рівень, а в індексах порівняння в просторі базисним може бути показник, що належить до якогось об’єкту або території.
У разі застосування індексного методу аналізу бажано дотримуватись відповідних умовних позначень, які прийняті в теорії і практиці статистики. Показники базисного періоду мають у формулах підрядковий знак «0», а поточного – «1». Показники плану, стандарту, територій, об’єктів можуть позначатися підрядковими знаками у вигляді їх скорочених назв або окремих літер.
В статистиці прийняті такі основні умовні позначення показників, зміна яких вивчається за допомогою індексів:
q – кількість проданого товару (чи обсяг виготовленої продукції) в натуральному вираженні;
p – ціна одиниці продукції чи товару;
z – собівартість одиниці продукції;
t – затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції даного виду, тобто її трудомісткість;
w – середній виробіток продукції в розрахунку на одного працівника;
У – урожайність певної культури;
П – розмір посівної площі;
Виходячи з цих позначень, а також змісту ряду економічних показників, можна записати, що: