Смекни!
smekni.com

Ліквідація субектів підприємницької діяльності (стр. 1 из 8)

Ліквідація і банкрутство суб'єктів підприємництва

Перш ніж починати гру, слід знати, як з неї вийти. Організовуючи підприємство, необхідно знати, як припинити його діяльність, тобто ліквідувати. Наведена нижче інформація допоможе Вам розібратися з основними моментами такої ліквідації.

Основні документи, що регулюють порядок ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності:

- Цивільний кодекс України (далі - ЦК);

- Господарський кодекс України (далі - ГК);

- Закон України "Про господарські товариства" N 1576-XII від 19.09.91 р. (далі - Закон про госптовариства);

- Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" N 755-IV від 15.05.2003 р. (далі - Закон про реєстрацію);

- Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" N 2343-XII від 14.05.92 р. у редакції Закону від 30.06.99 р. N 784-XIV (далі - Закон про банкрутство).

Під ліквідацією суб'єкта підприємництва розуміється припинення його діяльності з виключенням із державного реєстру (ЦК так і застосовує поняття "припинення юридичної особи", ГК - "припинення діяльності юридичної особи"). Згідно з Законом про реєстрацію таким реєстром є Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ліквідація тягне припинення прав та обов'язків суб'єкта підприємництва без правонаступництва (переходу прав та обов'язків іншим особам).

Суб'єкт підприємництва вважається ліквідованим з моменту внесення відповідного запису про це до державного реєстру (ч. 2 ст. 104 ЦК, ч. 7 ст. 59 ГК, ст. 22 Закону про госптовариства, ч. 2 ст. 33 Закону про реєстрацію).

Ліквідація суб'єктів підприємництва

Примусова

Добровільна

Незалежно від волевиявлення юрособи на підставі рішення суду За бажанням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу
- за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи внаслідок допущених при його створенні порушень, які не можна усунути, а також в інших випадках, установлених законом (п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК)
- у разі визнання юрособи в установленому порядку банкрутом, окрім випадків, передбачених законом (ч. 6 ст. 59 ГК, абз. 2 п. "в" ч. 4 ст. 19 Закону про госптовариства)
- у зв'язку із закінченням терміну, на який утворювалася юрособа
- у зв'язку з досягненням мети діяльності юрособи
- з інших причин

I. ВСТАНОВЛЕНІ ЗАКОНОМ ВИПАДКИ ЛІКВІДАЦІЇ

Вимога про ліквідацію юридичної особи за рішенням суду може бути пред'явленою органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи (ч. 2 ст. 110 ЦК).

1. Під законом, виходячи з норми ч. 2 ст. 4 ЦК, розуміються нормативно-правові акти, які приймаються Верховною Радою України у формі Законів або Кодексів, але не підзаконні нормативні акти.

2. Як законодавчі вимоги про ліквідацію можна навести, наприклад, норми:

А). ЦК, які як підстави для обов'язкової ліквідації вказують випадки, коли:

- у повному товаристві в результаті вибуття його членів залишається єдиний учасник (у разі якщо за бажанням учасника повного товариства, що залишився, протягом шести місяців останнє не було перетворено в інше господарське товариство) - ч. 1 ст. 132;

- з командитного товариства вибувають всі вкладники (у разі якщо командитне товариство не було перетворене в повне товариство) або в результаті вибуття членів залишається єдиний учасник - ч. 1 ст. 139;

- вартість чистих активів ТОВ, АТ стає менше мінімального розміру статутного капіталу (ч. 4 ст. 144, ч. 3 ст. 155);

- кількість учасників ТОВ стала більше передбаченого законом розміру і протягом 1 року ТОВ не було перетворене в АТ (ч. 1 ст. 141 ЦК);

- учасники ТОВ протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, а товариство не оголосило про зменшення свого статутного капіталу і не зареєструвало відповідні зміни до статуту (абз. 2 ч. 3 ст. 144).

Б). Закону про госптовариства, що передбачають такі підстави для ліквідації, як:

- Систематичне порушення законодавства (пп. "в" ч. 4 ст. 19).

Товариство раніше двічі допускало порушення законодавства і допустило його знову, незалежно від того чи притягувалося воно раніше до відповідальності за вчинені порушення.

Як виняток допускається визнання систематичним і вторинного порушення законодавства*.

Див. абз. 4 п. 16 роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12.09.96 N 02-5/334.

- Грубе порушення законодавства (пп. "в" ч. 4 ст. 19).

Одноразове порушення законодавства, що свідчить про явне та умисне нехтування його вимогами з боку товариства (наприклад, здійснення діяльності без ліцензії, коли її вимагають відповідно до закону) та (або) призвело до значної шкоди, завданої державі, юридичним чи фізичним особам*.

Див. абз. 5 п. 16 роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12.09.96 N 02-5/334.

В). Закон про реєстрацію (ч. 2 ст. 38) вказав, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Г) Згідно з статтею 21 Закону "Про охорону праці" у разі, коли роботодавець не отримав дозволу на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.

3. До внесення запису про ліквідацію до державного реєстру підприємство не позбавляється статусу юридичної особи. Тому тільки прийняття господарським судом рішення про відміну державної реєстрації не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими суб'єктами господарювання до моменту виключення його з державного реєстру.


II. ДОБРОВІЛЬНА ЛІКВІДАЦІЯ

За загальним правилом рішення про ліквідацію товариства (як підприємницького, так і непідприємницького) приймається його загальними зборами (власником - якщо в товаристві 1 учасник) більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлене законом (абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК).

Виключення передбачено Законом про госптовариства, згідно зі ст. 59 якого рішення про ліквідацію ТОВ приймається простою більшістю голосів (виходячи з норми ч. 3 ст. 65 Закону про госптовариства, аналогічне виключення стосується й ТДВ).

При цьому прийняття рішення про ліквідацію ТОВ/АТ, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу належить до виключної компетенції загальних зборів ТОВ (ч. 4 ст. 145 ЦК) / загальних зборів акціонерів АТ (ч. 2 ст. 159 ЦК).

Рішення про ліквідацію товариства фіксується документально (у протоколі зборів, наказі по товариству, засновником якого є одна особа, тощо).


III. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення

ч. 1 ст. 105 ЦК

Перелік документів, які необхідно надати для внесення в Єдиний державний реєстр запису про рішення щодо припинення юридичної особи, сформульований в ч. 1 ст. 34 Закону про реєстрацію.

Не пізніше як за 3 місяці роботодавець повинен надати профспілковим організаціям інформацію про майбутню ліквідацію підприємства

ч. 3 ст. 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"

Процедурні питання регулюються п. 3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, п. 3.13 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, п. 2.15 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, п. 3.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Роботодавець зобов'язаний письмово (під розписку), не пізніше як за 2 місяці, персонально попередити працівників про майбутнє вивільнення

ст. 492 КЗпП

Одночасно, не пізніше як за 2 місяці, направити інформацію про майбутнє вивільнення працівників до державної служби зайнятості

ст. 492 КЗпП

Учасники юрособи, суд або орган, що прийняв рішення про ліквідацію, призначають ліквідаційну комісію (ліквідатора)* - ч. 2 ст. 105 ЦК)

З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження з управління справами юридичної особи - ч. 3 ст. 105 ЦК, ч. 3 ст. 91 ГК

* Виконання функцій ліквідаційної комісії може покладатися на орган управління юрособи.