Смекни!
smekni.com

Обґрунтування стратегії ефективного використання потенціалу підприємства “УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ” (стр. 13 из 21)

Умово-забезпечуючими чинниками інноваційного потенціалу підприємства вважають сукупність умов, необхідних для оптимального використання інноваційних ресурсів для отримання найкращих інноваційних результатів. Саме вони прискорюють трансформацію інноваційних ідей в інноваційні продукти або процеси. Основними стимуляторами інноваційних процедур є мотиваційний механізм, інноваційна культура підприємства та організаційно-управлінська структура.

Дослідження інноваційного потенціалу підприємства необхідне для аналізу його найважливіших характеристик та визначення взаємозумовленості складових елементів, тенденцій розвитку, напрямів удосконалення його якості. В даному контексті якість інноваційного потенціалу слід розуміти як сукупність властивостей, як зумовлюють наукоємність продукції підприємства.

Інноваційний потенціал слід розглядати як складну динамічну систему генерування, накопичення і трансформування наукових ідей та науково-технічних результатів в інноваційні продукти та процеси. Інноваційний потенціал підприємства це підсистема цілісної системи, в якій він взаємозумовлено взаємодіє з іншими потенціалами підприємства (кадровим, науково-технічним, виробничо-технологічним тощо).

Інноваційний потенціал є оболонкою загального потенціалу підприємства. Він вміщує елементи кожної із складових загального потенціалу і визначає реальну потенційну можливість системи щодо генерації результатів, які становлять вихідну характеристику інноваційної системи і мають певну значущість для науково-технічного прогресу підприємства.

Існує декілька методик щодо оцінки інноваційного потенціалу підприємства. В даній роботі розглянемо методику оцінки інноваційного потенціалу, яка запропонована В.А.Вербою, І.В.Новиковою [62].

Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства необхідно проводити на ґрунті досліджень кадрових, науково-технічних, виробничо-технологічних, фінансово-економічних факторів ресурсної складової та умовозабезпечуючих чинників, необхідних для їх ефективного використання (мотиваційного механізму, інноваційної культури, організаційно-управлінської складової).

В процесі оцінювання слід досліджувати фактори внутрішнього середовища підприємства, тому що воно може активно впливати на кожен з них, домагаючись потрібного результату. Безперечно необхідно також усвідомлювати, що інноваційний потенціал визначає певна множина зовнішніх факторів. Однак окреме підприємство саме по собі дуже мало впливає на зовнішні фактори, під цим впливом вони не можуть змінюватись, отже у методиці не зосереджена увага на вимірі зовнішніх факторів. Для аналізу їх впливу можна використати метод опитування.

Для зручності проведення дослідження необхідно використовувати таку послідовність процедур оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.

Першим етапом оцінки інноваційного потенціалу підприємства є вибір об'єкта (одного підприємства чи їх об'єднання) та визначення мети дослідження в залежності від конкретної ситуації. Наступним етапом має бути визначення ступеня залучення підприємства до інноваційного процесу з тим, щоб мати відповіді на питання про діяльність щодо інноваційного циклу, яку здійснює підприємство:

виконує роботи в рамках циклу створення (фундаментальні та прикладні дослідження, дослідно-конструкторські, проектні, технологічні розробки, випробування та промислове освоєння новації);

виконує роботи в рамках циклу реалізації (серійне виробництво та його вдосконалення, а також освоєння новації у споживачів, здійснюючи рекламну діяльність, застосування різних каналів збуту тощо);

працює за повним інноваційним циклом (в рамках обох вищеназваних циклів);

чи має підприємство статус інноваційного.

З'ясування останнього питання набуває істотного значення за надання державної підтримки. Ознайомившись із зарубіжним досвідом та враховуючи особливості вітчизняної економіки, автори багатьох робіт дійшли висновку, що за віднесення підприємств до інноваційних структур можна використати критерій робочий час, витрачений підприємством на проведення наукових досліджень та розробок, з урахуванням коефіцієнту зайнятості дослідженням та розробками фахівців підприємства/організації.

Даний критерій запропоновано у міжнародному посібнику Фраскаті, де комплексно аналізується сфера науково-технічних досліджень та розробок. У відповідності до вимог цього посібника, який ґрунтується на інноваційній моделі лінійного зв'язку, якщо на підприємстві на дослідження і розроби витрачають менше 10% свого робочого часу, воно виключається з розгляду як інноваційна структура,

Інший критерій обсяг виробництва інноваційних продуктів і/або інноваційної продукції. В Законі України „Про інноваційну діяльність" інноваційним підприємством визначається підприємство (об'єднання підприємств будь-якої форми власності), якщо більше 70% обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний період складають інноваційні продукти і/або інноваційна продукція.

Визначити частку робіт, пов'язаних з інноваційним процесом, можна користуючись формою наведеною в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Частка науково-технічної та інноваційної сфер діяльності в загальному обсязі програми робіт підприємства

Види діяльності Питома вага. %
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Фундаментальні дослідження 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Прикладні дослідження 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Дослідноконструкторські і проектні роботи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Технологічні розробки 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Дослідне виробництво, пов'язане з випробуванням інновацій 1 2 3 . 4 5 б 7 8 9 10 11
Впровадження промислових інновацій та їх промислове освоєння 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Серійне виробництво інновацій та його вдосконалення 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Освоєння новації у споживачів через широку рекламну діяльність та застосування різних каналів збуту 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Інші види діяльності 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Всього 100%

Для забезпечення репрезентативності оцінки інноваційного потенціалу підприємства кожний показник та кожна з груп показників має коефіцієнти вагомості. Для визначення вагомості параметрів рекомендується використовувати метод експертної оцінки шляхом попарного порівняння показників, яке проводять у такий спосіб.

Якісні оцінки переваг одного параметра над іншим трансформують у кількісні оцінки. Для цього використовують, наприклад, п'ятибальну шкалу, наведену нижче (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Шкала трансформації якісних оцінок переваги одного показника над іншими в кількісній оцінці

Вагомість першого показника Кількісна оцінка
Дорівнює вагомості другого 1
Ненабагато більше вагомості другого 2
Більше вагомості другого 3
Набагато більше другого 4
Абсолютне значення порівняно з другим 5

За результатами опитувань експертів будують матрицю попарних порівнянь. Порівняння вагомості параметрів наведено в табл. 3.3. Далі порівнюють кожен параметр рядка з кожним параметром стовпчика. По діагоналі проставляється „однакова вагомість" (тому що порівнюють однакові параметри).

Таблиця 3.3

За кожним із параметрів обчислюють сум балів за рядком. Вона відображує сумарний бал, який набрав кожен із показників (αр). Після цього обчислюють загальну суму балів (α3). Коефіцієнти вагомості параметрів розраховуються за формулою:

(3.1)

Вагомість параметрів визначають експертним методом, враховуючи специфіку галузі, розміри підприємства, наявність інтеграційних зв'язків, рівень залучення підприємства до інноваційної діяльності (які роботи інноваційного циклу здійснює).

Коефіцієнти вагомості можна вимірювати для характеристики основних складових, тобто інноваційних ресурсів, та умово-забезпечуючих чинників інноваційного потенціалу, а також їх групових та одиничних показників.