Питання державного комитету по нагляду за охороною праци

Цей реферат я вирішив зробити з однієї маленької книжиці “ Законодавство України про охорону праці. Том 4.”. От що з цього вийшло: Отож: ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

Цей реферат я вирішив зробити з однієї маленької книжиці

“ Законодавство України про охорону праці. Том 4.”.

От що з цього вийшло:

Отож: ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328

Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1 Затвердити Положення про Державний комітет Укра­їни по нагляду за охороною праці, що додається.

2. З метою створення необхідних умов для роботи працпівників органів Державного комітету по нагляду за охо­роною праці та його територіальних органів підприємствам, установам і організаціям, підконтрольним цьому Коміте­тові, місцевим державним адміністраціям:

безкоштовно забезпечувати посадових осіб при виконанні своїх обов'язків службовими приміщеннями, телефонним зв'язком, діючою відомчою нормативно-технічною доку­ментацією з питань охорони праці, необхідним спецодя­гом, захисними засобами на період обстеження, транспор­том для доставки їх на об'єкти, що перевіряються;

виділяти на договірних засадах приміщення для служ­бового і спеціального автотранспорту; .

забезпечувати зазначених працівників житловою площею з комунальними послугами, паливом, телефонним зв'яз­ком, усіма видами соціально-побутового, культурного і медичного обслуговування, в тому числі надавати місця в дошкільних виховних зак'ладах, дитячих оздоровчих та­борах, будинках відпочинку та профілакторіях у порядку, встановленому чинним законодавством.

3. Підприємствам залізничного, авіаційного, автомобіль­ного, морського та річкового транспорту при виконанні посадовими особами Державного комітету по нагляду за охороною праці та його територіальних органів своїх обов'яз­ків забезпечувати першочергово їх квитками для проїзду.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1991 р. № 218 «Питання Державного комітету України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду» (ЗП України, 1991, № 11, ст.106).

Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ

ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328

1. Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Мініс­трів України.

Комітет реалізує державну політику в галузі охорони праці, здійснює державний нагляд за додержанням зако­нодавчих та інших нормативних актів з охорони праці і при користуванні надрами.

2. Держнаглядохоронпраці у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабі­нету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Комітет організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.

Комітет узагальнює практику застосування-актів зако­нодавства з питань, що входять до його компетенції, роз­робляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Держнаглядохоронпраці є:

комплексне управління охороною праці на державному рівні;

здійснення державного нагляду за додержанням у про­цесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробни­чого середовища, а також за проведенням робіт по геоло­гічному вивченню надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконстру­йованих підприємств, об'єктів .і засобів виробництва;

координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці і підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці;

розвиток у встановленому порядку міжнародних зв'язків з питань нагляду та охорони праці.

4. Держнаглядохоронпраці відповідно до покладеник на нього завдань;

1) розробляє за участю міністерств, інших центральник органів державної виконавчої влади і профспілок націо­нальну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та. виробничого середовища і контролює її виконання;

2) здійснює управління Державним фондом, охорони пра­ці;

3) координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

4) організує і здійснює державний нагляд за:

додержанням у процесі трудової діяльності вимог зако­нодавчих міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охорони праці;

відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів і прила­дів, а також придбаних за кордоном;

безпекою і технічним станом будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва;

своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та іншими .засобами індивідуального захисту і утриманням їх відповідно до чинних нормативних актів;

виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів, устат­кування, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;

відповідністю вимогам правил і норм з охорони праці об'єктів виробничого, соціально-культурного та побутово­го призначення, а також тих, що будуються і реконструю­ються;

виготовленням, транспортуванням, зберіганням, викорис­танням та обліком вибухових матеріалів і виробів на їх основі;

повнотою вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розробки, умов будівництва та експлуатації підземник споруд, захоронення шкідливих речовин, відходів вироб­ництва, а також правильністю і своєчасністю передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння;

додержанням вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину, розробці родовищ твердих, рідких і газоподіб­них корисних копалин і використанні надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

забезпеченням раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці, найбільш повним і комплекс­ним вилученням наявних корисних компонентів;

проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт;

роботою служб внутрівідомчого контролю за станом охо­рони праці, служб охорони праці та інших структурних підрозділів підприємств щодо створення безпечних і не­шкідливих умов праці;

готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації й ліквідації аварій.

Держнаглядохоронпраці здійснює в межах своєї компе­тенції державний нагляд на підприємствах, в установах й організаціях незалежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю окремих підприємців. Порядок здійснення нагляду та перелік таких, що контролюються, об'єктів Міноборони, МВС, Служби безпеки. Прикордон­них війск. Національної гвардії та інших військових фор­мувань, де працюють особи за трудовими договорами, визначаються угодами між Держнаглядохоронпраці та за­значеними міністерствами і відомствами.

Періодичність обстеження підприємств та об'єктів вста­новлюється Комітетом залежно від стану умов праці та потенційної небезпеки виробництва;

5) реєструє об'єкти газового комплексу, котельні уста­новки і посудини, що працюють під тиском, трубопроводи для пари і гарячої води, підйомні споруди, склади вибухо­вих матеріалів та інші об'єкти, що потребують реєстрації відповідно до чинних нормативних актів;

6) проводить:

експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Бере участь у при­йнятті в експлуатацію виробничих об'єктів;

вибіркову перевірку наявності і виконання проектів ве­дення робіт по геологічному вивченню надр, розробки ро­довищ корисних копалин і будівництва підземних споруд, заходів щодо запобігання і усунення шкідливого впливу гірничих робіт на будинки та споруди, а також установ­леного порядку обліку, стану і руху запасів корисних копалин, перероблюваної сировини та їх втрат;

технічний огляд і випробування об'єктів котлонагляду, газового комплексу, підйомних споруд та інших об'єктів на їх відповідність встановленим вимогам, контролює

своєчасність проведення такого нагляду і випробувань підприємствами, установами та організаціями;

7) видає:

дозволи на введення нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, а та­кож на початок роботи створених підприємств, виготов­лення і передачу у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, на впровадження нових технологій; виготовлення, випро­бування, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження та експлуатацію парових і водогрійних котлів і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари й гарячої води, підйомних споруд, устаткування і технологічних об'єктів газового комплексу;

гірничі відводи на всі види користування надрами (крім видобування корисних копалин місцевого значення);

свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів підприємствами й організаціями, дозволи на проведення підривних робіт і виготовлення найпростіших вибухових речовин на місцях робіт;

8) розробляє із залученням міністерств і відомств та за­тверджує нові, переглядає, скасовує, припиняє чинність державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, а також інші нормативні акти відповідно до своїх повноважень;

9) погоджує:

стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби виробництва і технологічні процеси, що містять вимоги з охорони праці, а також правила та інструкції стосовно робіт по вивченню, використанню і охороні надр, переробці мінеральної сировини;

норми відбору і втрат корисних копалин на підпри­ємствах, що займаються видобуванням твердих, газоподіб­них корисних'копалин і гідромінеральних ресурсів;

.питання забудови родовищ корисних копалин і списан­ня їх запасів з балансу підприємств (крім корисних ко­палин місцевого значення);

заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників і населення у разі надходження на підприємство нових не­безпечних речовин або перевищення допустимих об'ємів їх зберігання;

10) організує разом з Держстандартом проведення серти­фікації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів і робіт, стандарти на які містять вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей;

11) приймає нормативні акти-про навчання з питань охорони праці;

12) здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на виробництві, розробляє на цій основі пропозиції про .профілактику аварійності й виробничого травматизму;

13) забезпечує проведення дослідницької роботи з питань охорони праці й підвищення ефективності державного нагляду, координує і погоджує тематичні плани науково-

дослідних робіт; здійснює контроль за реалізацією науко­во-технічних програм з питань, що входять до його ком­петенції;

14) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через пре­су, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації щодо вимог .Закону України «Про охорону праці», про стан аварійності й травматизму в суспільному виробництві;

15) видає технічну, інформаційно-довідкову (в тому числі інформаційний бюлетень) та іншу літературу з безпеки праці, охорони надр, наглядової діяльності;

16) розглядає пропозиції і запити з питань, що входять до компетенції Комітету;

17) бере участь в міжнародному співробітництві в галузі охорони праці та використання надр, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід, організує виконання міжнарод-

них договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

18) розробляє пропозиції про матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівників Комітету, підприємств, установ і організацій, що входять до його сфери управлін­ня, та вносить Їх на розгляд відповідних органів;

19) здійснює управління майном, що є у загальнодержав­ній власності підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Комітету:

приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує їх статути (по ложення), контролює їх дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);

укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ та організацій;

здійснює контроль за ефективністю використання і збе­реженням закріпленого за підприємствами, установами й організаціями державного майна;

дає згоду орендодавцю на передачу в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, а також нежилих приміщень, погоджує істотні умови договору оренди .вказаних об'єктів;

дає згоду Фондові державного майна на створення спіль­них підприємств будь-яких оргпиігїаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загаль­нодержавного власністю;

готує разом а відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінету Міністрів Укра­їни щодо розмежування державного майна між загальнодержавною. республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю;

здійснює інші функції управління майном, передбачені чинним законодавством. Держнаглядохоронпраці має право:

1) безперешкодно в будь-який час проводити перевірку підконтрольних підприємств щодо дотримання законодав­ства про охорону праці та надр, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

2) залучати за Погодженням з відповідними міністерства­ми, іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами (об'єднаннями підприємств) їх спе­ціалістів для проведення перевірок підконтрольних підпри­ємств та об'єктів;

3) надсилати (надавати) керівникам підприємств, а та­кож їх посадовим особам, керівникам структурних підроз­ділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад наро­дних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевим державним адмі­ністраціям обов'язкові для виконання розпорядження (при­писи) про усунення порушень і недоліків у галузях охоро­ни праці та користування надрами;

4) зупиняти експлуатацію підприємств, об'єктів, окре­мих виробництв, пехів і дільниць, робочих місць та об­ладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці та використання .надр, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

б) притягати до адміністративної відповідальності пра­цівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надр і ведення під­ривних робіт;

6) 'надсилати (подавати) власникам, керівникам підпри­ємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів і передавати в необ­хідних випадках матеріали органам прокуратури для при­тягнення Їх до кримінальної відповідальності;

7) брати участь в перевірці знань з охорони праці у посадових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично один раз на три роки;

8) перевіряти додержання встановленого порядку допус­ку працівників до роботи, їх інструктажу, навчання без­печних методів праці, перевірки знань з питань охорони праці. Відстороняти від виконання небезпечних і спеціаль­них робіт осіб, які не мають на це права;

9) заслуховувати посадових осіб міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій з питань охорони праці та використання надр;

10) припиняти випуск або вилучати дозволи на виготов­лення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, технологічні процеси і веден­ня підривних робіт у разі невідповідності їх вимогам нор­мативних актів про охорону праці;

11) проводити в установленому порядку технічне розслі­дування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, розкрадання, розкидання і втрат промисло­вих вибухових матеріалів, приймати за результатами роз­слідування обов'язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції Держнаглядохоронпраці;

12) призначати в межах вимог чинних нормативних актів про охорону праці проведення міністерствами, підпри­ємствами, установами й організаціями контрольних ви­пробувань устаткування та матеріалів, контрольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування, незалежної експертизи проектно-конструкторської докумен­тації;

13) одержувати безплатно від міністерств, інших цен­тральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організа­цій інформацію, необхідну для виконання покладених на Держнаглядохоронпраці завдань;

14) створювати в складі територіальних органів госпроз­рахункові підрозділи для проведення діагностики устатку­вання, експертизи проектів, ліцензування і сертифікації виробів, робіт і послуг, навчання та атестації спеціалістів.

6. Держнаглядохоронпраці при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республі­ки Крим, місцевими державними адміністраціями, органа­ми місцевого і регіонального самоврядування, а також відповідними органами інших держав.

7. Держнаглядохоронпраці в межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.

Комітет у разі необхідності видає разом з іншими цен­тральними органами державної виконавчої влади спільні акти.

Рішення Комітету з питань охорони праці та викорис­тання надр, видані в межах його повноважень, є обов'яз­ковими для виконання всіма міністерствами, центральни­ми і місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами, установами й організаціями.

8. Державний комітет України по нагляду за охороною праці очолює голова, який призначається Кабінетом Мі­ністрів України.

Голова має заступників, яких за його поданням призна­чає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою.

Голова Держнаглядохоронпраці несе персональну відпо­відальність за виконання покладених на Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відпо­відальності заступників голови, керівників підрозділів Ко­мітету.

9. Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління та інспекції. Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи Комітету і вказаних територіальних органів,

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держнаглядохоронпраці, обговорення най­важливіших напрямів його діяльності у Комітеті утво­рюється колегія в складі голови (голова колегії), заступ­ників голови за посадою, а також інших керівних пра­цівників Держнаглядохоронпраці та його територіальних органів.

Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Мініс­трів України.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, на­казами Комітету.

11. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо перспективних напрямів розвитку науки і техніки, спрямованих на поліпшення безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища, вироблення єдиної політики дер­жавного нагляду за охороною праці у Держнаглядохорон­праці створюється науково-технічна рада з учених і висо­кокваліфікованих фахівців.

Для координації робіт, пов'язаних з використанням вибухових матеріалів у суспільному виробництві, при Дер­жнаглядохоронпраці утворюється міжвідомча рада з вибу­хової справи.

Склад науково-технічної ради і міжвідомчої ради з вибухової справи і положення про них затверджуються голо­вою Комітету.

12. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівни­ків центрального апарату Держнаглядохоронпраці затвер­джуються Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Комітету затверджується віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються головою Комі­тету.

13. Держнаглядохоронпраці і безпосередньо підпорядко­вані йому територіальні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Печатку з своїм найменуванням мають також інспекції територіальних органів.

СТРУКТУРА

ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ «ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ»

Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26 вересня 1994 року № 93

В зв'язку з утворенням Держнаглядохоронпраці і введен­ням в дію «Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці», яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 328.

НАКАЗУЮ:

І. Затвердити «Положення про науково-технічну раду Державного комітету України по нагляду за охороною праці».

2. Визнати таким, що втратило чинність, «Положення про науково-технічну раду ДержгіртехнаглядуУРСР», яке затверджене наказом Держгіртехнагляду УРСР від 9 чер­вня 1983 року № 65.

3. Затвердити секретарем науково-технічної ради поміч­ника Голови Комітету Руценського А.Г.

Голова Комітету

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РАДУ ДЕРЖАВНОГО

КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ

ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26 вересня 1994 р. № 93

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Науково-технічна рада Державного комітету Укра- їни по нагляду за охороною праці створюється у відповід­ності до Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328, і е дорадчим органом Держнаглядохоронпраці України з питань використання досягнень науки і техніки для, без-печного ведення робіт в суспільному виробництві і охоро-ни надр. До складу ради входять бюро та галузеві секції.

1.2. У своїй діяльності рада керується Положенням про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, наказами, вказівками Голови Держнаглядохоронпраці, а та­кож цим Положенням.

1.3. Керуючим і координуючим органом ради є бюро на- уково-технічної ради. До складу бюро входять:

Голова науково-технічної ради (Голова Держнаглядохо­ронпраці), заступник Голови науково-технічної ради (пер­еший заступник Голови Держнаглядохоронпраці), члени бюро науково-технічної ради (заступники Голови Держнаг­лядохоронпраці, члени колегії, начальники галузевих уп­равлінь та відділів Комітету, директор Національного, на­уково-дослідного інституту охорони праці, директор науко­во-інформаційного та навчального центру Держнаглядохо­ронпраці), секретар науково-технічної ради, представники інших організацій.

Персональний склад бюро, галузевих секцій ради і По­ложення про раду затверджуються Головою Держнаглядо­хоронпраці України.

1.4. Головами секцій ради та їх заступниками можуть бути начальники управлінь та відділів, їх заступники, головні та провідні спеціалісти Комітету. Обов'язки секре­тарів секцій ради покладаються на працівників галузевих управлінь та відділів.

2. ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ

Основним завданням ради є:

сприяння впровадженню в суспільне виробництво науко­во-технічних досягнень, які підвищують рівень охорони праці;

розглядання шляхів реалізації Національної програми щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробни­чого середовища;

опрацювання єдиної політики державного нагляду за охо­роною праці. З цією метою рада:

розглядає і дає рекомендації та пропозиції з найбільш ак­туальних питань покращання стану техніки безпеки, повноти видобування запасів корисних копалин при ек­сплуатації родовищ;

оцінює досягнення в розвитку вітчизняної і зарубіжної науки і техніки в області забезпечення безпечних умов пралі, рекомендує основні напрямки наукових досліджень в цій області;

заслуховує з питань, які входять в її компетенцію, до­повіді і повідомлення представників міністерств, відомств, асоціацій, корпорацій та інших об'єднань, керівників під­приємств і організацій, науково-дослідних, проектно-кон­структорських та інших організацій;

розглядає питання перспективного розвитку технічних засобів для забезпечення безпечних умов праці, приймає відповідні рішення і рекомендації;

сприяє впровадженню закінчених науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт з охорони праці;

розглядає методичні вказівки з організації нагляду за безпечним веденням робіт, пропозиції по їх вдосконален­ню, аналізує причини виробничого травматизму і аварій­ності, дає рекомендації по вдосконаленню державного на­гляду за безпечним веденням робіт у суспільному вироб­ництві, при використанні надр і геолого-маркшейдерському забезпеченню гірничодобувних підприємств;

бере участь в підготовці міністерствами, відомствами та іншими організаціями пропозицій до Національної програ­ми щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і вироб­

ничого середовища, а також проведення актуальних на­укових досліджень, що відносяться до компетенції Дер­жнаглядохоронпраці України;

розглядає подані на узгодження перспективні плани на­уково-дослідних робіт галузевих інститутів, спеціалізованих а техніки безпеки і геолого-маркшейдерських робіт, сприяє прискоренню впровадження нової техніки.

3. СТРУКТУРА

Рада в своєму складі має такі секції:

вугільної промисловості;

гірничорудної, нерудної промисловості та підривних робіт;

металургійної Промисловості;

охорони надр, геолого-маркшейдерських робіт і перероб­ки мінеральної сировини;

енергетики, будівництва, експлуатації підйомних споруд та об'єктів котлонагляду;

машинобудування, металообробки та оборонного ком­плексу;

транспорту і зв'язку;

хімічної і нафтогазопереробної промисловості;

газової промисловості та житлово-комунального і побу­тового господарства;

АПК, лісової, легкої, текстильної та переробної промис­ловості;

галузей невиробничої сфери;

засобів захисту працюючих та виробничої санітарії;

систем управління, планування, навчання трудящих та пропаганди охорони праці.

4. ПРАВА

Для вирішення поставлених завдань і виконання покла­дених обов'язків раді надається право:

4.1. Залучати у встановленому порядку до участі в під­готовці питань, які підлягають розгляду радою, працівни­ків центрального апарату і органів Держнаглядохоронпраці на місцях, а також представників міністерств, відомств, науково-дослідних, проектно-конструкторських та учбових інститутів, заводів-виготовлювачів устаткування і окремих спеціалістів по узгодженню з їх керівниками.

4.2. Отримувати від управлінь та відділів Комітету, теруправлінь та інших установ Держнаглядохоронпраці матеріали, пропозиції та проекти рішень з питань, що підлягають розгляду на засіданні ради, а також відомості щодо виконання рішень ради.

4.3. Скликати наради з питань, які входять до компе­тенції ради, а також утворювати тимчасові комісії і при­значати експертів для підготовки висновків з питань, що розглядаються.

4.4. Ставити перед колегією Комітету питання про при­йняття постанов за рішеннями ради, обов'язкових для виконання відповідними міністерствами, відомствами і організаціями.

4.5. Направляти матеріали, які розглядаються на засі­даннях ради та її секцій, для публікації в журналі «Охо­рона праці» та інших засобах масової інформації.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ

5.1. Діяльність науково-технічної ради здійснюється у відповідності з річним планом роботи, .який розглядається на засіданні бюро і затверджується Головою Держнаглядо-хоронпраці України.

В план роботи ради включаються питання, які розгля- даються на засіданнях бюро і галузевих секцій.

5.2. Рішення бюро і галузевих секцій приймаються відкритим голосуванням і визнаються прийнятими, якщо за них проголосувало більше половини присутніх на засіданні.

5.3. Прийняті на засіданнях бюро і галузевих секцій рішення та рекомендації направляються для виконання зацікавленим міністерствам, інститутам та іншим організаціям.

5.4. Голова науково-технічної ради:

керує роботою ради, доручає членам ради виконання окремих завдань, пов'язаних з діяльністю ради, вносить, при необхідності, для розгляду на бюро непланові питан­ня, скликає позачергове засідання бюро.

У відсутності Голови ради роботою науково-технічної ради керує заступник Голови ради.

5.5. Секретар науково-технічної ради:

організує підготовку матеріалів до розгляду на засідан­нях бюро науково-технічної ради, проектів планів роботи ради, веде документацію ради, сповіщає членів бюро та зацікавлених осіб про час проведення засідання, направ­ляє їм підготовлені до розгляду матеріали, готує проекти листів міністерствам і відомствам, здійснює оперативний контроль за роботою секцій ради, виконує інші доручен­ня, пов'язані з діяльністю ради.

5.6. Члени бюро науково-технічної ради:

систематично беруть участь в засіданнях бюро, вно­сять пропозиції про внесення в план роботи окремих важ­ливих питань.

5.7. Керівники галузевих секцій ради:

забезпечують підготовку матеріалів до розгляду на засі­даннях секцій ради, проводять ці засідання, здійснюють контроль за реалізацією прийнятих рішень.

5.8. Питання, що, торкаються декількох секцій, розгля­даються на об'єднаних засіданнях.

5.9. Витрати, пов'язані з діяльністю ради, передбачають­ся в загальному кошторисі Державного комітету України по нагляду за охороною праці.

5.10. Підготовлені міністерствами, відомствами, інститу­тами та іншими організаціями матеріали, доповіді і про­екти рішень до засідань бюро і секцій ради передаються секретареві ради або керівникам секцій за десять днів до засідання.

5.11. Засідання бюро науково-технічної ради та й секцій оформлюються протоколами. Рішення засідання секцій ради затверджуються заступником Голови Держнаглядохо-ронпраці з відповідних галузей промисловості.

5.12. Секретар ради зобов'язаний у тижневий термін після засідання бюро подати рішення на розгляд Голові науково-технічної ради.

Керівники секцій зобов'язані у тижневий термін після засідання секції передати рішення секції на затвердження.

5.13. Матеріали щодо рішення ради, які необхідно роз­глянути на колегії Комітету, надаються секретарем за десять днів до засідання відповідальному секретареві ко­легії Комітету.

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ ІНСПЕКЦІЮ

ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА

ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці, від 19 червня 1995 р. № 92

Відповідно до Положення про Державний комітет Укра­їни по нагляду за охороною праці, затвердженого Кабіне­том Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типове положення про державну інспек­цію охорони праці Державного комітету України по на­гляду за охороною праці, що додається.

2. Начальникам територіальних управлінь в місячний .термін переглянути чинні положення про державні інспек­ції, привести їх у відповідність до Типового положення з урахуванням місцевих особливостей і напрямків нагляду, затвердити і ознайомити з ними інспекторський склад.

Голова Комітету

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ДЕРЖАВНУ ІНСПЕКЦІЮ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ

УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ)

Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 червня 1995 р. № 92

1. Державна інспекція охорони праці (надалі - держін-спекція) є структурним підрозділом територіального управ­ління Держнаглядохоронпраці, що здійснює функції дер­жавного органу щодо організації управління охороною праці і здійснення нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (користу­вання надрами) на підприємствах, в установах і організа­ціях (надалі — підприємство) незалежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю підприємців у галузі на території регіону (вказати) і не залежить від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих органів державної виконавчої влади.

Держінспекція утворюється, реорганізується і ліквідується Держнаглядохоронпраці за поданням теруправління.

2. У своїй діяльності держінспекція керується законо­давчими та іншими нормативними актами про охорону праці, наказами і рішеннями Держнаглядохоронпраці, територіального управління. Положенням про Держнагляд­охоронпраці, Порядком організації державного нагляду в системі Держнаглядохоронпраці та цим Положенням.

3. Держінспекція відповідно до покладених на неї функ­цій:

3.1. Організовує і здійснює державний нагляд за:

функціонуванням системи управління охороною праці на підприємствах;

додержанням на підконтрольних підприємствах вимог законодавчих, державних, міжгалузевих, галузевих норма­тивних актів про охорону праці;

відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, а також придбаних за кордоном;

безпекою і технічним станом будівель, споруд, устаткуван­ня, інших засобів виробництва;

своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та

іншими засобами індивідуального та колективного захис­ту і утриманням їх відповідно до чинних нормативних актів;

виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів, устат­кування, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;

додержанням вимог законодавства про охорону праці праці укладенні трудового договору (угоди);

санітарно-побутовим забезпеченням працюючих на під­приємствах, проведенням обов'язкових медгчних оглядів окремих категорій працівників;

охороною праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці об'єктів виробничого, соціально-культурного та по­бутового призначення, а також тих, що будуються чи реконструюються;

виготовленням, транспортуванням, зберіганням, викорис­танням, випробуванням та обліком вибухових матеріалів і виробів на їх основі;

повнотою вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розробки,, умов будівництва та експлуатації підземних споруд, похованням шкідливих речовин, відходів вироб­ництва, а також правильністю і своєчасністю передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння;

додержанням вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленню кондицій на мінеральну сировину, розробці родовищ твердих, рідких і газоподіб­них корисних копалин і використанні надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

забезпеченням раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці, найбільш повним і комплекс­ним вилученням наявних корисних компонентів;

проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт;

роботою служб внутрішньовідомчого контролю за станом охорони праці, служб охорони праці та інших структур­них підрозділів підприємств щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;

готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації й ліквідації аварій;

правильним і ефективним використанням коштів фонду охорони праці підприємств, а також надходженням Їх до регіонального та галузевого фондів охорони праці;

додержанням порядку зберігання, транспортування і ви-

користання отруйних, вогненебезпечних та шкідливих речовин;

своєчасним забезпеченням працівників, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, ліку­вально-профілактичним харчуванням, молоком або рівно­цінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та наданням інших пільг і компенсацій за важкі та шкід­ливі умови праці у відповідності до чинного законодавства;

правильністю сплати підприємствами штрафів за нещасні випадки і професійні захворювання, які сталися на вироб­ництві з їхньої вини.

3.2. Проводить вибіркову перевірку наявності і виконан­ня проектів ведення робіт по геологічному вивченню надр, розробки родовищ корисних копалин і будівництва під­земних споруд, заходів щодо запобігання і усунення шкід­ливого впливу гірничих робіт на будинки та споруди, а також установленого порядку обліку, стану і руху запасів корисних копалин, перероблюваної сировини та їх втрат.

3.3. Реєструє об'єкти газового комплексу, котельні уста­новки і посудини, що працюють під тиском, трубопроводи для пари і гарячої води, підйомні споруди, склади вибухо­вих матеріалів та інші об'єкти, що потребують реєстрації відповідно до чинних нормативних актів.

3.4. Видає:

свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів підприємствами й організаціями, а також на експлуатацію місць зберігання вибухових матеріалів;

дозволи на початок роботи підприємств, в межах її пов­новажень, проведення підривних робіт, робіт з вибухови­ми матеріалами, виготовлення найпростіших вибухових речовин; і

висновки про можливість надання гірничих відводів та; ліцензій на користування надрами;

висновки на запити органів, які розглядають трудові спори в разі відмови власника складати акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта;

підтвердження про факт наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працюючого в разі виникнення конфлікту.

3.5. Бере участь у:

роботі приймальних комісій щодо прийняття в експлуа­тацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного і побутового призначення;

роботі комісій щодо атестації робочих місць відповідно до встановленого порядку;

опрацюванні програм та комплексних заходів для досяг­нення встановлених нормативів з охорони праці або під­вищення існуючого рівня охорони праці та контролює їх виконання;

зборах трудових колективів, засіданнях комісій з питань охорони праці підприємств.

3.6. Погоджує заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників і населення у разі надходження на підпри­ємство нових небезпечних речовин або перевищення допус­тимих об'ємів Їх зберігання.

3.7. Здійснює облік та аналіз аварій, нещасних випадків та порушень законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надає власникам пропозиції щодо про філактики аварійності і виробничого травматизму.

3.8. Аналізує разом з місцевими закладами охорони здо­ров'я і санітарно-епідеміологічної служби стан профзахво-рюваноеті на підприємствах і вносить пропозиції щодо їх попередження.

3.9. Веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через пре­су, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації щодо вимог Закону «Про охорону праці», про стан аварій­ності й травматизму на підконтрольних підприємствах.

3.10. Інформує трудові колективи про результати обсте­ження, стан охорони праці та охорони надр.

3.11. Розглядає пропозиції і запити підприємств і грома­дян з питань, що входять до компетенції інспекції.

4. Держінспекція має право:

4.1. Безперешкодно в будь-який час проводити перевір­ку підконтрольних підприємств щодо дотримання законо­давства та інших нормативних актів про охорону праці та надр, отримувати від власника необхідні пояснення, мате­ріали та інформацію.

4.2.3алучати за. погодженням з відповідними об'єднан­нями, підриємствами місцевими органами державної ви­конавчої влади їхніх спеціалістів для проведення перевірок підконтрольних підприємств і об'єктів.

4.3. Надсилати; (подавати) керівникам підприємств обо­в'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці та користування надрами.

4.4. Зупиняти експлуатацію з .накладанням пломби під­приємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та устаткування до усунення порушень вимог щодо охорони праці та використання надр, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих чи еуперечать за­конодавству про надра, або в разі відсутності дезволуорганів Держнаглядохоронпраці на початок роботи підпри­ємства.

4.5. Накладати на підприємства штрафи за результата­ми комплексних перевірок та в разі невиконання розпоряджень (приписів) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці та користування надрами.

4.6. Притягати до адміністративної відповідальності пра­цівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт.

4.7. Надсилати (надавати) власникам, керівникам під­приємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів і передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

4.8. Перевіряти додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктажу, навчання без-печним методам праці, перевірки знань з питань охорони праці. Відстороняти від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають на це права.

4.9. Перевіряти знання з питань охорони праці у поса­дових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично згідно з чинними нормативними актами..

4.10. Вилучати дозволи на право проведення підривних робіт, свідоцтва на право придбання промислових вибухо­вих матеріалів і виготовлення найпростіших вибухових речовин в разі порушень вимог нормативних актів про охорону праці.

4.11. Припиняти випуск або вилучати дозволи на поча- ток виробничої діяльності підприємств, виготовлення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших

засобів виробництва, технологічні процеси у разі порушен­ня умов дії дозволів або невідповідності вимогам норма­тивних актів про охорону праці вказаних об'єктів і облад­нання.

4.12. Заслуховувати звіти, посадових осіб об'єднань, підприємств, організацій, установ та інших місцевих орга­нів державної виконавчої влади з питань охорони праці та використання надр і приймати обов'язкові для виконання рішення.

4.13. Проводити у встановленому порядку розслідуван­ня обставин і причин аварій, випадків виробничого трав­матизму, випадків розкрадання, розкидання і втрат про­мислових вибухових матеріалів, приймати за результата­ми розслідування обов'язкові для виконання рішення з пи­тань, віднесених до компетенції органів Держнаглядохо­ронпраці.

4.14. Приймати іспити й оформляти відповідні посвід­чення особам, які готуються для виконання спеціальних робіт та робіт з підвищеною небезпекою, що передбачені нормативними актами про охорону праці.

4.15. Проводити вибіркову перевірку знання правил, норм і технологічних регламентів посадовими особами і спеціалістами, а також нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, ус­таткуванням та іншими засобами виробництва, користу­вання засобами колективного та індивідуального захисту працівниками.

4.16. Призначати в межах вимог чинних нормативних актів про охорону праці проведення підприємствами конт­рольних випробувань устаткування та матеріалів, конт­рольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації.

4.17. Одержувати безкоштовно від місцевих органів дер­жавної виконавчої влади, підприємств інформацію, необ­хідну для виконання покладених на держінспекцію за­вдань,

4.18. Контролювати додержання спеціальних вимог, що встановлені для .осіб, які приймаються на роботу, по­в'язану з зберіганням, використанням та обліком вибухо­вих матеріалів.

4.19. Перевіряти і припиняти самовільне користування надрами і самовільну забудову площ залягання корисних копалин (крім загальноцоширених), а також обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти скидання в надра стічних вод, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, підземне зберігання речовин і матеріалів у випадках порушення вимог законодавства про надра.

Права,-передбачені п.4, надаються працівникам інспекції в обсязі, що визначається Переліком прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету Ук­раїни по нагляду за охороною праці.

5. Держінспекція при виконанні покладених на неї функ­цій взаємодіє з іншими органами державного нагляду за охороною праці, місцевими органами державної виконав­чої влади, органами місцевого і регіонального самовряду­вання.

6. Держінспекцію очолює начальник, який призначається начальником територіального управління за погодженням з Комітетом.

Начальник держінспекції може мати заступника, який призначається територіальним управлінням.

7. Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції держінспекції, в інспекції утворюється рада, склад якої затверджується наказом територіального управ­ління. Діяльність ради здійснюється у відповідності з положенням про неї, що затверджується територіальним управлінням.

8. Рішення держінспекції з питань охорони праці та використання надр, видані в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання всіма місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами.

9. Начальник держінспекції зобов'язаний:

забезпечити ефективний державний нагляд на підкон­трольних підприємствах за додержанням у процесі трудо­вої діяльності вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці, своєчасне і якісне виконання інших функ­цій, що покладені на держінспекцію;

керувати роботою інспекторів, забезпечувати підбір, роз­становку по підконтрольним підприємствам і підвищення кваліфікації інспекторського складу, перевіряти контроль­но-профілактичну роботу інспекторів, аналізувати її і на підставі цього вживати заходів, які спрямовані на під­вищення ефективності нагляду;

координувати обстеження, що проводяться інспекторами усіх видів нагляду на підконтрольних підприємствах;

забезпечувати своєчасне й кваліфіковане розслідування випадків травматизму, аварій, втрат вибухових матеріалів і інформування територіального управління про такі ви­падки;

вимагати від керівників підприємств якісної розробки додаткових заходів, що забезпечують безпеку праці на термін, який потрібен для усунення виявлених порушень правил і норм;

вирішувати з керівниками підприємств питання безкош­товного забезпечення інспекторського складу службовими приміщеннями, телефонним зв'язком, чинною відомчою нормативно-технічною документацією з питань охорони праці, необхідним спецодягом, захисними засобами на період обстеження, транспортом для доставки їх на об'єк­ти, що перевіряються;

використовувати в повному обсязі надані права, забезпе­чувати дотримання підпорядкованими працівниками тру­дової та виконавської дисципліни, покращання організації праці і ефективності використання робочого часу;

знати основні вимоги нормативних документів про охо­рону праці та охорону надр, до технологічних процесів та їх параметрів, до устрою машин, механізмів і контрольно-

вимірювальної апаратури на підконтрольних підприємст­вах.

10. Начальнику держінспекції для здійснення своїх функцій надаються відповідні права згідно з Законом України «Про охорону праці» і «Положенням про Держнаглядохорон-праці», що визначені затвердженим 12.11.93 Головою Комі­тету «Переліком прав посадових осіб (державних інспек­торів) системи Державного комітету України по нагляду за охороною праці», а також:

в межах компетенції видавати письмові розпорядження і давати вказівки, які обов'язкові для виконання працівни­ками інспекції;

організовувати перевірки знань інспекторським складом нормативних актів про охорону праці, контроль за додер­жанням яких .входить до їх службових обов'язків;

розглядати і вирішувати спірні питання, які виникають між власником та державним інспектором під час пере­вірки підприємств, а також відміняти (переглядати) в разі необхідності рішення та висновки державного інспектора;

вносити керівництву теруправління пропозиції щодо при­значення на посади та звільнення з посад інспекторів, заохочення, преміювання або притягнення їх до відпові­дальності згідно з чинним законодавством.

11. Начальник держінспекції несе персональну відпові­дальність за виконання покладених на інспекцію функцій та своїх обов'язків.

Інші працівники держінспекції несуть відповідальність за повне і своєчасне виконання своїх обов'язків, що передба­чені посадовими інструкціями.

12. Держінспекція'має круглу печатку із своїм наймену­ванням.

Начальник управління організації

державного нагляду.

ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В

СИСТЕМІ ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ

Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31 травня 1995 р. № 82

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 1995 р. за № 211/747

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Органи Держнаглядохоронпраці здійснюють держав­ний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нор­мативних актів про охорону праці, а також державний гірничий нагляд згідно з Законом України «Про охорону праці» і Кодексом України про надра.

1.2. Порядок проведення нагляду за охороною праці і надр на кожному підприємстві, в організації, установі (далі - підприємство) встановлюється залежно від стану умов і безпеки праці, рівня аварійності і травматизму, додержан­ня вимог щодо охорони надр.

1.3. Основним методом роботи при здійсненні державно­го нагляду є проведення періодичних перевірок підприємств і об'єктів, на що інспектор зобов'язаний витрачати не менше половини свого робочого часу.

1.4. Кількість перевірок підприємств, об'єктів встанов­люється Комітетом, теруправлінням або начальником інс­пекції, залежно від складності галузі, місцевих умов і стану охорони праці на підконтрольних підприємствах.

1.5. Інспекторські перевірки, залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види:

оперативні, цільові і комплексні.

2. ОПЕРАТИВНІ ПЕРЕВІРКИ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1. Оперативна перевірка - це перевірка стану і органі­зації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо охо­рони надр, відповідності споруд, устаткування і обладнан­ня, технологій вимогам нормативних актів про охорону праці, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою Держнаглядохоронпраці (надалі - дер­жавний інспектор) на визначеному об'єкті протягом робо­чого дня (зміни).

2.2. Оперативні перевірки проводяться, як правило, згід­но з планом (графіком), яким передбачається здійснення нагляду у різні зміни, у тому числі нічні, і у загально-вихідні дні з метою перевірки безпечного проведення без­перервних, підготовчих і ремонтних робіт тощо, а також резерв часу для проведення позапланових (раптових) пере­вірок.

2.3. Перед початком перевірки державний інспектор пови­нен ознайомитися з технічною та технологічною документацією об'єкта (маршруту), що перевіряється, матеріалами з його перевірок підрозділами (спеціалістами) підприємства, у тому числі службами охорони праці і технічного нагляду, а та­кож із заходами щодо створення безпечних умов праці, що були опрацьовані на підприємстві за результатами попе­редньої комплексної перевірки та комісіями з розслідування нещасних випадків.

2.4. Під час перевірки конкретних робочих місць слід обов'язково перевіряти виконання останнього по цьому об'єкту (маршруту) припису, знання працівниками техно­логічних регламентів, правил та інструкцій з охорони праці, у тому числі і правил поведінки під час аварій, а також уміння користуватися приладами газового контро­лю і засобами індивідуального й колективного захисту.

Державним інспектором чи за його вимогою спеціалістами підприємства повинні виконуватись контрольні виміри (сто­совно виду нагляду), а також випробування працездатності захисних і блокувальних пристроїв та іншого обладнання і приладів щодо техніки безпеки.

Перевірка повинна проводитись у присутності керівника об'єкта або особи, яка відповідає за стан охорони праці на цьому об'єкті.

2.5. Кожна оперативна перевірка повинна завершувати­ся видачею керівнику (власнику) підприємства (надалі -власник) або його структурного підрозділу розпорядження (припису) за встановленою формою (додаток № 1). У ви­падках, коли припис оформлюється на бланку, державний інспектор залишає у себе один примірник припису для аналізу і контролю за його виконанням, а також подаль­шого узагальнення й використання під час цільових і комплексних перевірок.

У припису також робиться запис про кількість виявле­них і усунених порушень законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці безпосередньо під час перевірки, щоб була можливість дати оцінку стану безпе­ки й роботи з охорони праці, що проводиться на підпри­ємстві (об'єкті), а також врахування їх в звітах.

2.6. Якщо на об'єкті виявлені серйозні порушення нор­мативних актів з охорони праці, державний інспектор має право запропонувати власнику провести перевірку фахів­цями підприємства усіх інших подібних об'єктів і надіслати йому повідомлення про вжиті заходи.

2.7. Виходячи з Положення про службу охорони праці на підприємстві і посадових інструкцій працівників, дер­жавний інспектор повинен встановити і відобразити у приписі основні причини порушень нормативних вимог, що були виявлені під час перевірки, а також визначити осіб, які допустили ці порушення, або з вини яких вони були допущені.

2.8. При забороні роботи на об'єкті (маршруті), як правило, прова­диться зупинка і пломбування устаткування, що експлуа­тується з порушеннями вимог безпеки, відповідно до ви­мог Інструкції про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від ЗО грудня 1994 р. № 133. У приписі вказується місце і час накладання пломб, а також посада і прізвище особи під відповідальність якої здана на збереження пломба.

2.9. Відновлення робіт, що були заборонені державним інспектором, може починатися тільки після одержання на це його дозволу або дозволу начальника державної інспек­ції охорони праці за повідомленням власника про усунен­ня порушень і вжиття заходів щодо їх недопущення. Таке повідомлення може бути викладено безпосередньо на блан­ку припису чи на окремому офіційному бланку підпри­ємства.

2.10. Достовірність усунення порушень, як правило, перевіряється на місці робіт державним інспектором, що припинив роботи, або за дорученням начальника інспекції - іншим державним інспектором. Дозволяється за згодою державного інспектора перевірку усунення виявлених по­рушень доручати фахівцям служб охорони праці підпри­ємства.

2.11. Якщо подано неправдиве повідомлення про усунен­ня порушень вимог нормативних актів з охорони праці чи самовільно відновлено роботи, державний інспектор зо­бов'язаний заборонити експлуатацію об'єкта і доповісти про це начальнику інспекції. Дозвіл на відновлення робіт у таких випадках видається тільки начальником держав­

ної інспекції охорони праці або керівником теруправління з одночасним притягненням винних у цьому осіб до адміні­стративної відповідальності.

3. ЦІЛЬОВІ ПЕРЕВІРКИ

3.1. Цільова перевірка - це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, раціонального вико­ристання та охорони надр для поглибленого їх вивчення, що проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) або декількох днів (не більше п'яти) за планом чи вказівкою начальника інспекції (теруправління). Такі перевірки мо­жуть проводитися державними інспекторами самостійно або під керівництвом начальника інспекції, посадової осо­би теруправління чи Комітету.

3.2. Цільові перевірки можуть проводитись одночасно на одному або кількох підприємствах (об'єктах).

3.3. Для участі у таких перевірках доцільно залучати працівників інших органів державного нагляду, а також, в разі потреби, і фахівців науково-дослідних і проектно-конструктррських організацій.

3.4. Цільові перевірки за темами і напрямками, що передбачені планами Комітету і теруправлінь, проводяться за методичними вказівками цих органів.

3.5. Під час цільових перевірок аналізується робота від­повідних підрозділів і служб підприємства, вживаються заходи щодо усунення інших наявних порушень вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці. Цільовими перевірками перевіряється також стан підго­товки дитячих оздоровчих таборів, таборів відпочинку тощо перед початком їх функціонування.

3.6. ТІрїіписи щодо усунення порушень нормативних актів про охорону праці, що виявляються під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) протягом робочого дня (зміни), оформляються і вручаються власнику підприєм­ства або керівнику його структурного підрозділу у тому ж порядку, як і при проведенні оперативних перевірок. Так само провадиться заборона робіт і їх відновлення.

3.7. По закінченні цільової перевірки за її результатами власнику видається узагальнений припис щодо усунення недоліків з тих питань охорони праці, що перевірялися й вивчалися. В разі потреби керівникам відповідних об'єд­нань, міністерств, відомств, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади надсилаються копії таких приписів і пропозицій для здійснення заходів щодо усунення аналогічних недоліків на усіх підвідомчих підпри­ємствах.

4. КОМПЛЕКСНІ ПЕРЕВІРКИ

4.1. Комплексна перевірка - це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки і умов праці на підпри­ємстві (на великих підприємствах — на окремих виробниц­твах, цехах, об'єктах тощо). Головна її мета - оцінка ефективності системи управління охороною праці, тех­нічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та користування надрами, а також здійснення опрацьованих комплексних заходів щодо досяг­нення встановлених нормативів з охорони праці, створен­ня безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Під час кожної оперативної перевірки, яка провадиться в ході комплексної перевірки, керівнику (власнику) підпри­ємства або керівнику його структурного підрозділу вида­ється розпорядження (припис).

4.2. Основні завдання комплексної перевірки:

виявлення і усунення на підприємстві порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та користування надрами, а також недоліків в організації роботи щодо управління охороною праці;

оцінка технічного стану будов, споруд, обладнання, ін­ших засобів виробництва та технологій, що застосовують­ся;

опрацювання заходів щодо поліпшення на підприємстві роботи з питань охорони праці і попередження нещасних випадків, профзахворювань та аварійності.

4.3. Комплексні перевірки проводяться згідно з графіком, що складається органом Держнаглядохоронпраці (інспек­ція, теруправління. Комітет) і погоджується з іншими органами державного нагляду за охороною праці, якщо представники цих органів беруть участь у цих перевірках. У разі, коли ці органи не беруть безпосередньої участі в перевірці, вони можуть подавати відомості про стан охо­рони праці з їх питань. Вказані графіки повинні бути узгоджені і скоординовані між галузевими і спеціалізо­ваними інспекціями, а також відділами (спеціалістами) теруправління. Підприємства або об'єднання попереджа­ються про проведення комплексної перевірки за місяць до ії початку.

4.4 Про погіршанні на підприємстві стану охорони пра­ці, внаслідок чого сталися аварії, групові чи смертельні

нещасні випадки, за рішенням органу Держнаглядохорон­праці може проводитися позачергова комплексна перевірка. Такі перевірки проводяться, як правило, водночас із спе­ціальним розслідуванням нещасного випадку або аварії.

4.5. Тривалість перевірки встановлюється органом, що її призначив, при цьому загальний час обстеження не пови­нен перевищувати 10 днів. Голова комісії призначається органом Держнаглядохоронпраці одночасно з затверджен­ням графіку проведення комплексних перевірок.

Персональний склад комісії визначається її головою за згодою з керівниками інспекцій та інших органів, що беруть участь у перевірці. До складу комісії включаються державні інспектори і можуть включатися представники:

інших органів державного нагляду за охороною праці (державного пожежного нагляду управління пожежної охо­рони Міністерства внутрішніх справ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я, органів державного нагляду за'об'єктами ядер­ної енергії Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки);

виробничих об'єднань, центральних або місцевих органів державної виконавчої влади, якщо підприємство входить до їх складу;

профспілок (технічні інспектори праці) та служби охоро­ни праці підприємства;

воєнізованих та інших професійних аварійно-рятуваль­них формувань та аварійно-диспетчерських служб.

У разі необхідності до комісії включаються представни­ки відомчих інспекцій, а також фахівці науково-дослідниз» і проектно-конструктореьких організацій.

4.6. Перед початком перевірки голова комісії утворює із членів комісії і представників підприємства робочі групи по кожному напрямку (питанню), що буде перевірятися.

Перевірка об'єкта (маршруту, напрямку, питання) про­водиться робочою групою чи членом комісії у присутності одного з керівників підприємства або відповідних служб, виробництв, цехів, дільниць тощо.

4.7. На підприємствах, що ровташовані у невеликих містах або сільській місцевості, комплексні перевірки мо­жуть проводитися в цілому по місту, району групою дер­жавних інспекторів з видів нагляду (будівництво, енерге­тика, підйомні споруди, об'єкти газового комплексу тощо) на чолі з начальником державної інспекції охорони праці провідного для умов району виду нагляду.

4.8. Перед початком кожної перевірки складається план-завдання, в якому вказується перелік підрозділів (служб), об'єктів, маршрутів і питань, що підлягають перевірці, а також визначаються конкретні державні інспектори, поса­дові особи та фахівці, які братимуть участь у цій роботі.

План перевірки розглядається спільно з власником і дово­диться до відома керівників служб, цехів, дільниць тощо.

4.9. Приписи щодо усунення виявлених на підприємстві під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці оформляються і видаються власнику у тому ж порядку, як і при проведенні окремих оперативних обстежень. Так само проводиться заборона робіт та видача дозволів на їх екс­плуатацію після усунення наявних порушень.

4.10. За результатами комплексної перевірки складається акт за встановленою формою (додаток № 2), який підпису­ється представниками організацій, що брали участь у перевірці, і вручається власнику (керівнику) підприємства. Цей акт, в разі потреби, є підставою для накладання штрафу на підприємство. Акт комплексної перевірки ста­ну безпеки і умов праці (використання надр) повинен вміщувати узагальнюючі дані перевірки і конкретні пропо­зиції щодо усунення виявлених недоліків.

4.11. Комісія, що проводила перевірку може запропону­вати власнику розробити і здійснити план заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, що потре­бують виконання за етапами або виділення капітальних вкладень, впровадження нового обладнання (додаток, № 3). Строки виконання цього плану узгоджуються з ор­ганами державного нагляду за охороною праці, що запро­понували здійснення цих заходів.

4.12. Результати перевірки повинні обговорюватись на нараді за участю усіх членів комісії, керівників і посадо­вих осіб підприємства, а також доводитись до відома тру­дового колективу.

4.13. Хід виконання вимог і пропозицій, що викладені в акті комплексної перевірки, а також своєчасне усунення недоліків у роботі щодо створення безпечних і нешкід­ливих умов праці повинні постійно контролювати спе­ціально призначені відповідальні особи підприємства і дер­жавні інспектори.

4.14. Підприємства повинні комплексно перевірятися не рідше вказаних нижче термінів:

4.14.1. Вугільна промисловість і торфодобування.

діюуі шахти, шахти-новобудови, об'єкти реконструкції (нові горизонти; блоки і панелі, що готуються до експлу­атації) -щоквартально.

Вугільні розрізи, збагачувальні й брикетні фабрики, тор­

форозробки, підрозділи гірничорятувальних частин - 1 раз на 2 роки.

Заводи, що виготовляють гірничо-шахтне і гірничотранс-портне устаткування, ремонтні та інші підприємства - 1 раз на 3 роки.

4.14.2. Гірничорудна, нерудна промисловість та підривні роботи.

Діючі шахти, рудники (рудоуправління), гірничо-збага­чувальні комбінати, виробничі об'єднання та кар'єри по­тужністю 1 млн. м3 та більше гірничої маси на рік - 1 раз на рік.

Шахти, рудники і кар'єри, що будуються, об'єкти ре­конструкції (нові горизонти; блоки і панелі, що готуються до експлуатації, проходка стволів) - 1 раз на рік.

Кар'єри (кар'єроуправління) з видобутку усіх видів ко­рисних копалин потужністю від 100 тис. м3 до 1 млн. м3 гірничої маси на рік, а також організації метробуду, будів­ництва тунелів та інших підземних споруд - 1 раз на 2 роки.

Управління «Вибухпром» - 1 раз на 2 роки. Перевірка стану зберігання вибухових матеріалів на складах прово­диться теруправлінням або державною інспекцією - що­квартально;

4.14.3. Хімічна, нафтохімічна, нафтогазопереробна, ме­дична, мікробіологічна, лісохімічна, целюлозо-паперова, олієжирова промисловості, підприємства по виготовленню синтетичних шкір, забезпеченню нафтопродуктами, ма­гістральні нафто-, нафтопродукте- і аміакопроводи, аміачні холодильні установки.

Об'єкти І категорії вибухо- і пожежонебезпеки, сховища рідкого хлору у танках та їх зливоналивні пункти, а також виробництва вибухових речовин та виробів на їх основі. Сховища і склади хлору, хлораторні установки у системах водопідготовки, насосно-фільтрувальних станцій і очисних споруд, що підпорядковані місцевим органа державної виконавчої влади, аміачні холодильні установ­ки з об'ємом аміаку Юті більше - 1 раз на рік.

Інші підприємства і виробництва цих галузей - 1 раз на З роки.

4.14.4. На підприємствах металургійної промисловості -не рідше 1 разу на 3 роки.

4.14.5. Об'єкти спеціалізованих підприємств газового господарства, технологічні об'єкти підготовки до дальньо­го транспортування газу і газового конденсату, газотранс­портні підприємства - 1 раз на рік.

Об'єкти газових господарств великих промислових пілприємств, що мають цехові газові служби - 1 раз на 2 роки.

4.14.6. Машинобудування, металообробка та оборонний комплекс.

Об'єднання підприємств - 1 раз на 3 роки.

4.14.7. Транспорт та зв'язок.

Об'єднання підприємств:

авіаційного і автомобільного транспорту - 1 раз на 2 роки;

залізничного, морського і річкового транспорту - 1 раз на 3 роки;

зв'язку — 1 раз на 5 років.

4.14.8. Аграрно-промисловий комплекс.

Об'єднання господарств, підприємств - 1 раз на 3 роки.

4.14.9. Лісова, текстильна, легка та переробна промис­ловості. Об'єднання господарств, підприємств - 1 раз на 3 роки.

4.14.10. Енергетика і будівництво. Об'єднання організацій і підприємств енергетики - 1 раз на 2 роки, будівництва - 1 раз на 3 роки.

4.14.11. Нафтогазова промисловість і геологорозвідка. Підприємства по видобутку нафти, газу й конденсату, геологорозвідувальні і бурові організації - 1 раз на 3 роки.

4.14.12. Охорона надр та переробка мінеральної сирови­ни.

Підприємства з видобутку або переробки корисних ко­палин — не рідше 1 разу на 2 роки.

Підприємства, організації та об'єкти а видобутку буді­вельних матеріалів - 1 раз на 5 років.

4.14.13. Воєнізовані та інші професійні аварійно-ряту­вальні формування; аварійно-диспетчерські служби - 1 раз на 2 роки.

4.15. Періодичність комплексних перевірок підприємств, закладів, об'єктів тощо виробничої та невиробничої сфери економічної діяльності, що не зазначені в пункті 4.14, визначається наказами територіальних управлінь залежно від їх потенційної небезпеки, стану охорони праці.

5. КОНТРОЛЬ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОБ'ЄКТІВ

5.1. Контроль технічного стану об'єктів здійснюється експертно-технічними центрами (госпрозрахунковими під­розділами) Держнаглядохоронпраці у відповідності до По­ложення про ці центри, яке затверджено наказом Комітету від 24 листопада 1994 р. № 116 і зареєстровано в Мінюсті України 5 січня 1995 року за № 4/540, у терміни, що встановлені нормативними актами з охорони праці.

­­ Кінець.

Використана література:

Законодавство України про охорону праці. Том 4.