Міністерство освіти і науки України
Харківська національна академія міського господарства
Кафедра менеджмента и маркетинга в МГ
Індивідуальне завдання
Тема:” Соціально-економічне значення ремонту у вирішенні функціональних завдань розвитку ЖКГ”
Виконав: ст.4 курсу
гр.МОМГ2007-2
Харків 2010
Зміст
Введення
1) Поняття, характеристика й структура основних фондів житлово-комунального господарства
2) Соціально-економічне значення ремонту у вирішенні функціональних завдань розвитку ЖКГ
3)Сутність зносу й відтворення основних фондів ЖКГ
Висновок
Введення
З підвищенням рівня життя зростають вимоги населення до умов життя. Важливу роль в забезпеченні базових потреб населення в житлі та комунальних послугах відіграє житлово-комунальне господарство - найбільша частина міського господарства, - до складу якого входить житловий фонд, комунальні підприємства, споруди зовнішнього міського благоустрою та багато іншого.
Рівень розвитку житлово-комунального господарства (ЖКГ) залежить, в першу чергу, від стану його основних фондів, тобто будівель, споруд, інженерних мереж і т.п.
Процеси відтворення основних фондів ЖКГ проходять під впливом економічних, соціальних, містобудівних, екологічних, технічних, архітектурних та інших факторів і потребують комплексного підходу в процесі прийняття рішень в сфері ремонту об’єктів галузі. В зв’язку з обмеженими обсягами нового будівництва і погіршенням стану діючих об’єктів особливого значення набуває відповідна технічна експлуатація і підвищення функціональних характеристик основних фондів ЖКГ міст.
Для забезпечення сталого розвитку функціонування основних фондів ЖКГ в містах необхідно проводити обґрунтовану ремонту політику і залучати з цією метою значні ресурси. Але, на жаль, в більшості міст України, особливо великих, планова ремонтна політика не проводиться. В результаті обсяги ремонтних робіт незначні, а експлуатація основних фондів ЖКГ значно погіршується. Погіршується також технічний стан і споживча якість будівель і споруд, зростає число відмов і аварійних об’єктів ЖКГ.
1. ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА Й СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ФОНДІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Міське господарство являє собою комплекс розташованих на території міста підприємств, організацій й установ, які обслуговують матеріально-побутові й культурні потреби населення.
Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) - одна з важливих галузей міського господарства, що забезпечує життєдіяльність міста, зокрема: забезпечення населення, підприємств й організацій необхідними житлово-комунальними послугами. В складі житлово-комунального господарства виділяють житловий фонд, комунальні підприємства та споруди зовнішнього міського благоустрою.
Житлове господарство, його функціональне призначення -
обслуговування житлового фонду міста, проведення робіт безпосередньо в житлових будинках і прибудинкових територіях, а також ремонтно-будівельних, спеціалізованих і монтажно-налагоджувальних робіт як у житловому, так і в нежитловому фонді.
Водопровідно-каналізаційне господарство – здійснення водопостачання і водовідведення міста; забезпечення ремонтно-будівельних робіт на своїх об'єктах, а також роботи з перебудови як водопровідних, так і каналізаційних мереж.
Теплопостачання – об'єкти галузі надають послуги централізованого теплопостачання. До складу об’єктів входять централізовані ТЕЦ, а також локальні котельні, відомчі об'єкти.
Електропостачання – ця галузь представлена спеціалізованими
підприємствами, які здійснюють виробництво й розподіл електроенергії, а також лініями електропередач, мережею підстанцій різної потужності.
Газопостачання – підприємства галузі, провадять газифікацію й
газопостачання міста, контролюють потребу в споживанні газу, а також займаються будівельно-монтажними й ремонтними роботами. Система газового господарства являє собою комплекс споруд, що складається з газової мережі високого, середнього й низького тиску, а також газорозподільних станцій, пунктів й установок.
Дорожнє господарство. До головних функцій підприємств відносять виконання комплексу робіт з утримання, нагляду й ремонту автомобільних доріг, мостів і шляхово-транспортних споруд, а також утримання техніки для прибирання вулиць і площ.
Зелене господарство – важлива складова архітектурно-просторової організації і системи оздоровлення навколишнього природного середовища міста. Розвиток зеленого господарства залежить від географічного положення міста, його природно-кліматичних умов.
Благоустрій і санітарне очищення – контролює утримання будинків і споруд усіх форм власності, а також проводить заходи щодо санітарного очищення території, приймання і перевезення на утилізацію та знищення побутових, промислових і будівельних відходів. Проводить нагляд і контроль за смітниками й полігонами утилізації відходів.
Зовнішнє освітлення – установка й утримання світло точок, у тому числі архітектурно-декоративного призначення; диспетчеризація; управління освітленням; проведення ремонтно-будівельних робіт у мережі освітлення.
Ритуальне обслуговування – включає до свого складу спеціалізовані підприємства ритуального обслуговування; крематорії, цвинтарі, автотранспортні підприємства.
Система аварійних ситуацій – обумовлена природними умовами, рельєфом і геологічною структурою території міста.
Загальне управління житлово-комунальним господарством міста, незалежно від того, в чиєму розпорядженні перебувають житловий фонд, комунальні підприємства й споруди міського благоустрою, виконують виконкоми міських Рад народних депутатів. Вони видають постанови, які визначають порядок роботи й умови санітарного й технічного утримання комунальних підприємств, споруд благоустрою й житлових будинків, розробляють проекти планування й забудови міст й умови використання міських земель.
Більшість комунальних підприємств і житлових організацій міст і селищ України підпорядковані місцевим Радам народних депутатів. Податки з доходів комунальних підприємств зараховуються до місцевого бюджету. У той же час із останнього здійснюються асигнування на покриття збитків підприємств житлово-комунального господарства й фінансується будівництво нових об'єктів.
Послуги підприємств ЖКГ
Підприємства ЖКГ надають більше 40 видів послуг.
Комунальні послуги мають ряд специфічних особливостей від інших видів послуг, які надаються споживачам, а саме:
1. Безперервність виробництва.
2. Локальний характер надання послуг.
3. Одночасність виробництва й споживання послуг.
4. Неможливість, у більшості випадків, складування і нагромадження послуг комунальних підприємств. Залежність попиту на комунальні послуги від кліматичних умов, сезонних коливань, а також від періодичних коливань (місячних, тижневих й добових).
Комунальна послуга може бути особистісною, виробничою і суспільною. Особистісна має споживчий характер й оплачується населенням, виробнича надається як населенню, так і виробничим підприємствам і організаціям, суспільні послуги надаються для створення комфортних умов проживання в місті.
Класифікація підприємств ЖКГ
З огляду на специфіку й розмаїтість комунальних підприємств, а також на різноманітність послуг їх можна класифікувати на дві групи:
1. Комунальні підприємства й організації, які виробляють матеріальну продукцію (наприклад, електростанції, котельні).
2. Комунальні підприємства й організації, які надають послуги або виконують певні роботи (наприклад підприємства МЕТ, санітарного очищення, готелі). Підприємства, які входять до складу ЖКГ, розрізняються також за ознаками організації виробничої діяльності, тобто за галузевими ознаками. Крім того, ЖКГ має також спеціальну (за формами власності) і відомчу (за ознаками підпорядкованості) структуру.
За призначенням і функціями комунальні підприємства поділяють на такі групи:
- санітарно-технічні (водопроводи, каналізація, підприємства з
санітарного очищення);
- транспортні (трамвайні й тролейбусні депо, АТП, метрополітен та ін.);
- комунальної енергетики (електричні, газові, теплові мережі та ін.);
- комунального обслуговування (готелі та ін.);
- підприємства зовнішнього міського (селищного) благоустрою (підприємства дорожного господарства, озеленення, вуличного освітлення та ін.).
Особливості складу і структури основних фондів ЖКГ
Організація будь-якого процесу виробництва передбачає наявність засобів виробництва, які включають засоби праці, предмети праці і працю людини, тобто її цілеспрямовану діяльність. Засоби і предмети праці виступають на підприємствах як виробничі фонди (основні й оборотні).
Основні фонди – засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму й поступово, у міру свого зносу переносять свою вартість на вартість виробленої продукції або наданих послуг.
Специфічна особливість комунального господарства – більшість комунальних підприємств не створюють матеріальну продукцію, а надають послуги. Специфіка виробництва в ЖКГ зумовлює високу фондоємність цієї галузі. Із загальної вартості основних й оборотних коштів питома вага перших в цілому по галузі становить близько 98 %.
Залежно від призначення основні фонди розділяють на виробничі й невиробничі. До складу виробничих основних фондів включають ті основні фонди, які беруть участь у виробничих процесах, створюють умови для їх здійснення або служать для збереження й транспортування продукції. Доскладу невиробничих основних фондів належать об'єкти тривалого користування, які задовольняють побутові й культурні потреби людей. ЖКГ включає як виробничі, так і невиробничі підприємства. На виробничих підприємствах (електростанції, водопроводи й ін.) - виробничі основні фонди. До невиробничих основних фондів відносяться, в першу чергу, житловий фонд і споруди зовнішнього міського благоустрою, а також основні фонди лазень, пралень та ін. підприємств, які надають послуги персонального й господарсько-споживчого характеру. Ці невиробничі основні фонди, у свою чергу, підрозділяються на основні фонди експлуатаційного призначення (безпосередньо беруть участь у наданні послуг) і на основні фонди культурно-побутового призначення (житлові будинки, гуртожитки й ін., які належать цим підприємствам).