регистрация / вход

Страховий ринок України

Дослідження страхового захисту, як економічної категорії. Характеристика видів обов’язкового страхування в Україні. Вивчення поняття страхового фонду і ринку,а також їх головних ознак. Аналіз мети та завдання державного нагляду за страховою діяльністю.

Вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту

( ХІЕРВМ )

Контрольна робота

з дисципліни Страхування

Виконав студент ІІІ курсу заочного відділення економічного факультету

за спеціальністю „ Облік і аудит “

Півторонос Є.М.

Лубни 2008 рік


І поточний модульний контроль

Частина 1 (2 бали)

Творчий та частково алгоритмічний рівень пізнання

Умови виконання завдання: дайте короткі відповіді:

1. Дайте визначення страхового захисту як економічної категорії.

Страховий захист – економічні, перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян, тощо. (0,4 б)

2. Назвіть відомі Вам види обов’язкового страхування в Україні.

1. Медичне страхування.

2. Страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини.

3. Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

4. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

5. Страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до шарій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру.

6. Страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

7. Страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам. (0,4 б)

3. Дайте визначення страхового фонду та назвіть його ознаки.

Страховий фонд – сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначена для попередження, локалізації і відшкодування збитків завданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

Ознаки страхового фонду:

- цільовий характер фонду;

- розкладання збитків серед широкого кола учасників;

- обопільна сумлінність страховика і страхувальника;

- використання франшизи (умовної та безумовної);

- суброгації та контрибуції. (0,4 б)

4. Дайте визначення страхового ринка.

Страховий ринок – це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга – страховий захист і на якому формуються попит і пропозиція на цю послугу. (0,4 б)

5. Розкрийте мету та завдання державного нагляду за страховою діяльністю.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальника.

Орган нагляду за страховою діяльністю має такі конкретні завдання:

- видача ліцензій страховикам на право здійснювати страхову діяльність та перевірка щодо додержання ними видів страхування і перестрахування, передбачених ліцензіями;

- планові, тематичні та комплексні перевірки щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності;

- методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) роботи страховиків;

- розробка проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників;

- прийом нормативних актів з питань страхової діяльності;

- аналіз додержання об’єднаннями страховиків чинного законодавства;

- контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взятими страховими зобов’язаннями;

- забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду;

- установлення правил формування й розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності;

- розробка та контроль за дотриманням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної звітності для страховиків;

- аналіз стану та тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків;

- організація заходів щодо професійної підготовки та перепідготовки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих столів, нард, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

- налагодження міжнародного співробітництва в галузі страхової діяльності, вивчення, узагальнення й поширення світового досвіду в цій справі, виконання міжнародних договорів України з питань страхування;

- інформаційно-роз’яснювальна робота через пресу, телебачення та інші засоби масової інформації з питань страхової діяльності;

- розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що належать до його компетенції;

- управління майном, яке перебуває в загальнодержавній власності і належить підприємствам, установам й організаціям, які входять до сфери його управління;

інші функції з управління майном, передбачені чинним законодавством. (0,4 б)

Частина 2 (2 бали)

Алгоритмічний рівень пізнання

Умови виконання завдання : визначте правильну відповідь з наведених нижче:

Питання

Відповідь

1

Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: а) глобальний; б) загальнонаціональний; в) природний; г) цивільний

а, б

2

Основними галузями страхування є: а) особове страхування юридичних осіб; б) цивільне страхування; в) страхування відповідальності; г) страхування від нещасних випадків

а, г

3

Обов’язковими об’єднаннями страховиків в Україні є: а) Авіаційне страхове бюро; б) Ліга страхових організацій в Україні; в) Ллойд; г) Загальнодержавний фонд страхових гарантій

а

4

Методом управління страховими ризиками є: а) нагляд; б) спостереження; в) поглинання; г) моніторинг

б

5

Страховими посередниками є: а) брокери; б) дилери; в) актуарії; г) аджастери

а

Частина 3 (2 бали)

Частково творчий і алгоритмічний рівень пізнання

Умови виконання завдання: заповніть пропущені слова, вирази, числа, тощо:

1. Першими письмовими свідченнями про страхування, що дійшли до наших часів, були датовані 67 р. до н. е., стосувалися вони Стародавнього Риму. За пропозицією народного трибуна Авла Габнія в зазначеному році, боротьбу з піратами було доручено полководцю Помпею, який реалізував цей проект досить успішно. У 1911 році на Буковині було створено «Товариство взаємного страхування життя і пенсій «Карпатія». В 1925 р. з’явилося «Положення про державне страхування в СРСР», Закон України «Про страхування» 1996 рік; Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 року. (0,4 б)

2. Існують такі теорії походження джерел формування страхового фонду: запаси, які не спожиті у поточному періоді; запаси товарно-матеріальних та грошових засобів, внески роботодавців та найманих працівників, внески підприємців, закупівля державою стратегічно важливих ресурсів, продуктів, золота, дорогоцінних металів, вільно конвертованої валюти, внески комерційних банків та внески страхувальників (як юридичних так і фізичних осіб). (0,4 б)

3. В залежності від форми залучення до страхової спільноти страхування підрозділяється на загальнодержавне та комерційне. (0,4 б)

4. Страховий ринок класифікують за такими критеріями: територіальний, галузь страхування, форми власності, доступ на «жорсткий ринок», співвідношенням попиту та пропозиції, організаційна структура. (0,4 б)

5. Органом, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю є Міністерство Фінансів України. (0,4 б)

Частина 4 (6 балів)

Репродуктивний рівень пізнання

Умови виконання завдання: визначте, чи є правильним приведене нижче твердження:

Відповідь

1

Страховий фонд страхової компанії формується у натуральній та грошовій формі

так

2

Страховий платіж – це грошова сума, яку страховик виплачує страхувальнику при настанні страхового випадку

так

3

Страховиками можуть бути фізичні та юридичні особи

ні

4

Страховими оцінниками ризику є: аджастери, андеррайтери, актуарії

так

5

Основними характеристиками страхового ризику є ймовірність та випадковість настання страхового випадку

так

6

Здійснення страхування не передбачає обов’язкового отримання ліцензії

ні

7

Страхування передбачає перерозподіл ризику усіх учасників страхування на одного страхувальника

ні

8

Ведення Єдиного державного реєстру страховиків покладено на Міністерство економіки та з питань фінансового ринку

ні

9

Темпи зростання страхових виплат в Україні постійно перевищують темпи зростання страхових платежів

ні

10

На страховому ринку України найбільшою є частка страхування відповідальності

ні

11

Абандон – це форма здійснення страхової виплати, що передбачає капіталізацію страхової суми

ні

12

Франшиза – це спеціальна пільга, що надається страхувальнику страховиком

ні

13

Страхові компанії можуть бути створені у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства із додатковою відповідальністю, повного та командитного товариства

так

14

Аварійний комісар відповідно до чинного законодавства з’ясовує причини настання страхового випадку

так

15

Навантаження в структурі страхового тарифу є основним ціноутворюючим елементом

ні

Частина 5 (5 балів)

Творчий рівень пізнання

Умови виконання завдання: логічно обґрунтуйте відповідь на поставлене завдання:

1. Чим на Вашу думку викликана необхідність існування страхування в сучасному суспільстві? Необхідність існування страхування в сучасному суспільстві викликана збільшенням кількості ризиків. (1б.)

2. Навіщо державою запроваджується обов’язкова форма здійснення страхування? Тому, що у випадку об’єктів державного значення страхувальник не може визначити страхувати йому цей об’єкт чи ні. (1б.)

3. У чому Ви бачите шляхи покращення стану страхування в Україні? У зменшені корумпованості страховиків, у зменшені розмірі страхових гонорарів, у роз’яснені населенню необхідності певних видів страхування. (1б.)

4. Яка з існуючих організаційних форм страхового фонду, на ваш погляд, є найбільш прогресивною і чому? Найбільш прогресивною формою є децентралізовані фонди самострахування домогосподарств та підприємств, установ, організацій, тому що в цьому разі сума відшкодування визначається вартістю втраченого майна, яке знаходиться у приватній власності громадянина, а не державним регулюванням. (1б.)

5. Зробіть економічне обґрунтування тези щодо неможливості перевищення страховою сумою реальної вартості об’єкта страхування при майновому страхуванні. По-перше страхова сума не повинна перевищувати страхову вартість об’єкта з метою уникнення здійснення майнового страхування, при якому страхувальник міг би збагачуватись. По-друге такий запобіжний захід повинен унеможливити знищення власного майна та отримання за нього надмірної компенсації. (1б.)

Частина 6 (3 бали)

Частково творчий рівень з елементами алгоритмічного

Умови виконання завдання: знайдіть відповідність показників з групи А показників з групи Б:

Група А

Група Б

А

Поняттю страховий платіж відповідає

1

Страховий ризик

Б

Грошова сума, в межах якої страховик здійснює виплати при настанні страхового випадку

2

Попередження неплатоспроможності страховиків

В

Страховий захист

3

Страхова премія

Г

Мінімальний розмір статутного фонду страховика

4

Страхове відшкодування

Д

Сума, що виплачується страховиком при настанні страхового випадку

5

Майновий

Е

Основні риси страхування

6

Ллойд

Ж

Залучення до страхової спільноти якомога більше страхувальників має назву

7

Спосіб розподілу збитків

З

Видачею дозвільних документів на здійснення страхової діяльності в Україні займається

8

100 тис. євро

І

Найбільш відомим об’єднанням страховиків в Україні є

9

1000 тис.

И

Страхування

10

10000 тис. євро

К

Відома з ХVІІ ст. корпорація страховиків

11

Замкнутий розклад збитків

Л

Якщо дійсна вартість майна складає 1000 тис. євро, то страхова сума не повинна перевищувати

12

Зворотність коштів

М

Страховий ринок

13

Розклад збитків у просторі

Н

Принцип обов’язкового страхування

14

Ліга страхових організацій України

О

Мета державного нагляду за страховою діяльністю

15

Спеціально уповноважений орган

16

Національний

17

Страхова сума

18

Своєчасна сплата страхових внесків

19

Нормування страхового забезпечення

20

Відносини із подолання та локалізації наслідків стихійних явищ та катастроф

А

4

Б

17

В

3

Г

8

Д

17

Е

1, 3, 4, 17, 13

Ж

19

З

15

І

14

И

1, 20, 7

К

6

Л

9

М

5, 16

Н

18

О

2


ІІ поточний модульний контроль

Частина 1 (2 бали)

Творчий та частково алгоритмічний рівень пізнання

Умови виконання завдання: дайте короткі відповіді:

1. Розкрийте сутність та особливості особистого страхування. Особисте страхування – це різновид страхування, призначений для забезпечення страхового захисту особистих доходів громадян у результаті здійснення ризиків, пов’язаних із життям або станом їхнього здоров’я. Існує багато видів особистого страхування. Класифікація їх може здійснюватися за різними критеріями:

- згідно із законами держави – обов’язкове і добровільне;

- за характером ризику – страхування на випадок дожиття або смерті, на випадок втрати працездатності, страхування медичних витрат;

- щодо кількості осіб, зазначених у договорі, - індивідуальне, колективне;

- за тривалістю страхового забезпечення – короткострокове (менше одного року), середньострокове (1- 5 років), довгострокове (5-15 і більше років);

- за формою виплати страхового забезпечення – з одноразовою виплатою страхової суми, з виплатою ренти;

- за формою сплати страхових внесків – з одноразовою страховою премією, з періодичною сплатою страхових внесків.

Нині найчастіше виділяють такі основні види особистого страхування:

- страхування життя;

- страхування від нещасних випадків і хвороб;

- медичне страхування, які можуть мати багато видів.

Основними подіями, на випадок яких здійснюється страхування є :

- дожиття до закінчення терміну страхування;

- вік;

- втрата здоров’я внаслідок нещасного випадку;

- смерть або втрата здоров’я в результаті обумовлення в договорі страхування подій. (0,4 б)

2. Назвіть особливості страхування сільськогосподарського врожаю. Найбільш ризиковим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Правильно організована система страхування врожаю сільськогосподарських культур відіграє важливу роль у розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо рослинництва.

Сільське господарство як самостійна галузь економіки має суттєві особливості, які впливають на проведення страхування, а саме: залежність сільськогосподарського виробника від природно-кліматичних чинників, сезонність виробництва та тривалість виробничого циклу, склад і структура сільськогосподарських виробничих фондів. (0,4 б)

3. Розкрийте сутність та особливості страхування відповідальності. Страхування відповідальності – галузь страхування, де об’єктом виступає відповідальність перед третіми особами, яким може бути спричинено збиток внаслідок яких-небудь дій або бездіяльності страхувальника, тобто це страхування збитків.

Страхування відповідальності вирізняється особливими рисами пов’язаними з тим, що:

- в страхуванні відповідальності завжди беруть участь три сторони: страховик, страхувальник і третя особа, яка є наперед невідомою;

- відшкодування торкається як матеріального збитку, так і шкоди, завданої життю і здоров’ю третіх осіб, яким в силу закону або за рішенням суду здійснюються відповідні виплати, що компенсують понесений збиток.

Збитки мають деякі особливості:

- причина – ненавмисні дії страхувальника;

- відповідність повинна бути визначена законодавчо;

- спричинені третім особам, а не самому страхувальнику;

- договором зазвичай не визначається конкретна страхова сума, а оговорюється тільки верхня границя розміру відшкодування (ліміту відповідальності страховика). (0,4 б)

4. Назвіть обов’язкові види особистого страхування: Страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування. (0,4 б)

5. Назвіть обов’язкові види майнового страхування. Обов’язкові види майнового страхування:

- авіаційне страхування цивільної авіації;

- страхування засобів водного транспорту;

- страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур, цукрових буряків і сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

- страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»;

- страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»;

- страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

- страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

- страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;

- страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих, або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб. (0,4 б)

Частина 2 (2 бали)

Алгоритмічний рівень пізнання

Умови виконання завдання: визначте правильну відповідь з наведених нижче:

Питання

Відповідь

1

Франшиза буває таких видів: а) проста; б) складна; в) умовна; г) умовно-постійна; д) безумовна.

в, д

2

До видів обов’язкового страхування відповідальності в Україні не відносяться: а) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; б) страхування транспортних засобів; в) страхування собак; г) страхування професійної відповідальності

в

3

Існують наступні види особистого страхування: а) страхування особистого домашнього майна страхувальників; б) страхування на випадок смерті; в) шлюбне страхування; г) страхування від нещасних випадків.

г

4

Майно застраховано за системою першого ризику на суму 12 тис. грн. Його дійсна вартість на момент укладення договору страхування – 16 тис. грн. Збиток, нанесений пожежею, складає 15 тис. грн. Сума страхового відшкодування складе: а) 16 тис. грн.; б) 15 тис. грн.; в) 12 тис. грн.; г) 4 тис. грн.

в

5

Умовна франшиза 100 грн.; а сума збитку 160 грн. Сума страхового відшкодування дорівнює: а) 160 грн.; б) 100 грн.; в) 60 грн.; г) 260 грн.; д) не виплачується.

а

Частина 3 (2 бали)

Частково творчий і алгоритмічний рівень пізнання

Умови виконання завдання: заповніть пропущені слова, вирази, числа, тощо:

1. Змішане страхування є дешевшим від аналогічних окремих договорів, бо в одному договорі об’єднується страхування від декількох видів ризиків: смерті, дожиття до певного віку, нещасного випадку, хвороби, втрати працездатності, тощо, тоді як страхові внески по сукупності договорів майже дорівнюють страховим внескам по одному договору за умови незмішаного страхування, бо страхові виплати відбуваються за кожним договором окремо. (0,4 б)

2. Існують такі види особистого страхування: страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування. (0,4 б)

3. Якщо, застрахована за договором страхування життя на випадок смерті ,особа померла від хронічного захворювання на протязі перших 6-місяців із дня укладення договору, то страхова компанія виплачує правонаступникам померлого страхову суму у розмірі 100% ,за умови, що договір страхування був укладений без франшизи. (0,4 б)

4. Типовий договір страхування майна підприємства покриває такі види ризиків: виробничий ризик, комерційний, інвестиційний, кредитний, ризик банкрутства, діловий, ціновий ризик. (0,4 б)

5. Органом, що забезпечує платоспроможність страховиків, які здійснюють страхування відповідальності власників транспортних засобів є Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТС БУ). (0,4 б)

Частина 4 (6 балів)

Репродуктивний рівень пізнання

Умови виконання завдання: визначте, чи є правильним приведене нижче твердження.

Питання

Відповідь

1

Об’єктом особистого страхування є особисте майно в усіх його видах

так

2

Орендоване майно підлягає страхуванню за додатковим договором страхування

так

3

Змішане страхування включає у себе страхування водія, страхування автомобіля та страхування пасажирів

так

4

Диспашер складає диспаш-розрахунок за «загальною аварією»

так

5

Актуарій здійснює розрахунки страхових тарифів

так

6

Договір страхування набирає сили з моменту його укладання

так

7

Якщо майно перемістити в інше місце, то страховий захист припиниться

ні

8

Коштовності, хутряні речі, предмети колекцій мають страхуватися за додатковим договором страхування

ні

9

Майно приймається на страхування лише за умови його попереднього огляду сюрвейєром

так

10

Якщо заподіяні майнові збитки відшкодовуються винною особою, то страхувальник втрачає право на страхове відшкодування з боку страховика

так

11

У страхуванні «Зелена картка» – це вид на проживання в США

ні

12

«Каско» – це транспортне страхування, «карго» – це морське страхування

так

13

При страхуванні відповідальності авіаперевізника покриваються відносно тільки тих об’єктів, що знаходяться на борту літака

ні

14

Страхування відповідальності – наймолодша галузь страхування

так

15

Поняття страхова сума відповідає поняттю страхове відшкодування

так

Частина 5 (5 балів)

Творчий рівень пізнання

Умови виконання завдання: логічно обґрунтуйте відповідь на поставлене запитання:

1. Завдяки чому, незважаючи на достовірність події настання смерті у житті людини (її ймовірність дорівнює одиниці), існує страхування життя на випадок смерті? Завдяки тому, що людина може загинути передчасною смертю внаслідок тої чи іншої події або випадкового збігу обставин. (1 б.)

2. У чому саме полягає пенсійна реформа в Україні? Пенсійна реформа полягає в страхуванні життя пенсіонера, страхуванні на випадок втрати працездатності та страхування пенсійного забезпечення. (1 б.)

3. Поясніть, які проблеми існують в Україні щодо проблеми запровадження обов’язкового медичного страхування? Головна проблема полягає в тому, що не кожен громадянин України усвідомлює необхідність медичного страхування. Друга проблема – кошти з медичних страхових кас часто використовуються не за призначенням, що породжує недовіру громадян України до цього виду страхування.

4. З якою метою страховики у договорах страхування встановлюють франшизу? Для звільнення страховика від покриття збитку у встановленому розмірі.

5. У чому Ви бачите проблему розвитку страхування відповідальності в Україні? Головна проблема розвитку полягає в тому, що страхувальник не усвідомлює того, що внаслідок страхової події можуть постраждати треті особи.

Частина 6 (3 бали)

Частково творчий рівень з елементами алгоритмічного

Умови виконання завдання: знайдіть відповідність показників з групи А показників з групи Б:

Група А

Група Б

А

Поняттю «викупна сума» відповідає:

1

Страхування від нещасних випадків

Б

Актуарні розрахунки

2

Добровільне страхування

В

Врожай сільськогосподарських культур підпадає під

3

Назва пояснюється зеленим кольором полісу

Г

Мінімальний розмір статутного фонду страховика, що здійснює страхування життя

4

Математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика і джерел їх формування

Д

Навмисні дії страхувальника, спрямовані на настання страхового випадку, є підставою для відмови у виплаті

5

Грошова сума, яку страховик виплачує за договором страхування життя при настанні страхового випадку

Е

«Зелена картка»

6

1000 тис. євро

Ж

Вартість об’єкта страхування складає 1500 тис. євро. Страхова сума – 1200 тис. євро, збиток625 тис. євро. Страхове відшкодування за пропорційною системою складає:

7

500 тис. євро

З

Страховий платіж

8

Вид комбінованого транспортного страхування

І

Системи страхової відповідальності

9

1500 тис. євро

И

На транспорті діє

10

Добуток страхового тарифу та страхової суми

К

Виплата страхового відшкодування у межах встановленого рівня – це

11

Міжнародна система страхування відповідальності власників транспортних засобів

Л

Медичне страхування

12

Пропорційна відповідальність

М

Страхова виплата

13

Обов’язкове страхування

Н

Страхове відшкодування по неповерненому кредиту в сумі 1000 тис. євро, при межі відповідальності страховика 80% сладатиме:

14

Вирахування математичної імовірності настання страхового випадку, визначення частоти і ступеня важкості наслідків заподіяння збитку

О

Автокомбі

15

Страхового відшкодування

16

Система граничної відповідальності

17

Система першого ризику

18

Особисте страхування

19

Грошова сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя

20

800 тис. євро

А

19

Б

14

В

13

Г

9

Д

1

Е

3, 11

Ж

7

З

10

І

16, 17, 12

И

1, 2, 13

К

4

Л

13, 2, 18

М

5

Н

20

О

8


Заліковий модуль І. Тема 8 Страховий договір

1. Порядок підготовки та укладання страхового договору

Порядок укладання договору визначається цивільним законодавством, зокрема Законом України «Про страхування». Існують дві стадії у процесі укладання договору: 1) пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини — оферта; 2) одержання і прийняття пропозиції іншою стороною — акцепт, що вказує на згоду останньої укласти договір на умовах, закладених у пропозиції.

Питання про правову характеристику — оферту — не може розглядатися без урахування теоретичних положень, розроблених наукою, та постанов цивільного законодавства.

Пропозиція щодо укладання договору може визначатись як оферта, якщо вона відповідає ряду необхідних ознак, зокрема, з оферти має випливати волевиявлення щодо укладання договору, а не просто наводитися інформація про можливість укладання договору. Оферта має бути адресована конкретній особі.

Законодавче визначення оферти і перелік ознак, яким вона має відповідати, передбачено в цивільному законодавстві. Згідно з ним пропозиція щодо укладання договору одній або кільком конкретним особам є офертою, якщо вона достатньо визначена і відбиває намір особи, яка внесла пропозицію, вважати себе пов'язаною договором у разі її прийняття (акцепту). Пропозиція вважається достатньо визначеною, якщо в ній зазначені істотні умови договору або порядок його визначення.

Законодавство розрізняє порядок укладання договорів залежно від пропозиції, зробленої однією зі сторін з визначенням строків для відповіді або без їх визначення.

Коли пропозиції укласти договір зроблено із вказівкою строку для відповіді, момент укладення договору встановлюється залежно від того, в усній чи письмовій формі подано пропозицію. У першому випадку договір визначається укладеним, якщо інша сторона терміново повідомила особу, яка внесла пропозицію, про прийняття цієї пропозиції.

В іншому випадку угода вважається досягнутою і договір укладеним, якщо повідомлення про прийняття пропозиції одержано до строку, встановленого законодавством, а якщо такий строк не встановлений, — у межах необхідного для цього часу.

До форми договору страхування застосовують загальні правила, установлені для форми угоди.

Якщо згідно із законодавством або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, то він може бути укладений складанням одного документа, підписаного сторонами, обміну листами, телетайпограмами і т. ін., а також підписаний стороною, яка їх надсилає.

Законодавство передбачає, що для укладання договору страхувальник подає страховикові письмову заяву встановленої форми або іншим способом повідомляє про свій намір укласти договір страхування.

Для письмового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, а й письмова згода страхової організації на укладання такого договору, підтвердженням якої є страхове свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком.

2. Права та обов’язки сторін за договором страхування

Страхове зобов'язання — це правовідносини, згідно з якими одна сторона (страхувальник) зобов'язується сплатити встановлений законом або договором страховий внесок (страхову премію), а інша сторона (страховик) зобов'язується в разі настання передбачуваної договором страхування події (страхового випадку) при майновому страхуванні і страхуванні відповідальності відшкодувати страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір страхування, завдані збитки в межах обумовленої — страхової суми, а в разі особистого страхування — виплатити відповідну грошову (страхову) суму.

Зобов'язання являють собою найпоширеніший вид цивільних правовідносин. З урахуванням економічних і юридичних ознак усі зобов'язання поділяються на певні групи (зобов'язання з передання майна у власність та користування, з виконання робіт, надання послуг і т. ін.).

Згідно з чинним законодавством України страховик зобов’язаний:

1)ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2)протягом двох робочих днів, тільки-но стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування в передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, що їх у разі настання страхового випадку взяв на себе страхувальник, аби запобігти збиткам або зменшити їх, якщо це передбачено умовами договору;

5) у разі збільшення вартості майна за заявою страхувальника, котрий вжив заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику, переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

Обов’язки страхувальника полягають ось у чому:

1)своєчасно вносити страхові платежі;

2)при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінювання страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3)повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

4)вживати заходів, щоб запобігти збиткам, завданим внаслідок настання страхового випадку та зменшити їх;

5)повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Основним правом страхувальника є право на одержання обумовлених договором грошових сум.

Так, за договором страхування майна або пов'язаного з ним майнового інтересу (договір майнового страхування) страховик зобов'язується у разі настання зазначеної в договорі події (страхового випадку) відшкодувати страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, завдані збитки повністю або частково (виплатити страхове відшкодування), у межах обумовленої договором суми (страхової суми).

На випадок, коли майно застраховане не на повну вартість, відшкодуванню підлягає відповідна частина збитку, якщо інше не передбачено законодавчими актами або договором страхування.

Якщо страхова сума, заявлена в угоді, перевищує дійсну вартість застрахованого майна, договір є недійсним у тій частині страхової суми, яка перевищує вартість майна.

За договором особистого страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку заплатити страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, обумовлену за договором страхову суму, незалежно від суми, яка за соціальним страхуванням чи соціальним забезпеченням належить йому для покриття шкоди.

При страхуванні майна страхова сума не може перевищувати його дійсної вартості на момент укладення договору (страхової вартості). Сторони не можуть змінювати страхову вартість майна, визначену в договорі страхування, за винятком випадків, коли страховик доведе, що він введений в оману страхувальником.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого застрахованому майну страхувальника або третьої особи в разі страхового випадку. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Страхове забезпечення виплачується страхувальникові або третій особі (незалежно від суми, яка належить йому за іншими договорами страхування, із соціального страхування чи соціального забезпечення) як відшкодування збитків.

Зупинимося на розгляді окремих положень статті 9 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про страхування"», які мають важливе правове значення.

По-перше, основним принципом майнового страхування є страхування майна на всю його дійсну вартість на момент укладання договору (страхова вартість), і розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, заподіяного застрахованому майну, тобто принцип відшкодування, компенсації шкоди.

По-друге, у законі міститься норма, згідно з якою в разі, коли страхова сума нижча за страхову вартість майна, розмір страхового відшкодування скорочується в тій пропорції, яким є відношення страхової суми до страхової вартості майна (якщо умовами договору страхування не передбачено інше), тобто закріплюється принцип пропорційної системи покриття заподіяних збитків.

Метою і завданням майнового страхування є відшкодування заподіяних негативними чинниками збитків застрахованим об'єктам. Проте розмір страхового відшкодування не завжди збігається з розміром завданих збитків. Співвідношення між цими величинами залежить від ряду факторів, у тому числі таких, як страхова сума, страхова вартість і система (вид) страхового забезпечення.

Істотне значення для обсягу відшкодування в майновому страхуванні має страхова сума максимальна грошова сума, у межах якої страхова організація несе зобов'язання з виплати страхового збитку в разі настання страхового випадку.

Страхова сума може збігатися зі страховою вартістю об'єкта. Тоді майно вважається застрахованим за повною його вартістю. А якщо вона нижча за страхову вартість, важливим чинником при визначенні розміру страхового відшкодування є система (вид) страхового забезпечення.

В особистому страхуванні страхова сума встановлюється за згодою сторін, і страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та/або у вигляді регулятивних, послідовних виплат, обумовлених у договорі страхування сум ануїтету.

У майновому страхуванні застосовуються дві основні системи страхового забезпечення: пропорційна і першого ризику. За пропорційної системи відшкодування виплачується в розмірі такої частини збитків, яку страхова сума становить щодо страхової оцінки (страхової вартості) об'єкта страхування. Якщо страхова сума менша за практичну вартість майна, то певна частка збитку завжди лежить на страхувальникові, іншими словами, ступінь повноти відшкодування залежить від співвідношення між страховою сумою та вартістю застрахованого майна (страховою вартістю). Ця система, з одного боку, дає змогу страхувальникові відшкодовувати в повному розмірі збитки, а з іншого — підштовхує до вжиття заходів зі збереженням майна, а також попереджувальних заходів, оскільки частина втраченого йому не повертається.

Система першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі збитку, але в межах страхової суми. За такої системи страхового забезпечення збитки в рамках страхової суми (перший ризик) повністю погашаються страховиком, а збитки понад страхову суму (другий ризик) не погашаються. При системі першого ризику рівень відшкодування, як правило, вищий, ніж у разі пропорційної системи.

Якщо майно застраховане на повну вартість (страхова сума дорівнює страховій оцінці — страховій вартості), то розмір страхового відшкодування буде один і той самий як при страховому забезпеченні за пропорційною системою, так і в разі системи першого ризику: відшкодування при цьому завжди дорівнює збитку. Якщо застраховане майно загинуло повністю, то відмінності між зазначеними системами практично втрачаються, оскільки за тією чи іншою системою виплачується повна страхова сума.

Відмінності між цими системами виявляються при страхуванні майна не в повній вартості і водночас при неповній його загибелі, коли обсяг відшкодування за системою першого ризику трохи вищий. Хоча в цілому механізм зазначених двох систем можна вважати умовно вигідним, обом сторонам — страхувальникові і страховикові. Адже незначна втрата для страхової організації в разі системи першого ризику компенсується залученням багатьох страхувальників, зацікавлених у таких умовах майнового страхування. Це, зрештою, підвищує фінансову стійкість страхування, а отже, у підсумку відповідає інтересам страхової організації.

Характерною ознакою договорів страхування життя є обов'язкове збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік. При цьому виходять із результатів інвестування та розміщення коштів резервів зі страхування життя, ураховуючи витрати страховика на ведення справи в розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкове відрахування до математичних резервів частки інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування; у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції — відрахування до таких резервів частки інвестиційного доходу, що відповідає цій індексації.

Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь страхувальника у прибутках страховика).

Прийняті страховиком додаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальникові письмово і не можуть бути у подальшому збільшені в односторонньому порядку.

У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат.

Договором страхування життя може бути передбачено індексацією (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи в разі його зміни. Якщо з настанням страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначається розмір таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума з цими випадками не встановлюється.

Крім зазначених у Законі обов'язків страховика, договором страхування можуть бути передбачені й інші його обов'язки.

Основний обов'язок страховика — здійснити страхові виплати в разі настання страхового випадку — кореспондує з основним обов'язком страхувальника — своєчасно вносити страхові внески.

Страховий внесок плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором страхування або законом. У міжнародній практиці страховий внесок називають страховою премією.

Страховий тариф — це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми чи об'єкта страхування. Страхові тарифи за обов'язковими видами страхування встановлюються в законах про обов'язкове страхування або постановах Уряду. Страхові тарифи за добровільними видами особистого страхування, страхування майна та страхування відповідальності страховиком розраховуються актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається договором страхування за угодою сторін.

Згідно із законом страхувальник, укладаючи договір, зобов'язаний поінформувати страховика про всі відомі йому обставини, які мають значення для оцінки страхового ризику, а також про всі укладені й такі, що укладаються, договори страхування, пов'язані з даним об'єктом страхування.

Крім того, обов'язок страхувальника — вжити заходів, щоб запобігти (зменшити) збиткам застрахованого майна в разі настання страхового випадку та повідомити про це страховика в строки, які встановлено договором страхування.

Практичне значення цього обов'язку полягає в тому, щоб своєчасно встановити факт та обставини страхового випадку. Наявність страхового випадку та його причини важливі не лише для страховика, його економічних інтересів, а й для дієвого захисту майнових прав самих страхувальників.

Договором страхування можуть бути передбачені також і інші обов'язки. Майнове страхування спрямоване на відшкодування збитку, завданого застрахованому об'єкту в разі настання страхового випадку. Тому умовами страхування, а також договором на страхувальників можуть покладатись обов'язки, пов'язані з додержанням протипожежних, технічних вимог, правил дорожнього руху і т. ін. Санкції за порушення таких обов'язків мають передбачатися та встановлюватися в рамках цивільного законодавства за погодженням сторін.

Законом України «Про страхування» врегульовано питання про заміну страхувальника в договорі. Так, на випадок смерті страхувальника, який уклав договір страхування майна, права та обов'язки страхувальника переходять до особи, котра прийняла майно у спадок. При цьому страховик або будь-хто зі спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування. В і інших випадках заміни страхувальника його права та обов'язки переходять до нового власника за згодою страховика, якщо договором чи законом не встановлено інше.

Принцип заміни страхувальника передбачається і в договорах особистого страхування. Зокрема, у разі смерті страхувальника який уклав договір на користь третьої особи, права та обов'язки що визначаються цим договором, переходять до третьої особи за її згодою.

Згідно із загальними нормами цивільного законодавства, якщо в період дії договору страхування страхувальника за вироком суду визнано недієздатним або обмеженим у дієздатності, його права і обов'язки виконує його опікун.

Виняток становить договір страхування відповідальності. Такий договір повинен закінчувати свою дію з моменту, коли страхувальника визнано недієздатним або обмеженим у дієздатності.

При реорганізації страхувальника, якщо він є юридичною особою, у період дії договору страхування його права та обов'язки за згодою страховика переходять до правонаступника.

Законодавство України передбачає норму, згідно з якою при настанні зазначеної в договорі події (страхового випадку) страховик зобов'язується відшкодувати збитки страхувальникові або іншій особі частково в межах обумовленої договором суми.

У разі, коли майно застраховане не в повній вартості, відшкодуванню підлягає відповідна частина збитку, якщо інше не передбачено законодавством або договорами страхування. На випадок, коли страхова сума нижча від страхової вартості майна, розмір страхового відшкодування скорочується пропорційно до відношення страхової суми і страхової вартості майна, якщо умовами договору не передбачено інше.

Важливим елементом страхових правовідносин є страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законом, з настанням якої виникає зобов'язання страховика зробити страхову виплату страхувальникові або застрахованій особі, на користь якої укладено договір страхування.

Проте щодо конкретних видів і договорів страхування страховий випадок являє собою сукупність визначених умов та зобов'язань, наявність яких і породжує суб'єктивні права та обов'язки сторін страхового зобов'язання. Слід погодитися з визначенням, що подається в літературі: страховий випадок — складне поняття, зміст якого охоплює ряд необхідних елементів, у тому числі встановлені страховиком чи передбачені законодавством факти (обставини), які мають певні ознаки.

До елементів або умов, які мають входити до змісту страхового випадку, належить шкідливість випадку, на який здійснюється майнове страхування. Конкретний перелік таких подій передбачається правилами страхування.


3. Контроль за виконанням умов договору страхування

Договір страхування це угода двох або кількох осіб, яка спрямована на встановлення, зміну або розірвання між ними правових зв'язків (прав і обов'язків).

Такий договір виконує дві основні функції. По-перше, це — юридичний факт, з яким норми права пов'язують виникнення (а також зміни і припинення) зобов'язань. Відповідні зобов'язання, оскільки вони виникають на підставі договору, називаються договірними. Кожне зобов'язання відбиває певні правовідносини. Це означає, що договір як угода сторін є юридичним фактом, на підставі якого виникають договірні зобов'язання і правові відносини.

По-друге, оскільки сторони договору не лише встановлюють між собою правовий зв'язок, а й тією чи іншою мірою визначають його зміст, то договір є ще й засобом регулювання відносин, формування умов, на яких будується правовий зв'язок його учасників.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про страхування"» договір страхування є письмовою угодою між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або відшкодувати збиток у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Зміст договору як юридичного факту визначається сукупністю його умов. Визначення змісту договору має велике практичне значення, оскільки від цього залежать особливості виникнення прав і обов'язків, можливість належного виконання зобов'язань.

Як передбачено цивільним законодавством, договір вважається укладеним, якщо між сторонами в належній формі досягнуто угоди за всіма її істотними умовами.

Істотними є умови про предмет договору, умови, які законодавством визнані суттєвими або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, під істотними умовами договору розуміємо умови (пункти), передбачені як обов'язкові норми права, що регулюють конкретні договірні відносини. До таких умов договору страхування, крім предмета страхування і розміру страхового внеску (премії), належить умова, що стосується страхового випадку. Події, визначені як страхові випадки, що тягнуть за собою виплату страхових сум, мають бути чітко зафіксовані в договорі й погоджені сторонами.

Нині на практиці застосовуються розроблені страховими організаціями (компаніями) умови (правила) з різних видів особистого і майнового страхування, що відбивають діловий імідж і фінансово-підприємницькі можливості страхувальників.

Цими умовами і правилами часто визначається весь комплекс істотних (та інших) умов, які становлять зміст страхового договору. Угода сторін зводиться, по суті, до прийняття умов договору або до відмови від укладення договору страхування на запропонованих страховиком умовах і конкретизації окремих пунктів (розмір страхової суми, строк і т. ін.) в індивідуальних договорах страхування.

На ринку страхових послуг поширюється «продаж страхових полісів», в яких усі умови страхового договору передбачені в односторонньому порядку страховиком. Придбавши такий поліс, страхувальник «погоджується» із запропонованими умовами.

Проте хоча визначальною ознакою договору є угода сторін, для деяких цивільно-правових договорів самої лише такої угоди замало. Потрібно виконати ще певні дії, наприклад передати речі, гроші, сплатити внески, після чого договір вважається укладеним. Такі договори іменуються реальними (на відміну від консенсуальних). До них належить договір страхування, який набирає чинності з моменту сплати страховиком першого страхового внеску (якщо договором або законом не передбачено інше). Договори страхування укладаються за правилами страхування. Факт укладення договору страхування може засвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Правове значення страхового полісу (свідоцтва) полягає в тому, що він поєднує в собі функції документа, який згідно з вимогами законодавства надає договору письмової форми, засвідчує згоду страхувальника на пропозицію страховика укласти договір і є доказом укладення страхового договору.

Отже, законодавство тлумачить страховий поліс лише як можливий доказ факту укладення договору страхування, до того ж із доданням правил страхування.

Задача № 8

Для особи у віці 48 років розрахувати:

1. ймовірність прожити ще один рік;

2. ймовірність померти на протязі майбутнього року життя;

3. ймовірність прожити ще два роки;

4. ймовірність померти на протязі майбутніх двох років;

5. ймовірність померти на третьому році життя.

Розв’язок

1. Визначаємо вірогідність прожити ще один рік.

Px = (Lx + 1) / Lx,

де Р – ймовірність прожити ще 1 рік; х – вік.

Вірогідність для особи у 48 років Р48 = (L48 + 1) / L48 = 80034 / 81208 =0,986.

2. Визначаємо ймовірність померти на протязі майбутнього року.

Qx = dx / Lx,

де Qx – ймовірність померти на протязі майбутнього року. Qx = 1223 / 81208 = 0,0151.

3. Визначаємо ймовірність прожити ще два роки. У

Рх = (Lx + y) / Lx,

де у – період на протязі якого живе людина. L50 / L48 = 78811 / 81208 = 0,9705.

4. Визначаємо ймовірність померти на протязі майбутніх двох років.

Іу Qx = (Lx – Lx + y) / Lx = (81208 -78811) / 81208 = 0,03.

5. Визначаємо ймовірність померти на третьому році життя.

yI Qx = (Lx +y -1- Lx +y) / Lx = (dx + y -1) / Lx = 1266 /81208 = 0,0156; d – кількість смертей.

Задача № 38

Збиток страхувальника, заподіяний знищенням майна, складає 12420 грн.; страхова сума – 19840 грн., що дорівнює 60% від оцінки майна. Розрахувати суму страхового відшкодування за пропорційною системою.

Страхова оцінка майна = (19840 ∙ 100) / 60 = 33067 грн.; 19840 – 60%, х – 100%.

Страхова сума – 19840 грн.

Збиток – 12420 грн.

Розв’язок

Страхове відшкодування = (страхова сума ∙ збиток) / страхову оцінку = (19840 ∙ 12420) / 33067 = 7451,92 грн.

Висновок: сума страхового відшкодування за пропорційною системою становить 7451,92 грн.


Заліковий модуль ІІ. Тема 23 Страхування вантажів

1. Необхідність та особливості страхування вантажів

Страхування вантажів ще з стародавніх часів, з'явившись як перша реакція на майнові збитки в міжнародних торговельних відносинах, за своїми формами розвивалося відповідно до змін суспільно-економічних відносин, стану науки, виробничих технологій і міждержавних політичних ситуацій. Із запозиченням набутого досвіду страхування вантажів іншими видами майнового страхування утворилася страхова система, яка сьогодні перетворилася на потужний інститут акумулювання фінансових коштів та їх інвестування у світову ринкову економіку.

Протягом століть відбувався добір підходів та умов страхування, і сьогодні існують та розвиваються лише ті, що найповніше враховують інтереси учасників страхових взаємовідносин і найбільше відповідають вимогам господарювання. Ці умови в усьому світі характеризуються здебільшого своєю уніфікованістю, що є позитивним фактором, оскільки полегшує проблему вибору страхувальника та роботу страховика. Загальноприйняті умови широко застосовуються і на українському страховому ринку. Розглянемо докладніше діючі умови страхування вантажів, що перевозяться.

За своєю суттю страхування вантажів передбачає зобов'язання страховика здійснити виплати страхувальнику згідно з умовами договору в разі настання страхової події, що спричиняє йому збитки.

Об'єктом страхування за таким договором виступають майнові інтереси фізичної чи юридичної особи, що є власником, користувачем чи розпорядником вантажу, внаслідок ушкодження, знищення, зникнення безвісти вантажу за будь-якого способу його транспортування.

Страхувальником може бути фізична чи юридична особа, котра є власником вантажу та має в ньому страховий інтерес. Страховиком виступає лише страхова компанія (юридична особа), що має відповідну ліцензію Управління ліцензування страхової діяльності Департаменту фінансових установ та ринків при Міністерстві фінансів України на право здійснення даного виду страхування згідно з її установчими документами.

2.Основні умови страхування вантажів

При здійсненні зовнішньоторговельних операцій невіддільною частиною міжнародного торговельного контракту є положення про страхування вантажу, і серед умов торговельних угод, що були видані в Парижі Міжнародною торговельною палатою в 1936 році під назвою «Міжнародні комерційні терміни» (INCOTERMS), з останнім перевиданням у 1990 році, найширшого застосування набули чотири основні типи: СIF, СAF, FОВ, FАS.

За угодою С IF (вартість, страхування, фрахт) продавець зобов'язується доставити вантаж у порт відправлення, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж, сплатити вартість фрахту та застрахувати вантаж від транспортних (морських, автомобільних, авіаційних, залізничних) ризиків на весь час перевезення до моменту передання його покупцеві.

Угода СА F (вартість, фрахт) передбачає, що продавець має власним коштом укласти договір транспортного перевезення вантажу до місця призначення, вказаного у контракті, та забезпечити доставку вантажу на борт судна. Обов'язок страхування вантажу лежить на покупцеві.

За угодою F ОВ («вільний на борту») продавець зобов'язується провести завантаження вантажу на борт судна (транспортного засобу), що попередньо був зафрахтований покупцем. Обов'язок страхування вантажу також належить покупцеві.

Угода FAS («вільний вздовж борту») передбачає, що продавець має організувати доставку вантажу до пункту навантаження, а вся подальша відповідальність за вантаж покладається на покупця.

При перевезенні вантажів наземними видами транспорту також застосовуються умови за угодою «Поставка до кордону». За її умовами обов'язки продавця вважаються виконаними в момент прибуття вантажу на митний кордон країни, зазначеної в договорі купівлі-продажу.

Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально кожною страховою компанією. Переважно різниця між правилами різних страхових компаній полягає у визначенні обсягу відповідальності.

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа та наземними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають у разі експлуатації цих засобів перевезення.

Застереження про страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків з морського страхування мають три типи застережень: «А», «В», «С». Для всіх трьох типів застережень однаковими є застереження 8 — 19, а відмінність полягає у визначенні перших семи застережень. Застереження типу «А» надає найширше страхове покриття, застереження типу «С» — найвужче покриття, а застереження типу «В» — середнє страхове покриття. Щодо їх застосування, то найбільшою популярністю користуються застереження типу «А» (понад 80 % укладених полісів), на найдешевші із застережень — застереження типу «С» — припадає близько 15 %, а застереження типу «В» застосовуються найрідше — не більш як 5 %. Така світова тенденція характерна й для вітчизняного страхового ринку.

Застереження страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків типу «А» з морського страхування передбачає страхове покриття за загибель та пошкодження від усіх ризиків, окрім небезпек, зазначених у застереженнях 4—7, а саме:

♦ Застереження 4 виключає навмисні порушення умов страхування страхувальником, погане пакування, властиві товару природні вади, пов'язані з притаманними йому дефектами, затримку, неплатоспроможність перевізника, використання ядерної зброї.

♦ Застереження 5 виключає втрати через непридатність судна для плавання (транспортного засобу до рейсу), якщо страхувальникові про це відомо.

♦ Застереження 6 виключає воєнні ризики (за винятком піратства);

♦ Застереження 7 виключає страйки, громадські заворушення, тероризм, народні заворушення за політичними мотивами.

Ці застереження є дійсними для всіх трьох типів застережень страхування вантажів, але за умовами типу «В», «С» до нестрахових подій додатково віднесено:

♦ навмисні пошкодження або навмисне псування застрахованого вантажу чи будь-якої його частини через неправомірні дії однієї або кількох осіб;

♦ захоплення, арешт, конфіскація вантажу та піратські дії.

Обсяг відповідальності за договором страхування може бути збільшений за рахунок додатково внесених за бажанням страхувальника перелічених раніше ризиків, що відповідно вплине на зростання розміру тарифу та страхової премії.

Застереження страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків типу «В» з морського страхування передбачає страхове покриття за загибель та пошкодження вантажу внаслідок таких ризиків (окрім небезпек, зазначених у застереженнях 4—7):

• пожежі або вибуху;

• посадки на мілину, потоплення або перевертання судна;

• перевертання чи сходження з рейок наземного перевізного транспорту;

• зіткнення судна або іншого транспортного засобу з будь-якими зовнішніми об'єктами, крім води;

• розвантаження вантажу в порту лиха;

• землетрусу, дії вулкану або блискавки;

• пожертвування за загальною аварією;

• викидання за борт або намокання;

• потрапляння морської, річкової або озерної води у судно, човен, контейнер, підйомник або в місце зберігання;

• повної загибелі цілого місця вантажу, що впав за борт, або упущеного внаслідок навантажувально-розвантажувальних робіт на судно чи інший транспортний засіб.

Застереження страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків типу «С» з морського страхування передбачає страхове покриття за загибель та пошкодження вантажу внаслідок наступних ризиків (окрім небезпек, зазначених у застереженнях 4-7):

• пожежі або вибуху;

• посадки на мілину, потоплення або перевертання судна;

• перевертання чи сходження з рейок наземного перевізного транспорту;

• зіткнення судна або іншого транспортного засобу з будь-якими зовнішніми об'єктами, крім води;

• розвантаження вантажу в порту лиха;

• землетрусу, дії вулкану або блискавки;

• пожертвування за загальною аварією;

• викидання за борт з метою врятування вантажу.

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіатранспортом, збігаються із застереженнями типу «А» морського страхування, згідно з полісом Ллойда — Institute cargo clauses (Air). Винятки становлять обставини, що притаманні лише для морських перевезень (загальна аварія, змивання вантажу хвилею і т. ін.).


3 . Світовий досвід у страхуванні вантажоперевезень

У світовій практиці широко застосовується поліс Ллойда з перевезення вантажів наземним транспортом (Lloyd’s goods in transit policy), що при бажанні може включати і страхування відповідальності вантажоперевізника. За ним вантажі страхуються від втрати та збитку на умовах «з відповідальністю за усі ризики» на період перевезення й термін зберігання на складі до 72 годин, тобто «від складу до складу». По суті, вони аналогічні Застереженням страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків типу «А» з морського страхування.

Cтраховий поліс видає страховик (страхова компанія) лише від свого імені. Наявність полісу є свідченням укладення договору страхування.

Вантажі страхуються на час безпосереднього транспортування, а також на час зберігання на складах з максимальним терміном до З0 днів. Договір страхування набуває чинності з 00 годин дня, що є наступним за днем надходження страхових премій до страховика, або в зазначений у страховому полісі (сертифікаті) строк.

За строком дії страхові поліси поділяються на рейсові, тобто вантаж страхується від одного пункту до іншого, та на визначений період часу. За умовами змішаного полісу страхування вантажу здійснюється одночасно за обома умовами.

Широке застосування як у зовнішньо, так і внутрішньо-економічних зв'язках набула особлива форма — Генеральний поліс. За угодою зі страхувальником страховик зобов'язується протягом визначеного строку (як правило, рік) страхувати всі вантажі, що їх отримує чи відсилає страхувальник. Зручність полягає в тому, що за багаторазових поставок відпадає потреба в оформленні полісу страхування за кожною окремою партією вантажу. Страховик несе відповідальність за всі вантажі, що підпадають під страхування в разі, коли страхувальник заповнив заяву на страхування вантажу і страхові премії перераховані вчасно. Окрім строку дії, у генеральному полісі зазначаються обсяг та межа відповідальності страховика, інші спеціальні умови.

Вантаж приймається на страхування в сумі ( страхова сума), заявленій страхувальником, але не вищій за вартість вантажу ( страхову вартість), зазначену в рахунку поставки, включаючи витрати на перевезення, якщо інше не обумовлено. Договір може передбачати страхування вантажів у повній чи частковій їх вартості. У разі, коли страхова сума була заявлена нижчою за дійсну вартість страхового інтересу, згідно зі статтею 251 Кодексу торговельного мореплавства, страховик відповідає за збитки пропорційно відношенню страхової суми до страхового інтересу. Якщо зазначена в договорі страхування сума перевищує страхову вартість, то договір вважається недійсним у тій частині страхової суми, що перевищує страхову вартість вантажу. При цьому сплачена зайва частина страхових премій у даному разі поверненню не підлягає.

На відміну від викладених щойно норм вітчизняного законодавства в деяких країнах застосовуються інші підходи щодо визначення страхової вартості. Наприклад, у Німеччині за основу приймається вартість вантажу на момент настання страхового випадку, а у Франції страхова вартість визначається як вартість вантажу під час навантаження плюс транспортні витрати, плюс очікуваний прибуток від реалізації вантажу (страховики, як правило, визначають таку величину у 10 %).

Страхові тарифи зі страхування вантажів, як правило, страховики розраховують самостійно, визначаючи розмір страхових премій як відсоток вартості одиниці страхової суми з урахуванням імовірності настання страхової події за даним об'єктом страхування.

Розмір ставок страхових премій залежить від інформації, що міститься в заяві страхувальника про укладання договору страхування вантажів, а саме:

•виду та характеру вантажу (точна назва, тип пакування, кількість місць та вага);

• технічних характеристик транспортного засобу (наприклад, при морському перевезенні — назва судна, рік побудови, тоннаж);

• способу відправлення вантажу (у трюмі, на палубі, навалом, наливом, насипом, у контейнерах);

• маршруту транспортування (пункт відправлення, перевантаження, призначення транспортного засобу);

• вартості вантажу;

• типу обсягу страхової відповідальності (умов страхування).

Зауважимо, українські страхові компанії додержуються такої думки: найбільшою є ймовірність крадіжки вантажу, а найменшою — ймовірність його загибелі під час аварії.

Зазначимо, що у згаданому полісі Ллойда з перевезення вантажів наземним транспортом обумовлюється непокриття збитків у разі крадіжки, якщо вантаж було залишено без догляду. Страхове покриття буде виплачене за умови, що крадіжка була здійснена вночі (з 18.00 до 6.00) з вантажівки, яка перебувала в замкненому гаражі або на спеціально освітленому майданчику при діючій системі сигналізації або вдень при діючій системі сигналізації та вжитих заходах попередження за відсутності водія.

У країнах з високим ступенем кримінальності ризик крадіжки вантажу при перевезенні автотранспортом є дуже високим. Серед європейських країн Італія вирізняється найістотнішим ступенем ризику крадіжки. Тут широко застосовується захоплення вантажу з водієм (hi- jacking).

Розмір страхової премії також залежить від строку страхування, розміру франшизи та ліміту відповідальності страховика. Сплата страхових премій може здійснюватись як одноразово, так і за кілька внесків шляхом готівкового, безготівкового розрахунків або поштового переказу на рахунок страховика.

Слід пам'ятати, що страхові компанії не відшкодовують збитків від пошкодження вантажу за відсутності зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.

Завдяки усуненню митних бар'єрів у рамках ЄС значно зросли митні вимоги щодо вантажівок поза його кордоном. Це призводить до тривалих простоїв на шляхах біля митниць, а отже, і до зростання ризику крадіжки. Зі збільшенням розмірів вантажівок зростає вартість вантажів, що перевозяться, а відповідно, й суми збитків у разі їх втрати. Для організованої злочинності крадіжка вантажу з автотранспортного засобу є найзручнішою. Саме тому перевезення цим видом транспорту найризикованіші, а тарифні ставки — найвищі.

Одним із факторів, що можуть істотно вплинути на розмір тарифу, є наявність чи відсутність охорони під час перевезення вантажу. Перевага надається охоронним агентствам. Як доводить практика, пограбування автомобілів, що мають охоронний супровід, трапляються дуже рідко. Крім того, при настанні страхового випадку відомості, що їх дасть охоронець як свідок, беруться до уваги як міліцією, так і страховиком.

При морських та авіаперевезеннях ризик крадіжки, пошкодження чи втрати вантажу є найістотнішим під час навантажувально-розвантажувальних робіт та перебування вантажу на складі. Нерідко вантаж або його частину викидають з люка літака під час зльоту.

Першочерговим критерієм оцінювання вантажу при перевезенні є визначення його типу, оскільки кожний тип вантажу схильний піддаватися певним імовірним ризикам, що зумовлюється його характеристиками. Так, горіхи, зерно, кава, цукор схильні до підмочування, псування в умовах підвищеної вологості, пошкодження комахами та гризунами; бавовна — забрудненню іншими вантажами, а також до вибуху при перевищенні припустимого рівня густини пилу у трюмі, а заморожене м'ясо — до псування при перевантаженнях у порту чи у результаті псування, ламання рефрижераторних машин.

Статистика показує, що найбільша кількість аварій відбувається з морськими суднами віком понад 15 років, причому перше місце за часткою аварійності посідають танкери, газовози, рол-керні судна (ROLL — ОN, ROLL— ОFF, RО — RО), рудовози. Найбільше втрат та аварій морських суден припадає на судна під прапорами Ліберії, Панами, Кіпру, Гібралтару, Греції, Сен-Вінсента та Маршалових островів, де вимоги щодо забезпечення безпеки плавання нижчі за загальноприйняті у світі.

Небезпечними регіонами для морських перевезень вважаються Біскайська та Мексиканська затоки, протоки Ла-Манш та Па-де-Кале, Північноатлантична траса, моря Південно-Східної та Східної Азії, Західне узбережжя Африканського континенту, де часто сідають на мілину судна, відбуваються пожежі та вибухи. У районах Східного Африканського узбережжя та Південно-Китайського моря поширене піратство, а в Південній Африці — тероризм. Проте основним ризиком загибелі або пошкодження судна чи вантажу є несприятливі погодні умови та рівень кваліфікації екіпажу судна.

Коли йдеться про перевезення вантажів залізницею, то на теренах СНД найнадійнішим визнано двадцятитонний контейнер, що має лише одні двері, причому на платформу ставляться два контейнери так, щоб двері одного були навпроти дверей іншого. Оскільки оренда таких контейнерів недешева, то при використанні звичайних вагонів після завантаження страхові компанії вимагають, як правило, запаяти усі вікна, люки та двері.

Для перевезення особливо цінних вантажів (комп'ютерів, аудіо та відеотехніки, грошей, цінних паперів, ювелірних виробів) більш придатними є поштові вагони завдяки наявності купе, де можна розмістити охорону.

Вантажі, що перевозяться під охороною в контейнерах та залізних вагонах, часто беруть на страхування за умовами «з відповідальністю за всі ризики». Обсяг відповідальності може бути розширений або звужений аналогічно до автомобільних перевезень.

Вантажі, які незручно красти частинами (сировина, ліс, устаткування, труби), звичайно перевозяться на відкритих платформах. Такі вантажі або не страхують взагалі, або на умовах «без відповідальності за пошкодження, окрім випадків загибелі», що не включають відповідальності за крадіжку і відшкодовують збитки в разі зникнення вантажу безвісти.

Небажаним ризиком для страхової компанії є перевезення автомобілів, тракторів, мотоциклів на відкритих платформах без охорони — такі вантажі найдоцільніше відправляти у вагоні-сітці.

Зазначимо, що при визначенні ступеня ризику, окрім наведених вище факторів, істотний вплив має можливість його перестрахування.

Розмір збитку, що стався внаслідок страхової події, визначається представником страховика за участю страхувальника. Згідно зі світовою практикою представниками страховика (страхових компаній) є аварійні комісари та диспашери. При цьому обов'язок щодо доведення наявності страхового випадку покладається на страхувальника.

Страхування вантажів в Україні сьогодні лише починає освоювати потенціал чи не найбільшого у Східній Європі ринку вітчизняного і транзитного вантажоперевезення. Прогрес подальшого розвитку цього виду страхування в Україні насамперед залежатиме від удосконалення його інфраструктури та підготовки висококваліфікованих вітчизняних кадрів.

Задача № 68

ВАТ «Сільгосптехніка» застрахувало своє майно на 1 рік з відповідальністю за крадіжку на суму 30000 грн. Ставка страхового тарифу – 0,2% від страхової суми. за договором страхування передбачена умовна франшиза в розмірі 2% від суми договору, при якій надається скидка до тарифу – 3%. Внаслідок дії злочинців фактичні збитки ВАТ «Сільгосптехніка» склали 550 грн. Розрахувати розмір страхового платежу. Визначити розмір страхового відшкодування що одержить ВАТ «Сільгосптехніка».

Розв’язок

1. Визначаємо розмір страхового платежу.

Страховий платіж (СП) = страховий тариф страхову суму = 30000 ∙ 0,2 / 100 = 60 грн.

2. Визначаємо розмір страхового платежу, який підлягає сплаті.

Страховий платіж до сплати = страховий платіж – скидка = 60 – 60 ∙ 0,03 =58,2 грн.

3. Визначаємо розмір умовної франшизи.

Умовна франшиза (УФ) = 30000 ∙ 2 / 100 = 600 грн.

4. Визначаємо розмір страхового відшкодування, що одержить ВАТ.

Якщо Зб < УФ => Стр. відшкод. = 0. (якщо збиток менше умовної франшизи то страхове відшкодування дорівнює 0.

550 < 600 => Страхове відшкодування = 0.

Задача № 98

Напрямки вкладень

Сума вкладень, тис. грн.

Норматив

Ні

Ві Ні

Державні цінні папери

290

0,875

253,75

Банківські вклади

105

0,550

57,75

Права власності на частку в статутному капіталі

86

0,125

10,75

Інші цінні папери

80

0,600

48

Нерухомість

180

0,588

105,84

Квартири

150

0,633

94,95

Валютні цінності

250

0,525

131,25

Розрахунковий рахунок

170

0,675

114,75

Позики

60

1,0

60

Разом

1371

877,04

Визначаємо ступінь відповідності нормативам. ВН = ∑ Ві Ні / ∑ Ві = 877,04 / 1371 = 0,640.


Використана література

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11.- С. 3-302.

2. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., ВВР УРСР.— 1991.— № 49.— Ст. 682.

3. Закон України від 7 березня 1996 р. (в редакції від 4 жовтня 2001 р.)"Про страхування"// Урядовий кур'єр. - 7 листопада 2001 р. - № 205.

4. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" // www.rada.gov. ua.

5.Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року, схвалена розпорядженням КМУ від 23 серпня 2005 р. N 369-р // www.kmu. gov.ua.

6. Основьі страховой деятельности: Учебник / Отв. ред. проф. Т.А. Федорова. - М.: Издательство БЕК, 1999. - 776 с.

7. Сербиновский Б.Ю., Гарькуша В.Н. Страховое дело: Учебное пособие для вузов. - Ростов н/Д: «Феникс», 2000. - 384 с.

8. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / За загальною ред. проф. Внукової Н.М. - Харків: Бурун Книга, 2004. - 376 с.

9. Страхування: Підручник / Під ред. С.С. Осадця. - К.: КНЕУ, 2006. - 548 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему